Гетьманування І.Виговського та Юрія Хмельницького 1657-1663 рр.

Тема: Гетьманування Івана Виговського та Юрія Хмельницького

I. Гетьман Іван Виговський

II. Зовнішня та внутрішня політика гетьмана

III. Гадяцький договір 1659 рік.

IV. Московсько-українська війна 1658-1659 рр.

V. Гетьман Юрій Хмельницький. Переяславський договір 1659 р.

VI. Чуднівська кампанія та її наслідки

VII. Розкол Гетьманщини

I.

- Ще за життя Б. Хмельницького (D 27 липень 1657 р.), Старшинська рада вважала що наступником після Гетьмана стане його 16-річний син Юрій

- 26 серпня Старшинська рада в Чигирині обрала тимчасовим гетьманом генерального писаря І. Виговського до повноліття Ю. Хмельницького

(Про самого Івана Виговського)

II.

- Виговський був противником запровадження спадкової гетьманської влади

- Виговський продовжував політику Б. Хмельницького, з пошуку союзника який би зміг забезпечити оборону інтересів Гетьманщини.

- В Корсуні в жовтні 1657 року було оформлено договір із швецією.

 - Цей договір передбачав створення українсько-шведського військового політичного союзу.

-Також Рада вирішила відновити союзи з Туреччиною і Кримським ханством та встановити перемир'я з Польщею.

- Також І. Виговському потрібно було налагодити відносини з Московією

- Цар вагався визнавати нового гетьмана, але погодився після того як було дозволено увести в найбільші українські міста Переяслав-Ніжин і Чернігів московські залоги на чолі з воєводами

- Ще однією умовою було повторенні вибори Гетьмана з московськими спостерігачами

- Виговський задобрював  козацьку старшину, при цьому бідніло середнє козацтво

- Козацька старшина намагалася закріпити за собою підданство вільних селян

-Такі дії викликали гостре незадоволення Запорізької Січі.

- Яків Барабаш, вивів осінню 1657 року низове козацтво грабувати хутори багатих і заможних козаків

- Виговський дав наказ заблокувати Січ, щоб туди не потрапляли харчі і боєприпаси

- Через блокаду страдало населення Полтавщини та Миргородщини

- Полковник Полтавщини Мартин Пушкар приєднався до повстання

- Шукаючи підтримки Яків Барабаш та Мартин Пушкар звернулися за допомогою до Москви, яка надала їм війська

-В травні 1658 року відбулася вирішальна  під Полтавою, між гетьманським військом Виговського та повстанцями Пушкаря та Барабаша

- За допомогою татарської кінноти Гетьманське війська розгромило заколотників , у битві загинув М.Пушкар, а Я. Барабаша було спіймано і страчено, Полтаву спалено

III.

-Після битви під Полтавою 1658 р. Виговський звернувся до Речі Посполитої за допомогою

- 6 вересня неподалік м. Гадяча у 1658 р. між козацькою радою та польськими дипломатами підписаний документ, відомий під назвою Гадяцький договір

- Автором документа вважають Юрія Немирича ( документ у першочерговій формі мав намір об'єднати Річ Посполиту, Гетьманщину та Велике Князівство Литовське у єдину державу на рівних умовах)

- У ході ратифікації угоди, польський сейм істотно обмежив повноваження великого князівства руського, його дипломатичну самостійність та зменшено реєстр Війська Запорозького

-Внесені польським сеймом зміни до угоди, зменшили кількість її прихильників, проти цієї угоди були налаштовані навіть колишні соратники Виговського, такі наприклад як Іван Богун

IV.

- Боючись втратити вплив на територію гетьманщини, московський цар вдався до рішучих дій

- московські сторонники розповсюджували грамоти з закликом до непокори гетьманові І.Виговському

- Гетьман розіслав до європейських дворів звернення про розрив з Московією Через загрозу з її сторони державному ладу Гетьманщини

- Наприкінці 1659 р. стотисячна Московська армія на чолі з князем Олексієм Трубецьким рушила в Україну

- На зустріч їм рухалася Гетьманська армія в районі 60 000 воїнів

- Московські війська вдершись на територію України почали облогу Конотопа

- Конотоп-боронило приблизно 4000 козацької залоги, які складалися з Ніжинського та Чернігівського полків

- Майже два місяця оборонці трималися в Конотопі

- Коаліційна армія під проводом Виговського, підступила до Конотопу

- У ході головної битви 28 червня 1659 року в районі с. Соснівки під Конотопом, битва закінчилась розгромом московських сил

- московити пішли на поступки аби відновити договір 1654 року

- Перемога під Конотопом не означала устаканення політичної ситуації в Гетьманщині

- Не бажаючи миритися з гадяцькою угодою повстав Переяславський полк Тимоша Цицюри

- Катастрофічним був виступ Івана Сірка разом із запорожцями на улуси Кримського ханства, чоловіки яких були на війні

- Війська Виговського та Кримського хана не змогли витіснити залог московитів з Києва, Чернігова, Переяслава та Пирятина

- Т. Цицюра за підтримки свояків Б. Хмельницького Якима Сомка і Василя Золотаренка, розгромив загони І. Виговського та запросив Московського воєводу Трубецького ввести війська в Україну

- У вересні 1659 року під германівкою на Київщині козацька рада відхилила Гадяцький договір та обрала новим гетьманом Юрія Хмельницького

- Іван Виговський відправився у свої володіння на Волинь, яка в той час перебувала під владою польського короля

V.

- З приходом до влади молодшого сина Богдана Хмельницького Юрія в Україні починається доба Руїни

- Своє гетьманування Юрій Хмельницький розпочав з укладення нового договору з московською державою

 - Для обговорення та підписання нового договору О. Трубецький який перебував в Переяславі за просив до себе Юрія

- При Юрію перебувала козацька старшина з лівобережжя, яка була налаштована на стосунки з Московією

- 27 жовтня 1659 року оточена 40-тис. московським військом, козацька старшина на чолі з Юрієм Хм. підписала Переяславські статті, які були сфальсифікованим варіантом березневих статей 54-го року

- Гетьманська держава втрачала самостійність перетворюючись на автономну частину Московського царства

VI.

- Наступним кроком нового гетьмана мав стати похід на правий берег щоб визволити ці землі з-під Речі Посполитої

- Річ Посполита підписавши мирний договір із Швецією, уже не була в такому скрутному становищі

- Речі Посполитій вдалося вигнати московські війська з Литви і Білорусі

- Московські та гетьманські війська мали рухатися окремо очолював похід Василь Шереметьєв

-Основні події кампанії відбулися в районі Чуднова ( Житомирська область)

- 70 тис. московсько - козацька армія була оточена в районі Чуднова

- Юрій Хмельницький який прямував до осаджених, відправив на переговори до Польської сторони полковника Петра Дорошенка

- 1660 році біля с. Слободища дві сторони підписали мирний договір (Трактат)

- Цей договір було розроблено на основі Гадяцького договору тільки з серйозними поправками

- Василь Шереметьєв від імені царя підписав акт про капітуляцію царських військ

- Військові залоги мали звільнити територію України залишивши боєприпаси артилерію та воєнні припаси

- Кримські татари мали отримати грошову виплату від царя

- Розлючені татари напали на козаків, які шукали захисту в таборі Шереметьєва той навіть не думав їх захищати

VII.

- Козацька Рада в Корсуні була змушена прийняти Слободищенський трактати з поляками

- Були і незадоволені даним договором наприклад рідний дядько Юрія Хмельницького, Яким Сомко

- Сомко від імені Переяславського, Чернігівського та Ніжинського полків склав присягу на вірність цареві перед московськими залогами

- Московські залоги відмовилися покидати територію України а Сомка було затверджено наказним гетьманом

- Сомко не був єдиним претендентом на гетьманську булаву її хотів отримати також полковник Василь Золотаренко

- Москва підтримувала то одного то іншого Гетьмана, для того щоб досягнути своїх власних цілей, використовуючи нестабільність серед козацтва

- Юрій Хм. за підтримки польсько-татарських військ у 1661 році намагався зламати опір Сомка

- У червні 1662 року загони Сомка під Переяславом за допомогою московських військ та лівобережних козаків завдали поразки Юрію Хм. змусивши їх відступити на правий берег

- Не підтриманий ніким молодий гетьман вирішив зректися булави

- на початку 1663 року Рада в чегерині обрала гетьманом Правобережної України Павла тетерю

- Після зречення гетьманства Юрієм Хм. В 1663 р. територію України було поділено на Правобережну та Лівобережну Гетьманщину.