Фрідріх Шиллер "Ода до радості"

Фрідріх Шиллер «Ода радості»Вищим моральним законом для людини є любов до людства. Р. Фергюссон

Йоганн Крістоф Фрідріх фон Шиллер — німецький поет, філософ, теоретик мистецтва і драматург, професор історії і військовий лікар, представник напрямків «Буря і натиск» і романтизму в літературі. Увійшов в історію світової літератури як палкий захисник людської особистості.«Він був високим на зріст і дуже худим. Здавалося, що його тіло не в змозі витримати велетенської роботи розуму. Обличчя його було блідим, змарнілим, але тихою замріяністю сяяли його прекрасні палаючі очі, а високе чоло видавало у ньому глибокого мислителя. Він зустрів нас привітно, уся його постать приваблювала до себе. Ніякої підкресленої гордині чи пихатості не було помітно у нього, таким щирим і відвертим був він у своїх висловлюваннях, так щедро розкривав гостю своє серце, що не минуло й півгодини. Як мені здалося, що ми знаємо один одного багато років». Йоганн Готфрід Грубер

На думку письменника, лише мистецтво може повернути людину до стану первісної гармонії. Головним рушієм для зміни світу на краще є естетичне виховання людини, тобто вдосконалення її чуття прекрасного. Підтвердженням цієї теорії є ода «До радості»«Ода до радості» була написана у 1785 році як твір святкування братерства людей. Ода «До радості» запала в душу ще юному Бетховену. Але на музику він поклав її через двадцять років. Композитор довго думав, у якій формі представити публіці свій твір. Лише у 1823 році він включив його у фінальну частину Дев’ятої симфонії. Офіційно вона отримала назву «Симфонія із заключним хором Оди до радості» або просто «Симфонія з хорами». Серед музикантів її ще називають масонська симфонія. Прем’єра симфонії відбулася 7 травня 1824 року. Успіх був тріумфальним.

Ода – жанр лірики, вірш, що виражає піднесені почуття, викликані важливими історичними подіями, діяльністю історичних осіб. ОЗНАКИ ОДИ :урочистий характер;піднесений тон;оспівування радості;глибокий філософський зміст.

ЗМІСТ ОДИПисьменник звертається до почуття, емоції радості. Називає її «гарною іскрою Божою», «царицею гожею». Матінка-земля, природа дають усе для її радості. Саме ця радість буття рухає світовий прогрес («Радість - всесвіту пружина»), живить творчість душі («Радість творчості душа»). Якщо ти успішний учений тебе «радість усміхом віта» й «до чеснот проводить радо / хоч тропа до них крута». І радість тут це віра у світло розуму, «кращий світ». Поет називає й можливі конкретні причини «не радості» «горе й злидні», «погрози», «сльози», «каяття», навіть згадує «книги борговії». Він закликає до «всепрощення ворогам», загального примирення, стати дружною сім'єю. Поет переконаний, що не пом'якшить серця жорстоких, додасть духу «кволим». Останні строфи своєрідний маніфест того, хто знає шлях до цього почуття та його високу шну «Будь твердим в лиху годину. Поміч скривдженим давай, Всюди правду знай єдину. Зроду клятви не ламай... Станьмо дружною сім'єю. Жити правдою й добром Присягнімо».

Музика, яку ми тільки прослухали є гімном Євросоюзу. У 1972 році Рада Європи схвалила тему оди «До радості" Бетховена у якості свого гімну. Відомому диригенту Герберту фон Караяну було доручено написати інструментальне аранжування. У 1985 році гімн було схвалено президентами та главами урядів країн ЄС як офіційний гімн Європейського Союзу. Цей гімн не має на меті замінити існуючі національні гімни країн-членів ЄС, скоріше, він є ствердженням спільних цінностей та їх єднання в усьому розмаїтті національних відмінностей. Заради рівноправ’я усіх європейських мов 2003 року було вирішено вважати гімном ЄС лише музику.Європейський Союз — економічний та політичний союз 28 держав-членів, що розташовані здебільшого у Європі. Створення економічного союзу з найвищим рівнем інтеграції економік держав і політичного союзу, а також впровадження спільного громадянства.

ЛІТЕРАТУРНИЙ ПАСПОРТЖанр: суспільно-філософська лірика, ода. Тема: радість від людської співдружностіІдея: утвердження необхідності єднання людей різних країн і націй в ім’я миру, дружби, свободи, щастя й радості на землі. Ода Шиллера “До Радості” побудована як діалог ліричного героя та Хору. Автор створив символічні образи радості та Творця (Бога).

Символічні образи. Твір став емблемою провідного оптимістичного умонастрою доби Просвітництва. Радість - щастя людини, оптимізм, віра у світло розуму. Образ Господа трактується Ф. Шиллером у дусі Просвітництва - як утілення розуму, природи, правди й добра. Бог у розумінні митця потребує не рабської покірності, а руху вперед, внутрішнього вдосконалення. Людство має виконувати Божі Заповіді, стати єдиною родиною. жити в мирі, щоб прийти до високої мети.

Ліричний герой висловлює просвітницьку програму Ф. Шиллера: заклики як керівництво до дії, зразок поведінки й моралі людини: «Будь твердим в лиху годину, Поміч скривдженим давай, Всюди правду знай єдину, зроду клятви не ламай. Не знижайсь перед потужним, Коли треба важ життям Шана й слава чесним, мужнім. Згуба підлим брехунам»

ХУДОЖНІ ЗАСОБИМетафори: Радість в келихах шумує, розцвітає братня згода під благим твоїм крилом. Епітети: Пресвітлий дивний храм; солодкії щедроти, веселий круг. Антитеза: І черв’як утіху знає, І небесний херувим; Шана й слава чесним, мужнім, Згуба підлим брехунам. Звертання: Вічний Отче доброти, Дай нам ласки й охорони!; Радість, гарна іскро Божа!Окличні речення: Знищим книги борговії! ; Помирімося усі!; Всепрощення ворогам!

Інтерактивна вправа «Гронування»ІДЕАЛ ЛЮДИНИ

Оберіть і поясніть один із крилатих виразів Ф. Шиллера. Людина відбивається у своїх вчинках. Честь дорожча за життя. Слово завжди сміливіше, ніж вчинки. Найбільша з перемог — уміння вибачати. Що не заборонено, те дозволено. Краса мусить спрямувати людей на шлях істини. Любов звеличує великі душі. Любов дарує назавжди, а егоїзм дає лише в борг.Істина не змінюється від того, що хтось її не визнає