Формування ключових компетентностей на уроках біології через використання навичок критичного мислення Ушакова Людмила Василівна,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЧКАЛІВСЬКА ЗОШ I- III СТУПЕНІВ

 

 

 

 

 

Формування ключових компетентностей на уроках біології через використання навичок критичного мислення

                                 Ушакова Людмила Василівна,

                                        вчитель біології та хімії  

Чкалівської  ЗОШ I-III ступенів

 

                                     2019 рік

У посібнику представлено методичні матеріали та розробки уроків біології , які сприяють формуванню ключових компетентностей учнів, стимулюють їх пізнавальну активність, дозволяють учням формувати оцінку й самооцінку, стимулюють розвиток критичного ставлення до себе та оточуючих..  Матеріал посібника буде цікавим вчителям біології та адресований вчителям – початківцям на допомогу у організації та проведенні уроків  спрямованих на формування ключових компетентностей учнів, зорієнтує на вибір інноваційних педагогічних технологій для реалізації компетентнісного підходу до навчання з біології .

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Передмова……………………………………………………..4

Формування ключових  компетентностей учнів на уроках біології ………………………………………………...............6

Формування інформаційної компетентності………………12

Формування комунікативної компетентності учнів засобами ігрової діяльності……………………………………………16

Формування  соціальної  компетентності………………….18

Формування компетентності саморозвитку і самоосвітньої компетентності……………………………………………….23

 

Конспект уроку на тему: «Вплив  людини  та  її діяльності на екосистеми»…………………………………………………...25

 

Список використаних джерел………………………………..39

 

                                                                                                   3

  4                                                                                                                     ПЕРЕДМОВА

Хто з учителів не хотів би володіти універсальним методом навчання, завдяки якому можна було б на 100% досягти поставленої мети? За свої 30 років педагогічної діяльності я теж багато думала, читала, вивчала, намагалася впроваджувати чужий досвід, писала власні розробки. Не полишала думка, що жоден з методів не може працювати точно й безпомилково. У нових соціальних умовах докорінно змінюються вимоги до вчителя. Сучасний учитель має володіти такими професійно-педагогічними й фаховими вміннями, які не тільки були б спрямовані на передачу знань, а й сприяли формуванню особистості учня як людини нового типу з гнучким нестандартним мисленням, зі стійкою внутрішньою мотивацією, з умінням самореалізації. Така організація педагогічної діяльності вимагає від нас вчителів оволодіння новими методами роботи, упровадження нових педагогічних технологій, усвідомлення необхідності самому вчитись, творити, розвиватися та самовдосконалюватися. У

 

                                                                                                    5

практиці своєї роботи використовую технологію формування та розвитку критичного мислення. Головне моє завдання сьогодні – навчити учня мислити критично, самостійно здобувати знання, осмислювати матеріал і робити висновки.  Бажання навчити учнів мислити критично спонукало мене до вивчення відповідних психологічних аспектів цієї проблеми, вивчення методик та апробації їх на уроках, я усвідомлювала, що навчити учнів мислити критично з першого уроку  неможливо. Дитина приходить у цей світ, щоб пізнати його суть, усвідомити своє власне «Я» в ньому. Вона крок за кроком рухається нелегким шляхом пізнання істини, а веде її цим шляхом вчитель.

  Уроки біології – живе джерело, з якого діти черпають знання, мудрість, бо людина є невід’ємною частинкою живої природи, а природа – це все: дім, у якому ми живемо, наше з вами життя й ми самі. Урок біології не має права бути нудним, нецікавим. Він покликаний будити живу думку, розум, почуття, спонукати до роздумів, творчості, викликати жагу до знань.

 6

ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

 

«Компетенція" в перекладі з латини означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід.

     Державний стандарт базової й повної середньої освіти,

критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти на підставі міжнародних і національних досліджень в Україні визначають такі ключові компетентності:

  •   соціальні (характеризують уміння людини повноцінно жити в суспільстві): брати на себе відповідальність, приймати рішення, робити вибір, безконфліктно виходити з життєвих ситуацій;

•     комунікативні: уміння спілкуватися усно й письмово рідною й іноземною мовами, оволодівати досягненнями культури;

 • інформаційні: уміння одержувати,  осмислювати, обробляти й використовувати інформацію з різних джерел;

 

 

                                                                                                      7

•  саморозвитку  й самоосвіти: потреба й готовність постійно вчитися протягом усього життя; опановувати вміннями й навичками самоаналізу, самоконтролю й самооцінки;

 •   здоров'язберігаючі : готовність дотримуватися здорового способу  життя у фізичній, соціальній, психічній і духовній сферах. 

 Особливості ХХI століття – євроінтеграція, перехід до ринкової економіки, демократичного суспільства – вимагають від сучасної школи значних змін. Щоб знайти своє місце в житті, бути успішними, активно засвоїти свої життєві й соціальні ролі, сучасний  випускник має володіти такими якостями й уміннями: бути гнучким і мобільним, швидко адаптуватися до змінних життєвих ситуацій, використовувати свої знання для розв’язання  життєвих проблем. Щоб досконаліше вивчити дитину, її внутрішній світ, я працюю над проблемою «Формування ключових компетентностей на уроках біології через використання навичок критичного мислення».  Бажання навчити учнів мислити критично спонукало мене до вивчення відповідних психологічних аспектів цієї проблеми, вивчення методик та

 

8

апробації їх на уроках. Головне моє завдання сьогодні – навчити учня самостійно здобувати знання, осмислювати

матеріал і робити висновки. У формуванні ключових компетентностей  велике значення мають якості особистості, на які спрямований навчально-виховний процес:

- пізнавальні – уміння розуміти навколишній світ, ставити питання, знаходити взаємозв’язок між явищами, формувати власне розуміння та інше;

- творчі (креативні) – фантазія, гнучкість розуму, розкутість думок, почуттів, рухів, прогнозування, критичне мислення, наявність власної думки.

   Головним у своїй роботі з учнями при вивченні біології є не лише давати знання, які повинен засвоїти учень, а й навчити його розуміти, ініціювати його досвід, допомогти пізнати себе. Як забезпечити активність всіх учнів класу, різних за характером, рівнем підготовки, інтересами? Як творча активність учнів вписується у системі не творчих видів роботи (тренувальних вправ, пояснень, лекцій)? Творчі завдання учні зможуть виконувати тоді, коли в них є

                                                                                                      9

достатній запас базових знань і умінь. Як відомо, ситуація успіху сприяє активізації мислення, творчість неможлива без інтересу. Тому для уроку я підбираю такий матеріал, який був би цікавий для більшості учнів, спонукав до мислення. Упродовж   багатьох років праці у школі я розглядаю компетентність як можливість практичного використання здобутих знань і вмінь з метою розв’язання життєвих і соціальних завдань.

    Формування та впровадження компетентнісного підходу при  викладанні біології  допоможе учням  одержані знання і вміння застосувати у виборі професії, повсякденному житті, різноманітних ситуаціях, у тому числі  проблемних, з якими вони стикаються. На своїх уроках я використовую приклади з реального життя для доступнішого та цікавішого сприйняття  предмета. До змісту теми я включаю приклади з історії та літератури, біографічні дані про видатних вчених. Наш час – це час суттєвих змін у науці, техніці, інформаційному середовищі, освіті. Суспільству потрібні люди, які здатні приймати нестандартні рішення, вміють

10

творчо мислити. Тому одним із пріоритетних напрямків політики нашої держави є турбота про обдаровану та талановиту молодь, її творчий, інтелектуальний, духовний та фізичний розвиток. У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що «Держава повинна забезпечувати … розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості». Одним із вирішальних чинників розв’язання цих завдань є розвиток критичного мислення учнів.

    Потреби життя, шкільна практика дають нові розуміння процесу навчання. Керуючись Законом України «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, Концепцією загальної середньої освіти я всю навчально-виховну роботу спрямовую на розвиток творчої особистості учнів.

    Основний мотив моєї праці – постійний творчий пошук, любов до своєї справи, до дітей, прагнення все робити добросовісно і відповідально, уміння аналізувати результати власної діяльності.

                                                                                                    11

 Важливою передумовою ефективності уроку є ціленаправленість заняття та чіткість його планування, з урахуванням особистісних якостей. Зміни неможливі без застосування в освітньому процесі інноваційних технологій, які забезпечують творчу діяльність учнів. У практиці своєї

 

роботи використовую такі технології: інтерактивні методи навчання,  метод проектів, методику розвитку критичного мислення, інформаційні комп’ютерні технології. З переліку вищезазначених технологій чільне місце в системі діяльності вчителів біології  належить технології розвитку критичного мислення, яку запропонували в середині 90-х років ХХ століття американські педагоги Дж. Стіл, К. Мередіт,  як особливу методику навчання, що відповідає на питання «Як навчити мислити?». Основу цієї методики становить структура, що складається з трьох компонентів: виклик – осмислення змісту – рефлексія.

    Своє головне завдання вбачаю у  пробудженні  та розвитку  інтересу до оволодіння знаннями, бо інтерес – це рушійна сила пізнання та навчання. 

 

12

Формування інформаційної компетентності

Хто володіє інформацією, той володіє світом.

Уінстон Черчіль

 

    Інформаційна компетентність учнів передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, вміння

здобувати, критично осмислювати й творчо використовувати інформацію з різних джерел, тому на деяких уроках  корисно давати завдання дітям самостійно опрацювати матеріал, і вимагати від учнів виконувати цю роботу у вигляді конспекту, тез, схем і обов’язково захищати її на уроці . Бажано, щоб завдання носили проблемний та творчий характер. Можна поставити перед учнями задачу знайти нову інформацію, якої немає в підручнику, або яка не звучала на уроці, порівняти її з відомою інформацією, таким чином створити проблемну ситуацію, яка ініціює конструктивне спілкування на уроці. Так, вивчаючи тему «Генна та клітинна інженерія», учні виконували завдання знайти відомості про останні розробки в галузі клонування та відношення різних вчених до цього

                                                                                           13                                                                                          

питання. На уроці під час обговорення цього питання виникла дискусія в ході якої учні висловили свою думку та своє відношення до цієї проблеми.

 Обов’язковим у формуванні інформаційної компетентності учнів є розвиток умінь працювати з підручником, з текстом, виділяти головну думку,робити висновки.

Біологія є одним з тих навчальних предметів, що дає багатий матеріал для відпрацювання найрізноманітніших методів і прийомів роботи з інформацією. Викладання біології пов’язане з використанням великого обсягу різноманітної інформації, що робить застосування комп’ютерної техніки особливо ефективним, оскільки дозволяє дуже швидко опрацювати цю інформацію і представити її у вигляді малюнків, фотознімків, таблиць, схем, діаграм, презентацій, тощо.

В своїй практиці я найчастіше використовую уроки на яких комп’ютер використовується в демонстраційному режимі: один комп’ютер, проектор, екран. На уроках щоразу

 

14

необхідно наголошувати на тому, що вміння знайти необхідну інформацію, опрацювати її, застосувати для вирішення певних завдань та проблем не тільки на уроці, а впродовж життя таке ж важливе, як і процес споживання їжі у їхньому житті. Тому потрібно привчати учнів до підготовки проектів, випереджуючих завдань у вигляді повідомлень про наукові досягнення і відкриття в біології, медицині та інших споріднених з біологією науках.  Така робота спонукує опрацьовувати й переосмислювати новий пізнавальний матеріал, який дає можливість дізнатися більше, розширити свій інтелект та можливість проявити свої знання в певних життєвих, а також професійних ситуаціях. Чим більше учні читають пізнавально-наукової інформації, тим більший їх словниковий запас, тим швидше вони міркують та активніше засвоюють навчальний матеріал, проявляючи зацікавленість до всього, над чим вони працюють, а відповідно мають кращий рівень навчальних досягнень.

 

                                                                                            15

Формування інформаційної компетентності учнів здійснюється шляхом застосування ІКТ на уроках:

1. використання електронних підручників, лабораторій, конструкторів уроку тощо;
2. проведення інтегрованих уроків(з інформатикою);
3. робота над створенням проектів;
4. проведення комп’ютерного тестування;
5. залучення учнів до перегляду телевізійних передач відповідно до навчальних тем курсу біології («Discovery», «Animal Planet», «Жива природа» тощо).

 

 

 

 

 

16

Формування комунікативної компетентності учнів засобами ігрової діяльності.

Гра – це є творчість, гра – це є праця, а праця – шлях дітей до пізнання світу.                М.С. Вашуленко

Формування комунікативної компетентності є важливою складовою ключових компетентностей тому, що сприяє формуванню в учнів вміння працювати й співробітничати в колективі (команді, ланці, малій групі); розвитку комунікативності, культури міжособистісних взаємин, здатності приймати спільні рішення, а також виховує моральні орієнтири молодого покоління. Тому використовуються ігри, різні за складністю, формою та часом проведення, в які залучаються всі учні. Гра... Вона входить у життя дитини з раннього віку. Граючись, діти глибше пізнають життя, набувають різних навичок і вмінь. Недарма ж гру називають „ восьмим чудом світу”.  „ Казка, гра, фантазія - життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень”, - писав В.

                                                                                                  17

Сухомлинський. Активізація пізнавальної активності та розвиток інтелектуального мислення - це ті проблеми, які вирішуються в процесі ігромистецтва, колективної радісної дії вчителя і учнів, у стані емоційної піднесеності. Перевірка знань на уроці, яка відбувається у формі гри, не нав'язується дітям, не викликає у них неприємних відчуттів. Гра висуває до дитини моральні вимоги, виховує почуття справедливості, чесності, відповідальності перед командою, розвиває доброзичливе ставлення один до одного. Ігри можна використовувати як на певних етапах уроку, так і на окремому занятті. Тривалість гри може біти різною - це залежить  від мети,  якої хоче досягнути вчитель цією грою.

Комунікативна компетентність:

1. Забезпечує  розвиток  монологічного мовлення учнів через проведення - усного опитування: - аналізу та самоаналізу відповіді; - учнівських повідомлень; - захистів творчих робіт, проектів, рефератів, доповідей, висування гіпотез.

18

2. Забезпечує розвиток діалогічного мовлення учнів через проведення: бесід,  взаємоопитування,  диспутів,  семінарів, конференцій, мозкового штурму, обговорення проблем у групі.

3. Забезпечує розвиток писемного мовлення учнів через написання:  повідомлень, рефератів,письмових рецензій.

 

Формування  соціальної  компетентності

Ми виховуємо учня не як носія знань, а як людину, яка має жити в суспільстві і приносити йому користь.

В.О.Сухомлинський

    Формування соціальної компетентності учня на сьогоднішній день є важливим у навчально-виховному процесі, що пов’язане, насамперед, із змінами, що відбуваються в суспільстві, економіці, промисловості, міжнаціональних відносинах. Скажімо, кілька десятиліть

                                                                                                    19

тому людина мала можливість використовувати певний набір знань, умінь і навичок протягом тривалого часу майже без змін, нині бурхливий розвиток науки і техніки, використання інформаційно-комунікаційних технологій у всіх сферах людської діяльності, міграційні процеси в суспільстві вимагають формування в учнів не тільки набору певних знань, умінь і навичок, а й соціальної компетентності, що являє собою здатність приймати свої рішення й прагнути до розуміння своїх потреб і мети; підтримувати соціальну єдність з суспільством, уміти визначати особисту роль у соціумі; мати ціннісні орієнтири та саморегуляцію; розвивати культуру міжособистісних взаємин. Тому на більшості уроків завжди необхідно звертати увагу на формування в учнів складових соціальної компетентності. Для організації і забезпечення  необхідних умов для формування соціальних компетентностей учнів  використовую різні форми, методи, навчальну гру та різноманітні форми нестандартного уроку (урок-суд, урок-диспут, урок-прес-конференція, урок-аукціон тощо). У процесі гри учні оволодівають досвідом діяльності, який

20

подібний до того, що вони отримували б у дійсності; навчальна гра дозволяє самому вирішувати складні питання, а не лише бути спостерігачем; ігри створюють більш вірогідну можливість переносу знань і досвіду з навчальної ситуації в реальну.

Одним із завдань при формуванні громадянських якостей особистості є ознайомлення молоді з поняттями  «громадянська свідомість і самосвідомість», «громадянський обов’язок», «громадянська гідність і совість». У процесі вирішення зазначеного завдання використовуються різні  методи  формування свідомості і переконань (розповідь, пояснення, бесіда, лекція та ін.).

Ми живемо в суспільстві змін, тому об’єкт навчання завжди буде змінним, а от спосіб оволодіння цими об’єктами слід закласти в шкільні роки – це вміння працювати з текстом, володіння різними способами обробки інформації, уміння шукати цю інформацію, робити вибір. Розвиток пізнавальних інтересів, творчих навичок, уміння самостійно здобувати знання лежить в  основі  методу проектів.  Робота

                                                                                             21

над проектами сприяє формуванню вмінь досліджувати, працювати самостійно.

Для того, щоб виховати життєво компетентних та активних громадян, не досить лише вербальних методів навчання. Необхідно активно залучати учнів до участі у вирішенні тих соціальних проблем, які стоять перед нашим суспільством, впливають на життєдіяльність його представників. Тому розвиток життєвої компетентності учня обов’язково передбачає здобуття ним життєвого та соціального досвіду. Можливими  формами соціальної практики можуть бути  залучення учнів до волонтерської діяльності. Волонтерство – один із чинників формування соціальної компетенції учнів та умова реалізації себе у виконанні певних обов’язків перед країною та суспільством.

При формуванні соціальних компетентностей корисними можуть бути й інші форми роботи (різні організаційні форми навчання, факультативні курси, позашкільна робота, проекти). Важливе значення у формуванні соціальних компетентностей молоді мають   заходи екологічного спрямування:  проведення рейдів з метою охорони  пам’яток природи і визначних місць; 

22

екскурсії, експедиції, походи; організація роботи гуртків, трудові десанти, акції та рухи з охорони навколишнього середовища (очищення та благоустрій водойм, участь у створенні парків, алей).

Формування соціальних компетентностей учнів – найактуальніша проблема сучасної школи.

 Соціальна компетентність

1. Стимулювання учнів до самостійного прийняття  рішень: як навчатися, чому навчатися, який шлях у житті обрати.

2. Стимулювання учнів до раціонального вибору.

3. Використання життєвих ситуацій, пов'язаних з властивостями та використанням речовин.

 4. Стимулювання толерантного ставлення учнів до різноманітних проявів життя, пом'якшення проявів підліткового максималізму.

 

 

 

 

                                                                                        23

Формування компетентності саморозвитку і самоосвітньої компетентності

 Будь-яка справжня освіта здобувається шляхом самоосвіти...  Все, що робиш і чого досягаєш самостійно, з власної волі та бажання,- залишається в голові найміцніше.                            М. Рубакін

     Компетентність саморозвитку і самоосвіти  передбачає розуміння учнями необхідності і готовності вчитися протягом усього життя. Підготовка проектів розвиває у школярів навички організації власної навчальної діяльності, аналізу наукових досягнень, узагальнення і систематизації великих обсягів інформації. Наявність цих вмінь свідчить про вміння вчитися. Написання та захист проектів не лише поглиблюють знання учнів з певної теми, а й задовольняють потреби підлітків у презентації себе та своїх здобутків серед однолітків.

     При формуванні компетентності саморозвитку і самоосвіти використовую різні типи завдань:

 

24

— завдання, що встановлюють зв'язок між теоретичними знаннями і практичними діями.

    У темі «Рослини» (6 клас): «Навесні часто обрізають декоративні кущі? Навіщо?» У темі «Кровообіг і лімфообіг» (8 клас): «Чому ін'єкції роблять у вени, а не в артерії?»;

— завдання на самоспостереження.

    У темі «Опора і рух» (8 клас): «Проаналізуйте свою позу, коли сидите за партою. Визначте, чи сприяє вона формуванню правильної постави. Чи відсутні фактори, що провокують порушення постави з часом?»; У темі «Дихання» (8 клас): «Після чергового видиху затримайте дихання на 30-40 секунд. Яке бажання у вас при цьому виникає? Чому виникає потреба у видиху? Чи можна довільно загальмувати роботу дихального центру на необмежений час? Чому?»;

— завдання, що сприяють розвитку дослідницьких навичок.

    У темі «Рослини» (6 клас): «Пропоную дослід, що доводить вплив сонячного світла на ріст і розвиток рослин». З метою формування соціальної компетентності,       

                                                                                                   25

що забезпечує уміння робити вибір, приймати рішення, брати відповідальність, безконфліктно співіснувати, пропоную учням завдання різного рівня складності, при цьому не розподіляю завдання, а учні самі обирають їх собі.

При проведенні контрольних робіт у ІV рівні складності даю учням декілька творчих завдань, а вони самостійно обирають собі одне.

Вибір учнями певних завдань свідчить про їх здатність до самооцінювання.

 

   Конспект уроку на тему:

«Вплив  людини  та  її діяльності на екосистеми»

    У зв’язку з реаліями сучасного життя жодна людина не може стояти осторонь проблем довкілля, оскільки кожний із нас – частина природного світу. Ми всі залежимо від середовища яке нас оточує, а воно залежить від нас. Даний урок розроблено мною із використанням  вправ і методів спрямованих на розвиток  громадянських  компетентностей 

 

26

у дітей і молоді  в умовах розбудови  Нової  української  школи. Нижче  приведений  урок є прикладом застосування

інтерактивних технологій, які передбачають навчальний процес за умови активної взаємодії  всіх учнів у ході уроку в малих групах, чітке виконання обов'язків учасниками. За такої організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими спрямовує діяльність груп. Тема уроку має практично-прикладне значення. Її засвоєння допоможе учням вільно  адаптуватись  у конкретну життєву ситуацію. Даний урок розроблено мною із використанням  вправ і методів спрямованих на розвиток  громадянських  компетентностей  у дітей і молоді  в умовах розбудови  Нової  української  школи. Урок є прикладом застосування інтерактивних технологій, які передбачають навчальний процес за умови активної взаємодії  всіх учнів у ході уроку в малих групах, чітке виконання обов'язків учасниками. За такої організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими спрямовує діяльність груп. Тема уроку має практично-прикладне значення. Її

 

                                                                                                    27

засвоєння допоможе учням вільно  адаптуватись  у конкретну життєву ситуацію. Урок відзначений дипломом

лауреата за перемогу в номінації «DOCCU-технологія»  DOCCU-fest: Херсон «Будуємо демократію разом!» організованого в рамках  швейцарсько–українського проекту «Розвиток громадянських  компетентностей  в Україні –DOCCU»(17.05. 2018 рік)

 «Вплив  людини  та  її діяльності на екосистеми.»

    Мета:розширити знання учнів про вплив людини та її діяльності на екосистеми; розвивати логічне мислення, творчу активність учнів; формувати вміння працювати з нормативними актами та застосовувати їх на практиці; виховувати в учнів розуміння важливості належності до громадянства та гордості за приналежність до українського громадянства; усвідомити, що співпраця та відповідальність є важливими складовими захисту довкілля та прав людини.

Складові громадянської компетентності, які можна розвивати:

• навички співпраці;

28

• громадянська  відповідальність за стан довкілля;

• навички критичного та аналітичного мислення;

 • громадянська  свідомість;

• навички розв’язання  проблем довкілля;

 • навички  соціально відповідальної  поведінки.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: зошит, підручник, картки – завдання, плакати про охорону природи. 

Епіграф  до уроку.

« Я зрозумів, що не один

Існую я в людському морі,

В громаді, наче в добрім хорі,

Почесне місце є для всіх

І для дорослих, і малих,

Для бідняків і багачів

У світі є закон один:

Людина – це  громадянин. »

                 І.  Кушнірчук

 

ХІД УРОКУ.

                                                                                                    29

 

І. Розминка.

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Створення робочого настрою.

 

  - А з яким настроєм ви прийшли на урок? ( учні малюють обличчя з емоціями, що відповідають їхньому настрою, вчитель слідкує за їх станом і відповідно планує особливості роботи на уроці з учнями, в залежності від їх настрою).

-  Сьогодні всі щасливі. «Щастя не залежить від того, що ви робите, чи ким ви стали. Воно залежить винятково від того, як ви думаєте і почуваєтесь», -  вважає Дейл Карнегі. Є і такий вислів: «Якщо хочеш, щоб життя тобі усміхалося, спочатку сам усміхнися життю».

II. Актуалізація  опорних знань  і  мотивація  навчальної  діяльності учнів.

На позаминулому  уроці  учні  отримали  випереджувальне  домашнє  завдання – зробити   малюнки  на таку тематику:

яке довкілля  вони  хотіли б мати? яке довкілля  не хотіли  б мати?

Аналіз і обговорення: « Круглий стіл »

Проаналізувати роботи учнів через такі питання:

 

30

• чи легко було думати  про два різні  види  навколишнього  середовища?

• якби на картинках, які ви намалювали, жили люди, як  вони себе почували б?

 • який малюнок відповідає  нашому реальному  навколишньому середовищу?

 • що ми можемо  зробити, щоб  поліпшити  стан довкілля  для дітей,  батьків, дідусів  та бабусь нашої  місцевості?

Проміжний підсумок. Працюючи над створенням малюнків-проектів, учні залучаються до творчої  діяльності, вчаться працювати в колективі не лише  одне з одним, але і з дорослими (вчителями, батьками), формують громадянську компетентність за рахунок впровадження методу проектів, що об’єднує теорію і практику, знання і вміння учнів. Цей вид діяльності забезпечує  умови  для розкриття  кожного  учня. Результат домашньої роботи  надасть змогу послідовно і всебічно розкрити тему уроку.

Повідомлення теми уроку: «Вплив людини та її  діяльності на екосистеми.»  Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

 

ІII. Осмислення  змісту.  Презентація нових знань і умінь.

 «Я – за екологію, моя школа також…»

                                                                                                   31

Мета. Сформувати уявлення про відповідальність як певний  внесок у життя громади та пояснити, що відповідальність забезпечує сприятливе середовище життя.

Обговорення. Метод «Прес»

• Як ви вважаєте, що буде, якщо у місцевості, де ви живете, не будуть рости рослини та не буде зелених насаджень?

 • Як ви вважаєте, хто несе відповідальність за збереження екології навколишнього  середовища?

Створення дерева ідей. Учні на дошці  створюють дерево ідей, за які речі, що стосуються навколишнього  середовища  місцевості  їх  проживання, кожен з них може нести відповідальність (один учень – одна ідея, записана на стікері-листочку, який  приклеюється до загального дерева). Обговорення.

• Що означає  поняття «нести відповідальність»?

• Які будуть наслідки, якщо людині бракує  відповідальності?

32

Проміжний  підсумок. Підводимо до розуміння того, що  кожен відповідає за природний життєвий  простір і що  відповідальність є демократичною участю.

IV. Рефлексія. Практика на прикладах .

Вправа «Права людини та навколишнє  середовище».

1. Пояснити зв’язок між забезпечення прав людини і навколишнім  середовищем та розкрити механізми захисту довкілля.

2. Висловитися щодо «навколишнього середовища», про що ви думаєте у першу чергу, коли чуєте цей термін? Які проблеми спадають вам на думку?

 Робота в чотирьох групах. 1. Прочитайте інформацію про міжнародні документи, що стосується захисту навколишнього середовища (одна група – один документ). 2.Визначте, яка мета міжнародного документу по захисту довкілля? 3. Про які права людини йде мова в документах?

 

                                                                                                    33

4.Визначте три умови, необхідні для реалізації цих документів?

Перша група. Стокгольмська Декларація, ухвалена у 1972 р. на Конференції Організації Об’єднаних Націй з навколишнього довкілля, може вважатися початком підходу до захисту навколишнього середовища на основі права. Декларація сформулювала принцип про те, що «людина має основне право на свободу, рівність і сприятливі умови життя в довкіллі, якість якого дозволяє вести гідне життя, вона несе головну відповідальність за охорону і поліпшення довкілля на благо нинішнього і майбутніх поколінь». Чи можна кожному в світі вести гідне життя у відповідних умовах без руйнівних наслідків для  навколишнього середовища?  Якщо так, то яким чином? Руйнування довкілля може бути, значною мірою, як результатом економічного занепаду, так і розвитку. Наприклад, відсталість та подальша бідність призводять до вирубки лісів, оскільки населенню необхідно видобувати дров’яне паливо для приготування їжі та обігріву. Маючи недостатню

34

кількість пасовиськ, вони знищують сільськогосподарські землі.  Неадекватна обробка стічних вод та нагромадження сміття ведуть до зменшення кількості питної води. Відсутність відповідно їосвіти підриває прагнення нації мати більш чисте навколишнє середовище. Розвиток, з другого боку, атакує навколишнє середовище іншим чином. Економічні досягнення стимулюють знищення лісів та переселення етнічного населення і максимальну експлуатацію природних ресурсів. Індустріалізація забруднює повітря, воду та атмосферу токсичними та хімічними викидами під час виробництва та споживання, і все це робиться в ім’я прогресу.

Друга група. У 1989 році «Брунтлендська доповідь» Міжнародної комісії ООН з навколишнього середовища і розвитку намагалася вирішити внутрішні суперечності між навколишнім середовищем та розвитком через принцип сталого розвитку, що визначається як «розвиток, який задовольняє потреби сьогодення, не наражаючи на ризик здатність майбутніх поколінь задовольняти їх власні потреби». Доповідь слугувала основою для проведення у

                                                                                                    35

1992 році Конференції ООН про навколишнє середовище та розвиток , на якій було прийнято Декларацію Ріо-де-Жанейро щодо навколишнього середовища і розвитку. Декларація (відома як «Порядок денний на ХХІ вік») була планом дій, які уряди, організації та окремі особи мали виконати на глобальному, національному або місцевому рівні у кожній сфері, де людина здійснює вплив на навколишнє середовище.

Третя група. Орхуська Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі ухвалення рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, була погоджена Європейською економічною комісією ООН у 1998 році. Конвенція була ратифікована у 40 країнах та Євросоюзі. Це перший міжнародний договір, що визнає право «кожної людини нинішнього та прийдешніх поколінь на життя в навколишньому середовищі, сприятливому для її здоров’я та добробуту». Документ також визнає право на доступ до інформації з питань навколишнього середовища, участь у вирішенні екологічних питань та доступ до незалежних судів щодо рішень з питань навколишнього

36

середовища. Незважаючи на той факт, що конвенцію було ратифіковано лише країнами Європи та Центральної Азії та слабкий механізм моніторингу, цей документ має глобальну значущість завдяки поєднанню питань навколишнього середовища з правами людини.

Четверта група. Підхід із позицій прав людини, який би гарантував головну роль принципів справедливості і рівності прав та обов’язків, багатьма вважається перспективним кроком вперед на шляху до захисту навколишнього середовища. Проте протягом багатьох років активісти та інші учасники екологічного руху стверджували, що цієї умови недостатньо. Їхня точка зору полягає в тому, що якщо людське життя та здоров’я є метою захисту навколишнього середовища, тоді навколишнє середовище може бути захищено внаслідок та лише тією мірою, що необхідна для захисту людини. Наприкінці 2009 року Всесвітня конференція з питань кліматичних змін та прав Матері Землі, в Болівії, спрямувала на розгляд в ООН Універсальну Декларацію Матері Землі (2010). Стаття 2 проголошує,що «Мати Земля має право на існування, продовження циклу

                                                                                                    37

життя, збереження своєї самобутності структур, функцій та процесів, які підтримують всі форми життя».

Презентація роботи груп. Метод «Мікрофона».

V. Підсумки уроку. Підведення до розуміння того, що захист навколишнього середовища та відповідних прав людини буде ефективним і дієвим лише за умови тісної співпраці на всіх рівнях (від локального до глобального) та несення різного рівня відповідальності (індивідуальної, колективної, державної, регіональної, міжнародної). Учитель акцентує увагу учнів на тому, що важливо усвідомлювати, що зміни на краще не відбуваються самі по собі. Якщо кожен громадянин докладе зусиль і зробить особистий внесок у розвиток  місцевої громади, то всі разом житимуть у чистому та комфортному місті чи  селі, де кожен має можливість брати участь в ухваленні рішень і де існують ефективні механізми розв’язання суспільних проблем, захисту прав кожного громадянина та допомоги найбільш уразливим верствам населення.

 

38

На закінчення  хочеться  звернутися  до дітей такими словами.

Якщо є світло в душі, 
Буде краса в людини, 
Якщо є краса в людини, 
Буде гармонія в домі, 
Якщо є гармонія в домі, 
Буде порядок у нації, 
Якщо є порядок у нації, 
Буде мир у світі.

VI. Домашнє завдання, оцінювання учнів.

1. Прочитати текст підручника.

      2. Міні проект «Заповідні території України».

     3. Складіть синквейн з терміном  «громадянство»

 Громадянство -

Важливе, необхідне.

Сприяє,забезпечує, захищає.

Потрібне  для твого благополуччя.

Будь громадянином!

                                                                                           39

Список використаних джерел

1. Баханов К. О. Інноваційні системи. Технології та моделі навчання. - Запоріжжя: Просвіта, 2000.

 2. Пометун О., Пироженко Л. «Сучасний урок, інтерактивні технології навчання». К. «Видавництво А.С.К.», 2004.  

 3. Пометун О.І. Теорія і практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн /О.І.Пометун// Компетентнісний підхід в сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. К.:К.І.С., 2004.

 4. Пугач І.М. Творчі завдання на уроках біології як засіб формування ключових компетентностей учнів.Біологія.Хімія.-2007. -№14.

 5.Смагіна Т. М. Поняття та структура соціальної компетентності учнів.  Режим доступу http://eprints.zu.edu.ua/

6..Родигіна І.В. «Компетентнісно орієнтований підхід до навчання.-Х.:Вид. група «Основа»,2006.-96с.-(Б-ка журн. «Управління школою»;вип..8(32))