Географічні відкриття

Про матеріал

До теми "Географічні відкриття" входять мандрівники давніх та середньовічних віків, а також створення першого глобуса.

Перегляд файлу

Тема заняття: Географічні відкриття

Обладнання: атласи, портрети мандрівників, фізична карта світу, роздатковий матеріал, наочні посібники.

Викладач проводить бліцопитування серед учнів для актуалізації опорних знань попереднього заняття:

1. Як мешканці Стародавньої Греції уявляли Землю?

2. Як давні індійці уявляли Землю?

3. В які сторони були направлені слони?

5. Які відомі перші картографічні зображення?

7. З яких слів складається слово «географія»?

8. Які частини світу були відомі на той час і показані на найдавнішій карті, створеній Ератосфеном.

9. Які чотири найбільші країни були зображені на даній карті?

11. Що привозили купці з Індії та Китаю?

12. На прикладі чого Арістотель доводив, що Земля кругла?

13. Що склав Клавдій Птолемей?

Викладач ставить перед учнями проблемне завдання: навіщо на вашу думку стародавні люди відправлялися в такі подорожі, незважаючи на їхню небезпечність?

Викладач оголошує тему заняття – «Географічні відкриття». Викладач подає матеріал одночасно в словесній і знаково-символічній формах з використанням ілюстративних і демонстративних засобів (Атлас 6 клас ст. 2-5, глобус). Вчитель використовує розповідь, бесіду і пояснення. На дошці викладач поступово пише схему:

Нікітін Афанасій (помер 1472 р.) — мандрівник, купець. Нікітін — перший купець Київської Русі, що відвідав Персію та Індію: У 1466 р. він вирушив з торговою метою з Твері вниз по Волзі, а далі по Каспійському морю. Кілька років провів в Індії. На зворотному шляху у 1471 р. побував на африканському березі (Сомалі), в Аравії (Ормуз), Туреччині. Його твір: «Ходіння за три моря» — Каспійське, Аравійське та Чорне моря (на основі щоденників, які він вів) — перший у європейській літературі опис природи, населення, побуту, суспільного ладу Індії. Його ім'ям названо підводні гори в Індійському океані.

Плавання вікінгів.

Вікінги безстрашні мореплавці, які жили на півночі Європи (показати указкою на їхнє розміщення на карті світу – Скандинавський півострів). У Західній Європі їх називали норманами, а на Русі – варягами. Під час своїх плавань Атлантичним океаном вікінги відкрили острови на півночі Північної Америки (показати на карті світу або Атласі за 6 клас, ст.2, дод.1,2). Так, у X ст. Ерік Рудий відкрив острови Ісландію та Ґренландію (Зелена Земля). Тоді корабель вікінгів приблизно дійшов до берегів Америки. Проте екіпаж побоявся висадитися на берег.

Честь першовідкривача американських берегів дісталася сину Еріка Рудого, Лейфу Еріксону. Кілька років потому він керував одним із невеликих суден, яке досягло східних берегів Північної Америки (дод.2). Це сталося за 500 років до відкриття Америки Христофором Колумбом. Проте здобутки вікінгів не залишили помітного сліду в історії, адже, за винятком деяких північних народів, про них ніхто не знав.

Подорож Марко Поло.

Першим європейцем, який здійснив подорож Південною Азією, був Марко Поло – син італійського купця з Венеції. Його батько торгував з країнами Азії і не раз був на таємничому Сході. Вирушаючи в 1271 році до Китаю, Поло-старший узяв із собою 17-річного Марко.

Понад 3 з половиною роки через бурхливі ріки, високі гори, великі пустелі добиралися купці до Китаю. Там їх прийняв хан. Щоб підтримати відносини з Європою, він запросив кмітливого Марко Поло до себе на службу. Це дало можливість італійцеві здійснити чимало мандрівок Китаєм і пізнати країну. Служба Марко у хана розтягнулася на 17 років, а повернення додому ще на 10. В Європу він повернувся морем уздовж берегів Азії. Маршрут його подорожі був схожий на велетенську петлю, описану довкола Південної Азії (Атлас 6 клас, ст. 3, дод.3.).

Марко Поло не був географом і навіть не здогадувався про існування цієї науки. Проте написана ним книжка «Про розмаїття світів» стала цінним джерелом знань. Навіть через 200 років географічні назви з його книги позначали на багатьох картах.

Глобус Мартіна Бегайма.

У 1492 році німець Мартін Бегайм створив глобус. Слово глобус у перекладі з латинської означає куля. Це була зменшена модель нашої планети, ніби іграшкова Земля.

Робота з картою: Відкрийте першу сторінку Атласу для 6 класу, порівняйте глобус, створений Мартіном Бехаймом (дод.4), із сучасним та дайте відповіді на запитання:

1) Чи всі об’єкти, які зображені на сучасній карті півкуль, є на глобусі?

2) Яких об’єктів на глобусі немає?

3) Чому на глобусі Багайма немає

Америки, Австралії, Антарктиди, Тихого океану?

4) В чому особливість глобуса, якщо на ньому немає половини світу?

Як видно на третій карті в Атласі 6 класу на першій сторінці (або дод.4.), на глобусі Бегайма немає ні Південної, ні Північної Америки. На ньому, власне, не відображено пів світу. Усі материки стануть відомими європейцям пізніше. Проте глобус Бегайма дає нам уявлення про рівень тогочасних географічних знань.

Питання на перевірку:

1. Хто такі Нормани, і який внесок вони зробили у відкритті нових земель?

2. З ким і куди подорожував Марко Поло?