ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА ЛОГОКОРЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТТЯХ ДЛЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ МОВЛЕННЯ

Про матеріал

ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА ЛОГОКОРЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТТЯХ ДЛЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ МОВЛЕННЯ.

Перегляд файлу

формування критичного мислення на логокорекційних заняттях для дітей з порушенням мовлення

Підготувала

Вчитель-дефектолог

Сапожник О. В.

“Не думки потрібно вивчати, а вчитись думати”

І. Кант

Критичне мислення – це складний розумовий процес, який починається з отримання інформації та закінчується прийняттям обґрунтованого рішення, формування власного ставлення.

$G:\Всі картинки\картинки до презинтацій\25e68c49c00d7815e36ce489826ca8fa.jpg$ “Поганий вчитель подає істину, гарний – вчить її знаходити”

А. Дистерверг

Мета критичного мислення

навчити дитину використовувати метод дослідження в навчанні;
ставити перед собою питання та шукати на них відповіді;
намагатися, щоб інші дізналися про те, що нове дитина відкрила для себе.

Завдання критичного мислення:

пробудити в дитини прагнення до пізнання нового;
навчити мислити, починаючи не з відповіді на готове питання вихователя, а з власних запитань;
виховати бажання отримувати свої знання, а не присвоювати готові.

Важливі ключові характеристики, критичного мислення:

Самостійність: індивідуальний характер;
Постановка проблеми;
Прийняття рішення;
Чітка аргументованість;

Соціальність: власна позиція відстоюється в результаті спілкуванні, диспуті, дискусії

Вміння критично мислити сприяє:

самостійному отриманню знань
розвитку не стандартного мислення
висловлюванню власних думок
легкому формулюванню висновків
вирішенню проблемних ситуацій.

Діти дошкільного та молодшого шкільного віку готові до формування критичного мислення, тому що:

1. Дитячі запитання: «Чому?» є показником розвитку допитливості і свідчать про проблемність мислення.

2. Вирішують розумові завдання в уяві.

3. Освоєння мови приводить до розвитку міркувань, як способу рішення розумових завдань.

4. Зростає планомірність мислення.

5. Переходить від використання готових зв'язків і відношень до «відкриття» складніших.

6. З'являються спроби пояснити явища і процеси.

7. Експериментування виникає як спосіб, що допомагає зрозуміти приховані зв'язки і відношення.

Умови, які сприяють розвитку та формуванню критичного мислення у дошкільнят та дітей молодшого шкільного віку:

Правильна структура заняття;
Вміле застосування методів та прийомів критичного мислення;
Вміння самого вчителя-логопеда - критично мислити та бажання навчити цьому дітей.

Структура заняття на розвиток критичного мислення:

1. Виклик:

1. Актуалізація знань дошкільника.

2. Викликає стійкий інтерес, мотивує до пізнавальної діяльності.

3. Побуджує до активної роботи на заняттях та вдома.

Методичні прийоми: “Кошик ідей”, “ Асоціативний кущ”.

2. Осмислення:

1. Отримання нової інформації.

2. Осмислення та розуміння інформації

3. Співставлення з знаннями, якими вже володіє.

Методичні прийоми : товсті та тонкі запитання та інші.

3. Роздум

1. Повне осмислення отриманої інформації.

2. Засвоєння нових знань.

3. Формування у дитини власного ставлення до вивченого матеріалу.

Методичні прийоми : гронування, сенкан та інші.

Приклади вправ для формування критичного мислення дошкільників та дітей молодшого шкільного віку на логокорекційних заняттях.

Вправа «Снігова куля»

Учасники заняття стоять або сидять у колі. Кожен має назвати своє ім'я і зробити рух аби решта гравців це запамятали. Наступний гравець, котрий стоїть поруч, повторює ім'я і жест свого сусіда й додає власні. Той, хто вступає у гру після нього, має запамятати вже два імені й два жести, а також «представити» себе і т.д.

Вправа «Назви одним словом»

Назвіть предмети одним узугальнюючим словом:

Каструля, сковорідка, глечик – це …
Яблуко, груша, слива – це…
Ворона, горбець, голуб – це…

Вправа «Сінквейн - Загадка »

Я дуже люблю відгадувати загадки і тому пропоную вам також це зробити, але в незвичайній формі. Відгадай, що це?

Чорний, безкрайній
Зачаровує, лякає
Основа Всесвіту космос

Вправа «Четвертий зайвий»

Розгляньте будь-ласка малюнки з чотирма зображеннями, одне з них зайве. Знайдіть та поясніть чому воно є зайвим.

Собака, кінь, горобець, кішка;
Шафа, плащ, стілець, диван;
Яблуко, полуниця, вишня, білка.

Вправа «Знайди помилку»

df1764a8a53bbd290909f54ffc160c27 00053fae7aa24b3a0cd749d8d2a9d325 e74303d5a93680f50c8124fb1f2c8741 9711ee9e6328a1e3ab31b1e23766bec4 Невмілий фотограф все переплутав, розгляньте фото та виправіть помилки:

Вправа « Кому належать ці речі?»

Ой лишенько, хтось забув свої речі, давайте подумаємо, кому вони можуть належати:

Білий халат, ліки, градусник; (лікарю)
Вогнегасник, шланг з водою, пожежна машина; (пожежнику)
Каструля, ковпак, черпак. (кухарю).

Вправа «Так чи ні?»

Я буду говорити фрази, а ви мені будете говорити, які з них правильні, а як ні. І поясните чому?

Потяг пливе по морю;
Вовк блукає лісом;
Яблуко солоне;
Людина в'є гніздо;
Кіт гуляє по даху;
Човен летить у небі.

Вправа «Скажи навпаки»

Будь-ласка підберіть слова, що називають протилежну дію та ознаку.

Хворий –

Старий –

Бідний –

Сумний -

10. Вправа « Перемішані події»

Я хотіла показати вам ілюстації, але дуже поспішала і вони переплуталися. Домопожіть мені, будь-ласка розташувати їх у правильному порядку, за послідовністю дій.

Вправа «Подумай і скажи»:

Курка на одній нозі важить два кілограми, а скільки вона важитиме на двох ногах? (також 2 кілограми)

$G:\Всі картинки\фото критичне мислення\зайчик.jpg$ Вийшов зайчик погулять, ніг у зайця

рівно… ( звичайно 4)

У парку п'ять лавок, дві лавки пофарбували,

скільки лавок – у парку? (5 лавок)

Фрагмент логопедичного заняття «Казка про язичок» при постановці шиплячих звуків на початковому етапі.

Основна частина

Перший етап: актуалізація.

Людина вчиться, пов’язуючи нову інформацію з тим, що їй уже відомо. Тож, щоб зацікавити дітей та підготувати їх до засвоєння нової інформації , варто з’ясувати, які знання вони вже мають.

Вчитель-логопед: - Зараз я прочитаю вам «Казку про язичок». Але перш ніж прослухати, пригадаймо, що знаємо про язик. Для актуалізації опорних знань можна використати прийом «мозкова атака». Цей прийом полягає в тому, що під час обговорення всі ідеї приймаються без коментарів. Це закладено в інструкції-завданні, яке вчитель-логопед дає дітям: - Пригадайте все , що знаєте про язик. Немає значення чи правильно те, що пригадали, чи ні. Головне згадати якомога більше. Якщо у дітей виникають труднощі під час самостійного пригадування інформації, вчитель-логопед може спрямувати їхній пошук, пропонуючи навідні запитання:

- Де «живе» язик?

- Назвіть сусідів язика.

- Для чого нам язик?

- Які вправи вміє робити ваш язик?

$C:\Users\пк\Desktop\slide_9.jpg$ Дуже добре, якщо припущення дітей будуть суперечливими. В такому разі варто попросити кожну дитину обґрунтувати свою версію, а потім залучити всіх до невеличкого обговорення. Не варто визначати чиє припущення правильне. Тим паче логопед не повинен відповідати на поставлені питання. Кожне висловлене припущення слід внести до спільної схеми. А дітей варто зорієнтувати на правильне отримання відповіді у процесі прослуховування казки. Відповіді дітей можна оформити у вигляді « асоціативного куща». Можливо, що схема міститиме і факти , які не відповідають дійсності. Але записувати треба все, що спаде дітям на думку. Результатом спільної роботи можуть стати схеми, представлені на малюнку:

$C:\Users\пк\Desktop\slide_8.jpg$

щоки щоки

$C:\Users\пк\Desktop\slide_10.jpg$ зуби

$C:\Users\пк\Desktop\slide_7.jpg$ піднебіння та альвеоли

губи піднебіння та альвеоли

Функції язика

Отже, у цій технології етап актуалізації дає можливість :

активно пригадати все, що діти знають з теми; кожна дитина сама для себе встановлює рівень свого знання, до якого можна додати нове;
активізувати учіння через приговорювання дитиною власної позиції чи припущення;
формувати зацікавленість темою завдяки необхідності перевірити правильність створеної спільної схеми, до якої ввійшли різні ідеї, іноді навіть суперечливі.

Другий етап: усвідомлення змісту

Перед прослуховуванням казки вчитель-логопед роздає дітям сигнальні картки. Картки можуть відрізнятись за кольором, а можуть містити спеціальні позначки, які виражатимуть ставлення дітей до почутого.

$C:\Users\пк\Desktop\610456886.jpg$ «Це я знаю!»

$C:\Users\пк\Desktop\смайлик2.jpg$

« Це нове для мене.»

Роздавши сигнальні картки, вчитель-логопед інструктує дітей:

- Зараз я читатиму «Казку про язичок». Слухайте уважно. Якщо почуєте, що мова йдеться про відому уже вам вправу для язика, то піднімайте картку «Це я знаю!», обовязково продемонструйте , як виконується дана вправа. Якщо вправа вам невідома, піднімайте сигнальну картку «Це нове для мене!».

Вчитель-логопед в процесі читання демонструє нові вправи, слідкує за правильністю виконання вправ дітьми.

«У будиночку – порядок»

Жив у будиночку язичок. А будиночок цей – рот. Вирішив язик навести лад у своєму помешканні, дуже він любив чистоту і порядок. Довелося йому добре попрацювати.

$C:\Users\пк\Desktop\image.jpg$  Спочатку він побілив стелю (широким кінчиком язика рухай по піднебінню вперед-назад) .

 Пофарбував стіни ( кінчиком язика погладь праву щоку, потім ліву).

 Замів підлогу (кінчиком язика погладь справа на ліво нижні альвеоли).

$C:\Users\пк\Desktop\images.jpg$

 Почистив верхні потім нижні зуби.

$C:\Users\пк\Desktop\image (1).jpg$  Старанно протер верхню губу (кінчик язика підніми до середини верхньої губи, рухай язиком уперед-назад); потім протер нижню губу (кінчик язика опусти до середини нижньої губи, рухай язиком уперед-назад)

 Посистив куточки рота (кінчиком язика доторкнись до правого, потім до лівого куточка рота).

$C:\Users\пк\Desktop\images (1).jpg$

 Як гарно, чисто стало у будиночку! Задоволений Язичок зручно влаштувався на поріжку (нижня губа) й заспівав свою улюблену пісеньку: « Пя-пя-пя, пя- пя-пя, пя-пя-пя» (злегка поплескати язик губами) , а потім повернувся у свій будиночок відпочивати.

Проаналізуємо виконану роботу. На цьому етапі сигнальні картки допомагають вихованцям перевіряти своє розуміння того, що чують. Сигнальні картки спонукають дитину уважно слухати вчителя- логопеда і зіставляти почуте з власною позицією. Така робота унеможливлює сприймання інформації без її розуміння.

Отже етап усвідомлення змісту в технології «Знав, дізнався, хочу дізнатись дає можливість кожному учневі :

 Підтримувати інтерес до тексту протягом його слухання;

 Перевіряти своє розуміння теми;

 Цілеспрямовано приєднувати новий матеріал до тих знань, що є у його свідомості: встановлювати зв’язки між відомим і новим, щоб утворити нове розуміння теми.

Третій етап : переосмислення отриманої інформації (рефлексія).

На цьому етапі передбачено встановлення особистісної цінності нової інформації для кожної дитини. Під час рефлексії учень перетворює нове знання на своє власне, що забезпечує надалі тривалість збереження цієї інформації. Важливим є обговорення доповненої в процесі слухання схеми. Тут доречний такий прийом, як – «Мікрофон». Вчитель-логопед ставить запитання на загал і опитує дітей, які готові відповідати на поставлене запитання. Особливістю цього прийому є те, що говорити має право лише та дитина у якої в руках є мікрофон.

Запитання вчителя-логопеда:

- Які нові вправи ми навчилися робити?

- Яка вправа виявилась найлегшою?

- Яка вправа виявилась найважчою?

- Назвіть ті вправи при виконанні яких язик стає широким.

- Назвіть ті вправи при виконанні яких язик стає вузьким.

Отже, етап рефлексії дає можливість:

 залучити сприйняту дитиною інформацію до її власного досвіду через пере формулювання своїми словами;

 обмінятися думками, завдяки чому збагатити словник кожної дитини й урізноманітнити конструкції для розмірковування.

Таким чином, можемо стверджувати, що впровадження в логопедичні заняття технології розвитку критичного мислення допомагає активізувати мислення учнів, мотивувати навчання дітей, активно залучати їх до процесу навчання, демонструвати різні точки зору, допомагати дітям ставити власні запитання, заохочувати самовираження, забезпечувати якісне сприйняття та обробку нової інформації. Завдяки цій технології вчитель-логопед не просто передає нову інформацію учням, а сприяє справжньому засвоєнню знання.

Список використаної літератури:

1. Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д.; Технології розвитку критичного мислення учнів / Наук. ред., передм. О.І. Пометун. – К.: Плеяди, 2006. – 220с.

2. Стіл. Дж., Мередіт К., Темпл Ч. Методична система «Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів» : Посібник для проекту «Читання та письмо для розвитку критичного мислення». – К.:НМЦ Інтелект, 1998. – Ч. 1-2. – 76ст.

3. Боровик І.Г. Необхідно всім малятам звуки чітко вимовляти. Видавництво «Ранок», 2009 р.

4. Набір картинок «Артикуляційна гімнастика в малюнках». Комплекс матеріалів для логопедичних занять. Видавництво «Ранок», 2007 р.

5. Волковська Т. І. Технологія розвитку критичного мислення [Текст] / Т. І. Волковська // Управління школою. – 2008. – № 19-21. – С. 23-26. – Міжнародний фестиваль. Педагогіка XXI століття.

6. Грушко О.М. Плекаймо критичність мислення: [розвиток критичного мислення в дошкільнят] [Текст] / О.М. Грушко // Дошкільне виховання. – 2009. – № 3. – C. 9-11. – Школа мислення.

7. Ковальова В.І. Розвиток критичного мислення в дошкільнят [Текст] / В.І. Ковальова // Дошкільне виховання. – 2008. – № 11. – C. 4-6. – Школа мислення.

Інтернет - ресурси :