Г.Гейне – німецький поет-романтик. «Книга пісень» - літературний шедевр німецького романтизму. (9 клас)

 

Тема: Г.Гейне – німецький поет-романтик. «Книга пісень» - літературний шедевр німецького романтизму. (9 клас)

 

Мета:

Навчальна: ознайомити учнів із життям і творчістю Г.Гейне; розглянути творчість його як представника романтизму;визначити сутність поетичних образів та народнопісенну основу вірша «Лорелей»;

Розвивальна – розвивати навички роботи з біографічним матеріалом; поглиблювати навички аналізу поетичних творів;

Виховна – розуміти красу людських почуттів; формувати читацьку культуру учня.

 

Обладнання: портрет Г.Гейне, збірка поезій «Книга пісень», карта світу, романси на вірші Г.Гейне, портрети відомих композиторів та ілюстрації до поезій.

 

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок

 

Епіграф:            Книжка ця –

                          то тільки урна з попелом мого кохання.

                                                                     Г.Гейне

 

                                                      Хід уроку

 

І. Організаційний момент.

 

 ІІ. Актуалізація опорних знань.

Фронтальне опитування.

  - Що таке романтизм?

  - Коли цей напрям виник?

  - Назвіть головні риси романтизму;

  - Назвіть письменників-романтиків.

 

   Створити асоціативний кущ до теми  «Романтизм»

 (учень біля дошки)

 

ІІІ. Повідомлення теми, мети та епіграфа уроку.

Робота в групах.

Виступ групи «Біографи»

Учень 1

На зелених берегах величного Рейну там, де в нього впадає швидка річка Дюссель, розкинулося місто Дюссельдорф. У цьому місті на

Бюлькерштрассе, 33 в маленькому двоповерховому будиночку 13 грудня 1797 року народився хлопчик, якого назвали Гаррі – майбутній поет Генріх Гейне. В сімї він був старшим із чотирьох дітей, їхній батько Самсон Гейне, колишній офіцер гвардії торгував тканинами. Але в комерції йому не щастило і тому родина постійно зазнавала матеріальних нестатків. Батько Гейне був дуже лагідною, доброю та привітною людиною. Старший син палко любив його. Вже на схилі життя, через 25 років після смерті батька, Генріх писав у своїх «Мемуарах»: «З усіх людей я нікого так не любив на цій землі, як його. Не минуло жодної ночі, щоб я не думав про свого покійного батька і прокидаючись уранці, й досі часто чую звук його голосу, як відлуння мого сну».

 

Учень 2

Мати майбутнього поета, Бетті Гельдерн, дочка відомого лікаря, була освіченою жінкою, багато читала і прагнула, щоб діти стали освіченими, культурними людьми.

Маленький Гаррі любив казки, легенди, народні пісні, які він чув від старої неньки. Інколи наслухавшись страшних історій про зачарованих принців, про привидів і занедбані таємничі рейнські палаци, спекотного літнього дня вилазив на підвіконня, про щось мріяв і траплялося, засинав. Перелякана мати – адже дитина могла випасти з вікна – навшпиньки приходила до сина і хапала його на руки. Прокинувшись, Генріх засмучено казав: «Навіщо ти мене будеш, мамо? Мені снилися чарівні сни, птахи співали ніжні мелодії, а я складав до них слова».

Мрійливий і задумливий хлопець у 12 років написав свій перший вірш. Вчився Генріх у початковій школі, а згодом у Дюссельдорфському католицькому ліцеї. В цю пору він захоплювався книжками. Серед його улюблених  - книги про Дон Кіхота, Робінзона Крузо, Гуллівера. Читає він і драми великих співвітчизників Шиллера та Гете.

 

Учень 3

Коли Генріху мину 17 років, повстало питання про його майбутнє. Батьки, захоплені романтичною біографією Наполеона, спочатку мріяли про військову кар’єру для сина. Але згодом на сімейній раді було вирішено зробити з Генріха комерсанта. Його віддають в науку до багатого банкіра, який зразу побачив, що «у хлопця нема ніякого хисту до наживу». Тоді Генрі посилають у Гамбург до дяка мільйонера, який пообіцяв зробити з племінника купця. Але торгівельні справи не зацікавили юнака.

Упевнившись, що комерсанта з хлопця не буде, дядько погоджується допомогти йому здобути вищу освіту.

Гейне вчиться на юридичному факультеті  в університеті Бонна, потім Геттінгена, Берліна. Він ретельно вивчає літературу, історію, народну творчість, філософію.

 

Учень 4

У 1825 році Гейне закінчує університет. П’ять років він жтв у різних містах Німеччини. Весь час Гейне шукає собі якоїсь посади, намагається влаштуватися то адвокатом, то викладачем університету. Але скрізь знають його твори, в яких він виступає проти реакції. І письменник не знаходить роботи. Більше того, за ним стежить поліція, йому загрожує в’язниця.

1 травня 1831 року Гейне назавжди покинув рідну країну і виїхав до Франції. Його друзями стали Жорж Санд, Бальзак, Дюма, Шопен.

У цей час здоров’я Гейне погіршилося. У нього виявилася хвороба пов’язана із захворюванням спинного мозку, яка з роками прогресувала і зрештою прикувала поета до «матрацової» могили. Вісім останніх років свого життя Гейне зазнав сильних фізичних страждань, пролежавши у ліжку. Та попри хворобу він продовжував писати. Напівсліпий, нерухомий, письменник правою рукою піднімав повіку одного ока, щоб хоч трохи бачити, а лівою на широких аркушах паперу виводив величезні літери. Така хвороба і нескінченні фінансові труднощі не зламали поета. Він був надзвичайно мужньою і водночас дотепною людиною, бо до останньої хвилини жартував.

Помер Гейне 17 лютого 1856 року. Його останні слова були: «Писати!Паперу!Олівець!»

 

Виступ групи «Літературознавці»

Учень 1

«Книга пісень» - найвідоміша збірка Г.Гейне. Вона являє собою ліричну повість, об’єднану спільною темою – темою любові. У віршах « Книги пісень»знайшли відображення переживання поета, пов’язані з почуттями нерозділеного кохання до кузини Амалії, а згодом до її молодшої сестри Терези. Однак велич Гейне-поета виявилася в тому, що він зумів відобразити істотні риси свого сучасника – молодої людини 10-20 рр. ХІХ ст.

Збірка «Книга пісень» складається з віршів, написаних у різний час і з різного приводу, надрукованих окремо циклами. Такий різнохарактерний поетичний матеріал, здавалось б, не міг тати успіху, але сталося навпаки – книга виявилася внутрішньо цілісною. Коли вона вийшла у світ, то утвердила за Гейне репутацію одного з найвизначніших поетів ХІХ століття. Ще за життя автора вона витримала 13 видань і стала шедевром світової ліричної поезії.

 

Учень 2

Складається «Книга пісень» з чотирьох розділів: «Страждання юності», «Ліричне інтермецо», «Знову на Батьківщині» та «Північне море». Ранні вірші, що увійшли до розділів «Страждання юності» і «Ліричне інтермецо, присвячені романтичним любовним переживанням, часто трагічним. Кохана, до якої звертається ліричний герой, - створіння небесної краси, але з холодним серцем. Вона доводить своєю байдужістю закоханого до розпачу. Щирі почуття героя відкинуті.

Центральним у збірці є цикл «Ліричне інтермецо». В ньому послідовно простежується вся історія кохання поета від зародження цього почуття і до драматичної розв’язки – заміжжя коханої з іншим і переживання героя.

У наступному циклі «Знову на Батьківщині», з одного боку, більш відчутна іронія поета, а з другого – звучать сумні нотки нездоланного, високого і чарівного голосу кохання, що лине з чистого людського серця.

Завершується збірка «Книга пісень» циклом  «Північне море», написана білим віршем. Тут поет влаштовується біля борту корабля, переноситься у чудовий світ мрій і марень. Тема кохання змінюється в «Північному морі» темою моря – символом свободи, нездоланності людського духу. Велична стихія моря зображена у масштабах вселенських.

Переважна більшість віршів написана в дусі народних пісень – звідси і назва – «Книга пісень».

 

Словникова робота

Елегія - один із жанрів лірики медитативного, меланхолічного, часто журливого змісту.

(запис у літературознавчі словники)

Вчитель. Отже, наскільки ми зрозуміли, збірка «Книга пісень» - це збірка про нещасливе кохання. Але перед тим як ми розглянемо поезію Г.Гейне, я хочу зазначити, що на запитання про любов, поет відповів: «Що таке кохання? Це зубний біль у серці». А як аналізує поет сам себе у поезії, то ми зараз послухаємо.

 

Вперше може нещасливо

Закохатись може навіть Бог,

Але вдруге безнадійно

Закохається лиш дурень.

Що ж, я дурень, я кохаю

Знов без жодної надії.

Сонце, місяць,

Я сміюся теж – і гину.

 

Вчитель. Учні, що ви можете сказати на таку поезію?

(Відповіді учнів)

 

Виразне читання та аналіз поезій Г.Гейне.

 

 «Чому троянди немов неживі».

Чому троянди немов неживі,

Кохана, скажи мені?

Чому, скажи, в зеленій траві

Фіалки такі мовчазні?

 

Чому так гірко дзвенить і співа

Жайворонком блакить?

Чому в своєму диханні трава

Тління і смерть таїть?

 

Чому холодне сонце поля

В задумі похмурій мина?

Чому така пустельна земля

І сіра, мов труна?

 

Чому мене, мов безумця, в пітьму

Моя печаль жене?

Скажи, кохана моя, чому

Покинула ти мене?

 

- Чому сумує ліричний герой поезії?

- Як він сприймає світ і природу?

- У чому трагізм почуттів ліричного героя?

- Назвіть символи, до яких  звертається поет у вірші?

- Доберіть до образів троянди, фіалки, сонця, землі епітети, які вживає автор.

- Що символізує у вірші троянда?

 

«Вечірні промені ясні»

Вечірні промені ясні

По хвилях миготіли.

Біля хатини ми сиділи.

         Все море вкрили тумани,

        Вгорі чайки кружляли,

       А сльози милої дрібні

      З очей на руки впали.

І я навколішки упав,

На сльози ті дивився,

Ті білі руки цілував

І гірких сліз напився.

              Мені жаль-туга навісна

             Так палить душу й тіло,

            Та безталанниця сумна

           Мене слізьми струїла.

 

- Яке враження на вас справила ця поезія?

- Яку роль у розкритті переживань ліричного героя відіграє природа?

- Про що думав поет, коли писав цей вірш?

- Сформулюйте стан коханої  ліричного героя??

 

«Коли розлучаються двоє»

Коли розлучаються двоє,

За руки беруться вони,

І плачуть, і тяжко зітхають,

Без ліку зітхають, смутні.

 

З тобою ми вдвох не зітхали,

Ніколи не плакали ми;

Той сум, оті тяжкі зітхання

Прийшли до нас згодом самі.

 

- Про що розповідається у вірші?

- Назвіть основну тему вірша?

- Що для людини є розлука?Поясніть.

- Який настрій у ліричного героя, на вашу думку?

 

 

 

Вчитель. У циклі «Знову на Батьківщині» помітне місце займає поезія «Не знаю, що сталось зі мною» («Лорелея»), у якій змальовано образ дівчини з легенди. Кажуть, що красуня Лорелей жила на скелястому березі Рейну і своїми співом та вродою приворожувала рибалок. Як тільки човен наближався до скелі, закохані сміливці гинули у бурхливому морі, бо  вони не помічали скель.

 

Лорелея – водяна німфа, красуня зі старовинної народної легенди.

(запис у зошит)

 

«Не знаю, що стало зі мною»

Не знаю, що стало зі мною,

Сумує серце моє,-

Мені ні сну, ні спокою

Казка стара не дає.

 

Повітря свіже – смеркає,

Привільний Рейн затих;

Вечірній промін грає

Ген на шпилях гірських.

 

Незнана красуня на кручі

Сидить у самоті,

Упали на шати блискучі

Коси її золоті.

 

Із золота гребінь має,

І косу розчісує ним,

І дивної пісні співає,

Не співаної ніким.

 

В човні рибалку в цю пору

Проймає нестерпний біль,

Він дивиться тільки вгору –

Не бачить ні скель, ні хвиль.

 

Зникають в потоці бурхливім

І човен, і хлопець з очей,

І все це своїм співом

Зробила Лорелей.

 

- Знайдіть символи у вірші та поясніть їх.

- Який колір переважає у поета?

- Які художні засоби використовує автор?

- Символом чого стала Лорелей?

 

Складання асоціативного куща

 

 

Виступ групи «Естети»

 

Учень 1

Значне місце у «Книзі пісень»посідає природа. Зображуючи її, поет відтворює свої настрої, поривання, мрії, страждання та радості. Поет любить дерева, їхню горду красу. Кожне дерево для нього – не просто образ, а й символ. Так сосна і пальма у вірші «На півночі дикій…» - символи трагічної самотності людей, які тягнуться один до одного і ніколи не можуть подолати відстань між ними.

А як він описує квіти! Білі лілеї у віршах Гейне – символ святості і чистоти, а фіалки і троянди – символи кохання.

Не забув Гейне і про птахи, які співають свої пісеньки у його поезіях. Поет згадав  солов’їв, горобців і, навіть, легендарного птаха Фенікса, який може воскресити розбите серце нещасного закоханого.

 

Учень 2

 Бачимо і образ моря у віршах Г.Гейне. для нього море – це завжди буря, символ неспокою.

У своїй поезії Гейне описує всю красу рідної Німеччини. Її ліси, луки, ріки і водоспади – усе стає предметом уваги поета. У його віршах Німеччина схожа на заквітчану красуню, яка не лише милує око, а й додає впевненості.

Скрізь панує зелень… Автор любить місяць травень, який розкинув навкруги свої зелені килими, уквітчані квітами.

Значну кількість віршів із збірки поклали на музику такі композитори, як      Ф.Ліст, Ф.Шуберт, Р.Шуман, Р.Вагнер, Ф.Мендельсон, П.Чайковський, М.Лисенко.  А у Бронксі (Нью-Йорк) стоїть статуя Лорелей.

 

 

ІV. Підбиття підсумків

Запитання до учнів

- Визначте домінуючий жанр збірки.

- Вірші, яких жанрів зустрічаються у збірці?

- Назвіть розділи збірки «Книга пісень»

- Що об’єднує ці розділи?

- Чи змінюється настрій у циклах збірки?

 

 Вчитель. Наш урок хочеться завершити віршем Максима Рильського

 

Гейне

Арлекін з трояндою в руці

Йде серед буйного карнавалу.

Щоки й чоло у смішній муці,

А в очах далекий відблиск жалю.

Правда, смішно вірити й любить,

Правда, смішно з квітів милуватись?

Скільки років, скільки вже століть

Люди вміють їсти й цілуватись.

Він сміється, щоб не заридать,

Він плига під звуки сарабанди –

Та нікому б не здолав оддають

Арлекін кривавої троянди!

 

V. Домашнє завдання

 

Повторити біографію Г.Гейне;

Давати аналіз збірці «Книга пісень»;

Вивчити напам’ять вірш Г.Гейне «Не знаю, що сталось зі мною».