У матеріалі вміщено такі види фронтальних робіт: чотири тестових завдання, тест на встановлення відповідності, літературний диктант, гра "Чиї це слова?" (3 варіанти), гра "Про кого (про що) це сказано?" (2 варіанти), гра "Хто..?". Завдяки таким видам роботи вчитель матиме можливість опитати усіх учнів, зекономивши час, а діти - отримать бали.
ТЕСТ (теоретичні відомості)
А) 1959
Б) 1969
В) 1979
Г) 1989
А) незнищеність українського народу, віра в його духовну силу і могутність, оспівування особистості з багатим духовним світом.
Б) доля Марусі на тлі історичних подій середини XVII століття.
В) доля Марусі
Г) історичні події події середини XVII століття
А) початок XVII століття
Б) середина XVII століття
В) XVIIІ століття
Г) середина XVI століття
А) український народ
Б) визвольна війна під проводом Б. Хмельницького
В) Маруся – піснярка з Полтави
Г) історична Україна
А) «Сповідь»
Б) «Страта»
В) «Гінець до гетьмана»
Г) «Полтавський полк виходить на зорі»
А) Хмельницький
Б) Наливайко
В) Остряниця
Г) Вишневецький
А) осінь
Б) зима
В) літо
Г) весна
А) Мартин Пушкар
Б) Лесько Черкес
В) Богдан Хмельницький
Г) Іван Іскра
А) Лесько Черкес
Б) Семен Горбань
В) дід Галерник
Г) Гриць Бобренко
А) Іван Іскра
Б) Лесько Черкес
В) Гриць Бобренко
Г) Яким Шибилист
А) «Полтавський полк виходить на зорі»
Б) «Сповідь»
В) «Проща»
Г) «Весна, і смерть, і світле воскресіння»
А) «Облога Полтави»
Б) «Полтавський полк виходить на зорі»
В) «Дідова балка»
Г) «Гінець до гетьмана»
ЗАВДАННЯ
до роману «Маруся Чурай» (повне прочитання твору)
До розділу
«ЯКБИ ЗНАЙШЛАСЬ НЕОПАЛИМА КНИГА»
ТЕСТ
А) пейзаж Полтави
Б) розповідь про пожежу міста
В) страта Марусі
Г) зустріч Марусі та Гриця
А) літо 1658 року
Б) весна 1648 року
В) зима 1658 року
Г) осінь 1648 року
А) Яким Шибилист
Б) Іван Іскра
В) Семен Горбань
Г) Лесько Черкес
А) понеділок
Б) вівторок
В) четвер
Г) субота
А) півроку
Б) півтора роки
В) три роки
Г) чотири роки
А) утопитись
Б) повіситись
В) отруїтись
Г) застрелитись
А) Дніпро
Б) Ворскла
В) Дністер
Г) Десна
А) Кирило Розумовський
Б) Іван Виговський
В) Богдан Хмельницький
Г) Дем’ян Многогрішний
А) Яким Шибилист
Б) Мартин Пушкар
В) Гриць Бобренко
Г) Іван Іскра
А) Івана Іскру та Грицька Бобренка
Б) Семена Горбаня та Мартина Пушкаря
В) Леська Черкеса та Івана Іскру
Г) Мартина Пушкаря та Якима Шибилиста
А) Гриць Бобренко
Б) Іван Іскра
В) Мартин Пушкар
Г) Лесь Черкес
А) Петра Капустика
Б) Івана Купала
В) Григорія Богослова
Г) Іоана Предтечі
Гра «Хто ...?»
на себе кари божої просила.
Співала так, як лиш вона уміла!
А потім враз – неначе заніміла. (Маруся)
А то виходить з комина, як дим. (Маруся)
І скрізь, де полк Полтавський воював. (Гриць)
але було це не тепер, колись. (Маруся)
Був чесний, не якийсь бабій. (Гриць)
Розпутниця, обманом затягла. (Маруся)
не зачіпав дівчат і молодиць.
А все ходив до тої чарівниці. (Гриць)
Та вже й сусідську бавила, чужу. (Чураїха)
І розуму дійшло у Чураїв. (Гриць)
такі літа одна перебула!
Нікому ні руки не шлюбувала,
ані на кого й оком повела. (Маруся)
В житті шукав дорогу не пряму.
Він народився під такою зіркою,
Що щось в душі двоїлося йому. (Гриць)
Тепер сидить, лиця на нім нема. (Іван Іскра)
Бума жне кодло, воло набивне,
Хватальники, в походах небувальці… (судейські)
(Про нього потім думу іскладуть.
Мине сім літ – і голову цю сиву
Виговському на спису подадуть.) (Мартин Пушкар)
Що клекотів у наших корогвах! (Маруся)
Гра «Чиї слова?»
коли я вийшла глянути знадвору,
бо щось мені ускочило в димар, –
дивлюсь: Грицько вертається додому. (Параска Демиха)
Не як топилась, а труїла як. (суддя)
Оце увосени мали ми побратись. (Галя Вишняківна)
таки у неї був, а не у вас? (суддя)
Якесь чар-зілля або привороти,
і він не зміг його перебороти.
Тому й зайшов од Галі до Марусі,
улігши тій диявольській спокусі. (Горбань)
що говорив про неї хто кому!
Вона в Полтаві світу зав’язала
хіба Грицькові тільки одному? (Бобренчиха)
І то була любов, а не розпуста. (Мартин Пушкар, полковник)
він як сказився, геть одбивсь од рук. (Бобренчиха)
Не спалося мені, як нас біду.
Грицько устав та шась поза городом.
А я тихенько назирці іду. (Бобренчиха)
Плювати в неї – гріх тяжкий, не можна. (Чураїха)
одного прошу: у мою дитину
не кидайте словами, як багном! (Чураїха)
і Гриця знаю ще у сповитку. (Шибилист Яким)
Любив достаток і любив пісні.
Це як, скажімо, вірувати в Бога
і продавати душу сатані. (Шибилист Яким)
і я його не продаю. (Мартин Пушкар)
Облога? Зрада? Засідка? Бої? (посланець)
І ви її збираєтесь карати?!
А що, як інший вибрати закон, –
Не з боку вбивства, а із боку зради? (посланець-козак)
Державу – злочин, а людину – можна? (посланець-козак)
Любов – це, люди, діло неосудне.
По всі віки. Вовік віків. Амінь. (Ящиха Балаклійська Кошова)
То як же й жити, люди, на землі? (Мартин Пушкар)
І суд такого ще не примічав,
щоб той, кого потягнемо до права,
зневажив право та отак мовчав. (Горбань)
І Божі сльози не падуть з ікон?
То де ж воно, всевидящеє око?!
Це ж глухо гаспидський закон! (Іван Іскра)
Для того він і звелений судам.
Але оце як хочете, панове,
а на тортури згоди я не дам! (Мартин Пушкар)
Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа. (Іван Іскра)
Хоч трохи, люди, треба берегти! (Іван Іскра)
ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛУ «СПОВІДЬ»
Тест
А) прощанням Полтави з козаками
Б) монологом-роздумом Марусі
В) діалогом Марусі та Гриця
Г) зустріччю Марусі з матір’ю
А) один
Б) два
В) три
Г) чотири
А) Івана Купала
Б) Великдень
В) Різдво
Г) Трійця
А) тарілки
Б) бубон
В) тулумбас
Г) підкова
А) цурний квач, хрещик
Б) піжмурки, латки
В) хрещик, крем’яхи
Г) гилка, цурний квач
А) гусячого пір’я і пуху
Б) конячого шерсті
В) козиної шерсті
Г) овечої шерсті
А) човники
Б) шаблі
В) брязкальця
Г) крашанки
А) «Ой чи є, чи нема пан-господар вдома?»
Б) «Коляд, коляд, колядниця, добра з медом паляниця…»
В) «Ой на річці, на Йордані, там Пречиста ризи прала…»
Г) «Нова радість стала»
А) Миколая
Б) Меланки
В) Різдво
Г) Водохреще
А) легенду
Б) думу
В) переказ
Г) історичну пісню
А) Леська
Б) Івана
В) Гордія
Г) Гриця
А) Чигирин
Б) Умань
В) Золотоноша
Г) Корсунь
А) Маковія
Б) Вербна неділя
В) Покрова
Г) Стрітення
А) «Болить моя головонька від самого чола»
Б) «Засвіт встали козаченьки»
В) «Повій, вітре буйнесенький, звідкіль тебе прошу»
Г) «Нащо мені чорні брови»
А) Гриця Бобренка
Б) Івана Іскру
В) Семена Горбаня
Г) Мартина Пушкаря
А) Іван-Царевич
Б) Юрза-Мурза
В) Котигорошко
Г) Хо
А) горішки, грушки
Б) яблука, пиріжки
В) медяники
Г) коржі з маком
А) Нетудихатки
Б) Криволапки
В) Кривохатки
Г) Маліхатки
А) утопився в річці
Б) загинув під Берестечком
В) був посаджений турками на палю
Г) засуджений за зраду
А) розглядини
Б) заручити
В) сватання
Г) дівич-вечір
А) середа
Б) п’ятниця
В) субота
Г) неділя
А) Семен Горбань
Б) Мартин Пушкар
В) Іван Іскра
Г) священик
А) священик
Б) сон
В) сонце
Г) Хо
А) дурман, звіробій
Б) м’ята, драголюб
В) блекота, деревій
Г) сон-трава, м’ята
А) намисто, сорочка, чоботи, плахта, крайка
Б) сорочка, чоботи, плахта
В) намисто, сорочка, спідниця
Г) плахта, крайка, намисто
Гра «Чиї слова?»
Одбути всі ці клопоти земні. (Маруся)
Що я тебе в похід не проведу! (Маруся)
Мені без неї білий світ глевкий. (Маруся)
… А як землі нам мати не одпише?
А ще ж стягтися треба на коня.
Подбати мушу про якусь копійку. (Гриць)
Вона, гляди, із совісті спаде. (мати Марусі)
Я впоперек їй слова не скажу. (Гриць)
то мали б ми ще й радість на віку:
твоя пішла б за гетьманського сина,
а мій хазяйську сватав би дочку. (Бобренчиха)
А Гриць Бобренко – з тих, що хочуть жить. (мати Марусі)
бо така задуха звідусіль!
Я ж хотіла не себе втопити,
я ж хотіла утопити біль! (Маруся)
Шляхетний дуже і чолом не б’є.
Він гордий. З ним не зввариш каші.
Він і мовчить, бо дума щось своє. (Іван Іскра)
А ти все ждеш, біднесенька, все ждеш. (Гриць)
Мені б оце невістку молоду.
А то все мати, мати, мати, мати!
Чи я коли хоч помочі діжду? (Бобренчиха)
Та все одна. Тягну, як шкапиняка…
…Ми працею вкладалися в гпунти,
ставком себе примноживши і садом.
А чим примножив по хазяйству ти? (Бобренчиха)
Під Зборовом також і над Пилявою
своє ім’я ти не покрив неславою.
І тільки у домашньому бою
сміливість раптом втратив ти свою. (Маруся)
як це щоденне пекло метушні. (Гриць)
Води набралось в чоботи хлипучі.
Не раз вже думав –ляжу та й умру. (Гриць)
Усе б співала. Боже упаси! (Бобренчиха)
Чи, може, ще одне життя – розкішне –
доточить Бог за праведність твою? (Бобренчиха)
Од крику серця як я не оглух!
Шкварчала совість, наче на пательні,
і одганялась од зелених мух. (Гриць)
Мов по тарелі ложкою шкребне! (Галя)
за те, що дуже грішною була:
одного разу матері збрехала,
одній сусідці сіль не віддала. (Маруся)
Я на коліна стану, ти простиш? (Гриць)
Мені ті дні повік не одболять.
Тут двоє матерів, твоя та Божа.
Хай нас на шлюб вони благословлять.
Кому вдавалось, не падавши, пройти? (Гриць)
Гра «Про кого (про що) це сказано?»
Не розчесавши коси, заплелася. (Маруся)
де ще ніхто з козацтва не поліг. (Гриць)
Цікаве. А ласкаве, як телятко.
Хороший хлопчик, трохи шали ган,
усе збивав шоломи шелюгам. (Гриць)
Пірнаєм в річку і по кручах лазим.
Шукаєм глоду, пасемо корову… (дитинство Марусі й Гриця)
Один-один, одвик і говорить.
Лише димок із довжика роками
Курить собі у небо та й курить. (дід Галерник)
А в нього сива борода, як дим.
Розказує про Кафу, полонянок,
про те, в які походи він ходив. (дід Галерник)
і таємнича ниточка стежини,
і вулики, і в жолобі водичка,
і вплетений у верби живопліт,
і хата, як старенька рукавичка…(дід Галерник)
під білим сонцем дивно мерехтить. (хрест на Водохреще)
в очах мигтять занесені тини…
… Аж білий вихор здійметься довкола,
Як нас по схилу сани розтрясуть… (святкування Водохреща)
Благенькі стіни, плетені з лози,
На пів вікна заплющена заметом,
Три лави, стіл, псалтир і образи. (наука Марусі)
Збагнуло серце вражене моє:
пішов у смерть – і повернувся в думі,
і вже тепер ніхто його не вб’є. (батько Марусі)
вона сміється кутиками вуст. (мати Марусі)
А що вже сильний, то, мабуть, найдужчий. (батько Марусі)
за те, що мали незглибимі душі. (батьки Марусі)
Страшна поразка душі всім пекла.
Дражливий став. Ледь що, вже й суперечка.
Гіркі думки не сходили з чола. (Гриць)
Веселий був, а я була сумною.
Ласкавий був, розгублений і добрий.
Зайшов за мене, як за чорний обрій. (Гриць)
Все курить, курить, люлька на губі.
Такий зробивсь, не прозирнеш у душу.
Якийсь чужий, – мені чи вже й собі? (Гриць)
вже скоро душу випалить мені. (любов)
Які у нього займища і луки!
вся Україна полум’ям горить,
Він і на цьому теж нагріє руки. (Вишняк, батько Галі)
Од нас іти проз Задихальний Яр.
У них криниця під дашком лускатим
і добра хата вікнами в базар. (Вишняки)
Очима стрельне і туди, й сюди,
У чобітках із мідними підківками,
зелений верх, козлові переди. (Галя)
Могло урватись тільки, як струна. (кохання)
то в хату зайде, поспита води.
А то колись провідала я діда
Галерника, – і він прийшов туди. (Іван Іскра)
Такий суворий, очі крижані.
Грицько був красень, очі – як терночки.
А цей мовчить і блідне при мені. (Іван Іскра)
А от дивися – вже на виданні. (Галя)
Недалеко, лише до воріт, провела. (Маруся)
за цвітом яблуневим, за хрущами,
за сонцем і за квітами в траві…(Маруся)
…І серед того всього буйноцвіту –
вона одна, зоключена, стара. (мати Марусі)
три шапки бань на свіжих бервенах.
Та й мружить очі монастирських келій
на Кривохатки наші в бур’янах. (монастир)
Вони в аренду землю віддавали. (Бобренки)
У дві душі робили без спочину. (Бобренки)
і стугоніли в пам’яті шаблі.
Вона ж його як в землю закопала,
і він притих, заборсався в землі.
Та й став домашніх хоругов хорунжим.
Не піднімав очей на Чурая.
Пішовби з військом у похід, –
Так грунт же.
Струснув би з себе той хомут, – сім’я. (Бобренко-батько)
І втратив серце до козацьких справ..
А якось їхав через Ворсклу возом,
чи задрімав, чи так не додививсь,
і в Іордань, затягнену морозом,
вночі з конем і возом проваливсь… (Бобренко-батько)
Уся ішла в роботу і у злість.
Така уже зробилась, як Яга.
Все на курей накрикує: «Гай-га!»
ні на оч, сину, поки я жива! (Маруся)
а серце в неї горде і трудне. (Маруся)
Сама собі видумує слова. (Маруся)
Там ступа, винокурня й два млини. (багатство Вишняка)
Сорочку шила все собі на смерть. (Бобренчиха)
пече, скубе, затовкує та смажить.
Б’є в килими, неначе в тулумбаси,
Та промиває кишки на ковбаси. (Галя)
І чорна доля з чорними очима.
Цілюще зілля, отруї, дання –
все знала… . І мене навчила. (баба Марусі)
на пасіці чи, може, лободі.
Ніхто його в походах і не видів,
Оце аж зараз виліз на суді. (Ромашко Струк, друг Гриця)
пригасли очі, під очима бриж. (Гриць)
ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛІВ
«Проща», «Дідова балка», «Облога Полтави»,
«Весна, і смерть, і світле воскресіння»
ТЕСТ
А) Наливайко
Б) Остряниця
В) Мазепа
Г) Хмельницький
А) Януша Радзивілла
Б) Івана Брюховецького
В) Єремію Вишневецького
Г) Стефана Потоцького
А) Панфилівка
Б) Семенівка
В) Григорівка
Г) Остапівка
А) гутництво
Б) стельмахування
В) бондарство
Г) різьбярство
А) домовиком, котом
Б) внучкою
В) сестрою
Г) сином
А) пропасниця
Б) сухоти
В) білокрівці
Г) чорна віспа
А) чотири тижні
Б) чотири дні
В) чотири місяці
Г) чотирнадцять днів і ночей
А) Водохреще
Б) Великдень
В) Різдво
Г) Воскресіння
А) висівок
Б) кори
В) листя
Г) лободи
А) зима
Б) весна
В) літо
Г) осінь
А) спогадів
Б) пісні
В) страху
Г) самотності
А) «Засвіт встали козаченьки»
Б) «В кінці греблі шумлять верби»
В) «Зелененький барвіночку»
Г) «Ой не ходи, Грицю»
Гра «Чиї слова?»
тут споконвіку скрізь лилася кров. (дяк)
але т а к о г о другого немає! (дяк)
Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.
Ми мешем плугом, шаблею, мечем,
Піснями і невільницьким плачем.
Могилами у полі без імен,
Дорогою до Києва з Лубен. (дяк)
сидіти сидьма на чужій печі.
У мене хата тут своя, нівроку,
свій домовик, свої он рогачі. (дід Галерник)
І домовик зі мною домував.
Оце сидів на припічку учора, –
Сміявся, плакав, руку подавав. (дід Галерник)
Ніхто і не побачить, як тужитиму. (Маруся)
Вся облітаю, як осінній лист. (Маруся)
Якби мені ти стала за дружину,
яка б то радість увійшла в мій дім! (Іван)
Весілля справим. Пушкаря позвем.
Як не полюбиш, в мене вистачає
на двох любові. Якось проживем. (Іван)
Де вже ніякий цвіт про процвіте. (Маруся)
Город глушіє, – вже не прополю. (Маруся)
Цю ж не співайте, я ж іще жива. (Маруся)
Гра «Про кого (про що) це сказано?»
Такий старий, небритий, як будяк. (дяк)
і кінську збрую миші не гризуть.
А що вже порох, – добрий роблять порох,
в бочки засипають, гетьману везуть. (полтавчани)
І жив, і вмер, як личить козаку.
За те, що він боровся за свободу,
його спалили в мідному бику! (Наливайко)
пускав дівчат по світу без коси.
Стріляв козуль, возив пшоно в Європу
і на поташ випалював ліси. (Ярема Вишневецький)
Не гавкне пес, ні корби не скриплять.
Хати – як скирти поночі, ні блимне.
Невже так рано люди уже сплять? (село Семенівка)
Пригаслий зір красою полонив.
Тут сам Господь безсмертними перстами
оці священні гори осінив. (Київ)
Лишив нащадкам працю свою горду,
бо він писав і келії сидів… (Нестор Літописець)
Ішла у небо і вростала в ґрунт.
Тебе обняв залізними руками
Чужий король, неситий Сигізмунд. (Полтава)
що, років двадцять бувши у неволі,
уже ж коли вернувся, а й тепер
що не різьбить, – то у нього мимоволі
побідне до манесеньких галер. (дід Галерник)
І тільки з Балки Дідової – дим.
Це ж, певно, він у тій своїй ярузі
на цілий степ залишився один. (дід Галерник)
Коріння повно, всякої різьби.
Під сволоком, між маком і калиною,
шматки сухої липи і верби. (хата діда Галерника)
Прийшла із прощі дивна і гірка. (Маруся)
Все їй чуже. Здоров’я теж нема. (Маруся)
Я все боюся – рине горлом кров.
А не приймає жодної турботи,
а в хаті ж так – ні хліба, ані дров. (Маруся)
Так плакати не гідно козака.
Твій батько був … (Іване) Острянице, –
Наступний гетьман після Павлюка.
Ти ж син його! Душі не занехаєш.
Не маєш права, ти ж таки не Гриць. (Іван Іскра)
І не минають лиш її пісні. (Маруся)
оту раптову тишу хуторів.
Жар вигребе із печі, щоб до хати
На цей димок чужий хто не забрів. (дід Галерник)
О тож одна, ніколи і нікуди.
Сухотний кашель надриває груди. (Маруся)
Живе ж вона, нічого, не вмира. (Ящика Балаклійська)
Бо як приніс на світ його бузько,
то так і виріс наймитом хлопчина. (Лесько)
З чужою в суд привезений конякою,
він пояснив, що квапиться в похід,
отож не встиг чмиру сказати «дякую». (Лесько)
То вже од неї тіні не було. (Маруся)
Устав, пішов, оглянувся з воріт. (Іван)
Літературний диктант (за всіма розділами)
Це – голос наш. Це – …(пісня). Це – … (душа).
Шаблі, знамена і її … (пісні).
Вона пісні ці залишає … (нам).
І милосердя в права … (не просила).
Полтавський полк готовий у … (похід).
Сторожа вслід подивиться йому.
Той вершник зветься … (Іскрою Іваном)
Йому сьогодні тяжче, ніж кому.
Ти припадеш їм знову до стремен.
Так само засвіт встануть з полуночі.
А ти за них, Полтаво, помолись.
Лиш не заплаче свої карі очі
Та … (Марусенька), як було колись…
А я вже вам і пісні … (не складу).
Бо їй на світі тепло тільки там.
Хоч як було, і голод, і зима, –
Спасибі вам, дали мене … (до школи)…
Болить душа – не виявляй на вид.
а Гриць ходив ногами по землі.
Не буде рук – обнімемось … (крильми).
А ще нелегше – жить на … (дві душі).
Найтяжча кара звалася … (життям).
Який буває … (тільки раз в житті).
Мені людину в світі найдорожчу.
Отой горбочок свіжої землі
Поцілувала. Та й пішла на … (прощу).
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься … (Україна).
Хотіла вмерти – … (люди не дали).
З життя ідеш … (заморений і сивий…)
усе частіше згадую єдину, –
ту найсумнішу втіху, далебі:
… (комусь на світі гірше, як тобі).
Тоді і вихід знайдеться з … (нещасть).
ТЕСТ
на встановлення відповідності
1. 1 Установи відповідність між характеристикою (портретом) і персонажем: (2,5б)
А) Він потім стане побратимом Разіна… 1. Іван Іскра
Загине на Дону. 2. Гордій Чурай
Б) Загине теж, в бою заживши слави, 3. Дід Галерник
в недовгім часі після Пушкаря, 4. Мартин Пушкар
вертаючи до попелу Полтави 5. Лесько Черкес
з посольства до московського царя. 6. Гриць Бобренко
В) Ще не старий. І славу мав, і силу.
(Про нього потім думу іскладуть.
Мине сім літ – і голову цю сиву
Виговському на списі подадуть.)
Г) А сам він дід старезний, полотняний.
А в нього сива борода, як дим.
Розказує про Кафу, полонянок,
про те, в які походи він ходив.
Ґ) Він гордий був, він так і звався.
Він лицар був, дарма що постоли.
Стояв на смерть. Ніколи не здавався.
Йому крутили руки і здали.
А – 5 Б – 1 В – 4 Г – 3 Ґ – 2
1. 2 Установи відповідність між характеристикою (портретом) і персонажем:
(2,5б)
А) Таке обличчя чи така вже звичка, 1. Вишняк
А голосочок! – чистий, мов кришталь. 2. Гриць Бобренко
Така була красива молодичка, 3. Іван Іскра
Вуста сміються, а в очах печаль. 4. Галя
Б) Йому добро саме іде у двір. 5. Мати Марусі
І сад рясний, і нива хлібодарна. 6. Маруся
Він не якийсь визискувач чи звір,
він просто вміє взяти запівдарма.
В) Такі пухкі у неї рученята,
коса білява, куца і товста.
Як реп’яшки, зелені оченята
і пишно закопилені вуста.
Глуха до пісні, завжди щось спотворить.
Все вишиває прошви подушок.
Ще як мовчить, – нічого. Заговорить, –
Гостренькі зуби – чисто ховрашок.
Г) А слово скаже – з пам’яті не викинеш.
більш мовчить, не щедрий на слова.
Таке обличчя, зразу і не звикнеш, –
різке, як меч. Тонке, як тятива.
Ґ) … був красень, очі – як терночки…
Щирими очима він дивився приязно на світ!
А – 5 Б – 1 В – 4 Г – 3 Ґ – 2
1. 3 Установи відповідність між характеристикою (портретом) і персонажем: (2б)
А) … все їй не так, і чоловік, і хата. 1. Маруся
Все щось болить, то груди, то живіт. 2. Галя
Така була висока і цибата, 3. Дяк
як чапля з Перещепинських боліт. 4. Ярема Вишневецький
Все скаржилась, ходила якось боком. 5. Бобренчиха
Кляла Бобренка на усі лади.
А ненаситна! – що нагледить оком,
то дзьобом так і вихопить з води.
Б) На матір схожа, тільки трохи вища.
Ті ж самі очі і така коса.
В) А очі в нього тихі та ласкаві.
А так і видно – добрий чоловік.
Г) Упир з холодними очима,
пихатий словом і чолом,
душа підступна і злочинна,
закута в панцир і шолом.
Уламок лицарського роду,
мучитель власного народу,
кривавий кат з-під темної зорі, –
отам він жив на Замковій горі.
А – 5 Б – 1 В – 3 Г – 4
1. 4 Установи відповідність між характеристикою (портретом) і персонажем: (2,5б)
А) Він міряв не тією міркою. 1. Дяк
В житті шукав дорогу не пряму. 2. Ящика Балаклійська
Він народився під такою зіркою, 3. Лесько
Що щось в душі двоїлося йому. 4. Наливайко
Б) Сидить і палку мені струже. 5. Гриць
Такий старий, небритий, як будяк. 6. Мати Марусі
В) Був молодий і гарний був на вроду.
І жив, і вмер, як личить козаку.
За те, що він боровся за свободу,
його спалили в мідному бику!
Г) Біда йому для смутку не причина.
Бо як приніс на світ його бузько,
то так і виріс наймитом хлопчина.
Ґ) А чоловік же не вернувся з війська,
Живе ж вона, нічого, не вмира.
А – 5 Б – 1 В – 4 Г – 3 Ґ – 2
2. Установи відповідність між реплікою і персонажем: (2,5б)
А) Прости мені, земле, простіть мені, трави! 1. Отаман Гук
Не дбав я про славу, не дбав про майно, – 2. Мандрівний дяк
Я мущу вернутись живий до Полтави, 3. Маруся
А там хоч і вмерти, мені все одно. 4. Б. Хмельницький
Б) Та краще вже самому задавитись, 5. Іван Іскра
Ніж дівчину побачити в петлі! 6. Гриць Бобренко
В) Її пісні – як перло многоцінне,
як дивен скарб серед земних марнот.
Тим паче зараз, як така розруха.
Тим паче зараз, три такій війн, –
що помагає не вгашати духа,
як не співцями створені пісні?
Про наші битви – на папері голо.
Лише в піснях вогонь отой пашить.
Таку співачку покарать на горло, –
Та це ж не що, а пісню задушить!
Г) Іду. Бреду. Захочу, то спочину.
Розбиті ноги остужу в росі.
Ніхто мені не дивиться у спину.
Я йду. Людина. Я така, як всі.
Ґ) Моя ти голубичко!
Страданіє, як кажуть возвиша.
От я й дивлюсь, що в тебе ж таке личко,
Що в ньому наскрізь світиться душа.
А – 5 Б – 1 В – 4 Г – 3 Ґ – 2
1