"Формування внутрішньої мотивації учнів в межах навчально-виховного процесу на уроках географії в умовах сталого розвитку"
Пропоную комплекс способів створення проблемних ситуацій, які сприяють розвитку життєвої компетентності учнів. Використання запропонованих матеріалів сприятиме активізації творчої роботи учнів, підвищенню якості знань, покращенню атмосфери та емоційного фону в учнівському колективі.
Мета навчання дитини полягає у тому,
щоб зробити її здатною розвиватися
далі без допомоги вчителя.
Елберт Хаббард
Формування внутрішньої мотивації учнів в межах навчально-виховного процесу на уроках географії в умовах сталого розвитку
Cучасна школа має справу з різносторонньою, багатогранною, активною особистістю. Традиційний підхід до організації освітнього процесу, що характеризується домінуючою роллю вчителя і пасивною позицією учня, пояснювально-репродуктивними методами навчання, не повною мірою забезпечує досягнення необхідних результатів якості освіти. Це змушує педагогів, учених і практиків, шукати нові підходи і способи організації освітнього процесу, взаємодії вчителя та учня, які б формували в учнів такі соціально адекватні цінності, як: потреба у здобутті знань; уміння самостійно організовувати роботу із засвоєння знань, обирати найбільш оптимальні шляхи для вирішення навчальних задач, планувати свою освітню діяльність та позитивно її оцінювати. Як показує практика, досягненню вищезазначених результатів сприяє використання сучасних педагогічних технологій, вибір яких визначається багатьма чинниками, до основних з них відносяться конкретні цілі поточного учбового процесу, особливості класу, наявність матеріально-технічних і морально-психологічних умов, особисті особливості вчителя тощо. [1,с. 365]
Орієнтація на особистість учня як субєкта навчального процесу спричинила необхідність перегляду основних складників структури змісту. Орієнтація лише на набуття знань, умінь і навичок на сьогодні виявилася недостатньою, адже пріоритетними якостями особистості вважаються не знання й ерудиція (хоча це теж важливо), а найвищі етичні цінності (гідність, совість, працелюбність, доброзичливість, толерантність). Людина, живучи у суспільстві, не може бути вільною від нього, вона має навчатися правильно спілкуватись, інтегрувати національну та світову культуру. Крім того вона повинна аналізувати свої стосунки з іншими людьми, виявляти самосвідомість, здатність до самоаналізу і саморозвитку. Зазначені складові структури змісту особливо важливі, якщо враховувати індивідуально-психологічні відмінності конкретних індивідів, а також груп учнів (інтелектуальні, емоційно-ціннісні). [2,с. 3 -11]
«Наскрізне навчання» освіти для сталого розвитку – це сприйняття ідей, аналіз інформації, яка підлягає коректному скептицизму, зіставлення інформації з протилежними точками зору та їх аргументація.
Мислити критично - означає бути допитливим, використовувати методи дослідження, формулювати питання й організовувати системний пошук відповідей на них. «Наскрізне навчання» освіти для сталого розвитку - це вміння зайняти та обґрунтувавати свою позицію з приводу питання, яке обговорюється, здатність вислухати співрозмовника, ретельно обміркувати аргументи й проаналізувати їх логіку.
На уроках із використанням елементів «наскрізного навчання» освіти для сталого розвитку учень повинен постійно брати на себе відповідальність за власне навчання. Це означає, що він не просто пасивно поглинає інформацію, запропоновану вчителем, а використовує під час читання, письма та обговорення особливі методи дослідження, сприяє самостійному навчанню. Учні повинні знаходити необхідні матеріали й застосовувати навички їх вивчення.
Однією з важливих умов роботи на уроках «наскрізного навчання» освіти для сталого розвитку є спільна робота. Це передбачає, що учні уважно, шанобливо вислуховують міркування товаришів, висловлюються впевнено, але ввічливо. Використовуючи здобуті навички, вони знаходять джерело незгоди, беручи участь у загальному вирішенні проблем, діючи як відповідальні члени групи. [3,с. 256]
Уроки із використанням методики «наскрізного навчання» освіти для сталого розвитку навчать учнів здобувати знання протягом усього життя, тобто будуть розвивати цікавість, віру в можливість розуміння та вивчення методів дослідження, щоб використовувати їх в житті й після закінчення школи.
Суть «наскрізного навчання» освіти для сталого розвитку у міркуваннях, які дозволяють спочатку зрозуміти, а потім й заперечити традиційні переконання, посилання та висновки. Міркування подається пошуком суті, а пошук цей відбувається у влаcній пам’яті. Коли учні розмірковують, вони не збирають нову інформацію, а скоріше перебирають уже накопичене. Вони звертаються до минулого, намагаючись відповісти на запитання, якими не задавалися раніше, або знайти новий кут зору на невідоме.
Існують вроджені мислителі. Вони постійно розмірковують, намагаючись вникнути у прочитане або почуте, роблять висновки із власних спостережень. Деякі діти привчаються до цього задовго до школи. Інші ж пливуть по життю без роздумів, приймаючи прочитане, побачене та почуте як належне. І якщо для нас, учителів, міркування є такою цінністю, потрібно зробити його невід’ємною частиною власного буття та навчання. Яким чином?
Вчитель також повинен ділитися своїми думками з класом. Необхідно визнавати та цінувати роздуми учнів на рівні із власними. (Додаток 1)
Завдяки міркуванням ми конструюємо зміст. Щоб якось використовувати результати міркувань, їх потрібно зафіксувати будь – яким способом. У середніх класах роздуми можуть прийняти форму малюнків, схем, моделей або проектів. Міркування, звичайно, починається як процес індивідуальний. Саме відповідь на основі власного міркування захоплює учнів і дає основу для порівняння. Але не можна обмежуватися міркуванням наодинці із собою. Працюючи у групах, учні повинні поділитися один з одним своїми думками. Це надасть їм можливість порівняти та обміркувати різні точки зору, примусить ясніше викладати свої думки та обґрунтовувати свою позицію. [4,с. 23-28]
Найцінніше багатство народу, держави – людський розум, тому шкільні уроки покликані розвивати і відточувати його. А уроки географії мають бути найцікавішими для учнів, бо світ - то не хаотичне нагромадження різних предметів і компонентів, а їх поєднання різноманітними зв’язками.
Список використаних джерел
- Масловська Л. Ц. Сталий розвиток продуктивних сил регіонів: теорія, методологія, практика: Монографія. / Масловська Л. Ц. – К. : КНЕУ, 2003. – 365 с.
- Мартинюк, Т. Відкрити Людину, яка підростає : про освіту сталого розвитку / Т. Мартинюк // Краєзнавство. Географія. Туризм. Шкільний світ. – 2010. – № 26. – С. 3-11.
- Карпінський Б. А. Сталий розвиток економіки: узагальнена модель. Монографія. / Карпінський Б. А., Божко С. М. – Львів : Логос, 2005. – 256 с.
4. Даниленко, Л. Освіта для сталого розвитку : інтегрований курс / Л.Даниленко // Біологія. Шкільний світ. – 2009. – № 16. – С. 23-28.
Додаток 1
|
Предмет географія |
Клас 6 |
Тема: Гідросфера (узагальнення знань) – урок - гра |
|
|
Зміст завдання: (Проблемні питання, завдання)
Відповідь: вода.
Хоть в это поверить не очень легко, Но Волги вода есть в реке Лимпопо. И, путешествуя облаком пара, Воды из Волги текут в Ниагару, Волги вода и в Байкале, и в Ниле. И в Танганьике, и в нашей квартире. Значит, должны понимать это все мы: Реки – часть водной единой системы. Но, чтоб не быть с географией в споре, Волга впадает в … (Каспийское море). Відповідь: світовий кругообіг води в природі.
Можлива відповідь: зображені на поштових марках моря належать до басейнів таких океанів: Чорне, Азовське і Балтійське моря – до басейну Атлантичного океану; Японське і Охотське моря – до басейну Тихого океану.
Відповідь: ні, жоден океан не омиває лише один континент.
Відповідь: Карибське море.
Сьогодні айсберги ставлять інтерес як величезні «резервуари» прісної води. Однак, перш ніж жителі посушливих районів земної кулі зможуть пити воду з Південного полюсу, необхідно обрати шляхи транспортування гігантських крижаних гір за 1000 км та розв’язати проблему одержання прісної води. Складіть оповідання про можливості використання в майбутньому айсбергів як джерел прісної води (на виконання завдання дається 10 хвилин). Можлива відповідь: одним із найбільш реально здійснених проектів є можливість транспортування айсбергів до найбільш посушливих районів Австралії та Африки за допомогою буксування кораблями.
Можлива відповідь: бідні поверхневі води у посушливих областях нерідко компенсуються певною мірою за рахунок підземних вод. Про це «диво» здавна відомо кочовим народам, які знають, що, незважаючи на тривалу посуху, біля підніжжя гір під крихким покривом піску і вапна звичайно збирається дощова вода. Досить розбити цю шкаралупу, щоб добути воду й вгамувати спрагу.
Можлива відповідь: саме в атмосфері завдяки коло обігу води в природі вода надходить до річок безпосередньо з озер, боліт, льодовиків, або з підземних вод. 11. Охарактеризувати групу слів одним словом. 11.1. Африка, Південна Америка, суходіл (материк). 11.2. Гора плаває (айсберг). 11.3. Рукава, гирло, наноси, притоки (дельта). 11.4.Океан, море, Ж. Пікар, «Трієст» (батискаф).
11.6. «Зелена країна», острів, уламок материка (Гренландія). 11.7.Велика кількість островів, близько розташованих та схожих за будовою (архіпелаг).
На виконання завдання дається 5 хвилин. Відповідь: три відмінності пов’язані з р. Дніпро та його притоками; дві відмінності, пов’язані з р. Сіверський Донець; три відмінності з р. Південний Буг; дві відмінності, пов’язані з р. Дністер; дві відмінності, пов’язані з р. Прут. Перша карта відповідає дійсності. 13. Учням зачитується опис річки. Вони повинні відгадати її назву. 1) Я беру свій початок у глибині густих смоленських лісів,поміж косогорів Валдайської височини:з невеличкого болота Аксенінський мох у Смоленській області. Тут мій витік,тут мене можна легко переступити, а далі зустрівшись з однією-другою притокою, мужнію так,що можу й пароплави нести на своїх хвилях. Слов'яни називали мене Славутич, греки - Борисфен, римляни - Данаприс, турки - Узу. Хто я? Відповідь: Дніпро. 2) Я перетинаю Західну Європу в широтному напрямі і зв'язую її з Азією:захід починається в моїх витоках,а схід -у моєму гирлі. Мої витоки-гірські річечки Бреге і Брігах - не були відомі в стародавні часи. На своєму шляху до моря я приймаю понад 300 приток . Найбільші мої притоки: Сава, Драва, Тиса і Прут. Мене називають "Бог річок". Хто я? Відповідь: Дунай. 14. Визначте географічний об’єкт, який не підходить до цієї групи.
|
|
|
В морях и реках обитает, Но часто по небу летает А как наскучит ей летать, На землю капает опять
Видатний політический діяч Індії Індіра Ганди казала: «Цивілізація – це діалог між людиною та водою». Однак до ХVІІІ століття вчені не знали властивості води, вважаючи її простою речовиною. Наприкінці цього століття французькими вченими Лавуазье та Лапласу вдалося синтезувати її хімічним шляхом з водню та кисню. І з того часу стало відомо, що вода складається з двох атомів водню та одного атому кисню. В географії користуються терміном «гідросфера».
Руханка «Я – річка…» Діти встають у коло. Кидають м'яч один одному промовляючи назви річки.
Заповніть схему
1 4 3
3% води –це не так багато. Такої кількості хватило б людству всього на декілька років. А між тим, вода у наших ріках, озерах не зменшується з року в рік. Хто ж зробив наші прісні водойми невичерпаними? Виявляється сонце.
12.
Тур Хейердал відзначав: ''Для большинства людей Океан-всего лишь огромная ямина, заполненная непригодной для питья водой,преграда для пешеходов и водителей,бездна, разделяющая страны, хотя на самом деле это не так…'' Які види господарської діятельності можливі в океані? Які екологічні проблеми Світового океану?
|
||
про публікацію авторської розробки
Додати розробку