Генрік Ібсен коротка біографія

Генр к Ібсен б ограф я скорочено

Генр к Ібсен є представником норвезької л тератури. В н був одним з творц в нової драми.

Генр к Ібсен            Роки життя: 1828 — 1906

коротка розорився,  в 1844 роц Ібсен залишив будинок  став працювати учнем аптекаря. Одночасно в н займався журнал стикою, писав сатиричн в рш . Генр к Юхан Ібсен народився 20 березня 1828 в портовому м ст Ш єн, що на п вдн Норвег ї, в родин багатого комерсанта. Його батько в 1836 роц

б ограф я “Кат л на” (це його перша п’єса)  середземноморської дил ї “Богатирський курган” в н отримав м сце драматурга, режисера та кер вника В ун верситет Христиан ї Ібсен вивчав медицину, однак навчанню завадило захоплення театром. Завдяки створен й ним тираноборчеськ й драм

Норвезького театру в Берген – перший нац ональний театр.

У 1850 роц в н переїздить до Крист ан ї (сучасне Осло)  стає профес йним л тератором.

В 1857-1862 роках Ібсен очолював столичний Норвезький театр. Генр к Ібсен став кер вником норвезького театру, тому що в н був норвежцем. На той час у країн д яч норвезької культури мр яли про культурницьку самост йн сть в д датського впливу. Вони прагнули в дродити давню норвезьку мову, поєднати нац ональн традиц ї з новою норвезькою культурою. Тому було вир шено призначити кер вником Норвезького театру норвежця за нац ональн стю. Найкращу кандидатуру виявили серед театральних д яч в Бергена (де на той час працював Ібсен)..

1864 року Ібсен виїхав з Норвег ї. Це добров льне вигнання тривало аж 27 рок в. В д’їзд Ібсена з Норвег ї зумовлений розчаруванням драматурга в скандинавському рус .

Ібсен одружився з Сюзанною Торесен, яка стала його в рним другом на все життя. У них народився син.

Залишивши Норвег ю, драматург розпочинає життя у добров льному вигнанн в Рим , Дрезден та Мюнхен . Тобто, з 1864 по 1891 роки Рродина письменника жила то в Італ ї, то в Н меччин . Збираючи матер али для драми про Юл ана-в дступника “Кесар  гал леянин” (1873), Ібсен задумав сатиричну поему, яка в результат стала великою драматичною поемою “Бранд” (1866), герой якої – ц л сна людина, що не зупиняється н перед якими жертвами для зд йснення свого деалу.

Широка популярн сть у вс х сканди навських країнах прийшла п сля вихо ду поеми «Пер Гюнт» у 1867 роц , у як й збер гається масштабн сть ф лософсько-символ чної драми.

Основна тема п’єс “Стовпи сусп льства” (1877), “Ляльковий д м” (1879), “Привиди” (1881), “Ворог народу” (1882) – нев дпов дн сть м ж показним блиском сусп льства  його фальшивою внутр шньою суттю. З середини 1880-х рок в соц альна критика у драматурга слабшає,  в п зн х п’єсах ускладнюється п дтекст, зростає тонк сть психолог чного малюнка, одночасно посилюються елементи символ ки. Хоча тема “сильної людини” виступає на перший план, автор безжал сний до героїв, що реал зують своє покликання за рахунок життя  щастя нших людей: “Росмерсхольм” (1886), “Гедда Габлер” (1890), “Буд вельник Сольнес” (1892), “Йун Габр ель Боркман” (1896). В апогеї небувалого творчого розкв ту вл тку 1891 Ібсен повернувся до Норвег ї. Незабаром п сля с мдесятир ччя в н перен с к лька удар в.

Останньою його драмою з 26 стала п’єса «Як ми, мерт в , воскреснемо» (1899), де в н, без жодної поблажливост до себе, п ддав нещадному суду св й творчий шлях.

1891 року Ібсен повернувся до Норвег ї.

Помер Генр к Ібсен 23 травня 1906 року п сля виснажливої хвороби в Христиан ї (нин – Осло).