Формування предметних і життєвих компетентностей учнів шляхом використання діяльнісного підходу на уроках іноземної мови

Управління освіти виконавчого комітету Нетішинської ради

Нетішинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування предметних і життєвих компетентностей учнів шляхом використання діяльнісного підходу на уроках іноземної мови

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала вчитель англійської мови,

спеціаліст вищої категорії

 Нетішинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

Поліщук Лариса Петрівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нетішин - 2018

 

 «Свої здобутки людина може впізнати, 

тільки спробувавши застосувати їх у ділі.»

Сенека

1.                   Діяльнісний підхід до навчання. Комунікативний аспект  

Удосконалення загальної середньої освіти спрямовано на переорієнтацію   процесу навчання, на розвиток особистості учня, навчання його самостійно оволодівати новими знаннями. Сучасна молода людина об'єктивно змушена бути більш мобільною, інформованою, критично і творчо мислячою, а значить і більш мотивованою до самонавчання і саморозвитку.

Сьогодні пріоритетними є ті концепції чи системи навчання іноземних мов, котрі реалізують особистісно орієнтований, діяльнісний, комунікативно-когнітивний і соціокультурний підходи до вивчення іноземних мов. Діяльнісна спрямованість навчання іноземних мов відображена в цілях навчання і в структурі програми: акцент зміщений на розвиток іншомовної комунікативної компетенції учня в єдності всіх її складових (мовної, мовленнєвої, соціокультурної, навчально-пізнавальної компетенції). Діяльнісний підхід передбачає активну участь учнів у навчальному процесі з мови, де особливого значення набувають саме мовленнєві вміння, що належать до різних видів мовленнєвої діяльності -слухання, говоріння, читання й письма.

Зокрема, у новому Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти читаємо:

«Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища».

Варто відзначити нове:

Слайд 0

Діяльнісний підхід ґрунтується на визнанні діяльності основою, засобом і вирішальною умовою розвитку творчої активності особистості.

Саме цей підхід дозволяє уникнути розриву між теоретичними знаннями та застосуванням їх на практиці.

Слайд 1.

Основні положення діяльнісного підходу у навчанні

1.Психіка учня нерозривно пов'язана з його діяльністю.

2.Механізмом здійснення діяльності є розв'язання різноманітних завдань.

3.Виконувати діяльність учню дозволяє засвоєний ним досвід суспільно-історичної практики, який передається як за допомогою старшого покоління, так і може бути набутим протягом життя.

4.Існують два спеціально організованих види діяльності, у процесі яких люди засвоюють досвід попередніх поколінь виховання та навчальна діяльність.

5.Передача досвіду попередніх поколінь у навчальній діяльності називається навчанням.

6.Коли учень вчиться, то його діяльність це навчальна діяльність.

7.Завданням учителя є навчання учнів умінню виконувати діяльність, за допомогою якої вона реалізується.

8.Кінцевою метою навчання є формування способу дій.

9.Усяке навчання знанням у той же час є і навчанням відповідним розумовим діям, а формування розумових дій неможливе без засвоєння визначених знань.

10.Первинними з точки зору цілей навчання є діяльність та дії, що складають цю діяльність, а не знання.

11.Знати - це не просто пам'ятати відповідні знання, а виконувати відповідну діяльність, що пов'язана з цими знаннями.

12.Засвоїти знання можна тільки оперуючи ними.

13.Знання - не ціль навчання, а його засіб, відносно діяльності вони відіграють службову роль, що пояснює та готує практичні дії.

14.Проектування будь-якої навчальної діяльності необхідно починати не з формування певної системи знань, а з психологічного аналізу майбутньої діяльності і її змісту.

 

В контексті діяльнісного підходу ми розглядаємо школяра як активного суб’єкта навчання, що спрямоване на оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю.

 

Слайд 2

 Діяльнісний підхід у навчанні передбачає:

 переорієнтацію навчання з традиційного засвоєння і запам’ятовування готових форм знань на процес їх отримання і функціонування;

 формування основних видів діяльності – спілкування, пізнавальної і навчальної діяльності, – співвідношення і пріоритет яких змінюватимуться впродовж навчання;

 цілеспрямоване формування основних умінь і навичок як розумових дій на основі поетапного їх відпрацювання.

Слайд 3

Можна виділити декілька характеристик діяльнісної позиції учня в навчальному процесі:

 стійка навчальна мотивація (пізнання, спілкування у формі співробітництва): "Мені це цікаво, потрібно"; здатність формулювати мету та визначати умови її досягнення: "Я розумію, що і чому виконую";

 володіння діями (предметними та мисленнєвими), які дозволяють вирішувати навчальні завдання, (тобто досягти мети: "Я знаю, як досягти результату";

 здатність до самоконтролю та самооцінки результатів навчальної діяльності: "Я можу оцінити отриманий результат і свою роботу; я бачу, що потрібно ще зробити, щоб покращити результат" і т.д.

 

Діяльнісний підхід висуває на перший план комунікативний аспект мови та інтеграцію різних сторін, пов’язаних з процесом спілкування. Розглядаючи спілкування як організацію і керування навчальною діяльністю учнів, я орієнтую процес навчання на вирішення школярами дослідницьких, комунікативних, пізнавальних завдань, а це вимагає визначення таких видів мовних робіт, що спрямовані на розвиток творчих здібностей учнів

 

Слайд 4

Переваги діяльнісного підходу:

• Забезпечує гармонійний, цілісний розвиток дитини.
• Підходить для груп з дітьми різного рівня здібностей.
• Дозволяє застосовувати більш широку мовну складову.
• Забезпечує високу мотивацію.
• Дозволяє учням отримувати мовний досвід як результат практичної діяльності.
• Мотивує учнів знаходити мовні рішення, лексику, структури, які необхідні в даний момент для вирішення практичних завдань.
• Розвиває навички соціальної взаємодії.
• Забезпечує успішний розвиток власних мовних навичок, творчої активності кожної дитини.

 

Слайд 5

У формуванні комунікативно-мовленнєвих умінь учнів можна виділити кілька етапів:

• попереднє ознайомлення з метою дії, створення необхідної мотивації;
• - складання схеми передбачуваних дій;
• - виконання дій у матеріальному чи матеріалізованому вигляді;
• - формування дії як зовнішньо-мовленнєвої;
• - виконання дій подумки.

 

Слайд 6

Найбільш ефективні мовленнєві вправи:

•                   конструювання речень з урахуванням запропонованої мовленнєвої ситуації;
•                   відновлення тексту з поданим заголовком та кінцем;
•                   побудова тексту-опису за аналогією і за поданим початком;
•                   складання тексту-міркування при відповіді на запитання або за поданим початком;
•                   складання тексту за поданим заголовком та опорними словами; розгортання певного сюжету в текст;
•                   редагування та переклад;
•                   розширення і згортання висловлювань;
•                   заміна окремих елементів висловлювань і перебудова усієї структури при збережені змісту.

Вибір найбільш доцільних вправ визначається і знанням особливостей учнівського мовлення, розумінням динаміки становлення комунікативних умінь, що дозволяє ефективно працювати над запобіганням та усуненням найхарактерніших помилок. Перш за все требі навчити учнів вільно спілкуватися. Для досягнення цієї мети я використовую різноманітні прийоми і методи.

 

Ігри та ігрові ситуації

Серед різних прийомів організації занять найбільший інтерес у учнів викликають ігри та ігрові ситуації, оскільки вони наближають мовленнєву діяльність до реальної норми, допомагають розвивати навики спілкування, є добрим способом ефективного відпрацювання мовного матеріалу, забезпечують практичну направленість навчання.

Гра – це діяльність, в якій дитина спочатку емоційно, а потім інтелектуально освоює всю систему людських відносин. Ігри комплексно впливають на інтелектуальну, емоційну, вольову, комунікативну та інші сторони підростаючої особистості. Виконуючи "діяльнісні завдання", які побудовані на основі ігрового, імітаційного та вільного (реального) спілкування, учні вчаться використовувати англійську мову в різних ситуаціях.

Різноманітність ігор, які ми можемо використовувати на уроках англійської мови, величезна.

 

Слайд 7

ВИДИ ІГОР:

• Фонетичні ігри
• Ігри на засвоєння літер алфавіту
• Ігри для розвитку навичок читання
• Лексичні ігри
• Граматичні ігри
• Рольові ігри
• Ігри-інсценування
• Вірші і пісні, які супроводжуються рухами;
• Ігри - змагання (діти поділяються на команди і виконують різні завдання);
• Ігри з м’ячем (питання-відповідь, переклад слів і речень з української на англійську і навпаки);
• Настільні ігри (лото, доміно, малювання);
• Діалоги з героями книг англійських та американських авторів (Вінні-Пуха, Мері Попінс, Білосніжка та семеро гномів, Мауглі, Том Сойер);
• Рольові ігри („У лікаря”, „В магазині”).

Використання гри під час іноземної мови сприяє мимовільному запам’ятовуванню мовного матеріалу й формуванню міцних навичок усного мовлення.

Навчальні ігри відрізняються від розважальних тим, що мають вузьку методичну ціль.

Але для учнів навчальна гра залишається розвагою, тренування відкладається на другий план.

У процесі своєї роботи я розглядаю навчальну гру як вправу. Заздалегідь слід визначити, яку навчальну ціль матиме та чи інша гра, але я не повинна в жодному разі показувати учням, що мене цікавить другий план, бо гра перейде у формат звичайної вправи.

Гра сприяє виконанню важливих методичних задач:

•                     створення психологічної готовності дітей до мовного спілкування;
•                     забезпечення природньої необхідності багаторазового повторення учнем мовного матеріалу;
•                     тренування учнів у вигляді потрібного мовного варіанта, що є підготовкою до непередбачуваних ситуацій спілкування взагалі.

Гра-це особливе емоційне заняття, яке потребує напруження емоційних та розумових сил.

Цілі гри-засвоїти найпростіші мовленнєві зразки на всіх етапах навчання. Гра дає можливість учням багаторазово повторити словосполучення, вислови, приказки тощо.

Але в грі важливо те, як я зумію зацікавити і захопити грою учнів. Це одна з найважливіших рис гри.

Таким чином, спираючись на все вищезазначене, я можу сказати, що гра- це:

1)мовна діяльність;

      2)вмотивованість, прояв ініціативи у дітей;

3)індивідуальний підхід;

4)навчання і виховання у колективі;

5)розвиток психічних функцій та здібностей;

6)” навчання із задоволенням” (за словами С.Л.Соловейчика).

Так,при роботі над лексикою за темою «Одяг» у класі з'являється «магазин». На прилавку «магазину» розкладені різні предмети одягу, які можна купити.

Учні заходять в «магазин» і купують те, що їм потрібно.

При проведенні рольових ігор я використовую засоби наочності, вивішується картинка, на якій зображена певна ситуація.Учням пропонується зіграти роль персонажів, зображених на картинці, відповідно до ситуації, представленої на ній. В залежності від теми, по якій висловлюється учень, можна дати слідуючі установки для інших учнів в класі:

•                     прослухайте розповіді учнів і скажіть чия краща (чия цікавіша); 
•                     прослухайте розповідь учня і задайте йому питання для отримання додаткової інформації;
•                     прослухайте повідомлення учня, погодьтесь чи не погодьтесь із його думкою і висловте свою думку щодо почутого;
•                     прослухайте розповідь (діалог, читання) учнів і дайте їм корисні поради.

 

2.                   Читання

 Читання є одним з найважливіших засобів отримання інформації та в житті сучасної освіченої людини займає значне місце.

В процесі навчання англійської мови в 5-7 класах учні розвивають уміння і навички в читанні, сформовані в попередні роки навчання. Удосконалення техніки читання ведеться нерозривно з роботою над читанням як комунікативним умінням. Передбачається оволодіння основними видами читання: ознайомлювальним, навчальним, пошуковим та переглядовим.

В матеріалах для читання я пропоную здебільшого доступні учням в мовному відношенні і за змістом автентичні тексти різних жанрів (Листи, вірші англійських та американських авторів, уривки з художньої прози, газетні статті, тексти рекламного характеру з незначною адаптацією, оголошення, телеграми, сторінки щоденника, календаря, путівника, карти та ін.)

На середньому ступені навчання важливим методичним прийомом залишається читання вголос як спосіб вдосконалення техніки виразного читання та розвитку слуховимовних навичок. Однак у процесі навчання поступово основною формою читання безумовно стає читання мовчки - як найбільш типова форма читання в повсякденному житті.

Форми мовної діяльності тісно переплітаються між собою. Наприклад, перехід від читання тексту, який містить новий для учнів сюжет або фактологічний матеріал, до його подальшого обговорення з використанням відомих учням лінгвістичних засобів і засобів, які учні почерпнули з тексту. Дана модель має свою логіку і послідовність розгортання роботи. Спочатку учні читають текст мовчки з використанням однієї з запропонованих їм стратегій (з метою ознайомлення з загальним змістом, вибору потрібної інформації, досить повного розуміння прочитаного.) Потім, наприклад, при ознайомчому читанні вони інтерпретують текст, виділяючи основні факти, визначають тему і ідею тексту. У процесі роботи учні все далі відходять від конкретного змісту тексту, потім через призму власного життєвого досвіду (як ти особисто ставишся ...) висловлюють точку зору. Завершується робота власним міркуванням про проблеми, порушені у цьому тексті.

Особливості читання як мовної діяльності роблять його досить ефективним засобом навчання. На просунутих ступенях навчання читання текстів виступає і як один із способів розширення словника.

Запам'ятовування при читанні може бути як мимовільним, так і довільним. Перше має місце переважно при швидкому (ознайомчому) читанні, коли увагу зосереджено на змісті тексту. Результативність запам'ятовування цього виду особливо відчутна при інтенсивному читанні, тому на всіх щаблях навчання я рекомендую читати багато легких (для відповідного рівня) текстів. Довільне запам'ятовування досягається тим, що увага учня свідомо спрямовується не тільки на зміст, а й на мовні засоби його вираження.

В практиці роботи я опираюся на обидва види запам'ятовування.

Запам'ятовування мовного матеріалу, що відбувається під час читання, забезпечує накопичення позитивного мовного досвіду, наявність якого - необхідна умова правильності усного мовлення (говоріння). Позитивний вплив читання на розвиток усного мовлення виявляється можливим завдяки тому, що в процесі читання (і тихого, і голосного) залучені всі аналізатори, які беруть участь в говорінні.

Крім цього, зміст прочитаних текстів служить основою для багатьох вправ, безпосередньо спрямованих на розвиток усного мовлення - питально - відповідні вправи, перекази, бесіди та дискусії з прочитаного та ін.

 Мої учні дуже полюбляють читати тексти та виконувати завдання до них, запропоновані British Council TeachingEnglish.  Тексти, пісні ,ігри можна знайти на сайті  https://learnenglishkids.britishcouncil.org  

  Слайд 10

3.                   Використання комп’ютерних технологій

Використання комп’ютерних технологій дозволяє досягти цілей, поставлених комунікативно-діяльнісним викладанням англійської мови. Такий підхід дає можливість стимулювання учнів, адже вони беруть активну участь у процесі навчання, заохочення висловлення власної думки, вираження своїх почуттів і використовування власного досвіду. За такого підходу учні стають активними учасниками навчальної діяльності, яка імітує або створює реальні чи реалістичні ситуації.

У своїй діяльності за допомогою комп’ютера я використовую різноманітні комп’ютерні технології: мультимедійні презентації, електронні таблиці, відео матеріали, Інтернет - ресурси, програмне забезпечення до британських навчальних курсів. Їх вид залежить від типу уроку, його мети та структури.

На уроці введення нового матеріалу незамінним є використання мультимедійних презентацій, інтерактивного проектора й таблиць - найефективніших під час семантизації лексичних одиниць та первинного відпрацювання їх використання.

Ефективним для розвитку мовних та мовленнєвих навичок, зокрема граматичного аспекту говоріння, є використання наочності, відтвореної за допомогою комп’ютера. Наприклад, застосування комп’ютерних технологій є доцільним під час тренування учнями вживання часових форм Present Simple та Present Continuous, а також закріплення вживання інших граматичних груп.

На уроках узагальнення та систематизації знань використання комп’ютерних технологій допомагає структуруванню отриманих знань. Електронні тести, вікторини, анімаційні таблиці, малюнки та схеми, відеофільми сприяють підвищенню результативності засвоєння навчального матеріалу, ефективному використанню часу на уроці, мають велику практичну направленість завдяки зв’язку з реальним життям та іншими шкільними предметами.

Комп’ютерні технології відіграють важливу роль у організації навчально-виховного процесу завдяки тому, що вони надають мені, як вчителю можливість урізноманітнити форми та методи роботи на уроці. Використовуючи комп’ютер, маю можливість організувати індивідуальну, парну й групову форми роботи. Наприклад, під час перегляду відео фрагменту у беззвучному режимі, учні відтворюють ситуацію спілкування у власному мовленні. Така робота передбачає участь тієї кількості учнів, яка потрібна для інсценізації даного фрагменту. Також використання комп’ютерних технологій стають у пригоді для наближення навчальної ситуації до реальної під час рольових ігор, дискусій, обговорень та інтегрованих уроків, що сприяє розвитку навичок говоріння учнів.

Таким чином, перевагами застосування інформаційно-комп’ютерних технологій під час проведення уроків англійської мови, на мій погляд, можна вважати:

• підвищення якості навчання та ефективності контролю,
• збільшення кількості додаткової інформації,
• скорочення часу подачі матеріалу,
• зорієнтованість на сучасні методи навчання, які стимулюють мотивацію учнів.

 

4.                   Аудіювання

У практиці шкільного викладання слухання виступає невід’ємним компонентом навчання говоріння, читання, і письма, а також засобом навчання, що використовуються під час усної презентації мовленнєвого матеріалу та в усних тренувальних вправах рецептивно-репродуктивного характеру.

Практична мета навчання аудіювання полягає в тому, щоб навчити учнів розуміти на слух іноземну мову, пропоновану в нормативному темпі вчителем або записі.

 

Слайд 11

Успішність аудіювання залежить:

• Від самого слухача (від рівня розвитку у нього мовленнєвого слуху, пам’яті, наявності уваги, інтересу і т.п.), його індивідуально-психологічних особливостей);

• Від мовних особливостей аудіотексту та його відповідності мовленнєвого досвіду і знанням учнів;

• Від умов сприйняття аудіотексту.

 

Слайд 12

Можливі види завдань до прослуханого тексту:

1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді.

2. Завдання на встановлення відповідності.

3. Завдання на визначення правильності або неправильності твердження.

4. Завдання на заповнення пропусків.

5. Завдання з розгорнутою відповіддю.

 

Недоліки діяльнісного підходу

Однак, не можна не бачити недоліки і небезпеки, що лежать в діяльнісному підході:

•                     Потрібно багато часу для підготовки до уроку.
•                     Потрібна впевненість і вміння вирішувати питання підтримки дисципліни вчителем при подібній організації уроку.

• Важко організувати таку роботу в класно-урочному форматі.
  •                     Є небезпека, що така діяльність, як практичне виготовлення поробки, займе більше часу, ніж мовна практика.
  •                     Необхідно вільне володіння англійською мовою вчителем.
  •                     Діяльність повинна бути співвіднесена з планованими мовними результатами.
  •                     Необхідна готовність до взаємодії між вчителями, у тому числі різних предметів.

 

ВИСНОВКИ

Розглядаючи мовну підготовку в такому плані, слід відзначити, що навчати мови – це означає не тільки давати знання про мову, а й навчити користуватися мовою як засобом спілкування, критично мислити, отримувати інформацію з усіх доступних джерел, оцінювати її, розуміти співрозмовника, формулювати власні думки.

З погляду діяльнісного підходу, спілкування – це не лише обмін інформацією (комунікація), але і встановлення взаєморозуміння між людьми, обмін знаннями, діями, цінностями і міжособистісне спілкування, що є найважливішою передумовою розвитку учня, його пізнавальних і творчих здібностей.

Під діяльнісним підходом і навчанням на його основі розуміють організацію навчального процесу, основу якого складає комунікативна взаємодія, що забезпечує участь кожного з них як об’єкта і суб’єкта пізнавальної діяльності. Такий підхід реалізується використанням методів і прийомів роботи, що забезпечують спільну пізнавальну діяльність учнів: взаємонавчання, робота в парах, взаємоконтроль, бесіда, дискусія та інші. Він передбачає співробітництво у навчанні, у якому зацікавлені, як вчитель, так і учні. Колективна навчальна, переважно пошукова діяльність, сприяє формуванню пізнавальних мотивів, у результаті чого знання і уміння засвоюються свідомо.

Навчання на основі діяльнісного підходу відповідає сучасним вимогам до освіти. Використання ІКТ на уроках англійської дозволяє інтенсифікувати діяльність вчителя та учня; підвищити якість навчання предмету; переваги мультимедійних технологій, порівняно з традиційними, різноманітні: наочне представлення матеріалу, можливість ефективної перевірки знань, різноманітність організаційних форм у роботі учнів і методичних прийомів у роботі вчителя.  

Згідно з методичними рекомендаціями щодо організації навчально-виховного процесу зміст навчання іноземної мови має бути зорієнтованим на розвиток мотивації до вивчення і на формування комунікативних умінь та навичок у всіх видах мовленнєвої діяльності.