28 вересня о 18:00Вебінар: Формування навичок розв'язування задач із хімії засобами дистанційного навчання

Формування національної та громадянської самосвідомості особистості на уроках української мови при вивченні розділів «Синтаксис. Пунктуація» у 8-9-х класах

Про матеріал
У збірнику вміщено методичні рекомендації щодо використання на уроках української мови дидактичного матеріалу, який сприяє формуванню національної та громадянської самосвідомості особистості при вивченні розділів «Синтаксис. Пунктуація» у 8-9-х класах.
Перегляд файлу

МЕТОДИЧНИЙ ПОРТАЛ

 

 

 

Публікація на тему:

«Формування національної та громадянської самосвідомості особистості  на уроках

української мови при вивченні розділів

«Синтаксис. Пунктуація» у 8-9-х класах»

Винник Ольга Віталіївна,   

учитель української мови та літератури Харківської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів №157 Харківської міської ради Харківської області

Картинка 3 из 34434 

 

 

 

 

 

 

          Харків 2020

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………3

 

ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ 8 КЛАСУ…………………………….18

Тема. Речення. Головні та другорядні члени речення…………………..…18

Тема. Просте речення. Односкладне речення………………………………20

Тема. Неповні речення……………………………………………………......26

Тема. Речення з однорідними членами……………………….……………..26

Тема. Речення зі звертаннями…………………………………...…………...34

Тема. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями…..37

Тема. Речення з відокремленими членами……………………………….….39

Тексти для контрольного диктанту……………………………………...…..43

 

Дидактичний матеріал для 9 класу……………………………..46

Тема. Складне речення…………………………………………………….….46

Тема. Складносурядне речення………………………………………………46

Тема. Складнопідрядне речення……………………………………………..47

Тема. Складнопідрядні речення з підрядними означальними……………..54

Тема. Складнопідрядні речення з підрядними з`ясувальними……….…....54

Тема. Складнопідрядні речення з підрядними місця й часу……………….56

Тема. Складнопідрядні речення з підрядними способу дії та ступеня……57

Тема. Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними……………58

Тема. Складнопідрядні речення з підрядним наслідковим, умовним і допустовим…………………………………………………...………………..60

Тема. Безсполучникове складне речення……………………………………62

Тема. Складне речення з різними видами зв`язку…………………………..63

Тексти для контрольного диктанту………………………………...………..64

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….  69

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Ураховуючи суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, усе більшої актуальності набуває виховання в школярів почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції, формування національної та громадянської самосвідомості особистості  тощо.

Отже, навчальний заклад має стати для кожної дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Національне виховання – це виховання дітей на культурно-історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях і обрядах, багатовіковій виховній мудрості. Національне виховання духовно відтворює в дітях ментальність народу, увінчує в підростаючих поколіннях як специфічне, самобутнє, що є в кожній нації, так і загальнолюдське, спільне для всіх націй світу.

Патріотичне виховання, у процесі якого відбувається залучення школярів до джерел народної культури, ознайомлення з українськими обрядами, звичаями, а також до загальнолюдських цінностей, сприяє формуванню основ світогляду та світовідношення, ціннісних орієнтацій, соціально-культурного досвіду, ідеалів і переконань. Воно передбачає щонайперше формуванням у дітей і молоді національної та громадянської самосвідомості. До комплексу засобів патріотичного виховання учнів у сучасній школі належать уроки української мови та літератури.

Під час навчання в школі учні поступово накопичують знання та уявлення про так звану малу батьківщину, на основі яких формується патріотичне ставлення до рідного краю. Водночас школярі повинні бачити рідну землю очима патріота не абстрактно-ідеалістично, тобто не тільки з позитивного боку – з боку процвітання, краси і могутності, а й зі сторони бід, проблем, вад, із якими доводиться зустрічатися повсякчас. Важливим завданням патріотичного виховання є подолання в учнів недовіри й підозрілості у ставленні до інших народів і націй, формування культури міжнаціональних відносин, громадянськості, толерантності.

У сучасній системі освіти як на уроках, так і в позаурочній роботі з учнями, використовуються краєзнавчі матеріали з культури і мистецтва. Це, насамперед, літературні і музичні, зокрема пісенні твори, картини місцевих художників, у яких часто відображено чудову природу того чи іншого краю, пам’ятники історії та культури, людей, які зробили значний внесок у розбудову рідної землі, прославили її у своїй творчості тощо.

Уроки мови та літератури мають не лише освітнє, а й виховне значення. Вплив засобів мистецтва слова на дитину величезний. Духовна спадщина нашого народу зберігає характерні риси українського виховного ідеалу, якому має підпорядковуватися формування національної  та громадянської самосвідомості підростаючого покоління. Література відкривається перед учнями новими гранями як могутнє джерело української духовності, нерозривно пов’язана з національними та культурними традиціями.

Система роботи на уроках української мови та літератури передбачає виховання любові до Батьківщини, рідної мови, історії та культури, почуття національної та громадянської самосвідомості. В основу системи національного та громадянського виховання на уроках української мови та літератури покладено правдиве слово про свій народ, його споконвічне прагнення вибороти Українську державу.

Згідно з навчальною програмою основна мета навчання рідної мови полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої мовної особистості. Відповідно до поставленої мети одним із головних завдань навчання української мови в основній і старшій ланках середньої загальноосвітньої школи є формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу і людства в цілому.

Соціокультурна змістова лінія є засобом опанування національних і загальнолюдських культурних і духовних цінностей, нормами, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові особистості, органічному входженню її в соціум (соціокультурна компетенція). Змістове наповнення цієї змістової лінії здійснюється на основі відбору соціокультурних відомостей освітніх галузей “Мови і літератури”, “Суспільствознавство”, “Естетична культура” та ін. Реалізується ця змістова лінія на основі дібраних текстів відповідної тематики, що використовуються як дидактичний матеріал мовної і мовленнєвої змістових ліній, а також за допомогою системи спеціальних та інтелектуально й емоційно орієнтованих завдань, передбачають опрацювання цих текстів і, зокрема, вивчення деяких із них напам’ять. Окремо години на реалізацію цієї змістової лінії не виділяються.

Реалізація національної ідеї з урахуванням загальнолюдських цінностей виступає основою змісту освіти української школи, яка сприяє самовизначенню, самореалізації особистості, що надзвичайно необхідно для формування нової ґенерації національної інтелігенції. Важливе місце у цій справі посідає  використання в мовній освіті краєзнавчого компонента,  який дає уявлення про історію України, її звичаї й обряди, усну народну творчість, видатних діячів минулого й сучасності, сприяючи реалізації соціокультурного змістового компонента, визначеного чинною програмою.

 

Соціокультурна змістова лінія для 8 класу

 

  Орієнтовний зміст навчального матеріалу

Орієнтовні вимоги
до вмінь

Cфери відношень

Тематика текстів

 

Теми висловлювань учнів

 

Я і українська мова і лiтература.

Мова — найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу, єднання громадян України в самобутню культурну спільноту.

 

“Українська мова — велике духовне надбання нашого народу”.

Учень:
сприймає, аналізує, оцiнює прочитані чи почуті соціокультурні відомості про Україну й світ і добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної експресивної, комунікативної чи іншої мети.

Я і національна історія і культура (звичаї, традиції, свята, культура взаємин).

Роль народних традицій, вірувань, релігії, християнської моралі, свят, міфології, фольклорної творчості, художньої літератури у формуванні світогляду українців. Внесок українців у світову культуру. Збагачення української культури духовними скарбами інших народів.

 

“А в серці тільки ти, єдиний мій, коханий рідний краю!”,
“Я — України син”,
“Я — кровинка твоя, Україно”.

 

Я і ми (родина, народ, людство).

Український народ: походження, формування, етнографічні групи. Інші національні спільноти України.
Визначні люди України.

 

“Хто є для мене взірцем?”.

 

Я і рідна природа.

Природа. Тваринний і рослинний світ. Екологічний стан. Чорнобильська трагедія. “Червона книга” про охорону тварин.

 

“Екологія природи й екологія душі”.

 

Я і мистецтво (традиційне і професійне).

Архітектурні скарби України. Магія народного мелосу. Краса душі українства, що виражається в рукотворній красі.

 

“Мистецтво як засіб творення особистості”.

 

Я як особистість.

Шляхи самопізнання і життєтворчості.

 

Шукайте папороті цвіт у своїй душі”.

 

 

Соціокультурна   змістова лінія для 9 класу

 

  Орієнтовний зміст навчального матеріалу

Орієнтовні вимоги
до вмінь

Cфери відношень

Тематика текстів

 

 

Теми висловлювань учнів

 

Я і українська мова і лiтература.

Розвиток української мови.

 

 

“Спішу у храм святого слова”.

Учень:
сприймає, аналізує, оцiнює прочитані, вивчені чи почуті соціокультурні відомості про Україну й світ і добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної пізнавальної, експресивної, комунікативної чи іншої мети.

Я і національна історія і культура (звичаї, традиції, свята, культура взаємин).

Україна — від часів Київської Русі до сучасності.
Українська громада, родина. Український національний характер.
Основні галузі господарства: ремесла та народні художні промисли; транспорт. Поселення та житло.

 

 

“На тернистих шляхах нації”.
“Душа болить за рідну Україну”.
“Для того щоб створити щось красиве, треба нести красу в душі”.

 

Я і ми (родина, народ, людство)

Найвизначніші постаті вітчизняної та світової культури.

 

 

 

“На кого я хотів (хотіла б) би бути схожим (схожою)”.

 

Я і рідна природа.

Україна, її географічне положення, природні багатства. Природа різних регіонів України.

 

 

 

 

“Я вірю в майбутнє твоє, Україно!”.

 

Я і мистецтво (традиційне і професійне).

Основні галузі господарства: ремесла і народні художні промисли.
Графіка, орнамент, музика й театр.

 

 

“Чарівний дивосвіт мистецтва”.

 

Я як особистість.

Життєвий і професійний вибір особистості.

 

 

 

“Пізнай самого себе”,
“Мій професійний вибір”.

 

 

Формування національної та громадянської самосвідомості в процесі викладання української мови – проблема комплексна, яка реалізується в різних напрямах. По-перше, це зв'язок української мови з літературою. Після вивчення кожного літературного твору в активному мисленні дітей повинен залишатися слід – слова, образні вирази, афоризми, уривки з цього твору. А на уроках мови має панувати культ красивого слова – національного образу, національного символу.

По-друге, це українознавча основа всього процесу викладання, народознавчий та краєзнавчий матеріал. Відродження національної культури неможливе без системи знань про український народ, особливості його побуту й трудової діяльності, зокрема його основних і допоміжних галузей господарювання, домашніх промислів та ремесел, без знання народного одягу, харчування, народної медицини й календаря, а також звичаєвості, родинної обрядовості, світоглядних уявлень, вірувань, народної моралі, без знання свого родоводу.

По-третє, складовою частиною знання про народ є фольклор з його численними жанрами: казками, народними оповіданнями, замовляннями, побажаннями, прислів΄ями, приказками. За словами й висловами, граматичними формами й конструкціями учні мають відчувати національну специфіку мови, мовну карти­ну світу, витворену ментальністю українського народу.

Отже, саме звернення до спадщини та культури рідного краю на уроках української мови сприяють формуванню гармонійно розвиненої, освіченої, соціально активної й національно свідомої людини, яка має почуття громадянської відповідальності, високі духовні якості, є носієм кращих надбань національної та світової культур, здатна до самовдосконалення.

Мовна змістова лінія для 8-9-х класів передбачає роботу з реченнями та текстами. При вивченні розділів «Синтаксис. Пунктуація» на основі речень і текстів учні набувають нових знань, аналізують, розрізняють, зіставляють, обґрунтовують, оцінюють мовні явища.

 

 

 

 

 

 

 

Мовна змістова лінія для 8 класу

 

 


п/п

К-ть год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів


1.

50
1


Вступ
Мова — найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу.

Учень:
знає, у чому полягає значення мови як найважливішого засобу пізнання, спілкування і впливу.

2.

2

Повторення та узагальнення вивченого. Пунктуація
Словосполучення і речення; члени речення (у тому числі однорідні); звертання; вставні слова.
Просте і складне речення.
Пряма мова і діалог.
Правопис. Розділові знаки у простому і складному реченнях, а також у реченнях із однорідними членами, звертаннями, вставними словами, прямою мовою, при діалозі.
Внутрішньопредметні зв’язки
Лексикологія і фразеологія. Засвоєння нових слів і фразеологізмів, прислів’їв та крилатих висловів.
Культура мовлення і стилістика. Додержання правильної інтонації у реченнях з однорідними членами речення, звертаннями, вставними словами, прямою мовою і в діалогах. Засвоєння складних випадків слововживання.
Текст (риторичний аспект). Удосконалення вмінь складати й поліпшувати висловлювання на основі використання власного досвіду.

Учень:
розрізняє словосполучення і речення, просте і складне речення; звертання, вставні слова, речення з прямою мовою за їх істотними ознаками;
правильно інтонує речення вивчених видів;
користується різними видами словників;
будує речення різних типів, використовуючи в них фразеологізми, прислів’я й крилаті вислови, передбачені мінімумом;
правильно ставить розділові знаки відповідно до вивчених пунктуаційних правил;
знаходить і виправляє пунктуаційні та орфографічні помилки на вивчені правила;
правильно і доцільно використовує вивчені поняття у власних висловлюваннях, зважаючи на особливості їх уживання в мовленні.

3.

4

Синтаксис. Пунктуація
Словосполучення і речення.
Словосполучення. Будова і види словосполучень за способами вираження головного слова.
Речення. Види речень за метою висловлювання; окличні речення (повторення). Речення прості й складні (повторення), двоскладні й односкладні. Порядок слів у реченні. Логічний наголос.
Правопис. Розділові знаки в кінці речення (повторення).

Учень:
розрізняє головне і залежне слово у словосполученні;
визначає види словосполучень за приналежністю головного слова до певної частини мови; речення різних видів (за метою висловлювання, характером граматичної основи, кількістю граматичних основ);
інтонує правильно речення різних видів, беручи до уваги й логічний наголос для передачі різних змістових та емоційних відтінків значення;
аналізує й оцінює виражальні можливості словосполучень і речень різних видів;

 

 

Внутрішньопредметні зв’язки
Лексикологія і фразеологія. Засвоєння нових слів і фразеологізмів та крилатих висловів.
Граматика. Спостереження за використанням вивчених частин мови в ролі головного і залежного слова. Граматична помилка та її умовне позначення (практично).
Культура мовлення і стилістика. Практичне засвоєння словосполучень, у яких допускаються помилки у формі залежного слова; синоніміка словосполучень різної будови. Логічний наголос і порядок слів як засіб підвищення точності і виразності мовлення. Інтонація спонукальних і окличних речень, що передає різні емоційні відтінки значення; зворотний порядок слів як засіб виразності мовлення.
Текст (риторичний аспект). Удосконалення вмінь стисло формулювати теми й мікротеми усних і письмових висловлювань у формі словосполучень. Риторичні запитання, виклад за допомогою запитань і відповідей.

правильно ставить розділові знаки;
обґрунтовує їх уживання за допомогою вивчених правил;
знаходить і виправляє пунктуаційні і граматичні помилки;
конструює словосполучення і речення різних видів, у тому числі синонімічні;
редагує тексти, надаючи їм більшої виразності за допомогою вивчених мовних засобів;
використовує виражальні можливості речень вивчених видів у власному мовленні.

Міжпредметні зв’язки. Інверсія в художньому творі (література).

 

4.

10

Просте речення. Двоскладне речення
Головні і другорядні члени речення
Підмет і присудок. Способи вираження підмета. Простий і складений присудок (іменний і дієслівний).
Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення (повторення).
Прикладка як різновид означення. Види обставин (за значенням). Порівняльний зворот.
Правопис. Тире між підметом і присудком.
Написання непоширених прикладок через дефіс; прикладки, що беруться в лапки.
Виділення порівняльних зворотів комами.
Внутрішньопредметні зв’язки

Учень:
розрізняє головні й другорядні члени;
визначає види присудків, означень та обставин у реченнях, способи вираження підмета;
пише прикладки відповідно до орфографічних норм і обґрунтовує написання;
правильно ставить розділові знаки між підметом і присудком і при порівняльних зворотах;
обґрунтовує їх за допомогою вивчених правил;
знаходить і виправляє орфографічні та пунктуаційні помилки на вивчені правила;
аналізує будову простого двоскладного речення, будову тексту, засоби зв’язку речень у ньому;
оцінює виражальні можливості простого двоскладного речення у текстах різних стилів;

 

 

Лексикологія і фразеологія. Засвоєння фразеологізмів (у тому числі прислів’їв і приказок), крилатих висловів.
Культура мовлення і стилістика. Правильне вживання форм присудка при підметі, вираженому словосполученням або складноскороченим словом. Єдність видо-часових форм дієслів-присудків як засіб зв’язку речень у тексті. Обставини часу, місця як засіб зв’язку речень у розповідних текстах; їх синоніміка. Стилістична роль означень і порівняльних зворотів у художньому мовленні.
Текст (риторичний аспект). Удосконалення будови і зв’язності розповідного й описового тексту. Використання означень і порівняльних зворотів.

вдосконалює будову розповідного тексту з елементами опису з метою зацікавити слухачів, використовуючи засоби зв’язку речень у тексті;
правильно будує висловлювання на певну соціокультурну тему, використовуючи відповідну його структуру, вивчені засоби зв’язку речень, добираючи із синонімів найбільш відповідні обраному стилю і ситуації спілкування.

Міжпредметні зв’язки. Епітет і порівняння як художні прийоми (література).

 

5.

7

Односкладні речення. Неповні речення
Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові) і підмета (називні). Односкладні речення як частини складного речення.
Повні й неповні речення
Правопис. Тире в неповних реченнях.
Внутрішньопредметні зв’язки
Лексикологія і фразеологія. Засвоєння фразеологізмів (у тому числі прислів’їв і приказок), крилатих висловів (у формі односкладних і неповних речень).
Культура мовлення і стилістика. Речення двоскладні й односкладні різних видів як синтаксичні синоніми. Уживання в описах називних речень для позначення часу і місця.
Використання неповних речень у діалозі, а також у складних реченнях для уникнення невиправданих повторень. Додержання інтонації неповних речень.

Текст (риторичний аспект). Використання ключових слів для підготовки усного висловлювання.

Учень:
виділяє односкладні і неповні речення з-поміж інших видів речень;
визначає види односкладних речень (у тому числі в складних реченнях);
оцінює виражальні можливості і роль односкладних і неповних речень у текстах художнього, розмовного, публіцистичного стилів;
правильно інтонує неповні речення;
ставить правильно тире в неповних реченнях;
обґрунтовує його вживання;
знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;
конструює односкладні речення вивчених видів, а також неповні речення;
правильно використовує їх у власному мовленні;
складає конспект ключових слів як змістову опору в процесі підготовки усного висловлювання;
правильно будує текст на соціокультурну тему, використовуючи виражальні можливості односкладних і неповних речень.

Міжпредметні зв’язки. Односкладні і неповні речення як виражальний засіб у художніх творах (література).

 

6.

6

Речення з однорідними членами
Однорідні члени речення (із сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Речення з кількома рядами однорідних членів. Однорідні й неоднорідні означення. Узагальнюючі слова в реченнях з однорідними членами.
Правопис. Кома між однорідними членами.
Двокрапка і тире при узагальнюючих словах у реченнях з однорідними членами.
Внутрішньопредметні зв’язки
Лексикологія і фразеологія. Засвоєння фразеологізмів (у тому числі прислів’їв і приказок), крилатих висловів (з однорідними членами речення).
Культура мовлення і стилістика. Правильна побудова речень із сполучниками не лише.., а й..; як..., так і... Синоніміка рядів однорідних членів з різними типами зв’язку між ними. Інтонація речень з однорідними членами (у тому числі з узагальнюючими словами).
Текст (риторичний аспект). Використання однорідних членів речення в текстах офiційно-ділового, наукового і художнього стилів.

Учень:
знаходить речення з однорідними членами (непоширеними й поширеними), з узагальнюючими словами, різними рядами однорідних членів в одному реченні;
правильно ставить розділові знаки при однорідних членах речення та обґрунтовує їх;
знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;
правильно інтонує речення з однорідними членами;
аналізує й оцінює виражальні можливості речень з однорідними членами в різних стилях мовлення;
конструює речення, до складу яких входять однорідні члени з різними типами зв’язку між ними, зокрема з парними сполучниками, узагальнюючими словами при однорідних членах;
будує висловлювання в різних стилях мовлення, використовуючи виражальні можливості речень з однорідними членами в усному і писемному мовленні.

Міжпредметні зв’язки. Ряди різних за характером слів у ролі однорідних членів як засіб художньої виразності (література).

 

7.

7

Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)
Звертання непоширені й поширені. Вставні слова (словосполучення, речення).
Правопис. Розділові знаки при звертанні і вставних словах.

Учень:
знаходить звертання, вставні слова (словосполучення, речення) у реченні;
аналізує й оцінює виражальні можливості речень із звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) в тексті;

 

 

Внутрішньопредметні зв’язки
Лексикологія і фразеологія. Засвоєння фразеологізмів (у тому числі прислів’їв і приказок), крилатих висловів.
Культура мовлення і стилістика. Використання звертань і вставних слів для передачі ставлення до адресата. Синоніміка вставних слів і речень у тексті. Інтонація речень із звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями).
Текст (риторичний аспект). Використання морфологічних і синтаксичних засобів привернення уваги слухачів та вираження особистого ставлення до висловлюваного.

правильно ставить розділові знаки при звертаннях, вставних словах (словосполученнях, реченнях) та обґрунтовує їх;
знаходить та виправляє помилки на вивчені пунктуаційні правила;
конструює та інтонує правильно речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями);
використовує виражальні можливості речень зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) в усному і писемному мовленні.

Міжпредметні зв’язки. Використання вставних слів для зв’язку частин наукового тексту (математика, фізика, історія та ін.)

 

8.

10

Речення з відокремленими членами
Поняття про відокремлення. Відокремлені другорядні члени речення (в тому числі уточнюючі).
Правопис. Розділові знаки при відокремлених членах.
Внутрішньопредметні зв’язки
Лексикологія і фразеологія. Засвоєння фразеологізмів (у тому числі прислів’їв і приказок), крилатих висловів (з відокремленими членами речення).
Культура мовлення і стилістика. Правильна побудова речень з дієприкметниковими і дієприслівниковими зворотами. Дієприслівникові звороти як засіб зв’язку речень у тексті. Інтонація речень з відокремленими й уточнюючими членами. Синоніміка простих речень з відокремленими членами і складних речень.
Текст (риторичний аспект). Використання виражальних засобів фразеології та відокремлених членів речення в мовленні.

Учень:
знаходить відокремлені та уточнюючі члени в реченні;
правильно розставляє розділові знаки при відокремлених та уточнюючих членах речення та обґрунтовує їх;
знаходить і виправляє допущені пунктуаційні і граматичні помилки;
правильно інтонує речення з відокремленими та уточнюючими членами речення;
аналізує й оцінює виражальні можливості речень з відокремленими та уточнюючими членами в текстах різних стилів;
будує висловлювання в публіцистичному і науковому стилях, використовуючи виражальні можливості речень з відокремленими та уточнюючими членами речення в усному і писемному мовленні.

Міжпредметні зв’язки. Відокремлення як засіб художнього зображення (література); використання конструкцій з відокремленням у текстах наукового стилю (історія, географія, фізика, література та ін.).

 

9.

3

Повторення в кінці року відомостей про просте речення.

Учень:
систематизує вивчені відомості із синтаксису і пунктуації;
правильно використовує їх у власному мовленні;
доцільно застосовує виражальні можливості синтаксичних засобів для досягнення комунікативної мети.

 

Мовна змістова лінія для 9 класу

 

 


п/п

К-ть год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів


1.

50
1


Вступ
Розвиток української мови.

Учень:
знає, як здійснювався  процес і результат  розвитку української мови в ході історичного становлення українського суспільства та його культури.

2.

3

Повторення вивченого у 8 класі.
Просте неускладнене й ускладнене речення
Правопис. Основні правила правопису (за вибором учителя).
Внутрішньопредметні зв’язки

Учень:
знаходить і розрізняє види простого речення;
визначає їх істотні ознаки;
правильно ставить розділові знаки у простому реченні й обґрунтовує їх;

 

 

Лексикологія і фразеологія. Засвоєння фразеологізмів (у тому числі прислів’їв і приказок), крилатих висловів.
Культура мовлення і стилістика. Удосконалення вмінь нормативного вживання вивчених мовних явищ. Складні випадки слововживання.
Текст (риторичний аспект). Підготовка виступу типу розповіді на основі особистих вражень.

знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;
складає усні і письмові висловлюванння на самостійно визначену соціокультурну тему, використовуючи вивчені виражальні можливості мовних засобів простого речення.

3.

6

Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови. Заміна прямої мови непрямою.
Цитата як спосіб передачі чужої мови. Діалог.
Внутрішньопредметні зв’язки
Лексикологія і фразеологія.
Засвоєння фразеологізмів (у тому числі прислів’їв і приказок), крилатих висловів.
Культура мовлення і стилістика. Синонiмiка різних способів передачі прямої мови. Інтонація речень з прямою мовою, діалогом.
Текст (риторичний аспект). Використання цитування, уособлення як виражальних засобів усного і писемного мовлення.

Учень:
знаходить речення з прямою і непрямою мовою, з цитатами, репліками діалогу;
визначає їх особливості, виражальні можливості;
правильно ставить розділові знаки при прямій мові, цитаті, діалозі й обґрунтовує їх;
замінює пряму мову непрямою;
знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;
порівнює виражальні можливості різних способів передачі прямої мови;
складає усні та письмові висловлювання на соціокультурну тему, використовуючи виражальні можливості речень з прямою і непрямою мовою та діалогів.

Міжпредметні зв’язки. Мова персонажа в діалозі та словах автора (література).

 

4.

6

Складне речення і його ознаки
Складні речення без сполучників, з сурядним і підрядним зв’язком.
Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому. Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.
Правопис. Розділові знаки між частинами складносурядного речення.
Внутрішньопредметні зв’язки
Лексикологія і фразеологія. Засвоєння фразеологізмів (у тому числі прислів’їв і приказок), крилатих висловів, що мають будову складносурядних речень.

Культура мовлення і стилістика. Інтонація складносурядного речення. Синоніміка складносурядних речень з різними сполучниками, а також складносурядного речення і простих речень.
Текст (риторичний аспект). Використання складносурядних речень у текстах наукового, публіцистичного стилів.

Учень:
розрізняє структурні відмінності простих і складних речень, складних речень із сурядним і підрядним зв’язком;
знаходить у тексті складносурядні речення;
визначає види складних речень (сполучникові й безсполучникові), засоби зв’язку між частинами речення у складному, межі частин у складному реченні, кількість граматичних основ у ньому;
правильно ставить розділові знаки між частинами складносурядного речення й обґрунтовує їх;
знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;
аналізує й оцінює виражальні можливості складносурядних речень та інших синонімічних конструкцій;

складає речення і мікротексти, використовуючи виражальні можливості складносурядних речень.

Міжпредметні зв’язки. Опис у художньому творі (література).

 

5.

10

Складнопідрядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому. Основні види складнопідрядних речень: з означальними, з’ясувальними, обставинними підрядними частинами (місця, часу, способу дії і ступеня, порівняльні, причини, мети, умови, наслідкові, допустові).
Складнопідрядне речення з кількома підрядними частинами.
Правопис. Розділові знаки між головною і підрядною частинами складнопідрядного речення.
Розділові знаки у складнопідрядному реченні з кількома підрядними частинами.
Внутрішньопредметні зв’язки
Лексикологія і фразеологія. Засвоєння фразеологізмів (у тому числі прислів’їв і приказок), крилатих висловів, що мають будову складнопідрядних речень.
Культура мовлення і стилістика. Синонiмiка сполучникових складних, складнопідрядних і простих речень з відокремленими членами. Інтонація складнопідрядного речення.
Текст (риторичний аспект). Роль визначень понять, складнопідрядних речень у текстах наукового і публіцистичного стилів.

Учень:
знаходить складнопідрядне речення у тексті, у тому числі з кількома підрядними частинами;
визначає головну і підрядну частини, види складнопідрядних речень, їх істотні ознаки, межі головної і підрядної частин, кількість частин;
розрізняє сполучники і сполучні слова;
правильно ставить коми між частинами складнопідрядного речення й обґрунтовує їх;
знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;
правильно інтонує складнопідрядні речення;
аналізує й порівнює виражальні можливості складнопідрядних речень та інших синонімічних конструкцій у текстах різних стилів;
конструює складнопідрядні речення різних видів;
складає висловлювання в усній і письмовій формі на соціокультурну тему, використовуючи в них виражальні можливості складнопідрядних речень.

Міжпредметні зв’язки. Наукові визначення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків між явищами (історія, географія, хімія, біологія, математика, фізика).

 

6.

8

Безсполучникове складне речення
Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення.
Правопис. Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні.
Внутрішньопредметні зв’язки
Лексикологія і фразеологія. Засвоєння фразеологізмів (у тому числі прислів’їв і приказок), крилатих висловів, що мають будову безсполучникових складних речень.
Культура мовлення і стилістика. Синонiміка складних речень із сполучниками, без сполучників і простих речень.
Особливості інтонації складного безсполучникового речення.
Текст (риторичний аспект). Використання безсполучникових складних речень у висловлюваннях розмовного, публіцистичного і художнього стилів.

Учень:
знаходить безсполучникові складні речення;
визначає його основні ознаки, смислові відношення між частинами безсполучникових складних речень;
правильно ставить розділові знаки між частинами безсполучникового складного речення й обґрунтовує їх; знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;
правильно інтонує безсполучникові складні речення;
аналізує й порівнює виражальні можливості безсполучникових складних речень із синонімічними синтаксичними конструкціями в невеликих текстах розмовного, публіцистичного і художнього стилів;
правильно будує безсполучникові складні речення з різними смисловими відношеннями між його частинами;
використовує їх виражальні можливості в усних і письмових висловлюваннях на певну соціокультурну тему.

Міжпредметні зв’язки. Опис у художньому творі (література).

 

7.

6

Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку
Правопис. Розділові знаки в складному реченні з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку.
Внутрішньопредметні зв’язки
Лексикологія і фразеологія. Засвоєння фразеологізмів (у тому числі прислів’їв і приказок), крилатих висловів.
Культура мовлення. Синоніміка складних синтаксичних конструкцій з простими.
Текст (риторичний аспект). Використання складних речень із різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку в текстах різних стилів.

Учень:
знаходить у тексті складне речення з різними видами зв’язку;
визначає його основні ознаки і структуру;
правильно розставляє в них розділові знаки й обґрунтовує їх; знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;
розрізняє вивчені пунктуаційні правила;
аналізує й зіставляє виражальні можливості складних речень з різними видами зв’язку і синонімічних конструкцій;
будує складні речення з різними видами зв’язку;
складає усні й письмові висловлювання публіцистичного і наукового стилів, доцільно використовуючи виражальні можливості складних синтаксичних конструкцій.

Міжпредметні зв’язки. Використання складних синтаксичних конструкцій у художніх описах (література).

 

8.

7

Складне синтаксичне ціле (ССЦ), його основні ознаки. ССЦ і абзац. Види і засоби міжфразного зв’язку. Актуальне членування речень у висловлюванні: відоме і нове.
Правопис. Повторення вивчених пунктограм у простому і складному реченнях.
Внутрішньопредметні зв’язки
Лексикологія і фразеологія. Засвоєння фразеологізмів (у тому числі прислів’їв і приказок), крилатих висловів, що мають будову ССЦ.
Культура мовлення і стилістика. Засвоєння складних випадків слововживання.
Синоніміка синтаксичних конструкцій.
Текст (риторичний аспект). Оптимальне структурування складних синтаксичних цiлих у висловлюваннях, що належать до різних типів мовлення.

Учень:
знаходить складне синтаксичне ціле в тексті;
визначає його істотні ознаки, види і засоби міжфразного зв’язку, розподіл тексту на мікротеми, членування речень у висловленні на відоме і нове, співвідношення ССЦ з абзацом;
оцінює виражальні можливості ССЦ різних типів і стилів;
конструює невеликі тексти на певну тему, доцільно розподіляючи їх на ССЦ й абзаци відповідно до комунікативного задуму, використовуючи членування речень на відоме й нове для забезпечення оптимальної зв’язності текстів;
використовує виражальні можливості ССЦ різних типів і стилів у власному усному і писемному мовленні.

9.

3

Повторення і систематизація вивченого
Слово як предмет вивчення.
Мовні аспекти вивчення речення.
Правопис. Орфографія. Пунктуація.

Учень:
аналізує і систематизує вивчені в шкільному курсі мовні поняття і правила;
виділяє в них подібне й узагальнює його;
здійснює самоконтроль за результатами навчальних досягнень.

 

Даний збірник включає тексти й окремі речення, що відображають загальнолюдські духовні цінності, сприяють формуванню національної та громадянської самосвідомості, вихованню патріотизму, розвиткові духовної та естетичної сфер особистості учня. Пропоновані тексти містять найважливіші відомості з народознавства, пов'язані з історією, культурою, звичаями й побутом українського народу тощо.

Збірник уміщує найрізноманітніші матеріали, необхідні вчителеві української мови та літератури, при вивченні розділів «Синтаксис. Пунктуація» у 8-9-х класах. Дидактичний матеріал систематизовано за темами, учитель зможе використати його як у процесі вивчення нового матеріалу, так і під час повторення та закріплення вивченого.

Поданий у збірнику дидактичний матеріал сприяє формуванню національної та громадянської самосвідомості, української ментальності, моральних переконань,  вихованню патріотизму, відображають загальнолюдські моральні цінності.

 

 

  В Украине " Страница 160 " Украинское новостное интернет-издание

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дидактичний матеріал для 8 класу

 

Тема. Речення. Головні та другорядні члени речення

 

  •     Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Визначити  вид кожного речення за метою висловлювання.

 

Що найдорожче і найрідніше? Мати у серці свою Батьківщину! (М.Сингаївський.) Чи ж я зумів би те  минути і забути, від чого стежка почалась моя? (Р.Лубківський.) Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає серце від довгого перебування на чужині? (М.Коцюбинський.) Голос криниці, чого ж ти замовк? Руки шовковиць, чого ж ви заклякли? (Л.Костенко.)

 

  •     Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Визначити  вид кожного речення за метою висловлювання.

 

Хочеш вік прожить немарно ти? Вищої шукай собі мети. (Б.Грінченко.) Де ж пристрасті мої несамовиті?  Де молодий вогонь, що серце пік? Невже запорошився, наче тік? (Д.Павличко.) Борітеся! Терпіть! По всій землі  рівняйте стежку правді! (І.Франко.) Що хочте беріть! Тільки землю мою я вам не віддам на розправу, на муку! (В.Марсюк.)

 

  •     Прочитати речення. Накреслити схему кожного.

 

Горять багряні грона на калинах. (Д.Луценко.) Удосвіта хвилі дніпровські барвінком цвітуть. (Є.Гуцало.) Нехай  свіча горить у кожній хаті на берегах священного Дніпра. (В.Осадчий.) Маємо землю отецьку, свою, неприкуплену долю,  рідні могили,  святі імена матерів. (Б.Олійник.)

 

  •     Переписати. Підкреслити головні та другорядні члени речення.

 

У братській школі на старім Подолі себе ліпив Грицько Сковорода. (Б.Олійник.)  Йому церковний сан пропонували,  та світ ловив його, та так і не спіймав. (Б.Дегтярьов.)  Та за літами не згубився слід, і виспіває, і повніє плід, посаджений вночі Сковородою. (А.Малишко.) Стоїть мудрець, зіпершись на лопату, він садить «Сад божественних пісень», і хай нащадкам урожай збирати – у цім його життя найглибший сенс. (Б.Дегтярьов.)

 

 

 

  •     Переписати. Вказати речення прості та складні.

 

В народній пам’яті безсмертні пророчі думи Кобзаря. (Б.Дегтярьов.) Вогонь пророчих рим нам засвітив Тарас. (В.Губенко.) У кругосвітній похорон  пішли, щоб зупинитись на горі Чернечій. Ішли хохли, русини, малороси, щоб зватись українцями віднині. (І.Драч.) Мовчки зросте десь новий Тарас. (Є.Плужник.) Благословен той день і час, коли прослалась килимами земля, яку сходив Тарас  малими босими ногами. (М.Рильський.)

 

  • Навчальний диктант.

   Визначити тему та головну думку тексту. У перших чотирьох реченнях підкреслити члени речення.

 

З чорного чернігівського бору ми вийшли на низький берег Дніпра. Перед ними з’явилась невимовно прекрасна  панорама Києва. На високих горах стояли церкви, дзвіниці, палаючи проти ясного сонця золотими верхами. Саме проти них стояла лавра, обведена білими високими  мурами. Вона блищала  золотими верхами, наче букет золотих квіток. Коло лаври ховались між горами печери. На високому шпилі  стояла церква Святого Андрія, вирізьблючись своїми лініями на синьому небі. Коло неї золотіли Михайлівський, Софія, Десятинна.

Стоять київські гори непорушно, заглядають у синій Дніпро, несуть на собі пам’ять про минуле для того, хто захоче його зрозуміти. Ждуть вони не діждуться, поки знов повернеться слава великого Києва.                                       (100 слів)

(За І.Нечуєм-Левицьким)

 

  •     Пояснювальний диктант.

     Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи. Визначити  вид кожного за метою висловлювання та за інтонацією.

 

Любітеся, брати мої, Украйну любіте... (Т.Шевченко.) А слова дружнього за гроші не купити! (М.Рильський.) Як мало треба хисту для підлоти, якої іскри треба для борні! (Г.Коваль.) На що надіючись, надіюсь? (Б.Чіп.) Стоїмо на порозі віку ХХІ... Невже буде він повторенням віку ХХ та ще й із окличним знаком? (Р.Кудлик.) А де ви, кобзарі? Посліпли ваші душі. А струни як без них для гімнів і псалмів? І де той з вояків, що клятви не порушив, що в найманці піти  сьогодні не посмів? (Н.Диб’як.) Чи ж можу я виспівувать лірично, як бачу я  страждання, біль і бруд?! (П.Тичина.) На волі доки буть нам у неславі?! Боятися за свій народ подати глас?.. Невже за всі віки, за всі криваві нічого рабство не навчило нас? (В.Забаштанський.) До щасливих лукомор’їв чальте! (М.Рильський.)

 

 

  •            Взаємодиктант. Прочитайте текст товаришеві, самі напишіть під його диктовку. Підкреслити головні та другорядні члени речення.

Хліб і рушник – одвічні людські символи. Хліб – сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності української як й інших сусідніх народів. Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили цю давню слов'янську святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб символізували духовну єдність, злагоду, пошану тим, хто виявив її. Цей звичай пройшов віки, став доброю традицією і в наш час.

                            (В. Скуратівський "Берегиня")

 

 

 

 

Тема. Просте речення. Односкладне речення

 

  •                 Прочитати. У кожному з речень визначити граматичну основу. Вказати речення з двома головними членами і речення з одним головним членом. Односкладні речення записати.

 

      Вечір. Село лежить, як у колисці, в затишному наддніпрянському лузі. З гори мені видно далеку блискучу смугу Дніпра. Старий козацький батько поважно й спокійно гріє своє блискуче тіло під червонявими вечірніми променями сонця.

      Твердим кроком йду у вуличку, зарослу старими пахучими вербами.

(За В.Винниченком)

 

  •            Записати речення. У кожному підкреслити граматичну основу. Який з головних членів наявний у кожному з речень?

 

Заходь в знайомі двері класу, сідай за парту, як колись. Учися мудрості в Тараса, у Лесі мужності учись (Л.Дмитерко). За мужність і незламність поетесу називали Ломикаменем ( З журн.). Більше думай і тоді вирішуй (Г.Сковорода). Соромно не знати поезій Шевченка і Франка напам’ять (З розм.). Франкова мужність. Ніжність Лесі слів (Л.Забашта).             З Тарасом нам вести не раз розмову, напам’ять вчить могутній вірш його (Л.Забашта).

 

 

  •            Попереджувальний диктант.

 У кожному з речень підкреслити граматичну основу. З’ясувати спосіб, час, особу дієслова-присудка.

 

Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе (В.Симоненко). Люби свій край! Як океан, глибока, твоя любов нехай не тоне в млі! (В.Сосюра). Не спиняй думок крилатих… (Олександр Олесь). Відшукаю найдужчих і з ними у завтра піду (Л.Забашта).

 

  •            Диктант із коментуванням.

 Вказати односкладні речення, визначити їхній тип.

 

Пиши мені, калино, будь здорова, ніколи не продам тебе на дрова, за цілий світ, за всесвіт не продам. Тож клекоти назустріч всім вітрам, тож крила підіймай свої тугії безсмертним цвітом правди і надії! (І.Драч).              Ой чого ти, тополенько, не цвітеш, чом пожовклу головоньку хилиш-гнеш? Тільки часом до хмароньки скажеш ти: “Ой хмаронько, ой чаронько, не лети. Зірви з мене це листячко без краси,  у рідную родиноньку, на милую Вкраїноньку віднеси” (Олександр Олесь). Упаду під березу, цвіркунів розжену, закохаюсь безтямно у траву запашну (І.Муратов).

 

  •            Попереджувальний диктант.

 Визначити тип кожного з речень. Свою думку довести. Зробити синтаксичний розбір одного з речень.

 

Задзвонили в усі дзвони по всій Україні. Везуть труну мальовану, китайкою криту. …Ведуть коня вороного, розбиті копита… Посадили над козаком явір та калину… (З тв. Т.Шевченка). От і все. Поховали старезного діда, закопали навіки у землю святу (В.Симоненко). Звали нашого діда, як вже я потім довідавсь, Семеном (О.Довженко). Уже не ждуть його. Поволі скорилися велінню долі (С.Крижанівський). Одробились у полі, справили обжинки (Марко Вовчок). Вже закінчили жати жито (Є.Маланюк). Продають фіалки, сині, наче очі  (В.Сосюра).

 

  •            Попереджувальний диктант. Визначити неозначено-особові речення. Зробити синтаксичний розбір одного з речень.

 

Ударили у дзвін, народу сповістивши перемогу.  Тут на Купала зустрічали літо, стрибаючи з розгону у вогонь. Нехай напувають коней у водах твоїх бездонних, кринице мого дитинства, веселко моя стодзвонна! Хай в головах посадять кущ калини, на камені хай висічуть єдине: “О серце людськеє! Пали, а не в’яли!” Це про нас написали і пісні, і романи, й поеми…

(З творів Л.Забашти)

  •  Навчальний  диктант.

 

Били його на токах залізних, пересипали в ночах запізних, жаром термітним пекли під боки, щитом броньованим толочили, і випивали останні соки, і виминали двожильні жили. В землю ввігнали за мить єдину зеренце, зерно, хлібну зернину. Воно ж, як людина, забувши втому, чекало весни й  молодого грому. Зросло, підвелось, перейшло обніжками й пошкандибало зеленими ніжками людину погодувати.

(56 слів)

(А.Малишко)

 

  •            Диктант із коментуванням.

 Розмежувати означено-особові та узагальнено-особові речення.

 

Будьмо! Будьмо і будуймо наш міцний державний дім! (Г.Черінь).  Лиш борися, не мирися, радьше впадь, а сил не трать, гостро стій і не корися, хоч пропадь, але не зрадь! (І.Франко). Любітеся, брати мої, Украйну любіте і за неї, безталанну, Господа моліте! (Т.Шевченко). Даймо на працю для України серце, і розум, і руки! (Б.Грінченко). Їдьмо, братове, в Європи, знову вчимося не тільки цілувати руки жінкам, а й утримувати в собі високу музику гідності та честі (Н.Поклад). Не хочеш козакувати – йди чумакувати. Бога взивай, а рук прикладай. На чужому горбі в рай не заїдеш. Богу молися, а до берега гребися  (Народна творчість).

 

  •            Переписати речення.  Підкреслити головні члени речення. Визначити тип односкладних речень.

 

Добуто в турків один прапор і одну добру гармату. Козакам поталанило пробитися до фортеці (Г.Колісник). З голів шапки зняло, зірвало… (О.Журлива). Ой коню мій бусурмене! Нудно тобі жити в мене! Тобі тісно у леваді, мені душно жити в хаті. Ой пора нам погуляти, до козацтва завітати (П.Куліш). Нема в світі кращих хлопців над січових добровольців (Ю.Назарак). Та скільки ж нам на світі треба тривог, жалів, турбот, доріг? (Т.Масенко).

 

  •            Пояснювальний диктант. Підкреслити головні члени речення, визначити тип односкладних речень.

 

   Ревом ревло над Десною всю ніч. Нічого не можна було впізнати (О.Довженко). Дніпрові судилось розбити ярмо крижаної тюрми Залило водою луки, залило… (В.Сосюра). Лимонний сік вечірньої зорі над Києвом у лютому розлито (Є.Гуцало). Мої далекі, рідні села! Ніяк, ніяк вас не забуть… (Д.Фальківський). Запахло м’ятою, війнуло чебрецем і крилами мелодій заіскрилось над озера замисленим лицем (М.Бажан). Тепер Жар-птиці не буває. Жар-птицю будень убиває. Людина знівельована юрбою. Заснути. Все забуть. Прокинутись собою (Л.Костенко).

 

  • Диктант із коментуванням.

 

  Як треба любити цю землю й це небо, не лякатися щастя, не зрікатись біди! (Л.Первомайський). І жити сонцем, тільки сонцем жити та власним потом здобувати щастя своїм синам, онукам і нащадкам далекий днів! (О.Влизько).

 

  •            Прочитати. Визначити односкладні речення, у яких головний член-підмет, визначити їх тип.

 

Село.  Хати. Так тихо-тихо. По вікна стіни замело. Хмарно… Сумно… Чорні луки. Чорне поле. Чорний гай (С.Черкасенко). Село. Обійстя. Мальва край воріт (Є.Гуцало). Нудьга і сум. Не мучишся, не плачеш, а день за днем, нудьгуючи, живеш (Б.Грінченко).

 

  •            Диктант із коментуванням.

 Зробити синтаксичний розбір односкладного речення.

 

Таки й справді Тарас того літа був схожий на невтомного джмелика. Вирушивши на Лівобережжя, він де тільки не побував. Прилуки. Лубни.  Полтава. Ромни. Хорольщина. Тут дбайливо зберігали пам’ятки старовини. Можна було почути багато цікавого з історії краю. Тарасові альбоми вже розбухали від замальовок усяких, записники важніли від пісень, переказів, легенд.

(За А.Дрофанем)

 

  •            Прочитати речення, довести, що вони є складними. Вказати в складних реченнях частину, що є односкладним реченням. Визначити тип цієї частини.

 

Я люблю, як, буває, осінню пахне яблуками у хаті (А.Малишко). Ніколи я не знав, як тяжко жить без солов’я, що в пісні аж тремтить… (М.Рильський). Дивлюсь на пройдену дорогу, і гнів, і жаль мене пече… Але у нашу перемогу усе ж я вірю гаряче… (Олександр Олесь).

 

  •            Прочитати. Вказати односкладні речення, визначити в кожному граматичну основу та визначити його вид.

 

Не кричіть про мову солов’їну,

Не лякайте криком солов’їв!

Не римуйте всує Україну,

Бо уже співали сто разів

Про пшеницю і блакитне небо,

Про калину і про шум гаїв...

А тепер до праці стати треба!

Годі вже сміття порожніх слів!

Не цілуйте дзвінко Україну –

Нагодуйте матір і дитину.

(За Ю.Сегедою)

 

  •            Переписати, вставляючи пропущені букви. Підкреслити граматичні основи речень. Вказати речення двоскладні й односкладні. З’ясувати вид кожного  з  односкладних речень.

 

З любов’ю порівнюють кетяг калини. Усе найясніше порівнюють з сонцем. (Н.Пукас.) Пр..йду на сповідь до Дніпра, сх..люся над водою. (М.Луків.) Жита. Коза..ький степ. Так пахне мат..ринка. (В.Губенко.) В повітрі запахло в..сною. (М.Луків.) А іншого у нас немає неба. А іншої нема для нас з..млі. (Д.Кремінь.) За тобою завше будуть мандрувати очі мат..ринські і білява хата. (В.Симоненко.) Затужилося так за любов’ю до лісів, до пташок,  до мурах, до Полісся і до Подніпров’я! (В.Гужва.)

 

  •            Переписати, вставляючи пропущені букви. Підкреслити граматичні основи речень. Вказати речення двоскладні й односкладні. З’ясувати вид кожного  з  односкладних речень.

 

Кирилівка... Допитливий Тарас пасе  коло с..ла  чужі ягнята... (Д.Луценко.) Завжди мене навчали шанувати хлібину на столі, роботу й честь. (Н.Пукас.)  У цьому днів круговороті не все м..нати поспіша. (Л.Костенко.) Лови колись загубл..ну мету. (Г.Коваль.) Є світло іст..ни на світі недарма. (В.Осадчий.) Нас не пр..спали в золотій неволі. (Б.Олійник.) Ставати не зв..кайте на коліна, ж..віть не під конем, а на коні! (М.Карпенко.)

 

  •            Навчальний диктант. Визначити вид кожного з речень за  метою висловлювання  та  за  інтонацією. Вказати речення прості і складні.                    З-поміж простих речень вказати односкладні, з’ясувати  їх   вид.

 

Ви жили у цьому краю, бачили його широкі простори, бачили небо, налите барвами, яких більше ніде нема. Ви ступали по наших дорогах, наших стежках. Сказати вам велику правду? Нема кращих стежок і доріг веселіших від наших, від тих, які щодня й щоранку попирали підошви ваших ніг.

Ви,  що виросли  серед безкраїх ланів, залитих морем хліба, залитих піснею і залитих потом! Кажу вам велику правду. Повірте в себе. Повірте у вашу силу, у вашу землю. Душі ваші сплять, думи повільні і не хочуть напружитися... Чому зітхаєте і звертаєте  ваш погляд до неба? Зверніте очі ваші на вас самих. Яке маєте право ви, діти найкращої з країн, не чути себе такими?

(110 слів)

(За У.Самчуком)

 

  •            Виписати окремо двоскладні й односкладні речення. Указати граматичну основу в кожному реченні і визначити,  якими частинами  мови  виражені головні члени.

- Чим  би ви пояснили, що для дітей готували  різні колиски? Чи пов'язано це з якістю деревини, з народною символікою?

 

Колиску вішають на рівні грудей матері, що слугують своєрідним природним барометром. Коли у груди холодно, колиску піднімають вище грудей, якщо гаряче — опускають нижче. Для слабенької доньки готують калинову колиску, для бадьорої, здорової з ясена чи верби. Маленьких, неспокійних хлопчиків кладуть в колиску з тополі. Здорової, спокійної вдачі — з дуба, явора.

Матрацики набивають соломою, під подушку кладуть квіт м'яти, чебрецю, материнки, деревію, сухоцвіту.

 



(О. Кириченко)

 

 

Тема. Неповні речення

 

  •            Прочитати речення. Які слова пропущено в деяких з них? З якою метою це зроблено? Чи утруднило це розуміння змісту речення?

 

    

   Тече між круч Дніпро невпинно і голубіє вдалині… У кожній хаті України портрет Шевченка на стіні. (М.Козимиренко.) У когось на стіні - Франків портрет,  Шевченко в когось, в когось – Українка… (Л.Закордонець). Хмарин хустина на обличчі неба (Б.-І.Антонич). Вітер – круто, норовисто, шпарко! (Г.Світлична).

 

  •            Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Пояснити вживання тире. Назвати опущені в неповних реченнях члени речення. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

 

       Козак  тримає шаблю, а шабля - козака! А шабля родить волю, а булава - пиху… Козаки – в байдаки. Горять весла в долонях. (І.Драч). Увійшов гетьман. За ним полковник (Н.Рибак). Де ж тепер одинокий, похилий Перебендя блука? Край дороги – полин, та могили, та тополя гінка (Г.Донець). Надмір породжує пересит,  пересит - нудьгу, нудьга  ж -  душевну тугу (Г.Сковорода).

 

Тема. Речення з однорідними членами

 

  •            Переписати речення, вказати в них слова, що відповідають на одне й те питання та відносяться до одного слова в реченні. Якими членами речення є ці слова? Вказати речення з кількома рядами однорідних членів. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

 

       Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. Розказали кобзарі нам про войни і чвари. Дивлюся на море широке, глибоке… Вже не три дні, не три ночі б’ється пан Трясило (З тв. Т.Шевченка). Підносить меч розплати Гамалія. Тарас Трясило мчиться на коні. І Україна з бою кам’яніє, горить і не згорає у вогні (Л.Забашта). Там люди нездолані, горді й суворі, сини волелюбного й славного роду (М.Бажан).

 

  •            Переписати, однорідні члени речення підкреслити. Пояснити, як  поєднано однорідні члени між собою (сполучниковим чи безсполучниковим зв’язком). Пояснити вживання розділових знаків. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

 

       Кобзарі та бандуристи -  народні митці. Деякі з них не тільки виконавці, а й автори дум і пісень. Кобзарі мали володіти гучним, приємним голосом. Співалося на майданах, на ярмарках. Для майстерного  супроводу чи й виконання дум був необхідний музичний хист.

(За Н. Шумадою)

 

  •            Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви. Вказати ряди однорідних членів речення. Пояснити вживання розділових знаків.

 

      Грає кобзар, виспівує, в...мовля словами, як москалі, орда, ляхи бились з к..заками (Т.Шевченко). Як заграє та бандура в..селково, не м..лодія росте у ній, а слово… (П.Перебийніс). Нехай ворог знає, повік не гадає знущатися над к..заком! (С.Руданський). Дніпро, Шевченко, Україна – мої до самозабуття (В.Чуйко). …У завзятій, ва..кій боро..ьбі ми поляжем, щоб волю, і славу, і честь, рідний краю, здобути тобі! (І.Франко).

 

  •            Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.

 

   Хліб та вода – козацька їда. На любов і смак товариш не всяк. Славна хата не вуглами, а пирогами. Уродися не красним, але щасним. Не лякай щуку морем, а бідного горем. Красить не краса, а розум.

(Народна творчість)

  • Пояснювальний диктант.

Підкреслити однорідні члени речення.

 

     Щасливий край, вродливий, кароокий, де є Франко, і Лисенко, й Тарас! (Л.Забашта).  Щасливий я і гордий, що читаю Шевченка, і Франка, і Українку на незрівнянній українській мові… (М.Браун). Люблю рожеві крила ранку, і золотого дня ходу, і дальню  пісеньку-веснянку, і спілі яблука в саду (С.Крижанівський).

 

  •            Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.

 

        О слово! Ти одна моя опора, єдина насолода і мета, і зцілення моє, і порятунок, мої тривоги й радощі земні (О.Підсуха). Частіше треба заглядать до себе в душу і вимітать сміття злоби, пил заздрощів, гордині дрантя (В.Вовк).  Життя прожити – це вітчизну всю до серця взяти гордо, як святиню, її вогонь, простори і красу (А.М’ястківський).

 

 

 

 

  • Диктант із коментуванням.

 

Народе мій! Твоя потреба мені щемить, мов сіль у рані. Ти дав мені широку вдачу, безсмертну пісню, срібну мову. З тобою я сміюсь і плачу, вмираю й воскресаю знову. Нам треба голосів Тараса, Франка, Довженка і Тичини (О.Підсуха). Даруй мені, доле, повсюди наснагу і силу дерзання (В.Гетьман).  Земля мені пахне щедро і луками, і садами, снагою джерел прозорих, вітрами в негоди час. Земля мені ніжно пахне руками моєї мами, що часом з утоми в’яли, та зігрівали нас (В.Колодій).

 

  • Навчальний  диктант.

 

За  козацьких часів до лірників і бандуристів ставилися з глибокою пошаною. Кобзарі об’єднувались у ремісничий цех на зразок кравців, шевців або зброярів. Були в них свої сходки, старшини, сотники та десятники. Кожен мусив шість років учитися грати на кобзі й лірі, а головне, вивчити всі думи, псалми, співи та приказки. Пісні були то журливо-серйозні, то сатиричні й веселі. До цеху вступали, склавши іспит.

Кобзарський цех був найвищим щаблем старечої спілки. Мав він власне господарство, свою скриньку, шпиталь для хворих і старих, свій суд.  Кобзарі мандрували, але тричі на рік збиралися в умовленому місці, радилися у справах і обирали старшину.

Чимало кобзарів бувало і в Туреччині, і в Криму. Їх можна було побачити в Каффі, в Стамбулі, в Трапезунді. Вони були єдиною ланкою між батьківщиною і нещасними невільниками. Якщо кобзар співав по-турецькому, його співи лунали по султанських палацах, по кав’ярнях, на базарах біля мечетей. Кожну звістку про бранців сліпі старці ловили, затямлювали і приносили на Україну разом із східними піснями чи казками. Тоді військо козацьке або родичі викупали бідолашних на волю (170 сл.) .

(За З.Тулуб)

 

  • Навчальний  диктант.

 

  Врода  дівчини, чудове вбрання, зграбні, впевнені й природні рухи одразу вирізнили її  серед набілених і нарум’янених красунь, затягнутих у вузькі сукні, що не дозволяли їм почувати себе вільно. Дами й панянки зашепотіли, кидаючи  з-за розпущених віял  глузливі погляди на  українку. Дівчина неуважно відповідала на запитання гостей, коли раптом увагу її привернув гомін, що зчинився біля дверей.  До зали входив високий, огрядний, смаглявий чоловік з розумним обличчям  і проникливим поглядом  темних, трохи примружених очей, одягнений у  дорогий запорозький жупан. Зброя його сяяла позолотою й коштовним камінням, довгий оселедець, за звичаєм запорозьким,  був закручений за вухо.  Видно було, що новий гість належав до значних запорожців.

  - Пане кошовий отамане, Петре Івановичу!  Яким вітром занесло до нас? – вигукнув господар, ступаючи кілька кроків назустріч новоприбулому.

  - Найприємнішим  обов’язком вважав передусім з’явитися до вашої ясновельможної милості з привітом і поклоном, - відповів Калнишевський (За М.Старицьким; 135 сл.).

 

  • Пояснювальний диктант.

 

І.  Нехай  катраном розцвітає доля. У ній усе: і мова, і земля, і пісня. (Г.Кривда.) І щемить мені однині все це:  трави, жито, хвилечки ріллі... Може в мене в грудях замість серця тепла грудка отчої землі? (Б.Остапенко.) Оці степи, це небо, ці ліси – усе так гарно, чисто, незрадливо. (Л.Костенко.) Все минає: горе, відчай і словес крихкі льодини. (П.Перебийніс.) У тебе прошу, моя доле, для життя і для лету думок небагато:  край неба, край поля, промінь сонця і хліба шматок. (Г.Гуржій.) Сумніви, печаль, образи, біль –  це вже заборонено тобі. (Т.Майданович.) Усе, що мені пережить довелося: і радість, і горе, і крик лебединий – все в пісню з кровинками серця влилося. (Д.Луценко.) Душі пізнати все самій: кохання злет і тиск турботи. (Ю.Каплан.)

 

  • Пояснювальний диктант.

 

      Після битви гетьман наказав зібрати трофеї: золото, срібло, зброю. (Нар.творч.) Несуть пани осаули козацькую збрую: литий панцир порубаний, шаблю золотую, три рушниці-гаківниці і три самопали. (Т.Шевченко.) Пальба, брязкіт зброї і крик – все  збилося в скаженому гармидері. (А.Кащенко.) Знову одно тільки: свист і ревіння, чиргання, брязк, голосів перегук. (П.Тичина.) Під великою військовою коругвою виступало старшинство: полковники, єсаули, писарів, курінні отамани, вершники, піші – все перемішалося. (А.Дрофань.) Хмельницький розташувався на галявині, серед лісу, і, взявши з собою найближчих порадників: Богуна, Джеджалія, Кривоноса та Виговського, над’їхав до табору. (А.Кащенко.)

 

  • Диктант із коментуванням.

У одному з речень підкреслити всі члени речення.

 

Шумить Дніпро славний, він досі шумить, всього надивився: і щастя, і горя. З далекого краю біжить він, біжить до рідного степу, до Чорного моря.  Над берегом є там крутая гора, на ній бовваніє самотня могила. Усі її знають: старі й дітвора: земля Кобзаря нам навіки покрила. Співав колись щиро, і пісня його орлом бистрокрилим літала усюди. На Божому світі дізнавсь він всього: і слави, і ласки, і кривди Іуди.

 (Л.Глібов)

 

  •            Переписати, розставляючи  розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Вказати означення однорідні та неоднорідні, свою думку обгрунтувати.

 

До щему у серці, до терпкого солодкого щему я кохаю Вкраїну, омиту прозорим дощем… І є на світі та, одна, твоя єдина, рідна мати, що із народом нас єдна. Хліб лежав на столі, на селянській простій скатертині… Хвала тобі, селянська чесна піч, що виростила нас на глиняній черені… На пенсію тебе не спишеш, ні, постій ще так у мирній тишині.

 

(З творів Л. Забашти)

 

 

  •            Переписати, розставляючи  розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Вказати означення однорідні та неоднорідні, свою думку обгрунтувати.

 

Над містом стояла срібна місячна ніч. Широкий синій Дніпро оперізував Київ скляною дугою. Протилежний берег його танув під легким і прозорим серпанком туману. Іноді в далечині плюскалася велика риба, тоді довго йшли водою широкі рівні кола. Смоляні запахи лісів і скошеної духмяної отави ввійшли в сонне місто, розвіяли сморід. Свіже й чисте було нічне повітря. А за рікою згасали зорі, і холодна кришталева блакить віщувала світанок.

(За З.Тулуб)

 

 

  •            Пояснювальний диктант.

 Вказати неоднорідні означення.

 

І на Вкраїні білі ночі! Це коли ніжним білим цвітом черешні в селах зацвітають. Чарівні ночі, білі ночі  зміняють дні погожі, світлі, коли у нас на Україні черешні всюди зацвітуть (В.Грінчак). Ясен місяць сія на престолі небесному синім (П.Засенко). Який мені до краю любий цей сонячний, високий світ! (С.Крижанівський).

 

 

 

  •            Прочитати. Назвати однорідні члени речення та узагальнювальні слова при них. З’ясувати, якими членами речення  є  узагальнювальні слова.

 

Ми читали Шевченкові поеми: “Катерина”, “Гайдамаки”, “Сон”. Нам відомі чудові картини українських художників: Миколи Пимоненка, Олександра Мурашка, Сергія Васильківського. З народних пісень найбільше нам до вподоби такі: “Розпрягайте, хлопці, коні”, “Засвистали козаченьки” та  “Несе Галя воду”.

 

  •            Переписати речення. Однорідні члени речення підкреслити, узагальнювальні слова при них виділити прямокутниками. Пояснити вживання розділових знаків.

 

У житті є три друга: батько, мати та вірна дружина. Є такі причини нещастя в хаті: дим, дощ, мороз і сварлива жінка. Найкраще зцілюють лікарі: природа, час і терпеливість. (Нар. творч.) Усякі народні обряди не минали нашого двору: колядування, посипання, запросини на весілля (Олена Пчілка).

 

  •            Переписати речення. Однорідні члени речення підкреслити, узагальнювальні слова при них виділити прямокутниками. Пояснити вживання розділових знаків.

 

     Кладу слова у душу найповніші: “братерство”, “материнство”, “мир”, “люблю”. Від слів таких мені стає ясніше (В.Женченко). Знову тихо  кличе із дитинства найдорожче у моїм житті: білостінна батьківська хатина, соняхів голівки золоті (В.Олешко). Нехай катраном розцвітає доля. У ній усе: і мова, і земля, і пісня (Г.Кривда). О мово, в час доріг і роздоріж ти знала все: і сходження, і болі (М.Федунець).

 

  •            Переписати речення. Однорідні члени речення підкреслити. Пояснити вживання розділових знаків.

 

Під великою військовою коругвою виступало старшинство: полковники, єсаули, писарі, курінні отамани, вершники, піші – все перемішалося (А.Дрофань). Каффа поділялась на три частини: фортецю, місто і передмістя (З.Тулуб). Роздвоїлась, розтроїлась душа! Щось продано, щось віддано в заставу: і славу предків, і козацьку славу, і звичаї, і лицарство Коша! (М.Карпенко). Пиши про все: про тишу й буруни,  про більма рабства й гострозорість волі (І.Муратов). А цей струмок, ця річенька – усе кругом, як є, болить мені, мов рана. То край отецький, то земля кохана… (М.Карпенко).

       

  • Диктант з коментуванням.

 

 Були собі три брати: Кий, Щек, Хорив. (Нар.творч.) Усе було: любов, поезія, розлука, нелицемірна чесність... (М.Стельмах). Про все ти співаєш: про сльози і сміх, про молодість… (В. Сосюра). А вечір приходить і все втихомирює: і нелад, і лад, навіть безлад – усе (І.Драч). Все повторялось: і краса, й потворність. Усе було: асфальти й спориші (Л.Костенко). Речі прості і чисті люблю я: потиск руки мозолястої, сині світанки над водами, шум у лісі зелений і шум золотий, спів солов’їний і пісню людську… (М.Рильський). Все найсвятіше при собі тримаю: найперший крок свій і найперший плач, найперший поцілунок, спів, розлуку… (В.Женченко). Торгуємо усім, чим тільки можна: словами, дровами, життям, сукном… (Є.Плужник).

 

  • Диктант з коментуванням.

 

   Все знайоме до болю, все до скіпчика в полі: білі піски та кручі, кучугури сипучі і на річці Забучі всохлі верби рипучі (М.Рудь). Салютувала нам уся земля: дорога, річка, верби, степ, узвишшя… (В.Женченко). Все про жовтень людині говорить: і каштанів розгонистий дзвін, і річок прохолода прозора, і червоні вітрила калин (Ф.Гарін). Все, чим багата людина, у серці несу: і соковитого жита врожайне цвітіння, і вересневих садів  позолотну красу… (М.Ткач).  Ще буде все: прозорий день, і хуга, і сірий дощ, і в пахощах сади… (М.Карпенко). Дорога до ніг праслов’янським племенам: полянам, древлянам і всім безіменним (П.Воронько).

 

  •            Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Підкреслити однорідні члени речення, узагальнювальні слова виділити прямокутником.

 

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов (А.Малишко). Отих, від кого йде наруга, три категорії всього: мій ворог, ворог мого друга та ще друг ворога мого (Д.Білоус).  Он лине в небі наш супутник, он ллється пісня з-за дібров. У всьому бачу я трикутник: сталь, хліб насущний і любов (П.Ребро).

 

  • Навчальні диктанти.

Однорідні члени речення підкреслити.

 

До Великодня готували все: душу, тіло, світлицю, обійстя. Багато важила національна кухня. Пекли Великодній урочистий та обереговий хліб (його називали паскою). До тіста додавали такі компоненти: відвари та настої лікарських трав, масло,  сметану, мед,  яйця. Діяли спадкоємна майстерність і родинні таємниці. Через те й не трапляється однакових на смак пасок ні в селі, ні на вулиці, ні навіть між сусідками чи свекрухою та невісткою. Великодній хліб  концентрував у собі все: спадкоємну мудрість хліборобства,  сонячну космічну енергію, надію на добробут, обереги, свідчення вічності  хліборобської  вдачі наших пращурів.

З інших традиційних страв готували такі: калачі, коржі, пироги, вареники. Угиналися столи від м’ясних та молочних страв, садовини й городини. На Великдень ходили в гості до сусідів, односельців, близьких і далеких родичів, кумів, сватів, товаришів. Дарували паски, крашанки, калачі, ритуальні напої, вина, наливки… Крашанки фарбували в різні кольори: жовтий, червоний, коричневий.

(137 слів)

(За Є.Товстухою) 

 

  • Навчальний диктант.

 

Зелений дивосвіт

Канівські гори вкриті зеленим килимом грабової діброви. Заповідний ліс – справжня  скарбниця живої природи.

Природним лісом зайнято три чверті території заповідника.  Серед смарагдової зелені травостоїв  збереглися рідкісні представники древньої флори. Переважна більшість рослин є багаторічними квітами. Вони є щорічними провісниками пробудження й оновлення  світу, мають виняткове пізнавальне й естетичне значення. Велике наукове значення мають древні папороті.

Канівський заповідник та його околиці багаті  на різноманітні рослини: лікарські,  медоносні, кормові, технічні, декоративні.

На схилах гір, пагорбів, балок, на лісових галявинах, по узліссях ви зустрінете  типові рослини флори степової.  Де-не-де збереглася ковила, степова айстра, горицвіт, волове око. Серед дикорослих рослин трапляються лісові види: переліска, яглиця, зеленчук, зірочник.

На жаль, останнім часом ліси заповідника  зазнають  серйозної шкоди від невмілого господарювання людей.

 (117 слів)

 (З посібника)

 

  • Навчальний диктант.

 

Пам’ятки України – різноманітні за  віком та мистецькою цінністю. Всі вони для нас безцінні.  На жаль, багато з них перебуває в тяжкому стані, а кожна десята  – в аварійному. 

Особливої уваги потребують історико-культурні заповідники. Окреме слово про Хортицю. Це об’єднуюча назва системи островів на пониззі Дніпра. Заповідник пов’язаний з територією запорізького козацтва. Він включає в себе комплекс пам’яток історії та геологічних епох. Розміщується на островах Великій Хортиці та Малій Хортиці. До складу заповідника мають увійти ще й невеличкі острови: Дубовий, Три Стоги, Близнюки.

Це пам’ятка єдиного в світовій історії народного лицарства. Невже усього за кілька десятиліть перекреслено безприкладно героїчну історію нашого народу? Вона ж вимірюється тисячоліттями! Хіба ми не спроможні відродити національну честь і гідність і тим самим повернути собі підступно викрадену в нас повагу до самих себе?

(127 слів).

(За О.Силиним)

 

Тема. Речення зі звертаннями

 

  •            Записати речення. Визначити звертання, пояснити вживання розділових знаків. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

 

Пісне, падай в серце, як вечірній дзвін! (В.Сосюра). Пробач мені, пісне, непрохані сльози! (Б.Дегтярьов). Ти занадто палка, моя пісне! (Л.Українка).

 

  •            Попереджувальний диктант.

 Звертання підкреслити. Які з них  поширені?

 

Не спи, сину! Час не спати! Ще темніють ночі шати… Не спи, донечко кохана! Близько хвиля та бажана! І крізь хатнії віконця  рознесеться, залунає по занедбаному краю пісня волі, пісня сонця! (Х.Алчевська). Учитель мій! Як ми тебе любили, як слухали в полоні юних мрій! (В.Сосюра). Спасибі за важке життя, робото! (В.Затуливітер). В чому цілюща і таємнича  сила живого зерна? Сійся-родися, жито,  пшенице,  доле земна! (П.Перебийніс).  Навчіть мене, рослини, тиші, щоб сильний став, мов дужі ріки… (Б.-І.Антонич). Скажи мені, березо в ріднім краї, що у душі таїш і не втаїш, кому  свої надії ти звіряєш?.. (Є.Гуцало).

 

  •            Подані слова ввести до самостійно складених речень так, щоб вони виступали то звертаннями, то підметами.

 

        Україна, українці, край, село.

 

 

 

  •            Переписати речення, вставляючи на місці крапок пропущені букви та розставляючи розділові знаки. Звертання підкреслити. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

 

Брати мої, товариші, орли молодії! Осідлаймо, брати мої, коні воронії та поїдьмо на тих конях по ш..рокім полю зд..ганяти, пер..ймати коза..ькую долю! (М.Вербицький). Пр..хились до мене, побратиме, я тебе піддержу, ти не бійся! (Леся Українка). Прощай, моя люба, прощай, моя мила! Подай мені руку твою! Пр..йми ж ти, голубко моя с..зокрила, останнюю сповідь мою. Мандрую, кохана, в непевну дорогу, в тя..ку невідомую путь. Судилось здобути мені пер..могу чи ранньою смертю заснуть? (Олена Пчілка).

 

  •            Диктант із коментуванням.

 Вказати звертання поширені й непоширені. Зробити синтаксичний розбір вказаного вчителем речення.

 

 

Моє словечко, чесне слово, я твій покірний слов’янин (П.Засенко). Розвийся, мово, і рости, щитом нам будь від стріл ворожих! (Б.Дегтярьов). Йди в тисячоліття, рідна мово, до сердець і душ людських доходь.  Квітни калиново й барвінково, бо на те благословив Господь (Д.Білоус). Мово славна і голосиста із глибокого джерела, ти, як вишня  зеленолиста, розвивалася й розцвіла. Вбрала полум’я килимове і слов’янських глаголиць в’язь. Слова лагідність з лона мови, у серця молоді вселяйсь! (В.Юхимович).

 

  •            Попереджувальний диктант.

 Звернути увагу на відсутність коми між вигуками о, ой та звертанням. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

 

Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий! Багато ти, батьку, у море носив козацької крові (Т.Шевченко). О земле ти моя, нема рідніш за тебе! (В. Сосюра). Гей, гей, гей, мій чорний воле! Нива довга, в стернях поле… (Я.Щоголев). Гірка та важка ти, хліборобська доле! А все кожну весну серце радіє… (Панас Мирний.) Ой обережні, як ви раді, коли оступиться сміливий! (Л.Волошина). О чорний пугачу, не кряч, що всюди лиш  журба є! (Б.-І.Антонич).

 

 

 

 

 

 

  • Вільний диктант.

Записати з пам’яті тричі прослуханий уривок. Визначити звертання.

 

Нема тепер таких річок, як ти була колись, Десно, нема. Нема ні таємниць на річках, ні спокою. І жаль мене чомусь бере, що вже нема в річках русалок і водяних. Зате багато дачників тепер…

Благословенна будь, Десно! Згадуючи тебе, я завжди добрішав, почував себе багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя.

Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив твою м’яку, веселу, сиву воду…

(За О.Довженком)

 

  •            Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення), вставляючи пропущені букви та знімаючи риску.

 

Краю, рідний краю, кращого за тебе я в ж..тті не/знаю! О краю рідний мій! Твої ст..пи бе..краї… Твою красу ні/з/чим я не/зрівняю, подібного тобі не/має на з..млі! О мово рідна! Їй г..ряче віддав я серце не/дарма. Без мови рідної, юначе, й народу нашого не/ма. Не/ журись, тополе! За осіннім вітром упадуть навколо килимом сніги, за снігами сонце твої сльози витре, знов заз..леніє поле навкруги.

(З тв. В.Сосюри)

 

  •            Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Вказати непоширені й поширені звертання. Пояснити вживання розділових знаків.

 

 І я причалюю до твого серця, Україно. (М.Сингаївський.) Мир тобі, синя Вкраїно, вірю твоєму прозрінню. (О.Князенко.) Україно-земле, о рідна моя! Чи ж знову повернеться слава твоя? (О.Левицький.) Тобі, мій краю барвінковий, плету пісень своїх вінок. (Н.Пукас.) О мамина пісне, висока й крилата, коли ти зі мною, в душі моїй свято. (Н.Пукас.) Батьки і діти! Діти і батьки!  Нерозділиме і одвічне коло. Ми засіваємо житейське поле. (Б.Олійник.)

 

  •            Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Вказати непоширені й поширені звертання. Пояснити вживання розділових знаків.

 

 Я знаю вас, нащадки запорожців, я вірю вам і низько б’ю чолом. (Олександр Олесь.) З роси та води нам довіку, братове, рости, вітає Дніпро нас калиновим словом Тараса. (П.Перебийніс.) Любі люди, українці, правнуки козачі! Чи ж ми землю розлюбили, чи такі ледачі? (Н.Пукас.) Гряди, вкраїнство, мудре й молоде! Шануйся, дбай, щоб хліб добра не зчерствів! (В.Бровченко.) То як вас поєднать, Вкраїни діти,  у злагоді завжди рости і жити? (Т.Майданович.) Нарешті нам вернуло пам’ять, панове і товариші! Нехай то буде перший камінь, який скидаємо з душі. (Н.Пукас.)

 

 

Тема. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями

 

  •            Диктант із коментуванням.

 

І щось в мені таке болить, о це і є, напевно, Україна.  Все на світі треба пережити. Кожен фініш – це, по суті, старт.  Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось. Здається, часу і не гаю, а не встигаю, не встигаю! Мабуть, ще людство дуже молоде, бо скільки б ми не загинали пальці – двадцятий вік! – а й досі де-не-де  трапляються іще неандертальці.

З творів Л.Костенко.

 

  •            Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Пояснити  вживання  розділових  знаків.

 

Україна – незалежна держава, яка першою в світі (хай, як на нинішні обставини, може, й передчасно) позбулась ядерної зброї. (Л.Пиріг.) Мету виправдовує засіб (як коли, та й яка мета...) (М.Доленго.) Втомившись врешті-решт від мішури (від кислих яблук як не буть оскомі?), я знов шукав зернятко у соломі. (В.Гриценко.) А в порту – далекі пароплави (Одеса, Кавказ, Стамбул), ще й човнів  безтурботні лави  доручають морю судьбу. (М.Доленго.)

 

  •            Вибірковий диктант. Виписати вставні слова. На що кожне з них вказує?

 

І, певне, може тільки тиша, що залишають журавлі, передавати, як гострішає любов до рідної землі (Л.Талалай). Тіні, кажуть, безбарвні, а насправді вони різнобарвні. І, без сумніву, тінь зелена од зеленої крони клена. Не закрию, проте, очей: чорна тінь – од чорних людей (В.Лучук). Складне життя у вершника, їй-право, галоп, алюр – і степом навмання! (Л.Голота). Повертаюсь до тебе на білім коні і, здається, назовсім вертаюсь (А.Кичинський).

 

  •            Переписати, знімаючи риску та розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Вставні слова підкреслити.

 

Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось… Не/забувайте не/забутнє, воно вже інеєм взялось! (Л.Костенко). Шукаємо, вивчаємо сліди  живих істот, нових цивілізацій. Можливо, саме з ними у співпраці  відкриємо найбільше диво з див (Б.Дегтярьов). Я все частіш повторюю, до речі: “Життя прожить – не/поле перейти”. Бува, і поле перейти не/легко, коли воно прострілюється все… (М.Карпенко). Хотів би, Києве, я перед вами посповідатись, врешті, за судьбу (В.Забаштанський).

 

  • Попереджувальний диктант.

Зробити синтаксичний розбір вказаних учителем речень.

 

І щось в мені таке болить, що це і є, напевно, Україна (Л.Костенко). Покропи мене, дощику, тихо мене окропи. Може, виросту терном… роменом. Аби – не осотом (Б.Олійник). На добридень, мій сніже, так лягаєш ти легко, прозоро… Починаю римовано, вже не можу прозово (Р.Кудлик). Видно, кожен збере, що зібрати зуміє, кожен творить красу зі своєї краси (П.Скунць). Якби мені давалось все без болю, я б і поетом, певна річ, не став… (В.Бондар). Отже, слухай, поете, вкарбовуй у серце, поете, нашу пам’ять візьми, як беруть бігуни естафету… (Р.Третьяков). Бережись, поете, бо нівроку, звуть Халтурою десяту з муз (М.Доленго).

 

  •            Переписати, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки слова. Чи в усіх випадках ці слова будуть вставними? Пояснити вживання розділових знаків.

 

Багато географічних назв пов’язано в Україні з особливостями природних умов. Назва “Буковина” …. походить від густих букових лісів, що ростуть на цій території.  Назви селищ  Семигори, П’ятигори в Поділлі, Міжгір’я в Закарпатті … відбивають особливості рельєфу.

Чимало назв мають … “рослинне” походження: Дубно Ровенської області, Виноградів Закарпатської, Ясинувата на Донеччині. Деякі назви пов’язані з розміщеними поблизу родовищами корисних копалин … марганець на Дніпропетровщині, Антрацит на Донбасі , село Залізняк коло Кременчука.

(За Г.Скарлатом)

Довідка.  Без сумніву; безумовно; до речі; наприклад.

 

  •   Диктант із коментуванням. Визначити вставні слова та звертання.

 

Україно, Україно! Серце моє, ненько! Як згадаю твою долю,  заплаче серденько! Заросли шляхи тернами на тую країну, мабуть, я її навіки, навіки покинув. Мабуть, мені не вернутись ніколи додому. Любітеся, брати мої, Украйну любіте… Може, мені на чужині лежать легше буде, як іноді в Україні згадувати будуть! О милий Боже України, не дай пропасти на чужині в неволі вольним козакам! Уже, либонь, після Покрови вертався з Дону я… Я не нездужаю, нівроку, та щось такеє бачить око… В неволі тяжко, хоча й волі, сказать по правді, не було. Не проклену ж тебе, доле, а буду ховатись за валами. Та нищечком буду віршувати… І ти, моя єдиная, встаєш із-за моря, з-за туману, слухняная рожевая зоре!

(З творів Т.Шевченка)

  •            Навчальний диктант.

 

Багато хто з  вас, певно, замислювався, чому  південь нашої країни називають Таврією, а півострів Крим – Тавридою.  За свідченням учених, ці назви є своєрідною пам’яткою про стародавнє плем’я таврів, що заселяло колись цю територію.

За однією з легенд, назва міста Бердичів походить від назви племені берендичів, що жило тут за часів Київської Русі. З берендичів зазвичай формувалася найбільш боєздатна кіннота князя Володимира Мономаха.

Як пояснити походження назви міста Конотопа? Кажуть, колись тут були непрохідні болота, де тонули коні.

Назву міста Житомира дехто пов’язує з ім’ям дружинника князів Аскольда і Діра.  За іншими твердженнями, місто виникло як центр  південного слов’янського племені житичів.

Засновником Харкова вважають козака Харка. За іншими переказами, назва міста пов’язана з назвою  однойменної річки.

(114 слів)

(За Г.Скарлатом)

 

  •            Диктант із коментуванням.

 

На ранок запорожці виводили  на Дніпро заховані в очеретах  величезні чайки  по два стерна на кожній (одно спереду і друге позаду) (Ю.Мушкетик). Зневажить мову – зрадити себе (а зрадників хто може поважати?), і стане чорним небо голубе,  вмиратиме у муках рідна мати (М.Адаменко). Під яблунею (ще дідів дід посадив) обідати сідаємо. У діда брови сердиті: “Як хліб краєш, картуза знімай”. (В.Слапчук.) Живеш, як можеш. (Добре ще живеш…). Не нарікаєш на Фортуну всує. Твій спокій, друже, так тобі пасує . (Хоч як біжи, від себе не втечеш!) (В.Герман).

 

Тема. Речення з відокремленими членами

 

  • Навчальний  диктант.

Підкреслити відокремлені означення.

 

Мати, маленька, сухенька, згорблена від старості й важкої роботи, ледве сягала йому до грудей. Северин обережно посадив її на лаву, сів навпроти. Дивився в її карі, такі ж, як і в нього, очі, обрамлені довгими віями. Дивився на потемніле на палючому сонці лице, помережане тонкими зморшками, на зашкарублі руки, позначені синіми жилками.

Він оглянув кімнату. В кутку стояла піч, розмальована квітами й голубами. Біля печі – піл, обіч нього – обкута залізом скриня. До самого мисника – довга лава. Над полом – жердка, завішана якоюсь убогою одежиною. В миснику – дві череп’яні миски, кілька дерев’яних ложок. На столі – обрус, старенький, але чистенький, свіжа хлібина.

-   Простіть, мамо, що довго не провідував.

-    Синку, синку, - заплакала мати.

Він вийшов, а вона все дивилась і дивилась у вікно, аж поки його постать, висока й ставна, не зникла за рогом. Дивилась і шепотіла молитву. (134 слова)

(За В.Кулаковським) 

 

  •            Прочитати речення. Вказати прикладки з означуваними словами. Пригадати визначення прикладки. Пояснити написання прикладок через дефіс з означуваним словом та окремо.

 

І сіяв Київ-град, між великими сяяв столицями, Ярославни були у державах Європи царицями (С.Литвин). Нас кличе Україна-мати одвічну силу дарувати, свій дух передавать словам… (Д.Білоус). Через місто Охтирку протікає Охтирка-річка (К.Квітчаста).

 

  •            Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. З’ясувати, які члени речення відокремлено. Чи є  ці означення прикладками? Свою думку обгрунтувати.

 

Нема без кореня рослини, а нас, людей, без батьківщини (М.Чернявський). О матері, в своїх дітей вдихніть безцінний скарб – любов до батьківщини (Л.Скирда). Ти, дочка України, рідну землю у спадок приймай! (Л.Забашта.) Шевченко, великий син України, тісними й нерозривними узами зв’язаний з народом (П.Федченко). Співець великий, син народу, він і в неволі не мовчав... (Х.Алчевська). Бодай кати їх постинали отих царів, катів людських (Т.Шевченко).

 

  •            Переписати речення, замість крапок уставляючи пропущені букви.  Відокремлені прикладки підкреслити.

 

Ту кр..ницю батько ще копав нам, с..нам, і людям для відради. Змалку я вустами пр..падав до її дж..рельної пр..нади (Д.Луценко). Савур-могал – велич  мого роду – несхитна й невпокорена стоїть. (М.Хижняк.) Він – хліб життя – з в..ликої роботи. Ле..кого хліба в світі не бува! (М.Шевченко). Одкр..ваю не раз “Малу кни..ку” Шевченка Тараса -  факсимільне в..дання, віщих дум дж..рело… (В.Корж).

  •            Переписати речення, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Відокремлені прикладки підкреслити.

 

Нам, хліборобам, що з мечем почати? (І.Франко). А он старе Монастирище, колись козацьке село (Т.Шевченко). Ось і він, Дніпро, величний і древній, народна українська ріка (Ю.Яновський). Калина у саду одквітне з часом, на діл обтрусить білий цвіт – парчу (Є.Гуцало). 

 

  •       Диктант із коментуванням.

  Зробити синтаксичний розбір одного з речень.

 

Лебедине, білий Лебедине, ти на світі білому один. Це ж від тебе з піснею полинув Гмиря, України вірний син (Д.Білоус). Гей, Остапе Вересаю, наш Гомере невмирущий, що сидиш на роздоріжжі і співаєш у віках! (Є.Гуцало). Засновник Львова – князь Данило Галицький – назвав місто на честь свого сина Лева (З довідн.). Там Київ наш. Удвох з Дніпром вони. Вони удвох – брати великородні – з безокої глухої давнини наш рід ведуть за руку у сьогодні (П.Засенко). Йде Україна, дівчина весела, до ніг їй шовком простелився степ, а на плечі коромисло-веселка, а на плечі коромисло цвіте!  Йде Україна, дівчина при вроді, в косах у неї місяць молодий. Я низько їй вклонюся при народі і попрошу напитися води  (Є.Гуцало).

 

  •       Диктант із коментуванням.

  Зробити синтаксичний розбір одного з речень.

 

Дмитро Павличко – автор численних сонетів – віршів з чотирнадцяти рядків, що єднаються у два чотиривірші і два тривірші (З підручн.). Мила жінка – вчителька вродлива, мов краса незбагнена сама, пренудотність суфіксів пестливих нас любити вчила жартома (В.Бондар). І перше слово – мама – перше слово заплуталось в пелюстках губеняток… (С.Йовенко). Коли з пошти виходив наш поштар, однорукий дядько Левко, - височенний, худющий, як сама худорба, із брезентовою поштарською сумкою через гостро підняте вгору  плече, - Марфа підхоплювалась йому назустріч… (Григір Тютюнник). Ми, нащадки героїв, співців і гульвіс, - ми тепер такі безшабельні!

(Л.Костенко)

 

  • Попереджувальний диктант.

 

Старий Дніпро, розливши плесо сиве, ген-ген в спокійнім мареві дріма  (Б.Дегтярьов).  На Карпати дивлюся з любов’ю,  зустрічаючи ранню зорю. (В.Солдатов.) Гроза нарве волошок в небі синіх і, сплівши із таких квіток вінок, твоє чоло прикрасить, Україно! (Є.Гуцало). Цвісти, горіти й проминати, лишати все, йдучи в незнане! (Б.-І.Антонич). Мандруючи, не змарнував я днини, все пізнане згодиться у житті (М.Сингаївський).

  •       Диктант з коментуванням.

Підкреслити відокремлені обставини.

 

Сідало сонце, завершуючи ще один день на святій Русі, щоб завтра знову зійти над Києвом, несучи новий день Русі-Україні.

І бачилося-здавалося, що ген синім Дніпром під різнобарвними вітрилами пливуть руські човни-однодеревки і на одному з них на лаві, застеленій вовчою шкурою, сидить Олег і ліниво цмулить з вузькогорлого глечика холодне пиво, самкуючи в’яленою рибою. Однодеревка, все ще зберігаючи запах  свіжого дерева, впевнено йшла на веслах до града Кия на чолі довжелезної змії суден. “Залишуся тут назавжди,- вирішив Олег. – Бути Києву  матір’ю городів руських!” А від задуманого князь ніколи не відступався.

(За В.Чемерисом)

 

  • Навчальний диктант.

Підкреслити відокремлені уточню вальні члени речення.

 

Не так давно, десь двадцять років тому, у мальовничому закутку українського Прикарпаття, в лісопарковій зоні містечка Гусятин на Тернопільщині, розташувався санаторій “Збруч”.

Назву санаторію дала річка Збруч – притока Дністра, що в’ється між невисокими Товтрами. Створюючи природний бар’єр, вони захищають місцевість від вітрів та негоди. У народі це місце називають Медоборами.

Тут, на відкритих сонцю та вимитих дощами схилах,  можна зустріти рідкісну рослинність: рокитник, сонцецвіт, звіробій, конвалію та інші лікарські рослини. Медобори – край медоносних фруктових  рослин: малини, ожини, суниць, шипшини, глоду. У лісах – багато грибів. Чисте прозоре повітря тут пахне медом та різнотрав’ям.

(92 слова)

(За О.Грабарем)

 

  • Диктант із коментуванням.

Підкреслити відокремлені додатки. Зробити синтаксичний розбір одного з речень.

 

На території України живуть представники ста десяти національностей. Крім українців (близько 75% населення), значний процент становлять інші  східно-слов’янські народи (росіяни, білоруси), а також євреї, західні і південні слов’яни (поляки, чехи, словаки, болгари)              (З підручника).  Усе на цьому світі випадкове, окрім кринички в затінку села, звідкіль мене в життя, історій повне, перехрестивши, мати повела (М.Федунець). Лелеки гніздяться майже по всій території України, за винятком  південного сходу, Криму та високогір’я Карпат (З підручника). У фондах Петербурзького Ермітажу й  досі зберігається  чимало історичних реліквій  запорозького козацтва, зокрема курінних прапорів, зброї тощо (З календ.). Тепер, замість діда Мороза, все частіше  звертаємося по втіху та заступництво до  угодника Божого Святого Миколая.

  (А. Губар)

 

  •            Скласти речення, в яких подані  слова  виступали у ролі  відокремлених додатків.

 

Крім матері та батька; завдяки бабусі; за винятком кількох друзів; замість вдячності.

 

  • Навчальний диктант.

 

Дніпро! Від цього слова спадає з тебе зневіра і втома, і зцілюєшся ти, ослаблений, і повертаєш собі життєдайні сили.

Не в образі водного шляху, не у вигляді повені, нестримної й бурхотливої, не в картині сизого безмежжя простору, сповненого світла, барв і гомону, постає Дніпро. Він є символом нашої сутності, вічного буття народу, його багатства, сили і здоров’я.

Висвітливши у своїй душі цей символ, воскресаєш, як тлінний Лазар з небуття.  Стаєш мов хрест на церковній бані – святий і чистий.

Дніпро… Розділився, монолітний і дужий, на річки, потоки й рукави, ніби стомився дорогою й спинитися хоче. Досягаючи столиці України, він омиває зелені острови, тихою гладінню засинає на лебединих озерах.  Та допавши до зелених круч Печерська, виривається на степовий простір. Тоді благословляють золотим блиском його нестримний біг до моря суворі шпилі Лаврських соборів.

(130 слів)

(За Р.Іваничуком)

 

 

Тексти для контрольного диктанту

 

Дуб Залізняка

Буває, сама природа витворює пам’ятники. Найвеличніший пам’ятник  народним месникам височіє  на  високому пагорбі. Це тисячолітній дуб. За легендою, під ним  любив перепочити ватажок повстанців  Максим Залізняк.

Скільком людям треба взятися за руки, щоб обійняти  біля підніжжя  стовбур велета? Здається, цього ніхто не знає. Поруч росте  шестисотлітній дуб. Кажуть, це онук  старшого дерева. Отже, є дуб – дід, є  дуб – онук. Гарна фантазія про спадкоємність поколінь!

На думку наших предків, дуб випромінює  цілющу силу. Можливо, це сила землі й космосу. Кожен, хто підійде до Залізнякового дуба, напевне, цю силу відчуває.

Саме цей престарий дуб змалював черкаський художник Данило Нарбут  на своїй останній картині.  Він помістив його у центрі полотна про минувшину України. Невмирущий дуб! Він перестояв усі українські лихоліття. Під його кроною пролягли шляхи, якими ходили і гайдамаки, і борці за українську незалежність, і партизани останньої війни. Можливо, картина –  заповіт художника?

(140  слів)

(За А.Скрипником)

 

***

Після зруйнування Січі, у потьомкінські часи, повержені запорожці заснували тут, у плавнях, монастир. Постригаючись у ченці,  брали до рук, замість шабель, книги Святого Писання. І вирішено  було на їхній раді збудувати собор. Хотілося,  щоб незломлений   запорозький дух жив у цій споруді. І засвітилися блакиттю кулясті бані собору над білим світом.

Життя проклало повз собор свої річища, будні бредуть повз нього нескінченними чередами. А він проступає з неба м’яким силуетом, стоїть на небосхилі, повитий прозоро-синьою млою відстані. Навколо вирують пристрасті, ламаються списи в щоденних баталіях. А собор стоїть, думає свою одвічну думу.

Береже він у собі відгомін невмирущого життя, мигтіння козацьких списів, різноголосся ярмаркового люду, іржання коней, щасливий дівочий сміх. Стоїть собор, освітлений, чистий, як і тоді, у минувшині. Тоді він уперше вичарувався з душі своїх мудрих і дужих майстрів.

(130 слів)

(За О.Гончаром)

 

Пісня

“Що проміняв жінку на тютюн та люльку, необачний!”- розповідає пісня про дивацтво Сагайдачного. Перейнявшись ним, ніби й не помічаємо  безодні століть...

Пісня наша – дивовижна. Довго ми жили без власної історії, нецеремонно привласненої сусідом. Проте завдяки пісні пам’ять народу не обривалася. Пісня – то наша Біблія і наш невмирущий літопис. У пісні увічнено  мораль і звичаї, збережено сльози наречених та матерів, виспівано козацьку звитягу.

Пісня “Ой на горі та женці жнуть” опоетизувала імена двох славетних провідників лицарства:  Сагайдачного  й   Дорошенка. Звісно, Дорошенків було двоє: Михайло та Петро. Проте співають достеменно про Михайла, бо саме він був сучасником Сагайдачного.

Яка простота й сила, яка краса народної вдачі втілена в пісні! Незнищенна усмішка, якою славен український народ. 

(120 слів) 

(За П.Федотюком)

 

Невмирущість  пам’яті

        Ой піч наша, піч! Ти навічно вписана в історію людства! Біля твого вогню складалися роди, племена, плекалися устої побуту, звичаїв, вірувань. Не хлібом єдиним, а й теплом людяності, доброти, співчуття, взаємоповаги й взаємодопомоги  ти  живила  покоління за поколінням.

         Недоброзичливці, уміло перевертаючи сутність догори дном, навіть тебе, теплу та лагідну, накривають облудними просторікуваннями про вигадану хитромудрими  “шароварщину”. Найсвятіше вони мріють знищити дощенту, зжити з білого світу.

          Прообраз теперішньої печі зринає з горизонтів Трипільської культури. Ніякими зайдами ця символіка не принесена. Вона – з душі й серця найраніших хліборобів. “Шароварщиною” це є для того, кому воно чуже й незрозуміле.

Невмируща пам’ять народу.  Нехитрі виспіви колядок і щедрівок, мотиви ткання, узори вишивок, символіка вінків та рушників -  все це снується теж із серцевини Трипільської культури, розворушуючи  пам’ять у душах мільйонів спадкоємців.

(128 слів)

(За В.Пепою)

 

 

Україна - Фонограми та пісні шкільних свят - Каталог файлів …

Дидактичний матеріал для  9 класу

Тема. Складне речення

 

  •            Прочитати уривок, визначити його стиль. Вказати в тексті всі прості речення, потім складні. В чому полягає відмінність між ними?

 

Кажуть, історія – це діяльність людини, яка прямує до своєї цілі. Очевидно, можна  додати, що це й діяльність народу, який  йде до своєї мети. Яка ж нинішня мета українського народу? Як цю мету можна окреслити?

Україна має посісти  гідне місце в колі рівноправних націй  світу. Вона мусить стати в рівень з республіками, королівствами, імперіями. Шлях до цього буде, мабуть, довгим і тернистим, бо ж проголошення незалежності – лише перший на цьому шляху  крок.

(За О.Сливинським)

 

  •            З-поміж поданих речень виписати складні. У кожному з них підкреслити граматичні основи.

 

А зоря тремтіла, мов тернина, і світила в серце Україна. (М.Сингаївський.) Наша слава – українська держава. (Нар.творч.) Вже є Україна, але українців ще майже нема. (А.Листопад.) Там волю діди боронили і там поховали її; я вірю: святі їх могили розбуркали б сили мої. (Б.Грінченко.) Народ мій є! В його волячих жилах козацька кров пульсує і гуде! (В.Симоненко.) Коли в людини є народ, тоді вона уже людина. (Л.Костенко.)

 

Тема. Складносурядне речення

 

  •            Прочитати речення, довести, що кожне з них є складним. Вказати безсполучникові складні речення. Серед сполучникових складних речень  визначити й записати ті, частини яких є рівноправними. Назвати сполучники, якими з’єднано частини виписаних речень.

 

Не суне орда татарська, ранкові пливуть тумани, заснула моя Вкраїна, дрімають і отамани. (В.Осадчий.) Я з того краю, де народ надіється на кращу долю. (Б.Дегтярьов.) Я зву планету рідною за те, що є на цій планеті Україна. (П.Перебийніс.) Мені в далекому Парижі приснилась рідна сторона: серед любисткової тиші дрімає хата чепурна. (Д.Луценко.) Ми – удома, і хай це нас іноді гріє. (Н.Поклад.)

 

  •            Прочитати. Зіставити прості речення з однорідними членами і речення складносурядні.  Пояснити вживання розділових знаків.

 

Як лебеді, летять човни  Дніпром, і мрійна юність зводиться крилом. (М.Стельмах.) Знов розвиваються каштани і затопив Дніпро луги. (Л.Дмитерко.) Дніпро задумливо плюскає легенькими хвилями об берег, і маленькі човники злегка гойдаються на них, наче граються. (В.Винниченко.) Кривими турецькими шаблями блищало сонце на хвилях; а хвилі йшли до землі зеленими прозорими кучугурами і з глибоким гуркотом падали на піски. (З.Тулуб.)

 

Тема. Складнопідрядне речення

 

  •            Пояснювальний диктант.

 Визначити головну й підрядну частини складнопідрядних речень, поставити питання від головної частини до підрядної. 

 

Кохаю край наш дорогий, що зветься Україна. (В.Коломієць.) Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня батьківщина  мала справді легендарних героїв. (А.Лотоцький.) Україна моя починається там,  де доля моя усміхається. (П.Осадчук.) Сотні літ нас розпинали, та не побороли, бо не вмерла Україна і не вмре ніколи. (Д.Павличко.)

 

  •            Пояснювальний диктант.

 Визначити, які з підрядних частин відносяться до слова або словосполучення в головній частині,  а які – до головної частини в цілому. З’ясувати, як приєднані  до головних частин підрядні.

 

Красу, яку людина сотворила, я шанував  понад усе земне. (М.Руденко.) Жили й живем на світі боротьбою, якою перетворюється світ. (Л.Дмитерко.) Життя тільки тоді щасливе, коли людина  створює щось нове. (М.Упеник.) Ще будуть люди і брати там, де раби були й кати. (Б.Грінченко.) Правдо, наша мати! Поки ще жива ти, доти будем  навкруг хати своє жито жати! (П.Куліш.) Я вірю у щирість друга,  що світиться колосково. (Р.Лубківський.)

 

  •            Переписати, вставляючи пропущені букви і розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Вказати складнопідрядні речення з підрядними означальними, з’ясувальними й обставинними. Пояснити, як ви їх розрізняєте.

 

Тр..майся того порога, за яким народився. Не пол..шай діла, до якого звик. Суди про людину по тому, як вона працює. Пер..д хлібом не раз на коліна стан..ш, поки скибку відріж..ш. Як про землю попіклу..шся, золотим з..рном намилу..шся. Будеш в злоті, якщо впріват..меш в роботі.

(Народна творчість)

 

  • Навчальний диктант.

 Вказати складнопідрядні речення.

 

Килина зірвала квітку мальви, притулила до щоки, і вогкий запах ударив їй в голову.  Дівчина аж здригнулася,  бо наче блискавка пронизала її тіло, гостро прорізавши розум,  освітивши все в ній.

Згори, де стояла її хата, Килина глянула на село. Воно спало, осяяне  глухим світлом місяця. Поле дихнуло в обличчя свіжим подихом достиглого збіжжя й сонних волошок.  Дівчина ніби чула, що сниться  пшеничному колоску чи кущику полину.

Килина засміялась. А як засміялась, то раптова хвиля щастя  й радості затопила її всю. Стало так добре, що вона, либонь, ладна була заспівати вголос.

(90 слів)

(За Є.Гуцалом) 

 

  •            Виписати складнопідрядні речення, указати їх вид.

 

Згадаймо праведних гетьманів

Минає п'ять століть, як у хроніках, літописах, державних доку­ментах, у піснях і думах закарбовується й розвивається історична панорама однієї з найгероїчніших і найдемократичніших сторінок світової історії — Запорізької Січі, козацького війська, які утворю­вали державу.

Коли ж викинути з української історії трьохсотлітній літопис козацького війська, забути наших гетьманів, то доля України зникне з політичної карти народів світу. Ми матимемо лише безнаціональ­них покірних кріпаків і німих рабів. Нас зневажатимуть і закидати­муть нам, що ми не спромоглися мати своєї держави і зараховува­тимуть до неповноцінних народів. Тим часом уже давно великі на­укові світила обгрунтовано й справедливо визначили суспільний лад Запорізької Січі як християнську демократичну республіку. Україн­ська і світова література створили Запорізькій Січі, козацькому вій­ськові, національним героям неповторний духовний пам'ятник, бо в усі часи слово «козак» означало вільну людину, було протилежним до поняття «кріпак», «раб», «невільник».

20101224Запорізька Січ до останніх днів свого існування, тобто до 1775 року, залишалась островом волі українців серед феодально-кріпосницького океану самодержавної Росії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  •            Виписати складнопідрядні речення, указати їх вид.

 

Гетьман Богдан Хмельницький

43Богдан Хмельницький був сином українського шляхтича Михайла, що був урядником у місті Чигирині й недалеко під Чигирином мав невеликий хутір Суботів. Замолоду вчився Богдан у школах у Києві, в Ярославлі та у Львові, а потім скоро вступив до козацького війська. Вже з молоду з'ясувалося, що з нього буде хоробрий і відважний козак-лицар та розумний вождь. Як козацький старшина він брав участь у численних битвах з турками, а в битвах під Цецорою                  (1620 року) боровся поруч свого батька. Батько загинув у тій битві, а мо­лодий Богдан потрапив у турецьку неволю, де пробув два роки. У неволі навчився він турецької й татарської мови та пізнав турецькі звичаї, а це в пізнішому житті йому не раз дуже пригодилося.

Вийшовши з неволі, став сотником козацького війська, і його зна­ли запорожці як відважного й розумного чоловіка. Після козацького повстання 1638 року, що не вдалося, Хмельницький жив постійно в Чигирині або в своїм хуторі Суботові, що одержав по батькові. Та чигиринський староста й урядники не довіряли йому й боялися три­мати його коло себе. Отже, часто висилали його з козаками у степи, побивати татарські загони. Найбільше зненавидів Богдана чигирин­ський підстароста Чаплінський. Коли одного разу, уже в 1647 році, Хмельницький рушив з сотнею козаків у степ, Чаплінський напав зі своїми гайдуками на Суботів, обграбував цілий хутір і побив наймо­лодшого синка Хмельницького так важко, що хлопець незабаром умер. Хмельницький подав на Чаплинського до суду, але суд розсу­див справу несправедливо. Тоді Богдан поїхав на скаргу аж до поль­ського короля Володислава IV у Варшаву, та король сказав, що й він сам безсилий проти шляхти.

 

  •            Виписати складнопідрядні речення, указати їх вид.

 

Богдан Хмельницький

Богдан Хмельницький, сотник чигиринський, сидів на скелі над Дніпром і співав журливу пісню. Він не пам'ятав, чи чув її від сліпих кобзарів, чи сам склав, коли сидів довгі дні і ночі в турецькій неволі. Скільки пісень, скільки дум переспівав він там на самоті, згадуючи рідну Україну! Буряне і неспокійне життя випало йому, як і кожному, хто страждає, боровся за рідну землю, за рідний народ.

Бо були то роки одчайдушної боротьби поневоленого народу за свої права, за свою батьківщину проти польських шляхетських загарбників, проти нападів татар і турків.

130807У бурях і грозах минули юнацькі роки Богдана.

Батько його, Михайло Хмельницький, служив у  магнатів Жолкєвських, а потім у Даниловичів. Богдан народився у Переяславі десь близько 1595 року. Батько вирішив дати синові добру освіту і віддав учитися в єзуїтську колегію.

Богдан добре вчив курс наук, що там викладали, оволодів польською мовою, латиною.

Деякі сини українського панства, спокушені тим, що католики мають усі права і всі блага життя, переходити в католицтво. Але як не обплітати тонкими сітями учителів - єзуїти молодого Хмельницького, він лишився вірним сином України, який добре пізнав душу польських панів. І вже не могли вони його нічим ні спокусити, ні обманути.

 

  •            Виписати складнопідрядні речення, указати їх вид.

 

Історичний діяч Іван Мазепа

Мазепа народився в Мазепинцях, на шляхетськім хуторі Київщини, недалеко Білої Церкви, який польський король Зигмонт Август надав у 1592 р. шляхтичеві Михайлові - Колєдинському зі славного роду Курчів.

Батько Мазепи займав визначну посаду в окрузі Білої Церкви; його мати походила теж із великої української рідні Мокевських. Вони мали двоє дітей: доньку Олесю й сина Івана, майбутнього гетьмана.

Дата народження Мазепи непевна, здогадуємося, що це приблизно 1640рік.

Щодо його дитячих літ, то теж мусимо задовольнитися здогадами.

Зате уявою можемо легко змалювати собі ту наскрізь епічну атмосферу, в якій він зростав у добі невпинних боїв козаків із Польщею. Ще змалку мусив він навчатися їздити верхи, володіти шаблюкою та засвоїти собі всі ті військові вправи, які напевно вабили нащадка козаків. А при цьому він не занедбував своєї освіти. Адже належав до інтелігентної рідні, де наука була завжди в пошані . вплив його мами, Марії, що була жінкою освіченою, сміливою й свідомою патріоткою, заважив на ньому, й був це єдиний вплив, до якого признавалася така таємна й незбагненна індивідуальність. Мати вислала його на студії до Києва, де тодішні школи були славні на весь європейський Схід. Вчили там професори, що кінчали свої студії на Заході, а заснував їх київський митрополит Петро Могила, давній учень Єзуїтської Колегії „Ля Флєш", звідки запозичив методи навчання.

 

  •            Виписати складнопідрядні речення, указати їх вид.

 

Гетьман Іван Мазепа

мазепаІван Мазепа народився 20 березня                    1632 року в Мазепинцях на Київщині. Походив зі старого українського роду Мазепів і вже його прадіди й діди служили в козацькім війську. Один з них, Федір Ма­зепа, воював разом з Наливайком проти Польщі, з ним потрапив у полон і його скарали смертю у Варшаві разом з Наливайком в 1597 році.

Батько Мазепи, Степан, був урядником у Білій Церкві, а що сам був розумний та освічений чоловік, то і свого сина Івана виховав освіченою людиною.

Мати Мазепи називалася Марія Магдалина з роду Мокієвських,— і була потім ігуменею (начальницею) жіночого монастиря в Києві. Спершу вчився Іван дома і вже, маючи дванадцять літ, складав вірші латинською мовою (тоді це було в звичаю). Згодом учився в Полоцьку у вищій школі, і маючи 16 літ, пішов на Січ учитися воєнного ремесла. Служив при козацькому війську за Хмельницького в 1648 році й тоді, будучи ще хлопцем, хоробро бився не в одній битві. За хоробрість і розум полюбили його всі козаки, а гетьман Хмельницький радив його батькові послати Івана ще в високі школи за границею. Іван вчився в Голландії, а потім довгий час був на дворі польського короля Яна-Казимира.

Іван Мазепа, ставши гетьманом, почав щиро думати над тим, щоб визволити Україну з-під залежності всіх сусідів. Але мусив посту­пати дуже обережно, бо тоді (від 1682 до 1725 р.) панував у Росії цар Петро І, дуже лютий тиран; він бажав з'єднати Україну з Росією й хоч до якогось часу ще терпів на Україні окремого гетьмана, але сильно обмежував права гетьмана й козацтва і всієї України.(А.Лотоцький)

 

  •            Виписати складнопідрядні речення, указати їх вид.

 

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/2/26/Sagajdachny_1.jpgГетьман Петро Конашевич-Сагайдачний — це одна з тих світлих постатей, на якій відпочиває погляд історика і образ якої назавжди залишається у народній пам'яті.

З огляду на усе це особистість Сагайдачного непересічна, видатна і велична.

Крім того, йому був притаманний великий дипломатичний такт, завдяки якому, не оголюючи свого меча, він зумів домогтися у поля­ків таких результатів для блага свого народу, про які жоден україн­ський гетьман ні до нього, ні після нього не смів і мріяти.

Сагайдачний любив свою рідну українську мову і розмовляв нею, але знав і шанував й інші слов'янські мови, доказом чого служать численні листи, що залишилися після нього. Особливо Сагайдачний турбувався про народну освіту і влаштування народних шкіл. Для цього він не шкодував ні часу, ні зусиль, ні коштів, даючи прийдеш­нім поколінням щодо цього безсмертний приклад.

Сагайдачний не залишив поза увагою і тих, хто проливав свою кров за віру, вітчизну і народ.

Сагайдачний, людина широкого розуму, добре розумів головні проблеми політичного, економічного, релігійного, освітянського та станового життя своєї епохи, і не лише у себе вдома в Україні, а і з суміжних державах.

Чудово володіючи шаблею і пером, Сагайдачний на обидва боки боровся з ворогами своєї вітчизни. Він розширив козацьку територію і збільшив чисельність козацького війська до небачених доти розмі­рів, перетворив козацьку справу із станової в загальнонародну. Сагайдачний заклав міцні підвалини для подальшого існування ук­раїнського козацтва. Гетьман Богдан Хмельницький лише продовжив справу Сагайдачного, хоч і не володів тим чудовим тактом, яким відзначався Сагайдачний.

 

  •            Виписати складнопідрядні речення, указати їх вид.

 

Гетьман Конашевич-Сагайдачний

http://www.szlachta.com.ua/wp-content/uploads/2011/10/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87-%D0%A1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9-218x300.jpgПетро Конашевич Сагайдачний був за походженням шляхтич із Самбірського повіту в Галичині. Здібного хлопця батько віддав для навчання до Острозької академії, де він навчався 8 років. Потім працював чиновником суду.

Наприкінці XIV - початку XVII ст. Сагайдачний став запорозьким козаком. На Запорожжі виявилися його найкращі якості: сміливість, військові та адміністративні здібності, розсудливість, висока культура. Він був організатором морських походів у межі Кримського ханства й Османської імперії, зокрема походів на Очаків, Перекоп, Синоп і Кафу.

Сагайдачний обирався обозним, кошовим отаманом. А невдовзі великий авторитет, військове уміння, вдача в походах надали йому змогу стати гетьманом. Це сталося у 1616 році

Період гетьманування П.Сагайдачного був дуже складним. Одним із перших наочних результатів його діяльності було наведення дисципліни в козацькому середовищі. Окремі козацькі загони він зумів перетворити на військо з суровою дисципліною.

Польща під тиском турків намагалася припинити кримсько-турецькі походи козаків, значно обмежить козацький реєстр, але здійснити цього їй не вдалося. А незабаром козаки знову стали в пригоді Польщі. У 1618 р. король Сигізмунд III віддав наказ реєстровим козакам гетьмана Сагайдачного йти на виручку королевичу Владиславові, який у поході на Москву опинився % скрутному становищі. Погодившись, Сагайдачний одразу ж поставив свою вимогу, а саме: розширити права українського народу і припинити утиски православних. 20-тисячне козацьке військо                 П. Сагайдачного взяло Путивль, Лівни, Єлець, Шацьк і, підступивши до Москви з'єдналися з військом королевича. Гетьман став біля Арбатських воріт проте Москву не штурмував. Повернувши на Калугу, козаки пішли на Київ.

 

 

Тема. Складнопідрядні речення з підрядними означальними

 

  •            Прочитати. Поставити питання  від головних  до підрядних частин речення. Вказати, до яких слів у головній частині відносяться підрядні частини і якими сполучниками чи сполучними словами  з’єднуються  головна й  підрядна частини.

 

Вертається пісня-щедрівка, яку я навік полюбив. (П.Перебийніс.) Яблуня цвітом мріє та, що я посадив. (М.Шевченко.) Ходімте в край, де ще живуть лелеки. (О.Довгий.) І я позаздрив мимоволі птаху, який в польоті гартував крило. (В.Гриценко.) В краю дитинства я стежок шукаю, якими ніби вчора ще ходив. (Г.Коваль.) І тільки стежечка, де ти ходила, колючим терням поросла в лужку. (А.Малишко.) Вечір, що встав над селом, яблука, вмиті росою, синім укрив рукавом. (В.Сосюра.)

 

  •            Диктант із коментуванням. Зробити синтаксичний розбір двох-трьох речень.

 

Я українець, син народу того, що відвикає нині від ярма. (А.Матвійчук.) Оперезати світ могли б ми терням, яке на чолах предків запеклось. (Д.Павличко.) Ми – одна із націй, якої біль іще не відболів. (Н.Диб’як.) І може пробудитись кожну мить вулкан, що має назву Україна. (М.Луків.) Віра, що правда настане, край обгорнула увесь. (Б.Грінченко.) А де ж твої справжні сини, Вкраїно, котрі б шанували, котрі б із ниток сивини твоєї срібла не снували? (Л.Віценя.) Ти присягнись до скону берегти вогонь ласкавий маминого слова. в якому ти відкрив світобудову. (Б.Олійник.) Може, ці  маленькі рученята, що  несуть буквар  у школу нині,  дивовижні виростять зернята, зорі подарують Україні. (Д.Луценко.) І хата – світ широкий, де в колисці ще сплять нові Бояни й літописці. (А.Малишко.)

 

Тема. Складнопідрядні речення з підрядними з`ясувальними

 

  •            Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.  Поставити питання від головної частини до підрядної. Встановити, що пояснює підрядна частина в головній.

 

Душу, тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду. (П.Чубинський.) Ти хочеш, щоб зів’яли в неволі наші душі? (Л.Костенко.) Гей, ізгадайте, браття-вкраїнці, чим ми на світі бували, як  волю нашу, волю народну всі ми гуртом рятували! (Б.Грінченко.) Але козацький рід не забува, як дзвонить зброя, як шумить трава. (Г.Коваль.) Ніхто не знав, коли і як  над рідним краєм зійде воля. (В.Марсюк.)  Безбатченку, ти не збагнеш, чим дише слово “Батьківщина” (Є.Маланюк.) У тім мені був рай, щоб вільним став мій край. (Б.Грінченко.)  Клянемося “Кобзарем” Тараса, геніями Лесі і Франка, що  не зродиться пахолків раса з крові Гонти і Залізняка. (Д.Павличко.)

 

  •            Переписати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. З’ясувати місце підрядної  частини щодо головної. Поставивши питання від головної  частини  до підрядної, визначити  вид  речення.

 

Я не знаю, хто першим повідав мені Україну мою дорогу, барвінкову. (Т.Севернюк.) Де щедра добрість, де підступне зло, життя навчило нас розпізнавати. (Д.Луценко.)

 

  •            Переписати речення, з’ясувати їх тип. Підкреслити сполучники й сполучні слова,  якими підрядні речення з’єднуються з головними. Пояснити вживання розділових знаків.

 

Козацькі традиції вимагали, щоб всі поважні справи  обмірковувалися радою. (А.Кащенко.) Нам завжди здається, що нива життя нашого найбільш поросла дурманом. (М.Коцюбинський.) І треба нам, друже, у тямку те взять, що вчена громада – могучая рать. (В.Мова.)

 

  •            Пояснювальний диктант. Накреслити схеми  двох-трьох  речень.

 

Не знав я, що рідна землиця ховається глибоко в душу. (І.Драч.) Земля не любить, коли просять, але не сіють  і не косять. (Л.Забашта.) Не жаль мені, що житиму лиш раз. Та жаль, що згасне мрій моїх алмаз. (Д.Павличко.) Вірю, що врешті збагне людина те, що земля нам  дана єдина. (Л.Забашта.) Розкажи, тополе, не ховай од всіх,  чому слабне вітер в кучерях твоїх? (В.Симоненко.) Тоді почув уперше я легенду, як старший Кий град Київ заснував. (І.Драч.) І трохи заздрять Темза, Рейн і Вісла, що рибою кишить старий Дніпро. (С.Шевченко.) Мені здається, що колись давно людина мала крила, а не руки. (П.Перебийніс.)

 

  •            Навчальний диктант. Вказати складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальним.

 

Любов до рідної мови – природний вияв  національної гідності,  патріотизму, цивілізованості. Знання  інших мов – ознака освіченості.   Фахівці-мовознавці стверджують, що  молодь столиці вже зараз  готова до того, аби повністю перейти на спілкування державною мовою. Тридцять відсотків киян вважають, що вона невдовзі буде  в  Києві панівною. Науковці  слушно зауважують, що було б великою помилкою не сприяти  переорієнтації мовної поведінки  нових поколінь українських громадян. У цьому переконує досвід мовно-культурної політики народів, які успішно вирішили  завдання відродження своєї мови у постколоніальну добу.

(За В.Геєм.)

 

Тема. Складнопідрядні речення з підрядними місця й часу

 

  •            Прочитати. У кожному із складнопідрядних речень визначити головну й підрядну частини. Пояснити вживання розділових знаків.

 

Я тільки там жадаю жити, де виросла моя душа. (Д.Павличко.)  Україні в вольній волі жити, поки сонце сяє на землі. (М.Стельмах.) Україна моя починається там, де туга моя кінчається. (П.Осадчук.) Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе. (В.Симоненко.) Смерті немає, де жевріє слово. (М.Руденко.) Де козацька слава не вмира, повниться зерном життя натхненне. (Д.Луценко.) На світанку після бою, як зоря почне світити, під смерекою густою отаман любив спочити. (Г.Кривда.)

  •            Прочитати. Поставивши питання від головної частини до підрядної, з’ясувати, на що підрядна частина вказує. Пояснити вживання розділових знаків.

 

Отут, де загубилися сліди і дій, і помислів Сірка і Наливайка, кричить надривно чорноморська чайка над холодом солоної води. (В.Бойченко.) Там, де ми мертві лягаєм, ворог не буде вже там. (Б.Грінченко.)  Мовкнуть вороги, коли Богун підводиться поволі, перед полки виходить до воріт, летить і креше, і втирає піт, свій край і люд рятуючи з неволі! (А.Малишко.) Поки право своє здобуваєм, кожен б’ється за нього нехай! (Б.Грінченко.) Перевага там, де сміла сила духу в правім бою. (Б.Грінченко.)   А там, де  нині стоять тополі,  гінці козацькі з’їжджались в полі. (О.Довгий.)

 

  •       Пояснювальний диктант.

Підкреслити в реченнях граматичні основи.

 

Я виріс там, де дума Кобзаря цвіла, як хліборобська вічна мрія. (Г.Коваль.) Уночі, як Чумацький Шлях стріблисту куряву простеле, вийди на Дніпро! (П.Тичина.) Там, де казкова Случ голубіє, степ, ніби вилитий з міді, німіє. (Л.Забашта.) А наш соловейко коли заспіває, здається, скресає Дніпро! (Л.Забашта.) Там, де море з небом обнялося, обрій – мов натягнута струна. (М.Луків.) А ви бували на Дніпрових кручах, коли парує вранішній туман? (В.Дворецька.)

 

  •                  Прочитати. Вказати складнопідрядні речення з підрядними обставинними (місця й часу) й складнопідрядними означальними. Пояснити, як ви їх розрізнили.

 

І скрізь, де генія сіяє слава, де світ новий підвівся із руїн, Франкові нашому – земний уклін! Уклін земний священним верховинам, де тінь Тараса навіки-віків  знялась в безсмертя помахом рлиним! (М.Рильський.) Ходи по тій землі, де Каменяр ходив! Та пий із тих джерел, які його поїли. (Л.Забашта.)  Озвись до мене, пам’яте, озвись, поклич мене, поклич і поведи, де Каменяр підводиться увись, де Лесі і Стефаника сліди. (Р.Лубківський.)

 

  •            Диктант із коментуванням.

 Зробити синтаксичний розбір двох-трьох речень.

 

У селі слобожанськім, на волі, де життя мого рідний причал, в дивно рубленій, пам’ятній школі я Тарасову мову вивчав. Україна, де сонце і морок, де життя від села до села, кров’ю, працею, голодомором і дитинства чаруючим колом, наче Всесвіт, крізь мене пройшла.

(Л.Вишеславський)

 

Тема. Складнопідрядні речення з підрядними способу дії та ступеня

 

  •            Переписати, пояснити вживання розділових знаків. Поставивши питання до підрядних речень, з’ясувати їх вид. Назвати сполучники, якими підрядні частини з’єднуються з головними.

 

Гетьман повинен був робити так, як вирішить товариство на раді. (А.Кащенко.) Вдар словом так, щоб аж дзвеніло міддю! (П.Тичина.) Ви так пишіть, щоб сонцем грала мова. (Д.Луценко.) Поле зорано так, наче зорано предківську славу. (Є.Гуцало.)

 

  •            Диктант із коментуванням.

 Вказати сполучники, якими підрядні частини з’єднуються з головними. Зробити синтаксичний розбір двох-трьох речень.

 

Калина так хизується красою, що байдуже їй до всього на світі. (Леся Українка.) Часом Десна розливалася так пишно, що у воді  потопали не тільки  ліси, а й сінокоси. (О.Довженко.) І співаємо, співаєм, що аж сонце погляда... (П.Тичина.) Буває, туга серце так остудить, що й в літню спеку сонце не зігріє. (Н.Пукас.) Чим далі ми від берега відходим, тим стає ріднішим і жаданішим він. (Л.Тендюк.) Нам треба так перецвісти, щоб визрів творчий гнів. (М.Доленго.) Ми стільки істин вам за мить націдим,  що подив назавжди заціпить рот. (В.Симоненко.) Туди так рідко проникає сумнів, що там його бояться, як брехні. (Д.Павличко.)

 

  •       Навчальний диктант.

Вказати складнопідрядне речення з підрядним способу  або ступеня  дії.

 

Їдучи верхи по горі, Гнат  побачив, що попереду, понад тирсою біжить щось чорне. Поки Гнат придивлявся, один з козаків, що пристав до запорожців біля Базавлуку, випередив його й кинувся доганяти те чорне. А воно, як тепер здавалося, котилося колесом.  Це був полоз.

Розумний кінь, почувши гада, почав хорпти й кидатись то в той, то  в  інший бік.

Не встигнув  козак замахнутися шаблею, як  полоз, підскочивши вгору,  перевернувся в повітрі й так ударив  його своїм дебелим хвостом, що той, мов комаха, полетів з коня й упав  геть під горою. 

В цю мить підскочив Гнат і почав рубати полоза. Шкура на ньому була така дебела, що шабля її навіть не дряпала. Тут підскочили інші козаки. Гад довго змагався, проте скоро знемігся. Козаки знищили його. Визволений кінь не зразу піднявся на ноги. Козака довелося відливати водою.

(133 слова)

 (За А.Кащенком)

 

Тема. Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними

 

  • Серед поданих речень визначити й  виписати складнопідрядні з підрядними  порівняльними. Пояснити, як відрізнити їх від простих речень із порівняльними зворотами.

 

Мов смолоскип, спалахує калина. (Б.Степанюк.) І вийде з опівнічної пітьми до мене доля,  мов  калина з гаю. (М.Самійленко.) Як калина при долині вранці під росою, так Ганнуся червоніла, милася сльозою. (Т.Шевченко.) Калина, як дівчина, радує зір. (Л.Забашта.) Схилилася вербиченька, мов дівчина смутна. (Б.Грінченко.) Червоні калини цвітуть у лугах, як щастя дівоче на буйних вітрах. (Л.Забашта.)

 

  •            Подані прості речення перебудувати на складнопідрядні з підрядними мети.

 

У найскладніші часи держава повинна знаходити кошти для фінансування  розвитку  освіти. Для успішної роботи науковець  має знати не менше двох-трьох іноземних мов. З метою збільшення кількості читачів кожне періодичне видання мусить вивчати  запити й інтереси  населення.

 

  •            Пояснювальний диктант.

   Визначити вид кожного складнопідрядного речення. Накреслити схеми двох-трьох речень.

 

Я буду жити, бо я хочу жити! (І.Франко.) Я жив, щоб ухопити мить не для розваги, не для слави. (А.Григоренко.) Щоб творити, щоб любити й жити, Каменяр обнявся з Кобзарем. (М.Рильський.) Я несу життя своє мале, щоб не стала пісня сиротою. (А.Малишко.) Я із древнішого роду, бо я – полтавський мужик. (В.Симоненко.) Мій сину, рости, щоб людям і праці віддати шану. (Р.Лубківський.) Це ж для тебе, синку, світ цей з чистоти, щоб на дні росинки засвітився ти. (О.Довгий.) О, коли б себе пережить, щоб усе зрозуміти! (Є.Плужник.) Я живу, бо жити хочу. Я живу, бо я живий. (В.Слапчук.) Боже, не роби нас жебраками, злагоду пошли  нам у сім’ю, щоб животворящими руками долю одержавити свою! (С.Зінчук.) Мабуть тому легкою, мов пір’їна, стає  моя занедбана душа, що вчора ще прикметник – Україна – іменником по світу вируша. (В.Гужва.)

 

  • Диктант із коментуванням.

Зробити синтаксичний розбір двох-трьох речень.

 

Не вмирає наша слава, не вмирає наша честь, бо живе в нас  сила жвава, бо робітники в нас єсть. (В.Самійленко.)  Щоб вітром тихим потягло з минулого до нас,  ти краще, друже, заспівай про  давній любий час! (І.Ружний.) Сивіє від жури у полі жито, бо поруч простелився Чорний шлях. (В.Гриценко.) Чумацький Шлях долали і долаєм, бо нам пройти судилося цей шлях. (Є.Гуцало.) Як мудро потрібно нам жити, щоб потім не знать каяття і частки душі не згубити в буденній завії життя. (Г.Коваль.) Ой дайте мені степового коня, як буря, як ніч, вороного, щоб миттю летіти мені навмання до краю мого дорогого! (Я.Жарко.) Мій рідний народе, в святкову  годину хмільну не смій забувати, бо так небезпечно це, дійсно, прадавнього кличу козацьких дозорів: “Пильнуй!” (Н.Диб’як.)

 

  • Навчальний диктант.

 Вказати складнопідрядні речення з підрядними мети і причини.

 

Українці, як правило, трудолюбиві,  урівноважені,  не схильні до ризику й авантюр.  Коли вони потрапляють у несприятливі умови,  їхнє терпіння незбагненно велике, майже безмежне.  Поневолювачі з покоління в покоління  вели ретельну селекцію, щоб перетворити наш народ на робочу худобу, щоб викорінити в нього природне прагнення до волі, до боротьби за незалежність.

Рано чи пізно мав народитися геній для того, щоб заронити у душу української людності іскри бунтарства, розбудити приспане почуття   національної гідності.  Таким генієм  став  Тарас Шевченко.

До Шевченка приходитимуть все нові й нові  покоління українців  і для того, щоб краще зрозуміти минуле, і щоб учитися жити і діяти в реальному часі. Українці завжди схоплюватимуться на рівні всякий раз,  коли зазвучать перші такти “Заповіту” чи “Реве та стогне Дніпр широкий”, бо разом із мелодією вони наснажуватимуться любов’ю до України, немов Антей, доторкаючись до землі-матері.

(140 слів)

(З журналу)

 

Тема. Складнопідрядні речення з підрядним наслідковим, умовним і допустовим

 

  •            Переписати речення, пояснити вживання розділових знаків.                 Прокоментувати місце  підрядного речення  щодо головного. Визначити вид підрядних речень.

 

 Козаки, несучи полковника поночі, дуже невміло перев’язали йому рану, так що він мало не зійшов кров’ю. Проте Христина була не останньою знахаркою. Живучи в монастирі, вона допомагала людям у їхніх нещастях та недугах. Щиросердна жінка знайшла зілля для рани козака, так що весела й радісна повернулася вона до хати. Час минав. Козацький полковник видужував, так що скоро він зміг сісти на коня.

(За А.Кащенком)

 

  •            Складнопідрядні речення з підрядними причини перебудувати на складнопідрядні з підрядними наслідковими, зробивши  підрядне причини головним у складнопідрядному з підрядним наслідковим.

 

   Вулиці Києва набули чарівного вигляду, бо якось зовсім несподівано випав  лапатий  сріблястий сніг.  2. Поки що кияни милуються красою міста, бо  початок зими завжди сприймається як свято.

 

  •            Прочитати речення, пояснити вживання розділових знаків.  Визначити вид підрядних речень, вказати їх місце щодо головних.  За допомогою яких  сполучників підрядні частини з’єднуються з головними?

 

 Коли щеза чиясь у світі мова, щезає разом з нею і народ. (Д.Луценко.) Кучерявитись слово не хоче, коли правда у ньому клекоче. (О.Довгий.) Коли в огонь чужої мови чуття святого додаси, ти станеш лицарем краси. (М.Вороний.) І так нерадісно душі, коли чужа сопілка грає. (В.Слапчук.)            У мене вмить заб’ється в грудях серце, коли до болю рідна й чарівна десь наша рідна пісня розіллється і жайвором весняним залуна. (Д.Луценко.)

 

  •            Диктант із коментуванням.

 Зробити синтаксичний розбір двох-трьох речень.

 

Ніхто  народу не уб’є, якщо у нього єдність є. (Я.Радисерб-Веля.) Якщо палко і щиро кохаєш ти убогий і рідний свій люд, то любов може гори звернуть. (Б.Грінченко.) І виростають в пісні дужі крила, якщо вона народжена з любові. (М.Кубик.) А якщо холоне людська кров од безхліб’я, то крижаніє і душа вітряка. (М.Стельмах.) Яка б наука не була, не зробиш доктора з осла. (Я.Радисерб-Веля.) Кінь, може б, повільніше біг, якби не  друг його Батіг. (С.Коваль.) З дурнішими од себе не водись, шукай мудріших, а як їхня вись тебе лякає, то з висот найвищих гукни хоч раз і в прірвисько зірвись. (Д.Павличко.)

 

  • Прочитати. У кожному  складнопідрядному реченні визначити частини головну й підрядну. Які з підрядних частин виражають твердження,  всупереч якому  дія,  про яку йдеться в головній частині, все ж відбувається? Якими сполучниками приєднуються такі підрядні частини до головних?

 

І хоч на світі сторони чотири, я тут живу, бо я свій край люблю. (Л.Костенко.) Я до життя повернутий не гнівом, хоча воно душило до нестями. До нього я свічусь  добром і співом, які мені дісталися від мами. (Д.Луценко.) Дарма що на очі набігали сльози, в очах було повно завзяття. (М.Стельмах.) Хай літають вітри, хай сміються громи, ми не звернем з своєї дороги! (О.Олесь.)

 

  • Пояснювальний диктант.

Визначити вид підрядних речень.

 

 Із нас не кожний вигранився Стусом, хоч в кожному відлунює Тарас. (В.Марсюк.) Хай ти не зміг себе в собі збороть, та інший хтось здолає трясовину! (А.Матвійчук.) Не струєно дощенту українську душу, хоч досхочу було мутантів і заброд. (В.Гужва.) Хоч  серце в грудях кривавиться, ми не покинем працювать, за рідний край не кинем биться. (Б.Грінченко.) І хай крута крутішої дорога, я коліньми її уріст візьму! (Б.Олійник.) Україна – над усі святині. Вірю в її сяйво молоде, хоч століття в латаній свитині  по шляхах історії бреде. (С.Зінчук.) Нехай тернистий в мови  слід, та українське щире слово  почув, збагнув і визнав світ. (Б.Дегтярьов.) І все-таки ростиме в Україні і росте, хоч як вітри гуляють над планетою, під синім небом жито золоте. (В.Раєвський.)

 

Тема. Безсполучникове складне речення

 

  •            Прочитати. Визначити речення прості й складні. Серед складних визначити речення сполучникові й безсполучникові. Пояснити, як з’єднано частини безсполучникових  складних речень.

 

Від дощу, від грому оживе руїна,

Зацвіте квітками вільна Україна.

Творчий Дух народу із могили встане,

І здивують всесвіт лицарі-титани.

Вільну Україну не скують кайдани:

В обороні волі наше військо встане.

Заревуть гармати, закричать шаблі...

Не дамо в наругу рідної землі!

Минули навіки дні чорних негод –

Живе Україна! І вільний народ,

Як з попелу фенікс, ожив і злетів

І зорями зміряв простори степів.

(Олександр Олесь)

 

  •            Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їхнього  вилучення).

 

Стою, дивлюсь на рідний край і чую  клич нетлінний: далеких предків пам’ятай до сьомого коліна! (П.Перебийніс.) У серці свято: то війнув крилато моєї мами вишитий рукав. (Р.Лубківський.) Який дивовижний малесенький птах: із тисяч дахів пізнає він свій дах. (А.Кацнельсон.) Біжу босоніж по своїй землі: так легше рідну землю відчувать. (Н.Пукас.) Замовкніть всі: великий час прийшов. (Олександр Олесь.) 

 

  •            Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їхнього  вилучення).

 

 Стою, дивлюсь на рідний край і чую  клич нетлінний: далеких предків пам’ятай до сьомого коліна! (П.Перебийніс.) У серці свято: то війнув крилато моєї мами вишитий рукав. (Р.Лубківський.) Який дивовижний малесенький птах: із тисяч дахів пізнає він свій дах. (А.Кацнельсон.) Біжу босоніж по своїй землі: так легше рідну землю відчувать. (Н.Пукас.) Замовкніть всі: великий час прийшов. (Олександр Олесь.) 

 

  •       Переписати речення. Обгрунтувати вживання тире.

 

Ми можем померти – не вмре Батьківщина. Ми можем загинуть – не згине народ! (М.Стельмах.) Мало прожити життя – треба життя зрозуміти. (Є.Плужник.) Все в житті минає, переходить. Не минає мужність й доброта. Сій розумне – то розумне й вродить. Йди з добром – добро і завіта. (О.Довгий.)

 

  •            Прочитати.  Обгрунтувати вживання тире  у простих  реченнях  та між частинами безсполучникових  складних  речень.

 

Моя земля – мені найкраща в світі. Є Україна – виростуть сини. (І.Гайворон.) Серце  без любові – край мій без криниці. (М.Сингаївський.) Каменярі ми – нас не вбити. Ми йдем, щоб вдарить на катів! Франко взяв молот ваговитий – скелі шмат вже одлетів. (П.Тичина.) Лад новий і нове безладдя. Може, мрії – в Леті латаття? (М.Доленго.) На  річці, у лісі, в полі – усюди німо, тихо. (Панас Мирний.) Над урвищем -  могутній ліс. І  манить стежка ним кудись. (М.Філянський.) Життя перед тебе – бери його ти! (Б.Грінченко.) Крила у долі – завжди голубі. Щастя – в неспокої, щастя – в плавбі. (Г.Коваль.) Спортивна форма – гарне відчуття. Марудна справа – жити без баталій. Людина від спокійного життя жиріє серцем і вирачає талію. (Л.Костенко.) Сказився світ: все гроші, гроші, гроші... В багно вступаєш – узувай калоші. (В.Бровченко.)

 

Тема. Складне речення з різними видами зв`язку

 

  •            Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Накреслити схеми речень.

 

Ти пам’ятаєш, як ми в ліс ходили, коли цвіла напровесні ліщина і запах  той нам душі так п’янив? (О.Довгий.) Пожертвуй словом, що в душі цвіте, і, може, в пролісок  воно переросте. (Г.Коваль.) Щасливий я не тим, що маю квіти, а тим, що є кому їх віднести! (Л.Дмитерко.)  Чомусь і досі чітко уявляю, як людина чаклує при вогні і гріє руки, щоб замісити глину і творити. (Г.Коваль.) Я так люблю Карпат  живу  оздобу, де буки, мов старезні літописці, засвідчують, як вів Олекса Довбуш опришків до Лук’яна Кобилиці. (Д.Луценко.)

 

  •            Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Накреслити схеми речень.

 

 А доля козацька -  горбата турецька шабля, що мов усміх дитини,  коли не була в крові. (І.Павлюк.) Годі люд дурить, що правда – в силі: сила – в правді, в істині, в добрі. (П.Тичина.) Чекаю дня, коли собі скажу: оця строфа, нарешті досконала. (Л.Костенко.)  Де б не прийшлося трудитися й жить, все ж пам’ятай: Вкраїна мила на Черемоші й на Дніпрі лежить. (А.Малишко.) Пригадую: в зимовий час журний час за вікнами  пливла година пізня, а в хаті завороженій у нас лунала повна щему  тужна пісня. (Д.Луценко.)

 

  • Накреслити схеми речень.

 

 Хочеш вік прожить немарно ти – вищої шукай собі мети, щоб за тебе більшая  була:  за великою зростеш і сам, з нею воля духові й рукам і великі на весь світ діла. (Б.Грінченко.) Він знав: що нижче нахиляє спину твій рід під каменем  тяжких турбот, то вище право падає на сина: відстояти перед людьми народ. (Б.Олійник.)

 

  • Накреслити схеми речень.

 

Роса і колос пощипують мої ноги, а тато ледь-ледь курникає пісню, так що й не добереш, чи то колеса, чи його голос поскрипує, а я все думаю про свій завтрашній день. (М.Стельмах.) Мати за возом ступає, і в’ється над матір’ю порох, творячи німб, так що мати у німбі іде. (Є.Гуцало.)

 

 

Тексти для контрольного диктанту

 

Коли зима обриває з днів тепло, а дні стають найменшими і найхолоднішими,  коваль над ковалями Сварог у своїй кузні кує новорічне сонце.  Він кує, не  покладаючи рук, ще й придивляється, щоб усе було правильно, бо тоді влітку не вигріються ні люди, ні худоба, ні дерева.  Скувавши сонце, кличе він до себе  велетня Коляду. Приїжджає Коляда, впряжений у свої сани, вкладає на них сонце і їде з ним аж до самого неба. Доїде до нахололої сонячної оселі,  а сонце вистрибне й вигляне з неї  до людей. З цього дня й  починається новий рік.

Я знаю: це лише казка, а все одно уявляю в кузні Сварога і ніби, зустрівшись із Колядою, допомагаю йому підважувати  сани з сонцем. Або я уявляю себе Колядою. Нелегко мені  сонце  везти -  я впираюся ногами в землю й підіймаю його аж до неба.

(140 слів)

(За М.Стельмахом)

 

Свята вечеря

Після десятиліть замовчувань і заборон, що супроводжувалося  формуванням безбатченківства і бездуховності, повернулося те,  що становить  історичну пам’ять нації, її історичне коріння.

Традиційно в кожній українській родині  поіменно знали й шанували  всіх прабатьків до сьомого коліна. Вважалося: душі предків постійно контактують з членами родини - вони допомагають у господарстві,  оберігаючи від лиха.  Тому в давнину  чотири рази на рік влаштовували сімейну вечерю, на яку запрошували  душі пращурів. Готували спеціальні обрядові страви: коливо та кутю.  Найважливішим з-поміж цих ритуалів  була Різдвяна вечеря.

Свята вечеря починалася, як зійде Божа зоря. Усі лавки застеляли, а перед тим, як сісти,  продмухували місце,  щоб не присісти на духа. Сім’я їла зі спільних мисок. Але на стіл ставили ще дві мисочки, з яких ніхто не їв: одна була для духів-душ, інша – для відсутніх членів родини.

Вечеря тривала довго – протягом двох-трьох, а то й чотирьох годин.  Повечерявши, не прибирали страви, не мили ложок. Вірили, що вночі  прийдуть духи-душі  й сядуть  до столу вдруге.

(160  слів)

(За Т.Лехманом)

 

Глибокі різдвяні сніги ніби сповнили саме життя, затамували час.  Якщо  в таку припізнену пору  ти  наблизишся до села і,  забачивши стовпчики димів над хатами, переведеш подих,  то почуєш неодмінно: “Добрий вечір, щедрий вечір добрим людям на здоров’я...”  Серце калатає, душа розмикається: вона має  ввібрати  в себе  ці  радісні слова.

Співає й земля. Біла сизість снігів переходить в сизу білість неба, створюючи нерозривність. І ти ніби бачиш: над тобою і поперед тебе шугають янголята... Різдвяна казка!

Певна річ, наша земля зберігає  інформацію, яку чужинці-заволоки  ніколи не вичитають  ані зі снігів, ані з марева, ані з розлитих у повітрі   щедрівок.  І починаєш розуміти ту тоскну необхідність наших емігрантів, що воліли б хоч  померти на рідній землі.

Ми відчуваємо власне тіло, не бачачи власного випромінювання, не фіксуючи космічних променів, які проймають наше єство. Зоряні пульсування зливаються з незримими спектрами променів від землі - такі імпульси відчувають тільки люди, споріднені із землею.  Ці імпульси закладені в безсмертних колядках і щедрівках.

(155 слів)

(За П.Мовчаном)

 

Свят-вечір

Хоч убога наша хатинка, та в цей вечір  вона покращала. Її бідність скрасили і вишиті рушники, і кетяги калини, і запашне сіно на покуті, і святковий стіл..

Аж ось на вулиці обізвалися колядники. Чого тільки вони не виробляли, лякаючи дорослих і дітей! Та задзвонив дзвонар – і всі притихли, з’юрмилися  біля вікон. Зеленкувато-синіми снігами покотилися, задзвеніли молоді голоси, проганяючи з осель недолю. Яка не убога наша хатинка, а і їй колядники наспівали щастя.

Прислухаюсь і чую: за тинами підстрибує морозець. Придивляюсь і бачу:  в місячних калюжках  заколисуються хати. Вбираю в себе колядки, думками й очима добираючись аж до Дунаю, де гуляли козаки. І так мені радісно на серці, наче і я з козаками ломив неволю, визволяв добрих людей, щоб верталися вони на тихі води, ясні зорі.

Отак сходяться пісня і життя, присмерк давнини і світанок сьогодення. Біля мене арфами бринять приморожені верби, а під ногами голубі тіні бавляться зі снігом, що іскриться зблизька і туманиться поодаль.

(160 слів)

 (За М.Стельмахом)

 

Поволі наближались до Різдвяних свят. Як батьки, як діди, так і ми будемо робити. Не ми ті закони писали, не нам їх і касувати, а недобра та пташка, що свого гнізда цурається. Мати пече, і варить, і смажить, правда, як не дванадцять страв, то до половини завжди доходило. Хіба для бідної родини треба чогось іншого? Це не пани які, чи хтозна-що.

Всі сходяться до хати й готуються сідати за святу вечерю.У хаті напів’ясно, тепло, гарно. Усі моляться. Батько, звичайно, спереду, з книжкою. Найщиріше й найспокійніше молиться мати: вона поволі, виразно проказує молитви, б’є глибокі, до самої землі, поклони. Кінчається молитва тоді, коли батько, відступивши від столу, сам б’є три поклони. Тільки він зведеться на ноги -  діти  вже вмощуються за столом, тримаючи в руках дерев’яні ложки.

Надворі мороз, але сьогодні він не має доступу до родини. Тут сьогодні і тепло і затишно. Замерзлі вікна горять переливно і дивовижно, ніби то пальмове  листя, лите зі срібла.

(155 слів)

 (За У.Самчуком)

 

 

Мандрівний філософ

Друга половина вісімнадцятого століття  принесла Україні немало трагічного: запровадження кріпацтва, гоніння української культури й мови. Народ втрачав рештки своєї державності, переходив у невільницький стан, і в гірку цю добу Григорій Сковорода вважав за обов’язок бути серед людей, несучи їм розраду, яку може дати тільки слово. З Біблією й сопілкою в торбині він мандрував селами й містечками. Зупинявся в поміщицьких будинках, навчав дворянських дітей, а тоді вирушав навчати селян. Основою його вчення  була віра у всемогутність людського розуму і  неминучість торжества справедливості. Філософ вважав: ідеальне  суспільство можна створити за допомогою освіти.

Йому, хлопцеві з полтавського села, вихідцю із заможної козацької  сім’ї, розчинилися двері Київської академії. Узявши постриг, він міг досягти  найвищих чинів і посад, але  визнав за краще виїхати за кордон церковним служкою, і манила його туди жага знання. Та палко люблячи природу України, її мову, людей, він не міг  лишити рідної землі.

“Світ ловив мене, та не спіймав”, - такий напис заповідав зробити на своєму надгробкові  Григорій Сковорода.

(160 слів)

 (За А.Денисенком)

 

Іван Котляревський

Вихваляючи твори Івана Котляревського, ми залюбки заводимо мову про талант письменника. Проте щоб стати зачинателем нової української літератури, самого таланту  замало: треба мати український хребет. Той хребет, який крізь усі лихоліття  й катастрофи  знову й  знову випрямлюється і утверджує  вільне людське право бути собою.

 “Енеїду” Котляревський розпочав писати під час свого вчителювання. Відчувається  його захват легким, дотепним, вільним словом, поезією звичаїв, коли кожен звук і образ немов іскриться. У мовній стихії благословенної Полтавщини поет купався, як бджола в пилку в пору весняного цвіту, наповнюючи сонячним нектаром  рамки Вергілієвої поеми.

Здається, “Енеїда” має чарівну силу єднати порізнених земляків щирою людською усмішкою, спонукає впізнавати себе справжнього. Крім того, в поемі вже з перших рядків закодовано запорозьку історію. Читач відчуває рідне тепло, виспіване на козацький лад. Митець утвердив  високе почуття людської й національної гідності. Це почуття й стало хребтом нової української літератури, що завжди послідовно обстоювала добру славу й честь українського  імені.

(150 слів)

(За Є.Сверстюком)

 

Володимир Вернадський

Глибокий інтерес до історії й культури України Володимир Вернадський зберігав  протягом усього життя, і це не дивно, адже він був українцем і за батьком, і за матір’ю. Далекий предок ученого по батьковій лінії служив у війську гетьмана Хмельницького. Материн дядько, Микола Гулак, був одним із засновників Кирило-Мефодіївського братства. Зі студентських років Володимир  вирішив  дослідити свій родовід.

Наукова біографія Вернадського тісно переплетена з рідним краєм.  Студентом природничого відділення фізико-математичного факультету  Петербурзького університету від неодноразово приїжджає на Полтавщину й Катеринославщину, мандрує Дніпром. 

Володимир  Вернадський створив  Українську  Академію наук, ставши першим її президентом, організував  першу в Україні  національну наукову бібліотеку, заснував наукову школу з біогеохімії, сприяв розвитку вищої школи України, працюючи ректором Таврійського університету в Криму.

Могутній інтелект ученого сягав  ноосферного безмежжя. Йому належав Всесвіт. Проте головне місце в його серці завжди посідала Україна.

(135 слів)

 (За  Ю.Хлистуном)

 

 

 

 

 

 

 

Флейм . Трезвым не входить ::. Часть 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Навчальна програма. Українська мова. 5-12 класи. - К.: Ірпінь: Перун, 2005.

2. Глазова О.П., Українська мова, 8 клас. Матеріали до уроків: Посібник для вчителя. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2002.

3. Глазова О.П., Українська мова, 9 клас. Матеріали до уроків: Посібник для вчителя. – Харків: Ранок, 2003, 2007.

4. Міжпредметні зв’язки на уроках української мови (збірник дидактичних матеріалів) . Упор. Панченко Т.М. – 2012.

5. Мацько Л.І. Українська мова: формування національної свідомості /              Л.І. Мацько // Пед. і псих. – К., 1996. – №1 (10).

6.  Неживий О.І. Дидактичний матеріал з народознавства на уроках української мови / О.І.  Неживий, В.Д. Ужченко. – К., 1995.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

doc
До підручника
Українська мова 8 клас (Ющук І.П.)
Додано
5 лютого
Переглядів
757
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку