Тема уроку:«Формування ідеалу українця нової генерації на прикладі життєпису учасників Ініціативної групи Першого грудня»Підготувала:вчитель географії та природознавства. Нападівської філії Борсуківського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Борсуківської ОТГТимчук Ольга Василівна. Моб. тел.:09822129132020 р.
Мета уроку: розширювати знання учнів про свою державу; ознайомити учнів із учасниками Ініціативної групи «Першого грудня», їх життєписом, «Хартією Вільної Людини»; розвивати почуття патріотизму; виховувати любов до рідного краю та народу. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: мультимедійна дошка, портрети учасників Ініціативної групи Першого грудня, карта України. Епіграф уроку: У всіх людей – одна святиня, Куди не глянь, де не спитай. Рідніша їм своя пустиня, Аніж земний в чужині рай. Нема без кореня рослини, А нас, людей, без Батьківщини. Ми народилися і живемо на такій чудовій, мальовничій землі, в наші славній Україні. Тут народилися і живуть наші батьки, тут – корінь українського народу. Тому цю землю ми називаємо Батьківщиною. Любов до нашої неосяжної Батьківщини починається з любові до маленької батьківщини, до пам’яті про рідний поріг, стежки дитинства до народних звичаїв і традицій. У нашій державі є дуже багато відомих інтелектуалів та справжніх патріотів нашої країни. Із визначними постаттями, учасниками Ініціативної групи «Першого грудня», «Українською Хартією вільної людини» та її основними засадами ми ознайомимось під час уроку.
Легенда. Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші предки забарилися, і землі їм не дісталось. От вони прийшли до Бога, а Він у цей час молився. Стали чекати. Бог обернувся і сказав, що вони чемні діти. Дізнавшись, чого люди хочуть, запропонував їм чорну землю. Проте там уже жили німці, французи, іспанці, італійці. “Ну, тоді я вам дам ту землю, що залишив для раю, там усе є: річки, озера, ліси, степи. Але пам`ятайте: якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а якщо ні – ворога.” Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня, країну назвали Україною, а людей – українцями.
Ініціативна група «Першого грудня» — об'єднання, створене у 20-ту річницю референдуму за незалежність України відомими інтелектуалами та громадськими діячами у відповідь на звернення трьох традиційних українських церков (Української православної церкви Київського патріархату, Української греко-католицької церкви та Української православної церкви Московського патріархату). В основу програмних документів закладена декларація, яка містить базові принципи для об'єднання українського народу, та Хартія Вільної Людини, яка відтворює життєві орієнтири для нашого суспільства.
Заходи ініціативної групи Першого грудня проходять у вигляді Національних круглих столів (НКС), які збирають провідних експертів, журналістів, правозахисників, економістів, істориків та громадських діячів. Зокрема 2012 року були проведені:• НКС «Місія інтелігенції та вільних людей України» (Київ, 5 квітня 2012 року);• Регіональний круглий стіл (Львів, 21 вересня 2012 року);• Круглий стіл щодо виборів до Верховної Ради (Київ, 16 жовтня 2012 року);• НКС «Україна — на шляху до самоусвідомлення» (Київ, 8 грудня 2012 року). Учасники групи «Першого грудня» Богдан Гаврилишин, кардинал Любомир Гузар, Мирослав Попович, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський взяли участь у мітингу на Майдані Незалежності 8 грудня 2013 року. У 2020 році Учасники ініціативної групи “Першого грудня” заявили про небезпеку, пов’язану із впровадженням проєкту «Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», який запропонували та фінансують російські мільярдери. Заяву підписали учасники Ініціативної групи «Першого грудня»: Оля Гнатюк, Володимир Єрмоленко, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Ігор Козловський, Мирослав Маринович, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків.
Богдан Гаврилишин (помер 24 жовтня 2016 року) — український, канадський та швейцарський економіст, громадський діяч та меценат. Дійсний член Римського клубу. Автор більше 100 статей з менеджменту, освіти в галузі менеджменту, економічного та політичного середовищ. Богдан Гаврилишин є засновником Міжнародного Інституту Менеджменту у Києві (де зараз є Головою Наглядової Ради) та благодійного фонду «Богдана Гаврилишина». Також він є головою Наглядової Ради Міжнародного центру перспективних досліджень, голова Крайової пластової ради — законодавчого органу Пласту, президентом Тернопільської Академії Народного Господарства та головою правління Міжнародного Фонду «Відродження». Кардинал Любомир Гузар (помер 31 травня 2017) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви, кардинал Католицької Церкви; з 28 січня 2001 року Верховний архієпископ Львівський, з 25 серпня 2005 року по 10 лютого 2011 року Верховний архієпископ Києво-Галицький — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.
В'ячеслав Брюховецький — український літературознавець, педагог і громадський діяч, Герой України, почесний президент університету «Києво-Могилянська академія». Був головним ініціатором відродження Києво-Могилянської академії як сучасного вищого навчального закладу, побудованого на зразках північно-американських університетів, згодом ректор і президент університету «Києво-Могилянська академія». Член Спілки письменників України (з 1982 р.). Доктор філологічних наук, кандидат педагогічних наук; член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Член правління благодійного фонду «Розвиток України» Ріната Ахметова, член Наглядової Ради ВМГО «Союз обдарованої молоді». Володимир Горбулін — український політик, вчений, державний діяч. Доктор технічних наук (1994), професор (1995), академік Національної Академії наук України (1997). Голова та один із засновників Ради із зовнішньої та безпекової політики. Створив та очолював Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України.
Семен Глузман (з 1 грудня 2011 року по 18 грудня 2012 року)[30][31]. — правозахисник, колишній дисидент та політв'язень, психіатр, президент Асоціації психіатрів України, директор Українсько-американського бюро захисту прав людини, член Американського товариства психіатрів, Королівського коледжу психіатрів Великої Британії, Товариства психіатрів і неврологів Німеччини, співголова Комітету «Бабин Яр» (разом з Мирославом Поповичем, Іваном Дзюбою). Член Громадської гуманітарної ради при Президенті України.Іван Дзюба — український літературознавець, критик, громадський діяч, дисидент радянських часів, Герой України, академік НАНУ, другий Міністр культури України (1992—1994), голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (1999—2001). Свого часу був одним із засновників Народного Руху та другим міністром культури України. Співголова Головної редакційної колеґії «Енциклопедії сучасної України». Головний редактор журналу «Сучасність» (1990-ті рр.), член редколегій наукових часописів «Київська старовина», «Слово і час», «Євроатлантика» та ін.
Мирослав Маринович — український правозахисник, публіцист, релігієзнавець, член-засновник Української Гельсінської групи, організатор амністерського руху в Україні, віце-ректор Українського Католицького Університету у Львові, директор Інституту Релігії і Суспільства Львівської Богословської Академії, член Українського Богословського Наукового Товариства. Очолює українське відділення міжнародного ПЕН-клубу. Мирослав Попович (помер 10 лютого 2018) — відомий український вчений-філософ, академік НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор філософських наук, професор, педагог, фахівець у галузі культурології, логіки та методології науки, історії української культури, директор Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України, завідувач відділом логіки та методології науки Інституту філософії.
Євге́н Олекса́ндрович Сверстю́к — український літературний критик, есеїст, поет, мислитель, філософ. Політв'язень радянського режиму. Досліджував творчість М. Гоголя, Т. Шевченка, І. Франка. Засновник та з 1989-го — незмінний редактор православної газети «Наша віра», президент Українського ПЕН-клубу. Доктор філософії. Скураті́вський Вадим Леонтійович — український мистецтвознавець, історик, літературознавець, публіцист. Професор кафедри Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.
Ю́рій Микола́йович Щерба́к — український письменник, сценарист, публіцист, політик, діяч екологічного руху, дипломат, лікар-епідеміолог. Доктор медичних наук. Почесний доктор медицини Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, професор. Лауреат Літературної премії ім. Ю. Яновського. Євге́н Юхи́мович Заха́ров — голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи. Учасник дисидентського руху 1970-1980-х років. Володи́мир Євге́нович Па́нченко — український літературний критик, літературознавець, письменник, автор відомих статей, монографій, підручників на літературну та історичну тематику, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор філологічних наук, член Національної спілки письменників України.
Йо́сиф Самуї́лович Зі́сельс — український громадський діяч та дисидент єврейського походження, діяч українського єврейського руху, виконавчий спів-президент Ваад України, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України. Всеволод Володимирович Речицький (24 травня 1952) — український юрист, спеціаліст з конституційного права, член ініціативної групи «Першого грудня», член Конституційної Комісії України від Української Гельсінської спілки з прав людини, конституційний експерт Харківської правозахисної групи, викладач кафедри конституційного права України Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Член Комісії з питань правової реформи з 7 серпня 2019.
Усіх учасників Ініціативної групи Першого грудня, відомих інтелектуалів країни об'єднує спільна мета – відстоювання прав та свобод українського народу, виховання у підростаючого покоління почуття патріотизму та любові до рідної землі, формування критичної маси громадян, які здатні жити у свободі та правді, брати відповідальність за свої вчинки й утверджувати моральну політику на спільне благо. Отже, ідеалом сучасного українця є громадянин суверенної України, який прагне до соціальної гармонії і справедливості, поважає закон, право людини на життя, свободу думки, відповідально ставиться до власних обов’язків. Крім того, це – патріот, який має почуття національної гідності, історичну пам’ять, готовий стати на захист власного народу. Сучасному українському суспільству потрібна людина так званої Нової генерації, позитивними традиційними рисами українця є лагідність, щирість, доброта, доброзичливість, гостинність, працьовитість, а ще прагнення до свободи, правди та захисту свого роду і Батьківщини. Разом з цим сьогоднішньому суспільству потрібні люди, які могли б забезпечити розбудову нової Української держави. Саме такими людьми є учасники Ініціативної групи Першого грудня.«Ми будуємо те, що уявляємо, - ця думка є однією з тез Української хартії вільної людини. Розширювати рамки спільних уявлень, шукати, берегти і розвивати людські таланти і, як принцип, заохочувати вияви творчої непересічності, незалежно від сфери діяльності, означає вириватися із замкненого кола стереотипів і змінювати майбутнє. Ми живемо на благословенній землі з тисячолітніми традиціями і тримаємо на собі її духовний та історичний спадок. Пам’ятаймо, що ми є господарями на своїй землі…»
«Слова палкі, мелодія врочиста, -Державний Гімн ми знаємо усі. Для кожного села, містечка, міста – Це клич один з мільйонів голосів. Це наша клятва, заповідь священна,Хай чують друзі й вороги,Що Україна вічна, незнищенна,Від неї лине світло навкруги…» (Н. Поклад)style.colorfillcolorfill.typefill.onstyle.colorfillcolorfill.typefill.onstyle.colorfillcolorfill.typefill.onstyle.colorfillcolorfill.typefill.onstyle.colorfillcolorfill.typefill.onstyle.colorfillcolorfill.typefill.onstyle.colorfillcolorfill.typefill.onstyle.colorfillcolorfill.typefill.onstyle.colorfillcolorfill.typefill.onstyle.colorfillcolorfill.typefill.on
Список використаної літератури та електронні посилання: Ващенко Г. Виховний ідеал : монографія / Г. Ващенко. – Полтава Полтавський вісник, 1994. – 191 с. ;2. Вишневський О. Український виховний ідеал і національний характер (витоки, деформації і сучасні виклики) : монографія / О. Вишневський. – Дрогобич : видавець Святослав Сурма, 2010. – 160 с. ;3. В’ялов О. Ідеальний учень, або Модель випускника в школі “Початок мудрості” / О. В’ялов // Завуч. – 2009. – № 11(377). – С. 9–11. ;4. Горболіс Л. М. Парадигма народно-релігійної моралі в прозі українських письменників кінця ХІХ – початку ХХ ст. : монографія / Л. М. Горболіс. – Суми : Козацький вал, 2004. – 200 с. ;5. Джура О. Духовне відродження як утвердження християнських ідеалів і цінностей / О. Джура // Вища освіта України. – 2009. – № 3. – С. 72–73. ;6. Кендус О. З. Проблема національного ідеалу в українській філософській думці першої половини ХХ ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ст. канд. філос. наук: 09.00.05 / О. З. Кендус. – Львів, 2003. – 20 с. ; 7. Ініціативна група «Першого грудня» — Вікіпедія uk.wikipedia.org › wiki; 8. https://pnu.edu.ua/; 9. http://1-12.org.ua/; 10. https://www.facebook.com/1grudnya/; 11. https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3021042-grupa-persogo-grudna-zaklikae-ne-dopuskati-do-vladi-prokremlivskih-politikiv.html; 12. https://old.uinp.gov.ua/news/grupa-pershogo-grudnya-zvertaetsya-do-ukrainskoi-vladi-vikonuite-vami-obitsyane-i-pochnit-zhiti; 13. http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/TS001816.html; 14. http://www.alerta.kiev.ua/kodeksi/item/- хартія-прав-людини; 15. https://sites.google.com/site/ukrainestartswithyou/virsi-pro-ukraienu; 16. https://mp3lav.xn--41a.wiki/dzidzio; 17. https://z1.fm/artist/2092633.