ГЕТЬМАН ПИЛИП ОРЛИК ТА ЙОГО КОНСТИТУЦІЯ

Про матеріал

Ознайомити учнів з діяльністю першого українського гетьмана в еміграції П.Орлика; аналізувати зміст основних положень Конституції П. Орлика, формувати вміння давати оцінку діяльності історичної особи, використовуючи різні точки зору; виховувати в учнів патріотичні почуття, шанобливе ставлення до видатних постатей історії.

Перегляд файлу

Школа Олена Володимирівна

Учитель історії

УРОК З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ (8 КЛАС)

ТЕМА. ГЕТЬМАН ПИЛИП ОРЛИК ТА ЙОГО КОНСТИТУЦІЯ

Мета: ознайомити учнів з діяльністю першого українського гетьмана в еміграції П.Орлика; аналізувати зміст основних положень Конституції П. Орлика, формувати вміння давати оцінку діяльності історичної особи, використовуючи різні точки зору; виховувати в учнів патріотичні почуття, шанобливе ставлення до видатних постатей історії.

$C:\Users\10_Pro\Desktop\урок для друку\Screenshot_17.png$ $C:\Users\10_Pro\Desktop\урок для друку\Screenshot_2.png$ Обладнання: підручник “Історія України. 8 клас” І. Я. Щупак 2021 рік, видавництво «Оріон» https://pidruchnyk.com.ua/1621-istoriya-ukr-8-klas-schupak.html ; атлас «Історія України. 8 клас» https://www.youtube.com/watch?v=ey1ObS5cOZo

Тип уроку: комбінований

Основні терміни та поняття: політична еміграція, Конституція, розподіл влади, республіка, коаліція.

Основні дати: 1710 рік, 5 квітня - обрання Пилипа Орлика гетьманом в еміграції. Прийняття Конституції. 1711 рік, весна - похід козацьких загонів Пилипа Орлика на Правобережну Україну. 1713 рік, ліквідація гетьманства на Правобережжі. 1721 рік, серпень - Ніштадський мирний договір між Росією та Швецією. Закінчення Північної війни.

Перебіг уроку

І. Мотиваційний етап.

1.Забезпечення психологічного налаштування на урок

Запитання для учнів: одним словом, терміном охарактеризувати минулий урок “Гетьманщина за Івана Мазепи ”

2. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань.

Вправа «Асоціації»

Вчитель демонструє слайд презентації, на якому розміщені портрети Б. Хмельницького та І. Мазепи. (Слайд №1). Що об’єднує цих гетьманів? Які асоціації викликають ці гетьмани? (Слайд № 2 ) І. Мазепа та Карл ХІІ, що об'єднує цих людей. (Слайд 3 ) Батуринська трагедія, чи можна її порівняти з сучасними подіями.

2.V. Вивчення нового матеріалу

1.Слово вчителя. Чи відомий вам термін "Конституція"? Розкрийте його значення.

-А чи знаєте ви, що, на думку багатьох вчених, першою Конституцією у Європі був документ, прийнятий гетьманом Пилипом Орликом?

$C:\Users\10_Pro\Desktop\урок для друку\Screenshot_3.png$ Багато козаків і старшин після поразки під Полтавою вимушені були рятуватися від політичних переслідувань. Близько 13 тис. утікачів з України зосередились у Бендерах. Українські емігранти не полишали планів визволення України. Після смерті гетьмана Івана Мазепи постало питання про обрання нового гетьмана. Тоді в Україні Петро I назначив Івана Скоропадського на місце Мазепи. Емігранти ж на противагу обрали Пилипа Орлика; 5 (16) квітня 1710 року він став гетьманом. У цей день новий гетьман проголосив Конституцію “Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького”. Народився майбутній полководець і політик на Віленщині (нині територія Білорусі). Батько – походив із литовсько-чеського старовинного баронського роду Орликів, мати – із сім’ї Малаховських – українка, тому й сина охрестили за православним обрядом. Рано втратив батька (загинув під Хотином в польсько-турецькій війні), вихованням сина займалася мати. Орлик все життя присвятив боротьбі з Московією. Вступав у перемовини зі Швецією, Кримським ханством і Туреччиною, намагаючись схилити ці країни до війни проти Петра I з єдиною метою – визволення України.

2.Перегляд фрагмента відео «Пилип Орлик». https://www.youtube.com/watch?v=P0Jb54yZxeY

3.Робота з документом

$C:\Users\10_Pro\Desktop\урок для друку\Screenshot_4.png$ Із «Пактів і Конституцій законів і вольностей Війська Запорозького»

Отже, ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Запорозьке Військо, домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом при протекції його вельможності таке право, яке має бути збережене постійно в Запорозькому Війську: щоб у Вітчизні нашій першими радниками була генеральна старшина, як за респектом їхніх первісних урядів, так і в установленій при гетьманах резиденції. За ними за звичайним порядком слідують городові полковники, нехай вони будуть пошановані як публічні радники. Крім того, із кожного полку до Загальної ради мають бути вибрані за гетьманською згодою генеральні радники по одній значній, старовинній, добре розумній та заслуженій особі. І з тими всіма генеральними особами, полковниками і генеральними радниками має радитися ясновельможний гетьман та його наступники про цілість Вітчизни, про її загальне добро і про всілякі публічні діла, нічого без їхнього дозволу й поради не зачинаючи приватною своєю владою, не встановлюючи і до завершення не приводячи…

…Коли б хто з генеральних осіб, полковників, генеральних радників, значного товариства та інших військових урядників над тією ж черню чи то б гонор гетьманський зважився образити, чи в якомусь іншому ділі провинитися, то таких переступників сам ясновельможний гетьман не має права карати своєю приватною помстою та владою, а повинен таку справу, чи кримінальну, чи некримінальну, здати на Військовий генеральний суд, і який у нього випаде нелицемірний і нелицеглядний декрет, такий кожен переступник має й понести.

Запитання після ознайомлення документу

1) Хто і на яких підставах мав входити до Загальної ради?

2) Які функції виконувала Загальна рада? Як вона обмежувала владу гетьмана?

3) Хто здійснював судочинство? Які тут передбачені обмеження гетьманської влади?

4.Слово учителя.

На жаль, не всі історики дають позитивну оцінку Пилипу Орлику. «Зрадник»- цей штамп панував в офіційній російській дореволюційній історіографії. Навіть найкращі представники української історіографії оцінювали діяльність П. Орлика по-різному. Поруч із визнанням Орлика як «останнього і найліпшого із яскравих мазепинців» йому відмовили в ролі політичного діяча. Вперше по-новому, як національного героя, в 20-х роках XX ст. висвітлив постать гетьмана-вигнанця український історик Ілля Борщак, сам емігрант з України.

5 Самостійна робота в парах.

З діяльністю Пилипа Орлика в Європі щодо створення антимосковської коаліції (політичний або військовий союз держав для спільних дій на міжнародній арені) учні знайомляться за допомогою підручника с160 . За результатами роботи учні складають історичну таблицю.

Військова та політична діяльність гетьмана П. Орлика в Україні та в Європі

№ з/п	Питання :	Результат, наслідки
1	З якими країнами намагався укласти союз
2	Похід П. Орлика

6. Ліквідація козацького устрою на Правобережжі.

Самостійна робота з підручником с. 103

Самостійно прочитайте відповідний пункт параграфа. З’ясуйте, коли і за яких обставин було ліквідовано козацький устрій на Правобережжі.

7. Підсумок уроку . Вправа «Мікрофон».

-У чому ж полягає заслуга гетьмана П. Орлика перед Україною?

- А яка ваша оцінка діяльності Пилипа Орлика?

8. Слово вчителя

Помер Пилип Орлик 24 травня 1742 року в тодішній столиці Молдови Яссах. Крім Конституції залишив по собі кілька збірників віршів польською і «Щоденник подорожнього» польською та французькою, який вів із 1720-го по 1733 рік. Доля та спадщина гетьмана П. Орлика тривалий час були піддані забуттю. Він став першим гетьманом в еміграції, який продовжив справу свого попередника І. Мазепи щодо визволення України з-під влади Московського царства. Гетьман П. Орлик був палким борцем за втілення ідеї незалежності України за сприяння іноземних правителів. Його Конституція стала видатною правовою пам’яткою Європи та України, де вперше було проголошено республіканський устрій держави та передбачено захист прав і свобод населення. Срібна пам'ятна монета номіналом 10 гривень, випущена Національним банком України, присвячена гетьману у вигнанні — Пилипу Орлику, автору першої української конституції «Пакти та конституції законів та вольностей Війська Запорозького...».

29 червня 2011 року у Крістіанстаді (Швеція) відбулося урочисте відкриття пам'ятника та меморіальної дошки українському гетьману Пилипу Орлику. Відкриття було приурочено до 300-ї річниці Конституції Пилипа Орлика. Ця подія свідчить, що його шанують не лише в Україні.

ІV.Рефлексивно-оцінювальний етап.

1.Оцінювання роботи учнів.

Учитель оцінює роботу учнів, відзначає кращі відповіді, організованість учнів під час роботи в парах, зазначає типові помилки.

2. Усна рефлексія.