Гібридне навчання - вимога часу
У сучасному світі, де технології швидко розвиваються, а вимоги до освіти стають все складнішими, гібридне навчання стає не лише актуальним, але й невід'ємною частиною освітнього процесу. Цей новаторський підхід поєднує в собі переваги традиційного очного та дистанційного навчання, забезпечуючи студентам більш гнучкий та ефективний шлях до здобуття знань.
Однією з ключових переваг гібридного навчання є його гнучкість. Студенти мають можливість вибирати, коли і де вони хочуть вивчати матеріал: в аудиторії або віддалено, за допомогою комп'ютера чи мобільного пристрою. Це особливо важливо для тих, хто має обмежений доступ до навчального закладу через роботу, сімейні обов'язки або інші зобов'язання. Гібридне навчання надає їм можливість зберігати баланс між освітою та іншими аспектами життя.[1]
Крім того, гібридне навчання стимулює активну участь студентів у власному навчанні. Вони можуть вчитися у власному темпі, переглядати матеріали стільки разів, скільки потрібно, і отримувати індивідуалізовану підтримку від викладачів. Це допомагає забезпечити краще засвоєння матеріалу та підвищує загальний рівень успішності студентів.
З іншого боку, гібридне навчання також викликає нові виклики для навчальних закладів та викладачів. Вони повинні бути готові до використання сучасних технологій, розробляти та адаптувати навчальні матеріали для онлайн середовища, а також створювати стимулюючі інтерактивні заняття, щоб забезпечити ефективне навчання.
Отже, гібридне навчання є не лише вимогою часу, але й важливим кроком у розвитку сучасної освіти. Цей підхід дозволяє навчальним закладам пристосуватися до потреб сучасних студентів та забезпечити їм доступ до якісної освіти незалежно від їхніх особистих обставин. А зрозуміння та використання його переваг допомагає студентам досягти успіху в сучасному світі.[2]
Розглянемо основні риси дистанційного, гібридного та змішаного навчання.
«На самому базовому рівні дистанційне навчання – це спосіб навчання учнів шляхом доставки навчальних матеріалів і лекцій онлайн. У моделі дистанційного навчання учні працюють вдома, а не в аудиторії»[6]
Дистанційне навчання - це форма освіти, в якій студенти та викладачі взаємодіють та здійснюють навчання, не знаходячись в одному фізичному просторі. Вона базується на використанні різних інформаційних технологій, таких як Інтернет, електронна пошта, відеоконференції тощо, для забезпечення комунікації між студентами та викладачами, а також доступу до навчальних матеріалів і завдань. Дистанційне навчання може включати онлайн-курси, вебінари, відеолекції, самостійне навчання за допомогою електронних ресурсів, інтерактивні вправи та інші форми дистанційної освіти.
Гібридне навчання - «це навчання, що передбачає одночасне відвідування учнями занять офлайн і онлайн. Цей метод поєднує як синхронні, так і асинхронні методи для створення гнучкого навчального середовища. Учні навчаються самостійно і працюють в групах під час уроків»[6]
Ось порівняльна таблиця відмінностей між дистанційним, гібридним та змішаним навчанням:
Особливості |
Дистанційне навчання |
Гібридне навчання |
Змішане навчання |
Місце проведення |
Виключно віддалено |
Частково в аудиторії, частково віддалено |
Частково в аудиторії, частково віддалено |
Взаємодія |
Онлайн |
Частково онлайн, частково особистий контакт |
Частково онлайн, частково особистий контакт |
Гнучкість |
Висока |
Висока |
Варіюється |
Співпраця |
Часткова |
Залежить від формату занять |
Залежить від формату занять |
Використання технологій |
Основне |
Часткове |
Часткове |
Робочі зустрічі |
Відсутні |
Можливість |
Можливість |
Організація ресурсів |
Онлайн |
Частково онлайн, частково університетські ресурси |
Частково онлайн, частково університетські ресурси |
Розвиток навичок |
Самостійний |
Комбінація самостійності та співпраці |
Комбінація самостійності та співпраці |
Реакція на зміни |
Гнучка |
Гнучка |
Залежить від формату занять |
Ця таблиця допоможе краще розуміти відмінності між різними формами навчання та їх особливості.
Проте впровадження гібридного навчання у коледжі також стикається з викликами. Викладачам потрібно мати достатню кількість технічних знань та навичок для ефективного використання онлайн-ресурсів та платформ для навчання. Крім того, важливо забезпечити стабільний доступ до інтернету та інших технологій для всіх студентів.[3]
«Але поряд з цими позитивами для дітей вчителю потрібно значно більше часу витрачати на підготовку до уроків, щоб всі діти в класі мали можливість одночасно здобувати знання. Слід ретельно продумувати кожен етап уроку, підбирати доступні для синхронного виконання завдання, готувати онлайн-дошку вже з потрібними записами, щоб кожен учень відчув ситуацію успіху. Кожен такий урок по своїй суті можна назвати відкритим уроком, адже майже завжди поряд з онлайн-учнем знаходяться всі члени його родини, що є додатковим психологічним навантаженням для вчителя.»[7]
Для впровадження гібридного навчання необхідно поставити ноутбук на стіл викладача, направити камеру на себе та увімкнути потрібний додаток (Viber, Zoom, Meet тощо) Камеру або ноутбук іноді треба повертати навколо своєї осі, щоб онлайн – студенти бачили дошку і своїх одногрупників.
Отже, гібридне навчання у коледжі відкриває нові можливості для студентів та викладачів, але вимагає адаптивності та готовності до впровадження нових технологій у освітній процес. З розвитком цього підходу коледжі можуть забезпечити більш ефективне та доступне навчання для всіх студентів.
Загалом, хоча всі три підходи мають свої переваги, гібридне навчання відкриває нові можливості для гнучкості та інтерактивності, відповідаючи викликам сучасного освітнього середовища.
У воєнний час гібридне навчання стає ключовим інструментом для забезпечення неперервного доступу до освіти та підтримки навчального процесу.
Гібридне навчання у воєнний час дозволяє забезпечити безпеку студентів та викладачів, зберігаючи можливість отримання якісної освіти. Воєнний час ставить перед нами нові виклики, але гібридне навчання дозволяє забезпечити стабільність та продовження освітнього процесу. Гібридне навчання у воєнний період демонструє важливість адаптивності та гнучкості у забезпеченні навчання та розвитку у будь-яких умовах.
«Саме гібридне навчання максимально враховує всі форс-мажорні обставини, динаміку соціального прогресу, прискорене зростання інформаційного потоку, створить для онлайн та офлайн-учнів спільний освітній простір, що підвищить рівень згуртованості, допоможе їм відчути причетність до спільної справи та зв’язок одного з одним. Воно формує здатність не лише швидко адаптовуватися до будь-якої ситуації, а й створює умови для взаємодії, співпраці, розвитку емоційного інтелекту, вчить вирішувати проблеми та знаходити вихід з будь-якої критичної ситуації.»[7]
Література
1. |
Гончарова, Т. С. Гібридне навчання в системі підготовки вчителів: методологія і практика, 2017. Видавництво « Педагогічна думка» |
2. |
Литвинова, С. І. Гібридне навчання в освіті: теорія та практика. 2018, Видавництво « Освіта» |
3. |
Михайленко, Н. П. Основи гібридного навчання: методологія та практика. 2019. Видавництво « Нова школа» |
4. |
Коваленко, Л. М. (2020). Гібридне навчання в українських вищих навчальних закладах: досвід і перспективи. Видавництво « Університетська книга» |
5. |
Шевченко, О. В. (2016). Гібридне навчання в умовах вищої школи: проблеми і перспективи. Видавництво « Видавець» |
6. |
Інтернет ресурс: https://av-pro.com.ua/blog/stem-11/77 |
7. |
Інтернет ресурс: https://naurok.com.ua/opis-vlasnogo-dosvidu-roboti-z-temi-gibridne-navchannya--noviy-format-dlya-kozhnogo-322960.html |