Генрік Ібсен «Ляльковий дім». Роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство. «Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма

Тема 1:  Генрік Ібсен «Ляльковий дім». Роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство. «Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма (9 клас)

Тема 2: що посієш в юності, то пожнеш в зрілості. Генрік Ібсен

Мета навчальна: простежити віхи життя Г. Ібсена; визначити роль та новаторство митця у світовій драматургії; повторити відомості про соціально-психологічну драму; дати уявлення про прототип п’єси; охарактеризувати «Ляльковий дім» як соціально-психологічну драму.

Мета розвивальна: розвивати критичне та аналітичне мислення, вміння висловлювати свої думки; формувати вміння та навики аналізу драматичного твору з опорою на текст; активізувати пізнавальну діяльність учнів.

Мета виховна: виховувати любов до драматургії, повагу до жінки, активну життєву позицію, чесність, порядність, людяність.

Компетентності:

ключові:

• учні усвідомлюють необхідність брати на себе відповідальність за власні рішення;
• розрізняють щирі і меркантильні  наміри;

предметні:

• учні розповідають про основні віхи життя й творчості митця;
• здійснюють пошуково-дослідницьку діяльність у галузі літератури;
• користуються літературознавчими словниками.

Тип уроку: урок вивчення художнього твору

Обладнання: таблиця ««Стара» і «Нова драма»», портрет  Г. Ібсена, картки з біографією Г. Ібсена, хронологічна таблиця «Життєвий і творчий шлях Г. Ібсена», схема «Відносини між героями драми», схема «Різдвяна ялинка «Образ Нори»».

Епіграф:

Ібсен є батьком нової драматургії, яка впритул підійшла до проблеми сучасної людини та її душі…

                                       Б. Шоу

Зміст уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1.1. Самостійне заповнення таблиці ««Стара» і «Нова драма»».

- На минулому уроці ми з вами ознайомилися з темою: ««Стара» і «нова драма»». Давайте перевіримо, як ви засвоїли матеріал. Самостійно заповніть порівняльну таблицю.

«Стара» і «Нова драма»

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

2.1. Вступне слово вчителя.

- Сьогодні ми будемо з вами говорити про зачинателя «нової драми», про геніального мислителя, поета, драматурга, засновника національного норвезького театру Генріка Ібсена,  творчість  якого визначила напрямки розвитку літератури  ХХ ст. Простежимо віхи життя митця, визначимо роль та новаторство Ібсена у світовій драматургії. Охарактеризуємо найвідомішу п’єсу новатора «Ляльковий дім» як соціально-психологічну драму.

Отже, тема нашого уроку: «Генрік Ібсен «Ляльковий дім». Роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство. «Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма».

2.2. Робота з епіграфом.

- Епіграфом нашого уроку є слова Бернарда Шоу: «Ібсен є батьком нової драматургії, яка впритул підійшла до проблеми сучасної людини та її душі…».

- Чому Б. Шоу називає Ібсена «батьком нової драматургії»? (Тому що Ібсен є засновником «нової драми»).

- На що ще наголошує Шоу? (На те, що нова драматургія «впритул підійшла до проблеми сучасної людини та її душі).

- На вашу думку, які це проблеми? (Проблеми моральності, життєвого вибору, сімейних стосунків, людина і суспільство). 

ІІІ. Сприймання та усвідомлення нового навчального матеріалу.

3.1. Робота над портретом.

- Уважно роздивіться портрет Генріка Ібсена.

- На вашу думку, який вік чоловіка на портреті? (Це людина похилого віку, можливо років шістдесят).

- Що незвичайного в його зовнішності? (Його борода.) Про що це може говорити? (Про те, що це смілива людина, яка не боїться кинути виклик суспільству, є новатором і творчою особистістю).

- Який у нього вираз обличчя? (Суворий, міркуючий, загадковий).

- Що ви можете сказати про його губи, очі? (Губи зімкнуті, можливо він не відкрита людина, очі прижмурені, можливо він багато працював і в нього зіпсувався зір).

- У що вдягнутий митець? (У піджак). Про що це може свідчити? (Про те, що він інтелігентна людина).

3.1. Самостійне опрацювання карток з біографією Г. Ібсена.

Генрік Ібсен народився в невеликому норвезькому місті Шиєні в купецькій сім'ї. Ходили чутки, що Генрік був незаконною дитиною, але, цілком імовірно, з'явилися вони лише тому, що сусіди Ібсенів нічим іншим не могли пояснити напружені стосунки батька й сина. Що в дитинстві майбутній драматург звик до нерозуміння й самотності, навчився обходитися без душевної близькості.

У 1837 р. Ібсен-старший розорився. Різкий перехід родини в соціальні «низи» став для Генріка тяжкою психологічною травмою, що згодом позначилося на його творчості. Уже з п'ятнадцяти років хлопець мусив самостійно заробляти на життя. У 1843 р. він переїхав до містечка Гримстад, де влаштувався учнем аптекаря. Невдовзі Ібсен починає шукати інших шляхів самореалізації: пише поезії, сатиричні епіграми на добропорядних буржуа, малює карикатури. В одному зі своїх віршів юнак зобразив норвезьке суспільство в образі корабля, у трюмі якого розкладається мертве тіло.

У 1850 р. з метою вступити до університету Генрік вирушив до Християнії. У столиці він захопився політичним життям: викладав у недільній школі робітничого об'єднання, брав участь у демонстраціях протесту, співпрацював з робітничою газетою та журналом студентського товариства, був задіяний у створенні нового суспільно-літературного журналу «Андрімнер».

Свій перший драматичний твір - історичну драму «Катиліна» - Ібсен написав ще в Гримстаді. А 1850 р. «Християнія Театр» поставив його другу п'єсу - «Богатирський курган». Обидва твори було написано данською мовою, але згодом Ібсен, як і інші творці новітнього національного письменства, намагатиметься писати норвезькою.

Рання драматургія Ібсена свідчить про обізнаність автора з естетикою та художньою практикою європейського романтизму. Варто зазначити, що романтичний пафос, яскравість пристрастей, безкомпромісність принципів і поведінки героїв-романтиків - усе це до певної міри притаманне й зрілим драмам норвезького драматурга. У порівнянні з творами сучасників Ібсена на південь від Норвегії вони видаються водночас і новаторськими, і архаїчними.

У середині XIX ст. на батьківщину, до норвезького міста Берген, повернувся уславлений скрипаль Уле Бюлль. Саме йому належала ідея створити постійну театральну трупу, що складалася б з акторів-норвежців. Бюлль заснував театральну школу, на основі якої за кілька років сформувався перший національний норвезький театр. У 1852 р. посаду його штатного драматурга було запропоновано Ібсена, однак за умови, що він виконуватиме також обов'язки директора, режисера і навіть бухгалтера. Вочевидь, така діяльність не пішла письменнику на користь: його третя п'єса провалилася, четверта, написана за фольклорними мотивами, сподобалася публіці, але не була прийнята столичними критиками.

Тим часом на хвилі боротьби за національну драматургію у Християнії виникає «Норвезький театр», і 1857 р. керувати ним запрошують Ібсена. Тоді у столиці вже діяв театр, репертуар якого за традицією складали вистави данською мовою. Звісно, публіка вже звикла до нього, тому новому театральному колективу і його очільнику довелося докласти чимало зусиль, аби привернути увагу глядачів. Це завзяте протистояння припинилося за рік після того, як Ібсен залишив директорську посаду.

У 1863 р. театри Христианії об'єдналися на основі естетичної програми, розробленої за активної участі драматурга, а герої вистав заговорили норвезькою. У 1858 р. Ібсен одружився. Він був дуже щасливий у шлюбі, але статус глави сімейства зобов'язував до пошуків додаткових джерел існування. Скромний прибуток директора одного з двох театрів у невеликому місті ледве забезпечував дружину й новонародженого сина.

У 1864 р. після численних клопотів Ібсен одержав від норвезького парламенту письменницьку пенсію і скористався нею, щоб виїхати на південь. Разом з родиною він оселився в Римі, потім перебрався до Трієста, жив у Дрездені й Мюнхені, звідки принагідно виїздив до Берліна, побував на відкритті Суецького каналу. Місцем постійного проживання драматурга став Мюнхен (південь Німеччини). На батьківщину Ібсен повернувся лише 1891 р. На той час його п'єси було перекладено всіма європейськими мовами.

Вирішальним моментом у творчій діяльності Ібсена став 1865 р., коли з Італії він надіслав до Норвегії драматичну поему «Бранд». Ії герой, священик Бранд, подібно до гетевського Фауста, над усе прагне досягнути внутрішньої досконалості й духовної свободи. Заради цієї мети він жертвує особистим щастям, єдиним сином, коханою дружиною. Однак зрештою сміливий, безкомпромісний ідеалізм героя («усе або нічого») зіштовхується з боягузливим лицемірством духовної та світської влади. Покинутий усіма, але переконаний у своїй правоті Бранд гине серед вічних льодів у горах Норвегії.

Наступного року Ібсен надіслав на батьківщину п'єсу «Пер Гюнт» (1866). Цей твір зазвичай розглядають "у парі» з «Брандом» як два альтернативних потрактування проблеми самовизначення й реалізації особистості. Головні герої п'єс цілковито протилежні один одному. Бранд - непохитний максималіст, готовий пожертвувати найдорожчим заради виконання високої місії. Пер Гюнт, безхарактерний і внутрішньо слабкий, охоче пристосовується до будь-яких умов.

Саме в «Пері Гюнті» Ібсен заявляє про свій розрив з національною романтикою. Фольклорні персонажі постають у п'єсі потворними й злостивими, селяни - жорстокими й грубими. Спочатку в Норвегії та Данії «Пер Гюнт» був сприйнятий негативно, мало не як блюзнірство. Г.К. Андерсен, приміром, назвав його найгіршим із будь-коли прочитаних творів. Однак згодом ставлення до п'єси змінилося.

3.2. Складання хронологічної таблиці «Життєвий і творчий шлях Г. Ібсена».

- Отже, Генрік Ібсен норвезький драматург і поет, реалістичні і суперечливі п'єси якого революціонізували європейський театр. У п'єсах Ібсена драматизм ситуації полягає в тому, що виявляється повна протилежність між видимістю життя і його справжньою природою. Розкриття показаного в п'єсі світу починається найчастіше вже в ході дії — в деталях, в окремих і, здавалося б, випадкових репліках, у кінці ж п'єси відбувається повний крах ілюзій і з'ясування істини.

3.3. Повідомлення учня на тему «Аналітичні  п’єси».

«Бранд» і «Пер Гюнт» стали для Ібсена перехідними творами, що спрямували його в річище реалізму й соціальної проблематики. Обидві ці п'єси побудовано в основному на романтичних, умовних подіях та широкому використанні символічних образів, які особливо добре вдавалися норвезькому драматургові.

Наступним художнім досягненням Ібсена стало створення жанру так званої аналітичної п'єси.

До аналітичних п'єс зазвичай зараховують такі драми Ібсена, як «Стовпи суспільства» (1877), «Ляльковий дім» (1878), «Примари» (1881), «Ворог народу» (1882), «Дика качка» (1884), «Росмерсхольм» (1886), «Жінка моря» (1888), «Гедда Габлер» (1890), «Коли ми, мертві, оживаємо» (1899) та інші.

Від твору до твору зростала психологічна майстерність норвезького драматурга. У цьому плані його перші аналітичні п'єси - «Стовпи суспільства» й "Ляльковий дім» - значно поступаються наступним. Однак саме вони найбільше уславилися в Сиропі, зокрема й в Україні. Наприклад, "Ляльковий дім» (під назвою «Нора») став для публіки справжнім потрясінням. Такий ефект був пов'язаний з новизною форми та змісту ібсенівських п'єс. В історію літератури Ібсен увійшов як творець соціально-психологічної драми.

3.3. Робота з теоретико-літературними поняттями.

- Розгорніть свої словники та запишіть літературознавчі поняття.

Аналітична п'єса - драма, події якої є результатом того, що відбулося до початку твору. Така п'єса, по суті, є своєрідним розслідуванням таємниць минулого героїв.

Соціально-психологічна драма - новий жанр реалістичного театру кінця XIX - початку XX ст., який у драматургічній формі втілює основні художні принципи реалізму, зокрема принцип глибокого та неупередженого вивчення психології драматичного персонажа як типового вияву суспільного впливу на характер і вчинки людини.

Ібсенізм - особливість творчого методу, що полягає у показі трагізму життя через психологічні колізії, поєднання зовнішньої та внутрішньої дії, філософському осягненні дійсності, широкому використанні підтексту, символіки.

3.4. Розповідь вчителя про новаторство Г. Ібсена.

«Нова драма» Г. Ібсена:

- це п’єси про людську душу, у яких йдеться про трагічну боротьбу особистості за власний духовний світ;

- драматург істотно збагатив коло тем: соціальні проблеми, становище жінок у суспільстві, спадкові хвороби, влада грошей;

- у п’єсах «нової драми» немає чіткої межі між трагедією і комедією;

- композиція п'єс має інтелектуально-аналітичний характер, аналітизм композиції полягає в тому, що майже всі п'єси розпочинаються показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчуються катастрофою. Інтелектуальні тому, що завершуються осмисленням персонажами власного життя.

- незавершена кінцівка — найвидатніший внесок «нової драми» Ібсена у світову драматургію. Тут конфлікт не вичерпується після завершення дії. У «Ляльковому домі» розв'язка не є вирішенням проблем, а є їхньою постановкою. Відкритість фіналу відповідає вимогам проблемного театру, який створив Ібсен.

3.5. Повідомлення  учня  про історію створення та прототипи  п’єси  «Ляльковий дім».

 П’єса задумана в 1878 році (перші начерки з заголовком «Начерки до сучасної трагедії» датовані 19 жовтня). Ібсен прагнув в класичній формі трагедії висловити сучасні проблеми. Написано ж твір у 1879 році.

В основу драми Ібсен поклав реальну подію. Прототипом Нори стала норвезько-датська письменниця Лаура Кілер. Під впливом п’єси «Бранд» 19-річна дівчина написала книгу «Дочки Бранда», яка вийшла у світ в 1869 році під псевдонімом. З нею познайомився Ібсен і порадив зайнятися літературою. Між ними зав’язалася дружба. Після смерті батька Лаура з матір’ю переїхала до Данії, де в 1873 році вийшла заміж за  Віктора Кілера. Він був доброю людиною, але іноді у нього траплялися припадки жорстокості, особливо болісно переносив він грошові проблеми. В 1876 Віктор захворів на туберкульоз. Його потрібно було лікувати на Півдні. Прохання Лаури, щоб він звернувся до свого багатого батька, нічого не дали. Тоді вона таємно взяла позику в банку. За неї поручився її впливовий багатий друг. У тому ж році вони з чоловіком відправилися до Швейцарії і Італії. Чоловік вилікувався від хвороби. На зворотному шляху в Мюнхені Кілери відвідали Ібсенів. Лаура по секрету все розповіла Сюзанні, дружині Ібсена. Після повернення до Данії знову потрібні були гроші для переїзду в інше місто. Лаура знову зробила позику у формі векселя. За неї поручився далекий родич, крупний комерсант. До моменту закінчення векселя Лаура була хвора після пологів, без грошей. Родич теж був у складному матеріальному становищі і не зміг викупити вексель. Лаура в розпачі зважилася видати підроблений вексель — але передумала і знищила його. Всі її дії стали відомі її чоловікові. Спочатку він їй глибоко співчував, але під впливом сім’ї і друзів змінив своє ставлення до неї і став вимагати розлучення, яке незабаром оформили. Дітей у Лаури забрали, її визнали душевнохворою, брехухою. Але минув час, чоловік попросив Лауру повернутися додому. Вона повернулася, знову стала його дружиною, з 1879 приступила до літературної діяльності і поступово виплатила всі борги. Після цього у неї було дві зустрічі з Ібсеном. Саме її життя стало основою для сюжету «Лялькового дому».

ІV. Узагальнення і систематизація здобутих знань.

4.1. Бесіда за змістом прочитаного.

Міляновська Н. Р. Зарубіжна література : підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Тернопіль : Астон, 2017. 304 с.

- Назвіть головних і другорядних героїв п’єси «Ляльковий дім». (Адвокат Хельмер, Нора, його дружина, Доктор Ранк – друг сім’ї, фру Лінне – стара подруга Нори, приватний повірений Крогстад, троє маленьких дітей Хельмерів, Анна-Марія, їхня нянька).

- З чого починається перша дія твору? (З будинку Хельмерів) Які події там відбуваються? (Родина готується до Різдва, Хельмер веде діалог зі своєю дружиною).

- Знайдіть і зачитайте опис кімнати Хельмерів. («Затишна кімната, обладнана зі смаком, але недорогими меблями. У задній стіні двоє дверей: ті, що праворуч, ведуть до передпокою, ті, що ліворуч, – до кабінету Хельмера. Між дверима стоїть піаніно. Біля вікна круглий стіл із стільцями й канапка. Невелика шафа з книжками в дуже гарних палітурках. На підлозі килим, у грубі палиться»).

- Якою вважав Хельмер Нору щодо поводження з грошима. (Марнотраткою) Підтвердіть цитатою з тексту. («Кажеш, накупила? То моя марнотратка знов ходила сіяти грішми?»).

- Як Хельмер відноситься до позичання грошей. (Негативно). Знайдіть і зачитайте підтвердження відповіді. («Сьогодні позичу тисячу крон, ти витратиш їх на свята, а в новорічний вечір мені на голову впаде черепиця з даху, і кінець», «Ти знаєш

мої погляди на це. Ніколи не позичати! На домашнє вогнище, засноване на позичках і боргах, лягає якась негарна тінь залежності»).

- Що відбулося під час розмови Хельмера і Нори? (У гості завітала стара подруга Нори – фру Лінне).

- Що сталося у подруги Нори? (Три роки назад вона овдовіла, у неї не було дітей і вона вирішила покинути місце де жила і переїхала, щоб почати життя спочатку).

- Про який секрет повідала Нора подрузі? (Про те, що гроші на лікування Хельмера дав не її батько, а вона їх позичила).

- Зачитайте з тексту, чому фру Лінне не одразу повірила, що Нора взяла гроші в борг. («Бо дружині не позичать, якщо на те нема згоди її чоловіка»).

- З якою метою Кроґстад прийшов до Нори? (Просити, щоб вона поговорила з чоловіком з приводу того, щоб він залишився на робочому місці). Чому він прийшов саме до Нори? (Тому що це в нього вона позичила гроші).

- Про що ми дізнаємося з їхньої розмови? (Про те, що вона підробила підпис свого батька на документі про позику грошей. Якщо вона не вмовить чоловіка, щоб він його не звільнював, то Кроґстад піде до суду з цими паперами).

- З чого починається друга дія? (Після звільнення, Кроґстад прийшов знову до Нори і погрожував залишити листа її чоловікові, де про все розповідається).

- Знайдіть у тексті, що конкретно потребує Кроґстад від Хельмера. («Я хочу стати на ноги, пані, хочу піднятися, і ваш чоловік повинен допомогти мені. За півтора року я не припустився жодного нечесного вчинку, весь цей час ледве перебивався, але був задоволений, що своєю працею помалу підіймаюся знову. Тепер мене вигнали, і я вже не вдовольнюся тим, що мене з ласки приймуть назад. Я хочу піднятися вище, кажу вам. Хочу, щоб мене прийняли до банку на вищу посаду. Ваш чоловік повинен створити її для мене...»).

- Чи залишив Кроґстад листа? (Так). Хто повинен був допомогти Норі і як? (Фру Лінне повинна була поговорити з Кроґстадом, щоб той забрав листа).

4.2. Заповнення схеми «Відносини між героями драми».

4.3. Постановка проблемного питання.

- Ми дізналися, що Нора підробила підпис. Пішла вона на це через те, що не хотіла турбувати свого хворого батька. На вашу думку, чи правильно вона вчинила, що обманула чоловіка, підробила підпис і взагалі пішла на такий вчинок, знаючи, що брати у борг жінці у той час було заборонено?

4.4.  «Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма.

- Дайте визначення поняттю «Соціально-психологічна драма». (Змальовує високоінтелектуальні людські характери, досить складні переживання; увага з побутових обставин переноситься на психологію персонажів).

- Доведіть, що «Ляльковий дім» — соціально-психологічна драма. (У творі розглядаються соціальні проблеми: багатства і бідності (Хельмер — Крогстад), громадянських прав жінки (Нора і вексель, який вона підробила); психологічні  (оскільки напруга твору являється, передусім, психологічним, внутрішнім); поведінка героїв п'єси є глибоко мотивованою.)

4.5. Коментар вчителя на тему: «Жінка — найуразливіша ланка суспільства».

- Історично склалося у творах XIX ст., що жінка — найуразливіша ланка суспільства: її права більш обмежені, їй майже кожну мить нагадують про другорядну роль у житті, а на її слабкі плечі покладено тягар різних великих та дрібних обов'язків, а найголовніший — бути берегинею ладу в родині, хранителькою світлого й доброго настрою. Мабуть, тому жінка, коли вона справді особистість, — найсильніша і найяскравіша ланка суспільства.

Саме такою цікавою та яскравою особистістю ми бачимо головну героїню ібсенівського "Лялькового дому" Нору. її характер показано в динаміці, у становленні під час випробувань.

4.6. Заповнення схеми «Різдвяна ялинка «Образ Нори»».

- Коли відбуваються події п’єси? (Перед Різдвом).

- Які ви знаєте символи Різдва? (Ялинка, зірка, колядки, щедрівки, вертеп, кутя).

- Однією з ваших відповідей була «різдвяна ялинка». Тож давайте заповнимо схему:  «Різдвяна ялинка «Образ Нори»».

V. Підведення підсумків. Оцінювання.

5.1.Самостійна робота. Заповнення схеми «Нова драма Генріка Ібсена».

5.2. Підсумкове слово вчителя.

- Сьогодні ми з вами дізналися про зачинателя «нової драми», про геніального мислителя, поета, драматурга, засновника національного норвезького театру Генріка Ібсена,  творчість  якого визначила напрямки розвитку літератури  ХХ ст. Про Ібсена говорили, що його п'єси починалися там, де раніше звичайно закінчувалися. Можна сказати й інакше: вони закінчувався там, де розпочиналася справжня, дійсна боротьба, де мало відбутися випробування сил героя, тобто там, де могла б початися нова п'єса.

Якби укладався список усіх часів і народів, що викликали найбільший резонанс не лише в мистецьких колах, а й у суспільстві, то драма Г. Ібсена «Ляльковий дім» увійшла б до першої десятки. У «Ляльковому домі» сміливість думки Ібсена-мислителя підкріплюється новаторством Ібсена-драматурга. На прикладі аналізованої вище п'єси можна побачити майже всі головні риси «нової драми» великого норвежця. Як і в багатьох інших творах, у ній драматург розглядає проблему «покликання».

5.3. Оцінювання.

VІІ. Домашнє завдання.    

1. Прочитати третю дію п’єси, с. 227-234.
2. Скласти цитатну характеристику Нори.

.