Формування в учнів компетентнісного ставлення до свого здоров’я на уроках біології.

Гончарук Ірина Петрівна

вчитель біології, хімії та екології

Великосевастянівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Христинівської районної державної адміністрації

Черкаської області

Формування в учнів компетентнісного ставлення до свого здоров’я на уроках біології.

Найдорожчим скарбом, який нагороджує людину природа від народження і на довгі роки життя, є її здоров’я. Це справді незрівнянне багатство, яке необхідно не просто надійно берегти, а й повсякчас примножувати.

Конституція України визнає життя і здоров’я людини найвищими соціальними цінностями. Відповідно до Основного Закону, держава зобов’язана виховувати здорове покоління, від чого значною мірою залежить соціально-економічний розвиток країни і суспільства в цілому.

Сьогодні кожен має усвідомити, що «здоров’я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад», як визначено в Статуті Всесвітньої організації охорони здоров’я .

За останні десятиліття рівень здоров’я дітей, як показують дослідження вчених, неухильно знижується, що зумовлено впливом на дитячий організм численних соціально-гігієнічних і біологічних факторів. Аналіз структури захворюваності школярів за класами недуг показує таке. Перше місце серед них займають хвороби органів дихання - 76 %. Цей рівень переважно формується за рахунок гострих респіраторних вірусних захворювань, грипу, ангіни, бронхіту. Подальші місця в структурі захворюваності учнів займають нервово-психічні дисфункції, порушення постави, надлишкова маса тіла, зниження зору, тобто так звані шкільні форми патології, що виникають під впливом факторів шкільного середовища. На думку науковців та практиків, погіршення здоров'я учнів викликають:

• обмеженість рухової активності (гіподинамія);
• низький рівень організації харчування;
• відсутність продуктивної системи служб лікарського контролю за станом здоров’я учнів;
• порушення фізіолого-гігієнічних вимог до організації навчально-виховного процесу;
• недосконалість навчальних програм і методик організації здоров’язбереження в освітній установі;
• збільшення обсягу навчальних навантажень на учня, яке призводить до перевтоми, стресів;
• недостатній рівень компетентності педагогів, батьків, керівників освітніх установ у питаннях формування, зміцнення і збереження здоров’я всіх суб’єктів системи освіти та ін.

Це ще раз доводить, що охорона здоров’я школярів вимагає від працівників освітніх установ пошуку ефективних шляхів вирішення цієї проблеми. Необхідно організувати таку навчальну діяльність, яка б допомогла як учневі, так і вчителеві зберегти здоров'я.

Сучасна медицина займається не здоров’ям, а хворобами, не профілактикою, а лікуванням. Завдання ж школи – збереження духовного, фізичного, психічного  здоров'я учнів, формування в них відповідального  ставлення до власного здоров’я.

В зв’язку з цим одним із напрямків діяльності сучасної школи є збереження здоров’я підростаючого покоління. Для цього використовуються здоров’язберігаючі технології, що передбачають сукупність педагогічних, психологічних та медичних заходів, спрямованих на захист і забезпечення здоров'я, формування ціннісного відношення до нього.

Мета здоров’язберігаючих освітніх технологій навчання – забезпечити школяру можливість збереження здоров'я за період навчання в школі, сформувати необхідні знання, вміння та навики здорового способу життя, навчити використовувати одержанні знання у повсякденному житті. Для досягнення цієї мети велику роль відіграють предмети біологія, основи здоров'я та екологія викладання яких дозволяє органічно вписувати принципи здоров’язбереження в теми уроків, в різні завдання як на уроках, так і вдома.

Важливим компонентом здоров’язбережувального уроку є робота з усвідомлення учнями цінності власного здоров'я, формування у дітей механізму гармонізації стосунків із самим собою, з іншими, зі світом природи та світом культури. А звідси, окрім звичайних навчальних завдань, перед учителем стоять ще й такі: через свій предмет формувати життєві установки й пріоритети на здоров’я, викликати інтерес до самопізнання і самовдосконалення.

Здоров’язберігаючі технології не є чимось невідомим, таємним, чудодійним. Грамотно складений розклад уроків, використання вчителями на уроках та на перервах прийомів рухової активності, нейтралізації стресів, організації гарячого харчування, зв’язок навчального матеріалу з життям, озброєння учнів валеологічними та екологічними знаннями – це повсякденна діяльність школи.

Ефективність позитивного впливу на здоров’я школярів різних оздоровчих заходів визначається не хаотичністю методів, а системною роботою за всіма напрямками.

Практика показує, що процес формування свідомого ставлення до власного здоров'я потребує обов’язкового поєднання інформаційного й мотиваційного компонентів із практичною діяльністю учнів, що сприятиме оволодінню дітьми необхідними здоров’язберігаючими вміннями і навичками.

Діяльність учителя щоурочно повинна бути орієнтована на формування в дітей стійкої позиції, що передбачає визначення цінності здоров’я, почуття відповідальності за збереження й зміцнення власного здоров’я, поглиблення знань, умінь та навичок, пов’язаних з усіма складовими здоров’я (фізична, соціальна, психічна, духовна). Формування в учнів компетентного ставлення до власного здоров’я неможливе без реалізації всіх складових здоров’я.

Головна вимога до здоров’язбережувального уроку - не менше 50 % часу діти повинні знаходитися у стані рухової активності («паузи здоров’я», рухові дидактичні ігри та різноманітні активні дії, пересування дітей по класу, фізкультхвилинки, фітнес-данс тощо). Фізкультпаузи несуть значний оздоровчий ефект, а також є заходами активного відпочинку і підтримки високої працездатності (у тому числі розумової) протягом доби. Багатьма дослідниками встановлено, що в результаті рухової діяльності поліпшується мозковий кровообіг, активізуються психічні процеси, поліпшується функціональний стан центральної нервової системи.

Досвід моєї роботи ще досить малий, але я враховую досвід інших вчителів, при викладанні  даних навчальних предметів.

На уроках біології я ставлю за мету давати учням теоретичні знання про здоров’я та його складові частини, як воно закладається у людини з самого народження, як зберігається і руйнується. Намагаюсь розкрити учням, що здоров’я – поняття багатопланове і містить у собі не лише фізичну складову, а й психічну, і соціальну, і духовну. Учні в основному цінують фізичне здоров’я, тобто злагоджене функціонування окремих органів і всіх систем органів. Старшокласники ще розуміють, що психічне здоров’я не менш важливе, ніж фізичне. Розкриваю учням те, що саме психічне здоров’я складається із емоційної частини, до якої входять самоповага, гарний настрій, здатність розуміти почуття інших та розумової частини, що включає здатність одержувати й аналізувати інформацію та уміння використовувати цю інформацію у повсякденному житті. Багатьма дослідженнями доведено, що психічне здоров’я – це запорука особистого успіху. До важливості цих складових необхідно додати ще духовне здоров’я – формування цінностей у житті. Вивчаючи кожну тему розділів біології рослин, тварин, людини та загальної біології знаходжу час, щоб звернути увагу учнів на бережливе ставлення до свого організму і оточуючих людей.

Виходячи з цього:

- створюю у кабінеті біології комфортну атмосферу, адже проводити уроки у класі, де все на своєму місці і немає нічого зайвого – це важлива складова досягнення успіху у навчанні ;  

- допомагаю створити емоційний комфорт та ситуацію успіху, що є профілактичним способом запобігання психічного травматизму, стресу, неврозу;

- не дозволяю принижувати учнів, тому що на сьогоднішній день за статистикою психіка дітей порушена, і у дитини, яка відчуватиме приниження, буде викликатися агресія до вчителя та його предмету, а потім до когось або чогось іншого і в цілому складеться стереотип, що все виправити можна лише використовуючи приниження чи образи;

- враховую індивідуальні стилі навчання, майже, кожного учня класу, тобто тип темпераменту, ліво- чи правопівкульність, кінестетику, що допомагає мені встановити на що здатен у навчанні той або інший учень;

- забезпечую на уроках рухову активність, що сприяє профілактиці стомлення мозку (кисневому голодуванню), тобто мої учні ніколи не сидять за партами так, що їм не можна і поворухнутись, а це підвищує ефективність їхньої розумової і пізнавальної діяльності;

- забезпечую таку атмосферу, щоб учні не боялися вчителя, інакше вони не можуть сконцентрувати увагу, не можуть запам’ятати необхідного, тому що стрес ніколи не буває продуктивним і здоровим явищем;

- при вивченні ботаніки та зоології часто пропоную учням перевтілитися у якусь рослину чи тварину,тобто зайняти іншу нішу життя на планеті, що сприяє розвитку уяви, емоцій, відповідального ставлення до всього живого, чим активізується пізнавальна активність і формується психічне і духовне здоров’я; перевтілення носить назву імаготерапія;

- на уроках біології людини, вивчаючи системи органів, пропагую: важливість здорового способу життя, необхідність профілактики захворювань, значення вірного харчування, дотримання режиму сну та бадьорості, важливість загартування, боротьба з шкідливими для здоров’я факторами і, звичайно, дотримання сексуальної поведінки, що впливає на функціонування репродуктивної системи, яка є запорукою майбутнього здорового сімейного життя;

- використовую технології толерантного спілкування, які сприяють зниженню неприязні, розвитку емпатії та комунікативних здібностей, що необхідно для зміцнення психічного здоров’я;

- використовую різні види мистецтва, що важливо для профілактики емоційного напруження, а учні цим можуть розкритися і показати свій внутрішній світ, що сприяє зміцненню духовного здоров’я;

- використовую релаксопедичний метод, що включає в себе психологічне розвантаження, наприклад, сміхотерапію, яка створює бадьорий та життєрадісний тонус;

- використання рефлексії на уроках фіксує власне ставлення кожного до уроку і виховує стійку соціальну позицію, тому я намагаюсь, щоб учні у більшості випадків ішли з уроків біології задоволеними почутим, побаченим та реалізувавши себе: «успіх породжує успіх, а невдача – невдачу»;

- мені ніколи не бракує добрих і щедрих слів моїм учням, і ще …, за тривалий час спілкування з ними, я зрозуміла, що контакт з учнями, і результативність нашої роботи можливі у більшій мірі лише тоді, коли називати всіх по імені, а не по прізвищу.

Я вважаю, що такі методи сприяють формуванню у школярів компетентнісного ставлення до свого здоров’я, а на сьогоднішній день здоров’язберігаючі компетентності пов’язані з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах. 

А ще компетентнісне ставлення до здоров’я перекликається із таким завданням курсу біологічної науки як: формування емоційно-ціннісного ставлення до природи, до себе, до людей, до загальнолюдських духовних цінностей. 

Крім цього, звертаюсь до рекомендацій, які були вироблені роками:

• Якщо дитину постійно критикувати - вона вчиться ненавидіти.
• Якщо дитину часто висміювати - вона стає замкнутою.
• Якщо дитині постійно докоряти - вона починає жити з почуттям провини.
• Якщо дитину підбадьорювати - вона починає вірити в себе.
• Якщо дитину хвалити - вона вчиться бути вдячною.
• Якщо дитину підтримувати - вона вчиться цінувати себе.
• Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості - вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Висновок із сказаного такий: керуючись такими методами у викладанні біології формується в учнів компетентнісне ставлення до особистого здоров’я як найважливішої ланки повноцінного життя людини.

Використана література

1. Омельченко Л.П. Здоров’ятворча педагогіка [Текст] / Л. П. Омельченко, О. В. Омельченко. - Х. : Вид. група «Основа», 2008. – 205 с.
2. Успенська В. Впровадження здоров’язберігальних технологій у загальноосвітньому навчальному закладі. // Рідна школа. – 2009. - №4. – С.44 48.
3. Антонік В. І. Анатомія, фізіологія дітей з основами гігієни та фізкультури. Бібліотека українських підручників [Електронний ресурс] / В. І. Антонік, І. П. Антонік, В. Є. Андріанов. - Режим доступу: http://libfree.com/ 113759246_meditsinaosoblivosti_anatomiyi_ta_fiziologiyi_dityachogo_organizmu. html#499
4. Павленко Т.І. Формування в учнів компетентнісного ставлення до свого здоров’я на уроках біології. [Електронний ресурс] / Т. І. Павленко. - Режим доступу: http://pti.kiev.ua/metodic/326-formuvannja-v-uchniv-kompetentnisnogo-stavlennja.html
5. Поліщук Л.В. Застосування здоров’язберігаючих технологій на уроках біології. [Електронний ресурс] / Л.В.Поліщук - Режим доступу: http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:56e9Dz4UNW8J:elar.ippo.edu.te.ua:8080/bitstream
6. Поліщук Н.А. Здоров’язбережувальні аспекти сучасного уроку [Електронний ресурс] / Н.А. Поліщук - Режим доступу: // http://www.stattionline.org.ua/pedagog/105/18771-zdorov-yazberezhuvalni-aspekti-suchasnogo-uroku.html