Сім’я – це основний елемент суспільства 15 травня відзначають Міжнародний день сімей (International Day of Families). Свято було засновано у 1993 році Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй. Причиною встановлення цього свята стала заклопотаність міжнародної громадськості проблемами сучасної сім'ї.
Так, український День сім’ї відносно молоде свято і відзначається з 2012 року. Відповідний указ президента України №1209 / 2011 "Про відзначення в Україні деяких пам'ятних дат і професійних свят" був підписаний 30 грудня 2011 року. Окрім Міжнародного дня сім’ї, в Україні існує ще свято, присвячене родині.
Сім’я… Таке тепле та ніжне слово, воно викликає неймовірно різні емоції та відчуття: з одного боку – почуття оксамитової ніжності та натхнення, а з іншого – розуміння великої відповідальності. Сім’я, в першу чергу, це рідний дім, де тебе чекають близькі та кохані люди, де тебе підтримають та допоможуть.
А все починається з дружби, зі смикання за косичку, з прогулянок під сонечком або під невеличким дощем, з походів у кіно та у кафе тощо. Потім переростає в закоханість, а вже згодом з’являється таке могутнє та пристрасне почуття, як кохання. Любов розглядається не лише як почуття, а вже як енергія, яка створює і об’єднує. Тобто, в більш широкому розумінні цього поняття. В любові народжуються діти, з любов’ю легше виконується будь-яка робота; коли людина живе в любові, вона менше хворіє; в любові людина є щасливою. З чого все починається?
Завдання та функції сім‘ї Сім'я має два головних завдання: підтримка народжуваності і передання культури. Функції, які виконує сім'я, становлять 4 категорії: Біопсихічні функції (народження, інтимна функція) Екологічні функції: матеріально-економічна, виробнича, господарча; споживацька; опікунська Соціально-значущі функції (статус і місце людини в суспільстві) Соціо-психологічні функції (соціалізація, культура, відпочинок)
Зв'язки в сім'ї Сімейні зв'язки складаються з внутрішніх і зовнішніх зв'язків. Внутрішні зв'язки — основані на почутті взаємної любові та приналежності. Чоловік та дружина кохають один одного і це зумовлює особистий зв'язок. Зовнішні зв'язки — обумовлюють стійкість сім'ї. В сім'ї обов'язково присутній зв'язок особистостей.
Сучасні підходи вивчення сім'ї Інституціональний підхід висвітлює мультифункціональний характер сім'ї: сім'я має виконувати низку завдань (репродуктивність, захист, соціалізація, релігійність, економічна кооперація), вона відповідає за забезпечення потреб і цінностей, як особистих, так і соціальних примітивного характеру, розподіл праці є фундаментальним; сім'я охоплює всю людську істоту в її щоденному житті (хоча деякі стосунки можуть також розвиватися поза межами сім'ї); сім'я як «автономія» по відношенню до системи виступає: як самодостатня; як самонормативна (має своє власне керування структурою відносин).
Модель сім'ї має ієрархічну структуру: по вертикалі — найвища влада у батьків, найнижча у дітей, по горизонталі розподіл ролей між чоловіком, жінкою, дітьми. Сім'я — це перший об'єкт з природною манерою поведінки, що будує спосіб життя як світ значущих стосунків, які ми спадкуємо з минулого, живемо в сьогоденні та знайдемо також завтра. Сім'я — це проект, більш конкретно інтерпретований проект, який ми робимо за допомогою слів, «практика описова», яка управляє дискурсом з якого бере початок організація, що дає пояснення тому, що ми називаємо «сімейне життя». Розподіл праці, як взаємопідтримка, що народжується зі спільного співжиття, штовхає до розбудови та допомоги в сім'ї. Стосунки між батьками та дітьми є продуктом взаємостосунків, загальних і конфліктних, які не можуть бути перебудовані в «нормальну модель».
Принцип масової адаптації, який базується на двох стовпах: Сім'я — це система, цілісність взаємозалежності комплексних стосунків на високому комунікативному рівні; Феміністичний підхід. З початку XX ст. феміністичний рух почав впливати на історію вивчення сім'ї, бачення жінки в сім'ї та ввів аспект сімейного життя на основі відмінності гендеру. Поняття “гендер” використовується з метою демонстрації характеру сексуальності у соціально-культурній ідентичності людських істот та їх стосунків, а також тих ролей, які вони виконують в сім'ї та суспільстві.
Чоловік Жінка Звертає увагу більше на суть, ніж на форму Звертає увагу на дрібниці і потребує ніжності Сильніший і кремезніший Сердечніша, кмітливіша Стабільніший у настроях Вразливіша, зворушливіша Менш вразливий Легше змінює настрій Статево готовий у більшій мірі Співчутливіша до страждань інших Войовничий і схильний до панування Має глибинну інтуїцію Схильний до міркування Терплячіша і стабільніша Мало схильний до дітей Дипломатична Має здібності політичного лідера Легше пристосовується до ситуації Легше пристосовується до ситуації Приклад Любить здобувати перемоги Готова до самопожертви Зорієнтований більше на зовнішній світ Схильна замикатися у своєму світі
Сучасна сім'я Тенденції розвитку сучасної сім'ї (всі ці тенденції властиві, хоч і у меншій мірі, притаманні і для розвитку сучасної сім'ї в Україні): зростання розлучень (абсолютне і відносне); зростання кількості неповних сімей і дітей, народжених поза шлюбом; відтермінування часу вступу до шлюбу; проживання подружніх пар без оформлення шлюбу; зменшення розмірів сім'ї і народжуваності дітей; збільшення кількості одиноких людей, які не беруть шлюб; зменшення кількості повторних шлюбів.
Таким чином, сім'я як одна з найстаріших біосоціальних спільнот нині зазнає велетенських змін. Ці зміни носять глобальний універсальний характер і пов'язані з руйнацією традиційних цінностей і форм сімейного життя і шлюбу. Однак це не означає загибелі сім'ї як такої: нові часи відкривають нові, незнані раніше обрії у стосунках чоловіка, жінки і дитини.
Шлюб Шлюб — це юридично оформлений і добровільний союз жінки та чоловіка, спрямований на створення сім'ї і який породжує взаємні права та обов'язки. Шлюб ґрунтується на почутті любові, дружбі та повазі моральних принципів побудови сім'ї У сімейному кодексі України (ст. 21) зазначається, що шлюбом є сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований в державному органі реєстрації актів громадського стану.
Проживання однією сім'єю жінки і чоловіка без шлюбу не є основою для виникнення у них прав і обов'язків подружжя. Шлюбний вік для жінки встановлюється в 17 років, а для чоловіків — у 18 років. За заявою особи, яка досягла 14 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Шлюб засновується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примус жінки і чоловіка до шлюбу не допускається. Як до реєстрації, так і після реєстрації шлюбу подружжя може укласти шлюбний договір. Останні два-три десятиліття набуває дедалі більшого поширення феномен співжиття. Співжиття — це коли двоє людей живуть разом, маючи між собою сексуальні стосунки, але не одружуються. Більшість пар, що співживуть, одружуються через певний час або коли в них з'являються діти.
Форми шлюбу Виділяють 3 форми шлюбу, що розрізняються своєю структурою: Моногамія — шлюб між одним чоловіком і однією жінкою, дана форма шлюбу переважає в сучасних розвинених суспільствах. Полігамія — шлюб між одним і кількома індивідами. Виділяють дві форми полігамії: Полігінія — шлюб між одним чоловіком і кількома жінками; Поліандрія — шлюб між однією жінкою і кількома чоловіками; Груповий шлюб — шлюб між кількома жінками і кількома чоловіками.
Одного разу філософа Сократа запитали: «Що робити, щоб кохання з першого погляду не принесло біди?» Він відповів: «Уважно дивитись в 2-й раз, а потім в 3, 4, 10-й. Треба почекати, поки пройде сліпота закоханості і відновиться гострота зору. А для цього потрібно не менше 1,5 року… І можна створювати сім’ю»
емоційно-рефлексивний (пізнання іншого через риси); рефлексивний (пізнання через почуття, звертається увага на якості людини); інстинктивний; інституціональні (бажання мати сім'ю); конформістські (пристосування); інструментальні (сім'я використовується для досягнення мети); егоїстичні (дівчину кинув коханий і вона, щоб помститися, виходить заміж за іншого), у чоловіків егоїстичні мотиви, у жінок — травматичні. Мотиви до вступу у шлюб Однак для створення міцної сім'ї замало лише кохання. Часто молоде подружжя не усвідомлює відповідальності своєї нової ролі.
Залежність шлюбу від мотивів Характер шлюбу емоційно-рефлексивний конформістський, інструментальний, егоїстичний Вдалі Конфліктні Кризові Від мотивів вступу до шлюбу залежить час, який майбутнє подружжя зустрічається до шлюбу. Якщо довго зустрічалися, то виступає емоційно-рефлективний мотив. Якщо зустрічалися недовго, то егоїстичні мотиви. Дуже короткий проміжок часу — інстинктивні мотиви.
Вибір партнера Раніше існували правила, з якого кола має бути партнер: ендогамний (своє коло сім'ї) чи екзогамний (шукати партнера з іншої гілки). У виборі певну роль грає територіальна близькість на подібність суспільних умов. Переважно чоловік чи дружина належать до того самого народу, живе в тій самій місцевості, має подібне суспільне походження, освітній рівень і навіть фах. Не можна відкидати і підсвідомі чинники, що створюють своєрідний внутрішній візерунок, який часто виражають словами: «Вона в моєму (або не в моєму) смаку». До таких чинників належать: подібність до батьків, або інших людей, яких любив у дитинстві; риси, протилежні тим, яких не люблять; спосіб поведінки, який викликає захоплення.
Інколи згадані чинники починають діяти підсвідомо, і людина в певний момент відкриває своє кохання. Але буває й так, що до поступово зростаючого зацікавлення особою приєднуються роздуми над її достоїнством. Іноді кохання народжується з першого погляду, але це радше виняток, який підтверджує правило: допоки почуття вибухне на повну силу, так, що його важко опанувати, воно повідомляє про себе слабшими сигналами. Перші, дуже слабкі сигнали кохання: жвава внутрішня реакція на чиєсь ім'я; приємність від чиєїсь присутності; бажання говорити про когось; нетерпляче очікування зустрічі. Доцільно якомога більше довідатися про людину, яка подобається, щоб рішення про шлюб було свідомим. Можна сприймати когось позитивно, незважаючи на вади, але про ці вади треба знати. Так можна уникнути розчарувань і претензій, які часто безпідставні, оскільки друга сторона не винна в тому, що її обрали сліпо й необдумано.
Закоханість — це особливий стан, проникнутий радісним і захоплюючим потягом до іншого (іншої), який виглядає єдиним і незамінним. Цей потяг дає відчуття щастя цілком особливе, що полягає в екстазі та муці одночасно. Ознакою справжньої любові є те, що своє попереднє життя ми бачимо у новому світлі: всі зв'язки перегруповуються навколо нової любові, а минуле вже не таке важливе, тому що ми почуваємося «народженими заново». Перехід від закоханості до любові буває різноманітним. Може навіть трапитися, що палка закоханість не стане любов'ю. Або може народитися любов і без закоханості. Здебільшого палка закоханість поступово дає місце спокійному і глибокому почуттю, якого часто не визнають любов'ю, тому що бачать його таким спокійним і певним. Проте це правдива любов, яка щодня живиться взаємною відданістю і вірністю. Стосунки треба перервати, якщо видно, що закоханість є однобічною, якщо вона не переростає у любов.
Взаємне пізнання та його труднощі він або вона (рідше обоє) не виявляються такими, якими є, тому що замкнені за вдачею або за звичкою, та тому, що були пригнічені у своїй сім'ї; один партнер «одягає» на другого «одяг», який йому більше подобається, отож не бачить, яким він є насправді, але яким хотів би його бачити; один з двох не хоче відкритися, чи виявити щось із свого особистого життя, боячись втратити іншого; один з двох (здебільшого той, хто слабший) забуває себе самого в пориві відданості і таким чином втрачає свою особистість, пристосовуючись до ідей, смаків, світогляду іншого.
Якість шлюбу Фактори які впливають на якість шлюбу власні риси особистостей; історія життєвого досвіду; середовище, з якого походить; емоційна активність; мотиви при вступу до шлюбу; перший сексуальний партнер; тривалість зустрічей; клімат в сім'ї; якість шлюбу батьків; ступень визнання (сприйняття) самого себе. Матеріальні умови є другорядними і вони не впливають на якість шлюбу так само, як кількість дітей, освіта, релігійність
Погодьтесь, набагато приємніше, повертаючись додому, розуміти, що за тобою сумують та з нетерпінням чекають твого повернення, саме тоді людина стає щасливішою і заряд цими почуттями та емоціями надихає її творити великі подвиги. Мені хочеться вірити, що у кожній родині знаходять хвилинки, щоб підтримати один одного та вислухати, бо кажуть, що будинок – фортеця, а сім’я – тиха гавань, і кожен повинен відчувати спокій та підтримку вдома.
Як правило, ініціатором розірвання сімейних стосунків виступають жінки. Серед інших причин розлучень — різні погляди на життя, алкогольна залежність чоловіка, сімейні конфлікти та бійки. Претензії чоловіків найчастіше зрада або дружина погана господиня. Якщо у подружжя нема майнових претензій та неповнолітніх дітей, їх розлучають за спільною заявою у відділі реєстрації актів громадського стану. Позовна заява про розірвання шлюбу — звичайна цивільна справа. Якщо подружжя не прагне до примирення і, то протягом 2-х тижнів позив розглядається, і шлюб офіційно розривається. Існують винятки з правил. Якщо під час попередньої розмови чоловік або жінка зізнається, що хоче зберегти сім'ю. Тоді слухання справи переноситься на пізніший термін, а сторонам надається час для примирення від 3-х до 6-ти місяців. Розлучення
Щоб бути щасливими в сімейному житті, повинні мати такі якості: • здатність піклуватися про інших, активно робити добро; • здатність співчувати, співпереживати, тобто «входити» в емоційний світ партнера, розуміти його радощі й прикрощі, переживання та невдачі, поразки й перемоги, знаходити духовну єдність з іншою людиною; • здатність до співробітництва, міжособистісного спілкування, наявність навичок і вмінь у здійсненні багатьох видів праці, організації домашнього споживання та розподілу; • висока етична й психологічна культура, тобто вміння бути терпимою й поблажливою, великодушною та доброю, приймати іншу людину з усіма її недоліками.
Секрети сімейного благополуччя - в гармонії взаємин, яка залежить від обох; - у спілкуванні з друзями. Це зробить життя більш насиченим та цікавим; треба частіше помічати і відзначати один у одного позитивне, постійне підкреслювання недоліків не зміцнить відносини; - треба приймати людину такою, якою вона є, не «перекроювати» його на свій манер; - природа кохання не терпить фальші, брехні і зради; - треба поважати світ іншого, його думки, прагнення, почуття, вміти підтримати і в радісну, і в скрутну хвилину; думайте спочатку про того, хто з вами поруч, а потім вже про себе; не дозволяйте собі те, що ви забороняєте іншому; визнавайте права і гідності людини, що йде по життю поруч з вами.
Сім'я, любов і вірність. Це стовпи, на яких тримається наше життя. Адже саме сім'я є тією цеглинкою з якої складається добробут та спокій у нашій державі. Сім'я дає нам відчуття ґрунту під ногами, любов пов'язує нас з Богом, а вірність укріплює нашу віру в людей. Все це - складові людського щастя. Тож, хай любов'ю іскряться очі, мир і спокій поселяться у ваших душах! А, головне, хай в майбутньому вдома на вас завжди чекають щирі і люблячі люди!