Стаття "ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

Л. І. Желязкова

вчитель початкових класів КЗШ №32,

вчитель вищої категорії, вчитель-методист

Формування пізнавальної діяльності молодших школярів засобами проектної технології

Стаття обґрунтовує застосування проектних технологій які дають можливість формування пізнавальної діяльності учнів початкової школи.

Ключові слова: інтерес до навчання; інноваційні технології; проектна технологія; навчально-пізнавальна активність, пізнавальна діяльність .

Постановка проблеми. Національне відродження нашої держави потребує глобальної перебудови й оновлення всієї системи початкової освіти, вирішення нагальних проблем, щоб забезпечити якісний педагогічний процес, ососбистісно зорієнтований на розвиток і виховання підростаючого покоління.

Поліпшення навчально-виховного процесу в початковій школі безумовно залежить від того, як ми будемо формувати у молодшого школяра його пізнавальну активність, розвивати та підтримувати інтерес до навчання і пізнання навколишнього світу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. За останні роки метод проектів як загальнопедагогічна технологія став предметом багатьох досліджень. Педагогічний потенціал проектної діяльності школярів розкрито у роботах І. Баталіна, Н. Пахомової, Є. Полат, І. Чечель, С. Шишова. Є. Гільовою, Є. Клоковим, Н. Мансуровим, І. Хроменко охарактеризовано етапи навчального проекту, роль вчителя на кожному з них. Різні підходи в оцінюванні проектної діяльності запропонували С. Лернер, І. Чечель.

Одним із головних факторів не тільки у формуванні особистості молодшого школяра, а й у забезпеченні продуктивного характеру процесу пізнання в цілому є навчально-пізнавальна діяльність учнів.

На цьому наголошували відомі психологи (Д. Ельконін, А. Дусавицький, Л. Занков, О. Леонтьєв, Л. Фридман, А. Петровський) та педагоги Х. Лійметс, А. Мудрик, В. Дяченко, Е. Страчар, В. Оконь та ін.

Метою даної статті є визначення сутності проектних технологій як одного із засобів формування пізнавальної діяльності у молодших школярів.

Виклад основного матеріалу. Численні дослідження, проведені відомими ученими педагогами та психологами показали, що запорукою успішного розвитку молодшого школяра є його активна пізнавальна діяльність. У початковій школі, відповідно до цього, змінився підхід до навчання дітей: зменшилась одноманітна тренувальна робота, але посилилась вага творчих і самостійних завдань, власних узагальнень, спостережень, підвищився теоретичний рівень.

Для того, щоб формувати в учнів початкових класів інтерес до навчання, необхідно досконало вивчити їх та проаналізувати засоби, які б були більш доцільними у формуванні інтересу до навчання. У зв’язку з цим нам видається цілком раціональним і актуальним у вивченні основних навчальних дисциплін впровадження освітньої проектної технології.

Метод проектів – це технології, практика, ідеї, що дозволяють провести паралелі між проблемами і досвідом педагогів 20-х років XX ст. та вимогами сьогодення. Як педагогічна технологія метод проектів відображає комплекс ідей, які були розроблені американським філософом і педагогом Джоном Дьюї. Він та його колеги визнавали, що освіта має базуватися не на тих знаннях, які дитині стануть у пригоді колись у майбутньому, а на тому, що дитині потрібно саме сьогодні, на проблемах його реального життя.

Основою методу проектів є розвиток таких компетенцій: уміння орієнтуватися у різних джерелах інформації, пізнавальних навичок учнів, застосувати на практиці отримані знання, визначати проблеми і шляхи їх вирішення, прогнозувати, планувати, зіставляти, аналізувати, порівнювати, робити висновки, оцінювати, виробляти особисту думку та презентувати результати проектної діяльності. Отже, проектна технологія сприяє вихованню комунікативності і толерантності, адже передбачає роботу у парах, в групах, співробітництво учнів різного віку.

Сутність методу проектів полягає в тому, щоб активізувати інтерес суб’єкта навчання до певних проблем, що дають можливість володіти певною сумою знань та через проектну діяльність, яка прогнозує розв’язання однієї або цілого ряду проблем, продемонструвати практичне застосування отриманих знань.

Метод проектів, за визначенням О. Косогової, це педагогічна технологія, зорієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових (часто шляхом самоосвіти) [2, с. 101]. Активне включення учнів у зміст тих або інших проектів дає можливість засвоїти нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі.

Значимість методу проектів розкриває Є. Полат: «Метод проектів передбачає певну сукупність навчально – пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити певну проблему під час самостійних дій з обов’язковою презентацією результатів. Якщо говорити про метод проектів як педагогічну технологію, то вона передбачає сукупність дослідницьких проблемних методів, творчих за своєю діяльністю» [4].

Метод проектів має свої переваги, які дають змогу результативніше вирішувати деякі навчальні і виховні проблеми. Працюючи над проектом, учні виконують такі розумові та практичні дії: виявляють потребу в удосконаленні світу; розуміють поставлене завдання; планують остаточний результат; виконують алгоритм проектування; вносять корективи у рішення; проводять конструктивне обговорення; організовують пошук інформації; складають схеми; оцінюють результати; розуміють критерії оцінювання. Таким чином, метод формує пізнавальну діяльність учнів, а отже, сприяє виконанню основного завдання школи – вихованню соціально активної особистості, здатної до самовдосконалення.

В умовах сьогодення відбувається повернення до проектної технології, але, на думку Н. Додусенко та І. Нетужилової, у практиці сучасної початкової освіти використовуються лише окремі елементи технології. В деякій мірі це зумовлено особливістю проектної технології, бо ж навчальне проектування орієнтоване перш за все на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують впродовж визначеного відрізка часу [1, с. 9].

Для молодшого школяра робота над проектом, наповнена різними видами діяльності, має особливе значення, оскільки кожен з них активізує учнів, формує в них самостійність, розкриває природі здібності, збагачує життєвим досвідом, підвищує інтерес до пізнання.

У психолого-педагогічній літературі є різні підходи до визначення пізнавальної активності та активізації пізнавальної діяльності.

Г. Щукіна пізнавальну активність розглядає як «творення особистості, яке виявляє інтелектуальний відгук на процес пізнання, живу участь, розумово-емоційну чуйність учня в пізнавальному процесі» [6, с. 13].

Будь-який пізнавальний процес вимагає знання, дії і ставлення і без знань не може бути мислення, але їх якість прямо обумовлена характером дій, за допомогою яких вони засвоювались, в цьому процесі виникають відповідні мотиви, які, в свою чергу, впливають на формування знань і вмінь.

Відповідно до цього підходу О. Савченко [5, с. 12] в пошуковій діяльності виділяє змістовий, організаційно-процесуальний і мотиваційний компоненти, що дозволяє чітко уявити істотні взаємозв’язки між знаннями, діями і можливостями у процесі формування пізнавальної активності та характеризує ці компоненти.

Технологія проектування передбачає вирішення учнем або групою учнів деякої проблеми, яка, з одного боку, передбачає використання багатогранних засобів навчання, методів, а з іншого – інтегрування знань, умінь з різних галузей техніки, науки, творчості.

Пізнавальна діяльність молодших школярів засобами проектної технології набуває форм, зовні не схожих на звичайне навчання, внаслідок яких відбувається розвиток фантазії, самостійного пошуку відповіді, поповнення і розширення зв'язків, новий погляд на відомі вже факти і явища,  виявлення подібності та відмінності між окремими подіями.

У перспективі виробляється вміння швидко орієнтуватися в навчальних ситуаціях, виявляти ініціативу, самостійність, творчість, швидко знаходити вірний розв'язок пізнавальних завдань, тобто відбувається формування пізнавальної активності школяра.

Пізнавальна діяльність учня на уроці сприяє розвитку мислення, пам’яті, сприймання, уяви. Виникає неможливість досягнути належної уваги, доки думка учня не розбуджена запитаннями, що потребує вирішення, доки учень не зосереджений,  та у нього не виникне потреба в активних діях.

Саме проектна технологія дає можливість створити найбільш сприятливі умови процесу навчання з метою спроможності кожного учня відчувати свої можливості, інтелектуальні спроможності для досягнення певної цілі. Навчальний проект з погляду учня – це можливість зробити щось цікаве самостійно, самому або в групі, максимально використовуючи свої можливості; це та діяльність, що дозволяє спробувати свої сили, проявити себе, докласти свої знання, показати публічно досягнутий результат і принести користь; це діяльність, направлена на вирішення цікавої проблеми, яку сформулювали самі учні у вигляді завдання та мети, коли результат даної діяльності це знайдений спосіб розв'язання проблеми який носить практичний характер та має великий прикладний смисл і, що досить важливо, цікавий і значимий для самих відкривачів.

Від уміння вчителя зацікавити учнів, істотно залежать їх працездатність та бажання вчитися. Для запобігання низького рівня пізнавальної активності, вчителі використовують різноманітні способи, умови, форми, моделі навчання. Але, інколи спроба активізувати пізнавальну діяльність обмежується, з боку педагога підсиленням зайвого контролю за навчанням школярів або застосуванням технічних засобів навчання.

Висновки. Проведене дослідження дозволило виявити, що суть проектної технології полягає у стимулюванні інтересу молодших школярів до визначених проблем, які передбачають володіння конкретними знаннями, та через проектну діяльність, якою передбачається розв'язання певних проблем, показати практичне застосування надбаних знань. Сучасний етап розвитку педагогічної науки визначає метод проектів як один із перспективних видів навчання. Адже він сприяє мотивації для отримання знань, формує умови для творчої самореалізації учнів, підвищує розвиток їхніх інтелектуальних здібностей. Проектна діяльність, як форма навчально-пізнавальної активності учнів має значний розвивальний потенціал. Крім того, на уроках, де використовуються проектна технологія, учні вільно висловлюють свої думки, бо вони є головними учасниками навчального процесу.

Література

1. Додусенко Н.О. Проектна діяльність у початковій школі: [навч. посіб.] / Н.О.Додусенко, І.В. Нетужилова. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 223 с.

2. Косогова О.О. Метод проектів у практиці сучасної школи: [посіб.] / О.О. Косогова. – Х.: Вид-во «Ранок», 2010. – 144 с.

3. Метод проектів у початковій школі / [упоряд. О. Онопрієнко, О. Кондратюк]. – К.: Шк. світ, 2007. – 128 с.

4. Полат Е.С. Метод проектов

5. Савченко О.Я. Розвивай свої здібності: [навч. посіб.] / О.Я. Савченко. – К.: Освіта, 1996. – 192 с.

6. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся: [уч. пособ.] / Г.И. Щукина. – М.: Просвещение, 1979. –160 с.