Формування логічного мислення молодших школярів (Курсова)

ЗМІСТ

ВСТУП            3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ                                                                                    6

1.1. Поняття та особливості логічного мислення  молодших школярів  6

1.2. Умови формування логічного мислення у молодших школярах  10

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРАХ ЗА ДОПОМОГОЮ РОЗВИВАЮЧИХ ЗАВДАНЬ                                                                                                                17

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ У ДОСКОНАЛЕННЯ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ  ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ  НУШ                                                                                                                                                                        24

ВИСНОВКИ           28

 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ      30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність цієї теми полягає у тому, що в  Формування логічного мислення молодших школярів - важлива складова частина педагогічного процесу. Допомогти учням повною мірою виявити свої здібності, розвинути ініціативу, самостійність, творчий потенціал - одна з основних завдань сучасної школи. Спостереження педагогів та психологів показали, що дитина, яка не опанувала прийоми розумової діяльності в початковій школі, в середніх класах переходить в розряд невстигаючих, особливо учні сільської школи. Пояснюється це тим, що в селі групи дитячого саду переважно змішані, а також батьки сільських школярів не завжди можуть приділити достатньої уваги розвитку своїх дітей. Тому це завдання ставиться перед вчителем початкових класів. Кожен предмет, що викладається в початкових класах, дає реальні передумови для розвитку логічного мислення. Проте математика дозволяє повніше реалізувати ці можливості, допомагає учням розкривати переносне значення понять, використовувати образне мислення, коли дитина для вирішення завдання оперує вже не самими предметами, а їх образами. Уявлення набувають гнучкісті, рухливості. Учень здатний уявити собі предмети в різних просторових положеннях, подумки змінюючи їх взаємне розташування. Особливе значення має для розвитку мислення дитини вміння розв'язувати задачі різного виду, рівняня різної складності, як прості, так і складені, як стандартні, так і нестандартні. В цілому, логічне мислення розширює межі пізнання, дає можливість вийти за межі безпосереднього досвіду відчуттів і сприйняття. Мислення дає можливість знати і судити про те, що людина безпосередньо не спостерігає та не сприймає. Воно дозволяє передбачати настання таких явищ, які в даний момент не існують.

Педагогічні аспекти розвитку логічного мислення в навчальному процесі школярів знайшли відображення в працях Ю. К. Бабанського, І. А. Барташнікової, В. П. Бєспалько, П. Я. Гальперіна, В. В. Давидова, Є. М. Кабанова-Меллер, В. Ф. Паламарчук та багатьох інших. У педагогічних дослідженнях цих та інших авторів розглянуті проблеми взаємозвязку логічного мислення і творчого саморозвитку школярів, методи та технології розвитку логічного мислення, освоєння логічних операцій школярами, їх звязок з розумовим розвитком дитини. У роботах цих авторів даються не тільки методичні рекомендації з розвитку логічного мислення, але і міститься велика кількість логічних завдань, які можуть бути використані при навчанні молодших школярів. Проте проблема формування логічного мислення учнів початкових класів залишається недостатньо дослідженною. Актуальність такого дослідження зумовлена сучасними тенденціями освіти, так як розвиток логічного мислення сприяє підвищенню культури мислення, що веде до взаєморозуміння, точному вираженню думок, умінню знаходити помилки в міркуваннях.

Мета та завдання курсової роботи. Метою дослідження є комплексна розробка теоретичних положень про формування логічного мислення у молодших школярах. Для її досягнення були поставлені наступні завдання:

• розкрити Поняття та особливості логічного мислення  молодших школярів;
• проаналізувати основні Умови формування логічного мислення у молодших школярах
• визначити теоретичні умови розвитку логічного мислення у молодших школярах за допомогою розвиваючих завдань;
• розкрити особливості та шляхи удосконалення логічного мислення молодших  школярів в умовах  НУШ.

Об'єктом курсової роботи виступають процес формування логічного мислення у молодших школярах.

 Предметом роботи виступає поняття, методи та основні аспекти формування логічного мислення у молодших школярах.

Методи курсової роботи: Методологічною основою курсової роботи є діалектичний метод пізнання соціальних явищ і процесів, що дозволяють розглянути їх у розвитку та взаємозв’язку, виявити усталені закономірності та тенденції. На цій основі застосовані в єдності: принцип історизму, зокрема принцип єдності історичного і логічного; порівняльно-концептуальний (компаративний) метод; системно-структурний метод; статистичні методи (масового спостереження, групування, узагальнюючих показників).

Структура роботи обумовлена метою, предметом і завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, двох підрозділів, висновків, списку використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

1.1. Поняття та особливості логічного мислення  молодших школярів

 

Державним стандартом початкової загальної освіти передбачається одна з найголовніших задач школи – підготовка всесторонньо розвиненої, активної особистості, здібної до самостійних досліджень і відкриттів [7]. Це означає, перш за все, навчити всіх, без виключення, добре читати, писати, сформувати вміння самостійно працювати з підручником, довідковою літературою.

Практика показує, що навчити всіх без виключення на високому рівні неможливо, на те є вагомі аргументи: діти відрізняються своєю здібністю до раціонального мислення, увагою, властивістю пам’яті. Дитина, в якої нестійка увага, не розвинена пам’ять, не зможе виконати, навіть, деякі з традиційних завдань. Про це не прийнято говорити, але це так. І які б нові педагогічні технології не застосовувалися, такі діти відрізняються низькою успішністю. Формування логічного мислення молодших школярів – важлива складова частина педагогічного процесу. Допомогти учням повною мірою проявити свої здібності, розвинути ініціативу, самостійність, творчий потенціал – одне з основних завдань сучасної школи.

Мислення дитини в тій чи іншій мірі розвиває кожен загальноосвітній предмет, що викладається в початковій школі. Однак математика серед інших предметів займає особливе місце. Під логічним мисленням розуміється здатність і вміння дитини молодшого шкільного віку самостійно проводити прості логічні дії (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення тощо), а також складені логічні операції (побудова заперечення, твердження і спростування як побудова міркування з використанням різних логічних схем – індуктивної або дедуктивної).

Практика показує, що якщо прості логічні дії до певної міри формуються у кожної людини стихійно (хоча очевидно, що спеціальна методична робота в цьому напрямі різко підвищує рівень сформованості цих дій), то складені логічні операції, що мають складніший і комплексний характер, у більшості людей самих по собі не формуються, їх розвиток вимагає спеціальної цілеспрямованої методичної роботи. Цей, здавалося б, лежачий на поверхні висновок тільки останніми роками починає привертати до себе увагу методистів, і те, головним чином, фахівців з навчання математиці в старших класах. При цьому багато методистів відзначають, що низький рівень логічної культури старшокласників – це закономірний наслідок відсутності систематичної роботи над формуванням логічного та алгоритмічного мислення в початкових класах [13, с. 22].

Проте детально розробленої методичної бази, на сьогодні практично не існує. У словнику психологічних понять логічне мислення визначається як “.. вид мислення, сутність якого полягає в орієнтуванні поняттями, судженнями і висновками з використанням законів логіки”. Починати формування простих логічних дій (прийомів мислення) можна вже у 3-4 річної дитини (звичайно, на відповідному матеріалі та відповідними віковим особливостям методами), і тоді до 6-7 річного віку вони можуть бути сформовані на високому рівні. Період дошкільного і молодшого шкільного віку є найбільш чутливим і психологічно сприятливим для того, щоб стимулювати і розвивати прості дії. Надалі наявність цієї бази допоможе організувати спеціальну роботу по формуванню складених логічних операцій: навчанню міркуванням і способам доказу в середній шкільній ланці [9].

Їх абстрактний характер і спільність методів, які широко використовуються у різних галузях, найбільшою мірою сприяють оволодінню учнями елементарної логічної грамотністю, вміннями застосовувати сформовані на уроках математики загальнологічні поняття, прийоми і способи дій при вивченні інших предметів. Численні спостереження педагогів, дослідження психологів переконливо показали, що дитина, яка навчилася вчитися, чи не опанувала прийоми розумової діяльності в початкових класах школи, в середніх зазвичай переходить в ряди невстигаючих.

Одним із важливих напрямів у розв’язанні цього завдання виступає створення в початкових класах умов, що забезпечують повноцінний розумовий розвиток, пов’язане з формуванням стійких пізнавальних інтересів, умінь і навичок розумової діяльності, якостей розуму, творчої ініціативи. В основі системи знань учнів лежить сформованість системи програмових понять. Володіння понятійним апаратом більшою мірою визначає розуміння навчального матеріалу, його використання для розв’язання прикладних завдань. Уведення кожного нового поняття має бути чітко визначене, розкрито суть досліджуваного поняття, крім того, повинні бути визначені зв’язки даного поняття з іншими поняттями, які уже введені, так і з ще невідомими учням. Немає необхідності доводити, що логічне виховання учнів є складовою частиною загальної культури мислення людини.

Процес виховання культури мислення досить тривалий. Тому і починатися він повинен з перших років навчання дитини в школі. Для вчителя в практичному плані найбільш важливе знання тих видів завдань та вправ, на яких має формуватися і розвиватися логічного мислення. Серед таких вправ виділяють наступні: – вправи на підведення тих чи інших понять під визначення; – завдання на з’ясування зв’язків між різними математичними об’єктами, на встановлення закономірності; – вправи на знаходження відсутньої фігури, на виділення зайвого предмета серед даної множини; – завдання на докази тощо [13, с. 22].

Отже, успішне формування мислення молодших школярів на уроках математики в основному буде визначатися дотриманням таких психолого-педагогічних умов:

 1. На кожному уроці застосовувати спеціальні завдання, спрямовані на формування логічного мислення.

2. Враховувати рівень індивідуального розвитку дитини та у зв’язку з цим здійснювати індивідуальну і диференційовану роботу з учнями.

3. Формувати словесно-логічне, абстрактне мислення на уроках математики в тісному зв’язку з розвитком практично-дієвого і наочного-образного мислення.

4. При формуванні словесно-логічного мислення необхідно застосовувати прийом моделювання.

5. Формувати словесно-логічне мислення на факультативах з математики, позакласних заняттях [5, с. 98].

Все викладене вище говорить, про те, що формування логічного мислення є однією з актуальних проблем. Процес виховання культури мислення досить тривалий. Тому й починатися він повинен з перших років навчання дитини в школі на рівні, відповідному його віку, так як формується не тільки математична культура учнів, а й розвиваються вміння за рішенням життєво важливих і необхідних завдань.

 Логічне мислення це:

1. Уміння дізнаватися про предмет по даних ознаках.

2. Уміння порівнювати.

3. Уміння розподіляти предмети по певних ознаках на групи.

4. Уміння встановлювати співвідношення загального і одиичного.

5. Розуміння сенсу слів: і, або, все, кожен, деякі. 6. Уміння робити висновок.

7. Уміння обгрунтовувати висновок [20, с. 67].

Логічне мислення молодших школярів грунтується на розв’язанні нестандартних завдань у єдності з навчанням, вихованням та розвитком. Критерієм сформованості логічного мислення є регулярне застосування на уроках математики та в позакласних заняттях нестандартні завдання. Регулярно використовуючи нестандартні завдання, вчитель може сформувати розвиток логічного мислення.

Логічні завдання мають високий потенціал. Вони сприяють вихованню однієї з найважливіших якостей мислення – критичності, привчають до аналізу, сприймання інформації, її різнобічній оцінці, підвищують інтерес до занять математикою. Дидактична цінність завдань незаперечна.

Потрапляючи в заздалегідь приготовлену пастку, учень відчуває те, що він не додав особливого значення тим нюансам, від яких він потрапив у незручне становище. Логічні завдання сприяють формуванню вміння розмірковувати, оволодінню прийомів міркувань. Формування логічного мислення молодших школярів – важлива складова частина педагогічного процесу. Допомогти учням в повній мірі проявити свої здібності, розвинути ініціативу, самостійність, творчий потенціал – одне з основних завдань сучасної школи.

 

1.2. Умови формування логічного мислення у молодших школярах

 

 Молодший шкільний вік має великі можливості розвитку мислення завдяки його динамічності та мінливості. У тісному зв'язку з мисленням розвиваються всі пізнавальні процеси. Саме з розвитком мислення складаються такі важливі новоутворення молодшого шкільного віку, як внутрішній план дії і рефлексія (вміння розглядати та оцінювати свої власні дії). У дітей молодшого шкільного віку переважає наочно-образне мислення. Розвиток мислення молодших школярів виявляється в їх здатності усвідомлювати й розв'язувати дедалі складніші пізнавальні й практичні задачі, здійснювати потрібні для їх розв'язання дії й операції, виражати їх результати в судженнях, поняттях, міркуваннях і умовиводах. Логічне мислення формується на основі образного і є вищою стадією розвитку дитячого мислення. Формувати і розвивати логічне мислення слід наступними шляхами: навчити учнів виділяти властивості предметів, розрізняти спільні і відмінні риси предметів, відрізняти істотні риси від неістотних, знайомити учнів з ознаками необхідними і достатніми, навчити прийомам класифікації та узагальнення.

У початкових класах не завжди приділяють достатньої уваги розвитку логічного мислення і вважають, що всі необхідні розумові навички розвинуться з віком самостійно. Дана обставина призводить до уповільнення росту формування логічного мислення дітей і, як наслідок, їх інтелектуальних здібностей, що не може не позначитися негативно на динаміці їх індивідуального розвитку в подальшому [22, с. 98].

Тому існує об'єктивна необхідність пошуку таких педагогічних умов, які сприяли б найбільш ефективному розвитку логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку, значного підвищення рівня освоєння дітьми навчального матеріалу.

Разом з тим, єдиного підходу до вирішення питання, як організувати таке навчання, у педагогічній теорії немає. Деякі педагоги вважають, що логічні прийоми є невід'ємною частиною наук, основи яких включені в зміст освіти, тому в учнів при вивченні шкільних предметів автоматично розвивається логічне мислення на основі заданих образів [26, с. 249].

Інший підхід виражається в думці частини дослідників про те, що розвиток логічного мислення тільки через вивчення навчальних предметів є малоефективним, такий підхід не забезпечує повноцінного засвоєння прийомів логічного мислення і тому необхідні спеціальні навчальні курси з логіки.

Ще одна група педагогів  вважають, що розвиток логічного мислення учнів повинно здійснюватися на конкретному предметному змісті навчальних дисциплін через акцентуацію, виявлення та роз'яснення в них логічних операцій.

Але яким би не був підхід до вирішення цього питання, більшість дослідників сходяться в тому, що розвивати логічне мислення в процесі навчання це означає: [26, с. 250]

- Розвивати в учнів уміння порівнювати спостережувані предмети, знаходити в них спільні властивості і відмінності;

- Виробляти вміння виділяти суттєві властивості предметів і відволікати (абстрагувати) їх від другорядних, несуттєвих;

- Вчити дітей розчленовувати (аналізувати) предмет на складові частини з метою пізнання кожної складової частини і з'єднувати (синтезувати) розчленовані мислення предмети в одне ціле, пізнаючи при цьому взаємодія частин і предмет як єдине ціле;

- Вчити школярів робити правильні висновки зі спостережень або фактів, уміти перевіряти ці висновки; прищеплювати вміння узагальнювати факти;

- Розвивати в учнів уміння переконливо доводити істинність своїх суджень і спростовувати помилкові умовиводи;

- Стежити за тим, щоб думки учнів викладалися виразно, послідовно, несуперечливо, обгрунтовано.

Таким чином, розвиток логічного мислення безпосередньо пов'язане з процесом навчання, формування первинних логічних умінь за певних умов може успішно здійснюватися у дітей молодшого шкільного віку, процес формування загально-логічних умінь, як компонента загальної освіти, повинен бути цілеспрямованим, безперервним і пов'язаним з процесом навчання шкільних дисциплін на всіх його щаблях.

Для ефективного розвитку мислення молодших школярів необхідно, насамперед, спиратися на вікові особливості психічних процесів дітей.

Однією з причин виникнення у молодших школярів труднощів у навчанні є слабка опора на загальні закономірності розвитку дитини в сучасній масовій школі. Багато авторів відзначають зниження інтересу до навчання, небажання відвідувати уроки у молодших школярів як наслідок недостатньої сформованості рівня навчально-пізнавальної розумової логічного діяльності. Подолати ці труднощі неможливо без урахування вікових індивідуально-психологічних особливостей розвитку логічного мислення молодших школярів.

 Молодший шкільний вік характеризується наявністю суттєвих зрушень у розвитку мислення під впливом цілеспрямованого навчання, яке в початковій школі будується на основі характеристики предметів і явищ навколишнього світу. Особливість дітей молодшого шкільного віку - пізнавальна активність. До моменту вступу до школи молодшому школяреві, крім пізнавальної активності, вже доступне розуміння загальних зв'язків, принципів і закономірностей, що лежать в основі наукового знання.

Тому однією з основоположних завдань, які покликана вирішувати початкова школа для освіти учнів, є формування якомога повнішої картини світу, що досягається, зокрема, за допомогою логічного мислення, інструментом якого є розумові операції [21, с. 44].

У початковій школі на основі допитливості, з якою дитина приходить до школи, розвиваються навчальна мотивація і інтерес до експериментування. Самостійність, яку дитина дошкільного віку виявляв в ігровій діяльності, вибираючи ту чи іншу гру і способи її здійснення, перетворюється в навчальну ініціативність і самостійність суджень, способів і засобів діяльності. У результаті сформованого в дошкільному закладі уміння слідувати зразком, правилом, інструкції у молодших школярів розвивається довільність психічних процесів, поведінки, виникає ініціативність у пізнавальній діяльності.

На основі сформованого в ігровій діяльності вміння використовувати предметні заступники, а також уміння розуміти зображення і описувати образотворчими засобами побачене і своє ставлення до нього розвивається знаково-символічна діяльність молодших школярів - вміння читати графічний мову, працювати зі схемами, таблицями, графіками, моделями.

Активне включення до навчання моделей різного типу сприяє розвитку у молодших школярів наочно-дієвого і наочно-образного мислення. Молодші школярі відрізняються від дітей старшого віку реактивністю психіки, схильністю відразу ж реагувати на вплив. У них яскраво виражене прагнення до наслідування дорослим. Їх розумова активність, таким чином, спрямована на те, щоб повторити, застосувати. У молодших школярів мало ознак розумової допитливості, прагнення проникнути за поверхню явищ. Вони висловлюють міркування, які виявляють лише видимість розуміння складних явищ. Вони рідко замислюються про які-небудь складнощі [20, с 77].

Молодші школярі не проявляють самостійного інтересу до виявлення причин, змістом правил, питання ж вони задають тільки з приводу того, що і як потрібно робити, тобто для мислення молодшого школяра є характерним деяке переважання конкретного, наочно-образного компонента, невміння диференціювати ознаки предметів на суттєві і несуттєві, відокремлювати головне від другорядного, встановлювати ієрархію ознак і причинно-наслідкові зв'язки і відносини. [16, с. 223]

Дослідивши здійснення молодшими школярами таких логічних операцій, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, ми прийшли до висновку про те, що основними особливостями логічного мислення молодших школярів є: переважання чуттєвого, діяльного аналізу над абстрактним; здійснення синтезу переважно в наочної ситуації без відриву від дій з предметами; несформованість базових вмінь для проведення узагальнення; невміння виділяти суттєві ознаки, найчастіше, замінюючи їх зовнішніми яскравими ознаками предметів. У той же час це не означає, що у них відсутнє логічне мислення. Дослідження П.Я. Гальперіна, Л.Ф. Обухової, Дж. Брунера та ін. Показали, що можливості молодших школярів значно ширше тієї логічної діяльності, яка переважно відбувається в початковій школі. Вони можуть освоювати більш складний теоретичний і логічний матеріал.

      Тому ми вважаємо, що перелік основних вищевикладених логічних операцій, на розвитку яких в основному акцентовано увагу в початковій школі, повинен бути доповнений такими логічними операціями, як визначення понять, формулювання суджень, проведення логічного поділу, побудова умовиводів, аналогій, доказів.

      Дослідження особливостей здійснення цих операцій молодшими школярами показало, що даний етап є активним пропедевтичної періодом розвитку логічного мислення дитини. У них інтенсивно розвиваються розумові процеси, завершується намітився в дошкільному віці перехід від наочно-образного до словесно-логічного мислення, з'являються перші міркування, вони активно намагаються будувати умовиводи, використовуючи при цьому різні логічні операції.

      Разом з тим, шкільна навчальна практика показує, що багато вчителів початкових класів не завжди приділяють достатньої уваги розвитку логічного мислення і вважають, що всі необхідні розумові навички розвинуться з віком самостійно. Дана обставина призводить до того, що в початкових класах сповільнюється зростання розвитку логічного мислення дітей і, як наслідок, їх інтелектуальних здібностей, що не може не позначитися негативно на динаміці їх індивідуального розвитку в подальшому [25, с. 600].

Тому існує об'єктивна необхідність пошуку таких педагогічних умов, які сприяли б найбільш ефективному розвитку логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку, значного підвищення рівня освоєння дітьми навчального матеріалу, вдосконаленню сучасного початкової освіти, не збільшуючи при цьому навчального навантаження на дітей.

При обгрунтуванні педагогічних умов розвитку логічного мислення молодших школярів ми виходили з таких основних концептуальних положень:

1) навчання і розвиток являють собою єдиний взаємозалежний процес, поступ у розвитку стає умовою глибокого і міцного засвоєння знань;

2) найважливішою умовою успішного навчання є цілеспрямоване і систематичне формування в учнів навичок здійснення логічних прийомів ;

3) розвиток логічного мислення може здійснюватися ізольовано від навчального процесу, воно має бути органічно пов'язане з розвитком предметних умінь, враховувати особливості вікового розвитку школярів [10, с. 87].

Виходячи з цього, нами були запропоновані наступні педагогічні умови формування логічного мислення молодших школярів: наявність у педагогів стійкої спрямованості на розвиток логічного мислення; забезпечення мотивації учнів до освоєння логічних операцій; реалізація діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходів до розвитку логічного мислення; забезпечення варіативності змісту занять.

      Базовою умовою в даному комплексі умов виступає наявність у педагогів стійкої спрямованості на розвиток логічного мислення молодших школярів. У процесі шкільного навчання учню необхідно не просто повідомляти «суму знань», але і формувати у нього систему взаємопов'язаних знань, що утворюють внутрішню впорядковану структуру.

Формування впорядкованої системи знань, в процесі якого різні відомості постійно зіставляються один з одним в самих різних відносинах і аспектах, по різному узагальнюються і диференціюються, входять в різні ланцюжки взаємозв'язків, веде до найбільш ефективному засвоєнню знань і до розвитку логічного мислення.

Все це вимагає від педагога перебудови традиційно сформованої структури уроку, виділення розумових операцій в навчальному матеріалі, спрямованості його діяльності на навчання учнів логічним операціям. І якщо у педагога цього немає, якщо у нього відсутнє бажання міняти що-небудь у звичному для нього навчальному процесі, то ні про який розвиток логічного мислення молодших школярів говорити не доводиться, і які б умови цього процесу не обгрунтовувалися, вони залишаться теоретичними положеннями, не затребувані на практиці [8, с. 67].

Другою найважливішою умовою є забезпечення мотивації учнів до освоєння логічних операцій в навчанні. З боку педагога важливо не тільки переконувати учнів у необхідності умінь здійснювати ті чи інші логічні операції, але всіляко стимулювати їх спроби провести узагальнення, аналіз, синтез і т.п. На наше глибоке переконання, спроба молодшого школяра, нехай і невдала, здійснити логічну операцію повинна оцінюватися вище, ніж конкретний результат придбання знань.

Наступною умовою є реалізація діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходів у розвитку логічного мислення. Активна, свідома діяльність молодших школярів є основою високого рівня розвитку логічного мислення.

Структура навчального матеріалу повинна бути орієнтована на самостійне і обгрунтоване добування знань учнями на основі використання та узагальнення їх досвіду, оскільки об'єктивна істина набуває суб'єктивну значимість і корисність, якщо вона засвоєна на «підставі власного досвіду». В іншому випадку - знання формальні. Важлива орієнтація на процес навчання, а не тільки на результат. Реалізація ідей особистісно-орієнтованого підходу дозволяє вивести кожного учня на високий рівень розвитку логічного мислення, що забезпечить успіх при засвоєнні навчального матеріалу в освітньому закладі на наступних етапах навчання. [16, с. 226]

Складання системи варіативних завдань, адекватної віковим та індивідуальним особливостям особистості учня, рівню розвитку його логічного мислення, також є педагогічною умовою розвитку логічного мислення молодших школярів. Дана умова передбачає зміну у змісті, структурі занять використання різноманіття методів навчання, поетапне, системне і обов'язкове впровадження логічних завдань в усі навчальні предмети шкільного курсу. Використання комплексу логічних завдань в процесі навчання дозволить підвищити продуктивність і динаміку розвитку логічного мислення молодших школярів.

РОЗДІЛ 2.

ТЕОРЕТИЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРАХ ЗА ДОПОМОГОЮ РОЗВИВАЮЧИХ ЗАВДАНЬ

 

Вивчення особливостей розвитку мислення дитини сьогодні набуває значного теоретичної теоретичної та практичної значущості. Як свідчить аналіз наукових досліджень, сучасними науковцями актуалізується ідея про те, що створення певних організаційно-педагогічних умов в початковій школі забезпечить повноцінний розвиток мислення дітей, пов’язаний з формуванням стійких пізнавальних інтересів, розумової діяльності та творчої ініціативи. Адже, мислення в молодшому шкільному віці розвивається на основі засвоєних знань та навичок. Науковцями обґрунтовано, що розвиток мислення забезпечує формування особистості, забезпечення її соціально-психологічної адаптації, виховання громадянської позиції, достатнього рівня культури, здатності до самостійного життя. У сучасній психолого-педагогічній літературі наголошується на тому, що усвідомлене критичне мислення є причинно-наслідковим під впливом навчального процесу, у дітей активно формується вміння планувати свої дії.

Сучасна модель виховання молодших школярів спрямована на особистість дитини та її активне включення у процес навчальної діяльності. Розвиток молодшого школяра детермінується віковими особливостями, які становлять генезу особистісно-диференційованого змісту навчальновиховного процесу в середовищі загальноосвітніх навчальних закладів [6].

 Аналізуючи ситуативність розвитку мислення у молодших школярів Р. Нємов зазначає, що мислення молодших школярів не можна розглядати без урахування особливостей мислення дітей дошкільного віку. Наочно-образне мислення мають, як відомо, вже діти 5-6 років. У дошкільника з’являється словесно-мовне мислення (здатність будувати прості форми міркувань і висловлювання, що структурно мають елементарні причинно-наслідкові залежності) [15, с. 345].

У вітчизняній психолого-педагогічній науці, заснованій на вченні про діяльнісну природу психіки людини, мислення отримало нове трактування. Його стали розуміти як особливий вид пізнавальної діяльності. Через введення в психологію мислення категорії діяльності було подолане зіставлення теоретичного і практичного інтелекту, суб’єкта і об’єкта пізнання. Тим самим для конкретного дослідження відкрився новий, раніше не відомий психологами зв’язок, що існує між діяльністю і мисленням, а також між різними видами самого мислення. Вперше з’явилася можливість ставити і вирішувати питання про генезу мислення, про його формування і розвиток у дітей в результаті цілеспрямованого навчання. Мислення в теорії діяльності стали розуміти як здатність, що життєво формується, до вирішення різноманітних задач і доцільного перетворення дійсності, спрямованого на те, щоб відкривати приховані від безпосереднього спостереження її сторони. Діяльнісна теорія мислення сприяла вирішенню багатьох практичних завдань, пов’язаних з навчанням і розумовим розвитком дітей [19, с. 296-297].

Проблема формування і розвитку мислення молодших школярів в останній час є  основним завданням школи і стає все більш актуальною. У молодшому шкільному віці діти мають значні резерви розвитку. З приходом дитини в школу під впливом навчання починається перебудова всіх її пізнавальних процесів. Саме молодший шкільний вік є продуктивним у розвитку логічного мислення. Це пов'язано з тим, що діти включаються в нові для них види діяльності і системи міжособистісних відносин, що вимагають від них наявності нових психологічних якостей.

Логічні завдання пов’язані між собою з такими предметами, як читання, мова, математика, образотворче мистецтво, природознавство. На цих уроках я намагаюся системно використовувати вправи, дидактичні ігри, ребуси, кросворди, створюю проблемні ситуації, розв’язую з дітьми задачі-вірші, задачі-казки.

Логічні вправи в ігровій формі на уроках надзвичайно корисні. Вони сприяють розвитку, розвивають мислення, навчають мислити правильно, розвивають пам'ять, виховують  у дітей спостережливість, вчать порівнювати, аналізувати, робити висновки, узагальнювати. Саме завдяки логічним вправам вчитель може естетично оформити навчальний матеріал, а учень емоційно сприймати його.

Логічні вправи залучають пасивних учнів до систематичної розумової праці, дають змогу дитині відчути успіх, повірити в свої сили.

Починаю розвивати мислення дітей якомога раніше – ще в першому класі: потім ускладнюю. Щоб зробити мислення дітей не­стандартним, навчаю  дітей міркувати самостійно.

Наприклад, на уроках математики розвиваю логічне та алгоритмічне мислення. Оскільки математика теоретична наука зі всіх досліджуваних у школі. У ній високий рівень абстракції і в ній найбільш природним способом викладу знань є спосіб переходу від абстрактного до конкретного.

Найважливішим завданням математичної освіти є озброєння учнів загальними прийомами мислення, просторової уяви, розвиток здатності розуміти зміст поставленого завдання, уміння логічно міркувати, засвоїти навики алгоритмічного мислення. Кожному важливо навчитися аналізувати, відрізняти гіпотезу від факту, чітко висловлювати свої думки, а з іншого боку - розвивати уяву та інтуїцію (просторове уявлення, здатність передбачати результат і вгадати шлях рішення). Саме математика надає сприятливі можливості для виховання волі, працьовитості, наполегливості в подоланні труднощів, завзятості у досягненні цілей [18, с. 121].

Сьогодні математика як жива наука з багатобічними зв'язками, робить значний вплив на розвиток інших наук і практики, також є базою науково-технічного прогресу і важливим компонентом розвитку особи. Однією з основних цілей вивчення математики є формування і розвиток мислення людини, в першу чергу абстрактного мислення, здібності до абстрагування і уміння "працювати" з абстрактними, "невловимими" об'єктами. В процесі вивчення математики в найбільш чистому вигляді може бути сформоване логічне (дедуктивне) мислення, алгоритмічне мислення, багато якостей мислення - такі, як сила і гнучкість, конструктивність і критичність. Для закріплення уявлення про геометричні фігури, вчу ділити складні фігури на простіші, порівнювати предмети за різними ознаками, домагатися поставленої мети, використовуючи лише зада­ний (чітко обмежений) набір засобів – елементів для конструювання та правил їх використання.

Наприклад,  пропоную учням з сiрникiв чи паличок скласти рiзнi геометричнi фiгури:

– 2 трикутники з 5 паличок;

– 2 квадрати з 7 паличок;

– 3 трикутники з 7 паличок.

Або пропоную слідуюче завдання: «Який математичний знак дій треба поставити між 2 2 2 2, щоб було 8». А також розв`язуємо геометричні задачі: « Як у кiмнатi можна поставити 2 стiльцi, щоб бiля кожної стiни стояло по 1 стiльцю?»

Діти полюбляють вправу «Логічні кінцівки». Наприклад, якщо стіл виший від стільця, то стілець... ( нижчий від стола).

•                   Якщо 10 більше ніж 9, то 9... (менше ніж 10).
•                   Якщо сестра старша за брата, то брат... (молодший від сестри).

•                   Якщо одна величина більша від другої на кілька одиниць, то... (друга величина менша від першої на стільки ж одиниць).
•                   Якщо одна величина менша від другої на кілька одиниць, то... (друга величина більша від першої на стільки ж одиниць).

       Одним із критеріїв визначення рівня культури людини є її мислення і мова. На жаль, у сучасній школі формування мислення і виховання мовної культури учня здійснюються не на належному рівні. Ці питання є нині чи не найскладнішими на шляху перебудови школи, удосконалення її навчально-виховного процесу [18, с. 144].

Більшість учнів не вміє мислити, а отже, письмово викласти свої думки. Вони не мають навичок сприймати явища і процеси, що відбуваються навколо, не вміють їх описати, бо не володіють відповідним запасом лексики. І це передусім тому, що вчитель на уроках мало уваги приділяє розвиткові логічного мислення учнів. Перш ніж давати знання, писав В.О.Сухомлинський, треба навчити думать, сприймати, спостерігати; розумове виховання далеко не одне й те ж, що добування знань.  Використовую на уроках мови словниково-логічні вправи.

1. Назвати предмети одним узагальнюючим словом:

•                   калина, ліщина, … - це
•                   помідор, огірок, капуста, … - це
•                   ялина, верба, … - це
•                   курка, гуска, індик, … - це

2. Дібрати видові назви до родових:

Дитячі журнали – це…

Жіночі імена – це…

Кіногерої – це…

Одяг – це…

Квіти – це…

3. Встав букви і вилучи зайвий предмет:

М..р..з  Г..з..та  Д..в..ий

С..і..  Кн..г..  В..л..к..й

Л..д  Ж..рн..л  К..р..тк..й

К..в..н  К..ша  В..да

4. Узагальнити через протиставлення:

•                   дуб – дерево, а смородина - …
•                   плаття – одяг, а черевики - …

5. Розподілити ряд видових назв між двома родовими:
Ластівки, шпаки, горобці, синиці, снігурі, щиглі, дятли.
(визначити перелітних птахів і тих, що залишаються зимувати)
6. Визначити предмет за його ознаками (колір, форма, розмір…):

•                   легка, м’яка, біла - …
•                   струнка, висока, білокора -…
•                   пухнаста, руда, працьовита -…

7. Визначити предмет за його діями:

•                   літає, падає, покриває, блищить, скрипить
•                   світить, гріє, усміхається, зігріває -…

8. Дати визначення предмета:

Мак – …

Вовк -…

Лебідь -…

9. «Чарівні перетворення»

Дібрати до поданого слова якнайбільше нових слів, замінюючи лише одну літеру. Коли це неможливо, замінюємо 2 літери

Нора – нога – ноша – наша – Маша – миша – муха – мука – рука – ріка – Ніка – Ніла – Ніна.

10. На розвиток комунікативних навичок учнів.

Завдання. Аргументуй свою думку дописавши подане речення.

Я люблю спілкуватись з учнями класу, бо…

Коли я отримаю погану оцінку, я…

Якщо я не вивчив уроку без поважної причини, то…

У лісі не можна галасувати, тому що…

Не можна близько підходити до пташиного гнізда, тому що…

На уроці треба бути уважним, бо…

11. «Слова-переверти»

Пропоную дітям прочитати незвичні слова-переверти і пояснити значення їх, якщо читати зліва направо та справа наліво.

Еге, ага, біб, тут, пуп, дід, піп, око, Пилип, Алла, Аза, Ада, корок, потоп, кабак, наган, зараз, шалаш.

Або пропоную дітям прочитати інші слова-переверти спочатку зліва направо, пояснити, яке значення кожного з них.

Бук, сир, раб, серп, рим, луг, касир, куб, кіт.

А потім – прочитати ці слова справа наліво і порівняти, чи змінився їхній зміст, значення.

Мої першокласники полюбляють гру «Закінчи рядок»

Якщо говорити про теперішній стан сучасної початкової школи в нашій країні, то основне місце все ще продовжує займати репродуктивна діяльність. На уроках з двох основних навчальних дисциплін - мова та математика - діти майже весь час вирішують навчально-тренувальні типові завдання. Їх призначення полягає в тому, щоб пошукова діяльність дітей з кожним наступним завданням одного і того ж типу поступово згорталася і, в кінцевому рахунку, зовсім зникла.

З одного боку - зусилля діяльності по засвоєнню знань і умінь, яке існувало, гальмує розвиток інтелекту дітей, в першу чергу, логічного мислення. У зв'язку з такою системою викладання діти звикають вирішувати завдання, які завжди мають готові рішення, причому, як правило, тільки одне рішення. Тому діти губляться в ситуаціях, коли завдання не має рішення чи, навпаки, має кілька рішень. Крім того, діти звикають вирішувати завдання на основі вже вивченого правила, тому вони не в змозі діяти самостійно, щоб знайти якийсь - то новий спосіб.

Розвиток логічного мислення значною мірою йде стихійно, тому більшість учнів, навіть старших класів, не опановують початковими прийомами логічного мислення, а цим прийомам необхідно починати вчити з початкової школи [19].

Перш за все з уроку в урок потрібно розвивати в дитини здатності до аналізу і синтезу. Гострота аналітичного розуму дозволяє розібратися в складних питаннях. Здатність до синтезу допомагає одночасно тримати в полі зору складні ситуації, знаходити причинні зв'язки між явищами, опановувати довгим ланцюгом умовиводів, відкривати зв'язки між одиничними факторами й загальними закономірностями. Логічне мислення лежить в основі здібностей людини, є умовою навчання, набуття знань, формування вмінь і навичок. Без мислення неможливе нормальне життя ні особистості, ні суспільства.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3.

ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ У ДОСКОНАЛЕННЯ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ НУШ

 

 Виклики часу зумовили розроблення Концептуальних засад реформування середньої освіти – документа, який проголошує збереження цінностей дитинства, необхідність гуманізації навчання, особистісного підходу, розвитку здібностей учнів, створення навчально-предметного середовища, що в сукупності забезпечують психологічний комфорт і сприяють вияву творчості дітей.

Реформа НУШ розрахована на роки, адже неможливо швидко змінити освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятків років. Проте зміни вже розпочались, і Міністерство освіти і науки робить усе, аби вони були невідворотними. Зокрема, у вересні 2017 року було ухвалено новий закон “Про освіту”, який регулює основні засади нової освітньої системи. На черзі – ухвалення нового закону “Про загальну середню освіту”, в якому буде більш детально розкрито зміни, та затвердження нового Державного стандарту початкової освіти.

Саме цей Стандарт у 2017/2018 навчальному році апробовують у 100 школах по всій Україні (по два перших класи). Уже зараз ці першокласники навчаються по-новому: опановують знання та навички через діяльність, а під час ранкового кола вчаться висловлювати свої думки і почуття та слухати інших [26, с. 254].

З 2018/2019 навчального року по-новому вчитимуться всі першокласники України.

Новий Стандарт початкової освіти передбачає, що вчителі працюватимуть за іншими підходами, тому МОН спільно з громадською спілкою “Освіторія”, міжнародним фондом “Відродження” та студією онлайн-освіти EdEra вже розпочало навчання вчителів, які вчитимуть перші класи наступного року. Зараз триває підготовка тренерів з усіх областей України, які навчатимуть учителів, а також створюється онлайн-курс для підсилення очного навчання.

Основні засади реформи шкільної освіти викладено в Концепції Нової української школи. Там ви знайдете інформацію про цінності реформи (як-от орієнтація на учня, педагогіка партнерства, справедливе фінансування тощо), основні компетенції та візію, яким має бути випускник НУШ. Коротко про це також можна прочитати нижче.

Також для інформування про перебіг реформи та її ключові позиції було створено сайт «Нова українська школа» у партнерстві з громадською організацією «Смарт освіта».

Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. І ми, у Міністерстві освіти і науки, переконані, що це – головне. Адже мета НУШ – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.

Замість запам’ятовування фактів та визначень понять, учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті.

Початок навчання у школі – визначний момент у житті дитини. Він кардинально змінює весь спосіб її буття. Властиве дошкіллю безпечне й безтурботне середовище змінюється світом, наповненим безліччю вимог, обов’язків і обмежень: жорсткий режим відвідування школи; систематична праця, укладена в ширші часові рамки; нові норми і правила поведінки; виконання вказівок учителя. Свій новий статус школяра дитина не завжди усвідомлює повною мірою, але обов’язково відчуває і переживає його: пишається тим, що стала дорослою; з’являється бажання бути успішною у навчанні. Для першокласника це означає те саме, що бути хорошим і улюбленим. Дитина переконана в тому, що у неї повинно все виходити, тому сильно переживає через свої невдачі, не завжди розуміє їхні причини. Водночас із початком шкільного навчання відбувається вирішальна зміна соціальної ситуації в розвитку дитини. Її відносини з дійсністю перебудовуються: система взаємин «дитина – дорослий» диференціюється на дві частини: «дитина – батьки» та «дитина – учитель». При цьому остання визначає стосунки між дитиною і батьками, дитиною й іншими дітьми. Маленький школяр стає суб’єктом соціальних відносин і наділяється суспільно значущими обов’язками, за виконання яких отримує громадську оцінку. У 1-му класі для дитини вчитель стає найважливішою персоною. Його похвала або осуд часто мають більше значення, ніж оцінка батьків [24].

Освітнє середовище створюють для заохочення самовизначення дітей у класі та розвитку їхніх спроможностей, оскільки відомо, що люди, які контролюють те, що відбувається з ними, краще адаптовані до життя. Одним із важливих чинників для розвитку самовизначення і самоактуалізації дітей є забезпечення можливості здійснювати вибір у класі і, відповідно, ухвалювати самостійні рішення, усвідомлюючи при цьому їхні наслідки. Такі можливості для вибору вчителі можуть легко знайти впродовж навчального дня – це вибір учнями навчальних матеріалів, підходу до розв’язання проблеми, місця за столом, де вони хочуть працювати та ін.

Окрім сприяння розвитку навичок спілкування, практика ранкових зустрічей також допомагає вдосконалювати соціальні навички, а саме: емпатію, толерантне ставлення один до одного, розуміння позиції інших дітей тощо.

У початковій школі на основі допитливості, з якою дитина приходить до школи, розвиваються навчальна мотивація і інтерес до експериментування. Самостійність, яку дитина дошкільного віку виявляв в ігровій діяльності, вибираючи ту чи іншу гру і способи її здійснення, перетворюється в учбову ініціативність і самостійність суджень, способів і засобів діяльності. В результаті сформованого в дошкільному закладі уміння слідувати зразкам, правилам, інструкціям у молодших школярів розвивається довільність психічних процесів, поведінки, виникає ініціативність у пізнавальній діяльності.На основі сформованого в ігровій діяльності вміння використовувати предметні замінники, а також уміння розуміти зображення і описувати образотворчими засобами побачене і своє ставлення до нього розвивається знаково-символічна діяльність молодших школярів – уміння читати графічну мову, працювати зі схемами, таблицями, графіками, моделями.

Активне включення в навчання моделей різного типу сприяє розвитку у молодших школярів наочно-дієвого і наочно-образного мислення. Молодші школярі відрізняються від дітей старшого віку реактивністю психіки, схильністю відразу ж реагувати на вплив. У них яскраво виражене прагнення до наслідування дорослим. Їх розумова активність, таким чином, спрямована на те, щоб повторити, застосувати. Вони висловлюють міркування, що виявляють лише видимість розуміння складних явищ [24].

Молодші школярі не виявляють самостійного інтересу до виявлення причин, змісту правил, питання ж вони задають тільки з приводу того, що і як потрібно робити, тобто для мислення молодшого школяра є характерним деяке переважання конкретного, наочно-образного компонента, невміння диференціювати ознаки предметів на суттєві і несуттєві, відокремлювати головне від другорядного, встановлювати ієрархію ознак і причинно-наслідкові зв’язки.

Отже, основними особливостями логічного мислення молодших школярів є: переважання чуттєвого, діяльнісного аналізу над абстрактним; здійснення синтезу переважно в наочній ситуації без відриву від дій з предметами; несформованість базових умінь для проведення узагальнення; невміння виділяти істотні ознаки, найчастіше, замінюючи їх зовнішніми яскравими ознаками предметів. У той же час це не означає, що у них відсутня логічне мислення. Дослідження Л.Ф. Обухової показали, що можливості молодших школярів значно ширше тієї логічної діяльності, яка переважно здійснюється в початковій школі. Вони можуть освоювати більш складний теоретичний і логічний матеріал.

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Перед сучасною освітою на передній план виступає завдання інтелектуального розвитку. Для реалізації даної мети особистість повинна мати достатній рівень розвитку всіх видів пам’яті, уваги, уяви, мислення та мовлення, а також здібність до аналізу та синтезу, абстрагування й узагальнення, вміння приймати рішення, доводити твердження і спростовувати їх. Вміння логічно мислити - це необхідна умова розвитку інтелекту особистості.

 Значне місце питанню навчання молодших школярів логічним завданням приділяв у своїх роботах найвідоміший вітчизняний педагог В. Сухомлинський. Суть його міркувань зводиться до вивчення й аналізу процесу рішення дітьми логічних завдань. Він дослідним шляхом виявляв особливості мислення дітей. Про роботу в цьому напрямку він так пише у своїй прекрасній книзі «Серце віддаю дітям»: «У навколишньому світі - тисячі завдань. їх придумав народ, вони живуть у народній творчості як розповіді - загадки». Сухомлинський спостерігав за ходом мислення дітей, і спостереження підтвердили, що насамперед треба навчити дітей охоплювати думкою ряд предметів, явищ, подій, осмислювати зв’язки між ними.

 Потенційна творчість, як свідчать психологічні дослідження, притаманна кожній дитині. Таким чином, моє завдання - створювати умови, за яких схильність дітей до нового, нестандартного, бажання самостійно вирішувати поставлені завдання можуть мати розвиток. У дітей молодшого віку творча потреба реалізується у двох напрямках: у розвитку інтересу до пізнання та ігрової діяльності.

 З метою розвитку логічного мислення кожного учня на кожний урок я підбираю пізнавальні завдання. Це дає можливість сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів і забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.

Доступність логічного завдання не означає легкість її рішення. Щоб її вирішити, потрібно докласти значні розумові зусилля. І тим вагомішим буде з точки зору самооцінки учнів її правильне рішення.

 Безумовно, треба використовувати різні  технології навчання, але всі вони повинні працювати на кінцевий результат.

Таким чином, логічні завдання є прекрасним засобом розвитку  мислення. Вони розвивають вміння  міркувати, виводити одне з іншого, підвищують активність думки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.               Бадинцян И.В. Развитие мыслительной деятельности младших школьников // Методологические и теоретические основы процесса обучения и  воспитания в начальной школе: Сб. научн. трудов. - М., 1978 – 78 с.
2.               Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 2: Особисгісно орієнтований підхід: науково-практичнізасади / Бех І. Д. – К.: Либідь, 2003. – 253 с.
3.               Богданова Т. Г., Корнилова Т. В. Диагностика познавательной сферы ребенка / Т. Г. Богданова, Т. В. Корнилова. – М.: Роспедагенство, 1998. – 68 с.
4.               Богоявленский Д.Н. Психология усвоения знаний в школе. - М.: Просвещение, 1999. - 242 с.
5.               Вікова і педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук. - К.: Каравела, 2008. - 400 с.
6.               Грановская Р. М. Элементы практической психологии / Р. М. Грановская. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1984. – 391 с.
7.               Грединарова Е.М. Развитие творческого мышления как условие успешного обучения // Практична психологія та соціальна робота. -1999.-№1. – 20 с.
8.               Гуревич К. М. Индивидуально-психологические особенности школьников / К. М. Гуревич. – М.: Просвещение, 1988. – 176 с.
9.               Дружинин В. Н. Диагностика общих познавательных способностей / В. Н. Дружинин // Когнитивное обучение: современное состояние и перспективы. – М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1997. – 261 с.
10.          Епішева О.Б., Крупич В.И. Учити школярів вчитися математиці: Формування прийомів учбової діяльності: кн. для вчителя. - М.: Освіта, 1990
11.          Зак А.З. Развитие умственных способностей младших школьников. М.: Просвещение, Владос, 1994 – 48 с.
12.          Зак А.З. Типология динамики мыслительного процесса // Вопр. психологии. - 1986. - №5. – 22 с.
13.          Калмыкова З.И. Пути развития продуктивного мышления школьников//Вопр. психологии. - 1978. - №3. – 54 с.
14.          Канін Є.С. До вивчення відповідності і функції в VI класі // Математика в школі. – 2009. – №5 – 200 с.
15.          Немов Р. С. Психология. В 3-х кн. / Р. С. Немов. – М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1997. – 688 с.
16.          Нова українська школа: порадник для вчителя / за заг. ред. Н. М. Бібік. — Київ : Літера ЛТД, 2018. — 160 с
17.          Обухова Л.Ф. Вікова психологія. – М.: Педагогічне суспільство Росії, 2006. – 160 с.
18.          Паламарчук В.Ф. Школа учит мыслить. – М.: Просвещение, 1987. – 206 с.
19.          Ротенберг В.С., Бондаренко С.М. Трудности детского мышления //Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие сред.пед.учеб.заведений /Сост. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. – М.: Изд. центр «Академия«, 1999.
20.          Румянцева Л.И. Особенности процесса сравнения у младшего школьника //Типические особенности умственной деятельности младших школьников /Под ред. С.Ф. Жуйкова. – М.:Просвещение, 1968
21.          Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Ґенеза, 1999. – 324 с.
22.          Савченко О.Я. Порівняння у навчанні учнів початкових класів. – К.: радянська школа, 1982. – 176с.
23.          Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: навч.посіб. – К.: Академвидав, 2006. - 360с.
24.          Сидоренко В.В. Концептуальні засади Нової української школи: ключові компетентності, ціннісні орієнтири, освітні результати / Вікторія Сидоренко // Методист. - №5. – травень
25.          Яновська Т. А. Вплив інтегрованого навчання на розвиток мислення учнів початкових класів / Т. А. Яновська // Психологія на перетині тисячоліть: Збірник наукових праць учасників п’ятих Костюківських читань: В 3 т. – К.: Гнозис, 1998. – Т. 3. – С. 600-608.
26.          Яновська Т. А. Дидактичні та методичні засоби розвитку мислення молодших школярів в інтегрованому курсі «Довкілля» / Т. А. Яновська // Психологія: Зб. наук. праць НПУ імені М. П. Драгоманова. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2001. – Вип. 13. – С. 249-257.