Гетьманування І. Виговського. Початок Руїни.

Тема. Гетьманування І. Виговського. Початок Руїни

Мета: дати оцінку правління гетьмана І Виговського; пояснити причини і наслідки україно-              московської війни 1658-1659 рр.; з’ясувати причини громадянської війни, що спалахнула в Україні й призвела до її розколу на Правобережну і Лівобережну Гетьманщину; виховувати почуття патріотизму, інтересу і поваги до історичного минулого України.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас. Ілюстративний матеріал.

Основні поняття і терміни: Гадяцький договір, україно-московська війна, громадянська війна. Руїна

Основні дати: 1658 р. – Гадяцька угода; 1658-1659рр. – україно-московська війна; 8-9 липня 1659 р. – Конотопська битва.

                                                               ХІД УРОКУ

І. Організація навчальної діяльності

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Актуалізація знань учнів

1. У якому становищі перебувала Українська держава на момент смерті Б. Хмельницького?
2. Якими  були наслідки Національно-визвольної війни?

1. Обрання гетьманом І. Виговського

        Розповідь учителя

Після смерті Б. Хмельницького в Україні створилася досить складна політична й соціально- економічна ситуація:

• московсько - українські відносини загострилися внаслідок ігнорування царським урядом інтересів України;
• унаслідок невдалої україно-трансільванської воєнної кампанії 1657 р. проти Речі Посполитої не вдалося об’єднати українські землі в межах козацької України;
• тривала війна викликала різке погіршення матеріального становища селянства і козацтва. Чимало козаків, що не отримували платні за службу, зосереджувалися на Запорозькій Січі, яка перетворилася на осередок можливого соціального вибуху.

У середовищі козацької старшини сформувалися угрупування, що не поділяли принципу спадковості гетьманату й розгорнули боротьбу за владу.

У боротьбі за гетьманську булаву найуспішніше діяв Іван Виговський (1657-1659рр.). 15 вересня 1657 р. Старшинська рада в Чигирині обрала до повноліття Юрія Хмельницького гетьманом Виговського. Проте вже в жовтні козацька рада в Корсуні обрала його повноправним гетьманом без будь-яких обмежень.

                   Звернути увагу!

Постать І. Виговського в історії України посідає особливе місце. Він фактично перейняв булаву з рук Б. Хмельницького. Очолюючи Генеральну військову канцелярію, Виговський мав не одну нагоду довести свою вірність розпочатій справі – визволенню України. Він знав багато державних таємниць, був знайомий із багатьма іноземними політичними діячами, брав участь у всіх походах гетьмана. Походженням та освітою він теж відповідав вимогам державця високого рангу: походив із православного шляхетного роду на Волині, освіту здобував, очевидно, у Києво-Могилянському колегіуму, мав військовий і політичний досвід. Проте чимало козаків не любили Виговського, називали «ляхом», дорікаючи йому за шляхетське походження.

2. Внутрішня і зовнішня політика І. Виговського. Гадяцький договір

 Розповідь учителя

Після обрання гетьманом І. Виговський продовжував зовнішньо-політичний курс, вироблений Б. Хмельницьким. Підтримував союзницькі відносини зі Швецією і Трансільванією, Кримським ханством та Московською державою. Зміст своєї політики стосовно останньої Виговський сформулював лаконічно: « Нехай Великоросія буде Великоросією, Україна – Україною, ми є військо непереможне». Розривати зв’язки з Московською державою він не поспішав, але виразно давав зрозуміти, що відтепер він – гетьман України і всі державні справи вирішуватимуться тільки з його згоди. Звичайно, таке ставлення і така політика не могла сподобатись Москві.

На час обрання гетьманом Виговський уже був досить досвідченим державним діячем. Однак він припустився досить серйозних прорахунків у своїй соціально-економічній політиці:

• Гетьман усіляко підтримував козацьку старшину і шляхту, нехтуючи при цьому інтересами простих козаків, селян і міщан;
• Згубним для Української держави стало те, що для боротьби з антигетьманськими виступами Виговський почав шукати підтримки Москви, а також скористався допомогою кримського хана.

Прорахунки гетьмана спричинили козацькі зворушення, що з жовтня 1657р. розпочалися в Україні. Їх очолили кошовий отаман запорожців Яків Барабаш та полтавський полковник Мартин Пушкар. Керівники повстанців звернулися по допомогу до московського уряду, який який офіційно в події в Україні не втручався, але стосунки з повстанцями підтримував і матеріально допомагав.

Для того щоб придушити повстання, І. Виговський уперше в історії України використав кримських татар і розплатився за їхню допомогу дозволом брати ясир із Полтавщини. Під час кровопролитних боїв, які тривали у травні-червні 1658р. між прихильниками і противниками гетьмана, в Україні загинуло близько 50 тис. осіб. Серед яких і керівники повстання. Фактично, ці події започаткували період громадянської війни. В українській історії його також називають добою Руїни ( уперше був ужитий істориком М. Костомаровим. Цей період тривав від 1657 до 1687 р. або від 1663 до 1687 р.) і призвів до ліквідації козацького устрою і розорення Правобережної України, а якщо дивитися ширше, то й до розпаду Української козацької держави, її підкоренню сусідніми державами.

Робота з термінами і поняттями

Громадянська війна – найгостріша форма політичної боротьби, що являє собою збройну сутичку між класами і соціальними групами, націями задля досягнення певних політичних цілей, головною з яких є досягнення повноти державної влади.

Руїна – термін, який позначає процес занепаду й спустошення України в результаті громадянської війни, гострої боротьби старшини за владу й постійної агресії сусідніх держав.

Робота з документами

Із листа полтавського полковника Мартина Пушкаря до царя Олексія Михайловича (19 лютого 1658 р.)

Перше, забувши страх Божий і присяжне вічне підданство вашій царській величності, государеві нашому, інших собі царів знайшли, і вашу царської величності милість тільки через посланців своїх Іван Виговський загоджує і дійшов до того, що вже з ордами і з ляхами домовився і нині січня в 25 день, із за Дунаю найманий люд затягши, волохів, сербів, і яничар, і козаків охочих взявши, і при тих найманих людях старших Івана Богуна, колишнього полковника брацлавського, і Івана Сербина, полковника над тими людьми іноземними. І Яцька Черкаса, жителя говтвянського, своїх помічників прислав був до міста Опішні на Ворсклу ріку. І ми почувши про Виговського неправду і зраду вашої величності, відповідно до присяги нашої вічної справедливої вашій царської величності, веліли те місто заперти і Полтаву, місто окраїнне вашої царської величності, через це ж заперли.

…Утрьох проти тих неприятелів пішли, і, коли ми стрінулися з ними в полі, то згодом нас почали перемагати яничари. …в той же час за щастям вашої царської величності перемогу над супостатом здобули і тих іновірних супостатів відігнали.

А нині Виговський з Грицьком Лісницьким, полковником Миргородським, і з помічниками своїми після тієї військової ради і від вашої царської величності начальників, таємно з Карач-беєм у Чигирині присягнув і з деякими мурзами, скупивши полк чигиринський, разом з ордою хоче воювати міста українські, які присягнули вашої величності… І хотіли ми в місто Переяслав іти до ради посполитої…, але Іван Виговський заступив із людьми іноземними, і ми не можемо пройти. …Ми, бачачи ту зраду Виговського і Грицька, полковника Миргородського, таємно послали до ближнього окольничого й оружейного і намісника іжевського, до Богдана Матвійовича Хитрово з товаришами, про то сповіщаучи. Щоб він обережний був і Виговському не вірив.

Запитання до документу

1. Про які дії Виговського автор листа повідомляє московському цареві? Чому він кваліфікує їх як зраду?
2. Чим пояснює Пушкар свій виступ проти Виговського?
3. Які дії проти Виговського здійснює полтавський полковник? На чию допомогу розраховує?

Із таємного донесення в Розрядний приказ (літо 1659рю)

...Довірився мені пан Цецюра, полковник переяславський, що має [намір] на раду чорну вдарити, вибравши час, і тут скоро до князя Григорія Григоровича [Ромодановського] про це давати знати, щоб, знаючи про це, давав князь Ромодановський поміч. А ту раду з тієї причини хоче учинити, що бачить, як через Виговського сталося спустошення землі ордою і ляхами. І що від його царської величності відступивши без усякої важливої причини, Виговський хоче і всіх до свого умислу залучити...

Чув я... що пані гетьманова дорікає панові Виговському, мужеві своєму, кажучи, що «і сам пропадеш, і людей погубиш»; те ж і Антон Жданович в очі панові Виговському говорив...

Чув я... що говорив пан Виговський, як би, раз чи два побившись із військом московським, мир учинити.

...Вся чернь, як козаки, так і міщани ніжинські, хочуть під рукою його царської величності бути, тільки гетьманича Гуляницького сіверська через своїх людей всяко схиляла на бік задуму Виговського...

...Хан нібито Виговському переказав, що без нього, Івашка, на государеві міста він. Хан, не йде... Як тільки татари коней відгодують, а він... Ромни візьме, то вони підуть на Сейм-ріку на государеві міста разом.

 Запитання до документа

1. Яку інформацію про змову проти Виговського передає документ?  Хто стоїть на чолі змовників? Які звинувачення він висуває проти Виговського?

2. Що на основі документа можна сказати про становище Виговського та його оточення в цей час? Які свідчення слабкості позицій гетьмана містяться в документі?

 Розповідь учителя

Подвійна політика Москви остаточно переконала Виговського у необхідності докорінно змінити свої зовнішньополітичні орієнтири. Навесні 1658 р. в Межиріччі протягом кількох місяців тривали переговори про умови повернення козацької України до складу Речі Посполитої. За результатами цих переговорів 16 вересня 1658 р. на козацькій раді неподалік Гадяча було схвалено україно польську угоду, за якою:

• Україна в складі Брацлавського, Київського, Чернігівського воєводств під назвою “Руське князівство” разом з Польським королівством і ВКЛ входила до “єдиної і неподільної Речі Посполитої” на рівних правах;
•  влада гетьмана визнавалася довічною, а по його смерті стани українського суспільства обирали чотирьох претендентів, з-поміж яких король призначав нового гетьмана;
•  утворювалися місцеві органи влади за польським зразком;
• відновлювалися суд і судочинство а також адміністративно-територіальний устрій, що існували до 1648 року;
• Руське князівство не мало прав на самостійні зносини з іншими державами;
• сенаторські посади мали обіймати особи православного віросповідання;
• дозволялося відкрити окремий монетний двір для карбування грошей із зображенням спільного короля;
• кількість збройних сил мала становити 60 тис. козаків і 10 тис. найманців;
• відновлювалося велике землеволодіння, кріпацтво, усі повинності які існували до 1648 р.;
• козацтву гарантувалися давні права та привілеї , а по 100 козаків з кожного полку, за поданням гетьмана, отримували від короля шляхетство;
• на території Руського князівства скасовувалася церковна унія, проголошувалася свобода православного та католицького віросповідання, православному митрополиту і 5 владикам надавалися постійні місця в спільному сенаті Речі Посполитої;
• польські і литовські війська не мали права перебувати на території Руського князівства, за винятком надзвичайних ситуацій, але ва такому разі вони переходили в підпорядкування гетьмана;
• окремим пунктом оговорювалося існування двох університетів: Києво-Могилянської академії, урівняної в правах з Краківською, і новоствореної вищої школи зі статусом університету;
• по всій території держави дозволялося засновувати колегії та гімназії з правом викладання по-латині;
• проголошувалася повна свобода друку (у тому числі в питаннях, дотичних релігії), аби друкована продукція не містила випадів проти особи короля.

На думку сучасних українських істориків В. Смолія і В. Степанкова, «Гадяцький договір зводив нанівець суверенітет козацької України й істотно змінював її політичний лад… унеможливлював досягнення незалежності й соборності (лише частина українських земель входили до князівства), ліквідував соціально-економічні завоювання селян, міщан, і нереєстрових козаків, його основні положення запізнилися щонайменше на 100років». Проте існують і інші думки. Зокрема історик В. Шевчук вважає, що «саме Гадяцький договір став вищою політичною ідеєю українців, котрі змагалися за свою державність і хотіли відстояти політичну суверенність України».

Гадяцький договір не було втілено в життя. Хоча польський сейм ратифікував його (крім пункту про скасування церковної унії),виконувати його поляки не збиралися. Водночас, в Україні договір підтримала лише частина козацької старшини, а рядове козацтво, селяни й міщани його не поділяли, вважаючи це зрадою боротьби, яку вів Б. Хмельницький

3. Україно-московська війна 1658-1659 р.р. Конотопська битва.

                   Розповідь учителя (супроводжується показом на карті та схемі битви)

Московський уряд підтримав тих, хто протистояв гетьману, і восени 1658 р., оголосивши Виговського зрадником, розгорнув наступ на Україну великої армії. Розпочалася україно-московська війна 1658-1659р.р. Скориставшись існуючими в Україні протиріччями, Москва закликала український народ не підкорятися гетьману. Московська армія на чолі з воєводою Г. Ромодановським « вогнем і мечем» схиляла населення до підданства московському цареві. Частина лівобережних козацьких полків перейшла на бік московського царя. Виговський, у свою чергу, розіслав до європейських дворів звернення, у якому сповіщав про розрив із Москвою та про причини цього розриву.

Робота з документом

Зі звернення до європейських дворів І. Виговського

«Ми, все Військо Запорізьке, повідомляємо і перед Господом та всім світом свідчимо цією нашою щирою та відвертою заявою: у нашої війни, розпочатої та проведеної з поляками, не було іншої причини, ані іншого завдання й мети, крім оборони Святої східної Церкви, а також нашої давньої свободи, яку ми палко любили... Через що передусім ми уклали дружбу з татарами та найсвітлішою королевою Швеції Христиною, а тоді з найсвітлішим королем Швеції Карлом­Густавом, яким усім ми зберегли вірність постійну. Навіть із поляками ми не наважилися розривати будь-коли угоди, але до всіх нашу вірність, договори та годи ми зберегли непорушно. Ми прийняли захист великого князя Московії не для чогось іншого, як тільки для того, щоб із Божою поміччю здобуту та захищену великим і багаторазовим кровопролиттям нашу свободу зберегти й примножити для себе й для наших нащадків».

Запитання до документа

Як І. Виговський пояснював початок війни з Московською державою?

Розповідь учителя

На початку квітня 1659 р. московське військо на чолі з князем О. Трубецьким підійшло до Конотопа та взяло його в облогу. Місто захищали 4 тис. козаків на чолі з наказним гетьманом Г. Гуляницьким. Героїчна оборона дала змогу І. Виговському зібрати сили і разом із поляками й татарами рушити на допомогу обложеним.

8—9 липня 1659 р. під Конотопом відбулася вирішальна битва, у якій І. Виговський разом із татрами і поляками завдав нищівної поразки 100-тисячній московській армії на чолі з князем О.Трубецьким. У битві поліг цвіт московської кінноти, переляканий цар навіть залишив Москву, боячись походу козаків на місто.

Цікаво знати

Битва розгорталася наступним чином. Вранці 8 липня І.Виговський з українськими і польськими полками рушив до переправи через р.Куколка біля с.Соснівка, за 12 км від Конотопа. Тим часом татари і українська кіннота пішли в обхід Соснівки. На зустріч українському війську рушила відбірна московська кіннота. У районі переправи зав’язалася запекла битва. Українські полки вдавано відступили, заманивши частину московської кінноти на протилежний берег річки. Тим часом у тил московського війська вдарила татарська і українська кіннота. У московітів почалася паніка і вони почали тікати, але не багатьом вдалося втекти. У полон потрапили князі Семен Пожарський, Семен Львов та інші. Вночі Трубецький дав наказ знімати облогу з міста і відступати. У цей момент з Конотопу вдарив Гуляницький і захопив частину обозу московського війська. Згодом наспіли Виговський з Іслам-Гіреєм і завдали росіянам ще більшої поразки, переслідували їх ще три доби. Недобиткам московського війська вдалося добратися до Путівля.

Унаслідок гострої внутрішньополітичної ситуації скористатися результатами перемоги гетьман не зміг. Рух проти влади Виговського охопив Лівобережжя і частково Правобережжя. Його очолили Яким Сомко, Василь Золотаренко, Іван Богун, Іван Сірко, Іван Брюховецький, Тихіш Цицюра. До того ж на Україну знову посунули московські війська. У цей час гетьмана зі своїм військом залишив кримський хан, бо вінницький полковник Іван Сірко разом із запорожцями здійснив військовий похід на Аккерман. Незадоволена політикою Виговського козацька старшина на чолі з І. Богуном об’єдналася навколо Ю. Хмельницького й висувала його на гетьманство. 21 вересня 1659 р. під Германівкою на Київщині відбулася козацька рада, яка обрала новим гетьманом Ю. Хмельницького. Виговський врятувався втечею до поялків, але в 1664 р. його звинуватили у змові проти Польщі й розстріляли.

ІІІ. Закріплення нових знань учнів.

Бесіда за запитаннями

1. У результаті яких подій І. Виговський став гетьманом? 
2. Які прорахунки політики І. Виговського призвели до загострення соціально­політичного становища в Україні восени 1657 — взимку 1658 рр.?
3.  Хто очолював антигетьманське повстання, яке було жорстоко придушено І. Виговським за допомогою татар? 
4. Із якою державою І. Виговський підписав Гадяцький договір?
5. Де відбулася вирішальна битва україно-московської війни 1658—1659 рр.? 

Творчі завдання

Охарактеризуйте зміст Гадяцького договору. У чому була відмінність цього документа від Зборівського договору 1649 р. і Березневих статей 1654 р.? Умови договорів з якими державами були більш сприятливими для України: із Московською державою чи Річчю Посполитою? Свою думку обґрунтуйте.

IV. Підсумки уроку

У період гетьманства І. Виговського через внутрішні й зовнішні чинники в Україні спалахнула громадянська війна. Укладений з поляками Гадяцький договір не знайшов підтримки у більшої частини населення, що стало головною причиною втрати Виговським гетьманської булави. 

V. Домашнє завдання

Опрацювати параграф 20 підручника

                                                   Додаток

                                 (виконати тестові завдання)

1. Укажіть основні положення Гадяцького договору.

1. Велике князівство Руське включало території колишніх Волинського, Київського і Подільського воєводств
2. Велике князівство Руське входило до складу федеративної Речі Посполитої як самостійна держава, об’єднана з Польщею і Литвою лише спільно обраним королем
3. Велике князівство Руське мало власну судову та фінансову систему
4. Виконавча влада зосереджувалася в руках руського князя, якого король призначав із середовища православної шляхти
5. Найвища законодавча влада у Великому князівстві Руському належала козацькій старшині
6. Обраний довічно і затверджений королем гетьман був головою виконавчої влади Великого князівства Руського
7. Призначення королем Великого князя Руського – правителя України

2. Стани суспільства Гетьманщини в другій половині XVIIст.

А.  духовенство, козацтво, козацька старшина, міщанство, селянство

Б.  козацтво, козацька старшина, магнати, міщанство, селянство

В.  магнати, міщанство, кріпосне селянство, шляхта, духовенство

Г.  шляхта, духовенство, козацтво, міщанство, кріпосне селянство

       3.   Головний соціальний наслідок  Національно-визвольної війни під проводом                      Богдана Хмельницького    

             А.  виникнення великого козацького землеволодіння

Б.  злиття козацької старшини зі шляхтою

В.  ліквідація особистої залежності селін від феодалів (кріпацтва)

Г.  формування козацтва як провідної верстви

      4.    Сутність умов Андрусівського перемир’я

             А.  договір між Московією, Гетьманщиною, і Річчю Посполитою про взаємне припинення воєнних дій

             Б.  договір про перемир’я між Московією і Річчю Посполитою на 13,5 років, Московія отримувала Лівобережжя і на два роки Київ, Запорізька Січ переходила під контроль обох держав

             В.  договір про припинення воєнних дій між Гетьманщиною та Польщею, який надавав Україні автономні права у складі Речі Посполитої

             Г.  договір про укладення перемир’я між Річчю Посполитою і Гетьманщиною на 13,5 років, Лівобережна Україна визнавалася незалежною від Польщі

      5.  Наслідок битви під Конотопом

             А.  козацька армія Івана Виговського із союзниками кримськими татарами завдали нищівної поразки величезному військові Московського царства

             Б.  козацька армія Івана Виговського із союзниками кримськими татарами завдали поразки армії Речі Посполитої

             В.  московська армія здобула перемогу над ордою кримських татар, створивши основу для наступу на Україну

             Г.  українське військо Івана Виговського зупинило наступ польської армії і уклало з нею союзницький договір

       6.  Договір, який узаконив поділ України на Лівобережну і Правобережну між Московією і Річчю Посполитою

             А.  Андрусівське перемир’я 1667р.

             Б.  «Березневі статті»

             В.  Переяславський договір 1659р.

             Г.  Слободищенська угода 1660р.

      7.  Причини втрати гетьманської булави  Іваном Брюховецьким

            А. дозвіл московитам втручатися у внутрішні справи України, зокрема надання московським воєводам адміністративної влади та можливість захоплювати українські землі

           Б.  заборона на задоволення зростаючих апетитів козацької старшини щодо маєтностей і привілеїв

           В.  ігнорування волі московського царя, обмеження московських воєвод в Україні суто військовими функціями

           Г.  поразки в походах на Правобережжя, неспроможність об’єднати Україну під своєю владою 

      8.  Укажіть особливість становища Запорізької Січі в роки Руїни (60-70рр. XVIIст.)

          А.  виступала самостійною військово-політичною силою

          Б.  входила до складу Правобережної Гетьманщини.

          В.  перебувала під протекторатом турецького султану

          Г.  становила окрему адміністративну одиницю Слобідської України

     9.  Чиєю допомогою скористався І. Виговський для того, щоб придушити антигетьманські заворушення  на Запорозькій Січі й Полтавщині в 1657 – 1658 рр.?

         А.  Московської держави

         Б.  Речі Посполитої

        В.  Кримського ханства

    10. Із яких воєводств за умовами Гадяцької угоди повинна була складатися територія Руського князівства?

        А.  Брацлавського

        Б.  Київського

        В.  Подільського

        Г.  Волинського

        Д. Чернігівського

        Е.  Руського

   11.  Яка кількість козацького реєстру встановлювалася Гадяцькою угодою?

        А.  20 тис. осіб

        Б.  30 тис. осіб

        В.  40 тис. осіб

        Г.  50 тис. осіб

   12.  Коли відбулася Конотопська битва?

       А. 21 січня – 1 лютого 1655р.

       Б.  16 вересня 1658 р.

       В.  8 – 9 липня 1659 р.