Формування    медіаграмотності    учнів    у    процесі      навчання математики: онлайн інструменти перевірки інформації

Однією з основних ознак розвитку сучасного суспільства є стрімкий розвиток комп’ютерних інформаційних технологій, який дає можливість сучасній людині навчатися, обговорювати проблеми, які турбують, знайомитися та спілкуватися з друзями. Сьогодні Інтернет став невід’ємною частиною нашого життя.

За даними IT-компанії GlobalLogic в Україні за рік карантину, пов'язаного з пандемією коронавірусу COVID-19, з початку 2020-го до початку 2021 року українська аудиторія соцмереж збільшилася на 7 млн. осіб. На початку 2020 року в Україні було 19 млн. користувачів соцмереж, у 2021 році цифра досягла 26 млн.

Наразі у соцмережах зареєстровані 60% населення країни, тоді як у січні 2020 року було трохи більше ніж 40%. Із 2019 року кількість українців в Instagram зросла на 22%, а у Facebook - на 7%. Наразі ними користуються 14 і 16 млн українців відповідно. За останній рік нова соціальна мережа TikTok досягла 16% користувачів з України, її зростання становило 500%. Найпопулярнішою соцмережею залишається YouTube з охопленням 96% користувачів в Україні. У середньому на сайті вони проводять майже 40 хвилин на день. Кількість українських інтернет-користувачів, за даними компанії, також зросла на 2 млн, що на 33% більше, ніж у 2019 році, і на початку 2021-го становила майже 30 млн., тобто приблизно 67% населення країни.

Користування засобами масової інформації, зокрема соціальними мережами, є одним з найбільш поширених видів діяльності сучасних підлітків. Їм добре відомі такі соціальні мережі, як Facebook, Тік ток, Twitter, Інстаграм, Likee вони відчувають себе вільно на сайтах азартних ігор і віртуальних світів, таких як Club Penguin, Second Life, Sims, на відео-сайтах YouTube, VidLii, Vimeo.com.

Згадані ресурси останніми роками надзвичайно бурхливо розвиваються, даючи сучасній молоді можливості для розваг, навчання і спілкування. Масмедіа в сучасному світі стали своєрідною «паралельною школою» для учнів, впливаючи на них як позитивно, так і негативно.

Сайти соціальних ЗМІ (засобів масової інформації) дають змогу підліткам залишатися на зв’язку з рідними та друзями, знаходити нових друзів, обмінюватися фотографіями та ідеями; залучатися до суспільного життя; розвивати індивідуальну та колективну творчість; розвивати ідеї завдяки створенню блогів, підкастів, відео- та ігрових сайтів.

Крім того, тут можна дивитися пізнавальні фільми, слухати хорошу музику, читати цікаві книги, вивчати іноземні мови.

Медіа надали можливість використовувати велику кількість інформації, розвиватися, самовдосконалюватися. Такі унікальні можливості не можуть не радувати.

Та поряд із величезною кількістю переваг є і недоліки.

В умовах свободи розплодилися сайти асоціального характеру. Їх господарі – секти, екстремістські угруповання. Вони пропагують насильство і агресію. Примикають до цієї групи сайти порнографічного змісту, які негативно впливають на дитячу психіку.

Вільне розміщення коментарів у Мережі призвело до того, що повсюдно зустрічається нецензурна лексика. Уявна анонімність призвела до того, що лайка стала нормою.

У соцмережах часто орудують шахраї.

Доступність ігор обернулася такою бідою, як залежність від комп'ютера. Ігроманія схожа на наркоманію. Можливість отримати «нове життя» обернулася для гравців стиранням межі між віртуальним життям і реальністю.

Завдячуючи цим факторам, нам стали досить знайомі такі поняття, як кіберпереслідування та онлайн-домагання, секстинг, кібербулінг, вплив реклами.

Розміщення фотографій в соціальних мережах стало одним з найбільш небезпечних видів інтернет-залежності. Підлітки, прагнучи зробити рідкісний кадр, нерідко ризикують життям.

Безконтрольне розміщення різної інформації призвело до того, що правдиві дані стали чергуватися з недостовірними. У молоді, яка тільки починає вбирати інформацію, це призводить до спотворених уявлень про світ. У світі, яким керує інформація, дитина мусить вміти її критично оцінювати, знати, яким джерелам можна довіряти, що таке фейкові новини та як захиститися від маніпуляцій.  То ж не варто намагатися захистити підростаюче покоління від впливу ЗМІ, слід якомога раніше вчити правильно їх використовувати. Завдання сучасного вчителя навчити учнів не правильно відповідати на питання, а вміти ставити правильні запитання, вчити дітей бути активним суб'єктом, сприймаючи інформацію, а не пасивним споживачем.

Бути математиком – це не просто розв’язувати числові задачі й виводити алгебраїчні формули. Бути математиком – значить мислити нестандартно, формулювати правильні питання, а головне – піддавати сумнівам припущення, які призводять до лжевисновків. Саме ці завдання і зближують математику з медіаосвітою.

У процесі навчання математики можемо формувати в учнів основні навички медіаграмотності (Медіаграмотність - це сукупність знань, навичок та умінь, які дають людям змогу аналізувати, критично оцінювати і відповідально створювати повідомлення із медіа різних типів.):

• аргументувати та дискутувати;
• використовувати на практиці аналітичне та критичне мислення;
• самостійно шукати дані та оцінювати медіаджерела;
• розпізнавати та оцінювати аргументи;
• з’ясовувати незрозумілу інформацію та перефразовувати аргументи;
• порівнювати взаємно протилежні твердження, формулювати власні судження, оцінюючи суперечності.

У процесі навчання математики доцільно використовувати такі завдання, що допоможуть навчити аналізувати медіатексти, критично мислити та декодувати їх, нададуть можливість у майбутньому житті не загубитися в інформаційному потоці та навчать відбирати корисну та правдиву інформацію.

Серед основних прийомів і методів навчання, спрямованих на формування вмінь учнів самостійно шукати необхідну інформацію на каналах засобів масових комунікацій, критично осмислювати її і формувати власне ставлення до даного повідомлення: пошук помилок, неточностей в повідомленнях, пропонованих ЗМІ. Тут можна розглядати газетні статті, телевізійні передачі, рекламні ролики. Учні вчаться критично сприймати інформацію, встановлювати правдивість даної інформації, використовуючи знання з певної теми уроку, а не сліпо довіряти авторам.

Важливу роль відіграє звернення до прикладів з життя. Продуктивним прийомом є рішення задач, здатних здивувати і вразити учнів. Доцільність даної роботи полягає ще в реалізації навчально-пізнавальної компетенції, так як в ході роботи учні набувають вміння і навички, які їм будуть корисні в повсякденному житті. Наприклад: За даними статистики 59% учнів розміщують в соціальних мережах приватну інформацію, яка може бути використана проти них самих та їхніх сімей. Порахуйте, скільки учнів нашого класу знаходиться під загрозою? До якої групи ви відносите себе?

Для розвитку пізнавального інтересу школярів використовуються елементи проблемного навчання. Наприклад: довести теорему Піфагора, але не тим шляхом, який наведено в підручнику.

Основним джерелом знань для учнів є підручник і довідкова література, тому необхідно озброїти дітей основними навичками самостійної роботи з ним. В ході пояснення нового матеріалу використовуються завдання: Обдумайте заголовок. Прочитайте зміст пункту (параграфа). Виділіть всі незрозумілі слова і вирази і з'ясуйте їх значення в різних джерелах інформації. Якими джерелами ви користувалися: блог невідомої особи або рецензувати текст наукового видання? Задайте по ходу читання питання і дайте відповідь на них. Виділіть (виписати, підкреслити) основні поняття. Розберіть приклади в тексті і придумайте свої. Складіть схеми, малюнки, таблиць, креслення, використовуючи свої позначення. Формування умінь знаходити і аналізувати потрібний матеріал з джерел інформації, розвиває в учнів медікультуру.

У підручнику з математики для 5 класу під час вивчення теми «Натуральні числа і дії з ними. Геометричні величини», вказано, що відстань між Києвом та Одесою 480 км, від Сум до Ужгорода – 1168 км. Можна дати учням завдання перевірити інформацію, використавши різні джерела, наприклад за допомогою гул карт. Під час виконання цього завдання слід звернути увагу учнів, що процес перевірки достовірності та точності даних називається верифікацією.

Під час вивчення теми «Відношення і пропорція» у 6 класі учням під час читання діаграм необхідно критично осмислювати зміст інформації. Адже існує безліч способів маніпуляцій, пов’язаних зі статистикою.

Для прикладу можна розглянути ситуацію: мер вирішив проаналізувати фінансування гуртків STEM у місті. Аналітик, який опрацьовує дані з цього питання, може подати результати у вигляді діаграми:

Ця діаграма вдало відображає зміну у фінансуванні, яка складає 7,3%.

Проте часто подібні дані можуть бути подані у іншому вигляді, зокрема:

Начебто для економії місця, автори вирішують фокусувати увагу саме на різниці між показниками, віднявши однакову висоту всіх стовпчиків. Однак у такому випадку візуалізація зміни не відповідає реальному стану речей, оскільки висота другого стовпця на діаграмі більш ніж в 2,5 рази перевищує стовпець фінансування попереднього року. Таким чином таке подання даних підштовхує до помилкового припущення про значне зростання фінансування гуртків.

Це лише один з прикладів, яким чином можуть маніпулювати статистичними даними для певних цілей. Однак якісні математичні знання допомагають подавати і оперувати даними, дотримуючись принципів академічної доброчесності та уникаючи шахрайства.

Під час вивчення теми «Многогранники» в 11 класі пропоную учням попрацювати над проєктом «Піраміди навколо нас». Перед роботою доцільно звернути увагу школярів, що здійснюючи пошук інформації необхідно оцінити достовірність знайденої інформації. Для цього можна запропонувати учням наступний алгоритм:

Методика оцінювання достовірності знайденої інформації:

1) Отримання однакової інформації одночасно з кількох першоджерел.

2) Перевірка знайденого матеріалу, встановлення частоти його використання іншими користувачами. При цьому використовуються рейтингові механізми перевірки.

3) З’ясування статусу документа і рейтингу Web-сайта, на якому він знаходиться, засобами пошукових систем.

4) Пошук інформації про компетентність і статус автора матеріалу засобами пошукових систем.

Доцільно обговорити з учнями яку інформацію ми хочемо отримувати через медіа? (нову, фактичну, корисну, цікаву, важливу); що саме ми отримуємо з медіа як інформацію? (факти, новини, судження, припущення, оцінки, повідомлення про події, коментарі, висновки, логічні аргументи, емоції, заклики до дії, прогнози, гіпотези, думки, чутки, узагальнення, стереотипи, упередження, свідчення очевидців, результати досліджень, цифри, експертні оцінки).

Відповіді учнів щодо видів інформації за їх фактичністю доцільно узагальнити за допомогою інтелектуальної карти.

Сьогодні тема «Відсотки» викликає в учнів жвавий інтерес у зв’язку з широкою рекламною кампанією послуг з кредитування. Тож завдання на критичний аналіз рекламних пропозицій в мережі та сформульовані учнями самостійно запитання й навчальні задачі мають знайти своє гідне місце на уроках математики і до того ж – сформувати економічну грамотність учнів.

Під час вивчення теми «Дробові числа і дії над ними» у 5 класі,
теми «Відношення і пропорція», теми «Масштаб» у 6 класі доцільно пропонувати задачі на знаходження масштабу, де є фото, яке зображає певний об’єкт. Учням необхідно з’ясувати, чи відповідає фото певному об’єкту.

Слід звернути увагу учнів, що для виявлення фотофейків, перш за все, варто провести аналіз запропонованого фото на:

• наявність непропорційних елементів;
• приклеєні або вирізані об’єкти;
• важливі деталі: невідповідність погоди, одягу, номерів авто, назви вулиць, положення тіней, віддзеркалення та ін.;
• неприродні кольори, форми, використання фото однієї події як ілюстрації іншої.

Щоб перевірити існування в реальності досліджуваного об’єкта перевірки; наявність технічних маніпуляцій (колажування, фотошоп-обробка тощо); відповідність часу, місця об’єкта перевірки часовому проміжку (якщо мова йде про подію) та ін. варто скористатися інструментами для перевірки фотофейків.

Розглянемо приклад використання деяких інструментів на перевірці  «сенсації», яку в 2011 році створили Федір Гонца і Сергій Пішковцій. Федір зробив влучний колаж «Чак Норріс тримає підручник Українська мова 10-11 клас», а Сергій придумав влучний підпис до фото «Зустріч Чака Норріса з представниками української діаспори у м. Онтаріо з нагоди Дня української мови UA DAY, 9 листопада 2011 року». Цього виявилося достатньо, щоб фотожаба стала доконаним фактом і потрапила у пресу.

Найпростішим та найпопулярнішим способом перевірити це зображення можна на сайті GoogleImages. Якщо фото вже є на вашому комп’ютері його можна перетягнути та проаналізувати. Система одразу ідентифікує Чака Норіса і пропонує декілька джерел з цією чи схожими світлинами. Звертаємо увагу учнів, що такий пошук називають реверсивним або оберненим, адже ми шукаємо у зворотному порядку. Одразу видно, що на оригінальному фото немає підручника з української мови. Отже, фото підроблене. Другий варіант пошуку – через адресу зображення. Клацаєм на фотоапарат і бачимо опцію для пошуку за url. Копіюємо адресу нашого фото і отримуємо перелік схожих зображень. Третій варіант пошуку доступний для тих у кого є браузер гул хром. Можна клацнути на картинку з будь-якого сайту правою кнопкою миші та обрати пошук через гул зображення. Так ми автоматично потрапляємо на той перелік, що і у попередніх двох варіантах.

Нового розвитку в контексті медіаосвіти набув відео-метод. Спеціальні інтернет-канали (Школа онлайн, Галілео, Всеукраїнська школаонлайн) поширюють науково-популярне відео, транслюють навчальні мультфільми та інший пізнавальний контент з високою якістю; його можна переглядати в будь-який час і будь-де. Відео-уроки, майстер-класи й тренінги з розв’язання різного класу математичних задач, зняті професійними колективами, здатні прикрасити будь-який урок та привнести в нього естетичні елементи. Водночас, учні з інтересом ставляться й до створення й презентації власних відео-кейсів на основі вільно поширеної в мережі відеоінформації. Цікавою формую захисту проєктів може стати фестиваль аматорських відеофільмів, проведений під час тижня математики. Та у своїх роботах учні мають використовувати лише достовірні відео. Отож, варто надати дітям рекомендації щодо виявлення відеофейків. Спочатку проводимо аналіз відео. Важливо враховувати, що у відео задіяні всі засоби впливу на людину: і звук, і картинка, і закадровий текст, який пов’язаний чи не пов’язаний із відео. До ознак фейкового відео належать:

• неймовірні історії;
• важливі деталі: невідповідність погоди, одягу, номерів авто, назви вулиць, положення тіней, віддзеркалення та ін.;
• (підставні) експерти та очевидці, яких неможливо перевірити;
• шок-контент (стихійні лиха, епідемії, катастрофи);
• оціночні судження і коментарі за кадром.

На що варто звернути уваги, при оцінці достовірності відео? Якщо у вас виникли сумніви щодо правдивості відео, зверніть увагу на його якість. Підозріле відео може мати різні формати, десь кадр ширше, десь навпаки квадрат. Якщо це сучасне відео, то воно не може бути пікселями, з нечітким зображенням елементів, чи якось розмито. Варто звернути увагу і на озвучування, адже текст, який супроводжує відео може суттєво впливати на наше сприйняття. Також варто дізнатися хто автор каналу, на якому опубліковано відео. Краще не довіряти відео, якщо канал виглядає підозріло. Наприклад, немає аватарки конкретної людини або організації, опису каналу, посилань на офіційний сайт та інші соціальні медіа. Якщо ви натрапили на популярні відео але сумніваєтесь, що воно справжнє, зверніть увагу на коментарі. Цілком можливо, що його вже хтось спростував. Також можна пошукати ролик за ключовими словами і побачити чи є інші варіанти відео.

Є гарний інструмент для перевірки відео youtube data viewer. Завантаживши відео на цей сервіс, ви дізнаєтеся дату і час появи ролика в Інтернеті. Також інструмент покаже перше таке завантажене відео, якщо на відеохостингу є кілька копій. Крім того, YouTube DataViewer необхідний для зворотного пошуку зображень. Сервіс вирізає з ролика кілька кадрів, які можна відразу додатково перевірити за прямим посиланням.

З метою аналізу фейків і маніпуляцій учням можна запропонувати пройти «Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності», який пояснює, як орієнтуватися в інформації довкола та як розпізнавати дезінформацію та пропаганду.

Онлайн-курс «Цифрова безпека та комунікація в онлайні» на першій в Україні дистанційні платформі ВУМ-online, у якому об’єднано два напрями: спілкування в онлайні та цифрову безпеку, аби учні могли навчитися ефективно комунікувати і водночас не ризикувати особистими даними.

Онлайн-курс «Фактчек: довіряй-перевіряй» на платформі EdEra. Цей курс для тих, хто хоче споживати тільки правдиву інформацію і не потрапляти у пастку фейків та міфів. Експерти з медіа та економіки розповідають у курсі про головні ознаки фейків, як нашвидкуруч перевірити сумнівну інформацію та контролювати слова політиків.

У процесі навчання математики під час розв’язування текстових задач, задач на відсотки, на спільну роботу необхідно формувати в учнів свідоме ставлення до отриманої інформації, учити школярів аналізувати мову медіаповідомлень,правдивість даних в умовах задач,визначати маніпулятивні слова-маркери, розрізняти факти та їх інтерпретацію, відсіювати та захищатися від «інформаційного сміття», відрізняти фейки від правдивої інформації, відстоювати власну точку зору під час обговорення розв’язку задач, дотримуватись етичних норм спілкування в медіапросторі.

Формування навичок медіаграмотності в процесі навчання математики доцільно здійснювати практично на кожному уроці, на різних його етапах.