ФОРМУВАННЯ МЕДІАКУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ЗАСОБАМИ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ МИСТЕЦТВ

Про матеріал
Уточнено зміст понять: аудіовізуальні мистецтва, аудіовізуальний медіатекст, з’ясовано зміст поняття “медіакультура майбутнього вчителя музики” та його структурні компоненти (мотиваційно-ціннісний, перцептивно-емоційний, когнітивно-пізнавальний, творчо-діяльнісний). Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено технологію формування медіакультури майбутнього вчителя музики засобами аудіовізуальних мистецтв, сутність якої полягає у проектуванні педагогічної взаємодії викладача і студентів, спрямованої на досягнення студентами медіакомпетентності.
Перегляд файлу

Технологія формування медіакультури майбутнього вчителя музики засобами аудіовізуальних мистецтв

 

 

ВСТУП

      Аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури з проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи формування в учнів медіаосвітніх умінь, а також формування медіакомпетентності дав можливість дійти висновку, що в сучасних умовах освіти в Україні виникає потреба у підготовці фахівців нового покоління, а саме компетентних педагогів, готових до медіаосвітньої професійної діяльності.                                           

     Оскільки сьогодні неможливе навчання майбутніх учителів початкової школи без застосування в освітньому процесі засобів масової інформації та комунікації, то нагальною є практична потреба в підготовці майбутніх учителів до формування в учнів медіаосвітніх умінь як вагомого фактору, що позначається на рівнях їхньої професійної компетентності.

     Ураховуючи, що показником здатності фахівця будь-якої професії до певного виду діяльності на сьогодні визнано компетентність, то в аспекті впровадження медіа в освіту, саме медіакомпетентність майбутніх учителів має бути ключовим поняттям в освітній діяльності.

     Важливим кроком у реформуванні освітньої галузі, зокрема вищої педагогічної освіти, стало ухвалення Законів України «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про загальну середню освіту»; указу Президента України «Про національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року»; «Концепції «Нова українська школа», «Концепції розвитку педагогічної освіти» (2018 р.); «Національної доповіді про стан і перспективи розвитку освіти в Україні» (2016 р.); «Професійного стандарту «Вчитель початкових класів загальної середньої освіти» (2018 р.), «Державного стандарту початкової освіти» (2018 р.), «Положення про сертифікацію педагогічних працівників» (2018 р.), де сформульовано якісно нові вимоги до освітньої діяльності закладів освіти, окреслено пріоритетні напрями оновлення системи вищої педагогічної освіти, стратегічні завдання нової української школи. Важливе значення мають міжнародні документи «Середньострокові стратегії ЮНЕСКО на 2014 – 2021 рр.» (2014 р.), освітня програма «ERASMUS+» (2014–2020 рр.), «Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти» (2015 р.) та ін. Проблемою формування медіакомпетентності майбутніх учителів початкової школи займалися               О. Федоров, Р. Кьюбі, М. Маклюен, Г. Онкович, Л. Найдьонова, В. Різун; інтеграції медіаосвіти в професійну підготовку майбутніх педагогів (Ю. Казаков, Н. Рижих, Н. Шубенко  та ін.). Ураховуючи зазначене вище, виникає необхідність забезпечення належного рівня підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування в учнів медіаосвітніх умінь.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

      Нинішнє суспільство, яке ще можна назвати інформаційним або суспільством знань, вимагає нових знань, умінь, навиків та здатностей, породжує проблему підготовки людини до життя в інформаційному суспільстві. Україна сьогодні поступово переходить до інформаційного суспільства, де інформація використовується як стратегічний ресурс. Виникає потреба у створенні такої освітньої системи, що буде орієнтуватися на виклики інформаційного суспільства, яка формує систему цінностей і пріоритетів для використання інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні особистості.

     Важливою умовою модернізації освіти є професійне удосконалення педагогічних працівників. Головну роль у модернізації відіграють медіатехнології, що застосовуються у освітньому процесі. Розповсюдження зазначених технологій викликало ряд суперечностей, з якими можуть стикатися майбутні учителі початкових класів. Не викликає сумнівів, що запровадження медіатехнологій у навчання спрямоване на покращення якості освіти.                                                                                                                                                

     Оволодівши необхідними знаннями, уміннями та навичками, учителі зможуть застосовувати їх для удосконалення методів та прийомів роботи засобами мультимедіа та інтернету на уроках у початковій школі. Кожен учитель та учень для реалізації себе в сучасному суспільстві як особистості повинні мати сформовану інформаційну культуру, тому що вона є важливим фактором успішної професійної діяльності та захищеності людини в суспільстві. Поняття «підготовка» збагачує термін «готовність». Під підготовкою варто розуміти процес, що відбувається в часі та просторі проводиться в освітніх закладах за заздалегідь затвердженими програмами. Здатності особистості до певної діяльності визначається поняттям «готовність».

     У дослідженнях педагогів існують різні підходи до визначення поняття «підготовка». Деякі вчені ототожнюють дане поняття з готовністю до професійної діяльності, інші вважають, що підготовка включає в себе формування готовності майбутніх учителів до професійної діяльності.

      Під впливом інформаційних технологій сьогодні знаходиться майже кожна людина, вона є активним споживачем медіаконтенту (вербальні та аудіовізуальні форми – аудіо, текст, відео, зображення, анімація, інтернет тощо), що впливає на свідомість особистості, формують її світогляд, культурні та життєві цінності.

     Необхідно вміти грамотно працювати з інформацією, застосування медіа дає можливість людині бути обізнаною в усіх сферах життя. Навики орієнтуватися в інформаційних потоках формує медіаосвіта. Упровадження різноманітних медіа в освітній процес може бути тільки за умови професійно підготовленого педагога, який володіє достатнім рівнем знань і вмінь використання медіа у своїй діяльності.

     Використання елементів медіа в освітньому процесі потребує появи нової формації педагогів, здатних якісно реалізовувати на практиці можливості інноваційних технологій і впровадити їх у навчання.

     Медіаграмотність відображає уміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе і спілкуватися за допомогою медіазасобів, свідомо сприймати і правильно тлумачити інформацію, відділяти реальність від її віртуального імітування, тобто розуміти реальність сконструйовану медіаджерелами. Бути медіаграмотним означає володіти інформацією і критичним розумінням природи, техніки і впливу мас-медіа, разом з тим маючи навики самостійно створювати медіапродукцію. Цілі медіаосвіти було сформульовано в загальному вигляді Л. Зазнобіною в «Стандарті медіаосвіти, інтегрованої в гуманітарні та природничі дисципліни початкової, загальної і середньої загальної освіти»

     Педагоги та дослідники різних країн світу підкреслюють особливу потребу в медіаосвіті. Згідно їх вимог, медіаграмотний педагог повинен: - стимулювати та заохочувати студентів ставити обґрунтовані проблемні питання, зо стосуються медіа; - у викладанні застосовувати дослідницьку методику, коли студенти зможуть самостійно знаходити інформацію, щоб відповісти на запитання, застосовувати отримані знання в нових сферах; -допомагати учнямрозвивати здатність використовувати різноманітність первинних джерел інформації, щоб дослідити певні проблеми і зробити висновки; - підтримувати відкриті обговорення різноманітних питань, де немає категоричних відповідей; - заохочувати студентів міркувати над власними медійними дослідженнями і діяти на основі власного рішення; - організовувати проведення дискусій, де студенти будуть учитися слухати інших, висловлювати власні думки, наприклад, про медіатехнології.

      Підготовка вчителів до застосування мас-медіа у педагогічній діяльності ґрунтується на спеціальних уміннях та знаннях, зміст яких пов'язаний з базовими поняттями медіадидактики (медіазасоби, медіаосвіта, медіасередовище, медіаграмотність, медіакомпетентність тощо) та орієнтована на показники готовності учителя та учня до роботи з мас-медіа. 

     Враховуючи, що показником готовності майбутнього фахівця будь-якої професії до виконання певного виду діяльності нині визнано компетентність, то характеристикою медіаграмотності вчителя будемо вважати його медіакомпетентність.

      Основні підходи до формування медіаграмотності учнів пов’язані з використанням засобів ІКТ у освітньому процесі, що вимагає від учителя: - знання психолого-педагогічних аспектів інформатизації шкільної освіти (мотивація, способи активізації пізнавальної діяльності учнів тощо); -представлення навчальної інформації з використанням медіазасобів, а також керівництво роботою учнів у пошукових мережах; - зміни характеру взаємодії всіх учасників освітнього процесу; - використання моделей та медіатехнологій в освітньому процесі, що реалізують найбільш перспективні його можливості.

      Професійну медіакомпетентність педагога, тобто здатність використовувати медіатехнології, потрібно розуміти як сукупність мотивів, знань, умінь, здібностей та різноманітних показників (мотиваційний, інформаційний, методичний, креативний тощо), що сприяють медіаосвітній діяльності різновікової аудиторії.

     Однією з найважливіших компетентностей майбутніх викладачів варто виділити медіакомпетентність та використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

     Формування даних компетентностей має два аспекти: загальноосвітній і професійний. Загальноосвітній аспект пов'язаний із готовністю застосовувати медіатехнології в різних сферах діяльності.

     Професійний аспект – з готовністю застосовувати дані технології в освітньому процесі. Останній аспект підготовки майбутніх учителів, у свою чергу, має дві сфери використання: методичну (оволодіння знаннями про зміст, методи, форми та засоби медіаосвіти) і технологічну (формування умінь та навичок практичної реалізації теоретичних, методологічних та методичних знань у галузі медіаосвітньої діяльності).

     До числа найзначущих або ключових компетентностей для людини можна віднести ті, що пов’язані з її життям в інформаційному суспільстві. Вони передбачають оволодіння новими технологіями пошуку та оброблення інформації, розуміння доцільності їх застосування, здатність критично ставитися до розповсюджуваних повідомлень по каналах ЗМІ, умінь захищатися від негативних впливів масмедіа.

      Тому підготовка молоді до життя та професійної діяльності у інформаційно-комунікаційному середовищі, а також взаємодії з іншими користувачами за допомогою інформаційних та комунікаційних технологій входить до переліку основних завдань сучасної освіти.

     Професійно-орієнтоване застосування сучасних інформаційних технологій та інтернету повинне стати для майбутніх фахівців нагальною потребою, що обумовлює необхідність унесення істотних змін у систему нинішньої освіти. Роль засобів масової інформації в освітніх процесах зростає, виникає складність їх застосування. Умови, в яких повинна здійснюватися підготовка учнів до життя в інформаційному суспільстві, потребують визначення змісту медіаосвіти вчителя.

     Основне завдання медіаосвіти – підготовка підростаючого покоління до життя в умовах інформаційного суспільства, до сприйняття інформаційних потоків, що надходять із засобів масової інформації.

     Безперечно, користуючись медіаконтентом, людина може швидко отримати певну інформацію, необхідну саме для неї, сприймати та аналізувати її. Нині навчання з використанням медіа поступово набуває все більшого значення та стає новим освітнім стандартом, що починає впроваджуватися у навчальний процес, починаючи з початкової ланки освіти.

     Організація навчальних систем з використанням мультимедійних технологій є дуже ефективним, оскільки інформація подається послідовно, присутні ефективні прийоми процесу засвоєння знань і набуття навичок, а також засоби оцінки та контролю.

     Варто зауважити, що процес впровадження медіа в освіту може витіснити читання книг, тому одним із головних завдань освіти сьогодні є навчити учнів ще з початкової ланки користуватися засобами мультимедіа та навчатися, використовуючі дані технології.

     Застосування медіа набуває все більшої популярності і доцільності їх застосування, але учні не завжди мають змогу правильно проаналізувати та використати певну інформацію, яка буде слугувати як корисний інструмент. Наскільки успішно буде вирішене це завдання залежить від підготовки майбутніх фахівців початкової школи.

     Під час інтеграції медіаосвіти в навчальні дисципліни її цілі варто конкретизувати до навчальних завдань, що стосуються викладання окремого навчального предмета. Іншими словами потрібно знаходити якомога більше точок дотику навчального предмета і «зовнішніх» інформаційних потоків, забезпечувати їх пересічність. Потім ставити і вирішувати ті медіаосвітні завдання, які дає можливість вирішувати даний навчальний матеріал. Прагнення зрозуміти, кому і навіщо потрібно подати інформацію під певним кутом зору і, нарешті, власне інтерпретація інформації. У процесі медіаосвіти варто відобразити, кого навчають, як, за допомогою яких інструментальних засобів, що мають ті чи інші можливості відображення сутності.

     Основний зміст медіаосвіти як предметної області знань і діяльності людини становлять інтелектуальні та процесуальні вміння інформаційної взаємодії. Виділення освітньої галузі медіаосвіти як елементу структури змісту початкової освіти пов'язано зі зростаючою роллю інформаційних взаємодій в сучасному суспільстві.

     Зміст медіаосвіти вклинюється в контекст змісту навчальних дисциплін на основі тематичних, інструментальних, історико-логічних, фактологічних та інших взаємозв'язків.

     Принципи взаємозв'язку можна розглядати з точки зору доцільності впливу медіаосвіти на навчання інших навчальних дисциплін (підвищення результативності), доцільності і можливості впровадження елементів медіаосвіти в ті чи інші навчальні дисципліни, розробленості методичних прийомів, засобів і форм медіаосвіти.

     Гіпермедійність можна розглядати як невід'ємну частину навчального мультимедійного програмного забезпечення. Завдяки технологіям гіпермедіа можливе здійснення переходів між сторінками мультимедійного програмного забезпечення, використання контекстних довідок, пред'явлення інформації в різних мультимедійних форматах (відеофрагмент, аудіозапис, малюнок або анімація).

      Дидактичні функції медіаосвітніх технологій реалізуються в аудиторних заняттях, самостійній роботі та контрольних заходах.Застосування медіаосвітніх технологій в організації занять пов'язано, на наш погляд, перш за все, зі створенням і використанням презентацій Power Point, що забезпечує виконання презентаційної та розвиваючої функцій. Практичні заняття спрямовані на поглиблення теоретичних знань, формування навичок їх практичного застосуванн.

      Щоб підготувати майбутніх учителів до застосування медіатехнологій у освітньому процесі, варто визначити основні показники медіакомпетентності: - знання сучасних тенденцій та дидактичних можливостей розвитку різних мультимедійних технологій та їх функцій;

- орієнтування в інформаційному потоці, а також уміння оперативно аналізувати його з погляду змісту освіти;

- оволодіння інструментальними засобами розроблення мультимедіа навчального призначення;

- оволодіння найефективнішими способами використання медіазасобів та медіатехнологій для розв’язання різноманітних освітніх завдань;

- знання методів проектування електронних навчальних засобів та вміння працювати з ними в навчальному процесі;

- розуміння освітніх властивостей різних видів медіазасобів, а також їх можливостей щодо розвитку особистості;

- уміння для реалізації педагогічних цілей обґрунтовано обирати засоби мультимедіа;

- уміння передбачати освітні цілі та завдання, враховуючи ресурсу електронних дидактичних засобів;

- знання особливостей сприйняття медіатекстів; - оволодіння навичками аналізу змісту медіатекстів;

- здатність самостійно створювати медіатексти; - уміння розробляти методики проведення комп’ютерних практичних та лабораторних занять;

- уміння готувати конспекти лекцій-презентацій, фрагменти відео супроводу в аналоговому та цифровому форматі, електронні навчально-методичні комплекси;

- уміння працювати з електронною поштою; - уміння адмініструвати Web-сайт або Webсторінку, віртуальні консультації та відеоконференції.

ВИСНОВКИ

     Таким чином, зазначені вище положення підкреслюють важливість проблеми застосування сучасних медіа та підвищення рівнів медіакомпетентності майбутніх учителів початкової школи в контексті інформаційно-комунікаційних освітніх процесів.

     Ключовою фігурою сучасних процесів модернізації освіти, безперечно, є учитель, чий рівень професійної компетентності загалом та медіакомпетентності зокрема, особистісної культури має забезпечувати дієвість освітніх перетворень. Цим пояснюється потреба в науковому й практичному розробленні проблеми підготовки майбутніх учителів до формування в учнів медіаосвітніх умінь, бо цифровізація суспільства набуває дедалі більших масштабів, тому важливо вміти правильно працювати з медіаресурсами.

     Показниками медіакомпетентності є медіаосвітні знання й уміння, що належать до її структури, дають можливість майбутнім учителям ефективно застосовувати медіа в самоосвіті, підвищуючи таким чином власний рівень медіакомпетентності. В умовах швидкого зростання обсягів інформації та способів її передавання й поширення медіаосвіта є складовою безперервної освіти, ефективним засобом розвитку творчої особистості з критичним мисленням. Тому впровадження медіаосвіти в процес фахової підготовки є актуальною складовою професійної підготовки на шляху побудови єдиного інформаційно-освітнього простору.

docx
Додано
10 січня 2022
Переглядів
835
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку