Формування інформаційної компетентенції вчителів й учнів як одного із приоритетних напрямків компетентнісно-орієнтованого
підходу в освіті
Незважаючи нате, що в педагогічній науці поняття «компетенції», «компетентності» ще не усталені й немає їх однозначного визначення, вони вже міцно посіли своє місце.
Більшість учених сходяться на тому, що традиційна школа дає знання фактичного матеріалу, а не способів застосування знань на практиці, тоді як компетентнісно-орієнтований підхід до освіти дозволяє вирішити цю проблему.
Під «компетентністю» розуміється готовність суб'єкта ефективно співорганізовувати внутрішні й зовнішні ресурси для досягнення поставленої мети. В основу формування компетентної особистості покладено такий результат освіти, що виражається в оволодінні учнем певним набором (меню) способів діяльності.
Учень, опановуючи будь-який спосіб діяльності, набуває досвіду інтеграції різних результатів освіти (знань, умінь, навичок, цінностей і т. ін.) і постановки мети. Так відбувається усвідомлення процесу управління своєю діяльністю — «компетенції». У концепції компетентнісно-орієнтованої освіти учні повинні вміти зіставляти розрізнені фрагменти, співвідносити загальний зміст із його конкретизацією, цілеспрямовано шукати відсутню інформацію; однак наші учні не володіють навичками цілісного, творчого аналізу, цілепокладання, постановки гіпотез.
Інформаційна компетентність (готовність до використання інформаційних ресурсів) заснована на інформаційних компетенціях, тож так само, як інші, включає освоєння, досвіду діяльності на основі емоційно-ціннісної орієнтації особистості.
Нові принципи компетентнісно-орієнтованої освіти, індивідуального підходу вимагають нових методів навчання. Провідне місце серед таких методів, виявлених в арсеналі світової й вітчизняної педагогічної практики, належить сьогодні методу проектів, що лежить в основі концепції компетентнісно-орієнтованої освіти.
Прийнято п'ять ключових компетентностей: готовність до розв'язання проблем, технологічна компетентність, готовність до самоосвіти, готовність до соціальної взаємодії, комунікативна компетентність.
Сьогодні існує багато різних думок щодо питання класифікації й виділення найважливіших компетенцій. Інформаційна компетентність, незалежно від авторів і способів класифікації, завжди висувається як одна з найбільш важливих. В основу методу проектів покладена ідея про спрямованість навчально-пізнавальної діяльності школярів на результат, що виходить при розв'язанні тієї або іншої практично або теоретично значущої проблеми.
Зовнішній результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності. Внутрішній результат — досвід діяльності — стає безцінним надбанням учня, поєднуючи в собі знання й уміння, компетенції й цінності.
Організація методу проектів з використанням мультимедійних технологій дозволяє передати учням не тільки суму знань, але й навчити їх одержувати ці знання самостійно за допомогою мережі Інтернет. Учні в процесі роботи здобувають комунікативні вміння й навички ставити мету, досліджувати, порівнювати, робити висновки, узагальнювати. Вони вчаться інтегрувати знання з різних галузей для дослідження порушених ними проблем в обраних тематичних проектах.
Для роботи з мультимедійними проектами учні повинні:
• знати й володіти дослідницькими методами (аналізлітератури, пошук джерел інформації, збір й обробка даних, пояснення отриманих результатів, висування нових проблем і гіпотез);.
• володіти комп'ютером.
Слід враховувати, що проекти можуть бути різними. Можна виділити такі типи проектів:
• дослідницькі;
• літературно-творчі;
• інформаційні;
• практичні.
За кількістю учасників проекти можуть бути:
• індивідуальні;
• парні; .
• групові.
За тривалістю використання проекти можуть бути:
• короткотривалими (1 -2 уроки);
• середньотривалими (від тижня до місяця);
• довгостроковими (від місяця до кількох місяців).
Такий новий вид діяльності мої учні прийняли з ентузіазмом. Я пропоную своїм учням наприкінці кожної теми розробити й захистити свій проект. Це може бути презентація або комп'ютерна газета, веб-сайт.
Протягом першого семестру учні 9—11-х класів створили кілька презентацій: «Закони Ньютона», «Застосування законів Ньютона» — 9 кл.; «Основи МКТ», «Газові закони», «Основи термодинаміки» — 10 кл.; «Електромагнітна індукція», «Електромагнітні коливання», «Електромагнітні хвилі» — 11 кл.
Було проведено два відкритих уроки, на які запросили вчителів школи.
Захист презентацій — це кульмінація проектної роботи. Учні представляють свою роботу у вигляді діалогу. Вони називають тему, поставлену мету, потім розповідають про саму роботу. Якщо учні проводили спостереження, досліди, то вони представляють таблиці або діаграми. Під час презентації учні можуть ставити питання своїм однокласникам, цікавитися їхньою думкою. Наприкінці презентації вони роблять висновки, представляють команду (якщо групова робота), указують на джерела інформації.
Після того як учні представили свою презентацію, однокласники висловлюють власну думку з приводу того, що їм сподобалося (текст, рисунки, відео, музика).
Учням класу видаються картки, де вони, використовуючи критерії оцінювання, проставляють бали від 1 до 12. Потім бали підсумовуються й діляться на 8 — виходить середній бал за презентацію.
|
|
|
|
|
|
|
|
Також можна запропонувати учням самим оцінити свій проєкт, заповнивши таку картку:
Чого ти навчився, працюючи над проєктом? |
|
Яка частина проєкту найцікавіша? |
|
Хто був найбільш активним? |
|
Хто був найбільш пасивним? |
|
Які труднощі довелося подолати? |
|
Однак при створенні проєктів з використанням мультимедійних технологій учитель повинен дотримуватися певних кроків:
Вибір теми. Учням можна запропонувати вже готові теми, тоді вони вибирають ту, яка їх більше зацікавила. Можна запропонувати учням також придумати собі будь-яку тему за матеріалом вивченого розділу, глави, курсу.
Вибір типу проекту. Це може бути мультимедійна презентація, комп'ютерна газета, веб-сайт і т. ін. Необхідно також визначити строки виконання проєктної роботи й кількість учасників.
Розподіл обов'язків у групі. Необхідно стежити затим, щоб обов'язки були розподілені між всіма членами групи. Кожний повинен відповідати за свій фронт роботи. Лідер групи перевіряє виконання завдань і створює дизайн проєкту.
Структура проекту. Коли весь матеріал зібраний, необхідно приступити до створення презентації. Для цього учні повинні чітко представляти структуру проєкту.
• 1 слайд — назва презентації (тема, підтема), школа, клас
• 2 слайд—мета (Наприклад, знайти інформацію з теми..., дізнатися про..., зрівняти..., з'ясувати..., проаналізувати..., і т. ін.)
• 3 слайд — план
• 4-9 слайди — основна частина презентації (текст, таблиці, картинки, схеми, діаграми й т. ін.)
• 10 слайд — висновки
• 11 слайд — об'єднання членів групи, розподіл обов'язків
• 12 слайд — джерела інформації (не менше трьох)
Потім відбувається захист проєкту та його оцінювання.
«Для вирішення завдання щодо розвитку творчих здібностей школярів під час навчання фізики необхідно насамперед знати особливості творчого процесу в розвитку цієї науки та її технічного застосування». (В. Г. Разумовський)
Таким чином, за допомогою комп'ютера можна формувати не тільки інформаційну компетентність учнів на уроках фізики, але й компетентність продуктивної творчої діяльності учнів.
Мій досвід використання комп'ютера на уроках фізики показав, що комп'ютер допомагає підготувати завдання для відповідного рівня навчальних здібностей, темпу навчання й стилю кожного учня. Комп'ютер відкриває нові шляхи в розвитку мислення ,надаючи чудові можливості для активного навчання. За допомогою комп'ютера проведення уроків, вправ, контрольних і лабораторних робіт стає цікавим, а величезний потік інформації — легкодоступним. Використання комп'ютера на уроках фізики також допомагає реалізувати принцип особистої зацікавленості учня в засвоєнні матеріалу й багато інших принципів розвиваючого навчання.
Зі свого боку, я можу додати на користь технологій лише один аргумент: мені здається, що вони дозволяють задовольнити одну з найбільш важливих потреб дитини — відчуття корисності своєї діяльності. Нові інформаційні технології дозволяють дитині самовиразитися якомога повніше. При цьому плоди її творчості можуть виявитися доступними й затребуваними. І це теж дуже важливо. До речі, факт затребуваності викликає в учнів підвищене почуття відповідальності за виконувану роботу: адже її можуть побачити однокласники, учителі й оцінити.
Сьогодні важко прогнозувати розвиток освітнього процесу й високих технологій. Безперечно одне: ми повинні активно використати нові інструменти в нашій роботі.