Мистецтво бачити слово. Авангардні тенденції в українській та зарубіжній поезії початку ХХ ст.

Тема. Мистецтво бачити слово. Авангардні тенденції в українській та зарубіжній поезії початку ХХ ст.

Мета:

• ознайомити учнів з основними ознаками авангардизму й футуризму як течіями модернізму, візуальною (зоровою) поезією в українській та зарубіжній поезії XX ст.; вчитися порівнювати та аналізувати твори української та зарубіжної літератури; пояснити розуміння термінів «авангард», «футуризм», «деструкція», значення творчості М. Семенка для розвитку української поезії;
• розвивати вміння створювати проектні роботи різноманітного характеру шляхом творчої пошукової діяльності,  навички аналізу поетичних творів та створення каліграм;
• виховувати високі моральні якості, почуття гідності, шанобливе ставлення до ближнього, любов до родини та держави, розуміння своєї вагомості у суспільстві.

 Очікувані результати: учні знають про життя і творчість поета, вміють визначати основні риси авангарду, аналізувати поезії М. Семенка та Гійома Аполлінера, висловлювати про них власні міркування.

Обладнання: портрети М. Семенка, Г. Аполлінера,  вірші поетів, мультимедійна дошка.

Тип уроку:  урок формування нових знань (бінарний урок української та зарубіжної літератури)

Форма уроку: урок - дослідження

Епіграф:

Поет – це той, хто знаходить нові радощі,

хай  навіть болісні.

 Г. Аполлінер

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учитель української літератури. Створення сприятливої психологічної атмосфери уроку: «Моделюємо настрій разом».

Ми – співпраця,  ми – єднання,  Ми – це безліч «Я»!

Ми – веселі, ми – щасливі!  Ми – одна сім’я!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель зарубіжної літератури. Кожен учень, який має наміри досягти успіхів у роботі, має знати: все раніше  вивчене -  пам’ятати:

1. УСПІХ – у старанності!
2. ТВОРЧІСТЬ – у всьому!
3. ЧАС – спливає швидко!

Формула успіху: «Власний «продукт» = творчість + знання +наполегливість»

Сподіваємось, що сьогоднішня зустріч запам’ятається нам надовго.

ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

Очікування

Заповнити таблицю

Після цього уроку я …
Дізнаюся…	Навчуся…	Удосконалю…	Виховаю в собі…

 

 

Вчитель української літератури.

 Мова йтиме сьогодні про Михайля Семенка - поета доби Розстріляного відродження, основоположника і теоретика українського футуризму, організатора футуристичних угрупувань та редактора багатьох видань.

Саме Михайль Семенко привніс в українську літературу тематику й форму верлібра, що панують у нашому новітньому письменстві, нові радощі, хоча і болісні поет знайшов у своєму складному житті. Про це говорить і Гійом Аполлінер, а його поетичні рядки стануть епіграфом нашого уроку.

Пропоную переглянути відеоролик.

Перегляд відеоролика «Розстріляне відродження. Михайль Семенко»

Беіда з учнями.

1. Про що ви дізналися з відеоролика?
2. Що вас найбільше вразило?

IІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Вчитель української літератури. Варто порівняти поезію одного із представників українського футуризму – Михайля Семенка з французьким сюрреалістом Гійомом  Аполлінером.

Вчитель зарубіжної літератури.

До тих, хто має божий дар, суспільство завжди ставиться з недовірою. Та й самі митці, здається, чимало робили для того, щоб шокувати, дивувати, бентежити своє оточення. Іноді це був навмисний епатаж, але частіше – яскравий прояв не лише творчої, а й людської індивідуальності.

Поет, творчість якого ми вивчаємо сьогодні, часто містифікував своє походження, вигадуючи то батька-кардинала, то батька-єврея, то легенду про те, що його батько – таємна високопоставлена особа, мало не князь Монако… Гійом Аполлінер як особистість і явище світової культури вкрай незвичайний. Напівполяк і напівіталієць, він став великим поетом Франції.

• Демонстрація мультимедійних слайдів. (Фотопортрети Г. Аполлінера і М. Семенка)

• Чи допомогли вам портрети сформувати перше враження про них?
• Людьми якої вдачі ви уявляєте цих поетів?

Слово вителя. (Опис портретів Г. Аполлінера та М. Семенка )  

Вчитель української літератури. Г. Аполлінер та М. Семенко залишили після себе багато чого для своїх наступників як у царині поетики, так і у царині естетики.  

Вчитель зарубіжної літератури. Поезія письменника стала втіленням суперечливого і бурхливого життя епохи, пізнання якого, на думку митця, повинно йти різними напрямками. 

Вчитель української літератури.

• Які ж цікаві факти із життя цих видатних митців ми знаємо?

 

  Футуризм це – мистецтво антигуманізму, яке має відбити настання часу техніки. Спрямування футуризму можна виразити трьома «М»: місто, машина, маса.

З-поміж ознак футуризму виокремимо дві основні:

• нове мистецтво зовсім не цікавиться людиною. Психологізм оголошено анархізмом. Психологізм – характерна риса міщанської літератури, яка вмирає. «Якщо цікавить душа – пізнай машину»;
• такому мистецтву характерний виключний динамізм, опоетизування руху, швидкості, зорові пошуки засобів зображення руху. Зупинка є злом, тому футуристи вживали такі принципи динамізації («прискорення») художнього тексту, як подання запису без розділових знаків, великих і малих букв. На переконання футуристів, найбільше перешкод на рухомість спричиняють прикметники й прийменники. Першу позицію займає дієслово.

Футуризм – це тотальне заперечення, у тому числі й естетики.

Вчитель демонструє ментальну карту

Створення інформаційного грона «Особливості футуризму як стилю» (за матеріалами підручника та ментальної карти)

повне заперечення всіх попередніх культурних й естетичних традицій;

намагання створити нове мистецтво, підпорядковане життю індустріального міста;

домінування агресивного урбанізму (обожнення техніки, виробництва, точних наук, ворожість до «нетехнізованої» природи, до села);

культ надлюдини, що за допомогою техніки змінює світ;

дегуманізація (перенесення уваги з людини на механізм);

експериментування з формою: лексикою, тропами, фігурами, звукозаписом (часто форма переважає над змістом).

 

Вчитель зарубіжної літератури. У творчості М. Семенка та Г. Аполлінера наявні спільні риси у манері творення поетичних рядків.

Відеоролик «Гійом Аполлінер»

Слово вчителя зарубіжної літератури.

Перша поетична збірки «Алкоголі. Вірші 1898—1913 років» (1913) містить як традиційні поезії, так і створені у жанрі верлібру. Останні вірші збірки не мають розділових знаків. Поет вважав, що читач має сам відчути ритм, емоційну виразність вірша й створити його синтаксичний та інтонаційний малюнок.

Початкова назва збірки - «Вода життя», пізніше Аполлінер змінив її на «Алкоголі», тим самим продовживши тему сп'яніння, розвинуту Ш. Бодлером і А. Рембо. Алкоголь у поезії Аполлінера асоціюється з вогнем  Прометея.

Найвизначнішими у збірці є вірші «Зона», «Міст Мірабо», «Кортеж», «Мандрівник». Ці поезії є синтезом ліричності та висвітлення сучасних проблем.

 «Каліграми. Вірші миру і війни»

Друга велика поетична збірка «Каліграми. Вірші миру і війни (1913—1916)» вийшла друком у 1918 р. Присвячена вона пам’яті друга - поета, літератора Рене Даліза, вбитого на фронті 1917 р.

Провідною темою збірки є  трагічне сприйняття війни, її абсурдність та заперечення. «Каліграми» складаються з шести розділів і містять 84 поезії («Зарізана голубка й водограй», «Гранадські жалібниці», «Прощання вершника», «Дерево», «Перемога», «Узвишшя» та ін.)

Вірші, що увійшли до збірки,— зразок аполлінерівського поетичного експерименту: частина віршів надрукована у вигляді «ліричних ідеограм» або «каліграм», тобто таким чином, щоб їх текст утворював графічний малюнок. (Перегляд мультимедійної презентації)

Такі вірші-малюнки відтворювали аполлінерівську потребу в синтезі словесного та графічного образів. Перші ідеограми, з’явилися приблизно у IV ст. до н. е. Новаторство Аполлінера – не у створенні віршів-малюнків (сонце, мандоліна, смужка диму, голуб, фонтан, черевик тощо), а у прагненні відтворити в поетичній формі логіку розвитку своєї епохи, показати загальні тенденції драматичного часу.

«Каліграми» - це експеримент з формою вірша, який виходить навіть за рамки верлібру («вірші-прогулянки», «вірші-розмови» тощо).

На проекторі висвітлені зразки візуальної поезії.

Пропонуємо учням переглянути каліграми

Вчитель зарубіжної літератури. Ви бачите зображення.

• Які думки виникають у вас після перегляду?
• Що означає бачити слово?
• Важливо чути чи бачити слово?

(Відповіді дітей)

1. Словникова робота

Каліграми — це поєднання поезії та живопису. Цю книжку поет задумав Ще до війни під назвою «Я теж живописець». Вочевидь, такий заголовок був своєрідним жартівливим викликом друзям-живописцям, яких Аполлінер мав багато.

Модернізм - загальна назва напрямів мистецтва та літератури кінця XIX - поч. XX ст., що відображували кризу буржуазної культури і характеризували розрив із традиціями реалізму та естетикою минулого.

Авангард – один із етапів розвитку модернізму – мистецтво протесту й руйнування.

Футуризм - формалістичний напрям, характерними ознаками якого є заперечення реалізму, відкидання класичної спадщини, руйнування традицій і прийомів старого мистецтва створенням нового стилю.

Верлібр – форма вірша, яка не має наскрізної симетричної будови. Відсутній поділ на строфи, структурно наближений до прози. Рядки різної довжини. Притаманний фольклору.

Деструкція — процес порушення чи руйнування структури вірша.

 

Колективна робота з текстами

Робота в групах 

1 група  - дослідити поезії М. Семенка «Місто», «Запрошення», «Бажання»

2 - дослідити поезію Г. Аполлінера «Зарізана голубка і водограй»

та виписати в зошити необхідну інформацію :

 Проаналізувати поезії  за поданим алгоритмом. (Для пошуку додаткової інформації можна використовувати матеріал підручника, мережу Інтернет.)

1. Визначити тему поезії, її провідний настрій.

2. Охарактеризувати ліричну ситуацію, що лягла в основу вірша.

3. Описати ліричного героя (думки, почуття, переживання).

4. Визначити символічність використаних образів.

5. Зазначити новаторство поетів у створенні поезії.

 

     Представлення результатів роботи  1 групи.

Відеоролик. Читання вірша Семенка Михайля «Місто»

Осте сте

бі бо

бу

візники – люди

трамваї – люди

автомобілібілі

бігорух рухобіги

рухливобіги

berceus kapy

селі

елі

лілі

пути велетні

диму сталь

палять

пах

пахка

пахітоска

дим синій

чорний дим

пускають

БЕНЗІН

чаду жить

чаду благать

кохать кахикать

життєдать

життєрух

життєбензін

автотрам.

1914. Київ.

Аналіз вірша “Місто” 

Вчитель української літератури. М. Семенко протягом усього свого творчого життя експериментував із формою вірша, шукав власну інтонацію, невимушену й наближену до розмовної, розробляв і опрацьовував нові мотиви, зокрема еротичні та урбаністичні. Вірш «Місто» має яскраво виражений урбаністичний характер.

 

Вчитель української літератури.

Вірш «Місто» не поділяється на строфи, рими відсутні, відсутня і внутрішня рима. Вірш-речення записано так, шо кожне окреме слово чи словосполучення утворює рядок, підкреслюючи значення кожного з них. Крім того, така побудова допомагає створити звукові образи.

Вірш М. Семенка «Місто» – це експеримент зі словом і звуком. Звуки відтворюють шум, гамір, суєту великого міста, але поет-футурист ніби упивається і димами від пахітоски (сигаретки), і чадом заводів, і запахом бензину, серед якого люди кахикають і кохаються. Ідея вірша – висловити емоційне.  У вірші, на перший погляд, форма переважає над змістом. Чергування довгих і коротких рядків викликають візуальні образи зебри, пішохідного переходу, де біле (короткі рядки з пробілами) чергується з чорним (друковані чорним по білому слова).

На думку М. Семенка, вірші народжуються зі звуків і слів, а не з думок і почуттів. Поет вважав, що тропи існують самі по собі, а не пов’язані з цілим, з розкриттям ідеї. З цією метою футурист уживав алогізми, деформацію, вільні асоціації, зближення предметів і явищ, елементарний синтаксис (без пунктуації).

Бесіда з учнями

• Опишіть свої враження від прослуханої поезії.  
• У поезії визначте, які образи (зорові чи слухові) переважають? Прокоментуйте свій вибір.
• Який запах має місто?

Гра «Мовні обрахунки».

•  Випишіть усі дієслова з вірша «Місто». А тепер порівняйте кількість дієслів з іншими частинами мови. Яких більше? Яку роль відіграють дієслова у змалюванні поетичної картини?
• Передайте поезію за допомогою символів або кольорів.

Вчитель української літератури. Пропоную зараз ознайомитися з поезією Г. Аполлінера «Зарізана голубка і водограй». Прошу подумати, що спільного у цих поезіях.

Перегляд каліграм поета

 

Вчитель зарубіжної літератури.  

• Що ви бачите на зображеннях?
• Які символи спільні?
• Чим ці каліграми відрізняються?

Виразне читання вірша Ґ. Аполлінера «Зарізана голубка й водограй» учителем.

О постаті убиті любі

О дорогі розквітлі губи

Міє Мареє Єтто Лорі Анні і ти Маріє

Де ви дівчата

Я вас питаю

Та біля водограю

Що плаче й кличе

Голубка маревіє

Душа моя в тремкій напрузі

Де ви солдати мої друзі

Де ви Бійї Даліз Реналь

Печальні ваші імена

Як у церквах ходи луна

Б’ють відгомоном до небес

 Ви в сонну воду глядитесь

 І погляд ваш вмирає десь

Де Брак де Макс Жакоб Дерен

 Що в нього очі як той Рейн

Де милий Кремніц волонтер

Вже може їх нема тепер

Душа ятриться з непокою

1 водограй рида зі мною

 А як вони іще живі

Десь б’ються на Північнім фронті

Тим олеандри всі в крові

 І сонце ранене в траві

 На багрянистім горизонті

Переклад М. Лукаша

2 група   представляє своє дослідження - «Зарізана голубка й водограй»

 

Бесіда за змістом вірша та виконання завдань.  «Ромашка Блума»

 

• Визначте основну тему й думку вірша. У якій формі написаний цей вірш, чи додає щось до розкриття змісту його малюнок?
• Визначте функцію антитези у вірші.

 

• Поясніть образ «раненого» сонця на «багрянистому горизонті»
• Хто згадується у вірші, чому? Чи сподівається ліричний герой почути відповіді на свої запитання? Як називається цей художній засіб?
• Розкрийте символічне значення образів зарізаної голубки та водограю.

• Чому вірш «Зарізана голубка й водограй» став поетичною емблемою першої світової війни?

 

 

 

Вчитель зарубіжної літератури.

 Тема дуже актуальна сьогодні, коли на сході нашої України йдуть незрозумілі воєнні дії, які забирають із життя кращих синів рідної землі.

Випереджувальне завдання

Творча робота. Учениця читає поезію, присвячену воїнам, сучасним захисникам України

Відеоролик «Не твоя війна»

Вчитель української літератури. У своїх каліграмах, Гійом Аполлінер та Михайль Семенко намагалися експериментувати в царині поетичної форми.

Характерним для творчості футуристів є розкутість побудови віршів, яка компенсує строгість і плакатність тексту. 

Такий прийом у творчості цих письменників дозволяє досягти відкритості структури, відсутності пунктуації, яка, в свою чергу, дозволяє довільно гратися із сенсом, вибудовуючи із півдесятка різноманітних комбінацій «граней» поезії потрібну грань, щоб досягти бажаного результату.

 Читання вірша Семенка Михайля «Запрошення» вчителем

Ви знаєте?
Прекрасний краєвид з гори Батиєвої.
Ви, певне, не були там ніколи?
Не гуляли по сніго-білому полю?
Ми вас запрошуємо —
наберіться бажання сміливого
і приходьте до нас. У нас тут доволі
весело.
Звичайно, до нас не заходять автомобілі —
Але почуваємо ми себе зовсім добре, справді.
Ах, як тут гарно!
Як тут симпатично й ріжнобарвно!
Люди ми сильні, молоді, сміливі —
не боїмось нікого й бажаємо усім добра.
Коли хочете — ми не заздрим і Батиєві,
бо нам дуже вдячна ця прекрасна гора.
Будьте ж такі добрі,
не дивіться, як на звірів, на нас —
довірливо й доброзичливо, захопивши “трості”, —
самі побачите, як у нас прекрас-
но — приходьте до нас у гості!

Вчитель української літератури. Вірш «Запрошення» — це верлібр, який не поділяється на строфи, не має рими.

«Відкритий мікрофон»

(спонукання до висловлення власної думки)

1.          Визначте образ ліричного героя вірша «Бажання». Ким він себе уявляє?
2.          Куди запрошує читачів автор разом з ліричним героєм?
3.          Визначте художні засоби твору. Яка їх роль?

 

Відеоролик. Читання вірша Семенка Михайля «Бажання»

Чому не можна перевернути свiт?

Щоб поставити все догори ногами?

 Це було б краще.

 По-своєму перетворити.

А то тiльки ходиш, розводячи руками.

Але хто менi заперечить перевернути свiт?

Мiсяця стягнуть i дати березовоï кашi,

Зорi вiддати дiтям — хай граються,

Барви, що кричать весняно, — служницi Машi.

Хай би одягла на себе всi отi розкошi! Тодi б, певно,

Петька покохав ïï, скiльки б було сили.

А то ходиш цим балаганом, що звуть — природа,

Й молиш: о, хоч би вже тебе чорти вхопили!

 

Бесіда за змістом прочитаного твору

• Чому не можна перевернути свiт?
• Але хто може заперечить переворот свiту, «мiсяця стягнуть i дати березовоï кашi, Зорi вiддати дiтям — хай граються, Барви, що кричать весняно, — служницi Машi. Хай би одягла на себе всi отi розкошi»?

Вільний мікрофон

• Чи хотілося б комусь із вас перевернути світ на краще?  

 ІV. Закріплення знань, умінь і навичок

Вчитель зарубіжної літератури.

1. Давайте побудуємо узагальнений портрет- асоціацію поетів

 

Семенко –Аполлінер - щирі патріоти своєї держави, духовно сильні та вольові особистості, національно свідомі громадяни, мужні, талановиті та самобутні.

 

Вчитель української літератури.

2.Виконання вправи у Learning Apps «Вгадай поезію за цитатою»

1. Де ви дівчата

Я вас питаю

2. Душа моя в тремкій напрузі
3. Ви в сонну воду глядитесь

 І погляд ваш вмирає десь

Г. Аполлінер

4. візники – люди

трамваї – люди

5. дим синій

чорний дим

6. Звичайно, до нас не заходять автомобілі —
7. Люди ми сильні, молоді, сміливі —
   не боїмось нікого й бажаємо усім добра.
8. Будьте ж такі добрі.
   не дивіться, як на звірів, на нас —
9. Мiсяця стягнуть i дати березовоï кашi,

Зорi вiддати дiтям — хай граються.

М. Семенко

V. Оцінювання.

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія.

VІІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати підручник
2. Скласти сенкани:

• Семенко;
• Аполлінер

3. Підготувати повідомлення про неокласиків
4. Створити власну каліграму (за бажанням)

Вчитель української літератури. Хочеться, щоб у нас із вами було все добре, щоб щастя переповнювало серця всіх людей на землі, щоб наші бажання ставали реальністю. Повертаючись до епіграфа нашого уроку, бажаємо всім присутнім, щоб нові радощі, але не болісні, приходили до вас частіше.

Нехай життя дарує щастя й долю,

Душевну щедрість, доброту й любов.

Терпіння, працьовитість, силу й волю,

Поступливість і злагоду в усьому.

Дякуємо за співпрацю!