ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ
НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Актуальність питання. Сьогодення вимагає від людини таких сформованих якостей як постійне навчання, пошук нової інформації та творче її використання, вміння бути комунікабельним та активним у повсякденному житті. Такі завдання стоять і перед сучасним учителем, який має задіювати в навчанні ті засоби, методи та ресурси, які пробуджуватимуть і підтримуватимуть в учнів інтерес до пізнання нового. За таких умов важливого значення набуває позитивна мотивація до навчання. Від мотивації залежить успішність, глибина та міцність знань, здатність навчатися впродовж усього життя. Тож мотивація залишається рушійною силою для розвитку становлення особистості, яка має стати повноцінним членом суспільства. Актуальність проблеми формування мотивації до навчання обумовлена оновленням змісту навчання, постановкою завдань формування в учнів прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, життєвих компетенцій, активної життєвої позиції.
Проблема формування мотивації навчання завжди була актуальною в психолого-педагогічній літературі. Як відомо, зміст навчання, його значущість для школяра є підґрунтям мотиваційної сфери. Від змісту навчання залежить спрямованість школяра, тобто мотиви навчання.
Англійська мова набуває дедалі більшого поширення в світі і небезпідставно претендує на звання «мови міжнародного спілкування». Результативність навчально-виховної роботи вчителя іноземної мови значною мірою залежить від знання і врахування ним вікових психологічних особливостей своїх учнів. Учителю необхідно зрозуміти психологічну сутність і витоки цього стану, всіляко підтримувати й активізувати в інтересах успішного вивчення англійської мови. І річ не в тім, щоб з цієї шкільної дисципліни у дитини були лише відмінні оцінки (хоча й це дуже важливо), а найперше в тім, щоб у своєму подальшому житті вона вільно володіла цією мовою, як своєю рідною
Мета. Розкрити питання, що досліджується, з`ясувати шляхи та способи формування позитивної мотивації, її вплив на учня, проаналізувати ефективність використання різних інтерактивних методів та прийомів на різних етапах роботи.
Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що мотивація вважається визначальним компонентом організації навчальної діяльності і є однією з головних умов реалізації навчально – виховного процесу. Навчальна мотивація сприяє розвитку інтелекту, є рушійною силою удосконалення особистості в цілому. Основи її, на думку таких українських вчених як М. І. Алексєєвої, Б. Ф. Баєва, С.У. Гончаренка, закладаються ще в молодшому шкільному віці та є безперервними.
Як підтримувати бажання дитини вчитися? Не існує єдиної правильної відповіді на це запитання. Робота з формування позитивної мотивації до навчання має проводитись на кожному етапі уроку та має включати чітко організований процес навчання, де переважає самостійна пізнавальна діяльність учнів. Для пробудження інтересу учнів до навчального матеріалу вчителю слід застосовувати різноманітні прийоми та методи роботи; створювати емоційно – комфортні для кожного учня умови роботи і «ситуацію успіху», створення педагогічної ситуації спілкування, що дозволяє кожному учневі, незалежно від ступеня його готовності до уроку, виявляти ініціативу, самостійність і винахідливість у способах роботи. При цьому залучаються знання і суб'єктивний досвід учнів, наводяться цікаві приклади й парадоксальні ситуації, демонструється зв'язок матеріалу що вивчається, з раніше вивченим. Учитель указує на практичне значення теми, яка розглядається. Інструментом такого стилю роботи виступає демократичний стиль спілкування учителя з учнями і продумана система оцінювання.
Одним зі шляхів формування позитивної мотивації до навчання ми вважаємо застосування інтерактивних методів навчання. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, що має на меті створення комфортних умов навчання, за яких кожен із них відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність. В процесі цієї діяльності учень вступає в діалог з учителем або однокласниками, бере активну участь у пізнавальному процесі, виконуючи творчі, пошукові, проблемні завдання в парах або в групах.
Провідними ознаками й інструментами інтерактивної взаємодії, за
О. Пометун, є:
1) полілог (багатоголосся);
2) діалог;
3) миследіяльність (учитель не передає учням готові знання, а організовує їх самостійну пізнавальну діяльність);
4) смислотворчість (самостійне створення і побудова нових знань);
5) свобода вибору (свідома регуляція й активізація власної поведінки, потреба в подоланні перешкод і труднощів, готовність і можливість самостійно діяти і взаємодіяти з кимось, усвідомлена відповідальність за зроблений вибір);
6)створення ситуації успіху та позитивність і оптимістичність оцінювання (неприпустимість порівняння досягнень одного учня з досягненнями іншого).
Вивчення і застосування інтерактивних методів навчання в особистій педагогічній практиці дало нам змогу зробити такі висновки. Завдяки впровадженню інтерактивних методів у навчальний процес зростає активність учнів; засвоєння учнями необхідних знань і вмінь відбувається в комфортних психологічних умовах через співпрацю та спілкування; підвищується якість оволодіння матеріалом; має місце усвідомлення учнями ситуацій повсякденного життя, в яких може бути застосований матеріал, що вивчається. Крім того, відбувається спільне розв'язання проблем і планування спільної діяльності, учні навчаються виокремлювати основне, досягати поставлених цілей, бути відповідальними.
Але що ж робити з тими учнями, які, не дивлячись на всі вчительські старання, не прагнуть ні до яких досягнень. Невмотивований учень стане мотивованим, якщо вчитель стане спілкуватися з ним, сприймаючи його в позитивному світлі. Не випадково психологи називають цей метод методом прогнозів.
Залежно від мети уроку і форм організації навчальної діяльності учнів використовую різноманітні типи інтерактивних технологій:
1) інтерактивні технології кооперативного навчання ( «Карусель», «Коло ідей», «Акваріум» та ін.) ;
2) інтерактивні технології колективно-групового навчання («Мікрофон», «Мозковий штурм», «Мозаїка» та ін. );
3) інтерактивні технології ситуативного моделювання ( «Імітаційні ігри», «Рольові ігри» та ін.);
4) дискусії, диспути .
Учні з великим задоволенням грають у рольові ігри: щось «продають» «покупцю, «готують страви», «вирушають у подорож», «рятують світ».
Для дискусій, диспутів, ‘‘круглих столів’’ обираються теми, які дійсно можуть викликати інтерес у учнів: «Чи легко бути молодим/знаменитим?», «Чи можна купити щастя за гроші?», «Що таке справжня дружба?», , «Переваги та недоліки сучасних ґаджетів» та ін..
Окрім інтерактивних форм і методів варто застосовати на уроках та у позакласній роботі проектні технології. Учні займають активну позицію під час такої роботи. Виконуючи проект, учні часто щось вирізають, зафарбовують, про щось пишуть, шукають інформацію у книгах, спілкуються з іншими людьми, знаходять ілюстрації, роблять фотографії. Учні різного рівня мовленнєвого розвитку можуть зробити свій власний проект - великий чи маленький, простий чи складний - і зможуть пишатися ним. Проектна робота має загальноосвітню цінність: вона сприяє розвитку в учнів ініціативи, незалежності, уяви, самодисципліни, співпраці з іншими учнями і корисних дослідницьких навичок. Тому використання проектних технологій на уроках іноземної мови є дійсно одним із ефективних засобів розвитку пізнавальної діяльності, індивідуальних і творчих здібностей школярів, їх мотиваційної сфери, нахилів, умінь, уподобань, інтелекту.
Висновки. Одним з основних завдань учителя сучасної школи є формування навчальної мотивації, яка виступає визначальним компонентом організації навчальної діяльності і є однією з головних умов реалізації навчально-виховного процесу. В ході аналізу психолого – педагогічної літератури ми виокремили умови, за яких відбувається формування позитивної мотивації до навчання: чітка організація процесу навчання; застосування різноманітних методів і засобів навчання (зокрема інтерактивних методів) та різних видів роботи на уроці; створення «ситуації успіху», міжособистісні взаємини учителя з учнями, гнучка система оцінювання. При застосуванні інтерактивних методів навчання спостерігаємо поповнення знань учнів шляхом їх взаємодії як з учителем, так і між собою. Колективна робота і відсутність критики сприяють створенню комфортних умов, в яких учень відчуває власну успішність і свої інтелектуальні досягнення. Кожен учень є задіяним у виконання певного завдання; відбувається самостійний пошук знань, що сприяє розвитку мислення. Таким чином, інтерактивні методи навчання пробуджують інтерес до навчального матеріалу, підвищують активність учнів і сприяють формуванню позитивної навчальної мотивації.
Список використаних джерел
formuvanna-pozitivnoi-motivacii-890.html