газета "Герої роману "Айвенго" в образотворчому мистецтві та на кіноекрані"

     Історичний жанр, засновником

якого в літературі справедливо

вважають  В. Скотта, на початку 

XIX  ст.  набув  популярності як

у живописі так і на кіноекрані.

Історичну тему широко  представлено у творчості відомого французького художника Ежена Делакруа (1798—1863), одним із джерел творчості якого, були книжки Скотта. За мотивами роману «Айвенго» Делакруа створив картини «Викрадення Ребеки» (1846) та «Взяття хрестоносцями Константинополя» (1840-1841). Композицію картини «Викрадення Ребеки» побудовано на чіткому протиставленні образів Ребеки та викрадачів, пейзажів  глибокої  долини та високої фортеці. Це надає зображенню динамічного й  напруженого характеру.

Картина «Взяття хрестоносцям  Константинополя» вражає своєю масштабністю. На передньому її плані зображено численні фігури, кожна з яких несе своє  відчуття події. Високі колони, знамена, образи стомлених навіть збентежених хрестоносців у центрі полотна складаються в єдину композицію, позначену драматизмом і гострою емоційністю.

Роман «Айвенго» не раз було екранізовано. Безперечно, кожний  кінофільм пропонує певну версію життя лицаря, який намагається зберегти  вірність батьківщині та кодексу честі, але всі вони утверджують ідею перемоги добра над злом, шляхетності - над безчестям. Напевне, найяскравішою  екранізацією роману є стрічка «Айвенго», знята 1952р. голлівудським режисером Річардом Торпом.  Цей  фільм  було  номіновано  на  три  премії  Оскар, а роль Ребеки в ньому виконала майбутня легенда американського кіно Елізабет Тейлор.

  Цікаво втілив на екрані роман Скотта радянський режисер Сергій Тарасов.  Його  кінокартина  «Балада  про  доблесного  лицаря  Айвенго» (1982) стала лідером прокату в 1983р. і багато років залишалася однією з  найулюбленіших  серед  глядачів.  Середньовічний  колорит  у  цьому фільмі відтворено завдяки зйомкам у Хотинській фортеці,  яка входить до переліку семи чудес України. Режисер не ставив за мету точно дотримуватися сюжету літературної основи, тому фактично відкинув важливу в Скотта лінію лихваря Ісака та його доньки Ребеки.

Успіху  екранізації  значно  сприяли  пісні-балади  відомого  актора, поета й співака Володимира Висоцького.