Географія, 9 клас, КТП на 2023-2024 н.р.

№

уроку

Дата

уроку

Зміст уроку та види навчальної

діяльності

Прим.

ВСТУП до курсу (1 год.)

1

Що і як вивчає суспільна географія. Об’єкт вивчення суспільної географії. Взаємодія суспільства і природи в географічному середовищі. Суспільна географія в системі географічних наук. Значення знань з суспільної географії

§ 1

Учень/учениця називає об’єкт вивчення суспільної географії; розуміє зміст поняття «географічне середовище»; наводить приклади зв’язків суспільної географії з іншими науками; пояснює актуальність і необхідність вивчення суспільної географії.

Тема 1. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА (4 год.)

2

Національна економіка. Господарство і економіка. Складові частини національної економіки (підприємства і організації. Показники економічної могутності країни (ВВП, ВНД).  

§ 2

3

Економічний розвиток і структура економіки країни. Шляхи і показники економічного розвитку країни. Середні показники ВВП і ВНД на душу населення. Індекс людського розвитку. Секторальна структура економіки.

Практична робота № 1. Аналіз секторальної моделі економіки.

§ 3

4

Чинники розміщення виробництва. Природні чинники. Суспільні чинники. Зміна чинників розміщення виробництва.

§ 4

5

Суспільна та просторова організація господарства. Форми суспільної організації виробництва (концентрація, спеціалізація, кооперування, комбінування). Форми просторової організації національної економіки (економічні зони та райони).Точкові та кущові елементи територіальної структури господаства.

§ 5

Учень/учениця називає ознаки понять «національна економіка», «валовий внутрішній продукт»,  «індекс людського розвитку»; розуміє вплив природних і суспільних чинників на розміщення виробництва; розрізняє сектори національної економіки, форми просторової організації господарства; аналізує секторальну модель економіки України та порівнює її з іншими державами.

Тема 2. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО (5 год.)

6

Світове господарство. Поняття світового господарства.

Географічний поділ праці. Спеціалізація території. Міжнародний поділ праці. Основні чинники міжнародного поділу праці.

§ 6

7

Типи економічних систем. Економічна система. Типи економічних систем. Національні моделі економічної системи змішаного типу. Економічна система України.

§ 7

8

Типи країн. Типізація країн світу. Економічно розвинені країни. Країни з перехідною економікою. Країни, що розвиваються.

Практична робота № 2. Країни «Великої двадцятки» (G-20).

§ 8

9

Просторова структура світового господарства. Багаторівневість світового господарства. Просторова структура світового господарства. Регіональна економічна інтеграція. Нові компоненти просторової структури світового господарства.

§ 9

10

Сучасні тенденції розвитку світового господарства. Інтернаціоналізація і глобалізація. Інформатизація. Транснаціональні корпорації (ТНК) та їх вплив на функціонування міжнародної економіки. Глобалізація та ренаціоналізація.

§ 10

Учень/учениця називає ознаки понять «спеціалізація території (населеного пункту, району, регіону, країни)», «міжнародний поділ праці», «світове господарство» («світова економіка»), «світовий ринок», типи економічних систем; наводить приклади країн світу з різним рівнем економічного розвитку (за типізацією ООН), ТНК в Україні; знає і розуміє роль міжнародних організацій у світовій економіці;  розуміє сутність тенденцій розвитку світового господарства, багаторівневість світового господарства; пояснює вплив глобалізації на темпи розвитку світового господарства та національних економік країн різних типів; знаходить  і  показує на карті країни «Великої сімки» (G-7),  «Великої двадцятки» (G-20); уміє отримувати та аналізувати інформацію щодо  типізації країн за рівнем соціально-економічного розвитку; оцінює вплив глобалізації на економічну діяльність населення (на прикладі свого регіону).

11

Узагальнення і контроль знань за темами «Національна економіка» і «Світове господарство».

-

Тема 3. ПЕРВИННИЙ СЕКТОР ГОСПОДАРСТВА (6 год.)

12

Сільське господарство світу. Складники сільського господарства. Чинники розміщення сільсько-господарського виробництва. Землезабезпеченість. Аграрні відносини. Революції в сільському господарстві.

§ 11

13

Рослинництво світу. Склад рослинництва. Зернові культури. Технічні культури. Картоплярство. Виноградарство.

Практична робота № 3. Основні технічні культури помірного і тропічного кліматичних поясів.

§ 12

14

Тваринництво світу. Структура та розміщення тваринництва. Виробництво продукції тваринництва. Сільськогосподарські пояси світу. Рибне господарство.

§ 13

15

Сільське господарство України. Склад сільського господарства України. Структура сільськогосподарських угідь. Чинники розвитку сільського господарства України. Основні напрями рослинництва України.

§ 14

16

Зональна спеціалізація сільського господарства України. Тваринництво України. Сільськогосподарські зони України. Гірські та приміські сільськогосподарські райони. Сільське господарство Київщини.

§ 15

Учень/учениця називає види діяльності в сільському господарстві, види сільськогосподарсь-ких угідь; наводить приклади впливу природних і суспільних чинників на рівень розвитку та спеціалізацію сільського господарства, країн з аграрною міжнародною спеціалізацією; пояснює поширення в світі свинарства, птахівництва, формування спеціалізованих районів скотарства, вівчарства; показує на карті світу зони (райони) вирощування пшениці, кукурудзи, рису, бавовнику, льону-довгунцю, соняшнику, сої, маслин, олійної пальми, цукрової тростини, цукрового буряку, картоплі, чаю, кави, какао-бобів, на карті України – сільськогосподарські зони, гірські та приміські  райони; характеризує особливості розміщення рослинництва й тваринництва  в Україні; аналізує карти сільськогосподарських культур та тваринництва; визначає місце України на світових ринках сільськогосподарської продукції; розуміє  необхідність  охорони  та  збереження  сільськогосподарських  угідь; пояснює і  наводить  приклади взаємозв’язків  між  якістю  сільськогосподарської  продукції  та  здоров’ям  людини; проявляє  активність  щодо  пропагування  товарів  вітчизняного  виробництва, підтримки  власного  виробника; вміє  визначати  напрями  фермерської  діяльності  у  країнах  світу, Україні  та  своїй  місцевості.

17

Лісове господарство. Склад і значення лісового господарства. Ліси і лісові ресурси. Лісові пояси Землі. Лісове господарство України.

§ 16

Учень/учениця називає основні лісові пояси світу; пояснює розміщення лісових поясів світу та лісових масивів в Україні; показує на карті світу ліси помірного поясу, вологі екваторіальні і тропічні ліси, райони лісового господарства у світі та в Україні; порівнює лісозабезпеченість України, світу та окремих його регіонів.

18

Мінеральні ресурси і ресурсозабезпеченість. Класифі-кація мінеральних ресурсів. Ресурсозабезпеченість країн світу. Поширення мінеральних ресурсів. Розміщення видобувної промисловості.

§ 17

19

Паливні ресурси. Вугілля. Нафта. Природний газ. Видобування паливних ресурсів в Україні.

Практична робота № 4. Позначення на контурній карті найбільших басейнів видобутку кам’яного вугілля, нафти і природного газу.

§ 18

20

Рудні (металеві) ресурси. Руди чорних металів. Руди кольорових металів. Рудні ресурси України.

§ 19

21

Нерудна мінеральна  сировина. Нерудні мінеральні ресурси. Видобування нерудної сировини в світі. Видобування нерудної сировини в Україні.

§ 20

Учень/учениця називає види мінеральних ресурсів; наводить приклади найбільших країн-експортерів та країн-імпортерів нафти, природного газу, кам’яного вугілля; розуміє закономірності поширення родовищ і басейнів корисних копалин; знаходить і показує на картах різного масштабу найбільші басейни нафти і природного газу – Перської затоки, Західносибірський, Зондський, Сахарський, Гвінейської затоки, Техаський, Мексиканської затоки, Західноканадський, Північноморський, основні райони видобування нафти і природного газу в Україні, найбільші басейни та райони видобування вугілля – Верхньосілезький (Польща), Кузнецький (Росія), Карагандинський (Казахстан), Північно-Східний (Китай), Східний (Індія), Аппалацький (США), Південно-Східний (Австралія), Донецький та Львівсько-Волинський (Україна, країни з найбільшими обсягами видобування залізних руд – Бразилія, Австралія, Канада, Китай, Індія, Україна, басейни та райони видобування залізних та марганцевих руд в Україні, найбільші райони видобування руд кольорових металів – Кордильєри-Анди, «вольфрамово-олов’яний пояс» Азії, «мідний пояс» Африки, основні родовища руд кольорових металів в Україні, основні центри видобування кам’яної солі в Україні; оцінює місце України на світових ринках нафти, природного газу, вугілля, руд чорних і кольорових металів.

22

Узагальнення і контроль знань за темою «Первинний сектор господарства»

-

№

уроку

Дата

уроку

Зміст уроку та види навчальної

діяльності

Прим.

Тема 4. ВТОРИННИЙ СЕКТОР ГОСПОДАРСТВА (14 год.)

23

Електроенергетика світу. Паливно-енергетичний баланс. Значення електроенергетики. Теплова електроенергетика. Атомна енергетика. Гідроенергетика. Альтернативна енергетика.

Практична робота № 5. Позначення на контурній карті України найбільших електростанцій та пояснення чинників їх розміщення.

§ 21

24

Електроенергетика України. Паливно-енергетичний баланс.  Типи електростанцій та їх розміщення. Відновлювані джерела енергії. Об’єднана енергосистема України.

§ 22

Учень/учениця  називає типи електростанцій за джерелом енергетичних ресурсів, шляхи енергозбереження; наводить приклади найбільших країн-виробників та країн-споживачів електроенергії, країн; пояснює розміщення енергогенерувальних потужностей в Україні; знаходить  і  показує  на  картах  різного  масштабу: ГЕС (ГАЕС) – каскад ГЕС на Дніпрі, Дністровська, Ташлицька; АЕС – Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька; ТЕС – Запорізька, Придніпровська, Трипільська, Зміївська, Слов’янська, Ладижинська, Бурштинська; порівнює структуру виробництва електроенергії в Україні та провідних державах світу; оцінює перспективи використання відновлюваних джерел енергії різних видів в світі, Україні та своєму регіоні; виявляє переваги і недоліки виробництва електроенергії на різних типах електростанцій; аналізує негативні наслідки впливу діяльності  різних типів електростанцій  на довкілля та здоров’я людини.

25

Чорна металургія світу. Склад чорної металургії. Особливості розміщення підприємств. Виробництво чорних металів у світі. Тенденції розвитку чорної металургії.

§ 23

26

Кольорова металургія світу. Склад і значення кольорової металургії.  Чинники розміщення підприємств. Найбільші країни-виробники та країни-споживачі кольорових металів у світі

§ 24

27

Металургійне виробництво в Україні. Чорна металургія. Основні центри виробництва. Чинники розміщення. Кольорова металургія. Проблеми розвитку металургії.

Практична робота № 6. Позначення на контурній карті сировинної бази та основних центрів виробництва чорних металів в Україні.

§ 25

Учень/учениця  називає види чорних і кольорових металів; наводить приклади найбільших країн-виробників чавуну, сталі, алюмінію, титану, міді;  розуміє вплив чинників розміщення металургійних комбінатів; пояснює розміщення підприємств чорної і кольорової металургії в Україні; знаходить і показує на картах  різного  масштабу: центри чорної металургії в Україні – Кривий Ріг, Дніпро, Кам’янське, Запоріжжя, Нікополь, Маріуполь, Краматорськ, Алчевськ; центри кольорової металургії в Україні – Миколаїв, Запоріжжя, Іршанськ, Київ, Побузьке, Бахмут, Кам’янське; аналізує статистичні дані щодо обсягів виробництва та експорту металургійної продукції в Україні та світі; оцінює наслідки впливу металургійного виробництва на довкілля та здоров’я населення.

28

Хімічна та деревообробна промисловість світу. Значення хімічної промисловості. Чинники розміщення. Виробництво продукції хімічної промисловості. Територіальна структура хімічної промисловості. Лісова та деревообробна промисловість.

§ 26

29

Хімічне виробництво та деревообробка в Україні. Основні центри хімічної промисловості України. Проблеми розвитку хімічної промисловості. Виробництво деревини та паперу.

§ 27

Учень/учениця  називає види мінеральних добрив, види хімічної продукції, види  будівельних  матеріалів; наводить приклади найбільших у світі країн-виробників мінеральних добрив та полімерів, деревини та паперу; пояснює вплив різних чинників на розміщення виробництв хімічної продукції, деревини й паперу, будівельних матеріалів; показує на карті найбільші центри хімічного виробництва в Україні – Костянтинівка, Сєверодонецьк, Кам’янське, Черкаси, Суми, Запоріжжя, Одеса, Яни Капу (Красноперекопськ), Біла Церква, Харків, Київ, Умань, центри виробництва деревини та паперу в Україні; характеризує сировинну базу виробництва хімічної продукції і паперу; аналізує зв’язки між хімічними, металургійними та іншими видами виробництв; оцінює вплив виробництва хімічної продукції і паперу на довкілля та здоров’я населення.

30

Машинобудування. Роль машинобудування в сучасному світі. Склад машинобудування. Спеціалізація та кооперування у машинобудуванні. Чинники розміщення підприємств.

§ 28

31

Основні галузі машинобудування світу. Електронна промисловість.Автомобілебудування. Літакобудування. Суднобудування. Верстатобудування.

§ 29

32

Машинобудування в Україні. Історія розвитку машинобудування. Важке і середнє машинобудування. Транспортне машинобудування. Точне машинобудування. Сільськогосподарське машинобудування. Проблеми і перспективи розвитку.

Практична робота № 7. Позначення на контурній карті України центрів виробництва транспортних засобів та пояснення чинників їх розміщення

§ 30

Учень/учениця називає види продукції машинобудівних підприємств, чинники розміщення окремих виробництв машин та устаткування; наводить приклади найбільших країн-виробників легкових автомобілів, літаків, морських суден, верстатів, електроніки; пояснює розміщення виробництв транспортних засобів, промислового обладнання, сільськогосподарської техніки, електротехнічної та електронної продукції побутового призначення; показує на карті найбільші країни-виробники машин та устаткування – США, Канада, країни ЄС, Японія, Китай, нові індустріальні країни, найбільші центри машинобудування в Україні; характеризує сучасні тенденції розвитку і розміщення виробництва машин і устаткування.

33

Легка промисловість. Склад легкої промисловості. Чинники розміщення підприємств. Виробництво тканин в світі. Виробництво одягу і взуття в світі. Підприємства легкої промисловості України. Народні промисли.  

§ 31

Учень/учениця називає види тканин та сировини для їх виробництва; наводить приклади найбільших у світі та Європі країн-виробників та країн-імпортерів тканин, одягу, взуття; показує на карті найбільші центри текстильного, швейного, взуттєвого виробництва в Україні, центри найвідоміших народних промислів; аналізує карту легкої промисловості  України.

34

Харчова промисловість світу. Значення харчової промисловості. Чинники розміщення підприємств. Найбільші країни-виробники та країни-імпортери  продуктів харчування. Харчові ТНК. Традиційні виробництва харчових продуктів окремих країн світу.

§ 32

35

Харчова промисловість України. Місце харчової промисловості в економіці країни. Цукрова промисловість. Кондитерська промисловість. Борошномельно-круп’яна і хлібопекарна промисловість. М’ясна промисловість. Олійножирова промисловість. Плодоовочева промисловість. Виробництво напоїв. Рибна промисловість. Проблеми і перспективи розвитку.

§ 33

Учень/учениця  називає галузі харчової промисловості; наводить приклади традиційних виробництв харчових продуктів різних країн світу; розуміє вплив спеціалізації сільського господарства, споживчого чинника та ТНК на розвиток харчової промисловості; пояснює розміщення в Україні підприємств харчової промисловості у малих містах, селищах міського типу і великих селах; показує на карті найбільші центри виробництва харчових продуктів і напоїв в Україні; оцінює місце України на світовому та європейському ринках продовольства.

36

Узагальнення і контроль знань за темою «Вторинний сектор господарства».

-

Тема 5. ТРЕТИННИЙ СЕКТОР ГОСПОДАРСТВА (11 год.)

37

Транспорт. Роль транспорту в економіці країни. Види транспорту. Особливості роботи різних видів транспорту. Транспортні системи. Найбільші транспортні вузли світу. Національні транспортні системи. Регіональні транспортні системи.

§ 34

38

Види світового транспорту. Залізничний транспорт. Автомобільний транспорт. Трубопровідний транспорт. Водний транспорт. Повітряний транспорт.

§ 35

39

Транспорт України. Національна транспортна система України. Залізничний транспорт. Автомобільний транспорт. Водний транспорт. Трубопровідний транспорт. Повітряний транспорт. Транспортні вузли. Міжнародні транспортні коридори. 

§ 36

Учень/учениця  називає види транспорту, ознаки понять «транспортний вузол», «транспортна магістраль», «обсяг перевезень», «вантажообіг»; розуміє особливості кожного виду транспорту і його роль у перевезенні вантажів та пасажирів в Україні, домінуючу роль транспорту в експорті послуг Україною; наводить приклади найбільших транспортних вузлів в Україні; показує на карті: найбільші за вантажообігом морські порти Східної Азії, Європи; морські судноплавні канали – Панамський, Суецький, Кільський; найбільші за пасажирообігом аеропорти світу; країни з надшвидкісними залізницями; країни з найбільшою протяжністю автомобільних шляхів; основні залізниці, автомагістралі, морські й річкові порти, аеропорти, міжнародні транспортні коридори в Україні; оцінює транзитне значення транспортних магістралей в Україні; оцінює вплив різних видів транспорту на довкілля та здоров’я населення.

40

Світовий ринок товарів і послуг. Торгівля як вид діяльності. Форми торгівлі. Міжнародна торгівля та світовий ринок. Показники зовнішньої торгівлі. Сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі. Головні регіони світової торгівлі. Світова організація торгівлі. Регіональні зони вільної торгівлі (NAFTA, ASEAN та ін.).

§ 37

41

Торгівля в Україні. Чинники розвитку зовнішньої торгівлі. Сучасні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі. Експорт та імпорт товарів та послуг. Роздрібна торгівля в в Україні. Інтернет-торгівля.

§ 38

Учень/учениця  розуміє поняття торгівлі та зовнішньої торгівлі; називає види торгівлі, показники зовнішньої торгівлі; показує на карті головні регіони світової торгівлі; обґрунтовує залежність обсягів торгівлі між країнами від рівня їхнього економічного розвитку та  інтеграційних процесів у світі; розуміє роль малого підприємництва у розвитку ринку товарів і послуг.

42

Міжнародний туризм. Туризм як складник національної економіки. Види туризму. Чинники розвитку туризму. Туристична інфраструктура. Основні туристичні регіони світу. Світова спадщина ЮНЕСКО.

§ 39

43

Туризм в Україні. Рекреаційно-туристичні ресурси. Проблеми розвитку туризму в Україні. Об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні. Показники розвитку туризму. Туристичні райони в Україні.

§ 40

Учень/учениця  розуміє поняття туризму та рекреаційних ресурсів; називає види туризму, розуміє вплив природних і суспільних чинників на розвиток туризму; характеризує особливості основних туристичних регіонів світу; показує на карті основні райони туризму в Україні; обґрунтовує рівень розвитку туризму в окремих регіонах, країнах тощо.

44

Наука, освіта і охорона здоров’я. Роль науки і освіти в суспільстві. Витрати і джерела фінансування. Форми просторової організації. Найвідоміші науково-освітні центри світу. Наука і освіта в Україні. Охорона здоров’я.

§ 41

Учень/учениця  розуміє вплив чинників на розвиток освіти й науки в країні; обґрунтовує рівень розвитку освіти й науки, охорони здоров’я в окремих регіонах світу, країнах, в Україні; показує на карті найвідоміші центри освіти та науки  в Україні  і  світі.

45

Фінансові послуги. Фінанси та фінансові послуги. Види фінансових послуг. Банки. Кредитию Світові центри банківсько-фінансової діяльності. Вплив глобалізації на розміщення фінансових установ. Країни-офшори. Фінансові послуги в Україні.

§ 42

46

Аутсорсинг. Переваги і недоліки аутсорсингу. ІТ-аутсорсинг. Країни-лідери на світовому ринку комп’ютерного програмування. Розвиток ІТ-аутсорсингу в Україні. Фріланс.

§ 43

Учень/учениця  знає, що таке кредит, фінансовий центр,  офшор, аутсорсинг; розуміє взаємозв’язок між рівнем розвитку господарства і обсягом фінансових послуг у країні; показує на карті найбільші міжнародні фінансові центри – Лондон, Нью-Йорк, Сінгапур, Сянган (Гонконг), Токіо, Шанхай, Мумбаї, Франкфурт-на-Майні, Чікаго, країни-офшори, країни-лідери на ринку програмного забезпечення; обґрунтовує особливості розміщення аутсорсингу в світі, прискорений розвиток ІТ-аутсорсингу в Україні.

47

Узагальнення і контроль знань за темою «Третинний сектор господарства».

-

Тема 6. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА І УКРАЇНА (5 год.)

48

Політичні та демографічні проблеми людства. Глобальні проблеми людства. Проблема війни і миру. Політичні та етнічні регіональні конфлікти. Міжнародний тероризм. Гібридні війни. Демографічні проблеми, причини їх виникнення.

§ 44

49

Економічні та продовольчі проблеми людства. Енергетична та сировинна проблема. Продовольча проблема. Проблема подолання відсталості країн третього світу.

§ 45

50

Екологічні проблеми людства. Забруднення повітря. Забруднення гідросфери. Деградація земель. Екологічні проблеми України. Шляхи вирішення екологічних проблем.

§ 46

51

Сталий розвиток суспільства. Взаємозв’язок глобальних проблемлюдства. Концепція сталого розвитку. Пріоритети сталого розвитку України. Міжнародна співпраця у вирішенні екологічних проблем.

§ 47

Учень/учениця  називає глобальні проблеми людства; наводить приклади конфліктонебезпечних регіонів Європи та світу; характеризує поширення глобальних проблем та їх прояв на території України, складники та основні положення концепції сталого розвитку; аналізує сутність, причини виникнення, особливості розвитку сучасних глобальних проблем; показує на карті країни, що володіють ядерною зброєю, найбільші в світі райони екологічної катастрофи; оцінює наслідки прояву глобальних проблем для окремих регіонів і країн світу, роль світової громадськості та міжнародних організацій у їх розв’язуванні; обґрунтовує можливі шляхи подолання глобальних проблем.

52

Узагальнення і контроль знань за темою «Глобальні проблеми людства».

-