Героїчний епос українського народу. Кобзарі та лірники - виконавці народних дум (О. Вересай, Г. Гончаренко, М. Кравченко та ін.). Сучасні виконавці: Василь та Микола Литвини, В. Не

8 клас                                                                      Українська література

Тема. Героїчний  епос українського народу. Кобзарі та лірники - виконавці народних дум (О. Вересай, Г. Гончаренко, М. Кравченко та ін.). Сучасні виконавці: Василь та Микола Литвини, В. Нечепа.  Національна  капела  бандуристів  України  

Мета: формувати ключові компетентності:

• уміння вчитися –  самоорганізовуватися до навчальної діяльності;
• емоційно-ціннісна – познайомити учнів з історією кобзарства на Україні, найвідомішими кобзарями та лірниками, їх способом життя та навчання, роллю кобзарів в житті народу;
• загальнокультурна – дотримуватися культури мовлення, удосконалювати  вміння зв’язно висловлюватися в контексті змісту;
• діяльнісна – розвивати логічне та образне мислення, пам’ять, уміння працювати з додатковими джерелами, уважно слухати і запам’ятовувати матеріал;

- соціокультурна – виховувати повагу до української історії; усвідомлення того, що любов до вітчизни — одна з найбільших людських чеснот. Спонукати учнів  прагнути до гармонії вчинків із загальнолюдськими, християнськими  цінностями.  

         Тип уроку: урок засвоєння нових знань, гортаючи сторінки електронної енциклопедії.

        Обладнання: 4 мультимедійні презентації, ілюстративний матеріал, «електронна книга», музичні файли, дидактичний матеріал.

        Форми   роботи:    «Мікрофон-1», «Світлофор», «Незакінчене речення», озвучення очікуваних результатів, розповідь учителя, прочитання електронної книги.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап

1. З’ясування емоційної готовності до уроку («Світлофор»).
2. Актуалізація суб’єктного досвіду (Передбачення, «Незакінчене речення»: «Від сьогоднішнього уроку я очікую…»).

1. Самостійне формулювання цілей уроку.
2. Колективне планування діяльності.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань

Літературний диктант «Життєва доля Марії Гордіївни Чурай»

1.          Поетесу-піснярку Марусю (Марину) Чурай в Україні називають  («Дівчиною з легенди», «Малоросійська Сафо», «Чураївна»).
2.          Про легендарну Марусю Чурай написано немало творів. До ос­мислення феномену її життя й творчості зверталися (….).

(Матеріал для вчителя. «Маруся, малороссийская Сафо»: повість Олександра Шаховського, «Розмай»: балада Степана Руданського, «Дай серцю волю, заведе в неволю»: п’єса Марка Кропивницького, «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці »: драма Михайла Старицького, «Маруся Чурай, українська піснетворка»: драма Григорія Бораковського, «Маруся Чураївна»: драма Володимира Самійленка, «В неділю рано зілля копала»: повість Ольги Кобилянської, «Дівчина з легенди»: драматична поема Любов Забашти, «До тієї Чураївни (Парубоцька балада)»: поема Бориса Олійника (збірка поезій «Гора»). «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»: художній фільм Ростислава Синько, за мотивами твору  Михайла Старицького, «Маруся Чурай»: історичний роман у віршах Ліни Костенко, «Засвіт встали козаченьки…»: історична повість Валентина Чемериса).

3.                             Із  переказів відомо, що Маруся народилася    (…)  в родині (…..) (1625 року, в родині урядника добровільного козачого полку Гордія Чурая, людини хороброї,чесної, палкого патріота).
4.                             Григорій Чурай ( батько Марусі)  подався на Січ, пристав до (…..) і разом з ним брав участь у походах проти польської шляхти..(Гетьмана  нереєстрового козацтва Павлюка (Бута)) .
5.                             Він палко любив Марусю Чурай, хоч ніколи не відкривав їй своїх почут-

тів, бо знав, що її серце належало іншому. Про кого йде мова?(Івана Іскру)

6.                             Грицько Бобренко був сином (….). Він доводився Марусі (….) (був сином хорунжого Полтавського полку, доводився Марусі молочним
   братом).
7.                             Грицева мати ладила за дружину синові (…) (Галю Вишняк, племінницю пол­ковника Мартина Пушкаря, дочку осавула Федора Вишняка).
8.                             Навесні (….) почалася визвольна війна українського народу проти (…). На чолі народу став талановитий полководець і мудрий державний діяч (…)  (1648 року , польської шляхти, Богдан Хмельницький).
9.                             Сумуючи за своїм коханим, не маючи від нього жодної звістки, Маруся іде на прощу до Києво-Печерської лаври, щоб у молитві знайти заспокоєння. Мабуть,  почуваючи себе самотньою в чужому й далекому місті, вона створила одну з кращих своїх пісень (….) («Віють вітри, віють буйні»).
10.                        З народних оповідань ми дізнаємось, що нещасна дівчина не знайшла в собі сили забути зрадливого коханого. У відчаї вона (…) (…кинулася із греблі у Ворсклу, щоб покінчити з життям ).
11.                        Страту  Марусі  призупинив (…..) ( Коли кати втягли на поміст майже непритомну, закуту в кайдани Марусю, писар почав читати вирок. У цей час через натовп прорвався на змиленому коні вершник. Це був Іван Іскра. Як свідчать народні перекази, іменем гетьмана Богдана Хмельницького він припинив читання цього вироку і вручив писареві гетьманський наказ.)
12.                        Назвіть пісні легендарної піснетворки, що стали народними.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

От де, люди, наша слава,

Слава України!

З фольклорного моря пісенності Великий Кобзар недарма вирізнив саме думу, напророкувавши їй славне довголіття.

Вслухаймось у звуки прадавньої кобзи… Чуєте, як вчуваються в них і гудіння вітру в дикому степу, і ніжний шепіт придніпровських трав, і голос сивого Славути. Вслухаймось: то кобза доносить звуки кривавої битви і брязкіт шабель; то кобза плаче разом із земляками-невільниками в Кафі чи Туреччині… А ці  могутні акорди не що інше, як клич славних козаків-запорожців у переможній битві.

В думах-бо – написана історія українського народу, героїчні і трагічні   її сторінки, виспівані емоційно, піднесено, схвалюючи «козацькі звичаї» безкорисливих і мужніх героїв.

Про історичну пісню ми дізналися на попередніх уроках, чули, як її співають, навчилися самі співати. Виявляється, пісні мають всі народи на планеті, однак думи уміють складати лише на Україні.

Отже, думи – оригінальний фольклорний жанр,   відсутній в інших народів. Це великі пісенно-епічні твори на історико-героїчні та соціально-побутові теми, які виконуються речитативом, тобто протяжним проказуванням, наближеним до співу, під супровід музичного інструмента — кобзи, бандури, ліри.

Щоб краще зрозуміти зміст дум, їх ідейно-тематичне звучання, спробуємо проаналізувати їх появу, залучаючи  інформацію про різні історичні періоди. Цей урок змусить вас замислитися    над   історичним  минулим  Батьківщини, пірнути у чарівний світ народних дум, відчути глибоку повагу до героїв – захисників.

Найчастіше в думах розповідається про боротьбу нашого народу проти іноземних загарбників. У найдавніших думах змальовано страждання невільників у турецькому полоні («Невольницький плач»), їхню втечу в рідний край («Про втечу трьох братів з Азова, з турецької неволі»), оспівано подвиги захисників вітчизни («Дума про козака Голоту», «Самійло Кішка»). Ці твори сповнені глибоких патріотичних почуттів. Козаки, які потрапили в турецьку неволю, не можуть забути України, мріють повернутися

На тихі води,
На ясні зорі,
У край веселий,
У мир хрещений…

Змістом думи дуже подібні до історичних пісень, за виконанням — до голосінь, плачів. Може, і складали думи тому, що невільничі плачі (голосіння) були дуже частими в нашім краю? Може!

Давайте замислимося над самим терміном «дума». Чому всі інші пісенні жанри нази­ваються піснями, а цей — думами?

Слово «дума» часто зустрічається у давньоукраїнських рукописних джерелах на означення думки, мислення. Лише згодом воно набуло дещо іншого значення і ним став визначатися жанр епічного поетичного твору, епічної пісні героїчного плану. 

Первісно слово «дума» вживалось для означення жанру пісні на честь померлого чи загиблого лицаря — саме в такому значенні воно вживається у писемних пам’ятках 16 століття.

Ще в XVI ст. в українсько-польських писемних джерелах натрапляємо на цей термін на означення пісень з історичною тематикою. У 1819 р. дев’ять українських дум опублікував                  М. Цертелєв у збірнику народних пісень, але термін «дума» там не фігурував.

К.Рилєєв, захоплений українським пісенним фольклором, назвав свій збірник «Думами», в нього увійшли авторські твори й історичні пісні, але власне дум там не було. Вперше як окремий оригінальний жанр українські народні думи розглядав М.Максимович. Він звернув увагу на особливості поетики, зокрема вільний віршований розмір, оповідний характер, музичний супровід.

Відтоді – з 30 pp. Минулого сторіччя — збирачі й дослідники фольклору користувалися цим терміном на означення епічних пісень з розгорнутою розповіддю про події, важливі для всього народу, пісень, виконуваних речитативом у супроводі бандури чи кобзи.

Виконавцями народних дум були кобзарі, бандуристи та лірники. Історія кобзарства в Україні — довга та складна і до сьогодні повністю ще не вивчена.

Проблемне питання. Хто ж вони, оті талановиті співці-музики, що донесли до нас невмирущі перлини усної народної творчості?

1. Робота з електронною енциклопедію

 Розкриємо електронну енциклопедію, яка повідає нам багато цікавих фактів про кобзарів та лірників, познайомить з історією виникнення кобзарства.

(Електронна енциклопедія створена за матеріалами: «Дивослово»/№6/98// Українознавство. Микола Чабада. Кобзарі та лірники. Краєзнавчі свята//   І прадіди в струнах бандури живуть// К.І.Приходченко //Харків – 2006)

Методичний коментар ( вчитель опрацьовує з учнями електронну енциклопедію - результат спільної роботи над проектом «Історія виникнення кобзарства»)

3.                    Розповідь про найвідоміших кобзарів минулого і сьогодення (Перегляд презентацій).
4.                    Опрацювання дидактичних матеріалів ( на вибір вчителя - див. у додатках).

Підведення підсумків.

VІ. Рефлексивно-оцінювальний етап

Графічна рефлексія власної та колективної діяльності.

VІІ. Домашнє завдання

1. Осмислити почутий матеріал.
2. Напишіть твір-мініатюру на одну з тем: «Лунає дзвін бандури», «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине!»

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

Література:

Український фольклор – К.: Вища школа, 1978 – 270 с

Український фольклор. Критичні матеріали : навч. посібник для філол. ф-т. ун-тів та пед. ін-тів / С. К. Бисикало, Ф. М. Борщевський . – Київ : Вища школа, 1978 . – 287 с. 

Інтернет- ресурси:

          http://nte.etnolog.org.ua

http://school.xvatit.com

https://www.google.ru

https://uk.wikipedia.org

http://etnoxata.com.ua

http://lib.ukrsd.com.ua

http://on-fun-side.com

http://ukrbaby.com.ua

http://ladna-kobieta.livejournal.com

https://lib.misto.kiev.ua