14 липня о 18:00Вебінар: Школа без дискримінації: таємниці гендерного виховання

Формування професійної компетентності майбутнього вчителя історії

Про матеріал

Стаття присвячена висвітленню сутності та змісту професійної компетентності вчителя. Розкрито та проаналізовано основні поняття професійної компетентності, розглянуто основні етапи підготовки майбутнього вчителя історії.

Перегляд файлу

Педагогіка вищої школи

 

О.В. Свистун,

вчитель історії та інформатики Прилуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 Прилуцької міської ради Чернігівської області

 

Формування професійної компетентності майбутнього вчителя історії

 

Анотація. Стаття присвячена висвітленню сутності та змісту професійної компетентності вчителя. Розкрито та проаналізовано основні поняття професійної компетентності, розглянуто основні етапи підготовки майбутнього вчителя історії.

Ключові слова: компетентність, компетентнісний підхід, умови формування компетентності, вчитель історії.

 

Постановка проблеми.  Сучасна українська школа потребує підвищення вимог до підготовки майбутніх вчителів історії. Найчастіше перед вчителем історії постає ряд проблем, зокрема: постійна зміна змісту освіти, недостатня забезпеченість матеріально-технчної бази, розбіжність фактичного матеріалу курсу історії з висвітленням історичних фактів засобами масової інформації (ЗМІ), недостатнє володіння вчителями історії інформаційно-комунікаційних технологій. Вирішення поставлених завдань під силу вчителю, який володіє високим рівнем професійної компетентності.

Саме тому підвищенню рівня підготовки вчителів історії сприятиме використання компетентнісного підходу. Змістом якого являється навчальна діяльність, яка формує практичні здатності та творчі здібності, а не просто надає майбутньому фахівцю систему знань, умінь і навичок.

Стан дослідження.  Питання професійної компетентності широко досліджувались, обговорювались та висвітлювались у роботах О. Пометун,    І. Зимньої, Н. Бібік, О. Савченко, Л. Сохань, О. Сухомлинської,                      А. Хуторського, О. Кучер, Л. Хоружої.

І. Родигіна, А. Старєва, К. Баханов, Г. Фрейман, С. Шишов, О. Кучер у своїх працях підіймали питання методики здійснення предметних компетенцій під час навчальної діяльності здобувачів освіти.

Щодо визначення поняття «професійна компетентність», то і в цьому питанні існує ціле розмаїття визначень. Так, на думку В. Ягупова та В. Свистун, професійна компетентність фахівця є «складним інтегральним інтелектуальним, професійним і особистісним утворенням, яке формується у процесі його професійної підготовки у ВНЗ, проявляється, розвивається і вдосконалюється у професійній діяльності, а ефективність її здійснення суттєво залежить від видів його теоретичної, практичної та психологічної підготовленості до неї, особистісних, професійних і індивідуально-психічних якостей, сприйняття цілей, цінностей, змісту та особливостей цієї діяльності» [1, с. 6].

   Виклад основного матеріалу. У сучасному освітньому процесі історичні знання займають важливе місце з такими поняттями, як знання й компетентність. Від історичних знань суспільства залежить формування свідомої нації та незалежної держави.

З початком епохи інформатизації суспільства, людство швидко почало отримувати великі об’єми необробленої інформації. Саме тому вчителям історії як нікому іншому потрібно встановити істинні та хибні твердження, джерела та витоки інформації, які можуть бути неправильно сприйняті суспільством. Для цього вчителю історії потрібно вміти застосовувати та використовувати  компетентнісний підхід до аналізу та пояснення історичних фактів та подій.

Основною методологією у вирішенні поставлених цілей перед вчителем лежить знання компетентностей, які допоможуть йому у правильному, цікавому та змістовному викладі матеріалу, адже це і є запорука професійно компетентнісного вчителя, який буде конкурувати на ринку праці в сучасних умовах.

Сучасна педагогічна система базується на вирішенні поставлених перед нею завдань, основні з яких це формування активного громадянина з свідомою громадською позицією, яка має високий рівень інтелекту та стійкі духовно-моральні цінності в поєднанні з демократичним типом мислення, патріота, який має широкий та відкритий світогляд, вміння та прагнення до самоосвіти.

Л. Карпова вважає, що структурними компонентами професійної компетентності є три сфери: мотиваційна (мотиви, настанови, орієнтації, спрямованість), яка забезпечує сформованість загальнокультурної, особистісно-мотиваційно та соціальної компетентності; предметно-практична (операційно-технологічна), що сприяє розвитку певних підвидів професійної компетентності: методологічної, практично­-діяльнісної, дидактико-методичної, спеціально-наукової, економіко-правової, екологічної, інформаційної, управлінської, комунікативної; сферу саморегуляції, що розвиває психологічну компетентність та аутокомпетентність [2, с. 10-11].

До історичної  компетентності відносять:

  • Хронологічна компетентність.
  • Просторова компетентність.
  • Логічна компетентність.
  • Інформаційна компетентність.
  • Аксіологічна компетентність.

В процесі підготовки майбутніх вчителів історії повинні бути сформовані основні особливості сучасного вчителя історії, а саме:

  • професійна та фахова компетентність - ця особливість характеризується здатністю до постійного вдосконалення вмінь та навичок педагогічної майстерності та володіння вільним та постійно обновлюваним теоретичним матеріалом, які допоможуть підняти результативність навчання та матимуть позитивний виховний результат. Створення нових власних методів та підходів вчителем історії являється якісним показником високої педагогічної майстерності;
  • громадянська свідомість. Вчитель як осередок державницької політики відіграє роль провідника до створення свідомо-патріотичного громадянина країни та допомагає у світосприйнятті молоддю державних ідей та цілей;
  • особиста культура педагога. Особистісно-орієнтовний підхід до учнів завжди притаманний справжньому педагогу. Вміння бачити багатогранний внутрішній світ людини та щиро, відкрито співпереживати, дає можливість вчителю мати довіру та бути прикладом для наслідування. З популяризацією соціальних мереж, вчитель повинен звернути увагу на коректне ведення власної сторінки, блогу, сайту чи опублікованих матеріалів за для уникнення компрометуючих матеріалів, які матимуть негативні наслідки;
  •  демократизм. У новій українській школі учень має право мати свої погляди, думку та давати оцінку історичним подіям виходячи з свого світосприйняття, які в свою чергу можуть відрізнятися від позиції педагога та авторів підручників. Основа демократичних відносин, основний принцип методики викладання історії;
  • гуманістична спрямованість викладання базується на виокремленні людей як окремих особистостей зі своїми життєвими проблемами, з контексту історичних подій.

Висновки. Покращення якості підготовки майбутнього вчителя історії повинна здійснюється внаслідок формування 5 особливостей: професійна та фахова компетентність, громадянська свідомість, особиста культура педагога, демократизм, гуманістична спрямованість викладання. Шляхом формування історичної компетентності майбутніх педагогів, вчителі історії повинні методично правильно розв’язувати проблеми, які виникають, з легкістю виконувати аналіз, синтез та роз’яснення навчального матеріалу. Майбутні фахівці також повинні бути готовими до запобігання, виправлення помилок учнів чи навпаки задля здійснення успішного навчального моменту використовувати метод помилок. Створення майбутнім вчителем власних методів, прийомів чи навчання являється показником високої педагогічної майстерності.

Тому професійна компетентність вчителя історії має глибокий зміст, адже з потребами суспільства змінюються вимоги до професії та їх компетентності.

Література:

1. Ягупов В.В. Компетентнісний підхід до підготовки фахівців у системі вищої освіти / В.В. Ягупов, В.І. Свистун // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія» . Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. - К. : КМ Академія, 2007. - Т. 71. - с. 3-8.

2. Карпова Л.Г. Формування професійної компетентності вчителя загальноосвітньої школи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 - «Теорія і методика професійної освіти» І Лариса Георгіївна Карпова. - Харків, 2004. - 27 с.

 

 

docx
Додано
13 вересня 2018
Переглядів
1143
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку