Формування моделі педагога майбутнього на заняттях з педагогіки

Формування моделі  педагога майбутнього на заняттях з педагогіки

Максименко Олена Володимирівна

викладач педагогіки,

 викладач-методист вищої категорії

Комунальний заклад

 «Бахмутський педагогічний коледж»

Сучасний етап розвитку освіти характеризується посиленням уваги до особистості вчителя, необхідності його соціально-морального розвитку. Україні необхідний педагог, орієнтований на базові цінності своєї професійної діяльності і здатний до такого проектування освітнього середовища, яке передбачає можливість самовизначення як для учнів, так і для самого вчителя. Серед головних стратегічних пріоритетів визначено: чітка орієнтація на базові цінності розвитку освіти відповідно до світових тенденцій, модернізація змісту освіти.

Майбутній педагог повинен бути особистісно і  компетентністно орієнтований, спрямований на гармонійний розвиток дитини, гуманізацію та фундаменталізацію змісту освіти, вміти здійснювати громадянське і національно-патріотичне виховання учнів, володіти інноваційними технологіями навчання, уміти управляти індивідуалізованим освітнім процесом, бути обізнаним з різними психологічними теоріями індивідуальної і групової роботи з учнями, мати відповідні навички впливу на дитину.

На заняттях з педагогіки в Бахмутському педагогічному коледжі, підводячи студентів до опанування  нової ролі викладача загальноосвітньої школи, викладач прагне надати їм базову педагогічну підготовку, виховати гнучких, таких, що легко адаптуються, вміють поєднувати традиційні технології викладання з новими, обов‘язкових, толерантних відкритих до питань вчителів.

З цією метою була створена  Модель педагога майбутнього:

                                                   педагог

                                               майбутнього

Успішна реалізація створеної  моделі майбутнього фахівця по-перш за все починається з формування педагога-патріота – вчителя яскравої, неповторної особистості, носія загальнолюдських цінностей, глибоких і різноманітних знань, людини високої культури, що прагне до втілення в собі людського ідеалу. До майбутніх фахівців ставляться високі вимоги, які полягають як в досконалих знаннях фаху, так і у високому рівні володіння українською мовою, вільному користуванні нею у професійній сфері, формування національної свідомості у майбутніх спеціалістів.

 Реалізовуючи дану мету при вивченні педагогіки, плекаючи високу духовність, глибину пізнання витоків рідної культури, викладач застосовує проектну діяльність народознавчої спрямованості. Студенти  відділення фізичного виховання стали керівниками проекту «Козацьку педагогіку вивчаємо – українські  традиції  плекаємо», в якому широко досліджені історія виникнення козацтва, створена програма виховання  сучасних школярів, до якої увійшли сценарії свят, народні ігри, танці, виховні години.

 В кабінеті педагогіки створено методичний куточок-панорама «Національно-патріотичне виховання», який містить сучасні програми з національного виховання, конспекти занять і уроків з використанням  народознавчого матеріалу у збірках: «Найкраща країна-моя Україна», «Моя країна – Україна». Студенти під керівництвом викладача приймають участь у проектах і створюють презентації, проспекти, буклети на теми: «Обереги рідної землі», «Вишиванка», «Український національний костюм», «Рідне місто», «Квітуча моя Україна»,              приймають участь у конкурсі курсових робіт з національно-патріотичної тематики.

Творчий підхід у викладанні педагогічної науки дає  можливість розвивати у студентів ті навички, які є актуальними сьогодні, відповідають потребам  ринку праці і які будуть залишатися актуальними, щонайменше, в  недалекому майбутньому. Викладач прагне розвивати творче та креативне мислення, яке ніколи не втратить своєї актуальності. Такий формат навчання дає викладачу  і студенту  свободу у виборі діяльності, свободу думки, мислення, враховує стиль сприйняття і навчання майбутніх фахівців, створює ситуацію успіху для студентів. Принципи довіри, взаємоповаги, співробітництва, незалежності і доброзичливості лежать в основі стосунків між викладачем  та студентами.

Цікаві, сучасні, ефективні форми роботи з розвитку творчого потенціалу студентів при вивченні педагогіки, що спонукають їх до роботи думки, а саме: складання квестів, самостійне створення мультфільмів-казок з тем «Екологічне і валеологічне виховання школярів», самостійний підбір ілюстрацій і виготовлення книжок, буклетів морально-етичної спрямованості для позакласного читання в школі, пропонуються студентам на заняттях.

 Однією  з складових Моделі  є  виховання педагога -  новатора.

В практику роботи викладача педагогіки увійшли такі види інноваційних технологій навчання:

В своїй роботі  викладач активно застосовують інтерактивне навчання:

 інтерактивна лекція;

 «кейс-стаді»

 творче завдання;

 робота в малих групах;

 навчальні ігри: рольові ігри, імітації, ділові;

 соціальні проекти;

 дискусії: «займи позицію», «зміни позицію», «ток-шоу», «дебати»;

 інтерактивні вправи, спрямовані на вирішення проблеми: «дерево рішень», «мозковий штурм».

Вивчення та закріплення нового матеріалу проходить з використанням  інтерактивної лекції, яка дозволяє поєднати керуючу роль викладача з високою активністю студентів на основі використання сучасних інтерактивних технологій. Викладання програмного матеріалу з тем педагогіки здійснюється шляхом активізації знань студентів як ретроспективних, що побудовані на базі міжпредметних зв'язків, так і новостворених, які студент отримує під час лекції за допомогою викладача та самостійного мислення. На відміну від традиційної, інтерактивна лекція зводить до мінімуму монолог викладача, а надає перевагу діалогу лектора і студента, під час якого студенти поступово набувають необхідних знань. Інтерактивна лекція має не суто інформаційний характер, а здебільшого проблемний і пошуковий. При цьому змінюється роль викладача: він не тільки викладає матеріал, але створює систему нової інформації і знань студентів шляхом активізації самостійної роботи студентів, ставить проблему перед студентами і особисто допомагає їм самостійно працювати в напрямку її розв'язання, консультує в поетапному пошуку рішення.

Вирішити проблему професійної підготовки фахівців, здатних поєднати теоретичні знання та практичні вміння, необхідні для ефективного виконання професійної діяльності допомогає  використання на заняття з педагогіки технології «кейс-стаді» (case-study) - методу активного проблемно-ситуаційного аналізу, що ґрунтується на навчанні студентів шляхом вирішення конкретних педагогічних задач-ситуацій (кейсів), у змісті яких інтегруються професійно значущі  педагогічні проблеми.

Студентам для вирішення надаються ситуацій з реального життя, в яких змодельовані практичні проблеми різноманітного характеру, що відображають певні аспекти професійної діяльності вчителя. «Кейс-стаді» - це можливість роботи в групах на єдиному проблемному полі; використання короткої інформації, що знижує міру невизначеності в умовах ліміту часу; використання принципів проблемного навчання; можливість здобуття студентами не лише знання, але й глибоке осмислення теоретичних концепцій; можливість створення нових моделей діяльності; вироблення навичок простого узагальнення інформації.

Під  час вивчення  дисципліни «Педагогіка» викладач впроваджує змішане навчання (blendedlearning). Воно спрямоване на формування у студентів – майбутніх вчителів–вмінь дивитись на процес отримання знань іншими очима: засвоюючи одну частину матеріалу он-лайн, студент самостійно вибирає темп навчання, має можливість керувати своїм часом, місцем, шляхом і темпом навчання. При цьому викладач враховує потреби кожного студента у засвоєнні знань. Так, при вивченні теми  «Система освіти», викладач використовує  модель «перевернутий клас»: студентам дається  домашнє завдання – опрацювати лекцію. Лекція дається он-лайн (студентами використовується комп’ютер, мобільний  телефон, планшет). Вдома – обов’язково  робота з зошитом (конспект) і вивчення матеріалу, на   занятті   - обговорення змісту, аналіз, дискусія і, як результат – ґрунтовне засвоєння  матеріалу. При вивченні  теми «Робота школи з сім’єю» ефективною є ротаційна модель – студенти об’єднуються в групи: одна працює з посібниками під керівництвом викладача; друга група  самостійно веде пошук нетрадиційних форм роботи з батьками, виконує завдання за комп’ютерами в системі он-лайн; третя група – взаємодіє в команді  - працює  над проектом куточка для батьків, використовуючи папір, олівці та інші інструменти. Всі групи роблять взаємопов’язану роботу, відштовхуючись від особистих потреб  кожного студента. Особливістю є те, що студенти переміщуються по аудиторії за певний проміжок часу між різними навчальними “станціями”, всі студенти повинні обов’язково  пройти через усі “станції” під час заняття.             

Задля  підвищення якості знань і мотивавації до навчання викладач педагогіки створила електронний підручник з дисципліни «Педагогіка», медіа-теку, широко використовує лекцій - візуалізації, безпосереднє використання  матеріалу  з  Інтернету: демонстрація  відео, картин, музики  - матеріал підбирається залежно від теми, але завжди новий, сучасний, цікавий – тому її заняття  цікаві, сучасні  і жваві.

Формування Моделі педагога майбутнього у студентів педагогічного коледжу неможлива без складової «Педагог-партнер». Під керівництвом викладача, ведеться активна співпраця з учителями міста: студенти захищають курсові роботи  на шкільних методичних об’єднаннях,  розробляють сумісні  проекти разом з учителями базових шкіл, де вони проходять практику.

Реалізувати Модель педагога майбутнього допомагають такі заходи:

Таким чином, запропонована і впроваджена на заняттях з педагогіки Модель педагога майбутнього сприяє формуванню професійної компетенції студентів педагогічного коледжу, спрямована на виховання конкурентноспроможнього фахівця.

Література

1. Хабайлюк В. Життєва і професійна компетентність студента /Обрії, №2 (39), 2008 – 81-83с.
2.  Бех І.Д. Виховання особистості : підруч. / І.Д.Бех. – К. : Либідь, 2008. – 848 с.
3. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : [бібліотека з освітньої політики] ; під заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : К.І.С., 2004. – 112 с.
4.  Дяченко-Богун М. Активні методи навчання у вищому навчальному закладі / 7. М. Дяченко-Богун // Витоки педагогічної майстерності. – 2014. – Вип. 14. – С. 74-79.