Формування ключових компетентностей учнів на уроках російської мови та світової літератури шляхом використання інноваційних технологій

ОПИС ДОСВІДУ З РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОБЛЕМНОЇ ТЕМИ:

«Формування ключових компетентностей учнів на  уроках російської мови та світової літератури шляхом використання інноваційних технологій»

Учитель мусить обирати для себе високу мету,

тому що тільки тоді він матиме змогу піднести своїх учнів

 і підне­сеться сам. Така мета зробить учителя опти­містом,

 романтиком, він буде завжди в по­шуку

 і буде здатним створити неможливе.

Ш. Амонашвілі

                                                         Людина освічена –

це та, яка знає, де знайти

те, чого вона не знає.

Г.Зиммель

У шкільних стінах починається все, що нас може радувати чи непокоїти… Тут сьогодні виховується громадянин, який  діятиме й мислитиме по-новому, нестандартно, буде активним перетворювачем життя.

                   Серед важливих  педагогічних завдань, які поставило життя перед сучасною школою є розробка нових педагогічних ідей та підходів до навчально – виховного процесу, в центрі яких  -  особистість дитини з її потребами, інтересами та життєвими проблемами  та її всебічний розвиток.  Тому, перед школою стоїть завдання  впровадження нових технологій в освітній процес. 

                 Державний стандарт базової і повної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України ( від 23 листопада 2011 № 1392)  передбачає реформування освіти в Україні  з урахуванням   можливостей навчального середовища, сприятливого для задоволення фізичних, соціокультурних і пізнавальних потреб учнів. Сутність змін пов’язана з необхідністю впровадження компетентнісно спрямованої освіти. Реалізувати завдання, виголошені у стандартах, можна за умови, якщо навчально-виховний процес в школі буде «спрямовано на розвиток активності, самостійності, творчих можливостей кожного школяра, оскільки суспільство потребує особистостей, здатних свідомо діяти, приймати власні рішення, швидко адаптуватися до змін».  На вчителя покладається велика відповідальність за розвиток особистості в процесі навчання.

Як учень, так і вчитель повинні долати труднощі і йти до висот духу, від мистецтва слова – до мистецтва життя. Ніщо не можна порівняти із власним творінням духу, бо це є утвердженням людини як творця. Сучасні орієнтації і нові цінності освіти дозволяють зрозуміти виховання як діяльність, котра будується на саморозвитку учня.

               Видатний зарубіжний педагог К.Роджерс  зазначив: «Не так важливо вчити дітей, потрібно створити ситуацію, в якій дитина просто не може не вчитися і робить це із задоволенням ».   

              Сучасні вимоги освітніх стандартів змушують  нас не тільки доводити  до  учнів інформацію, а й шукати шляхи практичного застосування її у повсякденному житті. Застосування інноваційних технологій передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв‘язування проблем, воно ефективно сприяє  формуванню вмінь і навичок, створенню атмосфери співробітництва і взаємодії.

          Саме цьому я обрала проблему: «Формування ключових  компетентностей учнів на уроках російської мови та світової літератури шляхом використання інноваційних технологій».  Вибір даної проблеми був невипадковим, бо нова парадигма освіти пропонує розглядати учня як мету, а не засіб. Відповідно обраній проблемі мною були визначені такі завдання:

• Впровадження інноваційних технологій з метою активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках російської мови та світової літератури.
• Розвиток ключових компетентностей через інтерактивні методи навчання.
• Розвиток творчості учнів.
• Виховування любові до предмету.

Урок літератури – це урок образного сприйняття світу як найбільш яскравого й доступного для дитини. Він змушує працювати уяву, фантазію, розвиває розумові, пізнавальні, творчі здібності, формує особистість. Тому учителеві варто вибрати правильний шлях для структурної побудови уроку, що  базується на алгоритмі:

  Від зацікавлення – через здивування – до захоплення і пізнання.

І. Інноваційні технології – ефективні засоби формування ключових компетентностей.

                Саме інноваційні технології забезпечують творчу діяльність учнів

        Сучасні інноваційні педагогічні технології – активні форми діяльності учнів, які залучають їх до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування власної думки та самореалізації.

        Головною умовою ефективності компетентнісно спрямованої літературної освіти є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку. Це пов’язано з основними завданнями вивчення літератури в школі, коли на уроці літератури мають здійснюватися  так звані мікро- та макродіалоги, коли початкове сприйняття читачем художнього твору корегується та поглиблюється під час  його обговорення, обміну думок між усіма учасниками навчального процесу, що призводить до створення у свідомості школяра свого “власного тексту”, збагаченого особистісним "Я".  Тобто діалог як форма життя в сучасному світі має стати основним психологічним та  етико-культурним принципом вивчення літератури в школі.

Отже, уроки літератури мають створювати належні умови для мотивації читацької активності школярів, формування їхнього досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного сприйняття  світу.

 1.1.Інтерактивні методи навчання

           Інтерактивне навчання – це спеціалізована форма організації пізнавальної діяльності, яка створює комфортні умови для навчання, за яких учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

          Особливостями інтерактивного навчання є:

• цілісна взаємодія учасників навчального процесу: учитель-учень, коли встановлюються суб’єкт-суб’єктні відносини;
• учитель виступає в ролі організатора процесу навчання, його координатора;
• переважає демократичний стиль спілкування;
• розвивається, підтримується ініціатива учнів, пізнавальна діяльність будується на інтеракціях;
• створюються умови для самонавчання, саморозвитку, самореалізації.

Структура інтерактивного уроку складається з п’яти елементів:

• мотивація;
• оголошення, представлення теми й очікуваних навчальних результатів;
• надання необхідної інформації;
• інтерактивна вправа – центральна частина заняття;
• підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

        Використовуючи інтерактивні методи навчання, створюю умови для постійної активної взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу, де учень і вчитель є рівноправними суб’єктами навчання. Використання інтерактивних вправ на уроках літератури передбачає спільне розв’язання навчальної проблеми на основі аналізу художнього твору. Тож вдаюся до роботи  у парах, у малих і великих творчих групах.

.

      1.2. Методика розвитку критичного мислення.

            Ефективною методикою формування ключових компетентностей учнів на уроках літератури є  також методика розвитку критичного мислення.

           Критичне мислення – це:

• уміння урівноважувати у своїй свідомості різні точки зору;
• уміння піддавати ідея скепсису;
• поєднання активного й інтерактивного процесів;
• перевірка окремих ідей на можливість їх  використання;
• здатність знайти необхідну інформацію та використовувати її при самостійному рішенні.

           Структура уроку за методикою розвитку критичного мислення складається з трьох фаз:

1. Евокація ( фаза актуалізації, виклику). Учні встановлюють рівень власних досягнень з теми, що є визначальним.  Основні форми роботи – «мозкова атака», робота в парах, робота в групах.
2. Осмислення ( фаза вивчення нового матеріалу). Учні вступають у контакт з новою інформацією, ідеями, працюючи з текстом, історичними документами. У процесі роботи використовується прийом «поміч», де учні ставлять відповідну позначку: «!» - відома інформація, «+» - нова інформація, «?» - здивувала, зацікавила, « - » - суперечить тому, що знаю.
3. Рефлексія ( фаза розмірковування). Учні індивідуально або  разом складають список нових для себе відомостей, розповідають одне одному, записують вивчене; складають схеми, таблиці і пояснюють новий матеріал класу.

               На стадії рефлексії реалізуються важливі задачі:

• учні розуміють краще те, що можуть уявити і висловити: «Те, що я чую, я забуваю; те, що я бачу і чую, я частково запам’ятовую; те, що я бачу, чую і промовляю, я починаю розуміти»;
• відбувається активний обмін думками, висловлюваннями.

            Діяльність учнів на цьому етапі забезпечує збільшення їхнього словникового запасу, надає можливість розширити знання за темою, побачити різні підходи до оформлення відповіді, складання схем. Отже, здійснюється процес формування інформаційних комунікативних компетентностей і компетентностей саморозвитку, самоосвіти учнів.

           Використовуючи на своїх уроках методику  розвитку критичного мислення, я дозволяю учням вільно розмірковувати і висловлювати свої думки, приймаю різноманітні ідеї, розвиваю в кожного учня впевненість у своїх здібностях, застосовую певну організаційну систему стратегій.

Організаційна система стратегій

Евокація                                       Осмислення                           Рефлексія

- «мозкова атака»                - система позначок «Поміч»     - аналіз ознак

- читання в парах                - взаємні запитання                    - дискусія в парі

- читання в групах              - таблиці                                     

- гранування                        - аргументи на картках             - есе

- кубування                        - критичне читання                     - «збережи останнє

                                                                                                    слово за мною»

- порушена                                                                               - дебати

послідовність

- вільне письмо                                                                        - сенкани

- аналіз ознак                                                                           - кубування

- аналіз понять

              Таким чином, методика розвитку критичного мислення дозволяє максимально підвищити ефективність навчально-виховного процесу, надає можливість створити такі умови, за яких усі учні залучаються до активної, творчої  навчальної діяльності, процесу самонавчання, самореалізації, вчаться спілкуватись, співпрацювати, критично мислити, відстоювати свою позицію.

             Отже, методика критичного мислення має великий потенціал, реалізація якого створює оптимальні умови для формування  ключових компетентностей учнів, здатних ефективно адаптуватися та функціонувати в складних сучасних умовах.

1.3. Інформаційні комп’ютерні технології.

             Новітні інформаційні технології є невід’ємною частиною професійної конкурентоспроможності учнів. Це сукупність методів і технічних засобів пошуку, обробки, збереження та передачі інформації за допомогою комп’ютерних комунікацій.

            За допомогою комп’ютера на уроках провожу тестування учнів.  Усі завдання висвітлюються на великому екрані. Зручною і цікавою для учнів є перевірка правильності відповідей: замість завдання на екрані з’являються  правильні варіанти відповідей.

           Також пропоную наступні завдання:

• розшифрувати прізвища письменників, подані у вигляді анаграм ( тнівсесно – Стівенсон,  льдой – Дойль, лишлер – Шиллер, стокт – Скотт);
• підпиши портрет (  учням пропонуються портрети письменників, які вони повинні «підписати».  Це завдання допомагає привчити учнів знати письменників не лише за їхніми творами, а й в «обличчя»);
• прочитати назви творів ( на екрані подається набір слів, серед яких учні повинні виділити назви вивчених творів);
• упізнай героя ( за поданою цитатою необхідно упізнати героя);
• установити відповідність ( між автором і країною, між героєм і твором, між героями і рисами характеру тощо).

          За допомогою комп’ютера учням пропонується створити мультимедійні презентації, відеоролики, здійснити музичне оформлення презентацій.

         Практикується використання учнями Інтернет-ресурсів при підготовці  дослідницьких робіт, рефератів.

        Робота на комп’ютері  стимулює успішне виконання дослідницьких пошуків,  формує певний тип мислення, дає змогу учням  творчо працювати.

      Отже, застосування в навчальному процесі  інформаційних технологій сприяє підвищенню ефективності навчальних занять, об’єктивності контролю знань учнів, прискорює накопичення активного словникового запасу. Але комп’ютерна інформація не повинна замінювати підручник, книги та інші джерела знань.

1.4. Метод проектів.

         Одним із найприорітетнішим для вчителів літератури  є інноваційний метод проектів, використовуючи який, учитель поєднує декілька сучасних підходів до навчання: особистісно зорієнтований та комунікативно-діяльнісний. Між структурними елементами особистісно зорієнтованого уроку та методу проектів є логічний, умотивований зв'язок. 

     Метод проектів                               Особистісно зорієнтований урок

 Постановка проблеми-задачі    -        Етап орієнтації

                                                               Етап покладання мети

                                                               Етап проектування

Самостійна дослідницька

робота учнів                                 -       Етап організації виконання плану

                                                              діяльності

Оцінка поетапних результатів

Створення проекту та його         -       Контрольно-оцінювальний етап

захист           

                      Оскільки метод проектів належить до технології особистісно зорієнтованого навчання, його мета спрямована на розвиток  у школярів таких рис:

• особистісних і соціально значущих якостей ( ініціативність, наполегливість, толерантність, здатність працювати в команді, здоровий дух суперництва);
• дослідницького, пізнавального інтересу;
• уміння самостійно знаходити інформацію;
• здатність орієнтуватися в цій інформації;
• уміння аналізувати, узагальнювати, представляти інформацію у вигляді оформленого результату діяльності;
• уміння самостійно й критично мислити й висловлювати власну думку, орієнтуватись у різноманітних ситуаціях.

          Готуючись до уроку за методом проектів, я пропоную учням наступні типи навчальних проектів:

Дослідницький -  дослідження художнього твору. Він дає змогу активізувати й розвивати розумові та мовленнєві здібності учнів, їхнє мислення, пам'ять, привчає до уважності, спостережливості, відповідальності.

          Працюючи над таким проектом, учні вчаться аналізувати текст, насолоджуватися, милуватися твором;  сперечатися, доводити, ділитися враженням;  цитувати текст на підтвердження сказаного; робити висновки, узагальнення, обов’язково  висловлюючи своє ставлення до героїв, до проблем, порушених у творі, до подій, до вчинків; розглядати твір із позицій загальнолюдського, вічного, намагаються збагнути цінність його для сучасників;  аналізуючи вчинок героя, пояснити, чому саме так він вчинив. Дослідницький проект  вчить учнів чітко, грамотно й логічно висловлюватись.

Інформаційний -  зорієнтований на збирання інформації. Це проект інтегрованого характеру.

            Учні отримують проблемні завдання залежно від пізнавальних інтересів і творчих здібностей. Вони збирають цікаві факти із життя письменника, які допомагають краще зрозуміти його як особистість, знаходять відомості про різні варіанти твору, складають географічні маршрути перебування письменника на Україні, складають карти подорожей літературних героїв тощо.

Ігровий або пригодницький -  зорієнтований на опрацювання учасниками проекту ролей, зумовлених змістом проекту.

              Так, на уроці учні виступають у ролі письменника, який розповідає про своє життя та відповідає на запитання учнів; у ролі прототипу літературного героя;  у ролі самого героя твору.

Творчий -  передбачає створення та презентацію матеріалу, який розкриває певну тему.

             На уроках учні пропонують презентації життєвого та творчого шляху письменника, журнали мандрівок з улюбленим героєм, збірки різної тематики, фотопроекти, відеоролики, сценарії літературно-музичних композицій.

Практико-орієнтований – спрямований на вироблення конкретної програми дій.

            Учні складають словники власних назв,  чинів та звань літературних героїв, заповіти нащадкам тощо. Даний проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників із визначенням функцій кожного з них..

Проект – це «П’ять П»: Проблема – Проектування – Пошук інформації- Продукт – Презентація.

            Метод проектів активізує всі аспекти особистості учня: його інтелектуальну й емоційну сфери, його індивідуальні особливості, впливає на розвиток цілеспрямованості, комунікабельності, креативності, усвідомлення моральних цінностей.

             Проектна діяльність спонукає самого педагога до самовдосконалення й саморозвитку, підвищує його фаховий рівень, сприяє тому, щоб зробити процес навчання цікавим і продуктивним, щоб залучити до роботи кожного учня, тим самим розвиваючи інтелектуальні й творчі здібності.  

Підсумовуючи сказане, наголошую, що урок світової літератури – це простір, заповнений духовною присутністю змісту і образів художнього твору. Отже, вчитель не обов’язково артист і центр уваги, не конкурент письменника, а супровідник і помічник у «кроках назустріч» одне одному письменника і учня, в перетині духовних світів.

Використовуючи будь-який метод (описаний вище), і я обираю модель уроку, яка включає три компоненти:

1) активізація (очікування, окреслення мети);

2) усвідомлення (змістово-пошукова діяльність, адаптивно-перетворювальна діяльність);

3) рефлексія (системно-узагальнювальна діяльність).

На етапі активізації у ході роботи використовую:

● прийоми «Гронування», «Вільне письмо»;

● проблемні запитання (наприклад, «Коли слабкий стає сильним?»);

● пошук ключових слів у формулюванні теми;

● прийом відновлення порушеної послідовності (як на перевірку знання учнями структури тексту художнього твору, так і на знання фактів життєвого шляху письменника чи літературного героя);

● літературні диктанти (як на перевірку знання тексту, так і на уміння логічно мислити);

● розгадування кросвордів (частіше складених учнями самостійно);

● відповіді на запитання вікторини (поділений на групи клас, запитання - підготовка домашнього завдання);

● прийоми  «Картинна галерея»,  «Асоціативний колаж»

На етапі усвідомлення, безперечно, головну роль відіграє робота з текстом художнього твору, і йому мають бути підпорядковані всі елементи структури уроку.

Залежно від віку учнів варіюю види і прийоми роботи: у молодшому підлітковому віці це читання і переказ, проте і тут процес можна пожвавити, використовуючи:

● переказ ланцюжком;

● читання у ролях;

● формулювання запитань літературному герою (письменнику);

● читання з використанням системи позначок «Поміч» (поєднання читання з аналізом прочитаного, учні помічають кожну одиницю прочитаного тексту певним знаком, таким чином структуруючи інформацію);

● переказ від імені…(скажімо, від імені кухлика, який стоїть на поличці у вітальні Крачитів: що він бачив, про що здогадується…);

● читання з передбаченням (головне – щоб текст був незнайомим).

Для старших підлітків доцільно використовувати, окрім наведених вище, такі види роботи:

● «мозковий штурм»;

● «дерево рішень» (постановка проблеми й обговорення можливих рішень, з’ясування можливих позитивних і негативних наслідків);

● розігрування ситуації за ролями (за О.І.Пометун - епізод з літературного твору, в якому представлена поведінка певного персонажа, причому важливі не акторські здібності учасників гри, а здатність зрозуміти проблему з точки зору саме персонажа);

● «обери позицію» (пояснення власного вибору, сприйняття інших точок зору на поставлену проблему, обстоювання або зміна позиції після обговорення);

Щоб залучити учня до сприйняття морального досвіду людства через літературний твір, щоб допомогти йому зрозуміти причини і наслідки буття, необхідна поглиблена робота з різними видами контексту, зростає значущість пошукової діяльності. Тому до описаних вище видів роботи додаються такі:

● зіставлення аргументів (групи учнів презентують дібрану інформацію про бачення проблеми з різних точок зору);

● зіставлення твору з іншими творами (образ лихваря у Бальзака, Пушкіна);

● зіставлення твору з екранізацією, постановкою на сцені;

● зіставлення кількох варіантів перекладу;

● застосування учнями фонової інформації у процесі вивчення конкретної теми. Належним чином використовую опорні схеми конспекти (найціннішим у роботі з ОСК є формування вміння узагальнювати навчальний матеріал, виділяти головне, робити висновки) і робота з підручником.

Обов’язковим є узагальнення, підбиття підсумків кожного етапу уроку.

На етапі рефлексії найчастіше пропоную:

● створити сенкан;

● закінчити речення: «Сьогодні на уроці я зрозумів…», «Від сьогодні я…», «Образ… допоміг висловити письменнику думку…»;

● поставити запитання письменнику або герою (варіант – написати листа);

● прийом «Лови помилку» (виправлення фактичних помилок у тексті, при визначенні теоретико-літературних понять та фактів з життя і творчості письменника);

● прийоми «Добери позицію», «Проба пера», «Поетичні пазли», «Вільне письмо».

Одним із видів домашнього завдання є намалювати ілюстрацію до вивченого твору або ілюстрацію-асоціацію.

Практикую нові форми проведення занять – урок-проект, урок-зустріч, урок творчості, урок співпраці, адже уроки діалогу, співтворчості та особистісного саморозвитку відповідають потребам учнів, виступають основою набуття ними необхідних компетентностей.

Органічним доповненням до уроку є позакласні заходи, тому важливого значення надаю підготовці сценаріїв літературних свят, що створюють святкову атмосферу, без якої, переконана, вивчення літератури неможливе.

Все у світі починається з любові: нове життя, нові стосунки, нова людина, нове відношення до своєї справи. Тільки закоханість у світ, у людей, у мрію, у свою професію може стати тією живою силою, що допоможе здолати всі труднощі та негаразди й залишити по собі щось варте людської шани.

Будуючи свої уроки літератури, насамперед:

• передбачаю розв’язання різноманітних творчих завдань, спрямовую учнів на пошукові види робіт: бесіду за проблемними запитаннями, усне малювання, обговорення іншого фіналу твору;

• ураховую вікові особливості учнів і послідовно ускладнюю форми роботи;

залучаю до роботи на уроці всіх учнів, забезпечую участь кожного з них у групових та колективних формах роботи;

• використовую інтерактивні види та форми роботи: засідання прес-клубу, створення реклами за прочитаним твором, дискусія, семінар, рольова гра, літературна подорож, шкільна лекція в старших класах;

• ставлю учня у позицію творця.

Творчість – вищий рівень логічного мислення

Станіславський писав, що творчість – це напруження всіх духовних сил людини. Види творчості різноманітні: наукові, технічні, ігрові, управлінські, музичні, образотворчі, навчальні, спортивні. Я намагаюсь уважніше придивлятися до своїх учнів і допомагати розвивати їх таланти.

Я прагну до того, щоб мої учні були перш за все хорошими людьми, здатними мислити, творити й переосмислювати бачене, почуте. Хочеться бачити своїх учнів свідомими громадянами України, громадянами Світу, здатними до життєтворчості.

                    Саме інноваційні технології дозволяють максимально підвищити ефективність навчально-виховного процесу, дають можливість створити такі умови, коли всі учні залучаються до активної, творчої навчальної діяльності, процесу самонавчання, самореалізації, учаться спілкуватися, співпрацювати, критично  мислити, відстоювати свою позицію, орієнтуватися в інформаційному просторі. Інноваційна діяльність сприяє розвитку цілого комплексу якостей творчої особистості: розумової активності, кмітливості та винахідливості, прагнення одержувати знання, необхідні для виконання конкретної практичної діяльності.

 Аристотель говорив: «Не для того ми розмірковуємо, щоб знати, що таке доброчесність, а для того, щоб стати хорошими людьми…».