схема аналізу поетичного твору

INFO Жанр твору

 Провідний мотив твору (тема)

Композиція (якщо поезія сюжетна)

 Тропи (художні засоби)

Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури: інверсія, антитеза, рефрен,анафора, епіфора тощо) Фонічна організація вірша.

 Ритмічна організація вірша (вид римування, віршований розмір)

 Висновки (ідея поезі )

Тропи

 Епітет – художнє означення, яке передає або виділяє одну прикмету, характерну рису, ознаку предмета, особи, явища – „під сивою сосною”, „чорні брови”.

 Метафора – слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, звʼязаного за рисами подібності – „приходить осінь”, „плачуть і моляться білі троянди”.  Метонімія – метонімічне зіставлення відбувається не за ознакою подібності, а за ознакою суміжності, тобто незалежності до понять одного порядку – „зажурилась Україна” (тобто зажурились люди в Україні).

 Синекдоха – різновид метонімі , у якій відбувається перенесення значення з цілого на його окрему частку – „тут не ступала людська нога”.

Гіпербола – перебільшення явища, ді , предмета, яких-небудь ознак, властивостей, характеристик – „де зіпʼялася вежа на котурн”. Літота – надмірне применшення ознак описуваного предмета – „невелика шкода”.

 Порівняння – словесний вираз, у якому уявлення про зображувальний предмет конкретизується шляхом зіставлення його з іншим предметом.

 Алюзія – проведення культорологічних паралелей: застосування образу з відомого твору, історичного факту тощо – „І прадід мій ходив, як Ной після потопу.”