Формування творчої активності та життєвих компетентностей учнів на основі використання інноваційних педагогічних технологій

Відділ освіти Барвінківської районної державної адміністрації опорний заклад

Барвінківська ЗОШ I-III ст. №1

Барвінківської районної ради Харківської області

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСТУП

НА ЗАСІДАННІ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ

 

Формування творчої активності та життєвих компетентностей учнів на основі використання інноваційних педагогічних технологій

 

 

 

 

 

Підготувала

вчитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії, Лєбєдєва О.С.

 

 

 

 

 

2018

Шановні колеги!

Всі ми добре розуміємо, що сучасна школа повинна підготувати випускника здорового, грамотного, культурного, який не тільки має знання, а й вміє їх використовувати в житті.

Життя доводить, що в складних умовах найкраще орієнтується, приймає рішення, постійно змінюється, плідно працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники. Формування творчої активності та життєвих компетентностей учнів на основі використання інноваційних педагогічних технологій. (Слайд 1)

За основу своєї роботи я взяла слова В.Сухомлинського: «Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, давати їй радість успіху в розумовій праці»

У державному стандарті базової і повної середньої освіти так визначено мету освітньої галузі «Мови і літератури: «Формування комунікативної і літературної компетенції, що базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях»

Компетентність – це загальна здатність особистості, яка характеризується складними вміннями, навичками, що базуються на знаннях, які дають змогу ефективно діяти або виконувати певну функцію.

Слайд 2

 

Принципи компетентісного навчання:

•  науковість;
•  емоційність;
•  раціоналізм у методах і прийомах;
•  діагностичність;
•  інноваційність;
•  інтерактивність;
•  співтворчість.

 

За новою програмою з української літератури виділено (слайд 3)

 

 

 

 

 

Аспект формування компетентностей літературної компетенції, які сприяють розвиткові особистості та її самореалізації в житті

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки літературна компетенція – це не просто певна сума знань, а творче перевтілення їх, то модель літературно-компетентної людини має виглядати так:

Слайд 4

Літературно-компетентна людина

Комунікабельність		Вміння працювати в команді
Творчість
Ерудиція
Літературознавець Дослідник Критик		Вміння спілкуватись з людьми
Інтерпретатор Творець Читач		Вміння знаходити потрібну іформацію
Знання		Вміння використовувати інформацію у вирішенні життєвих завдань
Уміння
Переконання

Як зробити так, щоб сучасний учень був грамотним, цікаво писав твори, перекази? Ці питання хвилюють кожного вчителя-словесника.

Дослідом доведено, що найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання.

Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.

Все частіше в нашій мові вживається слово «інновація». Нагадую, що в перекладі з латинської воно означає оновлення, зміну, введення нового. У педагогічній інтерпретації інновація означає ті нововведення, що поліпшують хід і результати навчально-виховного процесу.

Неабияке значення має відмова від традиційних методів навчання і використання нестандартних форм і методів.

Найбільш популярними у педагогів є такі педагогічні технології (Слайд 5)

 

•                            Інформаційно-розвивальні
•                            Діяльнісні
•                            Розвивальні
•                            Особистісно- орієнтовані.

 

Інформаційно-розвивальні, які передбачають виклад педагогом теоретичних відомостей під час проведення лекції, організацію самостійної роботи учнів з вивчення нових знань із теоретичних джерел.

 

Діяльнісні, які спрямовані на підготовку компетентного випускника, здатного кваліфіковано розв’язувати життєві завдання. Ці технології передбачають проведення аналізу ситуацій, розв’язання ситуативних завдань, організацію дослідницько-пошукової роботи.

 

Розвивальні, які спрямовані на розвиток майбутнього компетентного випускника, здатного творчо мислити, самостійно визначати форми і засоби вирішення проблемних ситуацій.

 

Особистісно-орієнтовані, метою яких є формування активної творчої особистості, здатної самостійно будувати і коригувати свою навчально-пізнавальну діяльність.

Отже, педагогічна інновація – це рішення педагогічних проблем оригінальним нестандартним шляхом. Яскравий інноваційний характер носять

 

 

Слайд 6

Інтерактивні технології:

•                                                 робота в парах, групах;
•                                                 вправа «Очікування»;
•                                                 вправа «Мікрофон»;
•                                                 вправа «Мозкова атака»;
•                                                 вправа «Віночок бажань» та інші.

 

Слайд 7     а також

Нестандартні уроки:

 

•                                                 урок-проект;
•                                                 урок-практикум;
•                                                 урок-гра;
•                                                 урок-КВН;
•                                                 урок-семінар;
•                                                 урок-майстерня та інші.

 

 

Сучасному педагогові важливо вибрати те «зерно», що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості.

Основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання, - це створення ситуації успіху, сприятливих умов для  повноцінної діяльності кожної дитини. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаємопорозуміння і співпраці між вчителем і учнем.

Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Яким же повинен він бути? Сучасний урок – це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є:

Слайд 8

Ознаки сучасного уроку

• підготовка не мовознавців-теоретиків, а гуманних освічених людей;

• навчання не словом, а справою;

• проведення його не для учнів, а разом з ними;

• спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;

• забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.

 

Складові ефективності й успішності уроку можна зобразити так:

Слайд 9

 

 

 

+ ++ =

 

 

На своїх уроках перевагу віддають креативному мисленню учнів. Нагадаю, що креативність (від латинського «creatio» - творення). Це творення  мислення, це здатність учня до творчого виконання поставлених перед ним завдань.

 

Слайд 10

Для себе прийнятною вважаю таку модель творчої особистості учня:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Модель творчої особистості, яка вміє організувати творчу діяльність, творче спілкування, творчий пошук. Яка вміє мислити, яка є активною.

Креативне мислення є інструментом для розвитку мовленнєвих знань, умінь, навичок. Творчість учня активізується під час переказування чи «усного малювання», роботи над словом-образом, адже вміння виділити головне, сприймати твір як єдине ціле – ознака добре розвиненого логічного і творчого мислення. У старших класах використовую завдання, що містять елементи творчого пошуку, порівняння.

Розвитку креативності допомагають насамперед уроки, де використовую творчі і випереджувальні завдання, що забезпечує індивідуальний підхід до кожної дитини.

Досягти результату на уроці допомагають інноваційні технології, серед яких важливу роль відіграє інтерактивне навчання.

 

Слайд 11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У практиці своєї роботи я використовую такі інтерактивні технології навчання:

1 група – кооперативне навчання (у цій формі роботи такі методи: робота в парах, робота в групах);

2 група – технологія колективно групового навчання. Наприклад «Мозковий штурм» , «Мікрофон» - це ефективні методи колективного обговорення та пошук рішень на початку уроку.

3 група  - технології опрацювання дискусійних питань. Ця група допомагає навчати учнів формулювати аргументи, висловлювати свої думки, після прочитаного у кінці уроку.

Метод «Займи позицію», метод «Коло ідей»

Деякі форми, методи, прийоми роботи пропоную вашій увазі.

Щоб виховати інтерес до знань, на уроках часто проводжу лінгвістичні ігри. Так у  5 класі гра «П’ятий зайвий»

Слайд 12

 

 

 

Слайд 13

 

 

 

 

Слайд 14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 17

 

 

 

Слайд 18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Важливо, щоб учень почував себе на уроці комфортно, ненапружено. Якщо це виходить саме так, то у нього з’явиться інтерес до предмета, повага до вчителя, бажання брати участь у роботі уроку, здобувати необхідні знання.

Завдання сучасного вчителя – вести розмову на рівних, прислуховуватися до думки учнів, намагатися розуміти їх, не допускаючи фальші. Саме цієї мети ми намагаємося досягти, працюючи з нашими дітьми.

Давня мудрість говорить: «Якщо твої плани розраховані на рік – сій хліб, якщо на десятиріччя – посади дерево, якщо на віки – навчай дітей». Дякую за увагу!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана    література

 

1.     Голобородько, К.Ю., Ткаченко, Н.П. Інтерактивне навчання на уроках української мови та літератури/ Упорядник К.Ю., Голобородько, Н.П.,Ткаченко – Х.: Видавництво група «Основа», 2007. – 176с.
2.     Караман, С.О. Методика навчання української мови в гімназії. С.О., Караман – К.; 2000. – 272с.
3.     Плиско, К.М. Лінгводидактичні засоби організації навчання української мови в загальноосвітній школі. К.М., Плиско. – Х.: ВГ «Основа», 2010 – 315с.