Тактика нападу
Успіх у футболі залежить від витривалості та вміння володіти м'ячем. Але організація гри і взаємодія гравців, тобто тактика, також мають важливе значення. Розрізняють тактику нападу та захисту.
Тактика гри у футбол реалізується в індивідуальних, групових і командних діях у нападі і захисті. Тактичні завдання, що стоять перед командою, вирішуються з урахуванням особливостей ведення гри суперником, стану поля, кліматичних умов. Організованість у діях команди багато в чому залежить від чіткого розподілу функцій між футболістами.
Воротар повинен досконало володіти технікою гри, уміти правильно вибирати місце, швидко оцінювати обстановку, миттєво визначати напрямок, траєкторію і швидкість руху м’яча, рішуче і вміло керувати обороною. Йому треба поєднати гру "у воротах" з діями "на виходах". Воротар — перший організатор атак.
Захисники повинні вільно володіти всіма елементами техніки гри, уміло протидіяти супернику з м’ячем і без нього, своєчасно взаємодіяти при організації оборони й атаки. Основні вимоги до граючого в захисті: колективно й індивідуально вміло діяти в зоні; своєчасно протидіяти передачам і ударам по воротах, успішно вести боротьбу за верховий м’яч; правильно здійснювати страховку партнерів і воротаря; чітко взаємодіяти, створюючи штучне положення "поза грою".При організації нападу захисники повинні: відкриватися для одержання м’яча від воротаря; після оволодіння м’ячем своєчасно і точно виконувати передачі партнерам; несподівано відкриватися на фланзі чи підключатися в центрі; уміло виконувати подачу чи "простріл" із флангу; завершувати атаку ударом по воротах.
Гравці середньої лінії повинні вміти організовувати атаки, завершувати їх і переходити до оборонних дій на високому рівні виконавської майстерності. Основні дії в нападі: організація переходу від захисту до нападу і подальший розвиток атаки; забезпечення раптовості в розвитку атаки за допомогою переведення м’яча на фланг і швидкісного маневру у відкриту зону; контроль середини поля й активна участь у завершенні атак. Основні дії в захисті: протидії швидкому розвитку у відповідь атаки супротивника за допомогою контролю за ближнім у даній зоні чи персонально закріпленим суперником; протидія передачі й ударам по воротах; страховка партнерів і взаємодія з ними.
Нападаючі повинні вміти поєднувати індивідуальні і групові дії, правильно вибирати позиції, виконувати завершальні атаки в умовах постійного єдиноборства. Основні дії в атаці: розташування на грані положення "поза грою" і своєчасний відхід назад для одержання м’яча; швидкісний маневр по флангу з подальшою передачею чи прострілом м’яча у штрафний майданчик; активна участь у завершенні атак. При переході в оборону нападаючі контролюють дії захисників чи вступають у єдиноборство з найближчим суперником, котрий володіє м’ячем. У захисті беруть участь залежно від ситуації.
Важливим елементом тактики нападу є гра без м'яча та маневрування гравців на полі.
Протягом матчу кожен гравець володіє м'ячем декілька хвилин. Решту часу він перебуває на полі без м'яча. Тому результат атаки багато в чому залежить від уміння гравців своєчасно опинятися в вигідній позиції (відкриватися).
«Пасуй і біжи»
Зробивши передачу, не зупиняйся. Твій опікун буде продовжувати переслідування, щоб перехопити м'яч. Відразу після удару по м'ячу відходь на вільне місце.
|
|
|
Намагайся знайти вільне місце попереду себе. Отримавши м’яч, ти зможеш швидко перевести гру до воріт суперника. Якщо твій партнер не має можливості зробити пряму передачу, займи таке положення, щоб він подав пас під кутом.
Взаємодія з партнерами під час атаки
Взаємодія із своїми партнерами - запорука успіху на футбольному полі. Невдала атака свідчить про відсутність порозуміння між гравцями. Проси м'яч, подавши чіткий та короткий сигнал, тільки тоді, коли поруч немає суперника.
Повідомлення партнеру, що ти забираєш м'яч
Повідомлення партнеру з м'ячем про наближення суперника.
Повідомлення партнеру, який приймає м'яч, що суперник його не опікує і він має змогу оглядітися.
Зв'язок підтримується не тільки словами чи жестами. Дуже важливо, щоб гравець бачив, що роблять партнери. Тому не слід опускати голову, бо треба весь час стежити за подіями на футбольному полі, якщо ти володієш м'ячем.
Створення чисельної переваги на окремій ділянці поля
Щоб забивати голи, треба створювати сприятливі ситуації. Не дозволяй нападнику, який володіє м'ячем, залишатися один на один із захисником. Нападник весь час повинен відчувати підтримку партнерів команди, об не втратити м'яч. Щоб досягти успіху, біля воріт має бути більше гравців тієї команди, яка атакує.
На малюнку показано, як партнери виконують ривки на вільні місця. Такі ривки відволікають захисників від гравця з м'ячем, надаючи йому можливість продовжити атак
Питання:
1. Від чого залежить успіх у футболі?
2. Як ти розумієш словосполучення «відкритись для прийому м'яча»?
3. Як здійснюється зв'язок з партнерами під час атаки?
ТАКТИКА ГРИ У НАПАДІ
Тактика гри у футбол реалізується в індивідуальних, групових і командних діях у нападі і захисті. Тактичні завдання, що стоять перед командою, вирішуються з урахуванням особливостей ведення гри суперником, стану поля, кліматичних умов.
1. Тактика нападу.
Організація дій команди, котра володіє м'ячем, з метою взяття воріт суперника відноситься до тактики нападу. Різноманітність форм побудови наступальних дій, варіювання темпу і напрямку розвитку атаки, багатство технічних прийомів єдиноборства — усе це створює важкі умори для суперника.
2. Індивідуальна тактика.
Індивідуальна тактика нападу — це система індивідуальних цілеспрямованих дій футболіста, що ґрунтуються на його умінні з декількох можливих вирішень у даній ігровій ситуації вибрати найбільш правильне. Вона включає дії без м'яча і з м'ячем.
3. Групова тактика.
Більшість тактичних завдань вирішує взаємодія двох чи декількох гравців, об'єднаних виконанням тактичної комбінації. Вся гра складається з ланцюга таких комбінацій і протидій їм. Комбінації бувають заздалегідь підготовленими в процесі тренувань та імпровізованими — які виникли в ході матчу.
4. Командна тактика.
Командна тактика нападу являє собою організацію колективних дій усієї команди для вирішення завдань атаки. При будь-яких тактичних системах командна тактика реалізується швидким чи поступовим розгортанням нападу.
При швидкому нападі дії футболістів гранично насичені елементами раптовості. Маневрування на високих швидкостях повинне в найкоротший час і за допомогою найменшої кількості передач забезпечувати виведення одного з партнерів на ударну позицію. Основні вимоги: обов'язкове своєчасне виконання довгих передач уперед з метою "відрізати" суперників; перша передача повинна, як правило, направлятися "диспетчеру", котрий оцінює обстановку, швидко направляє м'яч на лінію атаки; у завершальній фазі атаки використовувати награні комбінації з найкоротшим виходом нападаючих до воріт; гравці середньої лінії зобов'язані швидко створювати другий ешелон атаки.