ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УЧНІВ БАЗОВОЇ ШКОЛИ У НАВЧАННІ МАТЕМАТИКИ.Презентація

Магістерська робота ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УЧНІВ БАЗОВОЇ ШКОЛИ У НАВЧАННІ МАТЕМАТИКИ виконала: студентка Капелюха Алла керівник: доктор педагогічних наук, професор Тарасенкова Ніна Анатоліївна рецензент: доктор педагогічних наук, професор Акуленко Ірина Анатоліївна

Метою роботи є систематизація й упорядкування теоретичного матеріалу та практичного досвіду щодо формування інформаційно-цифрової компетентності в учнів базової школи у навчанні математики. Oб’єктом дoслiдження є процес навчання математики учнів базової школи. Предметом дoслiдження є суть і структура інформаційно-цифрової компетентності та особливості її формування в учнів базової школи у навчанні математики. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні системи знань про інформаційно-цифрову компетентність учнів базової школи та принципи її формування на уроках математики. Практичне значення роботи полягає в тому, що матеріали магістерської роботи можуть бути використані учителями в професійній діяльності та студентами під час проходження педагогічної практики.

Завдання, якi неoбхiднo булo викoнати: 1) проаналізувати науково-методичну літературу з теми дослідження та систематизувати основні положення компетентнісного підходу до шкільної освіти; 2) з’ясувати особливості інформаційно-цифрової компетентності учнів та сучасні вимоги до її формування; 3) схарактеризувати методичні особливості формування інформаційно-цифрової компетентності учнів 5 класу у навчанні математики; 4) розробити систему уроків з математики в 5 класі, спрямованих на формування інформаційно-цифрової компетентності учнів.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ У магістерській роботі проведено систематизацію основних положень компетентнісного підходу до шкільної освіти та сучасного стану і перспектив формування інформаційно-цифрової компетентності в учнів 5-6 класів у навчанні математики. Зокрема, аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури, навчальних програм та шкільних підручників, практичного досвіду вчителів показує, що на сучасному етапі реформування освітньої системи особливого значення набуває компетентнісний підхід до шкільної освіти. Його провідною ідеєю є готовність випускника школи до успішної діяльності у різних сферах соціального життя. Розкриваючи сутність цього підходу дослідники виділяють предметні та десять ключових компетентностей учнів, зокрема інформаційно-цифрову, і привертають увагу до питання технологічної адаптації освітнього процесу нової школи до реальних умов і вимог суспільства.

Інформаційно цифрова компетентність У ході написання роботи особлива увага приділена етапам формування ІЦК учнів. З одного боку це оволодіння ІКТ відповідно до етапів навчання: пропедевтичний (2-4 кл.), підготовчий (5-6 та 7-9 кл.), основний (10-11(12) кл.). З іншого – це етапи формування навичок і вмінь учнів працювати з інформацією: ознайомлення, репродукції, перетворення, творчий.

Інформаційно цифрова компетентність Для базової школи ІЦК - це: подальше формування і розвиток умінь структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень; критично осмислювати інформацію та джерела її отримання; усвідомлювати важливість ІКТ для ефективного розв’язування математичних задач тощо.

МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ ФОРМУВАННЯ ІЦК УЧНІВ І група прийомів пошуку і відбору інформації, змістового читання, обробки інформації, передачі інформації, згортання інформації, розгортання інформації, формування навчально-логічних умінь і навичок, комплексних завдань. Їх реалізація здійснюється через завдання трьох типів, які ми умовно назвали: тип «А» – завдання теоретичного спрямування, які дають можливість розвивати в учнів культуру математичного мовлення, строгість формулювань математичних понять і термінів, бути учасниками навчального діалогу; тип «Б» – частково теоретичні та водночас практичні завдання, які розвивають аналітичне мислення учнів, тобто уміння розподіляти інформацію на логічно завершені блоки та розуміння наступного процесу роботи з ними; тип «В» – завдання із значним логічним навантаженням, які потребують критичного і творчого опрацювання усіх блоків інформації, проведення аналогій та встановлення закономірностей, цілісного бачення результату.

Приклади прийомів і завдань, що віднесені до І групи

Приклади прийомів і завдань, що віднесені до І групи

Приклади прийомів і завдань, що віднесені до І групи

МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ ФОРМУВАННЯ ІЦК УЧНІВ ІІ група прийомів До другої групи ми віднесли методичні прийоми, що посилюють розвивальну функцію навчальних завдань та максимально сприяють набуттю математичної компетентності: прийом побудови різних математичних моделей за умовою задачі (створення різних форм записів умови – малюнок, короткий запис, схема, таблиця); прийом розширення кола запитань до задачі; прийом розв’язування задачі кількома способами; прийом переформулювання умови задачі; прийом заміни числових значень на буквенні та розв’язування задач у «загальному вигляді».

Приклади прийомів і завдань, що віднесені до ІІ групи

Приклади прийомів і завдань, що віднесені до ІІ групи

Розробка системи уроків З урахуванням вищезазначених особливостей методики формування інформаційно-цифрової компетентності учнів на уроках математики, нами було розроблено систему уроків математики для 5-го класу. У роботі наведено: конспект уроку систематизації та коригування знань учнів 5 класу з теми «Лічба, вимірювання і натуральні числа»; конспект уроку відпрацювання практичних умінь і навичок учнів 5 класу з теми «Дії з десятковими дробами». Під час розробки цих уроків враховувались описані прийоми формування ІЦК учнів у навчанні математики та реальна ситуація щодо забезпечення новітніми інформаційними технологіями Щасливського ЗЗСО І-ІІІ ступенів (перебуває у процесі наповнення). Використання мультимедійного проектора та ноутбука на цих уроках дозволило подати один із блоків навчального матеріалу у вигляді презентації. Розв’язання завдань, представлених у різних формах (усній, біля дошки, самостійно у зошитах, зі слайду, робота з підручником, у парах, колективне обговорення розв’язків) посприяли веденню навчального діалогу учителя з учнями та учнів між собою.

Основні результaти мaгiстеpської poбoти обговорювались і дістали схвалення на мiжнapoдній нaукoвo-пpaктичній кoнфеpенцiї «Пріоритетні напрями досліджень в науковій та освітній діяльності» (м.Львів, 5-6 грудня 2019), на засіданнях кафедри математики та методики навчання математики ЧНУ імені Б. Хмельницького (2018-2020 рр.), використовувались під час проходження виробничої педагогічної практики у Щасливському ЗЗСО І-ІІІ ступенів Олександрійської районної ради Кіровоградської області.

Дякую за увагу!