Відділ освіти і науки
Нікопольської міської ради
Комунальний заклад
«Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №22»
«Фестиваль педагогічних інновацій освітян Дніпропетровщини
«EDU_FEST Dnipro – 2021»
НАУКОВА РОБОТА
«Формування інформаційної компетентності у учнів, при використанні різних методик викладання»
Номінація «Соціально-гуманітарна освіта»
Вчитель інформатики:
Дзвінчук А.В.
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи формування інформаційної компетентності в учнів засобами STEM-навчання………………………………………....……….4 1.1 Уточнення понять «STEM-навчання», «інформаційна компетентність», «QR-код»………………………………………….………..….4 1.2 Стан проблеми розвитку інформаційної компетентності учнів при використанні методів STEM-навчання та використання QR-кодів на уроках……………………………………………………………………………...7
1.3. Організаційно-педагогічні умови розвитку інформаційної компетентності в учнів засобами STEM-навчання………………………….....8
РОЗДІЛ 2. Методичні основи формування інформаційної компетентності в учнів …………………………………..……………………..……………….......9
2.1. Модель формування інформаційної компетентності в учнів засобами STEM-навчання у процесі вивчення шкільних предметів…….…...9
2.2. Методика формування інформаційної компетентності в учнів…...10
2.3. Критерії формування інформаційної компетентності в учнів…….10 РОЗДІЛ 3. Експериментальна перевірка ефективності умов формування інформаційної компетентності в учнів………………..……………….….....…11 3.1. Програма формування інформаційної компетентності в учнів...…11
3.2. Результати дослідження інформаційної компетентності в учнів засобами «STEM- навчання»……………………………….…………..……....12
ВИСНОВКИ…………………………………….…………………………..……15 ВСТУП
Актуальність. Найважливішою проблемою шкільної освіти є підвищення якості навчання, що полягає у вдосконаленні вже існуючих та впровадження нових методик викладання в школі. Одним з основних напрямків підвищення ефективності та якості навчання є використання системи STEM-навчання при викладанні у закладах середньої загальної освіти.
Розвиток творчості учнів (технічний, фізико-математичний, інформаційний) – важливий засіб формування особистості учня. Формування компетентностей припускає насамперед розвиток відповідних моральних якостей, основ наукового світогляду, творчого відношення до праці, глибоких та міцних, загальних знань, а також гнучкого оперування ними та вміння користуватися на практиці.
Об’єкт дослідження – підготовка учнів КЗ «НСЗШ№22».
Предмет дослідження – формування інформаційної компетентності учнів.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та практично перевірити організаційно-педагогічні умови формування інформаційної компетентності
Гіпотеза дослідження: процес формування інформаційної компетентності у учнів буде більш ефективним, якщо:
- використовувати у процесі навчання інноваційні засоби STEM; - викладати інформаційні предмети у взаємозв’язку з іншими; - мотивувати учнів до навчання через позаурочну діяльність. Завдання дослідження:
- проаналізувати науково-методичну літературу з теми дослідження;
- уточнити поняття «інформаційна компетентність», «STEM-навчання»;
- теоретично обґрунтувати та практично перевірити організаційнопедагогічні умови формування інформаційної компетентності.
- розробити модель формування інформаційної компетентності в учнів засобами «STEM-навчання;
- розробити методичні рекомендації навчально-методичне забезпечення щодо інформаційної компетентності в учнів.
Методи дослідження: теоретичні: порівняння, аналіз, узагальнення, моделювання, вивчення і узагальнення педагогічного досвіду; емпіричні: спостереження, анкетування, методи якісної і кількісної обробки результатів.
Експериментальна база дослідження: дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Комунального закладу «Нікопольська середня загальноосвітня школа №22» м. Нікополь, обл. Дніпропетровська.
Структура роботи: складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (21 найменування), додатків. Основний обсяг роботи – 29 стор., таблиць – 6, рисунків 5.
ІНФОРМАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ, QR-КОД, STEM-
НАВЧАННЯ, КЕЙС-УРОК, ЗОБРАЖУВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ГЕЙМІНГОВІ ПЛАТФОРМИ, LEGO-ТЕХНОЛОГІЯ, КОМУНІКАЦІЯ
Розділ 1. Теоретичні основи формування інформаційної компетентності в учнів засобами STEM-навчання
Одним із найважливіших завдань сучасної освіти стає підготовка учнів до дослідницької діяльності, формування навичок дослідницького пошуку. STEM-освіта направлена на розвиток в учнів креативного мислення та формування інформаційної компетентності дослідника, передбачає вміння працювати як в команді так і самостійно.
STEM-навчання (освіта) – це низка чи послідовність курсів або програм навчання, яка готує учнів до успішного працевлаштування, до освіти після школи або для того й іншого, вимагає різних і більш технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять в області фізики, інформатики, математики, та інших технічних дисциплін.
Ефективно розкрити та цікаво вивчати описані предмети в системі з іншими (такими як мистецтво, література, музика, географія, історія тощо) можна за допомогою кейс-уроків [9].
Кейс-урок – це освітня технологія, заснована на інтегральному підході, яка передбачає вивчення одного певного предмету чи явища на основі поділу основної теми на кілька несуміжних розділів. Приміром, комп’ютер чи книга може вивчатись з точки зору фізики, хімії, математики, технологій, історії, екології, літератури.
Інформаційна компетентність – це сукупність компетенцій, пов’язаних із роботою з інформацією у всіх її формах і представленнях, які дозволяють ефективно користуватись інформаційними технологіями різних видів як у традиційній друкованій формі, так і комп’ютерними телекомунікаціями, працювати з інформацією в різних її формах і представленнях як у повсякденному житті, так і в професійній діяльності [1].
Поряд з поняттям «інформаційна компетентність» часто використовуються такі поняття, як «комп’ютерна компетентність», «комп'ютерна грамотність», «технологічна грамотність», «інформаційна грамотність», «інформаційно-технологічна компетентність», «інформаційна культура”.
На сьогодні інтенсивність проблеми розвитку інформаційної компетентності учнів зросла через зростання рівня технологічного прогресу.
Збільшення кількості технічних засобів, що оточують учнів як на уроках так і у повсякденному житті привели за собою проблему розвитку інформаційної компетентності учнів. За для кращого, та більш швидкого засвоєння навчальних матеріалів учням необхідно освоїти методи використання технічних засобів при вивченні шкільних предметів, а саме освоїти методи роботи зі STEM-навчанням.
STEM – це великий вибір можливостей професійного розвитку, надання учням доступу до технологій. Сьогодні, коли світ перетинається комп’ютерними мережами, діти створюють цифровий контент, обмінюються ним та використовують його в великих масштабах. Вони запускають вебсайти, знімають фільми на телефони, створюють власні ігри тощо.
Особливою формою STEM-навчання є інтегровані уроки/заняття, які спрямовані на встановлення міжпредметних зв’язків і сприяють формуванню в учнів цілісного, системного світогляду, актуалізації особистісного ставлення до питань, що розглядаються на уроці/занятті.
Розвиток творчості учнів (технічний, фізико-математичний, інформаційний) – важливий засіб формування особистості розвиненого учня. Формування компетентностей припускає насамперед розвиток відповідальних моральних якостей особистості, основ наукового світогляду, творчого відношення до праці, глибоких та міцних, професійних і загальних знань, а також гнучкого оперування ними та вміння користуватися на практиці [18].
Інтегровані уроки/заняття можуть проводитися шляхом об’єднання схожої тематики кількох навчальних предметів або формування інтегрованих курсів чи окремих спецкурсів шляхом об’єднання навчальних програм таких курсів/предметів. Основою ефективності даних уроків/занять є чітке визначення мети і їх планування для забезпечення різнобічного розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища, що вивчаються на різних предметах.
Наприклад, досить поширене явище в навчальних закладах, коли вчителі інформатики та англійської мови розробляють та проводять бінарні уроки, у ході яких учні створюють певні продукти (презентації, текстові документи тощо) англійською мовою, закріплюють знання загальних принципів роботи з програмами, удосконалюють навички аудіювання та усного мовлення, розвивають творчі здібності та удосконалюють мовленнєві та комунікативні навички.
Особливість планування і проведення інтегрованих, бінарних уроків полягає в тому, що вони можуть проводитись як одним учителем, який викладає предмети, що інтегруються, так і декількома. Використання вчителем провідного принципу STEM-освіти – міжпредметної інтеграції дозволяє здійснювати модернізацію методологічних засад, змісту, обсягу навчального матеріалу, застосовувати сучасні технології під час навчання з метою формування компетентностей якісно нового рівня, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять.
Інформаційна компетентність, як предметна, передбачає впевнене критичне та безпечне використання ІТ-засобів, а саме QR-кодів у навчанні й повсякденному житті, здатність учня та гуртківця сприймати, обмінюватись та використовувати інформацію в конкретній життєвій або навчальній ситуації. Інформаційна компетентність виявляється у таких ознаках: усвідомлювати власні інформаційні потреби;виявляти джерела інформації та здійснювати результативний пошук; здійснювати аналіз й оцінку якості інформації; організовувати та структурувати інформацію; ефективно використовувати інформацію; створювати й обмінюватись новими знаннями.
QR-код (з англійської Quick Response Code «швидкий відгук») – це графічне зображення, в якому зашифрована певна інформація, посилання на сайт чи окрему його сторінку. Такі графічні позначки є вдосконаленням лінійних штрих-кодів. Однак на відміну від них, QR-коди дозволяють отримати миттєвий доступ до будь-якої інформації з мережі інтернет за допомогою смартфонів.
На відміну від штрих-коду, сканування якого можливе за допомогою тонкого лазерного променя, зчитування QR-коду відбувається за допомогою звичайної камери типового смартфона. Для цього на ньому має бути попередньо встановлена відповідна програма-сканер.
Із залученням QR-кодів можна зашифровувати та отримувати швидкий доступ фактично до будь-якої інформації у мережі Інтернет: відео на YouTube, певної геолокації на Google картах, e-mail, посилання на сторінку профілю у соціальних мережах, аудіофайл, книгу тощо. Або у такий спосіб може бути закодовано невеличкий текст чи номер телефону, який можна «зчитати» навіть без доступу до мережі Інтернет.
Переваги використання QR-кодування: швидко: дозволяє отримати миттєвий доступ до закодованої інформації; зручно: вміщує великі об'єми відомостей у невеликому зображенні (4296 символів, а це більше, ніж 2 аркуші машинописного тексту); просто: розміщувати код можна на будь-якій рівній поверхні (аркуш, стіна, підлога, бетоноване шкільне подвір'я тощо).
За допомогою QR-кодів можна урізноманітнити навчальний процес наступним чином: кодування посилань на домашні завдання чи практичні роботи (наприклад, якщо їх виконання передбачає використання гугл-форми, гугл-диску тощо); проведення квесту, підказки до кожної схованки якого будуть зашифровані у вигляді відповідного QR-коду; організація виставки у класі чи коридорами школи, інформацію до експонатів якої можна отримати після сканування відповідного QR-коду; розміщення коридорами школи відповідних кодів, кожний з яких буде містити посилання на непересічні факти, цікаві статті тощо; розміщення кодів на підручниках чи книгах у бібліотеці з посиланнями доступу до електронної версії відповідного видання [17].
Умова – це явище, яке формує причину або створює можливість її дії, і цей зв'язок з наслідком обумовлений. Функціональний зв'язок явищ полягає в тому, що зміна одних явищ спричиняє зміну інших.
Перша педагогічна умова пов’язана із ознайомленні учнів з основними елементами STEM-навчання, а саме: використання QR-кодів, робота з
Інтернетом, робота з мобільними пристроями та комп’ютером при вивченні предметів.
Друга педагогічна умова пов’язана з необхідністю забезпечення взаємозв’язку різних предметів між собою, а саме об’єднання спільних тем по різним предметам між собою, посилання на інші джерела інформації при вивченні загальних предметів, тощо.
Третя педумова пов’язана з тим, що основною метою є спонукання учнів до використання елементів STEM-навчання.
Четверта організаційно-педагогічна умова передбачає удосконалення навчальних планів та програм із навчальних дисциплін; навчальних посібників, методичних матеріалів до семінарських, практичних і лабораторних занять; контрольних робіт тощо. Методичне забезпечення навчально-виховного процесу є одним із головних чинників забезпечення якості підготовки студентів, тож пов’язане з діяльністю викладача, спрямованої на розвитук у учнів інформаційної компетентності.
Отже, теоретично обґрунтувавши організаційно-педагогічні умови розвитку інформаційної компетентності учнів при використанні методів STEM-навчання, ми можемо експериментально їх перевірити під час формувального етапу експерименту.
Відмінною рисою освітніх стандартів, що розробляються сьогодні, є новий підхід до формування змісту та оцінки результатів навчання на основі принципу: від «знаю і вмію» - до «знаю, вмію і вмію застосовувати на практиці». Саме такі вміння, як здатність застосовувати отримані знання на практиці, проявляти самостійність у постановці завдань та їх вирішення, брати на себе відповідальність при вирішенні виникаючих проблем - складають основу поняття «компетентність». Незважаючи на те, що на сьогоднішній день вже склалася певна класифікація компетентностей, коло компетентностей, який необхідно формувати у сьогоднішніх школярів, не визначений остаточно. Для кожного предмета виробляється своє поняття компетентності.
Сьогодні щодо формування інформаційної компетентності школярів склалася особлива ситуація. Дійсно, чи можна з упевненістю сказати, що учень, який уміє працювати в текстовому редакторі, користуватися електронною поштою або Інтернетом, здатний вирішувати насущні практичні задачі за допомогою комп’ютера? Як йдуть справи в цій області насправді, і хто повинен займатися рішенням проблеми підготовки інформаційно-компетентних громадян сучасного інформаційного суспільства – у цьому допомагають розібратися матеріали авторів «великої сімки».
Науковці зазначають, що формування інформаційної компетентності є процесом переходу до такого стану, коли учень стає здатним знаходити, розуміти, оцінювати і застосовувати інформацію в різних формах для вирішення особистих, соціальних або глобальних проблем.
Отже, формування інформаційної компетентності, перш за все, припускає формування універсальних навичок мислення і вирішення задач. До них відносяться уміння спостерігати і робити логічні висновки, використовувати різні знакові системи і абстрактні моделі, аналізувати ситуацію з різних точок зору, розуміти загальний контекст і приховане значення висловів, неухильно самостійно працювати над підвищенням своєї компетентності в цій сфері [8,3].
Моделювання навчання – це послідовність розумових операцій, це логічна побудова, що розкриває зміст і структуру пізнавальної діяльності при вирішенні завдань і служить практичним керівництвом для вироблення навичок або формування понять.
Детально сутнісні характеристики поняття «модель» та процесу моделювання розкрито у дослідженнях В. Пікельної. Автор виділяє, що неодмінною рисою моделей є те, що вони мають певну структуру. Взагалі під моделлю науковець розуміє процес і метод пізнання, форму та засіб наукового пошуку. На погляд В. Пікельної, характерною ознакою моделі є об'єктивна аналогія та максимальне наближення щодо відтворення оригіналу. У цьому зв'язку модель повинна мати певну структуру. Основна вимога до моделей – можливість використання для вивчення або перетворення реального світу. За характером створювання моделей прийнято розрізняти два основних способи моделювання: предметне моделювання, під час якого дослідження проводиться на матеріальній моделі, що відтворює певні геометричні, фізичні, динамічні чи функціональні характеристики об’єкта; знакове (інформаційне) моделювання, під час реалізації ідеальними моделями слугують схеми, креслення, графіки й формули [16].
Процес моделювання формування інформаційної компетентності є процесом безперервним і носить випереджаючий характер. Наша структурно-функціональна модель формування інформаційної компетентності учнів складається з чотирьох блоків-компонентів: теоретично-цільового, системно-діяльнісного, організаційно-методичного та коригувально-результативного. На рисунку 2.1. представлено структурнофункціональну модель формування інформаційної компетентності учнів [13].
Теоретично-цільовий блок моделі містить: провідну ідею, мету, нормативно-правове забезпечення, теоретико-методологічні засади (закономірності, принципи, підходи, функції).
Системно-діяльнісний блок передбачає безпосередньо технології, за допомогою яких відбувається формування інформаційної компетентності у учнів а саме.
Організаційно-методичний блок включає основні умови, за якими можна досягти бажаного результату.
Коригувально-результативний блок включає в себе основні вміння учнів, а саме: технологічні, телекомунікаційні, алгоритмічні.
Відповідно до завдань дослідження, при формування інформаційної компетентності у дітей повинні також формуватися технологічні, телекомунікаційні, алгоритмічні та логічні вміння.
Рис. 2.1 - Модель формування інформаційної компетентності в учнів
Оскільки інформоцайно-компетентностні якості у учняформуються разом із загальними знаннями, ми беремо формування компетентностних якостей за основу. Результати дослідження дозволили виділити три етапи формування інформоцайно-компетентностних якостей у учнів: етап формування базових інформаційно компетентнісних якостей; етап формування основного рівня інформаційно компетентнісних якостей; етап удосконалення інформаційно компетентнісних якостей.
На кожному етапі у різному ступені відбувається формування основних компонентів інформаційно компетентнісних якостей учнів.
У нашому дослідженні ми використовували інноваційні методи навчання: інтегровані уроки/заняття, онлайн сервіси, геймінгові платформи, кейс-уроки тощо.
Інтегровані уроки/заняття можуть проводитися шляхом об’єднання схожої тематики кількох навчальних предметів або формування інтегрованих курсів чи окремих спецкурсів шляхом об’єднання навчальних програм таких курсів/предметів. Основою ефективності даних уроків/занять є чітке визначення мети і їх планування для забезпечення різнобічного розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища, що вивчаються на різних предметах.
Під час проведення бінарних уроків, зокрема з фізики, хімії, географії, біології та математики, використовувались наступні он-лайн сервіси: https://circuits.io;http://www.virtulab.net; http://all-fizika.com [20].
Під час вивчення теми «Моделювання» проводилось ознайомлення учнів з онлайн-сервісами: Grafikus;; GeoGebra; Microsoft Office.
У даних онлайн-сервісах використовувались різні форми навчання: групова робота; проектна діяльність; індивідуальне навчання. Кожна з форм навчання використовувалась як на загальних уроках, так і на позаурочних заняттях (факультативах). Так, ігрові технології, як елемент квазіпрофесійної діяльності, сприяють формуванню інформаційної компетентності учнів. У процесі навчальних рольових та ділових ігор учень програє різні ролі, спираючись на здобуті загальні знання, що допомагає йому досягти професіоналізму на практиці, усвідомити та сформувати у собі певні вміння і навички [15].
Формування інформаційної компетентності в учнів у процесі вивчення предмету «Інформатика» (Таблиця 2.1) див. у Додатку А.
Отже, учні оволодіють базовими знаннями з кожного розділу предмету «Інформатика» за допомогою STEM-навчання. Учні розвивають в собі інформаційну компетентність, основні знання з використання технологій STEM-навчання, отримують навички роботи з веб-ресурсами, інформаційними технологіями, тощо.
Оцінювати рівень сформованості інформаційної компетентності у учнів як компоненту професіоналізму доцільно за допомогою комплексу критеріїв і показників, для визначення яких необхідне серйозне наукове обґрунтування як в теоретичному, так і у практичному плані. Добираючи критерії до формування інформаційної компетентності, слід зважати на те, що: по-перше, цей процес здійснюється у взаємозв’язку, цілісності і взаємовпливі особистості, навчальної діяльності, сформованих педагогічних умов, життєвих подій і ситуацій професійної комунікації; по-друге, доцільно взяти до уваги сутнісну характеристику та прогностичну модель системи комунікативної компетентності; по-третє, необхідно враховувати роль і місце зазначеної компетентності в структурі діяльності, і по – четверте, аналіз критеріїв повинен виявляти ступінь розвитку того чи іншого компонента загальних знань у учнів.
На засадах компетентнісного підходу процес формування інформаційної компетентності учнів немає чітко вираженого початку і кінця, тому застосування відповідних педагогічних методів узгоджується з його кінцевими або проміжними результатами, при коригуванні з урахуванням інформації про його окремі компоненти. У таблиці 2.2 подано рівні сформованості інформаційної компетентності у учнів та їх показники.
Таблиця 2.1 – Рівні сформованості інформаційної компетентності в учнів та їх показники
Рівні |
Показники |
|
Взаємодія вчителя з учнями на достатньому рівні, учні мають сталий інтерес до навчання, прагнуть до стабільних результатів; беруть участь у різних формах навчання, запропонованих вчителем. |
|
Взаємодія вчителя з учнями на середньому рівні, учні не прагнуть до стабільних результатів у навчанні; беруть участь у різних формах навчання, запропонованих викладачем вибірково; мають посередній інтерес до навчання, не ініціативні. |
|
Взаємодія вчителя з учнями на низькому рівні, учені не вступають у взаємодію з учнями, які не мають сталого інтересу до навчання, не прагнуть до стабільних результатів у навчанні; не беруть участь у різних формах навчання, запропонованих вчителем. |
До послідовного педагогічного експерименту ми залучили учнів 9 а клас. Цей вид педагогічного експерименту характеризується тим, що аналізу підлягає один клас – він є контрольним (його початковий стан) і експериментальним (його стан після введення змінного фактору). Педагогічний експеримент складався з констатувального, формувального та контрольного етапів і полягав у перевірці умов формування інформаційної компетентності у учнів. Під час констатувального експерименту ми ознайомились зі станом проблеми у формуванні інформаційної компетентності у учнів при роботі зі шкільним матеріалом.
Нами були застосовані наступні діагностичні методики: психологічний тест на визначення емоційного стану (автор британський психолог Піп Уілсона); педагогічне спостереження; карта педагогічної оцінки і самооцінки готовності учнів (студентів) до професійної діяльності (автор Моторнюк О.Ю.), адаптованої до завдань нашого дослідження [14].
Карта педагогічної оцінки, адаптована до завдань дослідження, має такі особливості: необхідно оцінити себе за 12-бальною шкалою з кожного з наведених вище показників. Опитувальник збалансований за кількістю позитивних і негативних відповідей: шкалою від 1(низький рівень) -12
(високий рівень) [12].
На констатувальному етапі ми застосували педагогічне спостереження.
Ми виявили, що 32% учнів мають низький рівень сформованості, 40% середній та лише 28% високий рівні. З цього ми зробили висновок, що учні не можуть в повному обсязі знайти, опрацювати та засвоїти необхідний матеріал з тем предмету «Інформатика».
Таблиця 3.2 – Результати опитування учнів щодо формування інформаційної компетентності на констатувальному етапі
Рівні сприйняття учнями пройденого матеріалу на уроках |
Кількість учнів |
% |
Низький |
8 |
32 |
Середній |
10 |
40 |
Високий |
7 |
28 |
Всього |
25 |
100 |
Рис. 3.1 - Результати опитування учнів на констатувальному етапі
На формувальному етапі було введено змінний фактор щодо підвищення рівня інформаційної компетентності учнів, а отже і рівня знаходження, опрацювання та засвоєння необхідного матеріалу з тем предмету «Інформатика». Учням було запропоновано використовувати онлайн-сервіси та методичний збірник «Інформатика QR-код» для швидкого пошуку та опрацювання інформації. Уроки було замінено на кейс-уроки, що дало змогу учням проводити аналогію між предметом «Інформатика» та іншими технічними предметами (фізика, алгебра, геометрія, географія, технології). Домашні завдання учні отримували у вигляді матеріалу, розташованого на веб-ресурсах та в електронному вигляді. У якості наочних матеріалів використовувались реальні, робочі елементи комп’ютерів та електронних приладів [6].
На контрольному етапі було використано ті ж методики, що й на констатувальному. Ми виявили, що 20% учнів мають низький рівень сформованості, 32% середній та лише 48% високий рівні. З цього ми зробили висновок, при використанні методик STEM-навчання в учнів зростає рівень інформаційної компетентності та рівень опрацювання та засвоєння необхідних матеріалів з тем предмету «Інформатика».
Таблиця 3.4 – Результати опитування учнів щодо формування інформаційної компетентності на контрольному етапі
Рівні сприйняття учнями пройденого матеріалу на уроках |
Кількість учнів |
% |
Низький |
5 |
20 |
Середній |
8 |
32 |
Високий |
12 |
48 |
Всього |
25 |
100 |
Рис. 3.2 - Результати опитування учнів на контрольному етапі
Отже, робимо висновок, що після введення змінного фактору високий рівень інформаційної компетентності у учнів в середньому збільшився на 20%, середній рівень у середньому знизився на 8%, а низький рівень знизився на 12%. Також результати з предмету «Інформатика» на констатувальному і контрольному етапах підтверджують зміни щодо формування інформаційної компетентності у учнів.
Рис. 3.3 Рівень сформованості інформаційної компетентності у учнів 9а класу на уроках «Інформатики» в КЗ «НСЗШ №22» на констатувальному і контрольному етапах
Таблиця 3.5 – Рівень знань щодо сформованості інформаційної компетентності в учнів на констатувальному і контрольному етапах
Порівнявши результати контрольного тесту, ми дійшли висновку, що високий рівень сформованості інформаційної компетентності в учнів збільшився на 20%, а середній зменшився – на 12%, та низький зменшився на 10%. Отже, гіпотеза підтвердилася.
ВИСНОВКИ
Виконавши дослідження, робимо наступні висновки:
1. Проаналізовано стан проблеми формування інформаційної компетентності в учнів. Виявлено, що підготовку для суспільства майбутнього студента та фахівця, який володіє творчою активністю, самостійністю, проблемним стилем мислення; має широке професійне мислення, орієнтоване на загальнолюдські цінності, розвинене почуття професійної й моральної відповідальності можна здійснювати, застосовуючи інноваційні форми, методи та засоби навчання, треба розпочинати зі школи.
2. Уточнено сутність основних понять «STEM-навчання», «Інформаційна компетентність», а саме: STEM-навчання – це низка чи послідовність курсів або програм навчання, яка готує учнів до успішного працевлаштування, до освіти після школи або для того й іншого, вимагає різних і більш технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять в області фізики, інформатики, математики, та інших технічних дисциплін. Інформаційна компетентність – це сукупність компетенцій, пов’язаних із роботою з інформацією у всіх її формах і представленнях, які дозволяють ефективно користуватись інформаційними технологіями різних видів як у традиційній друкованій формі, так і комп’ютерними телекомунікаціями, працювати з інформацією в різних її формах і представленнях як у повсякденному житті, так і в професійній діяльності.
3. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено умови формування інформаційної компетентності в учнів (на прикладі вивчення предмету «Інформатика»).
4. Розроблено модель формування інформаційної компетентності у учнів (на прикладі вивчення предмету «Інформатика»).
5 |
. Експериментально перевірено, що високий рівень сформованості |
інформаційної компетентності в учнів збільшився на 20%, а середній |
зменшився – на 12%, та низький зменшився на 10%.
Результати педагогічного експерименту свідчать, що гіпотеза підтвердилася.
Своїм дослідженням ми не претендуємо на повне розкриття проблеми формування інформаційної компетентності у учнів.
Уважаємо, що особливістю підготовки вчителів, які будуть формувати інформаційну компетентність учнів за методикою STEAM-навчання, є те, що вони, незалежно від навчальної дисципліни, яку викладають, повинні співпрацювати між собою з метою здійснення міждисциплінарних зв’язків в освітньому процесі та формування в учнів умінь комплексного вирішення проблем, зокрема з застосуванням STEM-підходу.