Фрагмент уроку природознавства «Науки, що вивчають природу»

Комунальний заклад «Верблюзький навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад – центр позашкільної освіти»»

Підготувала

вчитель хімії та біології

Насібова В. О.

Тема: «Науки, що вивчають природу» (Фрагмент уроку)

Мета: ознайомити учнів із науками про природу, ознайомити учнів з термінами «природа», «природознавство»; поглибити знання про природничі науки та їх значення для людини;

Розвивати пам'ять, увагу, мислення і зв’язне мовлення;

Виховувати в учнів любов до природи, бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Обладнання і матеріали: презентація «Природничі науки», підручник, ілюстрації до творів В. О. Сухомлинського.

Поняття і терміни: природа, природознавство, природничі науки, астрономія, біологія, географія, фізика, хімія, екологія.

Хід уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності і актуалізація знань.

1. Повторення правил поведінки на уроці. Послухайте, будь-ласка, оповідання В. О. Сухомлинського «Говорити без дозволу не можна» і проаналізуємо поведінку Василька.

Є в першому класі жвавий, рухливий, дуже балакучий хлопчик Василько.

Часто він не може стримати свого хвилювання або цікавості й вихоплюється говорити.

Учителька терпляче йому пояснює:

— Коли треба тобі щось сказати — підніми руку. Як дозволю — встань і говори.

Василько добре це розуміє, та одразу ж забуває, як тільки щось його хвилює.

Якось на уроці арифметики вчителька пояснювала приклад.

Аж тут чується схвильований голос василька:

— Маріє Іванівно, дивіться, який метелик сів на шибку!

Усі діти повертаються до вікна. На шибці сидить великий барвистий метелик.

Діти забули про приклад і розглядають метелика.

Марія Іванівна тяжко зітхає, й, насупивши брови, суворо каже Василькові:

— Ти розумієш, що говорити без дозволу не можна?

Василько добре розуміє, але не може стримати своєї думки, своїх почуттів. Вони рвуться в слово.

Наступного дня посеред уроку письма, коли всі зосереджено працювали й у класі запанувала тиша, діти аж здригнулися від тривожного Василькового шепоту:

— Маріє Іванівно, он на колодязі чийсь щоденник лежить...

— Ой, нещастя моє, — подумала вчителька, — як він побачив той щоденник аж на колодязі?”

А вголос вона сказала:

— Іди, Васильку, до дошки, постій трохи, тоді знатимеш, що без дозволу говорити не можна.

Василько став біля дошки. А в його очах були й подив, і сором. Похилив голову й простояв так до дзвінка.

Через день учителька пояснювала на дошці, як складати із букв нове слово.

Закінчивши пояснення, Марія Іванівна глянула на клас.

Василько сидить, піднявши руку, й благаючими очима дивиться на вчительку.

— Чому ти плачеш, Васильку?

— Бо говорити ж не дозволяється.

— Кажи мерщій, у чому річ, — стурбувалася вчителька.

Василько повертає голову до вікна й схвильовано каже:

— Кошеня ж... Кошенятко он яке маленьке посеред двору. Наїжачилося, страшно бідному, а собака стоїть перед ним, ось-ось кинеться на кошенятко.

— Біжи, прожени собаку... — каже вчителька.

За хвилину Василько повертається до класу з кошеням.

2. Бесіда по оповіданню:

• Назвіть позитивні і негативні риси характеру. Поясніть свою думку.
• Як ви вважаєте, чи правильні були дії вчителя? Поясніть свою думку.
• Як би ви вчинили в схожій ситуації?

3. Робота у групах. Складання правил поведінки на уроках природознавства.

1. Об’єднання у групи за порами року.
2. Самостійне складання у групах правил поведінки на уроках природознавства.
3. Презентація груп правил поведінки.
4. Створення квітки «Правила поведінки»

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя з елементами бесіди про природу і природознавство.
2. Бесіда про користь природи в повсякденному житті на основі оповідання В. О. Сухомлинського «Краплини роси»

Краплини роси

Цвіте рожевий мак. У ночі впала роса. Покинулася вранці Квітка, побачила на своїх пелюстках Краплини Роси. Питається краплинок:

-         Хто ви такі?

Вони відповідають:

-         Ми народжуємось із теплого нічного вітру. Ми – Росяні Краплинки.

Здивувалася квітка. Спостерігає, що ж робитимуть росинки. А вони сидять на пелюстках. Вийшло сонце, і в кожній краплині загорілося маленьке сонечко. Сонце піднімалося над землею. Росинки ставали все менші, ось вони, одна за одною і позникали.

-         Куди ж ви йдете від мене? – запитала Квітка.

-         До сонця, до сонця! – відповіли Крапельки Роси.

Аналіз оповідання:

• Чи потрібно людині вивчати природу? Поясніть свою думку.
• Як природа допомагає людині у повсякденному житті?
• Який зв'язок природи з природознавством?

Ми часточка природи. І недарма першим створив Господь рослини, а вже на шостий день – людину. Мабуть усе – таки для того, щоб ми могли оцінити чарівний і красивий світ, який створили кругом нас рослини. Бо кожна квіточка – нам на радість. Кожна рослинка – для нашого добра. Кожна травинка – для нашого здоров’я.

         Ти лишень придивись, запам’ятай, добре вивчи, пізнай природу – це для тебе потрібно. Щоб не блудив ти у цьому світі, а щасливо і радісно жив. І пам’ятай, що торкнутися краси можна тільки серцем.

3. Перегляд презентації «Природничі науки».

Список використаних джерел:

1. http://www.veresen.com/index.php?option=com_content&view=article&id=340%3Aadmin2014&catid=13%3Acontentforsite&Itemid=26
2. http://skarbnu4ka.com/kraplyna-rosy/