ГЕОГРАФІЧНІ СКЛАДНИКИ ПОЛІТИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ. ГЕОПОЛІТИКА, ЇЇ СКЛАДОВІ. ЗОВНІШНЯ ТА ВНУТРІШНЯ ГЕОПОЛІТИКА

11 клас

Урок №26

Дата:

ГЕОГРАФІЧНІ СКЛАДНИКИ ПОЛІТИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ.

ГЕОПОЛІТИКА, ЇЇ СКЛАДОВІ.

ЗОВНІШНЯ ТА ВНУТРІШНЯ ГЕОПОЛІТИКА

Навчальна мета: сформувати усвідомлення суті та значення політичної географії та геополітичних процесів у сучасній світосистемі, зазначити можливі чинники та важелі геополітичних протистоянь, сформувати уявлення про взаємозв’язок і політичні взаємодії географічних складників політичної географії.

Розвивальна мета: розвивати аналітичне мислення, просторове уявлення, компетентність для демократичного громадянства.

Виховна мета: виховувати відповідальне ставлення до власного громадянського обов’язку.

Тип уроку: формування нових знань, умінь, навичок.

Обладнання: підручник, атлас, політична карта світу.

Опорні та базові поняття: географічний простір, території, географічні місця, територіально-політична система, геополітика, «сили» геополітики.

Хід уроку

І. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Останнім часом ми чуємо, що наша країна є предметом геополітичних інтересів різних держав світу. Що це означає? А чи є геополітичні інтереси України? Якщо так, то у чому вони полягають? Чи, можливо, ви обрали позицію «я політикою не цікавлюся»? Чи можна за такої позиції залишитися поза політикою? Та, власне, яке відношення географія має до таких складних питань? Зробимо спробу розібратися у таких нагальних речах.

ІII. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів

- Що ви розумієте під поняттям «геополітичні інтереси»?

- У який спосіб середньовічні імперії розширювали свої володіння? Чи знаєте ви приклади аналогічних дій у сучасному світі?

- США інколи називають «поліцейським» світу. Як би ви пояснили таке порівняння? У який спосіб держава виконує такі функції?

IV. Вивчення нового матер іалу

1 Географічні складники політичної географії: географічний простір, території, географічні місця

Політична географія — наука про територіальну диференціацію політичних процесів і явищ, вивчає зміни, що відбуваються на політичній карті світу, зміни в співвідношенні сил основних політичних, військових і економічних угруповань, найважливіші територіальні аспекти міжнародних відносин (аналізує дану ситуацію). Засновник Ф. Ратцель. Виокремлюють галузеві (геополітика, стратегічна географія, політичне країнознавство, лімологія, політична регіоналістика, географічна конфліктологія, електоральна географія та ін.) та рівневі (глобальний, зональний, національний, регіональний, локальний) напрями.

Географічний простір в політичній географії можна розглядати як політичну геосферу (особливу складову геопростору), що є єдністю фізичного простору і політичної діяльності, а територію — як ділянку політичної геосфери з визначеними межами чи кордонами.

Географічне місце — мінімальна ділянка географічного простору з проявом політико-географічних відмінностей, що зумовлена поєднанням географічних умов і політичних цінностей спільноти людей в її межах.

2 Політичні складники політичної географії: політичні інституції, політичні відносини, сила

Політичні інституції на сучасному рівні виступають не тільки в адміністративно-юридичному розумінні (адміністративні інститути та юридичні норми). Це стан, організаційна форма об’єднання людей в особливу спільноту з приводу влади, що ґрунтується на колективній волі, меті й образах життєдіяльності, раціональних норм, моделей спілкування в структурі сукупної практики політичної активності індивідів і груп, людського соціуму в цілому. Тобто відображує форми та структури політичного життя. Політичні відносини — суть і базові характеристики політики відносно владних взаємодій, в результаті яких формуються політичні інституції.

Політичні сили — сукупність доктрин, ідей, груп, партій, рухів у громадянському суспільстві, що впливають на владу та беруть участь в її реалізації для відстоювання певних інтересів. Тобто є ланкою зв’язку між владою і громадянським суспільством. Бувають реальними та латентними (прихованими).

3 Територіально-політичні системи національного і наддержавного рівнів

Територіально-політичні системи (ТПС) — об’єктивно взаємопов’язані поєднання елементів політичної сфери (політичних і адміністративних кордонів, центрів управління, органів влади, партій, громадських рухів і т. п.), що функціонують на певній території. Можуть бути де-факто (межі яких не відповідають встановленим) та де-юре.

Країни (суверенні в межах міжнародно визнаних кордонів) є ключовим суб’єктом політичної діяльності.

У межах держави формуються ТПС:

- площинні (територія держави, адміністративно-територіальні одиниці, автономні утворення);

- лінійні (кордони і межі, комунікації державного значення, переходи на кордонах);

- точкові (столиця, регіональні центри, об’єкти особливого значення чи статусу). Усі вони структурують політичний простір в усіх аспектах функціонування.

ТПС наддержавного рівня — геополітичні регіони — співтовариства, союзи, інтеграційні об’єднання держав на засадах довгострокових політичних, економічних, культурних, етнічних чи інших інтересів.

4 Геополітика, її складові. Зовнішня та внутрішня геополітика. Геополітика «сили». Різновиди «сили».

Взаємозв’язок між національними та геополітичними інтересами держави

Геополітика — один із напрямів політичної географії, що вивчає в єдності географічні, історичні, політичні та інші фактори, що впливають на стратегічний потенціал держави (спрямована на розвиток у майбутньому). Зовнішня геополітика — вплив геопростору на політичні цілі та інтереси держави, внутрішня — заходи держави щодо проблем функціонування держави як ТПС.

Сила в геополітиці — можливість держави досягати власних інтересів у зовнішній політиці, впливаючи на політику інших держав та відстоювання власних інтересів, опираючись впливу ззовні. Сили: ПГП, ресурси, економічний, військовий, демографічний потенціал, національні особливості, особливості державного функціонування, дипломатія тощо.

V. Закріплення вивченого матеріалу. Рефлексія

- Чи можливе, на вашу думку, справедливе, абсолютно рівноправне існування держав і народів у сучасному світі?

- Оцініть ядерну зброю, рівень економічного розвитку, міжнародні угоди та домовленості з точки зору чинників стримування геополітичних «апетитів» окремих держав і чинників зростання їх «апетитів».

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

- § 26.

- Скласти таблицю «Політичні складники політичної географії».