Г. Сковорода. Життя і творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. Біблійна основа творчості та його вчення про самопізнання. «Всякому місту –

Г. Сковорода. Життя і творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. Біблійна основа творчості та його вчення про самопізнання. «Всякому місту – звичай і права…»

Епіграф: Він свідомо обрав своїм кабінетом цілий світ, при обміркуванні його творів присутні були і небо над головою, журавлі, лелеки, тополі, озера, ліси і тверда земля під ногами, а головне – люди  (Павло Тичина)

“Промовисті предмети”

Григорій Сковорода. За способом життя – чернець, самітник. За способом мислення – філософ. За способом діяння – учитель, письменник, мандрівна академія. Незвичайний подорожній

WHAT I LEARNED AND WANT TO SHARE

Григорія Сковороду називали “українським Сократом”. Він закликав: “Пізнай себе”. До речі, він “винайшов” своєрідну “формулу щастя”.

Філософські ідеїВчення про дві натури і три світи. Григорій Сковорода вважав, що існують два світи, чи дві “натури”: одна видима, матеріальна, а друга невидима, духовна, тобто Бог.

ПІЗНАННЯ ТА САМОПІЗНАННЯ. . ВІН ВВАЖАВ, ЩО ЛЮДИНА МОЖЕ ПІЗНАТИ ОБИДВІ НАТУРИ – ЗОВНІШНЮ І ВНУТРІШНЮ. “ЯКЩО ХОЧЕШ ВИМІРЯТИ НЕБО, ЗЕМЛЮ І МОРЯ, – ПОВИНЕН СПОЧАТКУ ВИМІРЯТИ СЕБЕ” . САМОПІЗНАННЯ МИСЛИТЕЛЬ РОЗГЛЯДАЄ ЯК ЗАСІБ, ЩО ДАЄ ЗМОГУ ЛЮДИНІ ВІДЧУТИ СВОЮ ДУХОВНУ СУТНІСТЬ, А ЗНАЧИТЬ – БУТИ ЩАСЛИВОЮ. ВЧЕННЯ ПРО “СРОДНУ ПРАЦЮ”Г. СКОВОРОДА ПРОСЛАВЛЯВ ПРАЦЮ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСТАТКУ Й РАДОСТІ, ВВАЖАВ, ЩО БУДЬ-ЯКА ПРАЦЯ ПРИНЕСЕ ЗАДОВОЛЕННЯ, ЯКЩО ВОНА “СРОДНА”, ЯКЩО ЛЮДИНА ЛЮБИТЬ ЇЇ І ВКЛАДАЄ В НЕЇ ДУШУ. “НЕСПОРІДНЕНІСТЬ ВАЖЧА ВІД БУДЬ-ЯКОГО НЕРОБСТВА” .

ФІЛОСОФІЯ СЕРЦЯ. “Втікай од слави, обіймай самотність, люби бідність, цінуй скромність, дружи з терплячістю, оселися зі смиренням укупі – оце тобі проміння божественного серця” . Саме серце для Сковороди є джерелом думок і бажань, тому його постійно треба тримати в чистоті. ВЧЕННЯ ПРО ЩАСТЯ. На думку Григорія Сковороди, людина тілесна – нещаслива, людина духовна – вільна і щаслива. Аби бути щасливою, людина має пізнати себе, вибрати “сродну працю”, розвинути свої здібності шляхом освіти, дружити з людьми, близькими за інтересами і переконаннями.

Паспорт твору. Жанр – Сатиричний вірш, пісня. Літературний рід: лірика.“Всякому місту звичай і права” вид лірики – громадянська (філософська). Тема твору: зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-бюрократичної системи управління.Ідея: нищівне висміювання і засудження моральних суспільних вад. Щасливий той, хто має чисте сумління. Провідний мотив – сатиричне викриття суспільних вад (недоліків)

“Всякому місту звичай і права” проблематика:сенс життя,кріпацтво і свободапроблема народної моралінесправедливість судочинства.

ЩО НОВОГО ДІЗНАЛИСЯ НА УРОЦІ?ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ ВИСЛІВ Г. СКОВОРОДИ: "СВІТ ЛОВИВ МЕНЕ, ТА НЕ СПІЙМАВ"ЩО ЗБИВУВАЛО ПІД ЧАС УРОКУ?

ПРОЧИТАТИ БІОГРАФІЮЗАКОНСПЕКТУВАТИ ОСНОВНІ ВІДОМОСТІВИВЧИТИ НАПАМ'ЯТЬ ВІРШДомашнє завдання: