1
Формування мотивації в учнів
до навчально-пізнавальної діяльності
на уроках математики
Дроненко Людмили Геннадіївни,
вчителя математики та інформатики
2021р.
Анотація
Дроненко Людмила Геннадіївна, вчитель математики та інформатики Формування мотивації в учнів до навчально-пізнавальної діяльності на уроках математики
У роботі зазначено узагальнений досвід вчителя з формування мотивації в учнів до навчально-пізнавальної діяльності на уроках математики з використанням методу проектів, елементів валеологізації навчання і виховання, ситуації успіху, проблемного навчання, елементів інтерактивних, інформаційних технологій, які сприяють формуванню стійкого інтересу до вивчення математики та сучасних компетентностей особистості.
У розробках передбачено різноманітні форми організації роботи учнів під час уроку, що сприяють мотивації навчально-пізнавальної діяльності на уроках математики: використання інформаційних технологій, комп’ютерне тестування учнів, ігрові моменти на уроці, різноманітні форми контролю.
Цінним у досвіді є можливість використання елементів новітніх технологій як на етапі первісного осмислення математичних понять, так і в ході повторення, корекційної роботи .
Рекомендовано вчителям математики.
ЗМІСТ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Сьогодні дитині потрібні не тільки знання, але і достатній рівень соціальної , життєвої компетентності, сформованість таких особистісних якостей, які допоможуть здобувачам освіти знайти своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та уподобань, стати активним членом суспільства і щасливою, упевненою у власних силах людиною.
Сучасний школяр у більшості отримує знання, які йому надають вчителі, батьки. В такому ракурсі учня назвати здобувачем освіти - було б неправильно. Скоріше він – споживач. Учні спроможні лише відтворювати фрагменти несистематизованих знань, проте часто не вміють застосовувати їх для вирішення життєвих проблем. А це свідчить про низький рівень мотивації дітей до навчання, здобуття нових знань, досвіду.
Суспільство не стоїть на місці. Воно розвивається, з’являються нові знання, технології. За останні роки розрив між минулим і сучасним значно збільшився, як і зріс загальний інформаційний потік у світі.
Тому своє головне завдання як вчителя вбачаю у тому, щоб знайти підтримати, розвинути якості самоефективної особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і здобуття освіти упродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, дбайливого ставлення до родини, своєї країни, довкілля, спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, вмотивувати її на процес навчання, зокрема навчання впродовж життя, орієнтуючись на ключові компетентності, необхідні кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти, навчальних програмах, Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», державними стандартами.
Перед багатьма вчителями виникла проблема: як вмотивувати дитину на навчання, якщо вона не хоче вчитися, не виконує домашні завдання, на уроках часто відволікається, її не турбує успішність. Коли клас і школа асоціюється у неї з психологічним дискомфортом, тривогами, нудьгою.
Причин відсутності мотивації може бути декілька: завищені вимоги з боку вчителів, батьків, фізичні особливості особистості, конфліктні ситуації з однокласниками, друзями, однолітками, батьками та вчителями, перевантаженість дитини (відвідування гуртків, секцій, репетиторів).
Коли накопичуються труднощі, здобувач освіти поступово втрачає інтерес до вивчення предмета.
Тоді визначальним компонентом організації освітньої діяльності і повинна стати мотивація - система спонукань, які зумовлюють активність особистості і визначають її спрямованість.
Мотивація відіграє важливу роль в освітній діяльності.
Психологи стверджують, що при навчанні мотив в 2,5-3 рази важливіший за інтелект. В теорії мотивація — це спонукання людини до усвідомлених або неусвідомлених дій, здатність активно задовольняти свої потреби, досягати поставленої мети, це завзятість і цілеспрямованість, без яких не може бути досягнута жодна мета.
Від мотивації учня залежить його успішність, глибина й міцність знань, бажання і здатність навчатися протягом усього життя. А це важливо, адже, згідно із сучасними дослідженнями, результати діяльності людини тільки на 20% залежать від інтелекту, а на 70-80% — від мотивації.
Л.Виготський вважає, що «думка народжується не з іншої думки, а з мотивуючої сфери нашої свідомості», остання захоплює всі сфери: і інтереси, і потреби, і емоції, і афекти. Мотив – те, що «спонукає людину до діяльності та надає цій діяльності осмислення». Мотив – «внутрішній чинник діяльності, усвідомлена бажана мета». Сформувати в учня мотиваційну сферу – означає виробити в нього систему цінностей, виховати потребу в суспільно корисній діяльності, в набутті нових знань та вмінь, розкрити особистісний смисл учіння, коли учень усвідомлює не тільки об’єктивне, а й суб’єктивне значення цього процесу, тобто він усвідомлює, як учіння допоможе йому визначити своє місце в житті суспільства і досягнути суспільно корисних цілей.
Мотивація - це так звані психічні явища, що стали спонуканням до виконання тієї або іншої дії, вчинку, що визначають активність особистості та її спрямованість на досягнення запланованого результату.
Мотиваційна поведінка – це результат дії двох чинників: особистісного та ситуаційного.
Вона може бути внутрішньою або зовнішньою щодо діяльності, однак завжди є внутрішньою характеристикою особистості як суб'єкта цієї діяльності. Передумовою успіху в ній є сформованість спонукальної сфери, розвиток якої потребує цілеспрямованого педагогічного впливу.
Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях та інших видах стимуляції, які або спрямовують, або гальмують поведінку людини. У разі зовнішньої мотивації чинники, що регулюють поведінку, не залежать від внутрішнього «я» особистості.
Внутрішня мотивація сприяє одержанню задоволення від роботи, викликає інтерес, радісне збудження, підвищує самоповагу особистості.
Вступна мотивація активізує навчальну діяльність учнів, сприяє формуванню початкового бажання освоїти навчальний матеріал, викликає інтерес до процесу навчання.
Поточна мотивація забезпечує оптимальне педагогічне спілкування в процесі навчання, сприяє формуванню стійкого інтересу до навчальної діяльності та підтримує цей інтерес на всіх етапах навчання.
Вступна мотивація може здійснюватися у формі бесіди, показу, демонстрації того чи іншого предмета або явища, на яке буде спрямовано весь процес навчання. При цьому основними методами є мотивуючий вступ і мотивуюча демонстрація.
Поточна мотивація для підтримки постійного інтересу до навчальної діяльності може здійснюватися різними методами навчання відповідно до етапів формування діяльності:
Основними прийомами мотивації в процесі викладу нового матеріалу є
орієнтація навчального матеріалу на його практичний зміст, орієнтація на конкретну професійну діяльність, демонстрація в мовленні практичного використання теоретичних положень, які наводяться.
Основні прийоми поточної мотивації на етапі формування і контролю діяльності: надання права вільного вибору завдань, створення завдань оптимальної складності, новизна та непередбачуваність завдань, позитивний зворотний зв'язок або інформування учнів про успішність їхньої діяльності.
Навчальна мотивація ґрунтується на потребі, яка стимулює пізнавальну активність дитини, її готовність до засвоєння знань. Потреба не визначає характеру діяльності, її предмет окреслюється тоді, коли людина починає діяти. Спонукальна (мотиваційна) складова навчальної діяльності охоплює пізнавальні потреби і мотиви навчання. Важливою умовою учіння є наявність пізнавальної потреби і мотиву самовдосконалення, самореалізації та самовираження. Емоційне переживання пізнавальної потреби постає як інтерес.
У педагогіці визначено п’ять взаємопов’язаних груп мотивів навчання. До них належать: соціальні, комунікативні, пізнавальні, мотиви відповідальності та перспективи.
Тому завдання вчителя – переконати, вмотивувати кожного учня в тому, що навіть мінімальний рівень математичних знань та вмінь піднімає його на вищий рівень людського спілкування.
Досягнення високих результатів відбувається тоді, коли забезпечується узгодженість між діяльністю вчителя і учня, тобто коли цілеспрямовані зусилля вчителя збігаються з власними зусиллями учня у навчанні. Оновлення змісту освіти, Державний стандарт загальної середньої освіти, галузь «Математика» та нові завдання, які стоять перед вчителем – формування у школярів прийомів самостійного отримання знань і розвитку активної життєвої позиції роблять тему формування позитивної мотивації до навчання однією з центральних проблем сучасної школи. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності не тільки забезпечує високу ефективність цій діяльності, але й має моральний аспект: у кінцевому результаті вона виступає як реалізація потреби бути особистістю.
Формуванню мотивації інтересу до навчання математики сприяють такі форми і методи: вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом»; евристична бесіда; порівняння, протиставлення; пізнавальні ігри; створення ситуації зацікавленості; вільного вибору учнями навчального завдання; проблемної ситуації; ситуації емоційно-моральних переживань; захопленості; успіху, формування в учнів мотивів обов’язку і відповідальності у навчанні; використання методу аналізу життєвих ситуацій; історичного матеріалу; методу доцільних задач; спостережень, наслідування, виміру, експерименту; відкритої інформації на уроках математики; практичних задач; наочності; інноваційних технологій, аналогії, навчальних дискусій, застосування нового математичного факту.
Вихованню позитивної мотивації навчання сприяють загальна атмосфера творчості в школі і класі, включення учня в колективні форми організації різних видів діяльності, співробітництво між учителем та учнем, допомога вчителя у вигляді порад, залучення учнів до оцінювання власної діяльності.
До шляхів формування мотивації на уроці можна віднести мотивацію навчальної діяльності шляхом бесіди, створення проблемної ситуації, використання творчих завдань, використання технологій «Мозкова атака», «Незакінчене речення», використання під час уроку науково-популярної літератури, шляхом створення ситуації успіху, на основі діяльнісного підходу до навчання, в процесі пізнавальних ігор та ігрових ситуацій, використання проектної технології, технологій інтерактивного навчання, проведення інтегрованих уроків.
Проблема формування особистості є центральною темою і предметом осмислення, вивчення і експериментування. Як спираючись на потреби сучасної молоді, зробити так, щоб здобувачі освіти зрозуміли, що математика – наука молодих і вони можуть сказати своє слово для її розвитку? Як зробити так, щоб учні зрозуміли необхідність вивчення математики і, врешті-решт, зацікавились нею?
На мою думку, значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології.
Організовуючи освітній процес, підводжу учнів не тільки до знань, а й організовую роботу так, щоб учень захотів сам здобути ці знання, щоб він відчув внутрішню потребу вчитися.
Учні в процесі навчально-пізнавальної діяльності перебувають під одночасним впливом цілого комплексу мотивів (домінантними, підпорядкованими, усвідомленими, чи неусвідомленими). Серед мотивів, що спонукають навчатися, психологічно найвагомішими є потяг до знань та інтерес до процесу їх набуття.
Розглядаю кожну дитину не стільки як об’єкт, що потребує впливу, скільки як особистість, що інтенсивно розвивається в процесі освітньої діяльності. І щоб учень зайняв активну позицію переконана: в процесі здобуття знань, він повинен мати потужні джерела мотивації до навчання.
Під час освітнього процесу широко застосовую методи викладання, засновані на співпраці (ігри, проекти – соціальні, дослідницькі, експерименти, групові завдання). Учні залучаються до спільної діяльності, що сприяє їхній соціалізації та успішному перейманню суспільного досвіду.
Перед вивченням теми спонукаю учнів визначити цілі і завдання, очікування. Це сприяє глибокому усвідомленню важливості питання, що вивчається. Спрямовую школярів до пошуку, встановленню причинно-наслідкових зв’язків.
Щоуроку, мотивуючи навчально-пізнавальну діяльність учнів, наголошую на широке практичне застосування знань з математики в повсякденному житті. Тому процес навчання спрямовую на розкриття зв'язків науки з оточуючим світом і сучасним виробництвом. Математика має великий потенціал для розкриття цих зв’язків. Розуміючи важливу роль, яку відіграють задачі з практичним змістом (додаток А), використовую їх при розв'язуванні вправ.
Це в свою чергу створює можливості для використання на уроках математики елементів проблемного навчання. Значення задач проблемного характеру для досягнення мети навчання дуже велике та значне. Спостерігаю, що їх використання забезпечує більш свідоме оволодіння учнями математичною теорією, формує в них навички самостійної роботи й уміння виділяти суттєві властивості математичних об’єктів.
Чільне місце в практиці роботи відводжу технології проблемного навчання, спрямовуючи учнів на активне одержання знань, формуючи прийоми дослідницької пізнавальної діяльності, залучаючи до наукового пошуку, творчості, виховуючи соціально необхідні риси особистості.
Створюючи проблемні ситуації, використовуючи систему задач, завдань, які необхідно розв’язати учням, за собою залишаю керування активною пошуковою діяльністю учнів.
У проблемному навчанні розділяю проблемне викладання та проблемне учіння. В основу проблемного викладання покладаю систему проблемних ситуацій, а також психолого–педагогічне керування учнями при їхнім вирішенні. Проблемне учіння організовую як навчальну діяльність по засвоєнню знань і способів дій, що складається з аналізу задачі, формулювання проблеми, висування гіпотези і її обґрунтування, вибору розв’язання, аналізу одержаних результатів.
Організовуючи проблемне навчання, передбачаю можливості вибору способу розв’язання проблеми, позицію учня, враховую сполучення інтелектуальної та емоційної сфери пізнання.
Вивчення теми уроку можна уявити як послідовний ланцюжок розв'язання навчальних проблем. Таку роботу організовую чи індивідуально, чи з групами як учнівський проєкт, або виклад матеріалу заздалегідь підготовленими учнями, або як лабораторно-практичну роботу чи ділову гру.
На власному досвіді впевнилася, що вмотивувати до вивчення математики допомагають інтерактивні технології навчання, що, на мою думку, дають можливість докорінно змінити ставлення до об’єкта навчання: учень знаходиться в центрі процесу навчання, його думку поважають, спонукають до активності, до творчості. Це дає йому можливість обговорювати кожну проблему, доводити, аргументувати свої дії, використовувати власний досвід.
Вбачаю суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учасників навчального процесу: вчитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання, вони розуміють один одного: «Те, що я чую, я забуваю, те, що я бачу і чую , я трохи пам’ятаю. Те, що я бачу, чую й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю і роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром». Тому учні можуть виступати в ролі викладача, ментора в класі, в групах. Це сприяє підвищенню їх соціальної значущості, що є також стимулом для мотивації.
Організовуючи інтерактивне навчання, використовую моделювання життєвих ситуацій, рольові ігри, в яких передбачаю спільне вирішення проблем.
Під час такого навчання привчаю учнів спілкуватися з іншими людьми, вільно висловлювати свої думки, критично мислити, приймати обдумані рішення.
Найбільш ефективно і найчастіше використовую інтерактивні технології кооперативного навчання, інтерактивні технології колективно – групового навчання , а саме: під час уроків засвоєння нових знань, формування вмінь та навичок, на уроках застосування знань, вмінь та навичок - «Карусель», «Акваріум», робота в малих групах, щоб привернути увагу школярів до проблемних питань, мотивації пізнавальної діяльності, актуалізації опорних знань використовую «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Робота у великій групі», «Навчаючи - учусь», «Вирішення проблем».
Належну увагу приділяю елементам технологій ситуативного моделювання, які передбачають побудову навчального процесу за допомогою включення учнів у гру, яка спонукає до формування самостійності учнів, їх творчих можливостей. Ця діяльність дає можливість учням імітувати свої дії, «як в житті».
На своїх уроках застосовую такі технології ситуативного моделювання: метод реклами, метод презентації, рольову гру.
Метод реклами зацікавлює учнів своєю новизною, сучасністю. Адже вони бачать, яке велике значення в житті має реклама. Користуючись цим прийомом, часто даю учням завдання підготувати рекламу про якесь математичне поняття, застосування якоїсь теми тощо. А на уроці «йде трансляція» реклами.
Метод презентації можна використати на уроці будь-якого типу, на будь-якому етапі. Часто його застосовую під час повторення вивченого матеріалу. Учні вже багато знають про питання, що розглядається, тому можуть цілісно, зв’язно і цікаво розповісти про нього.
Переконалася, що технології інтерактивного навчання сприяють формуванню пізнавальних навичок і вмінь, створенню атмосфери співробітництва, виробленню загальнолюдських цінностей, життєтворчості, комунікабельності, духовності, інтелектуальності, інформаційності, спонтанності, толерантності, а також розвитку критичного і творчого мислення.
Стимулювати інтерес до нових проблем, які передбачають наявність тих знань, що дадуть змогу розв’язати не одну, а декілька проблем, показати практичне застосування набутих знань, включити учня в гру, в ситуацію близьку до життєвої, допомагає в більшій мірі метод проєктів.
Починаючи роботу над навчальним проєктом, звертаю увагу на те, про що йдеться в ньому, яких напрямків державного стандарту стосується цей проект, які його навчальні цілі; як назвати цей проект?
Під час вибору проблеми орієнтуюсь на слідуючі чинники: актуальність проблеми, зацікавленість учнів даним питанням, результативність вирішення проблеми, вибір способу вирішення проблем, виявлення програми дій щодо реалізації проблеми, представлення матеріалів дослідження.
Учнями розроблені проєкти:
Як окремий навчальний проєкт розглядаю розв’язування задачі, розробляючи який група учнів шукає раціональне розв’язання і презентує своє рішення.
Переконалася, що шкільні проекти дають змогу учню здобути нові знання, досвід, подолати інтелектуальні перешкоди, отримати естетичну насолоду, сформувати алгоритмічне мислення, інтелектуальну та комунікативну культури, сприяють самоактуалізації, креативності, самовиявленню.
Мотивацію учнів, яка сприяє формуванню математичних знань, здійснюю через призму наскрізних ліній «Здоров’я і безпека» і «Екологічна безпека й сталий розвиток».
Розглядаючи фактори, які впливають на формування здоров’я, вчені зазначають: наше здоров’я залежить на 8% від стану медицини, 20% - спадковості, 50 % - соціального фактору, 22 % - від екології. А тому слід підняти мотивацію здорового способу життя і валеологічної поведінки населення, особливо учнівської молоді.
Намагаюся максимально використовувати засоби математики для формування в учнів умінь та навичок зміцнення свого здоров’я, через задачі розкриваю вплив різних факторів (фізичних, психічних, духовних, екологічних) на здоров’я учнів.
Розумова діяльність завжди веде до втоми і зниження працездатності. А це впливає на якість засвоєння матеріалу, що вивчається і взагалі на здатність сприймати будь-яку інформацію. Але якщо робота різноманітна і цікава, то і втома не відчувається, і мотивація не згасає.
З цією метою створюю збірку задач із валеологічним змістом, де будь-яка розв’язана задача чи побудована діаграма розкаже та підкаже, як зміцнити та зберегти здоров’я. (Додаток В).
Але не лише теоретичні знання, розв’язані вправи та задачі допомагають у формуванні здорового способу життя. З уроку в урок продовжую формувати вміння стежити за своєю поставою, попереджую втомлюваність дітей, говорю про важливість зору та постави, використовую різноманітні вправи на валеохвилинках або учні самостійно їх створюють (різноманітні інтерактивні вправи у вигляді відео та анімацій).
Власні спостереження показали, що використання прийомів валеологізації навчального процесу дають можливість сформувати у школярів відповідальне ставлення до свого здоров’я і життя, установку на здоров’я , активний відпочинок, прагнення до фізичної та духовної досконалості, здорового способу життя, внутрішньої гармонії, розвивають відчуття престижу бути здоровим, гармонійним.
«Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності – це перша заповідь виховання. У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для подолання труднощів, бажання вчитися», - радив В.О. Сухомлинський.
Тому моя мета на кожному уроці – створити таку ситуацію успіху, що дала б можливість кожному вихованцю – учню відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили, допомогти особистості дитини відчути задоволення від труднощів, дати зрозуміти, що нічого в житті задарма не дається, скрізь необхідно докласти зусиль.
Технологія «Створення ситуації успіху» дає змогу сформувати таку рису людини, як стресостійкість, як мужність у боротьбі з труднощами, незламність, твердість переконань, впевненість у досягненні цілей, рефлективність, адаптованість.
Відчувши солодкий смак природи успіху один раз, людина прагне повторити це відчуття багатократно. Умовно замкнений цикл мотивації можна представити таким чином: успіх (це не обов’язково високий бал у журналі) у навчанні дарує радість, задоволення, пробуджує інтерес, підвищує самооцінку та створює потужний імпульс до пізнання нового. Тож якщо розглядати питання стратегічно, то вмотивований учень не тільки успішно опановуватиме професію та знання, у нього пробуджуватиметься допитливість й усвідомлення набуття компетенцій в процесі навчання.
Організація ситуації успіху розв’язує чимало проблем: подолання агресивності дитини, неслухняності, ізольованості в колективі, лінощів, грубості, замкненості.
Найголовніше - дати учню можливість пережити свій успіх, а потім разом з партнером здивуватись успішній діяльності.
Створюючи ситуацію успіху, дотримуюсь головного: звертати увагу на позитивні якості особистості, при цьому ніби зовсім не помічаючи недоліків.
Впливаючи на дитину, вважаю за необхідне говорити правду, якою б вона не була. При цьому невпевненому учневі даю відчути, що цікавлюсь його емоційним станом, прагну його зрозуміти, допомогти. І тільки тоді відчуваю довіру з боку учня.
У педагогічній технології «Створення ситуації успіху» особливу увагу приділяю значенню підібраних слів, які дають змогу звернутись до учнів, дати їм поради, зауваження, позитивні настанови .
Психологічний настрій уроку, атмосфера доброти і вільного спілкування, доброзичливість і зацікавленість – усе це обов’язкове, це те, без чого урок не відбудеться.
Я люблю дякувати дітям за гарну відповідь, за красиво розв’язану задачу, за наполегливість у бажанні пізнати.
Оцінка при цьому не повинна бути перевагою, вона розглядається як спонукання до певних дій.
Однією з умов створення сприятливого психологічного настрою, налаштування на саморозвиток, самовдосконалення є девізи уроку, які я добираю до теми, задач уроку. Такий підхід також мотивує і спонукає до переосмислення, перебудови якостей особистості, її ставлення до пізнання.
Використовуючи технологію перевернутого класу поєдную три складові: інтерактивну, особисту взаємодію вчителя та учня, а також самоосвіту. У навчальному процесі будуть задіяні всі. Технологія перевернутого класу дарує учням можливість обрати час і місце для навчання. А вчителю змішане навчання дає змогу контролювати час, темп і шляхи вивчення матеріалу. Темп може регулюватися педагогом за рахунок занять у класі. З іншого боку — вдома школярі будуть засвоювати матеріал у зручному темпі. Для реалізації технології використовую гейміфіковану платформу iLearn.
Уроки проводжу також з комп’ютерною підтримкою. Для зацікавлення і кращої мотивації та створення ситуації успіху використовую творчі завдання, інтерактивні робочі листи, генератори кросвордів, вікторин, дошки оголошень, ментальні карти. Використовую можливості деяких освітніх онлайн середовищ, зокрема Padlet, Plickers, LearningApps.org, GeoGebra, Kahoot, Wizer.Me, LiveWorksheets та інші.
Проводжу перевірку навчальних досягнень за допомогою комп’ютера (GoogleForms, тести Всеосвіти). Це також сприяє мотивації навчальної діяльності учнів. Дає можливість визначити рівень засвоєння знань, прогалин, спонукає до потреб тренувань.
Нову інформацію здобувачі освіти сприймають по-різному: одним краще переглянути відео, прослухати аудіозапис, а іншим переглянути схему, доторкнутися до поняття. Залежно від цього одні діти можуть прослухати інформацію вчителя і легко відтворити її, а іншим необхідно ще декілька раз перечитати параграф підручника, переглянути схеми, моделі, приклади розв'язаних завдань у зошиті, а може ще б краще переглянути відео пояснення вчителя, зупинити його на незрозумілому етапі, повторити декілька разів.
Для подолання неуспіху та підвищенню мотивації в учнів до навчально-пізнавальної діяльності при вивченні математики мною було створено навчальний блог, що сприяє успішному засвоєнню знань, спонукає до нових пошуків, досліджень. Він має блоки новин, цікавинок, теоретичних знань та практичного спрямування. Матеріал поданий у вигляді коротких відеоматеріалів, мультимедійних опорних конспектів, інтерактивних вправ.
Сучасні технології навчально-виховного процесу у значній мірі побудовані на механізмах рефлексії, коли учні постійно розмірковують над питаннями:
Рефлексію проводжу на кожному уроці, зокрема за допомогою дошки Padlet. Вона є одним із засобів формування навчальної мотивації здобувачів освіти. В процесі рефлексії учні, аналізуючи власну діяльність, підвищують свою зацікавленість і мотивацію до навчально-пізнавальної діяльності. Рефлексія працює на формування навчальної мотивації, оскільки поставлені вчителем питання сприяють розвитку у дітей уміння міркувати, займатися самоспостереженням, самоаналізом умов і результатів власної діяльності.
Результат мого досвіду – всебічно розвинена, творча, інтелектуальна, комунікабельна, гармонійна, цілеспрямована, наполеглива і толерантна особистість, яка усвідомлює власну унікальність і реально оцінює свої здібності і можливості, здатна до самостійного пошуку відповідей на актуальні питання, вільно орієнтується в різноманітних джерелах, критично і творчо мислить, може співпрацювати з різними людьми, в колективі, прагне до самовиявлення, самовдосконалення, до фізичної досконалості, здорового способу життя, усвідомлює престижність бути здоровою фізично і духовно, соціально і інтелектуально, і головне, вмотивована до пізнання нового впродовж життя, до пізнання світу, що швидко змінюється.
Головна мета освіти на сучасному етапі трансформації закладів загальної середньої освіти, як зазначається в офіційних документах, – створення умов для розвитку і самовиявлення кожної особистості як громадянина країни, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства. Цьому мають сприяти пошуки нових педагогічних технологій, створення такого освітнього середовища, яке б забезпечило кожному учневі змогу виявити закладене в ньому від природи творче начало і сформувати здатність бути суб’єктом розвитку своїх здібностей і, в підсумку, стати суб’єктом своєї життєдіяльності.
Сучасний громадянин України повинен швидко адаптуватись у мінливих життєвих ситуаціях, критично мислити, використовувати набуті знання та вміння в навколишній дійсності, бути здатним генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення, творчо мислити; уміти добувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку та самовдосконалення.
Працюючи над даною проблемою, бачу, що інтерес учнів до математики підвищився, учні із середніми та початковими компетенціями відчули, що вони також здатні приймати посильну участь у праці роздумів на уроці, їх інтерес до предмету помітно зріс.
Проведена робота показує, що систематичне використання емоційного оформлення уроку, вдалий підбір вправ та завдань на основі диференціації підвищують пізнавальну активність школярів, стимулюють до творчості, до самостійного відкриття, спонукають до роздумів.
Дослідження показали, що в процесі такої роботи в учнів підвищився рівень мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, критичного мислення, комунікабельності, вміння працювати в групі, в колективі, рівень самовдосконалення, самоучіння, стресостійкості, вміння приймати нестандартні рішення, виходити із конфліктних ситуацій, позитивне ставлення до здоров'я .
На уроках, де використовуються новітні освітні технології, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу.
Але це не догма освіти, тому що кожен вчитель повинен обирати свій шлях для формування особистості, вибирати найефективніші методи та форми роботи, враховуючи потенціал учнів.
Таким чином, працюючи в умовах навчального, наукового чи інформаційного особистісно-орієнтованого середовища, учні, виступаючи на початковому етапі навчально-виховного процесу споживачами інформації стають спроможними перейти у категорію дослідників і перетворювачів моделей економічних процесів. Можна зробити висновок, що основною ланкою навчального, наукового, інформаційного, особистісно-орієнтованого середовища є не якийсь конкретний засіб чи метод навчання, а спеціально організована система навчання і виховання, яка дозволяє реалізувати задані функції з найменшими витратами сил, засобів і ресурсів і забезпечити найбільш сприятливі умови роботи в процесі формування в учнів компетенцій економічної культури, розкрити творчий потенціал особистості.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Додаток А
Задачі з практичним змістом на уроках математики
Тема: Лінійна функція
Тема: Обернено-пропорційна залежність
Тема : Розв'язування задач за допомогою дробово-раціональних рівнянь
Тема: Квадратична функція
Тема: Подібність трикутників
Тема : Розв'язування трикутників
Тема: Прогресії
Тема: Нерівності, системи нерівностей
Тема: Застосування похідної.
Тема: Розв’язування тригонометричних рівнянь
Додаток Б
Мета: в нетрадиційній формі удосконалити вміння учнів знаходити площу прямокутника, показати практичне застосування даних понять, розвивати пам'ять , творче мислення, уяву, увагу, виховувати інтерес до математики, наполегливість, організаторські здібності , вміння працювати в групі, в колективі.
Учасники: учні 5 класу.
Організатори: вчитель математики, батьки
Етапи реалізації:
І. Складання плану власної квартири.
ІІ. Оформлення малюнків кімнат із зазначенням розмірів вікон і дверей.
ІІІ. Складання кошторису на фарбу для підлоги.
IV. Складання кошторису на шпалери для стін.
Зміст проекту:
І. З допомогою батьків учні складають план своєї квартири із зазначенням розмірів: довжини, ширини, висоти кімнат.
ІІ. Учні оформлюють малюнки кімнат із зазначенням розмірів вікон та дверей.
ІІІ. Учні разом з вчителем математики розраховують кількість фарби для підлоги.
Завдання.
IV. Учні розраховують кількість шпалер для кімнат.
Завдання.
1) . Скільки рулонів шпалер необхідно для вітальні, якщо одним рулоном можна оклеїти 5 кв.м? Обчисліть вартість даної покупки, якщо один рулон таких шпалер коштує 12 грн.
2) Розрахувати кількість шпалер для спальної кімнати.
3) Обчислити кількість шпалер для кухні.
Презентація власних проектів.
Задачі з валеологічним змістом
Відповідь: Ч- , И- , С- , Т- , О - , Т-3, А -.