Гастрономічні уподобання героїв поеми М.Гоголя «Мертві душі» як засіб розкриття характеру

Краснік Олена Миколаївна,  учитель зарубіжної літератури

Новогродівського  ЗЗСО І – ІІ ст. № 8   Донецької області

Гастрономічні уподобання

героїв поеми М.Гоголя «Мертві душі» як засіб розкриття характеру

    Ми всі їмо по кілька разів на день. Так чому ж їжа практично не знаходить собі місця на сторінках літературних творів? Якщо порахувати кількість прийомів їжі та описані проміжки часу, в будь-якій книзі всі персонажі повинні були б уже давно померти з голоду. Чому мистецтво з такою зневагою ставиться до їжі? А між іншим, їжа може сказати багато чого про того, хто її їсть. Перефразуємо висловлення Евріпіда: «Скажи мені, що ти їси, і я скажу, хто ти є». Дійсно, іноді можна розгледіти характер людини  через таку дрібничку як їжа.

Мета: показати майстерність Гоголя у створенні образів за допомогою художньої деталі; довести, що гастрономічні смаки і нахили поміщиків з поеми М.В.Гоголя «Мертві душі» є засобом розкриття характерів, інструментом символізації їх образів; показати, що художня деталь деталь виступає як засіб розкриття характерів героїв «Мертвих душ» ; розвивати в учнів уміння вчитуватися, вдумуватися в текст, знаходити ключові слова, значущі деталі тексту, робити висновки.

Тип уроку: узагальнення та систематизації  знань.

Форма уроку: інтегрований урок - дослідження.

Обладнання уроку: тексти твору, комп'ютер, мультимедійна презентація.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Учитель. Добрий день, діти, згадайте, будь ласка, коли ви гуляли вулицею, які вивіски крамниць вам зустрічалися? (Відповіді дітей: різноманіття вивісок магазинів одягу, меблів, продуктів харчування).

Учитель. Правильно, ці деталі - елементи нашого повсякдення, з яких складається наше життя: ми одяг купуємо за своїм смаком, будинок облаштовуємо за своїм смаком, тобто підбираємо деталі. А в літературі є такий термін «Художня деталь».

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

Словникова робота.

Деталь художня (деталь від французького detail - частина, подробиця, несуча значну смислове та емоційне і навантаження) - один із засобів створення образу, що несе значне смислове та емоційне навантаження у творі.

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Бесіда з учнями.

 - Які деталі ви знаєте?   (предметні, побутові, портретні, пейзажні, мовні, звукові, колірні, динамічні та ін.)

- Яку роль може виконувати художня деталь в творі?   ( допомагає зрозуміти підтекст, а також саму суть змальованої письменником ситуації).

Учитель. Ми не будемо брати зараз всі художні деталі, які існують. Звернемо увагу на деталі опису їжі у поемі М.В. Гоголя «Мертві душі».

Як відомо, М.В. Гоголь - майстер художньої деталі, перевершити його в цьому не просто. Одним із засобів розкриття людської особистості є опис страв, які їдять його герої, тому поема «Мертві душі» насичена описом трапез. До речі, сам письменник любив сибірські пельмені, манілку (сало), але улюбленою стравою була печена на вугіллі картопля і вареники з сиром, вишнею та пасльоні.

Психологічна хвилинка.

Але для початку давайте проведемо одне дослідження, яке вам дасть можливість зрозуміти, що знаходиться всередині вас. Для цього дайте собі відповідь на декілька питань.

• З чого складається ваш раціон харчування?
• Що ви їсте?
• Як часто і як багато?
• Як ви ставитеся до їжі?          (відповіді дітей)

Учитель. Правильно, їжа дуже важлива в нашому житті. Між іншим, їжа може сказати багато чого про того, хто її їсть. Перефразуємо висловлення Евріпіда: «Скажи мені, що ти їси, і я скажу, хто ти є». Дійсно, іноді можна розгледіти характер людини  через таку дрібничку як їжа. Ми сьогодні вирушаємо у подорож з Павлом Івановичем Чичиковим у гості до поміщиків, які будуть його пригощати. Але для початку згадаємо зміст твору. Не дуже щасливий підприємець Павло Іванович Чичиков відправляється у подорож  губернією  NN з метою придбання мертвих душ. Гоголь обирає форму подорожі, тому що ця форма дозволяє герою зустріти на своєму шляху різних людей. І ми з`ясуємо, як через гастрономічні уподобання розкривається характер персонажів, т.б. їжа розглядається у творі як художня деталь.

Вікторина на знання тексту поеми М.Гоголя «Мертві душі»:

1. Як звати лакея Чичикова?

• Івашка
• Петрушка
• Сашка

2. Як звати кучера Чичикова?

• Сидір
• Селіфан
• Степан

3. Що пропонує почухати Чичикову поміщиця Коробочка?

• голову
• спину
• п'яти

4. Чим Плюшкін пригощає Чичикова?

• борщем
• сухарем
• котлетою

5. Як звуть старшого сина поміщика Манілова?

• Аристарх
• Фемистоклюс
• Амадей

6. Як звуть одного з коней Чичикова?

• Людовіг
• Рішельє
• Бонапарт

• прокурор
• поштмейстер
• губернатор

• бричка
• диліжанс
• коляска

• Апполон
• Антоній
• Алкід  

• на вовка
• на свиню
• на ведмедя

• шарманку
• рояль
• скрипку

• Собакевич
• Манілов
• Коробочка

• кухарку
• швачку
• ключницю

• Манілов
• Коробочка
• Плюшкін

• 2 селянина
• 3 селянина
• 5 селян

Робота з текстом.

Знайти і зачитати епізод,  де М.В. Гоголь говорить, що заздрить апетиту Павла Івановича Чичикова. Які страви там згадуються ?

Обговорення з учнями епізоду.

Думки учнів з приводу цього тексту.

Учитель. І, до речі, Гоголь зазначає, що ніякого розладу травлення у Чичикова не було, шлунок працював, як годинник. Подорожуючи від поміщика до поміщика, головний герой в першу чергу опиняється за столом. Твір будується таким чином, що кожна виділена автором «їстівна» деталь відображає риси характеру того поміщика, з яким обідає гоголівський герой. Нам і належить це дослідити на уроці.

V. Самостійна робота в групах. Співробітництво.

Дітей об`єднати у 5 груп, кожна з яких отримує картку із завданням.

Перший поміщик, до якого приїжджає Чичиков в гості - це Манілов, потім Коробочка, Ноздрьов, Собакевич і Плюшкін.

Учитель. Щоб нам з вами легше працювалося, пропоную тексти зі списком страв, якими пригощають поміщики Чичикова. Вам потрібно зіставити їх, спробуйте пов'язати цей список з характером героя.

(діти працюють у группах з картками)

Виступ 1 групи. Характеристика Манілова. Манілов -  безплідний мрійник, людина без власної думки, нездатна довести будь – яку справу до кінця. Характер героя важко вловити. Для нього характерні безладдя, порожнеча інтересів. Сам автор описує його за допомогою прислів'я «Людина так собі, ні те, ні се, ні в місті Богдан, ні в селі Селіфан».

- Давайте подивимося, а чим же він пригощає свого героя.

Робота з текстом. «Прошу уклінно, - сказав Манілов. - Ви вибачте, якщо у нас немає такого обіду, який на паркеті і в столицях, у нас просто, за гостинним звичаєм, щі, але від щирого серця. Уклінно прошу». Господиня дуже часто зверталася до Чичикову зі словами: «Ви нічого не їсте, ви дуже мало взяли». На що Чичиков відповідав щоразу: «Уклінно дякую, я ситий, приємна розмова краще всякої страви».

- Давайте згадаємо, що таке щі? (суп з капустою, низькокалорійний).

Як характеризують ці порожні щі самого господаря столу? (сам порожній, тому і щі порожні).

Виступ 2 групи. Характеристика Коробочки та її страв.

Коробочка – небагата поміщиця. Характерні риси - дріб'язковість, скнарість, чіткий практицизм, розрахунок і духовна скнарість. Має міцне і акуратне господарство. У будинку величезна кількість мух. Гостинна і турботлива. Вона, незважаючи на другу годину ночі, пропонує Чичикову їжу, розтирання спини після падіння.

Робота з текстом. Обід Коробочки.

«Прошу покірно закусити, - сказала господиня. Чичиков обернувся і побачив, що на столі стояли вже грибки, пиріжки, скородумки, шанішкі, млинці, коржі з усякими колесо до воза: колесо до воза з цибулькою, колесо до воза з маком, колесо до воза з сиром, колесо до воза з сняточкамі, і казна-чого не було. - Прісний пиріг з яйцем! - сказала господиня. Чичиков посунувся до прісного пирога з яйцем і, з'ївши тут же з невеликим половину, похвалив його. І справді, пиріг сам по собі був смачний, а після всієї метушні і витівок із старою здався ще смачніше. - А блинків? - сказала господиня. У відповідь на це Чичиков згорнув три млинці разом і, обмакнувші їх в розтоплене масло, відправив в рот, а губи і руки витер серветкою. Повторивши це разів зо три, він попросив господиню наказати закласти його бричку. - У вас, матінко, млинці дуже смачні, - сказав Чичиков .... »

Учитель. Скажіть як відбивається характер Коробочки у її стравах?

(Вона відрізняється жадібністю і мізерністю, їй завжди всього мало. Склад страв - борошно, бо тісто - недорога страва. Хоч так, але багато всього. Пригощає з вигодою, розважлива. Назви страв вживаються зі зменшувально-пестливими суфіксами, і це говорить про те, що Коробочка жінка поміркована і дуже охайна. Але Коробочка тому така охайна, що охоплена жадобою наживи. Вона продає все: сало, пеньку, пташине перо, кріпаків - не здивувалася навіть проханню продати мертві душі, тільки вже боїться продешевити. Пригощанням поміщиця намагається задобрити покупця).

Виступ 3 групи. Характеристика Ноздрьова.

Ноздрьов - життєрадісний хам «без царя в голові», дуже любить похвалитися, збрехати. Образ Ноздрьова представляє тип «меткого малого», гульвіси «невгамовної жвавості характеру», «історичної людини», адже він щоразу потрапляє в історію. Головна пристрасть - «напаскудити ближньому». Ноздрьов випадково зустрів Чичикова і запросив його у гості, обіцяючи йому обід і гостинність. Чичиков погоджується і вони приїжджають в гості до Ноздрьова.

Робота з текстом.

«Закусили баликом, вони сіли за стіл біля п'яти годин. Обід, як видно, не складав у Ноздрьова головного в житті; страви не грали великої ролі: дещо і пригоріло, дещо й зовсім не сварились. Видно, що кухар керувався більш якимось натхненням і клав перше, що потрапляло під руку: стояв чи біля нього перець - він сипав перець, капуста чи попалася - пхав капусту, постачав молоко, шинку, горох - словом, катай-валяй, було б гаряче, а смак який-небудь, вірно, вийде. Проте Ноздрьов налігав на вина: ще не подавали супу, він уже налив гостям по великій склянці портвейну і по іншому госотерну. Ноздрьов звелів принести пляшку мадери, краще якої не пив сам фельдмаршал. Мадера, точно, навіть горіла у роті, бо купці, знаючи вже смак поміщиків, полюбляли добру мадеру, заправляли її нещадно ромом, а іноді вливали туди і царської горілки, в надії, що все винесуть їхні шлунки. Потім Ноздрьов звелів ще принести якусь особливу пляшку, яка, за словами його, була і бургоньон і шампаньон разом. Він наливав дуже старанно в обидві склянки, і направо і наліво, і зятю і Чичикову; Чичиков помітив, однак же, як-то побіжно, що самому собі він не багато додавав. Це змусило його бути обережним, і як тільки Ноздрьов як-небудь заговорює або наливав зятеві, він перекидав у ту ж хвилину свій келих в тарілку».

Учитель. Як це розкриває образ Ноздрьова ? (Бездумний гуляка. В такій кількості спиртні напої говорять про дозвільне, нікчемне життя Ноздрьова. Він гульвіса, лихач, що не обтяжений ніякими моральними принципами. П'яний розгул, мисливські полювання, ніколи жодної справи не доводить до кінця, безцільне існування.) Як закінчилася зустріч Ноздрьова з Чичиковим? (Бійкою).

Виступ 4 групи.  Характеристика Собакевича.

Собакевич - людина, що живе тільки практичними інтересами і оцінює людей за ступінем їхньої вигоди, яку від них можна отримати. Відсутність душі, яке компенсується надмірним насиченням шлунка.

- Чим він пригощав Чичикова? Знайдіть у тексті.

 Робота з текстом.

«-Щі, моя душа, сьогодні дуже добрі! - сказав Собакевич і відрізав собі з блюда величезний шмат няні, відомої страви, яке подається до щів і складається з баранячого шлунка, начиненого гречаною кашею, мозком і ніжками. - Такою собі няні, - продовжував він, звернувшись до Чичикова, - ви не будете їсти в місті, там вам чорт знає що подадуть! Мені жабу хоч цукром обліпи, я не візьму її до рота, і устриці теж не візьму: я знаю, на що устриця схожа. Візьміть барана, - продовжував він, звертаючись до Чичикова, - це баранячий бік з кашею! Це не ті фрикасе, що робляться на панських кухнях з баранини, яка діб по чотири на ринку валяється! Це все вигадали доктора німці та французи, я б їх перевішав за це! У мене не так. У мене коли свинина - всю свиню давай на стіл, баранина - всього барана тягни, гусак - всього гусака! Краще я з'їм дві страви, та з'їм в міру, як душа вимагає. - Собакевич підтвердив це ділом: він перекинув половину баранячого боку до себе на тарілку, з'їв все, обгриз, обсмоктав до останньої кісточки. За баранячим боком пішли ватрушки, з яких кожна була набагато більше тарілки, потім індик зростом в теляти, набитий всяким добром: яйцями, рисом, печінками і казна-чим, що всі лягало грудкою до шлунку.  Цим обід і скінчився; але коли встали зі столу, Чичиков відчув у собі тяжкість на цілий пуд більше. Пішли до вітальні, де вже з`явилось на блюдечку варення. Ні груша, ні слива, ні інша ягода, до яких, втім, не доторкнулися ні гость, ні господар. - Ось ще варення, - сказала господиня, повертаючись з блюдцем, - редька, варена в меду! »

Висновок учнів: Відсутність душі компенсується надмірним насиченням шлунка. Різноманітність і кількість страв говорять про практичність Собакевича, його хазяйську хватку. Але тут відчувається і сарказм автора: надто вже багато їжі на столі. Чичиков навіть «відчув у собі важкість на цілий пуд більше». Мета життя поміщика Собакевича - втіха і наповнення шлунка. Цікава мікродеталь: не в перший раз в якості делікатесу виступають мізки, ніби вони не годяться більше ні для чого іншого, як набивати живіт. Відсутність душі компенсується надмірним насиченням шлунка.

Учитель. Собакевич був меркантильною людиною, тому намагався якось задобрити покупця. Страви у нього дорожчі, ніж у інших.

• Як він їв?  (З жадібністю). Раз він не може запропонувати людині спілкування, то він пропонує страви, які наповнюють шлунок. Щоб ніхто не побачив, що у нього немає душі, він заповнює їжею весь стіл. У вітальні у нього нічого поїсти, тому що нічого йому сказати.

• Чому Собакевич з Чичиковим не доторкнулися до варення, груш, слив? (Страви легкі, вони йому не цікаві, йому потрібні серйозні страви).

Виступ 5 групи.  Характеристика Плюшкіна.

Поміщик Плюшкін - скнара, неохайна і недоброзичлива людина. Скнарість Плюшкіна межує з жорстокістю. Авторська характеристика Плюшкіна - «дірка на людстві». У його коморах зберігаються гори продуктів, які гниють за непотрібністю. При цьому його селяни ходять напівголодні і не сміють взяти ні крихти. Плюшкін - заможний поміщик від 1000 кріпосних душ. Але при цьому він живе як жебрак, харчується сухарями і носить лахміття. На думку Чичикова, якщо зустріти Плюшкіна біля церкви, то його можна сплутати з жебраком.

Робота з текстом. Частування Плюшкіна.

«Настанови самовар, чуєш, та ось візьми ключа, та віддай Маврі, щоб пішла в комірку: там на полиці є сухар з паски, яку привезла Олександра Степанівна, щоб подали його до чаю!., стривай, куди ж ти? дурило! ну, й дурило ж!.. О, який же ти дурило!., чого тікаєш? Біс у тебе в ногах чи що свербить?., ти перше вислухай: сухар зверху, мабуть, попсувався трохи, так хай зіскребе його ножем, та кришок не кидає, а віднесе до курнику».

Висновок учнів.  У Плюшкіна є «мармуровий позеленілий прес з яєчком нагорі», яким він хоче пригостити Чичикова. Плюшкін сам схожий на сухар з омертвілою душею. Плюшкін - єдиний з поміщиків, який «не їсть», але якого «їдять» - «з'їдають» його власні вади. Плюшкін, як дерев'яний брусок, він нікого не любить, анітрохи ні про не шкодує.

VI. Обговорення проблемного питання

-  Визначити ідею використання гастрономічних уподобань персонажів твору М.Гоголя «Мертві душі» як художньої деталі. Навести приклади.

- Як ви вважаєте, чи потрібні моральні цінності, про які йдеться у геніальному творі М.Гоголя?

VIІ. Колективне складання рекомендацій щодо правильного харчування

«Тарілка здорового харчування»

(як варіант намалювати у зошиті кольоровими олівцями)

Орієнтовні відповіді учнів за вивченим матеріалом з «Основ здоров`я»:

• Основну частину раціону мають складати овочі та бобові – 1/3 тарілки.
• Фрукти та ягоди – візуально 1/6 тарілки.
• Молочна і кисломолочна продукція – 1/6 тарілки.
• Цільнозернові продукти, горіхи та насіння – 1/6 тарілки.
• Риба і м’ясо – 1/6 тарілки.
• Корисні олії – до 70 г рослинних олій на добу.
• Рідина – переважно вода, обсягом 4% від маси тіла.
• Сіль і цукор – обмежено, до 5 гр солі і 50 гр цукру.

VІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

- Яке ваше власне ставлення до висвітленого питання?

(відповіді учнів)

Отже, не випадково настільки часте звернення Гоголя до деталей їжі. Письменник звик ставитися до їжі з повагою, але все ж різко відокремлює ситість від обжерливості. Традиційні для всієї світової літератури, ці деталі стають для героїв «Мертвих душ» мірилом людських якостей, а для автора поеми - засобом зображення душевної порожнечі персонажів.

IX. Підсумок.

Подумайте, якби письменник вирішив написати 3 том «Мертвих душ», і йому потрібні були наші типажі, щоб він написав про нас з вами? Адже, як зазначав відомий філософ Артур Шопенгауер: «Людина виявляє свій характер саме в дрібницях і дрібниці, при яких він не стримується».

(відповіді дітей)

У висновку хочу нагадати вам, що ми те, що ми їмо. Прийдіть додому, накрийте стіл, уявіть, що за вашою спиною стоїть Гоголь. Що він міг би сказати, дивлячись на ваш стіл?

X. Підбиття підсумків, оцінювання.

XІ. Домашнє завдання.    

1. Підготувати відеоряд або слайд – презентацію про їжу, якою частували поміщики Чичикова у творі М.Гоголя «Мертві душі».     
2. Скласти кросворд корисної їжі.