Фракталами пронизане все навколо. Вивчення фрактальності світу відкриває перед людиною новий, інший рівень просторової геометрії. Можна припустити, що цей рівень не останній і не найскладніший.
По суті весь наш Всесвіт – великий фрактал.
У природі відомо понад 3500 різновидів коралів
крові.
Загальна довжина кровоносних судин у людському організмі складає 96 000 кілометрів, що в 2 рази перевищує довжину екватора, яка складає 40 075 км!
В організмі людини
близько 72 км нервів.
А загальна довжина кишківника перевищує довжину тіла людини у 4-5 разів!
пептидів.
Первинна структура молекули являє собою довгий ланцюг з амінокислотних залишків. Уже на цьому рівні можна поспостерігати фрактальність будови. Амінокислоти – це органічні сполуки, які притаманні всім живим організмам. Вони як цеглинки, приймають участь у побудові важливих біологічно активних речовин.
.
Весь світ живої і неживої природи підкоряється одним закономірностям: від розвитку колоній бактерій до розподілення небесних тіл у космічному просторі. Це розуміння дозволяє людині побачити більш цілісну картину світу, відкрити взаємозв’язок розрізнених, здавалося б об’єктів, зрозуміти причинно-наслідкові зв’язки.
Комплексним повинен бути підхід і до здоров’я людини. Вузька спеціалізація лікарів часто не дозволяє лікувати людину як єдиний організм. Людина має складну будову: те, що видиме оку, – тіло й невидима звичайним зором енергетична його конструкція.
Знаючи свою енергетичну конструкцію, її взаємозв’язки з тілом, ми зможемо знайти цілісний підхід до профілактики і лікування хвороб, розкрити невикористаний потенціал. Простий приклад: відомий усім ефект «плацебо» – сила віри самої людини. Іншими словами, просто перемкнувши увагу з негативу на думки про одужання, людина змінює налаштування свого організму.
«Сила думки – це своєрідний
поштовх до реалізації визначеної людиною програми, наслідки якої відображаються
на її духовному і фізичному здоров’ї».
Фрактал організовує світ навколо нас. Молекула ДНК (або РНК у вірусів) несе у собі код – програму, згідно з якою відбувається розвиток і функціонування живого організму. Одна маленька молекула задає складне розмаїття форм і життєдіяльності! При цьому одна лише клітина, за властивістю голограми, містить інформацію про весь організм в цілому.
Все функціонує як єдина програма. А наявність програми передбачає наявність програміста.
Ще зовсім нещодавно вважалося, що «людина» – лише фізичне тіло. Тепер багато вчених погоджуються, що людина – це набагато складніша система. Просто помістити людину в таблицю біологічних видів було недостатньо, оскільки цим обмежується процес самопізнання. Споконвічні знання дозволяють говорити про людину як про духовну істоту. Пізнання духовної природи відкриває прекрасні можливості для кожної людини і для суспільства в цілому.
Дякую за увагу.
З повагою Юлія Бабич.