«Формування партнерських відносин з громадою»

 «Формування партнерських відносин з громадою»

Вчитель біології Дружківської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів №12 Дружківської міської ради

Донецької області

Шевченко Олена Вікторівна

І. Реєстраційна картка проєкту

Тема проєкту: формування партнерських відносин з громадою

Мета проєкту:

• розробка моделі громадсько-активної школи як освітнього та культурного центру, відкритого для членів громади;
• допомогти адміністраціям шкіл творити єдину спільноту з місцевою громадою і бути здатними до співпраці та взаємної підтримки. А вчителям – допомогти в розширенні освітнього простору для формування соціальних та громадянських компетентностей завдяки співпраці з громадою;
• використовуючи школу як громадський  освітній центр, залучити нових партнерів, з їх допомогою створити великий спектр освітніх послуг для дітей, молоді і громади;
• через систему заходів громадсько-активної школи  формувати  в молоді ключові компетентності ( навчальну, культурну, соціальну, громадську, здоров’язбережувальну , інформаційно-комунікативну, підприємницьку).

Завдання проєкту:

1. Поширювати спільну продуктивну діяльність між школою, органами влади, бізнесом та організаціями громадянського суспільства;

2. Здійснити  демократизацію школи через навчальну діяльність, виховний процес та систему управління школою;

3. Розробити та  експериментально перевірити засоби впливу громади на рівень підготовки особистості до становлення життєвої компетентності.

4. Розробити структуру моделі громадсько - активної школи через компетентнісний підхід до розвитку особистості.

5. Створити організовану систему волонтерства через залучення до волонтерських акцій учнів, педагогів, батьків, громадськості, що надасть можливість  соціалізації дитини та удосконалення  громадського виховання;

6. Налагодити партнерські відносини між школою та всіма ресурсами, що існують у громаді ( бізнес, органи місцевого самоврядування, некомерційні організації, громадськість) для спільного розв’язання загальних проблем.             

Етапи роботи над проєктом:

1.                    Вивчення та аналіз науково-методичних джерел.
2.                    Визначення ключових проблем для реалізації їх у практичній діяльності.
3.                    Визначення мети і завдання проєкту.
4.                    Створення плану роботи учасників групи по розробці проєкту.
5.                    Створення проєкту за планом.
6.                    Аналіз створеного проєкту.
7.                    Презентація проєкту.

Тип проєкту:

а) За кінцевим результатом – теоретико-практичний.

б) За кількістю учасників – груповий.

в) За тривалістю – короткотривалий (3 роки)

г) за характером контактів – внутрішньо-зовнішній.

Кошторис проєктних витрат: за рахунок долучення спонсорських коштів

Очікувані результати:

• Залучення молоді до безпосередньої  участі у формуванні та реалізації програми розвитку громади.
• Створення сприятливих умов для повноцінної соціалізації та активного залучення молоді до соціально економічного, політичного і культурного життя громади.
• Розвиток  в учнівської молоді умінь розробляти та реалізувати соціально значущі проєкти, створення умов для самореалізації в суспільно значущій діяльності громади.
• Створення загальної системи виявлення, відбору та підтримки соціально активної молоді.
• Удосконалення нормативно-правової бази з питань навчання, виховання, розвитку молоді  громади.
• Підвищення рівня науково-методичного та інформаційного забезпечення педагогічних працівників.
• Розширення послуг на базі школи, як того потребує модель  громадсько-активної школи, стимулювання інноваційних освітніх програм.
• Удосконалення професійної майстерності педагога відповідно до вимог сучасності.
• Формування конкурентоспроможності школи.
• Переорієнтування школи на особистість учня, на формування активної громадянської позиції, відповідальності перед собою та перед громадою за прийняті рішення.
• Використання ресурсів школи в інтересах усіх членів громади.
• Отримання реальної допомоги від місцевої громади, комерційних структур і влади.
• Сформованість ключових компетентностей, якими повинен володіти випускник школи.

Актуальність проєкту:

• Відсутність механізмів виявлення актуального  освітнього замовлення  в місцевій громаді.
• Школа не в повній мірі забезпечує соціалізацію випускників у місцевій громаді.
• Стійкий розвиток сучасного українського  суспільства  потребує збільшення конкурентоспроможності  не лише окремих громадян , а й їх об’єднань  та цілих адміністративних територій.
• Головна мета української освіти – створити умови для особистісного розвитку, формувати покоління, здатне навчатися впродовж життя, бути життєво компетентними в умовах громадсько – активної школи.

Зміст

1. Вступ . …………………………………………………..………......... 6

2. Основна частина проекту……………………………………………..7

2.1. Концептуальні засади становлення громадсько-активної школи….7

2.2.  Етапи впровадження проєкту................................................................16

3.     Висновки…………………………..……………………………………18

4. Використана література…………………………………………...….20

І. Вступ.

  Існує багато досліджень, які свідчать про те, що школи, незалежно від країни, в якій вони знаходяться, досягають найбільших успіхів у навчанні й вихованні дітей, коли «виходять за межі своїх стін». Тобто заклад освіти пропонує послуги та організує різноманітні заходи для набуття нових актуальних знань і навичок, а громада підтримує його в цій діяльності. Це також означає, що батьки активно залучені до роботи  закладу. Крім того, його лідерська команда має певне бачення, яке ґрунтується на цінностях прав людини, прагненні до широкого залучення ресурсів до шкільного життя місцевих громад, громадських організацій, батьків, підприємств; створення умов для виховання та практичного виявлення громадської активності учнівської молоді, а також бачення відкритості самої школи як соціально-педагогічної системи.

Дійсно, сьогодні сучасна школа повинна дати здобувачам освіти не тільки певні знання, уміння та навички, а й виховати соціально адаптовану та громадсько-орієнтовану особистість, яка після закінчення закладу успішно займе своє місце в житті. Звичайно, кожен заклад освіти йде власним шляхом розвитку, адже це завжди органічна структура, яка твориться ентузіазмом персоналу, баченням лідерської команди й потребами місцевої громади. Партнерство сьогодні – це принципова необхідність, бо очевидно, що успішно розвивається той заклад, який відкритий для співпраці, швидше реагує на суспільні зміни, шукає нові ресурси для просування вперед.

ІІ. Основна частина проекту

2.1.Концептуальні засади становлення громадсько-активної школи

Розвиток моделі Громадсько-активних шкіл включає в себе демократизацію школи, розвиток волонтерства, розробку і реалізацію партнерських програм, спрямованих на вирішення проблем і задоволення потреб місцевих громад.

Основою моделі є концепція громадсько-орієнтованої освіти, яка передбачає можливість для членів громади, громадсько-активних шкіл, місцевих організацій стати активними партнерами у вирішенні проблем в освіті та громаді.

Громадсько-активна школа - це школа, яка залучає громаду до процесу управління школою, здійснює мобілізацію місцевих ресурсів для забезпечення нагальних та довгострокових цілей школи та громади, що в цілому сприяє розвитку школи та громади, зміцнює партнерство між ними. Це звичайна школа, в якій особлива увага спрямована на партнерство школи і громади, а також на розвиток громадської самоорганізації, самоуправління, а в кінцевому підсумку на розвиток громадянського суспільства в цілому, що є необхідною умовою розбудови демократії в Україні [8,c.10].

Аналіз сьогоднішніх урядових документів про освіту свідчить, що українська державна політика в цій сфері спрямовується на посилення ролі органів місцевого самоврядування, активізацію участі батьків, піклувальних рад, меценатів, громадських організацій, фондів, засобів масової інформації в управлінні навчальними закладами, прогнозуванні їх розвитку, оцінці якості освітніх послуг тощо.

Це відповідає завданням Національної доктрини розвитку освіти, в якій наголошується на тому, що «виховання свідомого громадянина, ...набуття молоддю соціального досвіду, ...уміння жити у громадянському суспільств визнається рушійною силою розвитку громадянського суспільства. ..Політика в галузі освіти спрямовується на посилення ролі органів місцевого самоврядування, активізацію участі батьків, піклувальних рад, меценатів, громадських організацій, фондів, засобів масової інформації».

Організація та розбудова громадсько-активних шкіл в Україні прискорить процеси демократизації в освіті та державі, які у значній мірі залежать від інноваційного потенціалу суспільства та можливостей керівників ЗНЗ цілісно сприймати світ, уміти швидко адаптуватись у ринкових умовах, приймати нестандартні рішення, мати високий рівень відповідальності за їх наслідки.

Основою громадсько-активної школи є твердження про те, що школа не може існувати окремо від потреб громади, саме вона може стати ініціатором розвитку місцевої громади. Модель громадсько-активної школи дозволяє загальноосвітній школі стати громадсько-активною без збитку для її головних функцій. Громадсько-активна школа ставить перед собою мету не просто надавати освітні послуги учням, а й розвивати громаду, залучати батьків і мешканців до вирішення соціальних та інших проблем, які існують як у школі, так і у громаді [22,c.111].

Розвиток партнерства – передумова виходу закладу освіти на якісно новий рівень культурних, соціальних, політичних взаємин із громадою, громадськими організаціями,  органами державної влади і місцевого самоврядування.

Концепція партнерства закладу передбачає здійснення постійного пошуку нових ресурсів для задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, запровадження інновацій; розробку проектів, програм, що враховують інтереси закладу і є корисними для соціального розвитку партнерів.

Партнерство школи з громадою має бути реалізовано на засадах громад­ської довіри, прозорості, діалогу, рівноправності через делегування повнова­жень та взаємовигоди як результату структурованої співпраці. Се­ред основних напрямів співпраці школи та громади - культурно-просвітницький,   інформаційно-просвітницький,   профорієнтацій­ний, фізкультурно-оздоровчий, екологічний  тощо.

Впровадження і реалізація політики партнерства приносить щедрі плоди для обох сторін, особливо для закладу освіти, що одержує:

• заохочення до громадської активності;
• встановлення комунікації між закладом освіти та адресними групами;
• додаткове фінансування в тому числі від міжнародних організацій;
• обладнання, матеріали, друковану продукцію після вдалих проєктів;
• зростання зацікавленості в місцевій освітній політиці;
• можливість передавати і переймати досвід;
• зміцнення громадської довіри;
• рівноправність через вирівнювання повноважень;
• взаємовигода як результат структурованої співпраці;
• лобіювання інтересів школи в органах місцевого самоврядування;
• надання інформаційної підтримки через друковані органи;
• використання органів влади як стимулюючого спонсора – того, хто не дає безпосередньо коштів, але створює позитивну атмосферу, що заохочує до інвестицій;
• поліпшення іміджу закладу освіти;
• формування особистості, готової до адаптації в сучасних соціально-економічних умовах, підвищення якості культури управління і взаємодії з соціумом через систему проектної діяльності, позитивний вплив на розвиток системи соціального партнерства як складової частини громадського управління школою тощо.

Партнери, співпрацюючи зі школою, мають нагоду:

• користуватись інтелектуальним потенціалом освітян та їхнім професійним досвідом;
• реалізувати власні плани, завдання;
• популяризувати здобутки й напрацювання серед загалу;
• шефство над історичними пам’ятками, озеленення села, прибирання території;
• розробка та реалізація громадських проєктів;
• доступність шкільних ресурсів для громади – спортивний зал, стадіон, копіювальна техніка тощо.

Для  утвердження демократії і прав людини у школі та розвитку демократичних громадянських компетентностей доцільно застосовувати загальношкільний підхід. Відповідно до цього підходу, становлення учнів як свідомих громадян неможливе без щоденної практики демократії та поваги до прав людини у школі і поза її межами. Завдання шкільної спільноти, зокрема адміністрації закладу, і всієї громади – створити можливості для розвитку громадянських компетентностей учнів у різних сферах діяльності школи та у житті громади. 

Відтак, загальношкільний підхід передбачає об’єднані зусилля всіх суб’єктів шкільного життя, спрямовані на досягнення цілей за трьома основними напрямками:

• розвивати демократичне шкільне врядування і демократичне середовище у школі; 
• будувати освітній процес на основі принципів демократії і прав людини;
• поглиблювати партнерство з батьками та громадою. 

Демократичне шкільне врядування передбачає залучення до ухвалення рішень у школі і партнерську взаємодію учнів, вчителів, батьків, адміністрації, представників громади. За такого підходу кожен учасник освітнього процесу є його суб’єктом, а не об’єктом, залучений до життя школи та впливає на ухвалення рішень. При цьому, участь і залучення забезпечуються насамперед демократичним стилем управління. А він ґрунтується на діалозі, консультаціях та наданні всім однакових прав і рівних можливостей. 

Демократичне освітнє середовище формується, наприклад, через:

• забезпечення рівних можливостей для навчання, 
• узгодження правил для реагування на випадки дискримінації (булінгу, мобінгу),
• вироблення процедур мирного вирішення конфліктів. 

Важливо також, щоб фізичний простір у школі був безпечним та інклюзивним.

Розвиток громадянських компетентностей – завдання не лише окремих предметів. Громадянські компетентності варто формувати наскрізно, через увесь освітній процес. Активні методи навчання і демократичні методи оцінювання відкривають можливості до становлення активних громадян практично на кожному уроці незалежно від теми, а також під час заходів із неформальної освіти.

Партнерство з батьками та громадою дозволяє розширити освітній простір, зокрема і для розвитку громадянських компетентностей. Тісна взаємодія з батьками, залучення організацій громадянського суспільства до освітніх проєктів, створення можливостей для реальної участі молоді в ухваленні рішень у громаді – усі ці дії дозволяють учням через особистий досвід виробити вміння, необхідні для активної громадянської позиції й практикування культури демократії в школі.

Цінність співпраці учнівства з громадою та громадськими інституціями полягає передусім у тому, що підвищується якість освітнього процесу, бо він виходить за рамки навчальних предметів і тісніше пов’язується із потребами життя. Через громадську діяльність, реалізацію проєктів, волонтерство учні усвідомлюють користь того, що вміють і знають, вчаться комунікувати, бути активними, відповідальними і небайдужими.

Які ж знання, вміння, навички та цінності ми хочемо розвинути в наших учнів і що для цього може зробити громада? Для успішного розвитку громадянської, соціальної, а також інших компетентностей, необхідних для життя у сучасному суспільстві, важливо, щоб:

Дитина знала, як влаштована і функціонує демократія  – для формування таких знань школа проводить, наприклад, уроки правознавства, а громада, зокрема орган місцевого самоврядування, запрошує учнів на засідання місцевої ради, голова/заступник розповідає про функціонування ОМС – як ухвалюють рішення. 

Дитина вміла приймати і реалізовувати рішення, які безпосередньо її стосуються – школа, наприклад, може вчити приймати рішення стосовно навчання і життя через реалізацію навчальних проєктів, навчання з прав людини, навчання фінансової грамотності, батьки – щодо побуту, громада – щодо комфортного життя дітей, підлітків та молоді в суспільстві, наприклад, проводячи консультації з дітьми та молоддю про те, що вони хотіли б змінити в громаді.

Для розвитку громадянських компетентностей учнів школи можуть застосовувати різні освітні інструменти, наприклад:

• Завдання в рамках шкільних предметів, які ставлять за мету пізнати глибше локальні особливості громади, її культурного, економічного життя, історії тощо. У цьому разі вчителі конструюють завдання самі, спираючись на очікувані результати навчальних програм. Певні завдання учитель може рекомендувати виконувати “в полі” – наприклад, роблячи записи живої історії від свідків історичної події, досліджуючи природне довкілля чи вплив місцевого підприємства на екологічну ситуацію, роблячи соціологічне опитування мешканців і застосовуючи методи математичного моделювання тощо. 
• Партнерство з громадою. Розбудова довготривалих партнерських стосунків з місцевими громадськими організаціями й групами, бібліотеками, музеями, підприємствами дозволяють школі здійснювати стратегічний розвиток в обраному напрямку. До цього процесу важливо залучати зацікавлених учнів та батьків, щоб співпраця з громадою стала спільною справою, і всі розуміли її значення. Такі вправи, як “картування громади, “картування потенційних стейкхолдерів”  допомагають школі об'єднати усіх учасників освітнього процесу для визначення потреби, мети і спільно обрати партнерів для її реалізації.  
• Проєкти, які ініціює школа чи група учнів в громаді. Часто такі проєкти розпочинаються як навчальні, але з часом переростають їх, перетворюючись на соціальні. Вони не лише дозволяють учням інтегрувати свої знання з різних шкільних дисциплін й набути різного виду вмінь через практику. Такі проєкти формують цінності і ставлення учнів, гуманізуючи освітній процес, навчаючи емпатії, толерантності, поваги .

• Залучення молоді до ухвалення рішень на рівні громади. У тих громадах, де між школою і громадою панують партнерські стосунки, а органи місцевої влади відкриті до діалогу з молоддю і цінують її думку, учні мають можливість брати участь у житті громади. Однак навіть якщо це не так, школі варто підтримати активних учнів, які заявляють про своє право долучатися до ухвалення рішень на місцях з питань, що зачіпають їхні інтереси.

2.1.Етапи впровадження проєкту

ЕТАП І- організаційний

 Мета: розроблення стратегії та практичних завдань щодо трансформації звичайної школи в громадсько-активну, виявлення спільних потреб школи, батьків, організацій, що знаходяться на території громади, вироблення концепції розвитку школи та визначення шляхів реалізації моделі громадсько-активної школи.

Організаційні завдання:

1.                    Засідання ради школи та створення ініціативної групи. Вивчення нормативно-правової бази ,  досвіду українських та зарубіжних шкіл  зі створення моделі громадсько-активної школи.
2.                    Визначення  стратегії й тактичних завдань досягнення мети, розроблення   програм  розвитку і проектів за основними напрямками.
3.                    Застосування  технології визначення перспектив розвитку школи  та розробка концепції розвитку .
4.                    Розробка завдань переходу до нової моделі громадсько-активної. школи.
5.                    Розробка плану реалізації моделі громадсько-активної школи.
6.                    Визначення шляхів забезпечення необхідними ресурсами.

Діагностико- мотиваційні завдання:

1.                    Вивчення потреб учасників громадсько-активної школи, громадських організацій, думки батьків та членів громади, запитів навчальних закладів вищого рівня акредитації.
2.                    Проаналізувати, які заходи є найбільш  необхідними для громади,  обговорити з педагогами, учнями, батьками, представниками

громади  значимість цих заходів,  формування колективної думки щодо необхідності  їх реалізації.

3.                    Вивчення педагогічних, управлінських технологій; навчання педагогів, підвищення зацікавленості й розуміння інновацій батьками й учнями, включення їх у творчий пошук, розробка програм і проектів.
4.                    Визначення тематики та керівників проектів, програм розвитку щодо реалізації моделі громадсько-активної школи та оформлення проектної документації.

 ЕТАП II - конструктивний

Мета: реалізація заходів по впровадженню проектів і програм розвитку  парнерства школи та громади в цілому.

Напрямок:  «Управління» 

Нова модель управління  - це управління, в якому поєднується діяльність суб’єктів управління освітніх, державних і громадських інституцій, що ґрунтується на добровільному встановленні державою та громадянами певних обов’язків в управлінні освітою.

Напрямок  «Кадри»

Реалізація  моделі громадсько-активної школи вимагає нових підходів до підготовки педагогів, залучення до позашкільної роботи представників громади, здатних ділитися професійними навичками та світоглядними питаннями.

Напрямок  «Навчально-виховний процес»

Навчання в громадсько-активній школі має базуватися на компетентнісному, діяльнісному, особистісно-орієнтованому підходах, бути максимально наближеним до потреб суспільства. Виховання має базуватися на вічних цінностях – любові, добра, милосердя, здорового способу життя.

 Напрямок роботи «Інформаційний»

Функціонування партнерства неможливе без тісних зв’язків з громадськістю, визначення потреб громади, їх узгодження з потребами школи та активного інформування про діяльність громадсько-активної школи.

ЕТАП  III — заключний (підсумковий)

Мета: Моніторинг якості та аналіз результатів партнерських відносин, документальне оформлення результатів діяльності.

ІІІ. Висновки.

Ефективна взаємодія з місцевою громадою сприяє успішному реформуванню школи. Якщо керівництво та колектив школи відкриті до партнерства й будують рівні відносини з місцевими громадськими організаціями, органами влади та бізнесом, така школа матиме підтримку для реалізації ініціатив та розвитку, здобуде більше сучасних можливостей для навчання учнів та вчителів, і тим самим підвищить свій статус і реноме.

Участь у громадському житті дає учням реальний досвід взаємовигідної співпраці, успішного втілення громадських ініціатив та впливу на формування місцевої політики. Цей досвід сприяє формуванню в учнів компетентностей, необхідних для успіху та самореалізації у самостійному житті - зокрема, громадянську відповідальність, вміння ефективно співпрацювати, лідерські якості, вміння об'єднуватися і досягати мети.

Поглиблення демократії у школі та розвиток громадянських компетентностей буде максимально ефективним, коли це стане завданням не лише окремих предметів або заходів, а й усіх сфер шкільного життя, коли увесь освітній процес буде ґрунтуватися на цінностях прав людини, демократичної участі, рівності та партнерства. Адже атмосфера, що панує в школі, зміст уроків, методи навчання, виховна робота, участь у шкільному врядуванні та громадському житті впливають на становлення нас як громадян. Важливу роль у формуванні громадянських компетентностей відіграє співпраця школи і громади.

Співпраця з громадою

• Проводити заходи, спрямовані на вирішення проблем у громаді та

підтримку громадських інтересів.

• Створювати ініціативні групи чи організації, які об’єднують різні

зацікавлені сторони задля вирішення проблем, що постали перед громадою.

• Долучати вчителів, учнів та батьків до діяльності місцевих організацій

громадянського суспільства.

• Сприяти участі школярів у житті громади та в суспільних дискусіях.

• Залучати школярів до співуправління молодіжною сферою у місцевій громаді.

• Запрошувати партнерів до школи з метою участі у різних заходах та у ході прийняття рішень щодо розвитку школи.

• Долучати учителів, учнів та батьків до спільних заходів, які організовують партнери, і до ухвалення рішень щодо проблем громади.

• Укладати домовленості чи угоди про співпрацю з організаціями громадянського суспільства, масмедіа, представниками бізнесу та органами місцевого самоврядування.

• Розбудовувати відносини з партнерами, що ґрунтуються на принципах демократії, поваги до прав людини, рівності та недискримінації.

Використана література:

1. Бондаренко З.П. Школа як осередок соціально-педагогічної роботи в мікрорайоні/ Покращення якості соціальних послуг дітям та сім'ям в громаді / За заг. ред. О.В.Безпалько. - К., 2006. - 80 с.

2. Ворон, М. Волонтерство та громадсько-активні школи/ М.Ворон, Ю.Найда // Підручник для директора.- 2007.- №2.- С. 68-71.

3. Ворон, М. Школа як осередок розвитку громади/ М.Ворон// Підручник для директора.- 2006.- №9.- С. 67-70.

4. Гаєвська Л. Державно-громадське управління освітою: теоретичний аспект / Л. Гаєвська //Вісн. НАДУ. - 2007. - № 4. - С. 37-47.

5. Грабовський В. А.  Модель державно-громадського управління районною системою загальної середньої освіти з моніторинговим супроводом /В.А.Грабовський// Вісн. НАДУ. - 2004. -№ 4. -С. 355-363.

6. Громадсько активні школи в Україні: кроки до дій / Упор. Н. Софій, Ю. Кавун. – К. : Всеукраїнський фонд «Крок за кроком», 2005. – 162 с.

7. Державно-громадське управління школою./ Упорядники Гібляк Г.В., Побережник П.Г. – Сокаль: РМК. – 2011. – 68с..

8. Єльникова Г.В. Теоретичні підходи до моделювання державно-громадського управління // Директор школи. 2003. – №40. – С.10-11.

9. Закон України «Про громадські об’єднання». – http://zakon4.rada.gov.ua/ .

10. Закон України «Про загальну середню освіту». –http://www.osvita.org.ua /.

11. Костюк Г. Громадсько-активна школа: управління, партнерство, розвиток // Сільська школа України. - 2006. - №9. - С.11-14.

12.  Національна доктрина розвитку освіти. – http://zakon2.rada.gov.ua/ .

13.  Національна стратегія розвитку освіти в Україні. –http://www.mon.gov.ua/