Шановні учні!

Пропоную Вам спробувати вивчити деякі теми з географії самостійно.

Для цього перегляньте, будь ласка, рекомендовані матеріали, опрацюйте відповідний матеріал у підручнику (параграф 2). Бажаю Вам успіхів!

Записати в робочий зошит дату і тему.

Тема. Національна економіка (національне господарство). Поняття «економічний розвиток» та його показники: валовий внутрішнійпродукт (ВВП), структура ВВП, індекс людського розвитку (ІЛР)

Перегляньте відео https://youtu.be/tRyvNbIhBEc

Для задоволення своїх щоденних потреб людина виробляє різноманітні матеріальні та нематеріальні блага. 

Створюючи певні блага, люди вступають у зв’язки і взаємодію з навколишнім середовищем та між собою.

Господарство – сукупність усіх видів людської діяльності, які дають змогу задовольняти матеріальні та нематеріальні потреби суспільства, а також забезпечують його розвиток.

Господарська       діяльність    людини здійснюється як окремими людьми або колективами,        так     і           всім   населенням країни або світу. 

Через те розрізняють кілька рівнів господарства.

 Найнижчим         є домашнє господарство – приватне господарство окремої родини. Особисте селянське господарство – це господарська діяльність на землі, яка проводиться фізичною особою індивідуально або родиною з метою задоволення особистісних       потреб         у             сільськогосподарській продукції, а також реалізації її надлишків. 

Такі господарства можуть, крім того, надавати послуги з використання свого майна, наприклад у сфері сільського зеленого туризму.

Міське господарство – сукупність служб, інженерних споруд і мереж, заводів, фабрик, установ, які розташовані на території міста і призначені задовольняти повсякденні комунальні, побутові, матеріальні та соціально культурні потреби людей. 

Складовою частиною міського господарства є житлово-комунальне господарство. Національна економіка (національне господарство) – сукупність взаємопов’язаних видів людської діяльності в межах певної країни, яка сформувалася у зв’язку з особливостями її географічного положення протягом певного періоду історичного розвитку.

Національні господарства країн світу, що об’єднані економічними та політичними відносинами, формують світове (глобальне) господарство.

Розрізняють два типи економічного зростання:

-          екстенсивний — обсяги суспільного продукту зростають за рахунок кількісного збільшення факторів виробництва. 

Наприклад, коли в країні для підвищення виробництва м’яса збільшують поголів’я худоби, а для збільшення виробництва зерна — посівні площі;

-          інтенсивний — зростання масштабів випуску продукції на підставі ефективніших чинників виробництва за рахунок використання досконалішої техніки й нових технологій.

В основі економічного розвитку лежить виробництво, складовими якого є праця, фінанси, природні ресурси (зокрема, земля), технологія, інформація. 

Чинниками економічного зростання є попит і пропозиція.

Причинами вповільнення темпів економічного зростання є безробіття, низькі темпи впровадження досягнень науки й технологій.

Основою національної економіки є національний ринок. 

Вирізняють кілька його сегментів:

-          ринок споживчих товарів і послуг. 

Саме на ньому формується попит на всі кінцеві блага, які виробляє національна економіка;

-          ринок економічних ресурсів.  Він тісно пов’язаний з ринком спожив- чих товарів і послуг. 

Складовими ринку економічних ресурсів є ринок землі, ринок паливних ресурсів, ринок електроенергії тощо; - ринок праці. 

На ньому формуються вільні відносини між роботодавцями й робітниками; - фінансовий ринок. 

Він виконує функцію «кровоносної системи» національної економіки. 

На ньому здійснюється обіг грошей, цінних паперів, валюти й немонетарного золота.

Найважливішими показниками, що характеризують економічний розвиток господарства країни, є валовий внутрішній продукт (ВВП) та валовий національний продукт (ВНП). Їх визначають як у абсолютних і відносних показниках (у розрахунку на душу населення, тобто в середньому на одну особу).

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це сукупна ринкова вартість річного обсягу кінцевої продукції та послуг, що їх вироблено на території країни.

До розрахунку ВВП включають лише кінцевий продукт, тобто товар чи послугу, що їх купують для безпосереднього використання. 

Благо, яке  купується з метою його подальшої переробки або перепродажу, називається проміжним. 

Наприклад, кулькова ручка – це кінцевий продукт, а пластмаса, фарба, чорнило, виробництво та реалізація ручки – це проміжні продукти. 

Крім того, до ВВП не включається вартість товарів, які вироблені для власного споживання домашніми господарствами (наприклад, печиво, що випечене для своєї родини) та на присадибних ділянках (зокрема, городина та молочні продукти, які не потрапляють на ринок).  Крім того, до ВВП не входить вартість продукції, що її виробляють у тіньовій економіці, яка не враховується офіційною статистикою та не оподатковується.  Хоча така продукція й виробляється для продажу, але держава не володіє інформацією про неї.

У зв’язку з неоднаковою купівельною спроможністю національних валют для порівняння рівня ВВП у різних країнах його значення перераховують згідно з поточним курсом валют на міжнародних валютних ринках або на основі обмінного курсу національної валюти щодо стандарУ 1990 р. була започаткована Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй   (ПРООН), яка щорічно видає «Доповідь про розвиток людини». 

У ній зазначається комплексний показник, який дає змогу оцінити й порівняти рівень життя людей у різних країнах та регіонах світу – індекс людського розвитку (ІЛР).  Він був розроблений групою економістів на чолі з пакистанцем Махбубом-ульХаком.  народженні, що оцінює довголіття; 

-          рівень грамотності дорослого населення країни, який передбачає середню кількість років, затрачених на навчання, очікувану тривалість навчання та рівень професійної освіти;

-          рівень життя, який оцінюється через реальний дохід на душу населення в доларах США.

 У 2010 р. перелік показників був розширений ще трьома. 

Так, додали:

-          індекс соціально-економічної нерівності, тобто співвідношення доходів найбагатших та найбідніших верств населення (за 10-бальною шкалою);

-          індекс гендерної нерівності, тобто нерівність прав чоловіків та жінок у суспільстві;

-          індекс бідності, що показує частку людей, які проживають за межею бідності. 

Таким чином, індекс людського розвитку (ІЛР) – це комплексний показник, що розраховується для міждержавного

порівняння і визначення рівня життя, грамотності, освіченості й довголіття як основних характеристик людського потенціалу досліджуваної території.

Нині ІЛР визначений для 188 держав і територій світу. 

Його показники змінюються від 0,3 до майже 1,0. 

Дуже високим вважається рівень людського розвитку, якщо коефіцієнт перевищує 0,9, високим – 0,8 – 0,9, середнім – 0,5 – 0,8, низьким – менш ніж 0,5.  Дуже високим рівнем ІЛР вирізняються 14 країн. 

Україна належить до країн із середнім показником ІЛР, посідаючи 81-ше місце в світі з індексом 0,747. 

Нашій країні притаманна достатньо низька очікувана тривалість життя при народженні – 71 рік, низькі реальні доходи населення. 

Водночас грамотність дорослого населення становить 100 %, середня тривалість навчання – 12 років.

Найнижчі показники ІЛР притаманні 29 країнам світу, які розташовані переважно в Африці (Нігер, Центрально-Африканська Республіка, Еритрея, Чад,

Бурунді, Буркіна-Фасо, Гвінея, Сьєрра-Леоне, Мозамбік, Малі та інші), а також в Азії (Афганістан, Ємен) та Латинській Америці (Гаїті).

Валовий національний продукт (ВНП) –   це сукупна ринкова вартість річного обсягу кінцевої продукції та послуг, що її одержано усіма національними виробниками, не залежно від того, де вони перебувають: у межах країни чи за кордоном. Водночас ВНП не враховує доходи підприємств, що розташовані в країні, але належать іноземцям, а також доходи іноземців, які працюють у країні. 

Тому

Домашнє завдання:

1.       Прочитати параграф 2, усні відповіді на питання в кінці параграфа.

2.      Вивчити конспект.

ВСІ ВИКОНАНІ ЗАВДАННЯ в робочому зошиті 

ФОТОГРАФУЄМО І НАДСИЛАЄМО В ГУГЛ КЛАС