Фрагмент уроку за технологією 

«Входження в картину»

Виконала:

Кропивна Людмила Яківна, вчитель початкових класів

Покровської гімназії Зіньківської міської ради 

Полтавського району 

Полтавської області

Долучити дітей до мистецтва, навчити розуміти їх світ прекрасного в наш час досить складно, адже сучасне покоління - це покоління інформаційних технологій, динамічного життя та всесвітньої глобалізації. Сучасні діти активно користуються Інтернетом, мають доступ до широкого інформаційного простору.  Кліки по посиланнях в Мережі, що не вимагають будь-якого мислення, миготіння незв’язаних між собою різноманітних  сюжетів і рекламних роликів, обривисті тексти роблять  свідомість сучасних дітей  фрагментарною.  Кліпове мислення небезпечне для розвитку дитини. Таке мислення призводить до розладу уваги, втрачається бажання пізнавати щось нове, зникає потреба та здатність до творчості.

Класичне мистецтво  позитивно впливає на дитину. Споглядання мистецьких творів знімає напругу, стрес, вивільняє від тривоги, позбавляє депресії. Справжнє мистецтво збагачує та гармонізує  внутрішній світ, допомагає відновити душевну рівновагу. Діти від природи здатні  чудово відчувати світ прекрасного. Завдання вчителя полягає в тому , щоб допомогти дитині відчути і зрозуміти світ мистецтва. Нова українська школа покликана навчити дітей розуміти твори мистецтва, захоплюватися ними,  відчувати їх настрій, фантазувати. Метою технології «входження в картину» є вмотивований учень, що із задоволенням споглядає картину і висловлює свої власні враження та судження від побаченого. Техніка «входження в картину» запозичена із американської програми «Стратегія візуального мислення» та пристосована до українських реалій. Працюючи за цим методом, діти мають можливість «переступити поріг» картини і відчути себе учасником події та висловити свої припущення та переживання щодо побаченого.

Загальні вимоги до організації роботи за технологією

-         Не повідомляти учням до кінця уроку назву та автора картини, щоб дати простір для уяви;

-         Запропонувати дітям «переступити поріг» картини, стати в центрі подій і висловити особисті переживання, уникаючи стереотипів;

-         Правильно підібрати твір мистецтва, сюжетна лінія якого має бути близькою і зрозумілою для дітей та викликати емоції;

-         Підбирати картину, сюжет якої є неоднозначним. Цю неоднозначність діти сприймають як таємницю; 

-         Правильно оформлювати запитання для учнів: 

•      Яка подія відбувається на картині? ( не «що намальовано»,  «що бачите»)

•      Чому ти так думаєш? ( аргументація припущень)  Де і коли відбуваться подія? (спостереження за деталями)  Як би ти вчинив, опинившись на місці героя картини?

•      Зайди в картину. Що б ти змінив у ній?

•      Як колір передає настрій картини?

•      Що особливо виділив художник у картині, щоб  це ми побачили?

•      Що побачили в картині такого, про що сьогодні ніхто ще не згадав?

-         Ставлячи запитання, постійно імпровізувати;

-         Залучати до дискусії всіх учнів;

-         Не підказувати, не підводити до потрібної відповіді;

-         Не ставити уточнювальні запитання;

-         Не потрібно оцінювати  відповіді учнів;

-         Не підсумовувати сказане дітьми; 

-         Повторювати думку учня ( не дослівно, а правильно граматично  оформлюючи її)

Орієнтовні завдання при роботі  за технологією «входження в картину» :

§  При «входженні в картину» повідомити, що відчуваєте (кольори, звуки, запахи);

§  Відтворити можливі діалоги між живими та неживими предметами;

§  Доторкнутись до певних предметів на картині і описати свої відчуття;

§  Запропонувати дітям перетворитися в будь-який об’єкт на картині і спробувати передати свої почуття;

§  Запропонувати описати подію з точки зору обраного персонажа;

§  Описати побачене від імені « гостя» картини;

§  Спробувати описати минуле і майбутнє тієї події, що розгортається  в картині;

§  Спробувати себе в ролі чарівника: перетворити один об’єкт на інший, пофантазувати, як зміниться картина;

§  Провести фантастичне перетворення (збільшити або зменшити об’єкт на картині), поміркувати, як зміниться сюжет картини;

§  Поміркувати, що може знаходитися за рамками картини;

§  Пофантазувати про минуле і майбутнє героїв;

§  Спрбувати створити загадку про події або героя в картині;

§  Які спогади оживають, коли « входиш в картину»;

§  Підберіть назву до картини;

§  Відкрийте «таємницю» людини, яку сховав від нас художник

Фрагмент уроку розвитку зв’язнго мовлення  за технологією «входження в каритину»

Мета: формувати стійку зацікавленість живописом, розглянути картину художника Дональда Золана, формувати вміння уважно й емоційно сприймати зміст зображеного на картині 

Обладнання: проектор, проектна дошка, репродукція картини

американського художника Дональда Золана, музичний  супровід 

І. Розгляд картини Дональда Золана під музичний супровід 

ІІ. Вступний інструктаж вчителя

- Сьогодні ми з вами поринемо в цікавий і захоплюючий світ мистецтва. Нас запрошує до себе в гості картина. Тож дружно переступаємо її поріг!

ІІІ. Аналіз картини за питаннями вчителя

-         Яка подія змальована на картині?

(Маленький бешкетник заблукав, а його вірний товариш допомагає дістатися йому додому)  - Чому ви так думаєте?

(Качка поважна, впевнена,  в неї добрі очі, як у мами) - Що можна побачити в очах маленького мандрівника? (Йому подобається ця захоплююча мандрівка, йому весело й  безпечно поряд з турботливою качкою)

-         Як кольорова гама картини відображає настрій персонажів твору?

(Теплі, яскраві кольори випромінюють добро і спокій) -Де і коли відбувається подія, зображена на картині?

(Весною біля річки : позаду, ймовірно, є річка, бо качки люблять 

плавати на воді; навколо буяє весна – розстелилась густа соковита травичка, готові відлетіти в далекі мандри парашутики кульбабки) - Що заховано за рамками картини?

(Стурбована мама, споглядаючи цікаву пригоду,  посміхається, але їй   жаль нових штанців малого шукача пригод)

-         Що особливо хотів виділити художник у картині, щоб це ми побачили?

(Очі хлопчика великі, довірливі, випромінюють добро й чистоту) - Що ви пригадали із свого дитинства, розглядаючи картину?

(Цікаві розповіді  дітей з особистого досвіду)

IV. Гра «Машина часу».

Робота в групах

-         Дві команди вирушають на своїх машинах часу в далекі мандри:  1 команда – в минуле, а 2 команда - в майбутнє. Команди представлять звіт про побачене:

-         Що відбувалося до пригоди, зображеної на картині?

-         Які події відбулись після веселої пригоди біля річки?  (Діти складають розповідь)

V.   Колективний проект «Мистецтвознавці»

- Увійшовши в картину, як справжні мистецтвознавці, ви можете відчути запах, почути якісь звуки, відчути на дотик, смак, колір різні об’єкти на картині.

Занотуйте свої відчуття та міркування на аркушах паперу.

Учні отримують аркуші паперу у вигляді крапельок з написами :

 Я бачу…

Я відчуваю запах…

Я чую звуки…

Я відчуваю на дотик…

Я відчуваю на смак…

Створення колективного панно, де діти розміщуватимуть краплинки зі своїми враженнями від картини

VI.   Гра « Оживи предмет»

- Пропоную уявити, що всі неживі об’єкти на картині ожили. Підслухайте,  про що вони розмовляють?

VII. Гра «Чарівні перетворення»

- Доторкнувшись чарівною паличкою, я перетворюю вас на персонажів картини. Розкажіть про свої спотереження в картині від імені зазначених   об’єктів:

Висновок

Використання  методу «входження в картину» дає можливість дитині стати безпосереднім учасником події, що зображена на полотні, та перетворити її своєю фантазією. Те, що з нами відбувається в реальному житті, не забувається, а залишає в пам’яті яскраві емоції та переживання. Саме за таким принципом побудована технологія навчання «входження в картину». Розвиток уяви є ключем до феноменальної пам'яті та високого рівня творчих здібностей. 

Ефективність методу «входження в картину» побудована за схемою: 

уява + позитивні емоції = засвоєна інформація, розвиток творчих здібностей

    Література 

1.        Артихович В.В. Сходинки творчого мислення. –К.: Інститут економіки і права «Крок», 2003.

2.        Богайчук Р.В. Талановита дитина. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2009.

3.        Калачикова О. Практика ейдетики // Початкова освіта. – 2006. - №3

4.        Крапівіна О. Запам’ятати з опорою на образ // Початкова школа

5.        Чепурний Г., Палійчук Ю. Як навчитися легко вчитися. – Вінниця: Центр освітніх технологій «Школа ейдетики», 2005

6.        Електронний ресурс.-  Режим доступу: http://www.yrok.net.ua/load/rozrobki_urokiv/navchannja_gramoti/metod_vkho dzhennja_v_kartinu/150-1-0-7390

7