Урок "Біологічні основи психофізіологічної індивідуальності людини"

Тема:  Біологічні основи психофізіологічної індивідуальності людини

 Мета: ознайомися з психо динамічними  особливостями особистості, поняттями «темперамент» та «функціональна спеціалізація кори головного мозку», мати уявлення про типи нервової системи та історію розвитку вчення про темпераменти та характерні особливості чотирьох типів темпераменту, розвинути навички самоаналізу за допомогою визначення свого типу нервової системи, типу темпераменту та функціональної спеціалізації кори головного мозку, виховувати прагнення до самовдосконалення.

Обладнання:, малюнки Біструпа «Поведінка людей різних темпераментів в певній ситуації», тест для визначення типу   темпераменту Г. Айзенка, роздатковий матеріал для вправи  «+» і «-» типів темпераменту.

Тип уроку: комбінований урок

«Темперамент йде попереду думки. Це погано.

  Треба поставити думку попереду темпераменту »

К.С. Станіславський

«Темперамент є найзагальніша характеристика

  кожної окремої людини, найзагальніша

  характеристика її нервової системи, а ця

  остання кладе ту чи іншу  печатку

  на всю діяльність даного індивіда ».

І.П. Павлов

У кожної людини три характери: той, який йому приписують; той, який він сам собі приписує; і, нарешті, той, який є насправді.

  В. Гюґо
 

         Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА - 3хв

  Привітання, налаштування на роботу.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Вправа “Пригадай”   https://learningapps.org/3411224

(Робота в групах на планшетах на платформі  learningapps)

Розподіліть на групи ознаки умовних та безумовних рефлексів

ІІІ . МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

ВПРАВА  “Несподіванка”  (робота в парах)

Пригадайте як ви реагує на несподіваний подарунок, продемонструйте один одному свої дії.

- Чому  ми по-різному реагуємо на гарні новини та образи?

•   Чому одні люди поступають в певній ситуації так, а другі – інакше?

- Чому часто ми просто не розуміємо людей?

 Як ви вважаєте, чи народжується людина з готовим характером? Ні . Але в наших характерах є основа з якою ми народжуємось. Це – темперамент. В перекладі з латинської це слово означає «суміш». Суміш різних індивідуальних особливостей, даних людині від народження .

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Історія розвитку уявлень про темперамент.

Давньогрецька медицина в особі найбільшого її представника Гіппократа вважала, що стан організму залежить, головним чином, від кількісного співвідношення «соків», або рідин, що є в організмі (кров, лімфа, жовч ). Римські лікарі, які працювали кількома століттями пізніше, позначили пропорцію у змішуванні цих соків латинським словом,  що означає «належне співвідношення частин», від якого і  з’явився  термін «темперамент».

Теорію Гіппократа розвинув античний лікар Клавдій Гален, який розробив першу класифікацію темпераментів:

Переважання крові (від лат. Слова «сангвіс» - кров)— робить людину активною, життєрадісною й позитивною (сангвінік);

Переважання чорної жовчі (від грецьк. слова «мелайної холе» - чорна жовч).— робить людину депресивною, пригніченою й песимістичною (меланхолік);

Переважання світлої жовчі (від грецьк. слова «холе» - жовч)— робить людину дратівливою, збудливою й неврівноваженою (холерик);

Переважання лімфи, слизу (від грецьк . Слова «флегма» - слиз) — робить людину спокійною, апатичною, байдужою й повільною (флегматик).

2. Вчення про типи нервової системи.

Проблема темпераменту має велику історію і хвилює людство на протязі 25 століть. Пізніше виникла теза, згідно з якою темперамент людини залежить від будови її організму та співвідношення окремих органів. Проте науково це обґрунтував лише видатний російський учений І.Павлов (1849—1936). Він експериментально довів, що індивідуальні особливості психіки зумовлені виявом і співвідношенням двох головних нервових процесів — гальмування і збудження.

Залежно від співвідношення цих процесів, виділяють чотири типи темпераменту: сангвінічний, холеричний, флегматичний і меланхолійний.

- сильний - слабкий

- врівноважений      - неврівноважений

- рухливий      - інертний.

Сильний тип нервової системи здатний витримувати дуже сильні подразники, працездатний;  слабкий тип - чутливий, сприйнятливий, але погано переносить великі навантаження і при надсильних подразниках (для людини це можуть бути стреси) схильний впадати в «позамежне гальмування» (нервова система не витримує навантаження і оберігає сама себе - як би тимчасово відключається, перестає реагувати).

 Крім того, тип нервової системи може бути врівноважений або неврівноважений (наприклад, коли людину важко «вивести з себе» - це врівноважений тип), а також рухливий або інертний (швидко або важко переключається з одного виду діяльності на інший).

Інертність, труднощі перемикання ще називають ригідністю, в поведінці це може позначитися як консерватизм, прихильність до одного й того ж порядку, педантизм.
У школі І. П. Павлова сформувалася ідея про те, що тип нервової системи тісно пов'язаний з особливостями поведінки, складає основу темпераменту людини.
 

Практична робота

Тест.  Коло Айзенка.  На партах у вас лежить роздатковий матеріал. Підкресліть ті якості особистості, які притаманні вам. Порівняйте з результатами на слайді.

(Самостійна робота з роздатковим матеріалом, вміння робити самооцінку)

3 . Типи темпераментів.

Індивідуально-своєрідна, природно-обумовлена ​​сукупність динамічних проявів психіки називається темпераментом людини.

 Існує психологічне трактування темпераменту: кожен з чотирьох названих вище типів темпераменту визначається на підставі деяких характерних психологічних особливостей.

Ф. Людину незворушну, зі стійкими прагненнями і настроєм, з постійністю і глибиною почуттів, з рівномірністю дій і мови, зі слабким зовнішнім виразом душевних станів називають флегматиком.
С. Людину  з помітною психічною активністю, яка  швидко озивається на навколишні події, що прагне до частої зміни вражень, порівняно легко переживає невдачі і неприємності,  з живою , рухомою,  виразною мімікою і рухами називають сангвініком.

Х. Людину дуже енергійну, здатну віддаватися справі з особливою пристрастю, швидку та поривчасту, схильну до бурхливих емоційних спалахів і різких змін настрою, зі стрімкими рухами називають холериком.

М. Людини вразливу, схильну до глибоких переживань, вразливу, яка  зовні слабо реагує на навколишнє, зі стриманими рухами і приглушеною промовою називають меланхоліком.

4. Допоможе  нам розібратися в особливостях темпераментів  і австрійський художник Бідструп .

( Вчитель  демонструє малюнки, учні коментують поведінку різних людей в певній ситуації)

Такі особливості поведінки необхідно враховувати в спілкуванні з іншими людьми.

5.  ПРАКТИЧНА РОБОТА В ГРУПАХ.  Прочитайте текст, зробіть аналіз поведінки учнів, визначте тип темпераменту .

(Сергійко Т.)

Дуже жвавий підліток. У класі ні хвилини не сидить спокійно, постійно міняє позу, крутить щось у руках, тягне руку, розмовляє із сусідом. Легка хода, підстрибцем, швидкий темп мови. Дуже вразливий і легко захоплюється. Емоційно і збуджено розповідає про переглянутий фільм, прочитану книгу.

На уроках жваво відгукується на кожен новий факт або нове завдання. А втім, його інтереси й захоплення дуже непостійні та нетривкі: розпочавши нову справу, швидко втрачає інтерес до неї.

У нього живе, рухоме, виразне обличчя. З його обличчя легко здогадатися, який у нього настрій, яке його ставлення до предмета чи людини і на цікавих для нього уроках виявляє високу працездатність. На решті уроків майже не слухає вчитепя, розмовляє із сусідом позіхає.

Почуття і настрої його дуже мінливі Отримавши двійку, він ладен розплакатись і ледве стримується. Та не минає й півгодини, як він забуває про погану оцінку і на перерві бурхливо й весело гасає коридорами.

Попри жвавість і непосидющість, його легко дисциплінувати: у досвідченого вчителя він прекрасно сидить на уроках і ніколи не заважає роботі класу.

Швидко звикає до нової ситуації та нових вимог. У цій школі він вчиться перший рік, але вже звик до нових учителів, зійшовся хлопцями, подружився з багатьма, увійшов до активу класу.

 (Сашко П.)

Вирізняється з-поміж однокласників своєю рвучкістю. Захопившись розповіддю вчителя, легко збуджується і перериває її різними вигуками.

На будь-яке запитання викладача відповідає не подумавши, тому часто - не до ладу.

У прикрості й роздратованості легко втрачає витримку, кидається в бійку.

Пояснення вчителя слухає дуже зосереджено, не відволікаючись. Так само зосереджено виконує класну і домашню роботу.

На перервах ніколи не сидить на місці, бігає коридорами чи бореться з кимсь. Розмовляє голосно, швидко. Пише швидко, розгонисте, почерк нерівний.

Дуже виразне обличчя. У виконанні домашніх доручень, а також у спортивних заняттях виявляє захопленість, наполегливість.

Його інтереси досить постійні й тривкі. Не лякається труднощів і з великою енергією їх долає.

(Миколка М.)

На уроках спокійний, сидить завжди в одному положенні, щось крутить у руках; настрій міняється з незначних причин.

Він дуже чутливий. Коли вчитель пересадив його з однієї парти за іншу, довго міркував, чому його пересадили, і того дня на всіх уроках сидів засмучений і пригнічений.

А втім, почуття в нього просуджуються повільно. Дивлячись циркову виставу, він довго сидить мовчки, з нерухомим обличчям; згодом починає «танути» - усміхатися, сміятися, вступати в розмову із сусідами.

Легко розгублюється. Якщо вчитель зробив йому навіть найм’якіше зауваження, хлопець ніяковіє, голос його стає глухим, тихим.

Дуже стриманий у почуттях. Отримавши двійку, зовсім не змінюється на обличчі, іде на місце й сідає, але вдома, за словами батьків, довго не може заспокоїтися, не в змозі взятися до роботи.  Відповідає на уроці невпевнено, затинаючись, навіть якщо ретельно підготувався до уроку

Свої здібності й знання оцінює низько, тоді як насправді вони дещо вищі від середнього рівня.

Якщо під час виконання якогось навчального завдання трапляються труднощі, він губиться і не доводить роботу до кінця.

Рухи кволі, слабкі, говорить повільно, трохи протяжно.

 (Віктор М.)

Відзначається неспішністю і спокоєм. На запитання відповідає не відразу і без жодної жвавості, як би добре не знав матеріал. .

Для нього характерна невтомлюваність: він не уникає додаткового розумового навантаження, хоч би яким значним воно було, і ніколи не виглядає стомленим.

Він прагне до логічно розгорнутих, просторих висловлювань: вимовляє слова рівним голосом, не боячись збитися, начебто на початку довгої побудови знає, яким чином буде закінчена почата думка.

Зовні він не збуджується і нічому не дивується на уроці, що б не відбувалось у класі.

З молодших класів він любить заняття з математики й фізкультури, залишаючись вірним своїм уподобанням. Він бере участь у спортивних змаганнях (гімнастика), не виявляючи, на відміну від більшості учасників, якогось азарту чи хвилювання.

Він не буває ні метушливим, ні веселеньким, ні смутним.

V. ПОНЯТТЯ ПРО ФУНКЦІОНАЛЬНУ СПЕЦІАЛІЗАЦІЮ КОРИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ.

ПРАКТИЧНА ВПРАВА  “Ліва-Права”

(вчитель демонструє вправи "Наполеон", "Замок" та "Аплодисменти")

Визначаємо яка півкуля домінує. Аналіз рисунка, визначення якостей.

Учені вже давно дійшли висновку, що при виконанні певних функцій переважає або права, або ліва півкуля. Це пов'язано з особливостями анатомічної будови великих півкуль кінцевого мозку. Які особливості лівої і правої півкуль? 

В лівій півкулі розташовані три центри мови: 

1) руховий центр мови, який забезпечує можливість писати; 2) слуховий центр, який забезпечує можливість чути і розуміти мову іншої людини;  3) зоровий центр мови, або центр читання і розуміння письмової мови; лічби (математичні здібності, логіка, наука). 

Отже, ліва півкуля більше пристосована до аналітичної діяльності і відповідає за логічне мислення людини, тобто за формулювання понять, побудову узагальнень, висновків, складання прогнозів тощо.

У правій півкулі містяться центри керування: орієнтацією в просторі (здатність до танців, гімнастики), центри, що визначають музикальність (сприйняття музики), просторове уявлення (скульптура, сприйняття художніх творів, живопису, фантазія). Отже, права півкуля спеціалізується на забезпеченні образного сприйняття навколишнього середовища на основі минулого досвіду, на формуванні особистісного емоційного ставлення до себе, інших людей і до предметів; є базою конкретного образного мислення, емоційного сприйняття оточення. Утім, центри нюху, слуху, зору містяться в обох півкулях.

До особливостей півкуль належить розміщення центрів проекції руху правої і лівої руки. У лівій півкулі розташовані центри проекції руху правої руки, а в правій півкулі, навпаки, - центри проекції руху лівої руки. Ця функціональна особливість й поділяє людей на правшів і лівшів. Є наукове припущення, що це, можливо, пов'язано з розташуванням у правшів основних центрів мови (слуховий, руховий, зоровий) у лівій півкулі, а в лівшів, навпаки, - у правій півкулі. Чи узгоджена робота двох півкуль?

Діяльність мозку в нормі в цілому відбувається при одночасній узгодженій участі двох півкуль. У будь-якому психічному процесі беруть участь обидві півкулі одночасно та узгоджено. Проте спостерігається і функціональна перевага роботи однієї з півкуль, що й позначається на індивідуальних особливостях конкретної людини.

Художній тип вирізняється яскраво вираженою схильністю до образно-емоційного мислення. Люди цього типу надзвичайно гостро, яскраво, повно і безпосередньо сприймають дійсність, у них розвинена уява, добре розвинена здатність відтворювати дійсність у художніх образах, картинність мови.

Розумовий тип відзначається підвищеною схильністю до словесно-логічного мислення, здатністю до аналізу і систематизації, реагування не стільки на конкретні явища, скільки на їх узагальнення.

Змішаний тип має ознаки як художнього, так і розумового типів.

VІ.  Закріплення пройденого матеріалу https://learningapps.org/display?v=p8mp03tic18

(Робота в групах на планшетах на платформі  learningapps)

(Робота з підручником - розгляньте портрети відомих людей, визначте домінування яких півкуль їм притаманне)

V. Заключна частина. Підведення  підсумків уроку

Контрольні питання:

1. Що таке темперамент?

2. Хто першим ввів поняття “темперамент”?

3. Які існують теорії вчення про темперамент?

4. Які є типи темпераменту?

5. Надайте характеристику типів темпераменту.

6. Для чого людині (особистості) знати власний тип темпераменту?

Висновок

Ще раз підкреслимо, що залежно від умов формування особистості кожен тип темпераменту може характеризуватися комплексом як позитивних, так і негативних психологічних рис: «кращих» або «гірших». Тільки позитивних, або тільки негативних темпераментів не існує.

Тип  темпераменту кожного з нас проявляється в рисах характеру. Про нього ми поговоримо на наступному занятті.

Домашнє завдання:

На завершення уроку хочу вам подякувати і побажати

У повсякденному житті бути  сангвініком, 

У важливих подіях — меланхоліком,

Щодо вражень, які глибоко торкаються ваших інтересів, — холериком,

У виконанні прийнятих рішень — флегматиком.

   2. Практична робота.