Героями не народжуються...

Героями не народжуються, ними стають

Година спілкування для учнів 6 класу

Мета: сформувати уявлення учнів про мужність, героїзм; розвивати почуття гордості подвигами, які були здійснені людьми в роки війни й у мирний час; показати роль самовиховання у формуванні моральної стійкості, мужності, почуття обов’язку й відповідальності перед суспільством, викликати прагнення виховувати в собі волю, цілеспрямованість, моральну красу.

Наочне оформлення: портрети захисників України, виставка дитячих малюнків «Ми за мир та щастя в Україні», вислови про героїзм.

Обладнання: плакат «Кораблі думок», смужки з написами рис характеру, презентація «Героями не народжуються, ними стають», відеоролики про дітей – лауреатів Національної Премії «Гордість країни» (Андрій Жовтоног http://youtu.be/9tpLMeISA4g, Ганна Войціховська http://youtu.be/ksrG0FXLNus, Дар'я Безкоста http://youtu.be/Nj2lPG-OnzI).

Хід години спілкування

Героїзм – це те, що міститься у жилах разом з кров’ю,

Це те, що в серці гуркотить щомить,

І кожний вчинок воїна-героя

Несе людські життя у глибину століть…

Дар'я Юрченко

Учень. Воїне, лицарю славний,

Ти зброю тримаєш в руках,

Щоб на нашу країну-державу

Злий не позарився враг.

Будь мужній і будь достойний

Ти слави своїх батьків,

Відважний вкраїнський воїне,

Нащадку славних віків.

Вихователь. Нашу розмову ми розпочали з вірша, який розміщений у соціальній мережі на сторінці героя нашого часу – Сергія Мерчука.

Сергій Мерчук – герой своєї країни, людина, яка щодня ризикує своїм життям заради України, заради нашого миру та безпеки. «Я – простий козак. Нині є бійцем «Азову». Туди мене привела життєва позиція – виборювати державу, в якій зможуть вільно жити мої діти і наступні покоління», − пише він на своїй сторінці.

Патріотом України Сергій став задовго до жахливих подій на нашій землі. Здавалося, це в нього з дитинства, в крові. Він завжди відкрито показував свою любов до рідної держави, а коли настав час не слів, а дій – не злякався, довів усім, що є вірним і відданим Україні.

У кожної епохи свої герої. Про одних говорить вся країна, весь світ, іншим присвячують вірші, ще про когось пишуть в книжках з історії, а деяких, можливо, ви знаєте особисто. Настав той час, коли про героїв не кричать, їм просто вклоняються з усією вдячністю за їх героїзм та відважність.

Що ж таке героїзм? Звернемося до тлумачного словника української мови і знайдемо там таке пояснення: «Героїзм – найвище виявлення самовідданості й мужності у виконанні громадського обов'язку». Раніше ніхто із вас навіть не замислився б над суттю цих слів. Ще рік тому, якби вас запитали, хто для вас є героєм, то можна було б почути відповіді: Бетмен, Джек Горобець, Гаррі Поттер… Але не зараз… Після всіх подій, які ми пережили, після стількох безневинних смертей, слова «герой» та «героїзм» звучать для кожного з нас із більшим трепетом і розумінням.

Ми провели в класі анкетування про те, як ви розумієте ці поняття. Дякую вам за вашу відвертість. Можливо, хтось хоче озвучити свою відповідь?

Відповіді дітей на запитання

Вихователь Дякую, на запитання «Хто для вас є героєм» дехто назвав Мартиненко Оксану за те, що вона, не дивлячись на складні відносини з однокласниками, продовжувала добре вчитись. Для інших героєм є Кулішова Аліну за її доброту… То звідки ж беруться люди, здатні на героїчні вчинки? Героями народжуються, чи ними стають? Це і є тема нашої розмови.

Дар'я Юрченко, студентка одного з вузів, так визначає поняття «героїзм»:

Героїзм – це те, що міститься у жилах разом з кров’ю,

Це те, що в серці гуркотить щомить,

І кожний вчинок воїна-героя

Несе людські життя у глибину століть…

Тож давайте пірнемо у глибину століть і там пошукаємо відповідь на наші запитання.

Слово «герой» в нашу мову прийшло з грецької. Для давніх греків подвиг – це вчинок, який вимагає надлюдських сил і пов’язаний із небезпекою. Їхні герої − Геракл, Персей, Прометей… З їхніми подвигами ви знайомились на уроках світової літератури. Можливо, хтось пригадає і розповість нам?

Розповідь учнів про подвиги Прометея та Геракла

Вихователь. Грецькі герої − напівбоги і вже з народження наділені надлюдськими здібностями, щоб здійснювати подвиги, але ми з вами прості люди.

Отож, згодом це слово набуло іншого змісту. Героями стали називати людей, здатних на самопожертву в ім’я блага інших людей або загального блага.

Згадаймо наших славних пращурів – дужих запорожців, славних козаків.

Учениця. В сиву-сиву давнину

Козаки йшли на війну,

Бо на рідну Україну

Сунулися без упину

Ляхи, турки та татари,

Москалі та яничари.

Щоб палить сади і хати,

Щоб людей в неволю гнати.

Козаки скликають раду :

 − Треба битись без пощади!

Вірні коні рвуться в битву,

Крешуть іскри з-під копита.

За чарівний спів дівочий,

За спокійні дні та ночі –

Шаблі весело дзвенять,

Вражі голови летять.

І на морі, і в степах

Наганяли вони страх,

Бо найкращі вояки –

Запорозькі козаки!

І не буде переводу

Українському народу 

Доки із глибин сторіч

Долина козацький клич.

Яна Яковенко

Вихователь. Іван Сірко, Кравчина, Іван Богун та інші. Пам’ять народу про цих героїв живе в переказах і легендах. У них возвеличуються неймовірні мудрість, хоробрість і сила. Згадаймо й славетних українських гетьманів: Хмельницький, Дорошенко, Мазепа… Відважні воїни-козаки боролися за кожний клаптик рідної землі, відчайдушно поливали її власною кров’ю.

В наших жилах теж вирує гаряча козацька кров, а в серці – жага до свободи.

Учень Хоч малий я ще козак −

хочу всім сказати так:

Україна – це мій дім,

ворогу не місце в нім!

 

Я хлопчина ще маленький,

та мені сказала мати:

Україну – рідну неньку,

мусиш, синку, захищати.

 

Захищати рідну хату,

захищати рідну мову.

а ти, ворог наш проклятий,

йди до себе вже додому!

 

Там воюй собі, як хочеш,

в мирі жити ти не вмієш.

нашу волю, честь, свободу

ти ніколи не зупиниш.

 

Українці – народ мирний,

любим пісню солов'їну,

та, як треба, то й загинем

за наш край, за Україну!

Галина Сушицька

Вихователь. Прикладом прояву героїзму нашої молоді є бій 29 січня 1918 року на вузловій залізничній станції Крути більш як за сто кілометрів від Києва. Триста молодих хлопців-студентів проти шеститисячної більшовицької армії...

Учениця. День помирав, як недобитий лебідь,

Ніч перейняла невимовний біль.

Здригнулись зорі в сполотнілім небі

І тихо подали в криваву заметіль.

Стогнали Крути і молився вітер,

Цілуючи скривавлені сліди:

Вас мало, діти, вас так мало, діти,

Супроти п’яної московської орди.

В пекучий сніг… Навзнак. Не на коліна.

Заплакав місяць в зоряну блакить.

Всі – як один… Кріпися, Україно,

Хоч їхня смерть вовік не відболить.

Вихователь. Бій тривав близько п’яти годин. Жоден, хто пішов зупиняти більшовизм під Крути, не відступив. Майже усі українці загинули. 27 хлопців потрапили в полон і були розстріляні.

У серцях українців бій під Крутами назавжди залишиться фактом героїзму молодого покоління в боротьбі за незалежну Україну.

А чи думали молоді юнаки на Майдані Незалежності, що їх імена (як імена героїв) будуть вписані на сторінках новітньої історії України? Мабуть, що ні. Але, на хвилі нечуваного національного піднесення і спротиву бандитській владі, вони ними стали. Стали, бо боролись за справедливість.

Учень. Не хотів я бути героєм,

Хоч вони і не помирають,

Не хотів я стояти за волю,

Бо неволі у собі не маю.

Але йду і пробач мені, мамо,

Що назад вже не повернуся,

І твоя не загоїться рана,

Хоч героєм між люди назвуся,

Бо твій син до небесної сотні

Долучився від кулі у спину,

Не хотів я стати героєм,

Просто я любив Україну!

Денис Возов

Вихователь. Раніше нам здавалося, що слово «війна» для українців буде тільки історією, яка ніколи не забудеться, але ніколи й не повториться. Сталося інакше. І вже не діди-прадіди розказують про поранення та смерть побратимів на полі бою, а молоді юнаки, котрі ще недавно й гадки не мали, що розрізнятимуть калібри пістолетів, діаметри куль та цілитимуться в ворога, аби захистити дітей, жінок, матерів… Аби захистити нас.

Учень. Привіт, сміливий, вірний мій солдате.

Коли ти повернешся? Я чекаю.

Молюсь за тебе, мій вкраїнський брате.

І уночі так тяжко засинаю.

Я дякую тобі за твою мужність,

За твою віру в мене й в Україну,

За те, що тобі зовсім не байдужа

Наша свобода й наша Батьківщина.

Молюсь за тебе, мій вкраїнський брате!

Я знаю, що ти вистоїш в двобої,

І захистиш від ворога і ката!

Ти мій герой і правда за тобою!

Карина Куценко

Вихователь. Як ви думаєте, чи можна стати героєм у мирний час?

Відповіді дітей

Вихователь. Звичайно, можна. За здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення громадянам України присвоюється звання Герой України і вручається орден «Золота Зірка» (за здійснення визначного геройського вчинку) або орден Держави (за визначні трудові досягнення).

А першим, кого відзначили у 1998 році званням Герой України, став Борис Патон. Його наукові дослідження присвячені процесам автоматичного і напівавтоматичного зварювання. Він є автором ідеї та одним з розробників методу електрозварювання м'яких тканин, який використовується у хірургії. Йому 96 років, а він й досі працює по 12 годин, встигає щодня читати, кілька разів на тиждень плавати у басейні.

Як ви думаєте, чи можуть діти стати героями, чи їм не під силу героїчні вчинки?

Відповіді дітей

Вихователь. На вашу думку, може бути героєм той, хто робить вчинок заради того, щоб дістати якусь славу чи винагороду?

Відповіді дітей

Німецький філолог Віктор Клемперер, який свого часу пережив геноцид, писав про героїзм наступне: «Героїзм тим чистіший, тим значніший, чим він тихіший і чим менше у нього публіки». Вчинки наступних героїв – це вчинки дітей, що діяли без жадоби слави чи визнання, а єдиною їхньою метою був порятунок чужих життів.

Знайомтесь, 6-річна Ганна Войціховська.

Перегляд відеоролика

Вихователь. Бачите, як добре, що Ганна була уважною на уроках ОБЖ. За мужність Ганні на шкільній лінійці врочисто вручили ляльку. Також вона була нагороджена відзнакою МВС України «За відвагу в надзвичайній ситуації» ІІ ступеня. Але головне − після пережитого дівчатка стали друзями «нерозлийвода». Іра не по-дитячому усвідомлює, що зобов'язана Ганнусі життям. Скажіть, які риси характеру допомогли Ганні не розгубитися у життєвій ситуації?

Відповіді дітей

Вихователь. А ось яка історія трапилася з двома братиками і усі, хто брав участь у їх порятунку, упевнені: коли б не мужність 12-річного Андрія з села Немішаєве, його братика вже не було б серед живих…

Перегляд відеоролика

Чи хотіли б ви мати такого мужнього брата?

А життя цієї героїні змушує нас по-іншому подивитися на те, чим ми займаємося, як живемо…

16-річна Даша Безкоста при народженні отримала черепно-мозкову травму, яка переросла згодом у важку форму церебрального паралічу. Дівчина не може ходити, вільно говорити, зате створює чудові картини, які малює… ногами.

Перегляд відеоролика

Вихователь. Наразі в колекції юної художниці два десятки картин, здебільшого це пейзажі, тварини, квіти. Здавалося б, дівчина з такою важкою хворобою могла б замкнутися в собі, звинуватити долю і всіх, хто її оточує, за тяжкі випробування, які їй доводиться переживати кожної хвилини (адже всі рухи в малюванні даються їй болісно, важко)… Але, коли вона почула, що дворічному хлопчику потрібна термінова операція на кишечнику, то вирішила продати свої роботи.

Отже, діти, коли ми дізнаємося про такі вчинки, таких людей, то розуміємо, що героями точно не народжуються, ними стають у довгій і важкій боротьбі. Часто в боротьбі з самим собою, своїми страхами, хвилюванням та тремтінням рук у найвідповідальніший момент. І героями стають на наших очах.

Зараз я хочу, щоб ви вибрали рису характеру, яка вас вразила у вчинках героїв, про яких ми згадували сьогодні і назвали так свої кораблики.

Вихователь роздає смужки із написами рис характеру людей, здатних на героїчні вчинки. Діти роблять вибір і прикріплюють смужку до свого кораблика на плакаті «Корабель думок»

Тож, діти, працюйте над собою, виховуйте в собі всі ці риси. Адже від кожного з нас залежить, чи буде завтра більше тих, ким можна буде пишатись, кого завтра можна буде назвати героєм. Людина повинна змінювати себе і потім починати своїми помислами змінювати світ. Українці – сильна духом нація і ми будемо жити до тих пір, поки будуть справжні герої, справжні захисники, справжні люди!