Географічні атласи, їх види. Картографічна інформація та читання географічних карт

Тема: Географічні атласи, їх види. Картографічна інформація та читання географічних карт.

Мета уроку: закріпити та актуалізувати знання про географічні атласи та їх видами; розвивати уяв­лення про картографічну інформацію; з'ясувати особливості читання географічних карт; формувати вміння описувати місцевість за картами.

Обладнання:підручник, атласи, довідники, географічні карти.

Тип уроку:вивчення нового матеріалу.

Ключові поняття:географічні атласи, картографічна інформація, читання географічних карт.

Хід уроку

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

1. Коли й ким був створений перший атлас?

2. Дайте визначення поняття «географічний атлас».

3. Давайте згадаємо класифікацію карт

III.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Класифікація атласів визначається такими чинниками:

розмірами

1.  гео­графічними особливостями картографічного простору
2. призначенням
3.  зміс­том (широтою і глибиною інформації)
4.  За охопленням простору виділяють атласи окремих

Атласи створюються й на окремі цікаві з природної та економічної точки зору регіони, великі населені пункти. Фундаментальні атласи, такі як Великий радянський атлас світу і Фізико-географічний атлас світу практич­но складаються з двох рівнозначних частин — карти світу й карти СРСР.

За призначенням розрізняють чотири групи атласів:

1. науково-довідкові,
2.  широкого використання (довідкового, краєзнавчі),
3. навчальні (шкільні)
4.  спе­ціального призначення (морські, військові, туристичні, дорожні).

Науково-довідкові атласи є картографічним зведенням і узагальненням наукових знань про місцевість, різні природні й соціально-економічні явища. Вони призначені для глибокого вивчення явищ, усебічного їх розгляду. Саме та­кі атласи можна вважати картографічними енциклопедіями, які відрізня­ються повнотою й детальністю.

Ряд тематичних науково-довідкових атласів видано в Україні. У 1958 р. вийшов перший «Атлас сільського господарства України». Це — комп­лексний тематичний атлас, карти якого відображають розміщення і спе­ціалізацію сільського господарства в Україні. На 47 кольорових картах (основний масштаб 1:4 000 000) і в пояснювальному тексті розкрито осо­бливості соціально-економічних і природних умов розвитку сільського госпо­дарства, зональні зміни виробничої спеціалізації рослинництва і тваринни­цтва, виробництво найважливіших видів сільськогосподарської продукції тощо. Значним досягненням картографічної галузі став вихід «Атласу Української PCP і Молдавської PCP» (1962 p.). Значна увага в Україні приділяється розробці атласів адміністративних областей. Першими з них були атлас Київської області (Географія Київської області, 1962 р.) та ат­лас сільського господарства Закарпатської області (1964 p.). У 1980—1990-х pp. цей процес активізувався, і тепер видано атласи багатьох областей України, а для решти завершуються роботи зі складання таких атласів. Вершиною розвитку української картографії та географії став «Атлас при­родних умов і природних ресурсів Української PCP» (1978 p.). Його роз­робка сприяла формуванню української наукової картографічної школи. Основними напрямами досліджень стали проблеми системного комплек­сного картографування, сільськогосподарського і агропромислових комп­лексів, промислового і виробничо-територіальних комплексів, природоохо­ронного і раціонального природокористування.

У 1980—1991 pp. вийшла друком низка шкільно-краєзнавчих атласів окремих областей. Традиційно видаються політико-адміністративні та загальногеографічні карти республіки й окремих областей. Від середини 1970-х рр. значного розвитку набуває випуск туристичних карт і планів міст, а від се­редини 1980-х рр. — видання туристичних атласів регіонів і міст.

Останнім часом підготовлено детальний шкільно-краєзнавчий атлас України. Другим напрямом атласного картографування стало створення галузевих атласів країни, зокрема медико-географічного, історичного, а та­кож тематичних атласів окремих регіонів, областей, міст.

Великою подією стала підготовка Національного атласу України. Згід­но з розробленою в Інституті географії НАН України концепцією, він є однотомним виданням. На 440 сторінках Національного атласу вміщується 875 карт різних масштабів, майже 100 сторінок тексту, графіки та ілю­страції. Це стало визначною науковою, культурною, соціальною подією українського суспільства.

          Читати карту з метою вивчення місцевості потрібно в певній послідов­ності. Спочатку рекомендується довідатися про масштаб карти й висоту перетину рельєфу. З'ясування масштабу необхідне для окомірного визна­чення відстаней. Так, наприклад, знаючи, що 1 см на карті відповідає 250 м на місцевості, можна, відкладаючи на око довжину відрізка в 1 см, приблизно визначити ширину великої річки, протяжність населеного пунк­ту, розміри заболоченої ділянки. Дані про висоту перетину рельєфу необ­хідні для характеристики нерівностей земної поверхні.

Після цього визначають загальний характер місцевості на даній ділянці. Спочатку шляхом огляду карти встановлюють, які на ній відображені вели­кі міста, річки, гірські хребти, шляхи сполучення і як щодо них розташо­ваний, наприклад, маршрут руху, який потрібно вивчити за картою. Потім визначають, яка місцевість за характером рельєфу — гірська, рівнинна або горбиста; за наявністю на ній місцевих предметів і рослинного покриву ви­значають, відкрита вона, напівзакрита або закрита, а за наявністю перешкод на місцевості її відносять до пересіченої або непересіченої.

Установивши загальний характер місцевості, приступають до деталь­ного читання карти, її вивчення відповідно до поставленого завдання.

VI. ПОЕТАПНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання

Складіть схему класифікації атласів за охопленням картографічного простору.

VII. ПІДСУМКИ УРОКУ

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ