Гетьманщина в часи Івана Мазепи

Історія України

Клас: 8

Дата 18.03.2026

Тема: Гетьманщина в часи Івана Мазепи

Мета уроку

Формування ключових компетентностей

Предметна компетентність: вчити характеризувати політичне життя     Гетьманщини; пояснювати поняття і терміни;  Коломацькі статті, меценат, бунчукові та значкові товариші, визначати причини  та наслідки активності козацтва в морських і суходільних походах .

Мовленнєва компетентність: вчити будувати коротку зв’язну розповідь,  характеризуючи джерела інформації; спілкуватися державною мовою;

Логічна компетентність: використовуючи різні види джерел формувати вміння утворювати логічні пари; зіставляти окремі історичні події з наявними історичними джерелами;

Інформаційна компетентність: розвивати навички роботи з джерелами інформації; складаючи таблиці

Просторова компетентність: навчитись прокладати маршрути морських і суходільних походів козаків у  Кримське ханство, Османську імперію.

Аксіологічна компетентність:  порівнювати й оцінювати факти та діяльність історичних осіб з позиції загальнолюдських та національних цінностей, визначати власну позицію щодо суперечливих питань історії;

Громадянська компетентність: прищеплювати шанобливе ставлення до славного минулого нашого народу, повагу до інших;

Соціальна компетентність: розвивати навички  роботи в парах.

Хронологічна : співвідносити історичні події, явища з періодами

Очікувані результати: після уроку учні зможуть

характеризувати політичне становище Гетьманщини наприкінці XVII-на початку XVIIІ ст.;

працювати з картою,  аналізувати події пов’язані з Мазепою;

працювати із різними джерелами, висловлювати свою думку і поважати думки інших;

порівнювати однотипні процеси і явища ;

проявляти толерантність до історичних осіб.

Тип уроку. Комбінований

Методи і методичні прийоми: виконання практичних розвивальних вправ, розв’язування історичних задач; коментування, робота з різними джерелами інформації; інтерактивні вправи тощо.

Обладнання: Портрет І.Мазепи, атлас та контурна карта, роздатковий матеріал (внутрішня та зовнішня політика І. Мазепи, фейсбук сторіна І.Мазепи, Коломацькі статті), відео «Іван Мазепа», мультимедійна презентація, робота з різними джерелами інформації, аналіз проблеми

Реалізується наскрізна змістова лінія – громадянська відповідальність.

 

 

 

 

Хід уроку

І. Етап орієнтації, мотивація навчальної діяльності.

1. Створення сприятливої атмосфери.

Ми говоритимемо про людину, яка жила понад 300 років тому, але її ім’я і сьогодні викликає суперечки, захоплення і цікавість.

Це людина, яка:

• приймала складні рішення
• несла відповідальність за долю держави
• і залишила після себе більше запитань, ніж відповідей

У ті часи символом влади була булава. А булава — це не просто прикраса. Це символ вибору, сили і відповідальності.

 

Пропоную вам зробити перший крок у цей урок і ніби доторкнутися до мудрості людини з минулого.

Уявімо, що сам гетьман залишив для кожного з вас маленьке передбачення —пораду, яка може стати підказкою на нашому уроці.

 

Обери свою булаву, юний козаче чи козачко, та дізнайся, яку мудрість і мотивацію готує для тебе гетьман Іван Мазепа ,про якого ми сьогодні говоритимемо.

 

https://gemini.google.com/share/e71c39c933cd

 

2. Актуалізація вмінь і опорних знань учнів.

(Після того, як учні обрали булави і зачитали “передбачення”)

Ці слова — не випадкові. Вони про вибір, відповідальність і долю держави. Саме такі рішення доводилося приймати гетьманам України. Але щоб зрозуміти, чому їхні рішення були такими складними, нам потрібно згадати: у яких умовах опинилася Україна напередодні цих подій.

 

Мозковий штурм

1. Як називається період в історії України, який розпочався в другій половині XVII століття? ( «Руїна» )
2. Що таке «Руїна»? ( Період громадянських воєн, розкол Гетьманщини, спустошення Правобережної України ).
3. Які країни підписали Андрусівське перемир’я? ( Москва, Річ Посполита ).
4. Як ці країни поділили Україну? ( на Правобережну і Лівобережну).
5. Який договір підтверджував умови Андрусівського миру? ( Вічний мир ).
6.  

Отже, Україна була:

• розділена між двома державами
• ослаблена війнами
• і втрачала свою єдність

У таких умовах кожне рішення гетьмана було не просто політичним кроком— це був вибір, від якого залежала доля всієї держави.

 

3. Мотивація навчальної діяльності

(На екрані – фото Олександра Усика з шаблею.)

Іноді історія повертається у найнесподіваніший момент…Навіть… на боксерському рингу.

21 грудня 2024 року мільйони людей у світі дивилися бій українського боксера Олександра Усика. Після перемоги він зробив жест, який здивував увесь світ. Чемпіон підняв над рингом шаблю гетьмана Івана Мазепи. Це був не просто ефектний момент. Це був символ історичної пам’яті України. Ця шабля — історичний артефакт, що зберігається в Чернігівському історичному музеї. І раптом вона знову опинилася перед очима мільйонів людей у світі. Після цього виступу інтернет буквально “вибухнув” запитами: Who is Mazepa?” – “Хто такий Мазепа?” Світ почав шукати відповідь. Здавалося б… Ми щойно говорили про Руїну —про поділену, ослаблену Україну XVII століття. А тепер — XXI століття. І знову звучить ім’я Мазепи.

 

• Чому сучасний чемпіон піднімає шаблю гетьмана XVIII століття?
• Чому ім’я людини, яка жила понад 300 років тому, досі викликає такий інтерес?
• І чому ця постать протягом століть викликає суперечки?

 

Адже одні називають Івана Мазепу великим державником і патріотом України. А інші — зрадником.

 

Проблемне запитання уроку

 

 Іван Мазепа — це патріот своєї держави чи зрадник українського народу?

 

Бесіда з учнями

•        Чому, на вашу думку, постать Мазепи викликає такі різні оцінки?
•        Чому його ім’я через 300 років знову звучить у світі?

 

На уроці ми спробуємо знайти відповідь на це складне історичне питання. Ми дослідимо:

• якою була Гетьманщина за правління Івана Мазепи
• які рішення приймав гетьман
• і чому його вчинки по-різному оцінювали сучасники та історики.

 

Наприкінці уроку кожен із вас зможе дати власну відповідь на головне питання: Іван Мазепа — патріот чи зрадник?

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Етап цілевизначення і планування.

У вас на парті лежить фейсбук сторінка гетьмана І. Мазепи. Протягом уроку ми її маємо наповнити інформацією про гетьмана, щоб у нас склався цілісний образ гетьмана, історичний портрет даної особистості.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Відео

1.               Біографія

Іван Мазепа народився у 1639 році неподалік Білої Церкви в родині українського шляхтича. До речі, цікаво, що вже завтра — 20 березня — виповнюється 378 років з дня його народження.

Він отримав дуже хорошу освіту, що було рідкістю для того часу. Спочатку навчався у Києво-Могилянській академії, а згодом продовжив навчання у єзуїтській колегії у Варшаві. Це дало йому можливість опанувати кілька мов і отримати знання європейського рівня.

Молодий Мазепа служив при дворі польського короля Яна Казимира. Там він виконував дипломатичні доручення і подорожував різними країнами Європи — Німеччиною, Італією, Францією, Нідерландами. Завдяки цьому він набув великого політичного досвіду і розуміння міжнародних відносин.

Згодом його життя пов’язується з Україною. Він служив при різних українських гетьманах, зокрема у Петра Дорошенка, а пізніше — у Івана Самойловича. Саме при Самойловичі Мазепа здобув довіру старшини і зміцнив своє становище.

Отже, перед нами не просто військовий чи козак. Це була освічена людина, дипломат і політик, який добре розумів як українські, так і європейські справи.

 

Запис на сторінку

Народився 20 березня 1639 хутір Мазепинці

Навчався у Києво-Могилянській академії, у  єзуїтській колегії у Варшаві

Карєра служив при дворі польського короля Яна Казимира

 

Це людина, яка має авторитет

рішучий

розумний

обережний

стратегічний

далекоглядний

хитрий (можна — це нормально!)

мудрий

впевнений

відповідальний

вміє керувати

має авторитет

впливає на людей

приймає складні рішення

не боїться ризику

думає про державу

2. Прихід  до влади Івана Мазепи.

У 1687 році Іван Мазепа став гетьманом Лівобережної України. Це сталося після невдалого Кримського походу, у якому брали участь українські та московські війська.

Після поразки війська зупинилися на річці Коломак. Саме там відбулися важливі події: гетьмана Івана Самойловича було усунуто від влади, а на його місце обрано Івана Мазепу.

Однак отримати булаву він зміг не просто так. Його обрання супроводжувалося підписанням спеціального договору з Московською державою.

Цей договір отримав назву Коломацькі статті, оскільки був підписаний у 1687 році на річці Коломак. Він визначав умови, на яких Мазепа ставав гетьманом, а також регулював відносини між Україною і Московською державою.

 

Ознайомтеся в парах з умовами цих статей і спробуйте дати їм оцінку.

 

Коломацькі статті 1687 р.

•        Значно розширювалась російська присутність в Україні та обмежувалася козацька автономія.
•        Гетьман не мав права без царського указу зміщувати з посад козацьку старшину.
•        У Батурині при гетьмані розташовувався московський стрілецький полк.
•        Війську Запорізькому заборонялося зноситися з чужоземними державами, вести торгівлю з Кримом.
•        Козацька верхівка мала сприяти українсько – російським шлюбам.
•        Стверджувалося, що «Малоросійський край» є частиною «их царського Пресветлого Величества».

 

Працюємо в парах. Прочитайте кожен пункт і обговоріть:

• це вигідно для України чи ні
• що саме обмежується
• як це впливає на владу гетьмана
• Головне питання:
• Чи була Україна самостійною за цими умовами?

 

Навідні запитання

• Чи мав гетьман повну владу?
• Чи могла Україна сама вести політику?
• Чи посилювався вплив Росії?

 

 

Згідно з цими статтями значно розширювалася російська присутність в Україні та обмежувалася козацька автономія. Гетьман не мав права без дозволу царя змінювати козацьку старшину, що суттєво обмежувало його владу.

 

У столиці Гетьманщини — Батурині — розміщувався московський стрілецький полк, який фактично контролював дії гетьмана. Війську Запорізькому заборонялося вести самостійну зовнішню політику, зокрема підтримувати зв’язки з іншими державами або торгувати з Кримом.

 

Крім того, козацька старшина мала сприяти зближенню з Московською державою, навіть через шлюби. У статтях також підкреслювалося, що українські землі є частиною держави московського царя.

 

Отже, Коломацькі статті значно обмежували автономію України і посилювали залежність від Московської держави.

 

Прийнявши булаву за таких умов, Іван Мазепа почав своє правління як союзник Москви і прихильник проросійської політики. Він навіть здобув прихильність царя Петра І і був нагороджений найвищим орденом Московської держави.

 

Після того як Іван Мазепа став гетьманом, він опинився в дуже складній ситуації. З одного боку, він був змушений підкорятися Московській державі, адже саме за її підтримки отримав булаву. З іншого боку, він добре розумів, що поступово Україна втрачає свою самостійність.

 

Тому Мазепа починає діяти дуже обережно і продумано.

 

3. Внутрішня політика

Насамперед він намагається зміцнити порядок і владу всередині Гетьманщини. Мазепа спирався на козацьку старшину — тобто на найбагатших і найвпливовіших людей. Він роздавав їм землі, підтримував їх і таким чином укріплював свою владу.

 

У той же час він дбав про розвиток держави. За його правління активно будувалися церкви, монастирі, школи. Розвивалася освіта, підтримувалася Києво-Могилянська академія. Українська культура переживала піднесення.

 

Цей період навіть називають добою «мазепинського бароко».

 

Також розвивалися ремесла і торгівля, зростали міста.

 

Але варто зазначити, що така політика мала і свої недоліки.

Найбільше Мазепа підтримував саме старшину, а становище простого народу — селян і козаків — не завжди покращувалося. Через це зростало невдоволення серед населення.

 

 

 

 

 

4. Зовнішня політика

У зовнішній політиці на початку свого правління Мазепа був вірним союзником Москви. Він підтримував царя Петра І, допомагав йому у військових походах, надавав козацьке військо. Цар довіряв Мазепі і навіть нагородив його високими відзнаками.

Але з часом ситуація почала змінюватися.

Московська влада все більше втручалася у справи України. Козацьке військо використовували у далеких війнах, люди гинули, господарство занепадало.

Права Гетьманщини поступово обмежувалися.

Мазепа бачив, що така політика веде до повної втрати автономії. І тоді він починає шукати інші варіанти.

 

5. Північна війна

Переломним моментом у діяльності Івана Мазепи став початок Північної війни, яка тривала з 1700 до 1721 року.

Це була велика війна між Московською державою та Швецією за панування в Північній Європі. Україна опинилася в центрі цих подій, хоча це була не її війна.

Спочатку Мазепа, як союзник Москви, підтримував царя Петра І. Українські козаки брали участь у воєнних походах, будували укріплення, дороги, фортеці, воювали далеко від рідного краю. Для України це було дуже важко. Люди виснажувалися, гинули, господарство занепадало.

Мазепа бачив, що Москва ставиться до України вже не як до союзника, а як до підлеглої території. Цар усе більше втручався у внутрішні справи Гетьманщини, не рахувався з її правами і поступово обмежував автономію.

Особливо тривожним для Мазепи було те, що Петро І проводив політику централізації. Він прагнув, щоб усі землі підкорялися тільки царській владі. Це означало, що з часом Україна могла повністю втратити свої особливі права, власне військо, самоврядування і гетьманську владу.

Мазепа зрозумів: якщо нічого не змінити, Гетьманщина перестане існувати як окрема політична сила.

Мазепа йшов до «вчинка лева», хитруючи і прислужуючи царю, як лис. Він чекав нагоди здійснити свою мрію – зняти ярмо московського царя. Але гетьман припустився помилки, зробивши ставку на козацьку старшину, яка заздрила його славі, таланту, прихильності Петра І. За спиною гетьмана на нього писалися доноси і у вирішальний момент козацька верхівка не підтримала його

Саме тоді він починає шукати можливість урятувати українську автономію. Його погляд звертається до Швеції, тому що шведський король Карл XII був головним ворогом Петра І. Мазепа сподівався, що в союзі зі Швецією Україна зможе звільнитися від московського контролю.

Це рішення не було раптовим. Мазепа не просто «змінив сторону». Він довго спостерігав за діями Петра І, оцінював небезпеку для України і лише тоді наважився на цей крок. Для нього це був не особистий вибір заради вигоди, а політичне рішення, яке, на його думку, могло врятувати майбутнє Гетьманщини.

У 1708 році Мазепа перейшов на бік Карла XII. Це був надзвичайно сміливий і дуже ризикований крок. Він фактично виступив проти царя, якому раніше служив. Мазепа розраховував, що його підтримають козаки і старшина, а Швеція допоможе Україні здобути незалежніше становище.

Але все сталося набагато складніше.

Не всі підтримали Мазепу. Частина старшини і козаків залишилася на боці Петра І. Багато людей просто боялися наслідків. До того ж цар дуже швидко і жорстоко відреагував на вчинок гетьмана.

Коли Петра І дізнався про перехід Мазепи на бік шведів, його реакція була миттєвою і неймовірно жорстокою.

 

За наказом Петра І було зруйновано Батурин — гетьманську столицю. Це була страшна трагедія. Місто знищили, а його мешканців жорстоко вбили. Так цар хотів покарати прихильників Мазепи і залякати всіх інших.

Після цього становище Мазепи стало ще важчим. У нього було менше підтримки, менше сил і менше шансів на успіх.

Вирішальним моментом у боротьбі Івана Мазепи стала Полтавська битва, яка відбулася у 1709 році.

На той час Мазепа разом зі шведським королем Карлом XII виступив проти московського царя Петра І. Вони хотіли перемогти Москву і змінити становище України, зробити її більш незалежною.

Але їхнє становище було дуже складним.

Шведська армія довго воювала і була виснажена. Не вистачало їжі, зброї, сил. Зима перед цим була дуже холодною, багато солдатів загинуло або ослабло. До того ж сам король Карл XII був поранений і не міг керувати військом повною мірою.

Іван Мазепа також не мав великої підтримки. Не всі козаки перейшли на його бік. Частина залишилася з Петром І, бо боялася покарання або не вірила в перемогу.

У цей час російська армія добре підготувалася до бою. Вона була більш чисельною, мала більше зброї і зайняла вигідні позиції біля міста Полтава.

Битва почалася рано вранці. Шведи пішли в наступ і намагалися прорвати оборону російських військ.

Але зробити це було дуже важко.

Перед російською армією були спеціальні укріплення — земляні споруди, які заважали наступу. Шведські війська розділилися, частина загубилася, і вони не змогли діяти разом.

У цей час російська артилерія обстрілювала їх, завдаючи великих втрат.

Коли шведи ослабли, російська армія перейшла в наступ. Вона мала більше сил і змогла переломити хід битви.

У результаті шведсько-українське військо зазнало поразки.

Разом із шведським військом і залишками козаків він відступив до Туреччини. Гетьман був хворий, вбитий морально. У вересні 1709 року він помер у Бендерах (сучасна Молдова).

Ця поразка мала дуже важливі наслідки.

Для України це означало посилення влади Москви і поступову втрату автономії. Для Івана Мазепи це стало трагедією. Його оголосили зрадником, і він більше не міг повернутися в Україну.

Полтавська битва стала переломним моментом в історії України.

Саме після неї стало зрозуміло, що спроба Мазепи змінити долю держави зазнала поразки.

 

Робота з історичною картою

Зараз ми попрацюємо з історичною картою.

Подивіться уважно на карту. Це територія України за часів гетьмана Івана Мазепи.

Наше завдання — не просто подивитися, а “прочитати” карту як історичне джерело.

1. Орієнтація на карті

Спочатку визначимо:

• Які держави оточували українські землі?

Очікувані відповіді учнів:

Московське царство

Річ Посполита

Османська імперія

2. Територія Гетьманщини

• Знайдіть на карті територію Гетьманщини.
• Яким кольором вона позначена?

Учні:

«Зеленим»

• Як називається ця частина України?

Учні:

«Лівобережна Україна»

3. Столиця

• Знайдіть столицю гетьмана Мазепи.
• Яке це місто?

Учні:

«Батурин»

• Де воно розташоване?

Учні:

«На Лівобережжі»

4. Події та рух військ

• А тепер подивіться на стрілки на карті.
• Що вони показують?

Учні:

«Рух військ»

 

• Знайдіть, де відбувалася Полтавська битва.

Учні:

«Біля Полтави»

 

• Які війська там зустрілися?

Учні:

«Московські і шведсько-українські»

 

5. Важливі події

• Знайдіть на карті Батурин.
• Що з ним сталося?

Учні:

«Його зруйнували»

 

• Хто це зробив?

Учні:

«Війська Петра І»

6. Узагальнення

• Подивіться ще раз на карту і подумайте:
• Чому Україна опинилася в центрі війни?

Очікувані відповіді:

«Вона була між великими державами»

«Через її територію проходили війська»

«За неї боролися»

 

 

Історичні задачі.

Ми з вами проаналізували карту, побачили події, рух військ і зрозуміли, в яких кладних умовах діяв Іван Мазепа.

А тепер спробуємо подивитися на історію ще з іншого боку.

Історія — це не тільки події, а й час.

І дуже важливо вміти орієнтуватися в історичних датах, розуміти, скільки тривали події і коли вони відбувалися. Тому зараз попрацюємо як справжні дослідники і розв’яжемо історичні задачі.

Будьте уважні, вам потрібно не просто порахувати,а зрозуміти, що стоїть за цими числами.

 

1. Скільки років було Івану Мазепі, коли він став гетьманом? (1687-1639= 48 років) 48 років Це вже був зрілий, досвідчений політик.

 

2. Скільки років  гетьманував Іван Мазепа? (1709-1687=22 роки) 22 роки Це досить довгий час — отже, він мав вплив і авторитет.

 

3. В якому році українці будуть відзначати 400-річчя від дня народження гетьмана Івана Мазепи? ( 1639+400=2039) 2039 рік Тобто ця постать залишається важливою навіть через століття.

 

Отже, навіть прості обчислення допомагають нам краще зрозуміти історію — побачити тривалість подій, вік діячів і значення їхнього життя.

 

 

 

 

 

ІV. Етап рефлексивно-оцінюючий.

Підведення підсумків уроку.

 

Подивіться на свої сторінки. Чи стала ця людина для вас зрозумілішою? Чи змінилося ваше ставлення до Івана Мазепи?

Сьогодні ми побачили його з різних сторін. Ми говорили про нього як про правителя, дипломата, мецената, але водночас і як про людину, яка опинилася перед дуже складним вибором. І тепер настав час повернутися до нашого головного питання, з якого ми починали урок.

Іван Мазепа — це патріот своєї держави чи зрадник українського народу?

Іван Мазепа був видатною людиною. Наприкінці свого життя він мав усе, про що можна мріяти: владу, повагу, багатство, спокійне життя. І водночас він наважився ризикнути всім цим.

Заради чого? Заради ідеї. Ідеї вільної України.

Він міг залишитися в безпеці, нічого не змінювати, жити у достатку. Але він обрав інший шлях — небезпечний і невизначений. Саме цей крок робить його особливою історичною постаттю.

Скажіть, будь ласка, як ви думаєте, чи кожен міг би віддати все, що має, заради держави? Чи змогли б ризикнути своїм становищем, спокоєм, життям? Це складне питання, і кожен із вас може відповісти на нього по-своєму.

Головне те, що Мазепа намагався зробити для України, для свого народу. Він одним із перших спробував звільнити Україну від влади російського царя. Уявіть на мить, що було б, якби тоді переміг союз Мазепи і Швеції. Можливо, історія України пішла б зовсім іншим шляхом. Можливо, ми жили б у зовсім іншій державі.

Тому сказати однозначно, ким був Мазепа, дуже непросто. Для когось він зрадник, бо виступив проти царя. А для когось — патріот, бо прагнув свободи для своєї країни.

 

А тепер я хочу, щоб кожен із вас зробив свій власний вибір.

 

У вас є стікери. Оберіть ту позицію, яка найбільше відповідає вашій думці: патріот, зрадник або складна постать. Але перш ніж прикріпити стікер, напишіть на ньому коротко, чому ви так вважаєте. Це може бути одне речення, але воно має передати вашу думку.

Тепер підходьте до дошки і прикріпіть свої стікери.

 

Подивіться, як по-різному ми сьогодні думаємо. У кожного з вас є своя позиція, і це дуже добре. Хтось хоче поділитися, чому обрав саме такий варіант?

Історія не дає нам простих і однозначних відповідей. Історичні постаті не бувають ідеальними, як і люди. Тому оцінювати їх потрібно, враховуючи і їхні вчинки, і їхню мету.

Трагедія Івана Мазепи полягає в тому, що він прагнув великої мети — незалежності України, але обрав дуже складний і ризикований шлях для її досягнення.

Сьогодні ви не просто вивчили новий матеріал. Ви спробували зрозуміти людину, її вибір і її вчинок.

 

https://www.canva.com/design/DAHEPhiWT1Q/GppEzSdLjNDAnoMVR6qIQA/edit?utm_content=DAHEPhiWT1Q&utm_campaign=designshare&utm_medium=link2&utm_source=sharebutton

 

Вправа «Булава вибору» (самооцінювання)

Сьогодні ми говорили про Івана Мазепу, про вибір, який змінює історію. У гетьмана була булава — символ влади… і відповідальності. А тепер ця булава — у нашому класі. І кожен із вас на мить стане тим, хто приймає рішення. Той, у кого булава, має відповісти на одне запитання: