Галицьке і Волинське князівство в період роздробленості. Ярослав Осмомисл.

Дата_________________________

Клас _________________________

Тема уроку: Галицьке і Волинське князівство в другій половині ХІІ століття. Князювання Ярослава Осмомисла

Мета: ознайомити учнів з політичним, соціальним, економічним, культурним розвитком Галицького та Волинського князівств в період роздробленості Київської Русі; пояснити особливості діяльності галицького князя Ярослава Володимировича;

               розвинути уміння характеризувати внутрішню та зовнішню політику князя, працювати з історичною картою та писемними джерелами, сформувати уміння працювати з генеалогією, визначати особливості Галицького та Волинського князівства в другій половині ХІІ ст.;

               виховати почуття поваги до історії українського народу.

Основні історичні поняття та терміни: «феодальна роздробленість», «бояри», «князь», «удільні князівства», «олігархічне правління».

Основні події:

1153-1187 рр. – князювання Ярослава Володимировича в Галицькому князівстві;

1199 р. – об’єднання Волинського та Галицького князівства.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Вид уроку: комбінований.

Обладнання: Історія України: підруч. для 7 класу загальноосвіт. навч. закладів / В.С. Власов. – К.: Генеза, 2015. – 192 с.: іл.; карта атласу, схеми, таблиці, презентація, дидактичний матеріал.

ХІД УРОКУ

І. Підготовчий етап уроку

Контроль підготовки учнів до уроку.

Перевірка присутніх учнів на уроці, запис до класного журналу відсутніх учнів, дати та теми урокує.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

1. Пригадайте, що таке період роздробленості для Русі – України?

(це доба від середини ХІІ до середини ХІІ ст., що характеризується зміною державного управління).

2. Скільки князівств – держав сформувалось на території сучасної України?

(п’ять).

3. Назвіть удільні князівства, що утворились в результаті роздробленості Київської Русі та території сучасної України.

(Київське, Чернігівське, Переяславське, Волинське та Галицьке).

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

Робота в парах

Учні визначають, шляхом жеребкування, який з рядів відповідає за Київське, Чернігівське, Переяславське  князівство.

Учні працюють в парах, обмежені в часі до 2-3 хв. Отримують однакове завдання, але вибирають ту відповідь, що стосується визначеного  удільного князівства.

 

ЗАВДАННЯ

1. Слугувало щитом Київської Русі від кочівників. (П)
2. Торгівельний шлях «з варягів у греки», соляний шлях поєднувало князівство з багатьма країнами. (К)
3. Центральне місто, що поступалося своїм розвитком лише Києву. (Ч)
4. Стало об’єктом боротьби за владу. (К)
5. Часта зміна правителів. (К)
6. Велика кількість міст-фортець: Прилуки, Лубни, Жовнин. (П)
7. Заснування династії Олеговичів та Давидовичів. (Ч)
8. Територія на Сході та Півдні межувала зі Степом. (П)
9. Похід князя Ігоря на половців. (Ч)
10.              Правління Володимира Глібовича (П)
11.              Населення столиці до 50 тис. осіб. (К)
12.              Спорудження Борисоглібського собору. (Ч)

 

Учні з допомогою вчителя вказують характерні ознаки удільних князів, помилки в завданнях виділяють іншими знаками.

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів

          Слайд №2 презентації.

Історичне джерело ХІІ ст. «Слово о полку Ігоревім»

ПЕРЕСТАЛИ КНЯЗІ НЕВІРНИХ ВОЮВАТИ,

СТАЛИ ОДИН ОДНОМУ КАЗАТИ:

СЕ МОЄ, А СЕ ТЕЖ МОЄ, БРАТЕ!

СТАЛИ ВОНИ ДІЛА ДРІБНІ

ВВАЖАТИ ЗА ВЕЛИКІ,

НА СЕБЕ САМИХ ПІДІЙМАТИ ЧВАРИ, -

А НЕВІРНІ З УСІХ СТОРІН НАХОДИЛИ,

ЗЕМЛЮ РУСЬКУ ДОЛАТИ.

Завдання.

1. Про що забули князі, колись однієї з наймогутніших держав Європи? (Кожен з князів прагнув володіти своєю землею, а не розбудовувати міцну країну)
2. Хто вплинув на послаблення і розпад Русі-України? (Князі з чварами, які допустили в Русь-Україну кочові народи.)

 

        Слайд №3 презентації, зображення підручника с. 107

Учні розглядають зображення пам’ятного знаку «Меч і Рало».

 

Завдання

1. Що на Вашу думку символізує меч та рало?
2. Чому саме такі предмети стали символом величі давнього Галича?

 

Історична довідка

Меч встромлено в землю. На мечі викарбувано назви давньоруських міст.  На ралі зображено міфологічних героїв, давньоруських воїнів, орачів, літописця

 

Узагальнення

Галицька та Волинська земля, як частина Київської Русі, розвивалась під впливом політичної роздробленості в другій половині ХІІ ст. Велике землеволодіння перетворилось у спадкове; бояри та удільні князі ставили власні інтереси вище державних, ведення господарства – натуральне: вироблення продуктів для власного споживання, а не продаж, перетворивши зв'язок з ринком на нерегулярний, вплив кочівників та зміна політичних центрів залишила Київ поза основними торгівельними шляхами.

 

V. Вивчення нового матеріалу

План уроку:

1. Галицька та Волинська земля в часи зростання могутності Київської Русі.
2. Розвиток Галицького князівства.
3. Діяльність Ярослава Володимировича:

А) походження;

Б) внутрішня політика;

В) зовнішня політика.

     4. Політичне життя Волинського князівства.

 

1. Галицька та Волинська земля в часи зростання могутності Київської Русі.

Пояснення вчителя супроводжується роботою з історичною картою в атласі. Слайд №4 презентації.

 

Галицька та Волинська земля знаходиться в басейні річок Західний Буг, Дністер, Прут. Західні кордони межують з державами Польща та Королівство Угорщина, на півдні – Болгарське царство.

В VІІ ст. заселена східнослов’янськими племенами. Волинська та Галицька земля були приєднанні київським князем Володимиром Великим та підпорядковувались Києву.

Волинська земля одержала свою назву від давнього її центру – м.Волинь на р. Буг, але після завоювання київським князем стольним містом стає – Володимир, місто було гарно укріпленою фортецею, і перетворюється в торгівельно-ремісничий та духовно-релігійний центр. Найбільші міста – Любомль, Каменець, Червен,  Белз, Луцьк, Бузьк, Крем’янець.

Галичина отримала свою  назву, від промислу видобувати сіль. Великі міста: Звенигород, Ярослав, Галич, Теребовля, Коломия, Перемишль, Бакота, Білгород. 

 

Слайд №5, 6.

Галичина на спадкову вотчину перетворилась за часів князювання онука Ярослава Мудрого – Ростислава, а Волинь – за часів онука Володимира Мономаха, сина Мстислава - Ізяслава Мстиславовича.

 

Завдання

1. Яку роль відігравали землі Волині та Галичини в період розквіту Київської Русі? (Вотчина київських князів)

 

2.Розвиток Галицького князівства.

               Слайд №7 презентації

                Пояснення

Підкарпатські князівства відокремились від Києва після Любецького з’їзду князів. «Отчину» отримали правнуки Ярослава Мудрого – Рюрик, Володар та Василько Ростиславичі.

Слайд №8

Син Володаря Володимирко (1141-1153 рр.), об’єднав усю Галичину під своєю владою, і після тривалої боротьби з київськими князями закріпив свою владу. Галицькі землі стали так називати після перенесення в 1141 р. (1144 р.) столиці з Перемишля в м. Галич.

Галич мав міцну фортецю, оточеною складною системою земляних валів і ровів. На околицях були поклади солі, що сприяло перетворенню міста на ремісничий, торгівельний центр.

Розвивалось також гончарство, ковальство, ювелірна та склоробна майстерні.

 

Завдання

1. Записати до зошита генеалогічне дерево Ростиславичів.

Слайд №9

3.Діяльність Ярослава Володимировича:

А) походження;

Б) внутрішня політика;

В) зовнішня політика.

 

РОБОТА З ПИСЕМНИМ ДЖЕРЕЛОМ В  МАЛИХ ГРУПАХ

ГРУПА 1. ВИДІЛИТИ ТЕКСТ, У ЯКОМУ ВКАЗАНІ БІБЛІОГРАФІЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА ОСМОМИСЛА.

ГРУПА 2. ВИДІЛИТИ ТЕКСТ, У ЯКОМУ ВКАЗАНО ЗАХОДИ ВНУТРІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА ВОЛОДИМИРОВИЧА.

ГРУПА 3. ВИДІЛИТИ ТЕКСТ, У ЯКОМУ ВКАЗАНО ЗАХОДИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА ВОЛОДИМИРОВИЧА.

 

ПИСЕМНЕ ДЖЕРЕЛО

 

Ярослав (Осмомисл) Володимирович (бл. 1130—01.10.1187, м. Галич) — один із найвидатніших князів Київської Русі, син створювача могутнього Галицького князівства Володимирка Володаровича й дочки угорського короля Коломана (Кальмана Книжника), князь галицький.

Названий у «Слові о полку Ігоревім» Осмомислом, тобто мудрим, розумним (той, хто має «вісім мислів»). Учені припускають, що він побачив світ на початку 30-х рр. ХІІ ст. Єдина точна дата в його тогочасному житті — 1150 р., коли батько одружив Ярослава з Ольгою, дочкою ростово-суздальського князя та свого союзника Юрія Володимировича Долгорукого.

Посівши галицький престол, Ярослав Володимирович спершу змушений був обороняти своє князівство від нападів великого князя київського Ізяслава ІІ Мстиславича і свого племінника Івана Ростиславича Берладника. Він надіслав до Києва грамоту зі словами покори й проханням вважати себе за сина (тоді це означало визнання васалітету). Але завойованих його батьком київських порубіжних з Галичиною міст так і не повернув.

У 1153 р. поблизу галицького міста Теребовля відбулася битва воїнів Ярослава з Ізяславовими полками. На самому її початку галицькі бояри, як оповідає київський літописець, гордовито заявили своєму князю: «Ти ще молодий і маєш із валів Теребовля спостерігати за битвою — то є наша справа. А твоя, княже, — годувати й любити нас так, як твій батько нас годував і любив».

Коли померлого в листопаді 1154 р. Ізяслава Мстиславича невдовзі змінив на київському престолі Юрій Долгорукий, Ярослав почав допомагати тестеві в усьому, перебуваючи вже у справжній, а не у формальній (як від Ізяслава) васальній залежності від нього.

У 1155 р. Ярослав допоміг тестеві у боротьбі з Ізяславом Даниловичем (Чернігівським), ще одним претендентом на київський великокнязівський престол. І надалі галицький князь слухняно ходив на заклик Долгорукого у далекі й близькі походи.

Прагнучи зміцнення князівської влади, Ярослав боровся проти боярської опозиції, яка намагалася втрутитися в управління державою і навіть у родинні справи князя. У 1172 р. внаслідок цього конфлікту частина бояр разом із його дружиною Ольгою залишила Галичину.

За правління Ярослава Володимировича Галицьке князівство значно розширило свою територію, приєднавши землі між Карпатами і Дністром, пониззям Дунаю. Брав участь у збройних змаганнях за Київ. Спільно з іншими князями вів боротьбу проти половців. Уклав союзницькі договори з Угорщиною і Польщею, підтримував дружні стосунки з Візантією та імператором Священної Римської імперії Фрідріхом І Барбароссою. За його правління у Галицькому князівстві збудовано і укріплено багато міст; у 1153—1157 рр. у Галичі споруджено Успенський собор.

У «Слові о полку Ігоревім» згадується про могутність Галицького князівства за Ярослава Осмомисла, який «підпер гори Угорські своїми військами» і «зачинив ворота Дунаю».

Ярослав Володимирович мав двох синів — Володимира (від Ольги Юріївни) та Олега (від Настаськи), ще у нього було три дочки. В інтересах держави він віддав одну з них — Вишеславу — за познанського і калішського князя Одона (старшого сина Мешка ІІІ Старого), іншу (невідому на ім'я) — за угорського і хорватського короля.Стефана (Іштвана) ІІІ, а третю — Єфросинію — за новгород-сіверського князя Ігоря Святославича (поетична Ярославна, оспівана у «Слові о полку Ігоревім»).

Цікаво, що Стефан ІІІ був сином давньоруської князівни Єфросинії Київської, дочки великого князя київського Мстислава Володимировича.

ПОСИЛАННЯ:

Котляр М. Ф. Історія України в особах: Давньоруська держава. — К.: Україна, 1996. — 240 с.; Велика історія України. Галичина та Волинь; Історія України // Енциклопедичний довідник. — К., Генеза, 2008.

 

Завдання Слайд  №10 і 11

1. Характеристику діяльності занотувати до зошита.

 

Ярослав Осмомисл (1153-1187):

• боротьба проти боярської опозиції;
• розширення території князівства шляхом приєднання землі між Карпатами та Дністром, пониззя Дунаю;
• будівництво та украплення міст - фортець;
• участь у боротьбі за Київ;
• зростання р. Дністер в міжнародній торгівлі;
• спорудження Успенського собору (1153 – 1177 рр.) у Галичині (Городище в Крилосі);
• боротьба проти половців у союзі з іншими князями;
• укладення союзного договору з Угорщиною;
• добросусідські відносини з Візантією та «Священною Римською імперією».

Династія припинилась після смерті сина Ярослава – Володимира в 1199 році.

 

4.Політичне життя Волинського князівства.

           Слайд №12, 13.

           Сюжетна розповідь

Міжусобиці у Волинській землі зупинились з  приходом до влади Романа Мстиславовича. Владу отримав у спадок за звичаєм великокнязівського престолонаслідування – від батька до старшого сина. Його політика являлась активною та об’єднавчою. Заклав основу нової держави  з 1199 року – правонаступниці Київської Русі – Галицько-Волинське князівство, та нової династії – Романовичів.

 

VІ. Узагальнення навчального матеріалу

 Колективна робота

Правильне твердження «Так чи ні». Слайд №14

1. Галицька і Волинська земля були у складі Угорського королівства в період розквіту Київської Русі. 
2. Ярослав Осмомисл син галицького князя Володимирка.
3. Ярослав Володимиркович княжив з 1153 до 1187 рр.
4. Галицьке князівство за Ярослава Осмомисла досягло свого соціально-економічного та політичного розквіту.
5. Роман Мстиславович – волинський князь, який в 1199 році об’єднав Галицьке та Волинське князівство.

 

VІІ. Підсумок уроку

        Оцінювання роботи учнів на уроці

VІІІ. Подача домашнього завдання

         Опрацювати параграф 15.

          Усно опрацювати запитання на сторінці 111.